Дайджест нoвин “Податки і облік” з 28.01.2019 пo 03.02.201

In: Дайджести новин законодавства і практики 04 Feb 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 28.01.2019 пo 03.02.2019

 

Нова-стара облікова ставка

Правління Національного банку України ухвалило рішення залишити облікову ставку на рівні 18,0 % річних.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рішення Правління Нацбанку від 31.01.2019 № 88-рш

 


Зміни у поданні статзвітності

Держстат поінформував про зміни у поданні статзвітності у 2019 році, зокрема, змінено термін/періодичність подання:

  • 2-3 нк (один раз на рік) «Звіт про діяльність закладу вищої освіти» ─ зміна терміну подання з «не пізніше 5 жовтня» на «не пізніше 25 жовтня»;
  • 1-зерно (місячна) «Звіт про надходження культур зернових і зернобобових та олійних на перероблення та зберігання» ─ зміна терміну подання з  «не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним періодом»;
  • 1-Б (піврічна) «Звіт про взаєморозрахунки з нерезидентами» ─ з 01.01.2019 відтере «піврічна» (був квартальним);
  • 10-мех (1 раз на 2 роки) «Звіт про наявність сільськогосподарської техніки в сільськогосподарських підприємствах» ─ відтепер «один раз на два роки»;
  • 12-труб (місячна) «Звіт про транспортування вантажів трубопроводами».

Відмінено подання форм державних статистичних спостережень:

  • 7-торг (річна) «Звіт про наявність торгової мережі»;
  • 1-НО (наука/ оборона) (річна) «Звіт про виконання наукових та науково-технічних робіт військового призначення»;
  • 2-буд (квартальна) «Звіт про прийнятий в експлуатацію закінчений будівництвом об’єкт» (підставою є отримання адміністративних даних).

У 2019 році проводяться державні статистичні спостереження за такими періодичними формами:

  • 1-РС (1 раз на 4роки) «Звіт про витрати на утримання робочої сили»;
  • ІНН (1 раз на 2 роки) «Обстеження інноваційної діяльності підприємства за період 2016 — 2018 років»;

Не проводяться державні статистичні спостереження за такими періодичними формами:

  • 7-ПВ (1 раз на 4 роки) «Звіт про заробітну плату за професіями окремих працівників»;
  • 1-ПВ (умови праці) (1 раз на 2 роки) «Звіт про умови праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці»;
  • 10-мех (1 раз на 2 роки) «Звіт про наявність сільськогосподарської техніки в сільськогосподарських підприємствах»;
  • 1-інновація (1 раз на 2 роки) «Обстеження інноваційної діяльності промислового підприємств

 

За матеріалами Державної служби статистики України

 


Період проведення документальної перевірки

Фіскали нагадують: у разі проведення перевірок з питань дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС, а також визначення за результатами суми грошових зобов’язань платника податків у випадках, коли ПКУ не передбачено подання декларації, застосування строків давності повинно здійснюватись з урахуванням терміну позовної давності — 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ).

Документальною перевіркою в частині правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування охоплюється період з 01.01.2011 або період, що настає за періодом, охопленим попередньою перевіркою із зазначеного питання.

Відповідно до част. 16 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

 

Підкатегорія «ЗІР» 136.01

 


Звіт про суми податкових пільг

Фіскали нагадують: відповідно до п. 3 Порядку №1233 Звіт про суми податкових пільг надається протягом 40 календарних днів після закінчення звітного періоду.

Звіт слід подати платникам, до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації, які у звітному періоді користувалися пільгами з податків, передбаченими ПКУ.

Пільги з податків, по яких необхідно звітувати за підсумками звітного року, наведені у Довіднику пільг № 91/1 та 91/2 станом на 01.01.2019 року. Ознайомитись з ними можна на сайті ДФС sfs.gov.ua в розділі «Головна>Довідники, реєстри, переліки>Довідники>Довідники пільг».

Подання уточнюючих Звітів не передбачено ні самою формою Звіту, ні Порядками № 167 та № 1233.

Звіт складається наростаючим підсумком з початку року, виправляти допущені помилки можна лише в Звітах за наступні звітні періоди поточного року.

