Дайджест нoвин “Податки і облік” з 25.02.2019 пo 03.03.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 04 Mar 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 25.02.2019 пo 03.03.2019

 

Обов’язковий продаж валюти – 30%

Національний банк розширив перелік валютних послаблень для бізнесу, які введено в дію 07.02.2019 разом з Законом України «Про валюту і валютні операції». Додатково до більш ніж 20 інших валютних послаблень для фізичних та юридичних осіб, зокрема:

  • дозволено бізнесу репатріацію дивідендів в іноземній валюті за 2018 рік. Такі операції здійснюватимуться в межах загального ліміту на повернення дивідендів, нарахованих за періоди до 2018 року включно, у межах 7 млн євро на місяць;
  • скасуванодля бізнесу вимогу щодо попереднього резервування коштів у гривні для подальшої купівлі валюти (режим Т+1) з 7 лютого;

 

  • знижено норму обов’язкового продажу валютних надходжень бізнесом — з 50 % до 30 %, починаючи з 1 березня.

 

За матеріалами Національний банк України

 


Перелік об’єктів компенсації за с/г техніку розширено

Постановою Кабміну від 30.01.2019 № 123 внісено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки с/г товаровиробників.

Зокрема, передбачається надання часткової компенсації с/г товаровиробникам за придбання у вітчизняних виробників спеціальних вагонів для перевезення зерна, обладнання для виробництва біоетанолу та електроенергії з біомаси у розмірі 25 % від їх вартості (без урахування ПДВ), починаючи з 01.01.2019 року.

 

 

Крім того, передбачено виплатити у поточному році часткову компенсацію вартості техніки та обладнання с/г товаровиробникам, які придбали їх та вчасно подали державному банку відповідні документи у 2018 році, але з незалежних причин не отримали таку компенсацію.

 

За матеріалами Урядовий портал

 


З 18.03.2019 рахунки митниць ДФС для поповнення авансових платежів підприємствами буде заблоковано

Фіскали повідомляють: з 18.03.2019 підприємства зможуть перераховувати кошти авансових платежів виключно на «Єдиний рахунок». Рахунки митниць ДФС для поповнення авансових платежів підприємствами буде заблоковано!

З 18.03.2019 до 16.04.2019 залишки коштів на рахунках митниць ДФС можуть бути використані для митного оформлення товарів.

Повернення підприємствам коштів авансових платежів будуть здійснюватися протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок відповідно до Порядку повернення, затвердженого наказом Мінфіну від 18.07.2017 № 643 «Про затвердження Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення» (зі змінами).

Реквізити депозитного рахунку 3734, відкритого на ім’я ДФС (єдиний рахунок) для зарахування авансових платежів (передоплати):

Рахунок: 37341039292197.

Банк отримувача: ДКСУ (Держказначейство).

МФО банку: 899998.

Отримувач: ДФС України.

ЄРДПОУ: 39292197.

 

За матеріалами ДФС України

 


Ідентифікаційний код через Електронний кабінет

Фіскали повідомляють: з 01.03.2019 запроваджено в тестовому режимі новий електронний сервіс. Зокрема, фізична особа, через меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету може створити та направити до ДФС:

  • облікову картку фізичної особи — платника податків (F1314601), яка є заявою для реєстрації  у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків;
  • заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (F1314701);
  • надати копії документів, необхідні для реєстрації/ внесення змін до Державного реєстру (F1360102);
  • обрати контролюючий орган, до якого особа може звернутись для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Підтвердженням подання заяви до ДФС є отримання першої квитанції в електронному вигляді, в якій зафіксовані дата та час подання заяви.

Інформацію про результат розгляду заяви можна переглянути у вкладці «Вхідні/вихідні документи»: повідомлення  про результати обробки Облікової картки фізичної особи — платника податків — форма №1ДР (F1414601), повідомлення про результати обробки Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків — форма № 5ДР (F1414701).

