fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 11.06.2018 пo 17.06.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 18 Jun 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 11.06.2018 пo 17.06.2018

Індекс інфляції – 100,0%

За даними Держстату, індекс споживчих цін у травні 2018 року становив 100,0%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За інформацією Державної служби статистики України

 


Оприлюднено нові реквізити рахунків

Держказначейством оприлюднено нові реквізити рахунків для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів.

У зв’язку зі зміною порядку відкриття дохідних рахунків з 02.07.2018 зазначені рахунки відкриватимуться на балансі ДКС України (МФО 899998). З рахунками Львіської області можна ознайомитись пройшовши за посиланням: http://www.treasury.gov.ua/reg/control/lviv/uk/publish/category/340949

 

 

 

За матеріалами Державної казначейської служби України

 


Вимога до обов’язкового продажу надходжень валюти збережена

Постановою Правління Нацбанку України № 65 «Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень» від 12.06.2018 збережено вимогу до обов’язкового продажу надходжень валюти у розмірі 50 %.

Нацбанком України збережено вимогу щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь юридичних осіб у розмірі 50 %/

Вимога до обов’язкового продажу надходжень встановлюється на 6-ть місяців.

 

За матеріалами Нацбанку України

 


Правила здійснення переказів фізосіб за поточними валютними неторговельними операціями змінено

З 12.06.2018 набрала чинності постанова Правління Нацбанку України від 07.06.2018 № 62 «Про затвердження Змін до Правил здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні». У відповідності до цієї постанови внесено зміни до Правил здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплат в Україні. Зокрема:

  • банкам та фізичним особам — резидентам надається можливість застосовувати сучасні комунікаційні технології Paperless під час переказів іноземної валюти. Таким чином, клієнти банків зможуть подавати електронні копії підтвердних документів для здійснення переказів іноземної валюти за межі України з поточних рахунків в іноземній валюті. А банки зможуть створювати електронні копії підтвердних документів, поданих фізичними особами для здійснення переказу в паперовій формі, для їх подальшого зберігання;
  • фізичні особи отримують можуть за допомогою міжнародної платіжної системи ініціювати у гривні переказ в іноземній валюті за межі України, а також за рішенням відправника переказу, що ініційований із-за кордону в іноземній валюті, отримати такий переказ в Україні в гривні.

 

Постанова Правління Нацбанку України від 07.06.2018 № 62 «Про затвердження Змін до Правил здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні»

 


Виправлення помилок у Розрахунку частини чистого прибутку

Фіскали роз’яснюють: для виправлення помилок у Розрахунку частини чистого прибутку за відповідний звітний податковий період платник може скористатися П(С)БО-6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах.

У разі наявності помилки у Розрахунку за відповідний період платник має право виправити помилку у такому Розрахунку за наступний звітний період, який складається наростаючим підсумком у межах звітного року. У разі виявлення помилки у Розрахунку у попередніх роках платник має право виправити відповідну помилку шляхом подання уточнюючого Розрахунку за такий звітний період.

Фіскали звертають увагу, так як формою Розрахунку не передбачено проведення уточнень, платник має право самостійно здійснити відмітку «уточнюючий».

У переліку податків і зборів, визначеному статей 9 і 10 ПКУ, відсутній такий платіж як частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до держбюджету згідно з законом. Тому на підставі підпунктів 14.1.39, 14.1.156 п. 14.1 ст. 14, п. 113.3 ст. 113 ПКУ штрафні (фінансові) санкції (штрафи) при самостійному виправленні помилок в Розрахунку частини чистого прибутку не застосовуються.

До/або одночасно з виплатою частини чистого прибутку (доходу) вноситься до бюджету авансовий внесок з ПНП, отже, платник, який невірно визначив розмір частини чистого прибутку (доходу), водночас невірно визначив розмір авансового внеску з ПНП, що нараховується на частину чистого прибутку (доходу).

