Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 10.09.2018 пo 16.09.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 17 Sep 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

з 10.09.2018 пo 16.09.2018

 

Оновлено форми заяв в сфері держреєстрації юросіб та ФОП

Мін’юст наказом від 29 серпня 2018 року № 2824/5 оновив форми заяв про державну реєстрацію:

  • створення юридичної особи (форма 1);
  • переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа або модельного статуту (форма 2);
  • змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (форма 3);
  • створення відокремленого підрозділу юридичної особи (форма 4);
  • змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (форма 5);
  • припинення відокремленого підрозділу юридичної особи (форма 6);
  • припинення юридичної особи в результаті її реорганізації (форма 8);
  • включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (форма 9);
  • (акредитації) відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації (форма 22);
  • змін до відомостей про відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (форма 23).

Також Мін’юст доручив технічному адміністратору Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань забезпечити обов’язкове заповнення інформації про наявність чи відсутність кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи та відомостей про нього в зазначеному Реєстрі.

Наказ набирає чинності через 10 днів з дня офіційного опублікування.

Наказ Міністерства юстиції України від 29.08.2018 року № 2824/5 «Про внесення змін до деяких форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»

 

Дивіться відео на тему:

 

Нацбанк унормував питання використання печатки на документах

Нацбанк вніс зміни в ряд нормативно-правових актів щодо використання печатки на документах.

Зокрема, з метою реалізації ст. 58-1 ГКУ, згідно з якою відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа (в тому числі розрахункового), НБУ вніс відповідні зміни в ряд власних нормативно-правових актів. Йдеться, зокрема, про Положення про розрахункові палати для пред’явлення векселів до платежу, Положенні про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, Положенні про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, Положенні про порядок виконання банками документів на переказ, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів в особливий період, Положення про електронні гроші в Україні.

Про це йдеться в постанові «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 4 вересня 2018 року № 95.

Крім того, цим документом доповнено Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів вимогами про порядок оформлення розрахункового документа і його виконання уповноваженим банком у разі здійснення операцій за рахунком умовного зберігання в іноземній валюті.

Постанова № 95 набула чинності 12 вересня 2018 року.

Постанова НБУ від 04.09.2018 року № 95 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України»

 

Читайте статтю на тему:

 

Перевірки пожежної безпеки будуть проводитися не частіше одного разу на 2 роки

Кабмін оновив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність планових перевірок Державною службою з надзвичайних ситуацій.

Відповідна постанова Кабміну від 5 вересня 2018 року № 715 набула чинності 12 вересня.

Визначено наступна періодичність перевірок ДСНС:

  • з високим ступенем ризику – не частіше ніж один раз на два роки;
  • із середнім ступенем ризику – не частіше ніж один раз на три роки;
  • з незначним ступенем ризику – не частіше ніж один раз на п’ять років.

Раніше суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику перевіряли не частіше ніж один раз на чотири роки, а незначним ступенем ризику – не частіше ніж один раз на шість років.

До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, відносяться:

  • вид об’єкта (приміщення, будівля, споруда, будинок, територія);
  • площа об’єкта;
  • максимальна кількість людей, які постійно або періодично знаходяться на об’єкті;
  • умовна висота об’єкта (висота, яка визначається як різниця відміток нижчого рівня проїзду пожежних автодрабин (автопідйомників) і підлоги верхнього поверху без урахування верхніх технічних поверхів, якщо на технічних поверхах розміщені тільки інженерні обладнання і комунікації будинку);
  • наявність і масштаб небезпечних подій, надзвичайних ситуацій, що сталися на об’єкті протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
  • клас наслідків при будівництві об’єкта;
  • кількість порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, пов’язаних з експлуатацією або під час будівництва об’єкта і виявлених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду.

Підприємства відносять до високого, середнього або незначного ступеня ризику за бальною системою. Сума балів, нарахованих за всіма критеріями, визначає ступінь ризику.

Якщо суб’єкту господарювання належить більше одного об’єкта, кількість балів нараховується за всіма критеріями, визначеними окремо по кожному об’єкту.

Щодо об’єктів, що будуються, сума балів нараховується тільки за наявністю і масштабом небезпечних подій, класу наслідків і кількості порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, пов’язаних з експлуатацією або під час будівництва об’єкта.

Якщо за результатами останньої планової перевірки не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, наступна планова перевірка проводиться не раніше ніж через встановлений для відповідного ступеня ризику період, збільшені вдвічі. Це положення не застосовується до суб’єктів з високим ступенем ризику.

 

Постанова КМУ від 05.09.2018 року № 715 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій»

 


Забудовники зможуть відстежувати етапи проходження їх документації онлайн

Для вирішення проблеми, коли забудовники, подавши документи на отримання дозволу або сертифіката, потрапляють в ситуацію невизначеності, на якій стадії обробки їх звернення, було прийнято рішення запровадити пілотний проект «Прозора ДАБІ: зміна підходів, орієнтир на відкритість, прозорість».

Проект передбачає запуск Відкритої системи розгляду дозвільних документів. Сервіс буде стосуватися об’єктів будівництва зі значним класом наслідків (відповідальності). Це буде нова онлайн-платформа, за допомогою якої забудовники зможуть оперативно відстежувати, на якому етапі розгляду перебуває їх документація. Після подачі документів в орган держархбудконтролю вже на наступний день в онлайн-режимі можна буде дізнатися вхідний номер і дату реєстрації звернення. А далі, користуючись сервісом, – кінцевий термін розгляду звернення і результат.

З початком роботи такої системи замовнику будівництва вже не потрібно буде шукати, куди подзвонити по телефону, до кого звернутися, щоб дізнатися, що з його документами. Він зможе отримати цю інформацію в режимі онлайн. Відкрита система розгляду дозвільних документів – це механізм забезпечення прозорості дозвільних процедур в будівництві. Зазначений сервіс стане своєрідним індикатором якості роботи посадових осіб держархбудконтролю. Досить буде проаналізувати термін реєстрації документів і час розгляду, щоб зрозуміти чи є зловживання і затягування процесу чи ні.

При такому форматі будуть максимально впорядковані дозвільні процедури в будівництві і усунені корупційні ризики.

 

За інформацією ДАБІ України

 


Заяву про реєстрацію земельної ділянки можна буде подати в електронному вигляді

Фізичні та юридичні особи, які бажають зареєструвати земельну ділянку, зможуть подати відповідну заяву та необхідну документацію через розробника такої документації, тобто сертифікованого інженера-землевпорядника.

Відповідні зміни передбачені постановою Кабміну від 18 липня 2018 року № 710 «Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру», яка вступить в силу через шість місяців з дня опублікування.

Заяви про проведення держреєстрації земельної ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками буде подаватися в електронній формі з використанням особистого електронного цифрового підпису.

Також можна буде отримувати викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру в режимі онлайн з можливістю її друку на своєму комп’ютері для подальшого використання при підготовці землевпорядної документації. Отримати викопіювання зможе будь-яка фізична або юридична особа за умови ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису або іншого альтернативного засобу ідентифікації.

Деталізовані підстави для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру. Якщо підставою для відмови є невідповідність поданих документів вимогам законодавства, реєстратор в рішенні про відмову відзначає такі відомості з посиланням на нормативно-правовий акт і його положення, з якими виявлено невідповідність. У разі, якщо підставою для відмови є нерозбірливий текст, закреслені слова, помилки і т.п., реєстратор в своєму рішенні про відмову вказує назву документа і його частина, в якій написано нерозбірливий текст або виявлені помилки, а якщо заявник подав документи не в повному обсязі, то реєстратор зазначає назви документів, яких не вистачає.

Крім того, буде організовано онлайн моніторинг всіх видів заяв, які обробляються в Державному земельному кадастрі. Заявник зможе контролювати стан готовності необхідних документів.

 

Постанова КМУ від 18.07.2018 року № 710 «Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру»

 


Чи обов’язково відпрацьовувати два тижні при звільненні за власним бажанням?

Відповідно до статті 38 КЗпП працівник має право у будь-який строк розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, письмово попередивши про це роботодавця за два тижні. Попередження роботодавця про наступне звільнення є обов’язком працівника.

У ряді випадків законодавство зобов’язує роботодавців провадити звільнення працівників у строк, про який вони просять. Ідеться про скорочення двотижневого строку, оскільки по його закінченню працівник може звільнитися в загальному порядку. У цьому разі строк попередження про звільнення скорочується на розсуд працівника навіть до одного дня.

Випадки, коли на роботодавця покладається обов’язок звільнити працівника у строк, про який він просить, перелічені у статті 38 КЗпПУ: переїзд на нове місце проживання; переведення одного із подружжя на роботу в іншу місцевість; неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку чи дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом; невиконання роботодавцем законодавства про працю чи умов колективного або трудового договору, інші поважні причини. Усі вони мають спільну ознаку – неможливість працівника далі продовжувати роботу.

За відсутності причин, що унеможливлюють продовження працівником роботи, сторони трудового договору вправі домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви в межах двотижневого строку. Якщо існує така домовленість, працівника можна звільнити навіть у день подання ним заяви про звільнення.

Роботодавець не має права звільняти працівника до закінчення двотижневого строку після подання заяви про звільнення, якщо працівник про це не просив, оскільки в межах указаного строку він має право відізвати раніше подану заяву.

У разі, коли працівник самовільно залишив роботу (не попередив письмово роботодавця про звільнення за власним бажанням, залишив роботу до закінчення встановленого двотижневого строку попередження), роботодавець має право звільнити його за прогул (п. 4 ст. 40 КЗпП).

За матеріалами Держпраці у Херсонаській області

 

Читайте статтю на тему:

 

Порушення трудової дисципліни: можливі стягнення

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення – догана або звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Власник або уповноважений ним орган має право замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу.

Відповідно до ст. 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

В ст. 149 КЗпП зазначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Порядок зняття дисциплінарного стягнення визначено в ст.151 КЗпП, а саме:

  • якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
  • якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV КЗпП України).

За матеріалами Держпраці у Херсонаській області

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


X