Дайджест нoвин “Податки і облік” з 29.07.2019 пo 05.08.2019

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 29.07.2019 пo 05.08.2019

Визначення строку давності

ВС розглянув справу щодо підприємства, яке подано річну податкову декларацію із земельного податку (граничний строк подання 20.02.2012) та до зазначеної декларації. було також подано чотири уточнюючі декларації, остання подана – 30.08.2012 року.

Граничний строк, протягом якого контролюючий орган має право визначити суму грошових зобов’язань — 1095 днів (ст.102 ПКУ). Початок перебігу вказаного строку встановлено з дня, що настає після спливу граничного строку подання податкової декларації або з дня, що настає після фактичного подання такої декларації, або з дня подання уточнюючого розрахунку.

Застосовуючи вказану норму, суди попередніх інстанцій дійшли протилежного висновку, пов’язавши початок перебігу строку давності не з датою подання податкової декларації, а з датою нарахування податкового зобов’язання за кожний окремий місяць. Проте це суперечать правовому змісту зазначеної норми.

Отже, з 30.08.2012 повинен обраховуватись строк давності 1095 днів. З огляду на те, що ППР прийнято 25.12.2015, контролюючий орган допустив пропуск строку давності при визначенні сум грошового зобов’язання із земельного податку за 2012 рік. Строк давності 1095 днів для визначення суми грошових зобов’язань із земельного податку за 2012 рік минув 30.08.2015 року.

Постанова ВС України від 18.06.2019 у справі № 804/2057/16

Дивіться відео на тему:

Платежі через операторів поштового зв’язку

З 30.07.2019 набрала чинності постанова Правління НБУ від 22.07.2019 № 98 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 12 лютого 2013 року № 42 «Про врегулювання питань щодо приймання готівки для подальшого її переказу», у відповідності до якої до переліку суб’єктів, які мають право здійснювати операції з приймання готівки в гривнях для подальшого її переказу, додано операторів  поштового зв’язку, які отримали ліцензію Нацбанку на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.

Крім того, Нацбанк змінив поняття «пункт приймання готівки» на «пункт надання фінансових послуг», оскільки в таких пунктах надаються послуги з переказу коштів не тільки у готівковій, а й у безготівковій формі.

За матеріалами НБУ

Норми природних втрат зерна при його зберіганні на складах

Міністерство аграрної політики та продовольства України затверджено наказ, яким встановлює єдині норми і правила для відображення в кількісно-якісному обліку зерна та продуктів його переробки, списання норм природних втрат

Природні втрати зерна при зберіганні виникають за рахунок біологічних (пов’язаних із життєдіяльністю зерна і мікроорганізмів у ньому) і механічних (розпил зернового пилу при розвантажувально-навантажувальних операціях при прийманні та відпуску зерна) чинників.

Так як ПКУ не передбачає самостійного визначення суб’єктами господарювання норм природних втрат зерна, затвердження норм дасть змогу без затрат працювати зерновим складам і зернопереробним підприємствам на базі чинних програм бухгалтерського обліку та автоматичних інформаційно-аналітичних комплексів обслуговування роботи цих підприємств.

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.06.2019 №316 «Про затвердження Норм природних втрат зерна та продуктів його переробки при зберіганні на зернових складах та зернопереробних підприємствах та Порядку розрахунку норм природних втрат зерна та продуктів його переробки при зберіганні на зернових складах та зернопереробних підприємствах»

Рішення про включення до реєстру неприбуткових організацій фіскалами не надсилається

Фіскали інформують: у разі включення неприбуткової установи (організації) до Реєстру неприбуткових установ та організацій контролюючий орган вносить до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої установи (організації) до Реєстру. При цьому рішення про включення (повторне включення) до Реєстру такій неприбутковій установі (організації) не надсилається.

З переліком неприбуткових установ (організацій), включених до Реєстру, можна ознайомитись у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному веб-порталі ДФС (https://cabinet.sfs.gov.ua)

Підкатегорія «ЗІР» 102.04

Нульова ставка з ПНП

Фіскали консультують: платники ПНП, утворені протягом 2019 року не шляхом реорганізації, приватизації та корпоратизації, за п.44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ мають право застосовувати ставку податку на прибуток 0 %, починаючи з року утворення такого платника податку, за умови, що за період діяльності у такому звітному (податковому) році річний дохід, визначений за правилами бухобліку, не перевищує 3 млн грн та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, з урахуванням дати укладення трудового договору, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом.