Слід нагадати, що виправляючи помилки в Розрахунку, потрібно зробити відповідні виправлення і в Податковій декларації з ПНП, самостійно нарахувавши штраф (п. 50.1 ст. 50 ПКУ) та пеню (ст. 129 ПКУ).

 

За матеріалами Офісу великих платників податків

 


Збільшення/незбільшення фінрезультату при придбанні товарів у постійного представництва нерезидент

Фіскали нагадали: оскільки постійні представництва з метою оподаткування прирівнюються до платників ПНП і суми їх прибутків оподатковуються у загальному порядку, то суми коштів, отримані від резидента за операціями з продажу таким представництвом резиденту товарів (робіт, послуг), враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування у загальному порядку.

Таким чином, платник ПНП, що формує різниці, не збільшує фінансовий результат до оподаткування ПНП на суму 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та пп. 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних у постійних представництв нерезидента з місцезнаходженням на території України, які зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України та є платниками ПНП.

 

Лист ДФС України від 04.06.2018 № 2443/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Критерії для блокування ПН

У разі прийняття, з дня його офіційного опублікування набере чинності розроблений наказ Мінфіну у відповідност до яого буде затверджено:

  • Критерії ризиковості платника податку.

Платник податків відповідає критеріям ризиковості за умови, якщо платник:

  • зареєстрований (перереєстрований) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах ДФС;
  • зареєстрований (перереєстрований) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам;
  • зареєстрований (перереєстрований) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або реалізовувати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;
  • зареєстрований (перереєстрований) та проваджує фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;
  • зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях та тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;
  • не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах ДКСУ (крім бюджетних установ) (стосується лише юридичних осіб);
  • посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб’єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх 3-х років;
  • не подано контролюючому органу податкової звітності з ПДВ за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3, абзацу першого пункту 49.2 та пункту 49.18 ПКУ;
  • ПНП не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 та пункту 46.2 ПКУ.

Слід звернути увагу, що платник включається до переліку ризикових суб’єктів господарювання у разі відповідності хоча б одному з вищевказаних критеріїв.

Якщо платник податків, якого включено до переліку ризикових суб’єктів господарювання, більше не відповідає критеріям ризиковості, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб’єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

  • Критерії ризиковості здійснення операцій.

Перевіряються ПН/РК на відповідність таким ознакам ризиковості здійснення операцій):

  • обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, поданого/поданої на реєстрацію, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
  • відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПКУ, стосовно товарів, зазначених платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі на дату складання такої ПН/РК;
  • відсутність на дату складання ПН/РК відомостей (актуального запису) у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб’єкта господарювання, який реєструє податкову накладну на товар (пальне) із кодами УКТ ЗЕД згідно з підпунктом 215.3.4 ПКУ;
  • розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача – платника ПДВ, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД – зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП – перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).
  • Критерії позитивної податкова історія платника податку:
  • обсяг постачання, зазначений платником податку в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК не перевищує 150 тис. грн на одного покупця – платника податку;
  • обсяг постачання, зазначений платником податку в ПН/РК, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю), зареєстрованих у Реєстрі за останні 6 місяців, становить більше 50 % загального обсягу постачання товарів/послуг, зазначеного платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі;
  • товари/послуги, що постачаються (виготовляються) платником податку, а саме придбання і постачання одного товару чи послуги, зазначеного/зазначеної у ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі, становлять більше 50 % загальної суми постачання товарів/послуг, зазначеної платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі за останні 6 місяців;
  • платник податку здійснює на постійній основі протягом будь-яких чотирьох звітних місяців з останніх шести реєстрацію ПН/РК на постачання товарів/послуг з одним і тим самим кодом товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності /Державним класифікатором продукції та послуг, відповідно до яких обсяг постачання становить 20 % загального обсягу постачання;
  • залишкова вартість основних засобів для платників ПНП на кінець звітного (податкового) періоду (звітний період обирається відповідно до пункту 137.4 та пункту 137.5 ПКУ) становить більше 1 млн.грн та відображена у звітності, відповідно до якої граничні строки подання передують календарному дню розрахунку цього показника за умови, що з 01 січня 2017 року керівник та засновник не змінювались;
  • наявність власних (право власності/користування), орендованих земельних ділянок становить понад 200 га включно або наявність орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності площею не менше 0,5 га (станом на 01 січня 2018 року), що задекларовані до 20 лютого 2018 року;
  • сплата ЄСВ на одного працюючого перевищує суму ЄСВ з мінімальної заробітної плати в 1,5 раза за останні 12 місяців за умови, що з 01 січня 2017 року керівник та/або засновник не змінювались;
  • загальна сума сплачених у попередньому звітному році сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано ПН/РК, становить більше 5 млн гривень.