Загальні правила розрахунку суми пільги з ПНП залежать від її виду. Якщо від оподаткування звільняється:

  • прибуток — то сума пільги визначається як 18 % від суми такої пільги;
  • виплачені доходи, отримані грошові кошти, товари, роботи, послуги — тоді сума пільги визначається як 18 % від суми таких доходів/коштів/вартості майна.

Якщо пільга полягає у зменшенні суми самого податку, тоді сума пільги дорівнюватиме сумі такого зменшення.

Пільгу по минулорічних збитках треба відобразити у Звіті тільки в тому випадку, якщо ці збитки зменшили прибуток звітного періоду (тобто який частково або повністю погасився минулорічними збитками).

Якщо об’єкт оподаткування ПНП за наслідками 2018 року має від’ємне значення або дорівнює нулю без врахування минулорічних збитків, тоді видатки бюджету не виникають та сума пільги не розраховується.

Платники, які для визначення об’єкту оподаткування корегують фінансовий результат на різниці із розділу ІІІ ПКУ, можуть користуються наступними пільгами:

  • відповідно до пп. 141.2.4 ПКУ сума від’ємного значення загального фінансового результату від продажу та іншого відчуження цінних паперів зменшує загальний фінансовий результат від продажу та іншого відчуження цінних паперів в наступних звітних періодах;
  • тимчасова пільга, передбачена п. 33 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, згідно з яким, зокрема, не застосовується корегування з пп. 140.5.9 ПКУ відповідно до майна, переданого на потреби армії.
  • при дотриманні умов, встановлених п. 142.1 ПКУ, звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів та є їх повною власністю.

Розрахунок суми пільг з ПДВ здійснюється згідно з Порядком, затвердженим наказом ДПА України від 29.03.2011. №167.

Податкові пільги з ПДВ визначаються за операціями, які:

  • звільнені від оподаткування;
  • оподатковуються за ставками 0 та 7 %.

Здійснення операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, не дає підставу для заповнення Звіту про суми податкових пільг.

Звіт про суми податкових пільг є податковою декларацією (п. 46.1 ПКУ). Тому за його неподання (несвоєчасне подання) буде накладатися штраф, встановлений п. 120.1 ПКУ:

  • 170 грн — за перше порушення протягом звітного року;
  • 1 020 грн — за кожне повторне порушення протягом звітного року).

Також до посадових осіб підприємства може бути застосована адміністративна відповідальність згідно зі ст. 1631 КУпАП:

  • за перше порушення — у розмірі від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн);
  • за повторне порушення — у розмірі від 10 до 15 НМДГ (від 170 до 225 грн).

 

За матеріалами Офіс великих платників податків ДФС

 


Звітність з ПНП за 2018 рік

Встановлено єдиний термін подання річної податкової декларації з ПНП для всіх категорій платників ПНП (які звітують раз у рік, та тих, які звітують щоквартально) – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

 

 

 

 

Граничний термін подання річної декларації з ПНП для всіх категорій платників податку на прибуток – 01 березня 2019 року (п.п. 49.18.6 ст. 49 ПКУ).

 


Застосування коригувань фінрезультату

Фіскали роз’яснюють: якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 мільйонів гривень, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

 

 

Лист ДФС України від 25.01.2019 № 278/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Продаж корпоративних прав між нерезидентами

Фіскали консультують: у разі здійснення нерезидентом продажу корпоративних прав у статутному капіталі іншому нерезиденту через своє постійне представництво в Україні таке постійне представництво враховує таку операцію при визначенні об’єкта оподаткування ПНП у порядку, встановленому пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

 

 

 

 

Якщо такий нерезидент не має постійного представництва в Україні, то доходи від продажу частки у статутному капіталі іншому нерезиденту не підлягають оподаткуванню згідно з положеннями пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

 

Лист ДФС України від 17.01.2019 № 198/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

 

Читайте статтю на тему:

 

Особливості заповнення декларації з ПНП «єдиноподатниками», які виплачують доходи нерезидентам

Фіскали зазначають: наказом Мінфіну від 19.10.2018 № 842 внесено зміни до форми Податкової декларації з ПНП.

Отже, відтепер у рядку 9 заголовної частини декларації «Особливі відмітки», в категорії «платник єдиного податку», слід проставляти позначку платникам єдиного податку, які здійснювали на користь нерезидента — юридичної особи або уповноваженої ним особи будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом.

Такі «єдиноподатника» мають складати та подавати додаток ПН до декларації з ПНП підприємств.

Платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, здійснює нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, встановленому розділом III ПКУ, а саме: податок утримується за ставкою в розмірі 15 % (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3 — 141.4.6 та 141.4.11 ПКУ).

Такий податок сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності за рахунок нерезидента (пп. 141.4.2. ст. 141; п. 297.5 ст. 295 ПКУ).

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 


Документальна перевірка при бюджетному відшкодуванні ПДВ

Фіскали роз’яснюють: документальна позапланова перевірка проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн (абзац 2 пп.78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Тобто документальна позапланова перевірка перевірок податкових декларацій з ПДВ, в яких платником податку задекларовано суму ПДВ до бюджетного відшкодування проводиться з підстав, визначених п. 200.11 ст. 200 та ст. 78 ПКУ.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження (пп. 200.7.2 п. 200.7 ст.200 ПКУ).

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до заяв про повернення сум бюджетного відшкодування.

 

Лист ДФС України від 22.01.2019 р. № 248/6/99-99-12-02-01-15/ІПК

 


ПДВ при придбані товарів, які не використовуються в господарській діяльності

Фіскали звертають увагу на те, що під час адміністрування податків та проведення податкового аудиту встановлюються випадки, коли придбані товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, в тому числі з придбання товарів (робіт, послуг), які не пов’язані з фактичними видами діяльності підприємства та не спрямовані на отримання доходу. При цьому платниками податків не враховуються норми ПКУ щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ.

Відповідно до п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПКУ по списаних неліквідних матеріалах (незавершеного виробництва) на суми вартості при придбанні матеріалів та придбанні товарів (послуг) для виробництва, у разі якщо під час такого придбання або виготовлення (матеріалів та товарів (послуг) незавершеного виробництва) суми податку були включені до складу податкового кредиту, необхідно нарахувати податкові зобов’язання.

Під час здійснення операцій із списання нематеріального активу у зв’язку з неможливістю отримання у подальшому економічних вигід від його використання також необхідно врахувати зазначені норми ПКУ та нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ.

 

За матеріалами Офіс великих платників податків ДФС

 


Операції , що звільняються від ПДВ при експорті

Фіскали нагадують: операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою (пп. «а» пп. 195.1.1 ст. 195 ПКУ).

Пунктом 195.2 ст. 195 ПКУ передбачено, що у разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України відповідно до положення розділу V ПКУ, до операцій з експорту таких товарів застосовується нульова ставка.

Звільнені від оподаткування ПДВ операції визначені ст. 197 ПКУ. Проте, до деяких операцій з експорту товарів не застосовується нульова ставка, зокрема:

  • до операцій з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до п. 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та п. 5 част.1 ст. 86 МКУ, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною пп. 195.1.1 ст. 195 ПКУ (п. 206.5 ст. 206 ПКУ);
  • операцій з вивезення культурних цінностей у митному режимі (п. 210.7 ст. 210 ПКУ);
  • до 01.01.2022 від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабміном (п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).

Тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту:

  • з 01.09.2018 до 31.12.2021  соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД);
  • з 01.01.2020 до 31.12.2021 насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД) (п. 63 підрозділ 2 розділ ХХ ПКУ).

Положення п. 63 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ не поширюються на операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту с/г підприємствами — виробниками соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), вирощених ними на землях сс./г призначення, які перебувають у власності таких с/г товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 


Умови звільненя  від оподаткування постачальника – платника ПДВ

Фіскали наголошують: звільнення від оподаткування, передбачене п. 26 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, застосовується постачальником виключно до операцій з постачання тих товарів/послуг, які оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду, за умови подальшого підтвердження таких операцій документами, визначеними у Порядку, затвердженому постановою КМУ від 17.04.2013 № 284.

Товари/послуги, придбані постачальником у третіх осіб за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду, вважаються придбаними безпосередньо таким постачальником, і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, відносяться до податкового кредиту на підставі ПН, складених та зареєстрованих в ЄРПН.

При цьому у разі здійснення придбання товарів/послуг для їх подальшого використання в операціях з постачання товарів/послуг, звільнення від оподаткування ПДВ яких передбачено п. 26 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, правила щодо нарахування податкових зобов’язань та перерахунку податкового кредиту, встановлені п. 198.5 ст.198 та ст. 199 ПКУ, до таких операцій не застосовуються.