Одночасно, платник податку має право застосовувати ставку ПНП 0 % за умови, що діяльність, яку він здійснює, не належить до переліку видів діяльності, визначених пп.2 п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, щодо яких застосування ставки податку 0 % заборонено.

Лист ДФС України від 16.07.2019 №3293/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Скасовано інструкцію з бухгалтерського обліку ПДВ

З дня опублікування (орієнтовно 09.08.2019 р.) набере чинності наказ у відповідності до якого втратить чинність Інструкція з бухгалтерського обліку ПДВ, затверджену наказом від 01.07.1997 № 141.

Водночас для бухобліку ПДВ вимоги Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291, залишаються актуальними.

Наказ від 18.06.2019 № 247 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 01.07.1997 №141 «Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість»

Кошти на небюджетний рахунок при постачанні послуг за бюджетні кошти

Фіскали консультують: коли платник податку відповідно до договору з Департаментом обласної державної адміністрації надає послуги (виконує роботи) з реконструкції міського парку, які оплачуються за рахунок бюджетних коштів, при цьому такі бюджетні кошти надходять на небюджетний рахунок платника податку, відкритий в управлінні ДКС України, то для цілей застосування норм розділу V ПКУ та підрозділу 2 розділу XX ПКУ з метою визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, слід розглядати як банківські рахунки.

Таким чином, датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання послуг (виконання робіт) з оплатою за рахунок бюджетних коштів, у разі якщо такі бюджетні кошти надходять на небюджетний рахунок платника податку, відкритий в управлінні ДКС України, є дата зарахування бюджетних коштів на такий небюджетний рахунок платника податку.

Також, з метою визначення однозначної позиції з порушеного питання, ДФС звернулася з відповідним запитом до Міністерства фінансів України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики. У разі отримання від Міністерства фінансів України відповідних роз’яснень такі роз’яснення буде розміщено на офіційному веб-порталі ДФС.

Лист ДФС України від 24.07.2019 № 3437/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

ПДВ при внесенні платником ПДВ основних засобів до статутного фонду іншої юридичної особи

Фіскали зазначають: об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Норми встановлені п.п. «а» п.185.1 ПКУ.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема, обмін (п.п.14.1.191 ПКУ).

Якщо платником ПДВ внесено основні засоби до статутного фонду інших юридичних осіб, то така операція є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою (20 %).

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Послуги з міжнародних перевезень резиденту Польщі

Фіскали консультують: доходи за договором транспортного експедирування з надання послуг з міжнародних перевезень автомобільним транспортом, які отримує резидент Польщі, що не має постійного представництва в Україні (експедитор), звільняються від оподаткування в Україні (п. 1 ст. 7 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень) за умови надання резидентом Польщі довідки, яка підтверджує його резидентство і відповідає вимогам ст.103 ПКУ.

Крім того, у разі виплати на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-якого доходу з джерелом походження з України юридичні особи – платники єдиного податку повинні утримувати й перераховувати до відповідного бюджету податок з доходів нерезидента, а також за підсумками податкового (звітного) періоду подавати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням декларацію з ПНП та Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України як додаток до неї.

Лист ДФС України від 18.07.2019 № 3342/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Дивіться відео на тему:

Податкові зобов’язання на дебіторську заборгованість  за не отриманими товарами

Фіскали зазначають: якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (п.184.7 ПКУ).

Таким чином, платник податку, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими, але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ включені до складу податкового кредиту, повинен не пізніше дати анулювання реєстрації платника ПДВ нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

За матеріалами ГУ ДФС у Київській області

ПДВ при отриманні помилково перерахованих коштів від осіб, з якими наявні договірні відносини

Фіскали консультують: що платник податку при отриманні коштів (в тому числі помилково) від іншої особи, з якою у такого платника наявні договірні відносини на предмет постачання товарів/послуг, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН ПН за такою операцією.

Одночасно на дату повернення коштів з огляду на п.192.1 ст. 92 ПКУ підприємство має скласти РК до ПН та зменшити податкові зобов’язання після реєстрації такого РК в ЄРПН отримувачем коштів.