Зауваження та пропозиції стосовно змісту проекту Наказу можна надавати у письмовій та електронній формі до 8 липня 2018 року за адресою:

01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2 Міністерство фінансів України, e-mail: www.NSharpak@minfin.gov.ua

 

Проект наказу «Про затвердження Критеріїв ризиковості платника податку, Критеріїв ризиковості здійснення операцій та Переліку показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку»

 

Дивіться відео тему:

Блокування податкових накладних «По новому» за Постановою № 117

 


Порядок заповнення реквізитів у платіжних дорученнях для Поповнення електронного рахунку у СЕА ПДВ

Фіскали нагадують, що реквізити отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок у СЕА ПДВ слід заповнювати таким чином:

  • у полі «Отримувач» зазначається найменування платника ПДВ;
  • у полі «Код» необхідно зазначити податковий номер платника ПДВ, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
  • у полі «Банк отримувача» зазначається «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
  • у полі «Код банку» зазначається «899998»;
  • у полі «№ рахунку» необхідно зазначити номер рахунку, вказаний в електронному повідомленні або отриманий у Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.

Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунку на електронний рахунок».

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


ПН при анулюванні реєстрації платника ПДВ

Фіскали роз’яснюють: у ПН, що складається при анулюванні реєстрації платника податку за операціями з визначення податкових зобов’язань за товарами/послугами, необоротними активами, які були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у верхній лівій частині у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться позначка «X» та зазначається тип причини — «10».

У рядку «Індивідуальний номер отримувача (покупця)» в таких податкових накладних проставляється умовний індивідуальний податковий номер «600000000000», а в рядку «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (ПІБ).

У розділі Б такої ПН слід заповнити:

  • гр. 2 «Номенклатура товарів/послуг продавця» — зазначаються дати складання та порядкові номери ПН, на підставі яких формувався податковий кредит;
  • гр. 4 «Умовне позначення українське» — зазначається «грн»;
  • гр.10 «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» — зазначається вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок згідно з основною ставкою податку та ставкою податку 7%, які застосовуються при нарахуванні податкових зобов’язань.

Графа 11 заповнюється виключно платниками ПДВ — сільськогосподарськими товаровиробниками.

Графи 3.1, 3.2, 3.3, 5 — 9, 11 не заповнюються.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.16

 


Причина коригування в РК до ПН, якщо помилка в ІПН покупця

Фіскали рекомендують: для виправлення помилки, допущеної при складанні ПН у індивідуальному податковому номері (ІПН) покупця, платнику податку необхідно скласти РК до ПН, у якому зазначити такий невірний ІПН покупця та зі знаком «–» показники розділу «Б» табличної частини такої ПН, а також скласти та зареєструвати нову ПН з правильним ІПН покупця.

При цьому у графі 2 такого РК тимчасово (до внесення змін до порядку заповнення та форми ПН) доцільно використовувати причину коригування: «Повернення товару або авансових платежів».