 

Лист ДФС України від 22.01.2019 № 239/6/99-99-15-03-02-15ІПК

 


РК до зайво складеної ПН, що не підлягала наданню покупцю

Фіскали роз’яснюють: у разі реєстрації в ЄРПН двох і більше ПН, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг, постачальник складає РК до ПН, зайво складеної(их) на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована ПН, у такому порядку:

  • у верхній лівій частині РК у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 20, при цьому позначка «Х» не проставляється;
  • у заголовній частині РК у полі «До податкової накладної» зазначаються дата і номер ПН, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована ПН;
  • в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної» РК зазначаються дані щодо ПН, правильно складеної та зареєстрованої в ЄРПН;
  • в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна» РК зазначаються дані щодо РК, складеного до зайво складеної ПН, яка зареєстрована в ЄРПН. Зазначене поле не заповнюється, якщо такий РК не складався.

РК, особливості складання якого визначені у п. 24 Порядку № 1307, складається окремо до кожної ПН, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована ПН, у тому числі до ПН, що не надається отримувачу (покупцю).

Складені платником податку РК до ПН, зокрема, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) — платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем) (192.1 ст. 192 ПКУ).

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.15

 


Граничні строки реєстрації РК, складених на зменшення суми компенсації вартості товарів/послу до ПН, складених на неплатників ПДВ

Фіскали наголошують: реєстрація ПН та/або РК до ПН у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

  • для ПН/РК до ПН, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
  • для ПН/РК до ПН, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
  • для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача — платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, — протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем (п. 201.10 ст.201 ПКУ).

Таким чином, РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг до ПН, складених за операціями з постачання товарів/послуг покупцям, які не є платниками ПДВ, реєструються в ЄРПН протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем.

 

Лист ДФС України від 24.01.2019 № 260/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 

Фінансова відповідальність за допущені арифметичні та/або  методологічні помилки при заповненні звітності з ПДВ

Фіскали консультують: якщо суб’єктом господарської діяльності подано уточнюючий розрахунок з відповідними додатками, в тому числі і додатком № 3, у якому були допущені описки (помилки) в частині окремих постачальників товарів (робіт, послуг) відносно визначення ІПН, звітного (податкового) періоду, в якому виникло від’ємне значення, а також суми від’ємного значення, що в цілому не вплинули на загальну суму бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення, яку платником податку визначено в додатку № 3, то незалежно від того вплинула чи ні така помилка на вартісні показники декларації, уточнюючий додаток № 3 повинен містити уточнені показники, які є правильними.

Виправлення помилок, допущених при заповненні уточнюючого розрахунку, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку.

Главою 11 розділу II ПКУ не передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій за допущення платником ПДВ описок (помилок), арифметичних та/або методологічних помилок у податковій звітності з податку на додану вартість. При цьому якщо такі помилки стали причиною заниження сум податкових зобов’язань, то платник податку притягується до відповідальності у вигляді штрафних санкцій у розмірах, визначених главою 11 розділу II ПКУ.

Водночас ст. 1631 КпАП України передбачено відповідальність у вигляді штрафів у разі допущення платником податку на додану вартість порушення порядку ведення податкового обліку.

 

 

Лист ДФС України від 08.01.2019 р. № 73/6/99-99-12-02-01-15/ІПК

 


Нововведення валютного регулювання вже з 7 лютого

Фіскали інформуть: з 07.02.2019 набирає чинності Закон України від 21.06.2018 № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції», який є основою системи валютного регулювання, що складається із Закону № 2473 та 8 основних постанов Правління НБУ, які замінили попередню базу з 56 нормативно-правовими актами у сфері валютного регулювання.

Із 7 лютого набувають чинності понад 20 нововведень, зокрема:

  • удвічі збільшується граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами – до 365 днів;
  • скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн;
  • дозволяється вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном (крім операцій з переказів коштів з України на такі рахунки);
  • скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції — їх замінить система е-лімітів (2 млн євро/рік для юридичних осіб, 50 тис. євро/рік для фізичних осіб);
  • скасовуються санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків;
  • дозволяється здійснення операцій за рахунками юридичних осіб — нерезидентів у банках України;
  • скасовується процедура реєстрації зовнішніх запозичень;
  • дозволяється оnline-купівля іноземної валюти фізичними особами (в межах ліміту купівлі готівкової валюти – до 150 тис. грн/день в еквіваленті);
  • збільшується ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб — з 15 до 150 тис. грн/рік;
  • скасовується подвійний контроль за операціями з експорту продукції – валютний нагляд здійснюватиме лише той банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію;
  • скасовується обов’язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резидентам України та знаходяться за її межами.