Подання Облікової картки/Заяви для внесення змін на своїх дітей – малолітніх осіб (до 14 років) в електронному вигляді можливе на підставі свідоцтва про народження дитини для малолітніх осіб (до 14 років) та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

 

За матеріалами ДФС України

 


Зобов’язання з ПДВ при поліпшенні орендованого приміщення

Фіскали повідомляють: якщо закінчення строку оренди орендодавець укладає новий договір оренди з тим самим орендарем того ж приміщення і на тих самих умовах, і орендар продовжує використовувати орендоване приміщення для здійснення господарської діяльності, при цьому відповідно до умов договору оренди по закінченню строку оренди приміщення передається за актом приймання передачі, за яким поліпшення об’єкта оренди не передаються і поліпшення об’єкта оренди використовуватимуться за новим договором оренди, то у такому випадку не виникає підстав для нарахування орендарем податкових зобов’язань з ПДВ

 

Лист ДФС України від 19.02.2019 № 605/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Коригування фінрезу на суму резерву відпусток

Фіскали роз’яснюють: якщо забезпечення (резерв) створюється для відшкодування майбутніх витрат, пов’язаних з оплатою відпусток, то фінансовий результат до оподаткування, сформований відповідно до положень бухгалтерського обліку, не коригується на суму витрат на створення такого забезпечення (резерву) та на суму витрат, які відшкодовані за рахунок цього резерву (забезпечення).

 

 

 

 

Лист ДФС України від 25.02.2019 № 717/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


ПДВ-наслідки при списанні «кредиторки»

Фіскали повідомляють: при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які проведено не в повному обсязі, об’єкта оподаткування в розумінні п. 185.1 ст. 185 ПКУ та підстав для нарахування податкових зобов’язань, визначених п. 198.5 ст. 198 ПКУ, не виникає, у цій ситуації податкові зобов’язання з ПДВ платником податку не нараховуються (як не підлягають коригуванню і суми податкового кредиту, сформовані при імпорті таких товарів).

 

 

 

Лист ДФС України від 14.02.2019 № 538/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Компенсацію втрат від курсових різниць та податкове зобов’язання

Фіскали консультують: п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст.185 розділу V ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг відповідно до п.188.1 ст.188 розділу V ПКУ визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється із вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засоби у вигляді бальзамів та еліксирів).

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерською обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), за винятком:

  • товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
  • газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Враховуючи вказані положення ПКУ, до бази оподаткування операцій з постачання товарів/послуг включаються будь-які суми коштів, які сплачуються покупцем постачальнику товару у зв’язку з компенсацією його вартості, включаючи і суми компенсації втрат від курсових різниць, пов’язаних з постачанням такого товару.

 

Лист ДФС України від 22.02.2019 № 684/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН через технічні проблеми сервера ДФС

Фіскали зазначають: якщо платник податку направив 15.01.2019 на реєстрацію в ЄРПН ПН, а квитанції про реєстрацію були отримані 16.01.2019, після того як платником були повторно надіслано ПН штраф за несвоєчасну реєстрацію буде, незважаючи на повідомлення, розміщене на офіційному порталі ДФС щодо наявності технічних проблем, пов’язаних з перенавантаженням серверів ДФС.

Відповідальність платників за порушення граничних термінів реєстрації ПН та РК до таких ПН в ЄРПН встановлено ст. 1201 ПКУ

П. 1201.1 статті 120 ПКУ визначено, що порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації ПН та/або РК до такої ПН в ЄРПН (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладання на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст. 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, — у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

При цьому ст.. 1201.1 ПКУ не визначено винятків щодо застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації ПН в ЄРПН, крім випадків зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст.201 ПКУ, та випадків, визначених п.п. 42 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

 

Лист ДФС України від 22.02.2019 № 678/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


«Уточнення» ПН

Фіскали інформують: якщо платником податку на дату виникнення податкових зобов’язань за операцією з постачання товарів/послуг складено ПН, яка не відповідає первинним документам, зокрема, не зазначено окрему товарну позицію, у зв’язку з чим загальний обсяг постачання за операцією, зазначений в такій ПН, не відповідає первинним документам, оформленим за такою операцією, то платник податку додатково складає нову ПН з урахуванням таких особливостей:

  • у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця;
  • у розділі Б відображається інформація щодо окремої товарної позиції, яка не була зазначена в попередній ПН (номенклатура, ціна, кількість, обсяг, сума ПДВ та інші показники за такою товарною позицією).