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.16

 


Пільга з податку на нерухоме майно не застосовується, якщо квартира здається власником в оренду

Обчислення суми податку на нерухоме майно з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 м 2;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 м 2;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 м 2.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території.

Водночас, пільги з податку для фізичних осіб не застосовуються до об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Таким чином, якщо фізична особа-власник об’єкта житлової нерухомості, зокрема, квартири, здає її в оренду, то пільга зі сплати податку на нерухомість до такого об’єкта нерухомості не застосовується.

Також пільги не застосовуються при обчисленні податку з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи, до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів.

 

За матеріалами ГУ ДФС у запорізькій області

 


РРО можна не застосовувати при здійсненні операцій не пов’язаних з реалізацією товарів

Головні державні ревізори-інспектори роз’яснили: при здійсненні операцій, безпосередньо не пов’язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, а саме операцій, доходи від яких включаються до складу інших операційних доходів або інших доходів, РРО та РК не застосовуються.

Згідно з п. 25 розділу ІІІ Положення № 148 приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (ПКО), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Таким чином, при здійсненні операцій, безпосередньо не пов’язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, а саме операцій, доходи від яких включаються до складу інших операційних доходів або інших доходів, РРО та РК не застосовуються.

При цьому суб’єкти господарювання проводять зазначені операції з оформленням ПКО та видачею відповідних квитанцій, підписаних головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства (використання печатки не є обов’язковим).

Водночас у разі проведення розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також при здійсненні операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО відповідно до вимог Закону про РРО

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій, дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

 

За матеріалами «Вісник.Офіційно про податки»

 

Дивіться інфографіку на тему:

Що робити, якщо перевищено ліміт каси?

 


Відповідальність за перевищення граничної суми готівкових розрахунків

Фіскали зазначають: відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення № 148, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

  • між собою – у розмірі до 10000 грн включно;
  • з фізичними особами – у розмірі до 50000 грн включно.

За перевищення граничної суми готівкових розрахунків до ФОП та посадових осіб юридичної особи, які приймають готівку, чинним законодавством передбачено адміністративний штраф у розмірах, визначених ст. 163-15 КпАП, зокрема, тягне за собою накладення штрафу на ФОП, посадових осіб юридичної особи від 100 до 200 н.м.д.г. (1700-3400 грн).

При цьому відповідальність до фізосіб за перевищення граничних сум розрахунків готівкою чинним законодавством не передбачено.

 

Підкатегорія «ЗІР» 109.21

 

Дивіться відео на тему:

Готівка через РРО – як правильно оприбуткувати у 2018 році?


Оподаткування майнового внеску до статутного капіталу товариства

Фіскали роз’яснюють: сума майнового внеску (спецтехніки) платника податку — фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи — резидента не є об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором.

 

 

 

 

 

 

 

Лист ГУ ДФС УКраїни від 31.05.2018 № 2392/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 


Вартість проживання та проїзду фізичних осіб, які не перебувають у трудових відносинах із платником податку – додаткове благо

Фіскали пояснюють: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Тому, вартість проживання та проїзду фізичних осіб, які не перебувають у трудових відносинах із таким платником податку та не є членами керівних органів платника податку, що сплачується юридичною особою, яка не є їх роботодавцем, оподатковується такою юридичною особою ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5% (п.п. 14.1.47, п.п.«а» п.п. 164.2.17 ПКУ).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 

Дивіться інфографіку на тему:

Терміни звітування по витрачених коштах


Безоплатне майно від роботодавця: чи є додаткове благо

Фіскали нагадують: об’єктом оподаткування фізичної особи — резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід, отриманий платником ПДФО як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника ПДФО.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування ПДФО є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлено згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 – Сп), де К — коефіцієнт; Сп — ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Крім того, дохід, отриманий платником ПДФО у вигляді додаткового блага, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 %.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідні ставки ПДФО і військового збору.