Лист ДФС України від 26.07.2019 № 3507/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

ПН на постачання лікарських засобів, вартість яких компенсується з бюджету

Фіскали інформують: у разі якщо грошові кошти, які надходять платнику податку — аптечній установі в рахунок оплати вартості поставлених лікарських засобів кінцевому споживачеві, є бюджетними коштами відповідно до БКУ та надходять на поточний рахунок такого платника податку, то дата виникнення податкових зобов’язань визначається за п.187.7 ст.187 ПКУ на дату зарахування бюджетних коштів на такий рахунок.

При цьому у разі постачання аптечною установою — платником ПДВ кінцевому споживачеві — неплатнику ПДВ лікарських засобів, вартість яких повністю компенсується за рахунок бюджетних коштів, ПН складається такою аптечною установою (постачальником) — платником ПДВ на отримувача (покупця) — неплатника ПДВ на дату отримання таких бюджетних коштів на поточний рахунок постачальника.

У разі якщо вартість таких лікарських засобів частково оплачується кінцевим споживачем, а частково компенсується за рахунок бюджетних коштів, то постачальник — аптечна установа:

• на частину вартості, що оплачується кінцевим споживачем, складає ПН на неплатника ПДВ на дату такої оплати;
• на частину вартості, що компенсується за рахунок бюджетних коштів, складає ПН на неплатника ПДВ на дату отримання бюджетних коштів на свій поточний рахунок.

Лист ДФС України від 30.07.2019 № 3561/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Перереєстрація РК

Фіскали повідомляють: не пізніше 5-ти робочих днів з дня виникнення підстав для перереєстрації суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО заяву про реєстрацію КОРО та/або РК за формою № 1-КОРО з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та РК, яка підлягає перереєстрації.

Посадова особа контролюючого органу не пізніше 2-х робочих днів з дня подання реєстраційної заяви за формою № 1-КОРО проводить перереєстрацію РК шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та здійснення відповідних записів на реєстраційній сторінці РК.

Усі доповнення або виправлення на реєстраційній сторінці РК засвідчуються підписом посадової особи контролюючого органу, яка здійснила перереєстрацію, та печаткою контролюючого органу.

Підкатегорія «ЗІР» 109.07

Дивіться відео на тему:

РРО при вимкнутому світлі

Фіскали консультують: якщо вимкнули світло, то, замість РРО можна використовувати КОРО та РК. При цьому, законодавство не вимагає отримувати довідку від постачальника електроенергії про зовнішнє відключення енергопостачання. Такої довідки також ніхто не вимагатиме у тоді, коли відключення було внутрішнім.

У формі КОРО на РРО вже немає Розділу 4 «Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО», власне через що додаткових відомостей про відключення електроенергії не вносять.

Лист ГУ ДФС у Запорiзькiй областi від 25.07.2019 №3477/ІПК/08-01-14-08-17

Дивіться інфографіку на тему:

Строки обладнання акцизних складів лічильниками

Фіскали інформують: розпорядники акцизних складів зобов’язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:

• акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20 000 м3, — не пізніше 01.07.2019;
• акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1 000 м3, але не перевищує 20 000 м3, — не пізніше 01.10.2019;
• акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1 000 м3, — не пізніше 01.01.2020 року.

Підкатегорія «ЗІР» 116.11

Нова форма декларації про доходи для громадян та самозайнятих осіб

Мінфіном затверджена нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи та оновлена інструкція про її заповнення.

Форми податкової декларації містить додатки до неї:

• розрахунок податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами (додаток Ф1);
• розрахунок податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою (додаток Ф2);
• розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з ПДФО, у зв’язку з використанням права на податкову знижку (додаток Ф3).

В новій екларації:

• передбачили можливість відображення відомостей щодо включення до податкової знижки суми коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи;
• виокремлено порядок розрахунку суми податку, на яку зменшують податкові зобов’язання з ПДФО, у зв’язку із використанням права на податкову знижку, в окремий додаток Ф3;
• передбачено окремий р.10.2 для відображення доходів суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до ЦПД ФОП платниками єдиного податку четвертої групи, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства;
• Суми податку, нараховані податковим агентом із доходів за здавання фізособами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, сплачує такий податковий агент до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису). Для реалізації зазначеної норми у формі податкової декларації
• передбачено окремі рядки:

«10.4.1» – для відображення суми податку, які нараховані податковим агентом із доходів за здавання фізособами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, які сплачує такий податковий агент до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису

«17» – для відображення податку (військового збору) з таких доходів.