Якщо така ПН буде зареєстрована в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, до платника податку застосовуються штрафні санкції згідно з п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.15

 

Дивіться відео на тему:

 

Номенклатура іноземною мовою в ПН

Фіскали консультують: якщо обов’язковий реквізит ПН, який стосується повної або скороченої назви продавця/покупця відповідає назві, зазначеній в статутних документах таких осіб, або обов’язковий реквізит ПН, який стосується податкового номера продавця/покупця, відповідає номерам зазначеним в Реєстрі платників податку на додану вартість, з додатковим зазначенням числових номерів філії, то ПН виправленню не підлягає.

У разі якщо обов’язковий реквізит, який стосується опису (номенклатурі) товарів/послуг зазначений іноземною мовою з причини неможливого перекладу з іноземної мови торгової марки або найменування товару на державну мову та з метою збереження ідентифікації такого товару та це не заважає ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, по постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, то така ПН виправленню не підлягає.

 

Лист ДФС України від 19.02.2019 № 614/ІПК/26-15-12-01-18

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Гр. 7 ПН містить більше двох знаків після коми. Чи припустимо це?

Фіскали інформують: відповідно до п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.2015 № 1307, усі графи ПН, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками, крім випадків, визначених Порядком № 1307.

Водночас п. 16 Порядку № 1307 передбачено, що графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

При цьому згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені аб. п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Ст. 1 Закону про бухоблік визначено, що первинний документ — це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення.

У зв’язку з цим ціна товарів чи послуг, зазначена в ПН, повинна відповідати ціні, зазначеній у первинних документах, якими супроводжується постачання товарів або надання послуг.

Разом з тим зареєстрована в ЄРПН ПН, в якій вказано ціну постачання одиниці товару/послуги, яка містить після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що визначені в ПКУ.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.15

 

Дивіться відео на тему:

 
 

РК для виправлення помилки в номенклатурі

Фіскали консультують: якщо після складання і реєстрації в ЄРПН ПН відбувається зміна (у тому числі часткова) номенклатури товарів/послуг, постачальник (продавець) складає РК до ПН.

У першому рядку табличної частини (розділ Б) РК зі знаком «-» зазначаються показники рядка ПН, опис (номенклатура) товарів/послуг, за яким змінюється (такий рядок «обнуляється»).

У графі 1.2 цього рядка в обов’язковому порядку вказується порядковий номер (№ за порядком) рядка ПН, що коригується.

У графі 2.1 зазначається код причини коригування 104.

У графі 2.2 зазначається група коригування.

Показники опису (номенклатури) товарів/послуг, які постачаються на заміну тих, що були вказані у раніше складеній ПН, зазначаються у РК новими рядками як одна або кілька нових (змінених) товарних позицій (номенклатури).

Додавання однієї або кількох нових (змінених) товарних позиції (номенклатури) в РК до такої ПН здійснюється в окремих рядках РК, в яких зазначаються відповідні показники за товарами/послугами, що додаються (нові товарні позиції).

При цьому у графі 1.2 кожного з нових рядків табличної частини (розділ Б) РК таким новим товарним позиціям присвоюються нові і чергові порядкові номери рядків, яких не було в ПН, що коригується.

У графі 2.1 зазначається код причини коригування 104.

У графі 2.2 зазначається група коригування, зазначена у графі 2.2 рядка 1.

В аналогічному порядку заповнюється і РК у разі виправлення помилки в описі (номенклатурі) товарів/послуг.

Тобто після реєстрації в ЄРПН РК у разі виправлення помилки в описі (номенклатурі) товарів/послуг у вищевказаному порядку буде враховуватися виправлена номенклатура товарів/послуг.

 

Лист ДФС України від 18.02.2019 № 578/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 

 


Маркування акцизними марками імпортованого алкоголю

Фіскали повідомляють: маркуванню марками акцизного податку не підлягають алкогольні напої, які реалізуються в Україні, — як вироблені в Україні, так і ті, що імпортуються в Україну, — в інших ємностях місткістю більш як 5 л із вмістом спирту етилового менш ніж 8,5 % об’ємних одиниць.

 

 

 

 

Лист ДФС України від 20.02.2019 № 643/6/99-99-12-01-03-15/ІПК

 


Реалізація пива у пляшках і бляшанках у роздріб потребує наявності РРО

Фіскали зазначають: Законом України від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено правові засади застосування касових апаратів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі.

Згідно із ст. 10 Закону № 265 перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування касових апаратів з використанням розрахункових книжок, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, при перевищенні якого застосування касових апаратів є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної, фінансової політики. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених ст. 9 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування касових апаратів з використанням розрахункових книжок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 984 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336» п. 1 Переліку викладено у новій редакції.