Таким чином, якщо роботодавець безоплатно передає працівнику майно, то його вартість включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах за ставками 18 % та 1,5 %.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 

Читайте статтю на тему:

 

Перелік необхідних документів на торговельному місці у ФОП

Фіскали наголошують: ФОПи повинні забезпечити наявність на торговельному місці таких документів:

  • виписка або витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;
  • реєстраційне посвідчення на РРО (або його копія);
  • остання довідка про опломбування РРО (або її копія);
  • книги обліку розрахункових операцій (остання використана та поточна);
  • документ, що підтверджує право власності (оренди/суборенди) місця здійснення торговельної діяльності;
  • книга обліку доходів та витрат (книга обліку доходів);
  • ліцензія (у випадках, установлених нормами чинного законодавства);
  • свідоцтво платника ПДВ (у разі якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ);
  • документ, що посвідчує особу, яка здійснює торговельну діяльність;
  • трудові угоди з найманими працівниками (у разі використання найманої праці).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Одеській області

 


Компенсація ЄСВ за новоприйнятого робітника

Кабінетом Міністрів України внесено зміни до Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого власною постановою від 13.03.2013 № 153.

А власне, передбачено передання повноважень щодо компенсування роботодавцям за рахунок коштів Державного бюджету України фактичних витрат у розмірі 50% суми нарахованого ЄСВ за працевлаштування на нове робоче місце особи від Пенсійного фонду України до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Також встановлено, що для отримання компенсації роботодавець щомісяця протягом наступних 12 місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, подає центру зайнятості довідку про виконання роботодавцем умов компенсації частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою ЄСВ, за формою згідно з додатком до постанови від 13.03.2013 № 153.

 

Постанова Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 459

 

Дивіться відео на тему:

 

Лікарняні від ФСС ФОПа – «єдиноподатника»

Фіскали нагадують: дохід у вигляді матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності), який виплачується Фондом, не включається до доходу ФОП, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податків – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника податку не включаються до його загального місячного (річного) оподаткованого доходу. Слід зауважити, що винятки, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

Фонд, який виплачує допомогу по тимчасовій непрацездатності, ФОПу «єдиноподатнику», повинен виконати функції податкового агента в частині нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету за рахунок таких осіб податку на доходи фізичних осіб та військового збору і відобразити зазначену допомогу у формі № 1ДФ.

При цьому, суми допомоги по тимчасової непрацездатності, отримані ФОП, в тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, не є базою нарахування ЄСВ.

 

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 01.06.2018 №2409/Г/26-15-13-06-12/ІПК

 


Обов’язок платити ЄСВ зберігається за ФОПом, навіть якщо він відбуває покарання в місцях позбавлення волі

Фіскали роз’яснюють: платники ЄСВ зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ та подавати звітність до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄСВ у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством (пп. 1 та 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464).

Відповідальність платника у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ, а також у разі неподання або несвоєчасного подання звітності передбачена ст. 25 Закону № 2464.

Законом № 2464 не передбачено пільги щодо звільнення від сплати ЄСВ ФОП, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі.

Таким чином, такі особи виконують обов’язки платника ЄСВ, передбачені ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, на загальних підставах.

Разом з тим ст. 19 ПКУ визначено, що платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

 

Підкатегорія «ЗІР» 301.09

 

Читайте статтю на тему:

Яка сума податку тягне кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків у поточному році і за попередні роки?

 

Нарахування компенсації за затримку виплати індексації

Компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, а саме: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення).

Компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Ііндекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Сума компенсації нараховується у разі нарахованих, але своєчасно не виплачених грошових доходів. Нараховується і виплачується компенсація в тому самому місяці, в якому виплачується заборгованість.

 

Лист Мінсоцполітики України від 22.05.2018 № 2/0/216-18

 


Розрахунок відпускних за наявності нарахованої премії в місяці відпустки за свій рахунок

Обчислення відпускних згідно з п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабміну України від 08.02.1995 № 100 провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Відповідно до п. 3 Порядку при обчисленні відпускних включаються, зокрема, премії, які не носять разового характеру. Премії включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно із розрахунковою відомістю.

