Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 29.01.2018 пo 04.02.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики, Західна консалтингова група 06 Feb 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

з 29.01.2018 пo 04.02.2018

 

Нацбанк спростив продаж іноземної валюти для бізнесу

НБУ продовжує валютну лібералізацію, а саме надав право клієнту подавати заяву про продаж іноземної валюти в будь-який уповноважений банк за власним вибором (незалежно від наявності поточного рахунку в іноземній валюті, відкритого в цьому банку).

Також уточнено терміни продажу банком іноземної валюти клієнтів. У разі, якщо кошти для продажу перераховуються клієнтом з іншого уповноваженого банку, валюта продається в п’ятиденний строк з дня зарахування таких коштів на кореспондентський рахунок уповноваженого банку.

Відповідні зміни затверджені постановою НБУ від 25 січня 2018 №7 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», яка вступила в силу 27 січня.

Постанова НБУ від 25.01.2018 №7 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України»

 

Україна приєдналася до Конвенції Пан-Євро-Мед

З 1 лютого Україна стала членом Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморських преференційних правил визначення походження (Пан-Євро-Мед).

Конвенція встановлює положення про походження товарів, що продаються за угодами, укладеними між сторонами.

Приєднання до Конвенції має забезпечити збільшення можливостей для преференційного експорту вітчизняних товарів на перспективні зовнішні ринки і залученню українських виробників до європейських і трансрегіональні ланцюжках створення доданої вартості.

Конвенція також дозволить розширити присутність вітчизняних товарів на ринках третіх країн, з якими укладено угоди про зону вільної торгівлі, а саме ЄС, ЄАВТ, Чорногорія, Молдова, Македонія.

Нагадаємо, Закон «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморських преференційних правил визначення походження» був прийнятий Верховною Радою 8 листопада.

Закон України від 08.11.2017 року № 2187-19 «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження»

 

Припинена робота судів Криму, Донецької та Луганської областей

Оприлюднено рішення Верховного Суду від 25 січня 2018 року № 182/0/15-18 про припинення роботи судів в зв’язку з заходами по боротьбі з тероризмом в регіоні.

Так, відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами по боротьбі з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами робота суду може бути припинена за рішенням Вищої ради правосуддя, яке приймається за поданням Голови Верховного Суду.

9 січня 2018 року в Вищу раду правосуддя надійшло подання голови ВС від 2 січня 2018 № 1/0/2-18 про припинення роботи судів в Автономній Республіці Крим, Донецькій та Луганській областях. Подання внесено у зв’язку із заходами по боротьбі з тероризмом на територіях, де розташовані суди, і з метою забезпечення належного переведення суддів на постійне місце роботи в інші суди того ж рівня без конкурсу. До подання додається список судів, які не здійснюють правосуддя.

З огляду на викладене, керуючись статтею 147 Закону «Про судоустрій і статус суддів», статтями 3, 30, 34 Закону «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя ухвалив припинити роботу місцевих і апеляційних судів.

Рішення Верховного Суду від 25.01.2018 року № 182/0/15-18

 

Виклик в суд – через веб-портал судової влади

Державна судова адміністрація України повідомила про початок публікації на офіційному веб-порталі судової влади України оголошень про виклик до суду учасників процесу.

Головам судів направлено лист про правила виклику відповідача, третьої особи, свідка, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження або місце роботи яких невідомо, а також зацікавлених осіб у справах про видачу обмежувального припису.

Ці особи викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщено не пізніше ніж за 10 днів, а в разі розгляду справи про видачу обмежувального припису – не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про час і місце розгляду справи.

Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судової інформаційно-телекомунікаційною системою. Така система повинна бути створена до 31 грудня 2018 року.

До початку її функціонування інформація про виклик у справі відповідача, третьої особи, свідка, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження або місце роботи якого невідоме, розміщується безпосередньо судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади.

Офіційний портал ДСАУ, рубрика «Новини», підрубрика «Державна судова адміністрація України інформує щодо оголошень про виклик у суд» від 29.01.2018 року

Читайте статтю на тему:

Чи буде можливо вирішити спір без суду?

 

Кіберполіція: необхідна легалізація криптовалюти

Начальник Департаменту кіберполіції Сергій Демедюк повідомив, що, на думку правоохоронців, криптовалюта відповідає ознакам електронних грошей. При цьому незважаючи на те, що вона базується на принципі фінансової піраміди, кіберполіція підтримує ідею легалізації криптовалюти і Майнінг (можливо в формі прирівнення їх до електронних грошей). Також поліцейські підтримують ідею використання технології Blockchain в державному і приватному секторах.