Разом з тим Закон № 2473 скасовує низку нормативно-правових актів, зокрема:

  • Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»;
  • Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»;
  • Указ Президента України від 18.06.1994 № 319 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» (із наступними змінами);
  • Указ Президента України від 27.06.1999 № 734 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства».

 

За матеріалами ГУ ДФС у м. Києві

 


Подання нової довідки про НГО земельної ділянки

Фіскали нагадують: з 17.07.2018 набрав чинності наказ Мінагрополітики від 27.03.2018 № 162, яким внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489.

Порядком передбачено, що з 17.07.2018 для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Держземкадастру, та у разі якщо у відомостях Держземкадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0 (Кф – множник, який застосовується при обчисленні розміру НГО землі під час виконання робіт з такої оцінки).

Відповідно при подачі податкової декларації з плати за землю (орендної плати) з фізичних осіб за 2019 рік необхідно надавати і нову довідку (витяг) про НГО земельної ділянки, яка видана з урахуванням вимоги Порядку № 489, як це передбачено ст. 286 ПКУ.

Довідка згідно з п. 286.2 ст. 286 ПКУ подається суб’єктом господарювання разом з першою декларацією (фактичний початок діяльності як платника плати за землю), а надалі така Довідка подається у разі затвердження нової НГО землі.

Для отримання більш детальної інформації щодо НГО земельних ділянок необхідно звертатися до територіальних підрозділів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за місцем розташування земельних ділянок.

 

За матеріалами ГУ ДФС у м. Києві

 


Відображення у касовому чеку продажу товарів у кредит

Фіскали консультують: у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або у кредит необхідно відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги) видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «У КРЕДИТ». Таким чином, фіскальний чек, оформлений належним чином, повинен бути виданий покупцю при продажу товарів.

При цьому отримання коштів, які надходять у рахунок продажу товару у кредит, слід оприбутковувати у касі підприємства з оформленням ПКО або суму готівкових коштів, отриману від покупця, що відповідає сумі, зазначеній у фіскальному чеку з формою оплати «кредит/після оплата/відстрочка платежу» внести до скриньки РРО та пам’яті відповідного РРО шляхом виконання на цьому РРО операції «службове внесення» із наступним зазначенням на службовому документі номера фіскального чека, за яким здійснено реалізацію товару в кредит.

 

Лист ДФС України від 21.01.2019 № 231/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 


Випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Фіскали наголошують, що обов’язок щодо подання податкової декларації виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів:

  • від провадження господарської діяльності, отриманих ФОП (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (п. 177.11 ст. 177 ПКУ);
  • від провадження незалежної професійної діяльності (п. 178.4 ст. 178 ПКУ);
  • від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Кодексом (пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ);
  • у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодекс);
  • у вигляді іноземних доходів (пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ);
  • від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);
  • у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього ПКУ (пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
  • у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у пп. 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 та пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ);
  • у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з IV розділом ПКУ (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та п. 174.3 ст. 174 ПКУ);
  • у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 – 173 ПКУ (пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
  • у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у порядку встановленому пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ (пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
  • від продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);
  • від продажу власної с/г продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам (пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);
  • у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);
  • у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з пп. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);
  • з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (пп. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 ПКУ);
  • при відчужені нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно (п. 172.5 ст. 172 ПКУ);
  • суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи (пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

 

За матеріалами ДФС України

 


Умови для отримання ПСП

Фіскали роз’яснюють: громадяни, які працюють неповний робочий день, та батьки з двома і більше дітьми мають право на ПСП. Щоб її отримати та, відповідно, зменшити свої податкові зобов’язання, людина повинна подати заяву до бухгалтерії підприємства.

ПСП становить 50 % місячного розміру прожиткового мінімуму для дієздатних осіб, встановленого на 1 січня звітного податкового року (у 2019 році — 960,50 гривень).