Відповідно до нової редакції п.1 здійснення роздрібної торгівлі пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, ФОП, які сплачують єдиний податок без застосування касових апаратів з використанням розрахункових книжок, не передбачено. Враховуючи викладене, при здійсненні роздрібної торгівлі пивом у пляшках і бляшанках необхідно керуватись нормами Закону № 265 та застосовувати касові апарати.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Миколаївській області

 


Кошти внесені через банк для поповнення статутного фонду  не відображаються у касовій книзі

НБУ роз’яснює: з урахуванням норм стосовно обмеження готівкових розрахунків, визначених у пунктах 6 та 7 розділу ІІ Положення у разі, якщо сума поповнення статутного фонду, наданої фінансової допомоги перевищує 50 000 грн, то фізичні особи (наприклад, один із засновників або директор чи головний бухгалтер суб’єкта господарювання) можуть скористатися для розрахунків послугами банків шляхом внесення готівкових коштів та подальшого їх перерахування на рахунки отримувачів (у цьому випадку на поточні рахунки суб’єкта господарювання).

 

Такі кошти не повинні відображатися у касовій книзі суб’єкта господарювання, оскільки вони надійшли на поточний рахунок у безготівковому порядку.

 

За матеріалами Національного банку України

 


Розрахунок ліміту каси

НБУ наголошує: відповідно до п. 50 розділу V Положення  про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 29.12.2017 № 148 установа, підприємство, небанківська фінансова установа на підставі цього Положення та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської фінансової установи та їх відокремлених підрозділів.

У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською фінансовою установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку.

Ліміт каси установи, підприємства, небанківські фінансові установи встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківської фінансової установи або уповноваженої ним особи.

Для розрахунку ліміту каси установа, підприємство, небанківська фінансова установа може вибирати будь-який період вибірки для розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси.

Установа, підприємство, небанківська фінансова установа затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси. Для відокремлених підрозділів ліміт каси установлюється і доводиться до їх відома відповідним внутрішнім документом установи, підприємства — юридичної особи, небанківської фінансової установи.

Установи/підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов’язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи (з дня першого готівкового розрахунку) ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками.

Ліміт каси, установлений з урахуванням прогнозних розрахунків, у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності.

 

За матеріалами Національного банку України

 

Дивіться інфографіку на тему:

Ліміт готівки в касі перевищено – що робити

 


Використання бланків касових документів із скороченим визначенням терміну «ЄДРПОУ»

НБУ повідомляє: реквізити касових документів, визначених у додатках 1 — 6 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку від 29.12.2017 № 148, мають незначні технічні відмінності від Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку від 15.12.2004 № 637, яке втратило чинність. Зокрема, у Положенні  № 148 надано повне розшифрування терміну «Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України», який у Положенні №637 було наведено у скороченому вигляді — «ЄДРПОУ».

При цьому внесеними змінами до Положення № 148 відповідно до постанови Правління Нацбанку від 24.05.2018 № 54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», передбачено, що суб’єкти господарювання до 30.06.2018 (включно) могли використовувати в своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, ПКО, ВКО, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Положенням № 637.

 

За матеріалами Національного банку України

 


Злиття с/г товаровиробника. Чи можна зберегти статус «єдиноподатника»?

Фіскали роз’яснюють: якщо с/г товаровиробник утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами ЦКУ, то норма щодо дотримання частки с/г товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75% за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на, зокрема, усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються.

 

 

 

Якщо приєднується юридична особа, яка станом на дату приєднання не відповідає вищезазначеній умові та перебуває на загальній системі оподаткування, то підприємство с/г товаровиробник у разі такого приєднання не збереже статус платника єдиного податку IV групи.

 

Лист ДФС України від 19.02.2019 № 593/ІПК/10-36-12-03

 


Транспортний податок. Хто повинен платити?

Мінекономрозвитку на офіційному веб-сайті для цілей оподаткування транспортним податком відповідно до п. 267.2 ст. 267 ПКУ опубліковано Перелік легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної  плати, встановленої законом на 1 січня 2019 (звітного) року.