Пунктом 7 Порядку визначено, що нарахування виплат за час щорічної відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (ст. 73 КЗпП України). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

При цьому згідно з аб. 6 п. 2 Порядку час, протягом якого працівники відповідно до чинного законодавства або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Таким чином, якщо премію нараховано в місяці, в якому працівник повністю був у відпустці без збереження зарплати, то сума премії та дні, протягом яких працівник перебував у такій відпустці, не враховуватимуться при обчисленні відпускних.

Проте якщо працівникові надавалась відпустка без збереження зарплати меншої тривалості або вона надавалась не з початку місяця і у місяці, в якому працівникові виплачувалась премія є, крім днів відпустки без збереження зарплати, ще хоча б декілька робочих та вихідних днів, то зазначена премія враховуватиметься при обчисленні відпускних.

 

Лист Мінсоцполітики України від 23.04.2018 № 659/0/101-18

 

Читайте статтю на тему:

 

Правильність обчислення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю

Фахівці Держпраці нагадують: ст. 19 Закону України від 21.03.1991. № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875) передбачено, що підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, із середньообліковою кількістю штатних працівників облікового складу в рік від 8 до 25 осіб повинні забезпечити 1 робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю. Якщо цей показник складає 25 і більше осіб, то норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю збільшиться до 4%.

Якщо середньооблікова чисельність штатних працівників за рік роботи підприємства становить сім осіб, підприємство не підпадає під зазначену норму Закону № 875.

Проводячи розрахунок нормативу, кількість робочих місць слід заокруглювати до цілого значення.

Варто зауважити, що виконання нормативу робочих місць у зазначеній кількості вважається працевлаштування підприємством осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. При цьому, не має значення режим роботи такого працівника: повний робочий час чи 0,5 ставки (неповний робочий час).

Розраховуючи норматив, потрібно правильно визначити середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу за рік. Як вірно це зробити – передбачено п. 3.2.5 і 3.2.6 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 №286.

Облікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих працівників і вилучаючи тих, які вибули в цей день. При цьому, в обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день ураховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто всі працівники, які перебувають у трудових відносинах. Перелік категорій працівників, які включаються до облікової кількості, міститься в п.2.4 і 2.5, тих, які не включаються, – в п. 2.6 Інструкції № 286.

Інструкцією № 286 визначено окремі особливості віднесення до облікової кількості штатних працівників певних категорій, а саме:

  • працівники, які прийняті або переведені за ініціативою адміністрації на неповний робочий час (день або робочий тиждень) в обліковій кількості враховуються за кожний календарний день як цілі одиниці;
  • внутрішні сумісники (працівники, які одержують на одному підприємстві дві, півтори ставки) в обліковій кількості штатних працівників враховуються як одна фізична особа.

Середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які мають уточнюватися відповідно до наказів про прийняття, переведеня працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.

Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з’явились або не з’явилися на роботу. Для розрахунку цього показника враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені пп.2.4 і 2.5 Інструкції № 286, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства.

Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів поспіль кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував.

Якщо підприємство працювало неповний місяць (новостворене, ліквідоване чи має сезонний характер роботи), показник середньооблікової кількості штатних працівників визначається діленням суми облікової кількості штатних працівників за всі дні роботи підприємства у звітному місяці (включаючи вихідні та святкові і неробочі дні за період роботи) на число календарних днів у звітному місяці.

До новостворених підприємств не належать підприємства, створені на базі ліквідованих (реорганізованих) юридичних осіб, відокремлених або несамостійних підрозділів.

Середньооблікова кількість штатних працівників за рік обчислюється підсумовуванням середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та діленням одержаної суми на 12.

 

За матеріалами ГУ Держпраці в Івано-Франківській області

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”,

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

X