Право на ПСП має кожна працююча людина, яка отримує заробітну плату та є платником ПДФО.

Проте, слід відповідати певним умовам:

  • ПСП застосовується до нарахованої місячної зарплатні, якщо її розмір не перевищує суми, яка дорівнює місячному прожитковому мінімуму, який діє на 1 січня звітного року для дієздатної особи, помноженої на 1,4 та округленої до 10 грн. (у 2019 році  – 2 690,0 грн.);
  • ПСП застосовується лише до заробітної плати та не стосується інших доходів;
  • ПСП починає застосуватися роботодавцем з дня отримання від платника заяви і документів, які підтверджують право на її отримання;
  • ПСП не застосовується, якщо працівник, окрім зарплатні, отримує виплати з бюджету у вигляді стипендії, грошового або майнового забезпечення учня, студента, аспіранта тощо;
  • ПСП застосовується лише за одним місцем роботи.

Якщо особа працює на кількох підприємствах, вона може обрати, де їй вигідніше скористатися правом на ПСП, та подати роботодавцю письмову заяву.

Крім цього, деяким категоріям платників ПСП надається у більшому розмірі, ніж звичайно. Це — студенти, аспіранти, ординатори, ад’юнкти, чорнобильці І та ІІ категорій, інваліди І та ІІ груп, а також ветерани війни, зокрема, учасники бойових дій.

Для батьків неповнолітніх дітей передбачено особливий порядок надання пільги. Вона надається обом батькам, а якщо в сім’ї двоє та більше дітей до 18 років, ПСП надається на кожну дитину.

 

За матеріалами ДФС України

 


ФОП – «єдиноподатник» та доходи від діяльності, не зазначеної у реєстрі таких платників

Фіскали консультують: ФОП – «єдиноподатник» не має права на здійснення видів діяльності, не зазначених у Реєстрі платників єдиного податку, а у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у Реєстрі платників єдиного податку, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з 1 числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

 

 

 

Доходи, отримані від виду діяльності, який не зазначено в Реєстрі платників єдиного податку, оподатковуються на загальних підставах.

 

Лист ДФС України від 15.01.2019 № 122/ІПК/20-40-13-02-11

 


«Єдиноподатники» та LiqPаy

Фіскали нагадують, що «єдиноподатники» І-ІІІ груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій формі).

Проте ця консультація не містить висновку, що проведення розрахунків через LiqPay є порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування.

З питань віднесення переказів за допомогою сервісу LiqPay до грошових розрахунків фіскали радять платнику податків звертатися до НБУ.

 

 

Слід зазначити, НБУ ніколи не реєстрував «Платіжну систему LiqPay», про що свідчать дані з відкритого реєстру платіжних систем НБУ.

 

Лист ДФС України від 24.01.2019 N 255/6/99-99-13-01-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 

Особливості відображення готівкової виручки ФОП – «єдиноподатником»

Фіскали консультують: кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, відкритий фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу ФОП — платника єдиного податку з урахуванням вимог ст. 292 ПКУ.

 

 

 

 

Однак якщо ФОП — платник єдиного податку вносить у погодженому з банком порядку суму готівки на свій розрахунковий рахунок, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, яка на момент внесення вже була відображена у Книзі обліку доходів і витрат, то в платіжному дорученні зазначається призначення платежу «виручка за певний період», та вдруге така виручка не включається до доходу платника єдиного податку і не відображається у Книзі.

 

Лист ДФС України від 23.01.2019 № 249/6/99-99-13-01-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Податковий кредит при придбанні автомобіля ФОПом

ВС/КАС змінив думку з приводу права ФОП на податковий кредит у разі придбання транспортних засобів.

У постанові від 24.05.2018 у справі № 803/1021/17, суд касаційної інстанції зазначав, що «…суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що обмеження можливості реєструвати на фізичних осіб – підприємців транспортні засоби придбані для здійснення господарської діяльності не позбавляє таких осіб права на податковий кредит за операціями з придбання транспортних засобів, якщо були дотримані умови його формування, визначені Податковим кодексом України».

 

Однак у постанові ВС/КАС від 17.12.2018 у справі № 810/1726/16 зроблено протилежний висновок:

«…суди прийшли до передчасного висновку, що неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами-підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит по операціях з придбання транспортних засобів, якщо були дотримані умови його формування, визначені статтею 198 Податкового кодексу України».

 

За матеріалами Інтерактивна бухгалтерія

 

Читайте статтю на тему:

Автомобіль та паливо до нього – спосіб пересування чи… головний біль?


Прострочена кредиторка – дохід ФОПа

Фіскали роз’яснюють: кредиторська заборгованість, яка не стягнута після закінчення строку позовної давності, вважається безповоротною фінансовою допомогою. В тому числі і для ФОПа на загальній системі.

“Інші” доходи включають, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості.

 

 

 

Таку прострочену кредиторку ФОП загальносистемник має відобразити в Книзі обліку доходів та витрат у складі інших доходів в період визнання такої кредиторки безнадійною (п. 6 Порядку № 481).

 

Лист ДФС України від 22.01.2019 № 242/ІПК/24-13-13-06

 


Помилково поданий звіт з ЄСВ (дод.5) скасувати неможливо

Фіскали наголошують: відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

ФОП, які звільняються від сплати внеску, не зобов’язані його платити і не зобов’язані подавати звіт з ЄСВ.

Водночас пільговики можуть за бажанням бути платниками єдиного внеску і самостійно визначати для себе базу нарахування єдиного внеску — не більше максимальної — та сплачувати внесок у розмірі, не меншому за розмір мінімального страхового внеску. Такі платники подають звіт з ЄСВ самі за себе по строку до 10 лютого і несуть, як і інші страхувальники, відповідальність за правильність та достовірність заповнення звіту.

Суми самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску ФОП, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю, підлягають сплаті на загальних підставах та не скасовуються.

У разі несвоєчасної сплати самостійно визначеного у поданому звіті зобов’язання такі особи несуть відповідальність, як і інші страхувальники.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Черкаській області

 


Розрахунок лікарняняних при втраті працездатності у перший день роботи

Фахівці фонду соціального страхування наголошують: середня заробітна плата для розрахунку розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності, що надається Фондом соціального страхування України, у разі, коли страховий випадок настав у перший день роботи застрахованої особи, визначається виходячи зі встановленої тарифної ставки (посадового окладу) або її частини.

Розмір зазначеної допомоги залежить від тривалості загального страхового стажу та становить 50 % середньої заробітної плати (якщо стаж не перевищує 3 років), 60 % (при стажі від 3 до 5 років), 70 % (від 5 до 8 років) і 100 % (якщо стаж — понад 8 років або за наявності пільг відповідно до законодавства).

У загальних випадках під час обчислення середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення надання допомоги по тимчасовій непрацездатності враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Загальний приклад розрахунку середньоденної заробітної плати:

(Х1 +Х2 + Х3 + Х4 + Х5 + Х6 + Х7 + Х8 + Х9 + Х10 + Х11 + Х12) / 365*,

де Х1, Х2, … — заробітна плата застрахованої особи за кожен з 12 місяців розрахункового періоду, що передував місяцю, в якому настав страховий випадок.

* Календарні дні за 12 місяців розрахункового періоду.

Невідпрацьовані з поважних причин дні (за наявності) необхідно виключити із розрахунку. Також із розрахунку виключаються місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин. Святкові та вихідні дні не виключаються з розрахункового періоду.

Право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності від Фонду соціального страхування України виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

 

За матеріалами Фонд соціального страхування України

 


Оприлюднено перелік санаторіїв в яких можна лікуватися за кошти ФСС

Фахівці фонду соціального страхування зазначають: з 01.01.2019 набрала чинності постанова правління ФСС України від 12.12.2018 № 31 щодо внесення змін до Порядку відшкодування витрат за надані послуги санаторно-курортним закладам за вибором потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Зокрема, відповідно до оновленого порядку на офіційному веб-сайті Фонду розміщено інформаційний перелік санаторно-курортних закладів у розрізі регіонів, місцерозташування та профілів санаторно-курортного лікування, за якими надаються санаторно-курортні послуги потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Зазначений інформаційний перелік складається з 72 санаторно-курортних закладів, з якими за вибором потерпілих робочими органами виконавчої дирекції Фонду та їх відділеннями укладались тристоронні договори протягом 2018 року.

Перелік доступний на головній сторінці офіційного веб-сайту ФССУ у розділі «Оголошення».

 

За матеріалами Фонд соціального страхування України

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X