Наказ Мінфіну від 25.04.2019 р. № 177.

Відшкодування працівнику коштів за оплату «єдиноподатнику» послуг проживання 

Фіскали консультують: якщо юридична особа не оплачувала, а тільки компенсувала працівнику витрати на відрядження, то не потрібно відображати у ф. №1ДФ сплату працівником коштів за надані під час відрядження ФОП – платником єдиного податку послуги.

Але якщо нарахування (виплату) доходів здійснювало підприємство  безпосередньо підприємцю, воно виступає податковим агентом в частині відображення такого нарахування  у форма № 1ДФ за ознакою доходу «157».

Якщо оплата вартості послуг надходить на рахунок ФОП – «єдиноподатника» другої групи від юридичної особи, яка не є платником єдиного податку, за найманих працівників у відрядженні, то будуть порушені умови перебування спрощеній системі. ФОП – «єдиноподатника».

Лист ДФС України від 29.07.2019 № 3545/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Дивіться інфографіку на тему:

Дохід «єдиноподатника» при встановленні надлишку товарів

Фіскали консультують: сума виявлених надлишків товарів включається до складу доходу платника єдиного податку за той звітний період, у якому надлишок ОЗ оприбуткований.

Лист ДФС України від 23.07.2019 № 3418/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Виробник ювелірних виробів підприємство, якому ФОП надав давальницьку сировину

Фіскали інформують: при наданні замовником, зокрема ФОП, сировини підприємству-виробнику для виробництва ювелірних виробів на давальницьких умовах виробником готової продукції є таке підприємство.

Лист ДФС України від 26.07.2019 № 3496/08-01-13-02-08/ІПК

Відповідальність за неведення книги обліку доходів та витрат

Фіскали зазначають: до ФОП – «єдиноподатників», які не ведуть або ведуть з порушенням книги обліку доходів та книги обліку доходів та витрат, застосовується відповідальність у вигляді адміністративного штрафу.

Розмір штрафу становить від від 51 грн до 136 грн. За повторне вчинення цього порушення протягом року розмір штрафу становитиме від 85 грн до 136 грн.

За матеріалами ГУ ДФС у Івано-Франківській області

Витрати на утримання вантажних авто ФОП – «загальносистемника»

Фіскали консультують: ФОП – «загальносистемник» не має права включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням його господарської діяльності, витрати на утримання вантажних автомобілів, зокрема запасних частин, шин, акумулятора.

Щодо віднесення до складу витрат вартості придбаних паливо-мастильних матеріалів для заправки вантажного автомобіля, який використовується у господарській діяльності, то ФОП має право віднести до складу витрат такі витрати, підтверджені документально.

Лист ДФС України від 16.07.2019 № 3295/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Читайте статтю на тему:

Сплата ЄСВ за себе особами – «незалежниками», які водночас є найманими працівниками?

Фіскали нагадують: відповідно до частини 4 ст. 4 Закону № 2464 право на звільнення від сплати ЄСВ за себе мають ФОП за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Законом № 2464  не передбачено звільнення від сплати ЄСВ за себе ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами). Винятком є тільки ФОП за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст.26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

За матеріалами ГУ ДФС у Київській області

ЄСВ за працівника — особу з інвалідністю при зарплаті меншій за мінімальну

Фіскали наголошують: якщо розмір заробітної плати працівника — особи з інвалідністю, який працює у ФОП, де застосовується ставка 8,41 %, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то нарахування єдиного внеску здійснюється роботодавцем на суму фактично нарахованої заробітної плати такому працівнику.

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

«Дитяча» відпустка одинокій матері, донька якої у 17-річному віці стала матір’ю

Фахівці Держпраці зазначають:  право на додаткову відпустку мають працівники «… які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А першої групи.

Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А першої групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А першої групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А першої групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів» (ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР)

У загальному випадку працівниця – одинока мати має право на соціальну відпустку на дітей до досягнення дитиною 18 років. Поте, працівниця втрачає право на соціальну відпустку на дітей, якщо її дитина набуває повної цивільної дієздатності до виповнення 18 років (повноліття).

«Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір’ю або батьком дитини» (ст. 35 Цивільного кодексу України)

Отже, одинока мати, донька якої у віці до 18 років народила дитину, втрачає право на соціальну відпустку на дітей за підставою «одинока мати». У зв’язку з тим що донька працівниці, для догляду якої вона отримувала соціальну відпустку на дітей за підставою «одинока мати», набула повної цивільної дієздатності до досягнення 18 років, у зв’язку з народженням нею дитини.

При цьому працівниця має право на дні соціальної відпустки на дітей упродовж року у якому донька набула повної цивільної дієздатності.

За матеріалами ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

Нарахування відпускних

Фахівці Мінсоцполітики нагадують: п.2 Порядку №100 визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.

Згідно з п.3 Порядку до складу виплат, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження, включаються: основна заробітна плата, доплати, надбавки, премії, які не мають разового характеру, винагороди за підсумками роботи за рік і вислугу років, індексація тощо.

Порядком чітко визначені умови врахування одноразової винагороди за підсумками роботи за рік і за вислугу років при обчисленні середньої заробітної плати. Такою умовою є їх нарахування в поточному році за попередній календарний рік (аб.2 п. 3 Порядку).

Якщо зазначена умова виконана, то винагороди за підсумками роботи за рік і вислугу років включаються до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди.

З метою недопущення зниження середньої заробітної плати у зв’язку з підвищенням на підприємстві, в установі, організації тарифних ставок, окладів пунктом 10 Порядку передбачено проведення коригування заробітної плати.

У випадку підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими колективними договорами (угодами), в розрахунковому періоді і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітну плату, включаючи премії та інші виплати (в тому числі винагороди), що враховуються під час обчислення середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригують на коефіцієнт їх підвищення.

Оскільки винагорода за підсумками роботи за рік включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, то необхідно провести коригування лише суми винагороди, віднесеної до розрахункового періоду до підвищення посадового окладу.

Коефіцієнт розраховується шляхом ділення посадового окладу, встановленого після підвищення, на посадовий оклад до підвищення.

Лист Мінсоцполітики від 18.06.2019 № 927/0/206-19

Оплата роботи в надурочний час

Фахівці Держпраці нагадують: оплата роботи в надурочний час проводиться відповідно до вимог ст. 106 КЗпП: за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки; за відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, — за всі відпрацьовані надурочні години.

У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому част.1 і 2 цієї статті.

Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

За матеріалами ГУ Держпраці у Херсонській області

Дивіться відео на тему:

Чи може директор підприємства працювати без зарплати?

Оплата роботи в святкові та неробочі дні

Фахівці Держпраці зазначають:  відповідно до ст. 71 КЗпП робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині другій цієї статті.

Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках:

• для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
• для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
• для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
• для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Підприємство не має права залучати до роботи у вихідний або святковий (неробочий) день увесь колектив працівників підприємства (структурного підрозділу) або оголошувати вихідний день робочим для всього підприємства.

Залучення працівників до роботи у вихідні, а також святкові дні провадиться за письмовим наказом керівника, у якому зазначається вид компенсації за таку роботу. У наказі також необхідно вказати працівників, бригади, ділянки, відділи тощо, які працюватимуть у ці дні. Якщо роботу працівника у святковий (неробочий) день визначено графіком змінності, окремого наказу щодо його залучення до роботи в цей день не потрібно.

Згідно зі ст. 72 КЗпП робота у вихідний день може компенсуватися — за згодою сторін — наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами ст.107 КЗпП.

У разі залучення згідно із законодавством до роботи працівників у вихідні дні, які є загальними вихідними днями (субота, неділя) або визначені за графіком роботи (змінності), та за згодою сторін обрано компенсацію іншим днем відпочинку, то робота у вихідний день оплачується в одинарному розмірі, а день відгулу не оплачується (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2009 № 853/13/84-09).

Відмітки в табелі про причини неявок на роботу чи про фактично відпрацьований час, про роботу в надурочний час робляться на підставі документів, оформлених належним чином. На підставі наказу про надання працівникові дня відпочинку за роботу у вихідний день у табелі можна зробити відмітку «Ін» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством, тобто цей день не оплачується, а за роботу у вихідний день проставляються фактично відпрацьовані години, які оплачуються в одинарному розмірі.