На думку кіберполіції, разом з легалізацією криптовалюти необхідне впровадження оподаткування відповідних операцій, а також врегулювання діяльності криптовалютних бірж і пунктів обміну.

Легалізація криптовалюти повинна вирішити проблему її використання в злочинних цілях і забезпечити необхідний захист громадян від шахраїв. Цьому повинна сприяти обов’язкова ідентифікація власників криптовалютних гаманців, оскільки основною проблемою правоохоронців в світі є підтвердження права власності та визнання потерпілими осіб, які постраждали від шахраїв.

У той же час якщо звернення криптовалюта не буде врегульована найближчим часом, вона повинна потрапити під повну заборону, щоб всі зацікавлені в цій технології знали про ризик втратити свої фінансові вкладення безповоротно. У той же час кіберполіції готова до співпраці з усіма зацікавленими відомствами та організаціями для легалізації і врегулювання криптовалюта.

Офіційний портал Кіберполіції України, рубрика «Новини», підрубрика «В Україні необхідно визначитися зі статусом криптовалюти», – Сергій Демедюк» від 29.01.2018 року

 

НБУ підтримує запровадження безготівкових розрахунків для всіх підприємців

Нацбанк підтримує розроблений Мінекономрозвитку проект постанови Кабміну «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання з прийому електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)», норми якого зобов’язують продавців товарів і постачальників послуг надавати клієнтам можливість роздрібних безготівкових розрахунків за товари або послуги.

У Нацбанку впевнені, що консолідована і послідовна державна політика дасть можливість збільшити частку безготівкових розрахунків і розширити інфраструктуру обслуговування електронних платіжних засобів в Україні.

Також відзначено, що документ буде сприяти забезпеченню прав українців на вільний вибір способу оплати. Безготівкова оплата забезпечить зручність, швидкість і надійність обслуговування. Крім того, для клієнта безготівкові розрахунки є безпечними, а для держави – прозорими, а також дозволяють оптимізувати витрати на готівковий оборот.

Директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Олександр Яблунівський, підкреслив, що важливим фактором для успішної реалізації норм цієї постанови є можливість використання суб’єктами господарювання в майбутньому не тільки платіжних терміналів, а й альтернативних інноваційних платіжних сервісів. На додаток до вже традиційних карткових платіжних інструментів в Україні слід активно розвивати і популяризувати нові і більш доступні методи оплати, що сприятиме заміщенню готівки в сегментах, де вони ще традиційно превалює – у невеликих магазинах, закладах торгівлі/ послуг і т. д.

Нагадаємо, Мінекономрозвитку оприлюднило для громадського обговорення проект постанови, яким пропонується зобов’язати суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж товарів (надання послуг), в тому числі дистанційним способом, забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків.

Проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)»

 

Читайте статтю на тему:

Корпоративна картка «панацея» чи «головний біль» на підприємстві?

 

Право працівника на відпочинок і спеціальні перерви

Час відпочинку — це встановлений законодавством час, протягом якого працівники вільні від виконання трудових обов’язків і який вони можуть використовувати на власний розсуд.

Основними видами відпочинку є:

  • перерви протягом робочого дня;
  • щоденний відпочинок (перерви між робочими днями);
  • щотижневі дні відпочинку;
  • святкові й неробочі дні;
  • відпустки.

Перерви протягом робочого дня і щоденний відпочинок

Відповідно до законодавства працівникові протягом робочого дня може надаватися перерва для відпочинку й харчування тривалістю не більше 2 годин, яка не включається в робочий час.

Вона має надаватися, як правило, через 4 години після початку робіт. Час початку й закінчення перерви встановлюється статутом, колективним договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники можуть використовувати час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть також відлучатися з місця роботи.

На тих роботах, де за умовами виробництва перерву встановити не можна, працівникові має бути надано можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим органом підприємства, установи, організації (ст. 66 КЗпП України).

На практиці перерва для відпочинку і харчування встановлюється, як правило, тривалістю від 30 хвилин до 1 години залежно від конкретних умов для цього та графіків змінної роботи, що діють на підприємстві.

Напередодні святкових, неробочих і вихідних днів за погодженням власника або уповноваженого ним органу з профспілковим органом роботи тривалістю більше ніж 6 годин можуть виконуватися без перерви для відпочинку і харчування.

Для деяких категорій працівників, крім цього, встановлюються перерви, що мають спеціальне призначення і включаються в робочий час із відповідною оплатою їх.

До них належать перерви для:

  • годування дитини (ст. 183 КЗпП України);
  • обігріву і відпочинку (ст. 168 КЗпП України);
  • працівників зі шкідливими умовами праці тощо.

Перерви в роботі для обігріву і відпочинку надаються, як правило, працівникам, які працюють на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам і деяким іншим категоріям працівників. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний обладнувати помешкання для обігріву й відпочинку працівників. Перерви для обігріву застосовуються залежно від температури повітря й сили вітру на місці роботи. Порядок надання перерв для обігріву і відпочинку регламентується колективним договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Перерви, пов’язані зі шкідливими умовами праці, встановлюються правилами з техніки безпеки і виробничої санітарії. Такі перерви надаються на роботах у каналізаційних мережах, місцях, пов’язаних з вібрацією, і т. ін.

Щоденний відпочинок — це відпочинок між робочими днями (змінами). Тривалість щоденного відпочинку має, разом із часом перерви для відпочинку й харчування, становити не менше подвійної тривалості роботи в попередній робочий день.

При вахтовому методі організації праці тривалість щоденного відпочинку в окремих випадках може бути зменшено до 12 годин із компенсацією в подальшому невикористаного щоденного і щотижневого відпочинку (шляхом підсумовування їх) як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду (тижня, місяця, кварталу, року).

Щотижневий безперервний відпочинок

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не меншою 42 годин (ст. 70 КЗпП України). При підсумованому обліку робочого часу тривалість безперервного щотижневого відпочинку за визначений відрізок часу може бути більшою або меншою 42 годин, однак у середньому за обліковий період не може бути меншою 42 годин.

При 5-денному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при 6-денному — один.

Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при 5-денному робочому тижні, якщо це не встановлено законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, узгодженим із профспілковим органом підприємства (організації) і, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем (ст. 67 КЗпП України).

Якщо вихідний день збігається з установленим законодавством святковим або неробочим днем, він переноситься на наступний день після святкового або неробочого.

Працівники, які перебувають у відрядженні, користуються вихідними днями відповідно до режиму роботи того підприємства, установи, організації, куди їх відряджено.

На підприємствах, в установах, організаціях, роботу яких не може бути перервано в загальний вихідний день у зв’язку з необхідністю обслуговування населення (музеї, театри та ін.), вихідні дні встановлюються місцевими радами.

Якщо підприємства, установи, організації, що виконують роботи з обслуговування населення, працюють щодня, то для їхніх працівників, як правило, встановлюється інший вихідний день, суміжний із загальним вихідним днем.

На підприємствах, в установах, організаціях, припинення роботи яких неможливе у зв’язку з виробничо-технічними умовами або в інших випадках, вихідні дні надаються в різні дні тижня по черзі кожній групі працівників відповідно до графіка змінності, що підтверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим органом підприємства, установи, організації (ст. 69 КЗпП України).

Графік змінності регулярно змінюється з таким розрахунком, щоб вихідні дні кожної групи працівників по черзі припадали на різні дні тижня.

Робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи в ці дні допускається тільки з дозволу профспілкового органу підприємства, установи, організації лише у виняткових випадках:

  • для запобігання суспільному або стихійному лихові, виробничій аварії і негайного усунення їхніх результатів;
  • для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування державного чи суспільного майна;
  • для виконання невідкладних, заздалегідь не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить надалі нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їхніх окремих підрозділів;
  • для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт із метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Притягнення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (ст. 71 КЗпП України).

Забороняється залучати до роботи у вихідні дні:

  • вагітних жінок;
  • жінок, які мають дітей віком до 3 років (ст. 176 КЗпП України);
  • працівників, які не досягли 18 років (ст. 192 КЗпП України).

Робота вихідного дня може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі в подвійному розмірі (ст. 72 КЗпП України).

Грошова компенсація за роботу у вихідний день виплачується працівникові тільки в разі неможливості надання йому дня відпочинку у формі відгулу, зокрема при його звільненні з невикористаним відгулом і т. ін.

Офіційний портал Управління Держпраці у Хмельницькій області, рубрика «Новини», підрубрика «Право працівника на відпочинок і спеціальні перерви» від 01.02.2018 року

 

Дивіться відео на тему:

Як правильно оформляти цивільно-правові і господарські договори з фізичними особами або ФОП

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант

холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


X