 

 

 

 

За матеріалами Мінекономрозвитку України

 


Звільнення від сплати земельного податку платника «єдиноподатника»

Фіскали консультують: якщо надання в оренду нерухомого майна є основним або одним із видів діяльності юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи, яка є власником будівель, споруд (їх частин), розташованих на земельній ділянці, то такий платник звільняється від сплати земельного податку за земельну ділянку під таким майном за умови, що надання в оренду нерухомого майна здійснюється на підставі укладеного відповідно до законодавства цивільно-правового договору.

 

 

 

Лист ДФС України від 18.02.2019 № 591/ІПК/20-40-12-03-20

 


Незавершене будівництво та податок на нерухомість

Фіскали інформують: спеціальний порядок державної реєстрації прав власності на об’єкти незавершеного будівництва встановлений ст. 271 Закону від 01.07.2004 №1952-ІV.

Об’єктами оподаткування податком на нерухомість вважаються об’єкти нерухомості, що перебувають у власності — об’єкти нерухомого майна, що внесені до Державного реєстру прав.

Отже, об’єкти, реєстрація яких у Державному реєстрі прав здійснена в порядку ст.271 Закону № 1952-ІV, не відповідають ознаці об’єкта оподаткування податком на нерухомість.

 

Лист ДФС України від 12.02.2019 № 500/ІПК/08-01-12-03-16

 

Дивіться відео на тему:

 


Відлік доби для сплати турзбору

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України роз’яснило трактування поняття «доба» та зазначило, що відлік доби проживання розпочинається з 12 години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.

 

 

 

 

 

Лист Мінекономрозвитку від 18.02.2019 № 4501-06/7002-03

 


Особливості заповнення чисельності працівників у декларації «єдиноподатника»

Фіскали пояснюють: якщо кількість осіб, які перебувають з платниками єдиного податку ІІ групи у трудових відносинах, кожного місяця кварталу була різною та враховуючи, що для таких платників єдиного податку однією з основних умов перебування на спрощеній системі оподаткування є не перевищення 10-ти осіб, то у полі «Фактична чисельність працівників у звітному періоді» податкової декларації платника єдиного податку – ФОП зазначається найбільша чисельність працівників за будь-який місяць податкового (звітного) періоду.

 

 

 

За матеріалами ДФС у Черкаській області

 


Оплата ФОП – «єдиноподатнику» за надані послуги після переходу на загальну систему

Фіскали інформують: якщо ФОП – «єдиноподатником» ІІ групи здійснюється господарська діяльність з надання послуг платникам єдиного податку, то незалежно від дати надходження коштів за надані послуги, порушень умов перебування на другій групі у платника єдиного податку не виникає.

 

 

 

При цьому здійснення ФОП – «єдиноподатником» господарської операції підтверджується наявністю первинних документів. Однак, якщо контролюючі органи виявляють порушення під час здійснення контрольно-перевірочних заходів, то платника податків, з урахуванням положень норм податкового законодавства, притягують до відповідальності.

 

Підкатегорія «ЗІР» 107.03

 


ФОП – «єдиноподатники», які здійснюють перевезення пасажирів, не зобов’язані застосовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій

Фіскали інформують: ФОП – «єдиноподатники», які здійснюють перевезення пасажирів, не зобов’язані застосовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій.

 

Водночас, з метою виконання вимог Закону України від 12.05.1991 «Про захист прав споживачів» та постанови КМУ від 18.02.1997 № 176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», на вимогу пасажирів, такі особи зобов’язані видавати відповідні документи, за формою, затвердженою наказом Мінтрансу № 503 «Про затвердження Типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування».

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


ЄСВ на суми грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки

Фіскали нагадують: при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ч. 1 ст. 116 КЗпП).

 

 

 

Водночас фахівці роз’яснили:

  • у разі нарахування та виплати підприємством суми грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки звільненому працівнику, ЄСВ на такі суми не нараховується, оскільки суми зазначеної грошової компенсації є платою за невідпрацьований час, а підприємство не має обов’язку страхувальника щодо звільненого працівника;
  • у разі нарахування та виплати підприємством суми грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки в день звільнення працівника (разом із всіма сумами, що належать йому від підприємства, установи, організації), зазначені суми є базою нарахування ЄСВ.

 

Лист Офісу ВПП ДФС від 15.02.2019 № 557/ІПК/28-10-27-01-11

 

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X