Відповідно до ст.73 КЗпП святковими днями є: 1 січня — Новий рік; 7 січня і 25 грудня — Різдво Христове; 8 березня — Міжнародний жіночий день; 1 травня — День праці; 9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги); 28 червня — День Конституції України; 24 серпня — День незалежності України; 14 жовтня — День захисника України.

Робота також не провадиться в дні релігійних свят: 7 січня і 25 грудня — Різдво Христове; один день (неділя) — Пасха (Великдень); один день (неділя) — Трійця.

У дні, зазначені у част. 1 і 2 ст.73 КЗпП, допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених ст. 71 цього Кодексу.

Оплата за роботу у святковий і неробочий день обчислюється за правилами ст.107 КЗпП — у подвійному розмірі: відрядникам — за подвійними відрядними розцінками; працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки; працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Робота у нічний час з 22.00 до 06.00 оплачується у підвищеному розмірі, передбаченому колективним договором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу), за кожну годину роботи у нічний час відповідно до вимог ст. 108 КЗпП.

Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 КЗпПУ.

У випадках, коли робота в святковий або неробочий день виконувалась понад норму робочого часу, працівник на свій розсуд має право вибрати не грошову форму компенсації за роботу у святковий чи неробочий день, а компенсацію у вигляді надання йому іншого дня відпочинку.

Однак компенсація у вигляді іншого дня відпочинку можлива, лише в тому випадку, якщо час роботи у святковий чи неробочий день виходить за межі місячного фонду робочого часу (у цьому випадку компенсація у вигляді іншого дня відпочинку не виключає компенсації у вигляді підвищеної оплати праці у святковий чи неробочий день). Надання працівникові іншого дня відпочинку у випадку виконання ним роботи в святковий день понад норму робочого часу не позбавляє працівника права на оплату праці в такий день у подвійному розмірі.

Підвищеній оплаті в подвійному розмірі підлягає робота у вихідний день. При цьому «вихідним днем» у ст. 72 КЗпП вважається не загальний вихідний день (частина друга ст. 67 КЗпП), а вихідний день працівника, встановлений на підприємстві, в установі, організації відповідно до законодавства. Робота у вихідний день підлягає підвищеній оплаті, якщо вона не компенсована шляхом надання іншого вихідного дня. При цьому спосіб компенсації вихідного дня (надання іншого вихідного дня або підвищеної оплати) визначається за погодженням сторін трудового договору.

За матеріалами ГУ Держпраці у Херсонській області

Погодження щодо переведення на інше робоче місце

Фахівці Держпраці нагалошують: ст.36 КЗпП передбачено переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у ст.33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому самому підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій самій місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я.

У зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник має бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п. 6 ст.36 цього Кодексу.

Управління Держпраці у Кіровоградській області

Випробування при прийомі на роботу

У відповідності до частини 3 ст. 26 КЗпП України для окремих категорій осіб трудове законодавство забороняє встановлювати випробування. Зокрема, д таких осіб належать:

• особи, які не досягли повноліття;
• молоді робітники після закінчення професійно-технічних навчальних закладів;
• молоді спеціалісти після закінчення вищих навчальних закладів;
• особи, звільнені у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
• особи з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендації МСЕК;
• особи, прийняті на роботу в іншу місцевість;
• особи, переведені на роботу на інше підприємство, в установу, організацію;
• особи, обрані на посаду;
• переможці конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
• особи, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
• вагітні жінки;
• одинокі матері, які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю;
• особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
• внутрішньо переміщені особи;
• особи на тимчасових та сезонних роботах.

Дивіться відео на тему:

«Вручення» трудової книжки при звільненні

Фахівці Держпраці повідомляють: відповідно до ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, передбачені законодавством.

Відповідно до п. 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, від 29.07.1993 № 58, у разі відсутності працівника на роботі в день звільнення, власник або уповноважений ним орган має в цей день надіслати йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Відповідно до п. 6.2. Інструкції у разі відсутності зазначеної згоди трудові книжки та їх дублікати, що не були одержані працівниками при звільненні, зберігаються протягом 2-х років у відділі кадрів підприємства окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього строку не затребувані трудові книжки (їх дублікати) зберігаються в архіві підприємства протягом 50 років, а по закінченні зазначеного строку їх можна знищити в установленому порядку.

Згідно з п.4.1. Інструкції у разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Дивіться відео на тему:

За матеріалами ГУ Держпраці у Миколаївській області

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг