Дайджест нoвин “Податки і облік” з 20.05.2019 пo 27.05.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 27 May 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 20.05.2019 пo 27.05.2019

 

Зміна соціальних стандартів

Фіскали нагадують: з 01.07.2019 встановлюються нові розміри прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць у сумі 1 936 грн. (Закон України від 23.11.2018 № 2629 «Про державний бюджет України на 2019 рік»).

Для основних соціальних і демографічних груп населення з 01.07.2019 встановлено такі показники:

  • для дітей віком до 6 років — 1 699 грн.;
  • для дітей віком від 6 до 18 років — 2 118 грн.;
  • для працездатних осіб — 2 007 грн.;

 

  • для осіб, які втратили працездатність — 1 564 грн.

Станом на 1 липня 2019 року мінімальна заробітна плата не змінюється і становить:

  • у місячному розмірі — 4 173 грн.,
  • у погодинному розмірі — 25,13 грн.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Миколаївській області

 


Наслідки ненадання пояснень чи підтвердження інформації на запит контролюючого органу

Фіскали зазчають: для документального підтвердження інформації щодо платників та для забезпечення виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, контролюючі органи мають право (згідно з п.73.3 ПКУ) звернутись до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про надання необхідно інформації (вичерпний перелік і підстави надання якої встановлені законом).

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

 

  1. підстави для направлення запиту згідно п.73.3 ПКУ, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
  2. перелік запитуваної інформації і перелік документів, які пропонується надати;
  3. печатку контролюючого органу.

Запит вважається належним чином врученим, якщо він направлений у порядку, визначеному ст.42 ПКУ.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ). У разі проведення зустрічної перевірки – протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.

У разі, якщо запит складено з порушенням вимог, визначених п.73.3 ПКУ, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Ненадання платниками податків пояснень і документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу в терміни, встановлені ПКУ, є підставою для проведення документальної позапланової перевірки таким органом.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДФС

 

Дивіться відео на тему:

Як правильно реагувати на офіційні запити ДФС


Адміністративний арешт майна

Фіскали повідомляють: відповідно до п.94.1 ст.94 ПКУ адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин (п.94.2 ст.94 ПКУ):

  • платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
  • фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
  • платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
  • відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
  • відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
  • платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
  • платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
  • платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Повернення надміру сплачених коштів при знятті з обліку

Фіскали інформують: повернення органами ДФС сум надміру сплачених грошових зобов’язань платнику податків, що ліквідується, можливе у період, що передує зняттю з обліку у контролюючих органах та виключно на підставі заяви платника податків.

 

 

 

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 135.04

 


Договір – не первинка

Верховний суд у постанові зазначає, що властивостей господарського договору замало, аби вважати його первинним документом для цілей бухобліку.

Наявність договору свідчить радше про намір виконати певні дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

У цій ситуації госпоперація пов’язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів та капіталу.

Підтвердженням виконання умов договору можуть бути видаткові накладні, акти виконаних робіт або наданих послуг та розрахункові (платіжні) документи, які власне і виступають у ролі первинних облікових документів.

 

 

Постанова ВС/КС від 23.04.2019 № 825/1610/17

 

Читайте статтю на тему:

Як правильно укласти договір у бізнесі

 

ТТН та ризики пов’язані з ними

Фіскали повідомляють: безтоварні операції з нереальними перевізниками — одна з найпоширеніших схем ухилення від оподаткування.

Відпрацювання фіскалами ризикових контрагентів, фінансово-господарських операцій з зазначеними контрагентами щодо умов перевезення, пунктів навантаження та пунктів доставки, водіїв, які здійснювали перевезення, та самих власників транспортних засобів здійснюється за допомогою ЄРПН, ІТС «Податковий блок»,  АІС «Митниця» та іншими наявними базами даних.

Так, наприклад при перевірці ТТН одного із великих сільськогосподарських платників – власників авто, визначених за допомогою АС «АРМ НАІС ДАІ», направлено понад 100 запитів та отримано наступні відповіді:

  • автомобілі належать власнику, який транспортні послуги з перевезення сільськогосподарських культур не надавав та не співпрацював з автоперевізником зазначеним у ТТН, більш того не має відповідної водійської категорії і кваліфікації;
  • надання за довіреністю в користування третім особам тентових причепів, якими неможливо здійснити перевезення СГ культур;
  • неможливість здійснення перевезення 25 т с/г культур легковим причепом;
  • надання в оренду напівпричепа третім особам;
  • передача транспортних засобів за  довіреністю, подальша доля яких невідома.

Інформація, надана власниками про відсутність взаємовідносин, а також про те, що власник не передавав право користування та сам не користувався зазначеним транспортним засобом, слугує належною доказовою базою для визнання операцій з перевезення с/г культур нереальними, оскільки відбувається документування без фактичного здійснення операцій.

Тому платникам слід бути уважними при заповненні ТТН та перевіряти перевізника, послугами якого вони мають намір скористатись.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДФС

 


Зарахування зустрічних однорідних вимог при експорті/імпорті

Фіскали інформують: законодавство надає можливість припинення зобов’язань за операціями з експорту та імпорту товарів, які передбачають розрахунки у грошовій формі, зарахуванням зустрічних однорідних вимог за наявності документів про припинення зобов’язань за операціями з експорту, імпорту товарів у разі дотримання сукупності таких умов:

  • вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
  • вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;
  • між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання.

У разі запровадження НБУ заходу захисту у вигляді обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог:

  • в іноземній валюті 1 групи Класифікатора іноземних валют і банківських металів, затвердженого постановою НБУ від 04.02.1998 № 34/російських рублях (незалежно від суми операції);
  • в інших валютах (якщо загальна сума зобов’язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в еквіваленті 500000 євро за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату припинення зобов’язань зарахуванням однорідних зустрічних вимог).

Вимоги аб.5-7 пп. 5 п. 10 розділу III Інструкції № 7 від 02.01.2019 не поширюються на випадки завершення здійснення валютного нагляду в разі припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка).

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 114.02

 


Звітність новоствореного «неприбутківця»

Фіскали зазначають: новостворені неприбуткові організації подають за результатами року звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації. В ньому відображаються результати діяльності з дня їх державної реєстрації. Але це стосується ситуації, коли неприбуткову організацію включено до Реєстру одразу.

 

 

 

 

Платник ПНП, який протягом звітного року включений до Реєстру неприбуткових установ та організацій, після закінчення цього звітного року має подати до органу ДФС податкову декларацію з ПНП, в якій відобразити дані податкового обліку за період застосування загальних правил оподаткування прибутку та Звіт за період перебування у Реєстрі цього звітного року.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 102.04

 


Післяурожайна діяльність – не сільгосптоваровиробництво

Фіскали консультують: підприємство, основним видом діяльності якого є здійснення післяурожайної діяльності та яке безпосередньо не є виробником товарів (продукції), щодо яких здійснюється обробка та переробка (післяурожайна діяльність), не може вважатись сільськогосподарським товаровиробником.

 

 

 

 

Лист ДФС України від 24.04.2019 № 1795/ІПК/21-22-12-04-08

 


Виручка від реалізації борошна з придбаної пшениці – не дохід від сільгоспвиробництва

Фіскали інформують: дохід від реалізації борошна, виготовленого на власних потужностях з пшениці, яка придбана у інших сільськогосподарських товаровиробників, не відноситься до доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, а враховується у загальній сумі доходу сільськогосподарського товаровиробника.

 

 

 

Лист ДФС України від 08.05.2019. № 2031/ІПК/04-36-12-04-21

 


Виплата доходу нерезиденту «неприбутківцем»та податок на репатріацію

Фіскали нагадують при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.

Відповідно до п.46.2 ст.46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 із змінами.

Разом зі Звітом неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами та доповненнями.

Така організація у декларації окрім рядка 23 ПН, де зазначається сума сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді, визначеного на підставі Розрахунку (звіту) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, інші показники не заповнює.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС в Одеській області

 


ПН, що складається управителем при договорі управління майном

Фіскали пояснюють: згідно з пп.5 п.180.1 ст.180 ПКУ для цілей оподаткування ПДВ платником податку є особа — управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми п.п.5 п.180.1 ст.180 ПКУ не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.

Взяття на облік договору управління майном здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна як платника податків — відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.

Управителю майна при взятті на облік договору управління майном присвоюється 9-значний реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який використовується для сплати податків, виконання прав та обов’язків платника податків за договором окремо від власної діяльності.

Цей номер згідно п.1.6 розділу I Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.11.2014 № 1130, є також ІПН платника ПДВ для особи — управителя майна.

Відповідно до п. 1 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.2015 № 1307, при здійсненні господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, отриманого в управління за договорами про управління майном, ПН складається особою — управителем майна, яка веде окремий облік з ПДВ таких господарських операцій та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету.

При цьому в такій ПН у графі «Постачальник (продавець)» — зазначається найменування управителя майна, а у графах «Індивідуальний податковий номер» та «Податковий номер» — зазначається присвоєний 9-значний номер.

Решта реквізитів ПН заповнюється відповідно до Порядку № 1307.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Дивіться відео на тему:

Зміна одиниці виміру в податковій накладній – як правильно виписати розрахунок коригування?


Посередницькі послуги нерезиденту, послуги з організації проведення семінарів. Чи беде ПДВ?

Фіскали консультують: порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання резидентом нерезиденту послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Якщо резидент — платник ПДВ надає послуги нерезиденту, зазначені у п.186.3 ПКУ, то операція з постачання таких послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце, в якому отримувач послуг (нерезидент) зареєстрований як суб’єкт господарювання (у даному випадку територія, що знаходиться за межами митної території України).

Утім, посередницькі послуги з укладання угоди з нерезидентом на проведення навчальних семінарів за межами митної території України не підпадають під перелік послуг, які зазначені у п.186.3 ПКУ, а тому місце постачання цих послуг визначається відповідно до п. 186.4 ПКУ та є місцем реєстрації їх постачальника, тобто митна територія України.

Отже, операції з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.

Водночас операції з постачання послуг з проведення навчальних семінарів, що надаються нерезидентом нерезиденту за межами митної території України, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

 

Лист ДФС України від 08.05.2019 № 2026/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Зупинення реєстрації ПН/РК по-новому

З 11.05.2019 набрала чинності урядова постанова від 24.04.2019 № 391, якою внесено зміни до постанови КМУ від 21.02.2018 № 117.

ПН/РК, що не підлягають моніторингу

  • обсяг постачання товарів/послуг за поточний місяць до 500 тис. грн, а на одного покупця — не перевищувати 50 тис. грн;
  • виключення з обсягу постачання РК, зареєстрованих в іншому місяці, ніж їх складено;
  • керівник платника податку може займати аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку.
  • сума сплаченого у попередньому місяці ПДВ (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) має перевищувати 20 тис. грн.

За новими правилами для цієї ознаки одночасно мають виконуватися такі умови:

  • загальна сума сплаченого ПДВ (крім суми ПДВ, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, має становити більше 400 тис. грн;
  • одночасно значення показників D та P мають відповідати таким розмірам: D > 0,05, P < Pм ´ 1,4.

Повноваження комісій

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації тільки щодо платників податку, у яких обсяг постачання за зареєстрованими у поточному місяці ПН/РК менше 30 млн грн та які не відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішення щодо платників, у яких такий обсяг постачання перевищує 30 млн грн та/або які відповідають критеріям ризиковості платника податку, не є остаточними та можуть бути змінені комісією центрального рівня (п. 23 Порядку № 117).

Крім того, цей Порядок доповнено новими додатками:

  • рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника ПДВ (додаток 4) (форма призначена для прийняття рішення комісією регіонального рівня, яке протягом операційного дня стає доступним платнику податку в електронному кабінеті);
  • рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ (додаток 5) (форма використовується комісіями контролюючих органів за наявності податкової інформації, що свідчить про надання платником недостовірної інформації в таблиці даних платника податку, яка була врахована, в тому числі в автоматичному режимі).

Можливість адміністративного оскарження

Оскаржити в адміністративному порядку можна тільки рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Рішення комісії центрального рівня підлягають оскарженню тільки у суді (п. 27 Порядку № 117).

Порядок роботи комісій

Передбачено, що комісії контролюючих органів також приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника, а комісія центрального рівня розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня щодо реєстрації ПН/РК або відмови у ній.

Розгляд скарг

Розгляд скарг на рішення комісій регіонального рівня здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну.

Форма скарги на рішення комісії регіонального рівня може бути подана в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС (додаток 1 до Порядку).

Форма рішення щодо скарги за результатами її розгляду надсилається платнику податку в електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (додаток 2 до Порядку).

 

 

За матеріалами Журналу «Вісник» №19 (1019) від 18.05.2019 року

 

Дивіться відео на тему:

 

Облік постачальника за умови повернення коштів покупцю, якщо РК не складено

Фіскали інфрмують: якщо за операцією з повернення коштів покупцю не складений (але мав бути складений) РК до ПН, то постачальник, враховуючи термін позовної давності, на дату повернення коштів має скласти РК на зменшення податкових зобов’язань та направити його покупцю для реєстрації в ЄРПН або зареєструвати його самостійно в ЄРПН, якщо ПН не підлягала наданню отримувачу (покупцю).

Зменшити суму податкових зобов’язань постачальник має право лише після реєстрації в ЄРПН РК до ПН.

 

 

Отже, операція з повернення постачальником покупцю коштів за товари/послуги, за якою в ЄРПН не зареєстровано РК до відповідної ПН, в податковій звітності з ПДВ такого постачальника не відображається.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.24

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Відповідальність за порушення термінів реєстрації РК на зменшення суми компенсації вартості товарів

Фіскали роз’яснюють: відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ реєстрація ПН та/або РК до ПН у ЄРПН має здійснюватися з урахуванням граничних строків:

  • для ПН/РК до ПН, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
  • для ПН/РК до ПН, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
  • для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача — платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, — протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до ПН отримувачем (покупцем).

Згідно зі ст.1201 ПКУ порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації ПН/РК до ПН до такої ПН в ЄРПН (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст.192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у відсотках від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК до ПН.

Отже, у разі складання постачальником товарів/послуг РК до ПН, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідальність за порушення граничного строку реєстрації в ЄРПН такого РК застосовується до відповідної особи  залежно від того, чи є отримувач (покупець) платником ПДВ. А саме:

  • для РК, складених на отримувача — платника податку, відповідальним за його реєстрацію в ЄРПН є такий отримувач (покупець);
  • для РК, що не надаються отримувачу (покупцю), в тому числі складених на отримувача — неплатника податку, відповідальним за його реєстрацію в ЄРПН є постачальник товарів/послуг.

При цьому сума штрафу розраховується з суми податку, зазначеної у РК, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, виходячи з абсолютної величини значення такої суми податку.

Зазначена позиція погоджена Міністерством фінансів України.

 

За матеріалами Прес-служби ДФС України

 


РРО в ремонті або відключили електроенергію. Як здійснити розрахунок?

Фіскали нформують: якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 109.09

 

Дивіться відео на тему:

 

Штраф за порушення норм з регулювання обігу готівки

Фіскали наголошують: оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п.44.3 ст. 44 ПКУ і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (у разі їх використання).

За порушення норм з регулювання обігу готівки відповідно до Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 застосовуються такі фінансові санкції:

  • за перевищення ліміту каси — штраф у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;
  • за неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування готівки — у п’ятикратному розмірі від неоприбуткованої суми;
  • за перевищення строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівки під звіт без повного звіту про раніше видані кошти — у розмірі 25 % виданих під звіт сум;
  • за проведення готівкових розрахунків без надання одержувачем коштів платіжного документа (товарного чи касового чека, квитанції до прибуткового ордера тощо) — у розмірі сплачених коштів;
  • за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків на визначені соцвиплати та виплати, що пов’язані з оплатою праці), за наявності податкової заборгованості – у розмірі здійснених виплат.

Разом з тим за порушення норм з регулювання обігу готівки КпАП передбачена також і адміністративна відповідальність, зокрема за:

  • перевищення обмеження на готівкові розрахунки (для суб’єктів господарювання між собою — у розмірі до 10 000 грн включно; з фізичними особами — у розмірі до 50 000 грн включно) — штраф у розмірі від 100 до 200 НМДГ (від 1 700 до 3 400 грн). У разі повторного протягом року порушення особою, яку було піддано адміністративному стягненню, — від 500 до 1000 НМДГ (від 8 500 до 17 000 грн);
  • несвоєчасну здачу виручки — на осіб, відповідальних за здавання виручки накладається штраф — від 17 до 80 НМДГ (від 289 до 1 360 грн), за повторне протягом року порушення — від 43 до 175 НМДГ (від 731 до 2 975 грн).

При цьому до посадових осіб, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, застосовуються штрафи у розмірі від 8 до 15 НМДГ; за ті самі дії, вчинені посадовою особою повторно протягом одного року, — штраф у розмірі від 10 до 20 НМДГ.

 

За матеріалами Офісу ВПП ДФС

 


Обмеження на готівкові розрахунки при придбанні ТМЦ у відрядженні

Фіскали нагадують: суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема між собою — у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Згідно з п. 8 розділу ІІ Положення № 148 обмеження, установлені в п. 6 розділу II Положення № 148, не стосуються:

  1. розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;
  2. добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;
  3. використання готівки, виданої на відрядження;
  4. виплат, пов’язаних з оплатою праці;
  5. використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання част.3 ст.24 Закону України від 14.10.2014 №1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України» із змінами та доповненнями.

Враховуючи вищевикладене, обмеження щодо граничної суми готівкового розрахунку не поширюється на готівкові розрахунки, пов’язані з відрядженням працівника підприємства.

При цьому зазначене обмеження у розмірі 10 000 грн поширюється на придбання таким працівником протягом дня за рахунок коштів, виданих на відрядження товарно-матеріальних цінностей.

 

За матеріалами Офісу ВПП ДФС

 


Оприбуткування готівки

 

 

 

 

 

 

 

Суб’єкти господарювання

Оприбуткування готівки

методи здійснення

нормативне посилання

Підприємства та відокремлені підрозділи із застосуванням РРО і веденням касової книги

облік готівки в повній сумі в день її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі ПКО

(абз.2 п.11 Положення №148).

Відокремлені підрозділи, які проводять розрахунки через РРО без ведення касової книги

забезпечення зберігання щоденних Z-звітів в електронній формі протягом 1095 днів* і внесення інформації на підставі Z-звітів до відповідних книг обліку (КОРО — у разі її використання**)

(абз.3 п.11 Положення № 148

*Без Z-звіту, сформованого днем надходження готівки, готівка не вважатиметься своєчасно оприбуткованою.

**Запис у КОРО у випадку (відокремлений підрозділ з РРО, але без касової книги), також є обов’язковою умовою для оприбуткування. Потрібно продовжувати робити щоденні записи в розділі «Облік руху готівки та сум розрахунків» КОРО у старому порядку (якщо від застосування КОРО зовсім не відмовилися). НБУ, дотримується аналогічної думки.

Якщо відокремлений підрозділ (без касової книги) самостійно здає виручку до банку/інкасаторам, то фактично така готівка пройде повз касову книгу підприємства, оскільки надійде йому в безготівковій формі. Z-звіт (і запис на його підставі в КОРО) вважатиметься оприбуткуванням готівки. Тоді питання з делегуванням права підпису в ПКО, якщо режим роботи підприємства і підрозділу не збігаються, не виникне.

 

 

Лист ДФС України від 19.03.2019 № 1112/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 


Відображення внеску фізособи коштів або майна до статутного фонду  у формі № 1ДФ

Фіскали нагадують: юридична особа — емітент корпоративних прав виступає як податковий агент лише в частині відображення в податковому розрахунку за формою 1ДФ під ознакою доходу «178» суми грошових коштів або майна, внесених фізичною особою до статутного фонду такої юридичної особи в обмін на корпоративні права. Відповідно податковий розрахунок за формою 1ДФ заповнюється так:

у графі 3а відображається сума нарахованого доходу;

у графі 3 — сума виплаченого доходу;

у графі 4а та графі 4 проставляються прочерки;

у графі 5 зазначається ознака доходу «178».

 

 

За матеріалми ГУ ДФС у Рівненській області

 


Звітність при зміні системи оподаткування в середині року

Фіскали консультують: платник податку подає податкову декларацію з ПНП за звітний 2019 рік, який починається 01.04.2019 і закінчується 31.12.2019, у разі його переходу з 01.04.2019 зі спрощеної системи оподаткування на загальну

При цьому, враховуючи особливості визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, такий платник податку разом з декларацією з ПНП зобов’язаний подати фінансову звітність за І квартал та 2019 рік.

Такий платник при заповненні декларації у рядках 01 та 02 декларації з ПНП за 2019 рік враховує показники доходу від будь-якої діяльності та фінансового результату до оподаткування, визначених відповідно до правил бухгалтерського обліку, за період з 01.04.2019 по 31.12.2019 рік.

У разі якщо сума доходів за звітний період з 01.04.2019 по 31.12.2019 не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), які виникають за ПКУ.

 

 

Лист ДФС України від 14.05.2019 № 2132/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 

 


Страхове відшкодування за пошкоджене авто ФОП, чи буде ПДФО?

Фіскали інформують: сума страхового відшкодування, яка отримана на поточний рахунок ФОП для відновлення пошкодженого (втраченого) рухомого майна (автомобіля), не оподатковується ПДФО при дотриманні умов страхування, визначених пп. 165.1.27 ст. 165 ПКУ.

 

 

 

 

У разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності у межах обраних нею видів такої діяльності, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку — фізичних осіб.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 104.11

 


Заповнення книги обліку доходів ФОП при отримані готівкового та безготівкового доходу

Фіскали консультують: у разі отримання доходу в готівковій та безготівковій, матеріальній або нематеріальній формі фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку запис у книзі обліку доходів здійснюється окремими рядками за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, у гривнях з копійками.

 

 

 

 

Лист ДФС України від 02.05.2019  № 1919/З/99-99-13-02-03-14/ІПК

 


ЄСВ розстроченню не підлягає

Фіскали роз’яснюють: у разі, якщо ФОП не отримано дохід у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше  максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої цим Законом. При цьому, сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок – це сума ЄСВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір ЄСВ, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Закон № 2464 встановлює, що ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄСВ чинним законодавством не передбачено.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Київській області

 


ТОП 5 запитань-відповідей від Держпраці Чи можна звільнити працівника під час лікарняного за власним бажанням?

Так. Звільнення працівника за його бажанням під час тимчасової непрацездатності законодавством про працю не заборонено.

Як звільнити працівника за прогул?

Звільнення за прогул є дисциплінарним стягненням. Звільнити працівника за прогул можливо у разі його відсутності на роботі більше 3-х годин протягом робочого дня та більше можливо після одержання від нього письмових пояснень щодо причин відсутності, встановлення факту відсутності поважних причин, одержання згоди профспілкової організації тощо. Крім того, необхідно враховувати строки притягнення до дисциплінарної відповідальності та заборону звільнення окремих категорій працівників за ініціативою роботодавця.

Чи можна звільнити одиноку матір за систематичне невиконання трудових обов’язків?

Ні. Звільнення одиноких матерів за ініціативою роботодавця заборонено законодавством (ст. 184 КЗпП).

Чи можна звільнити працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору під час навчальної відпустки?

Так, можна. Звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору не є звільненням за ініціативою роботодавця і, якщо закінчення строку припадає на період навчальної відпустки, працівника можна звільнити в останній день трудового договору.

Якщо змінюється власник чи звільняють усіх працівників?

У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

 

За матеріалами офіційного веб-сайту Державної служби України з питань праці

 


Право на додаткову вiдпустку розлученiй жiнці. Як довести статус – одинока мати?

Фахівці Держпраці повідомляють, що одинока мати:

  • жiнка, яка не перебуває в шлюбi й у свiдоцтвi про народження дитини якої вiдсутнiй запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказiвкою матерi;
  • вдова;
  • жiнка, яка виховує дитину без батька (в тому числi розлучена жiнка, яка сама виховує дитину).

Якщо жiнка дiйсно є одинокою матiр’ю, то вона подає довiдку з органiв реєстрацiї актiв громадянського стану. Проблема виникає з наданням такої вiдпустки розлученiй жiнцi, оскiльки батько в дитини є i в багатьох випадках спiлкується з нею i бере участь у її вихованнi.

Бiльш того, ст.157 Сiмейного кодексу України визначає, що питання виховання дитини вирiшується батьками спiльно. Той iз батькiв, хто проживає окремо вiд дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованнi i має право на особисте спiлкування з нею.

Статтею 158 цього Кодексу передбачено, що за заявою матерi, батька дитини орган опiки та пiклування визначає способи участi у вихованнi дитини та спiлкуваннi з нею того з батькiв, хто проживає окремо вiд неї.

У разi ухилення батька вiд виконання своїх обов’язкiв з виховання дитини мати має право звернутися до cуду з позовом про позбавлення його батькiвських прав.

Чинне законодавство не мiстить конкретного перелiку документiв, якi слiд подати розлученiй жiнцi, яка виховує дитину без батька, для отримання додаткової соцiальної вiдпустки.

Для пiдтвердження права на таку вiдпустку в цьому разi роботодавцю має бути пред’явлено будь-який офiцiйно складений, оформлений та засвiдчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовiрнiстю пiдтверджується вiдсутнiсть участi батька у вихованнi дитини.

Зокрема, одним з таких документiв, наприклад, може бути:

  • рiшення суду про позбавлення вiдповiдача батькiвських прав;
  • ухвала суду або постанова слiдчого про розшук вiдповiдача у справi за позовом про стягнення алiментiв;
  • акт, складений соцiально-побутовою комiсiєю, створеною первинною профспiлковою органiзацiєю чи будь-якою iншою комiсiєю, утвореною на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, або акт дослiдження комiтетом самоорганiзацiї населення, в якому зi слiв сусiдiв (за наявностi їхнiх пiдписiв в актi) пiдтверджується факт вiдсутностi участi батька у вихованнi дитини;
  • довiдка зi школи про те, що батько не бере участi у вихованнi дитини (не спiлкується з учителями, не забирає дитину додому, не бере участi в батькiвських зборах) тощо.

Тобто для отримання додаткової соцiальної вiдпустки розлучена жiнка, крiм заяви про надання цiєї вiдпустки, копiй свiдоцтва про народження дитини та розiрвання шлюбу, має подати роботодавцю один з названих або будь-який iнший документ, що пiдтверджує вiдсутнiсть участi батька у вихованнi дитини.

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Харківській області

 


Грошової компенсації за невикористані дні додаткових відпусток

Фахівці Держпраці роз’яснюють, що  у відповідності до ст.162 Закону України «Про відпустки» надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік:

  • учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності,
  • особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,
  • особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу,

Зазначена відпустка не належить до щорічних відпусток, отже компенсації при звільненні вона не підлягає.

Згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорій 1 та 2 громадян, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, надається пільга з отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік.

Зазначені додаткові відпустки не віднесені Законом України «Про відпустки» до щорічних додаткових відпусток, а визначені як пільги та компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи. Отже, такі відпустки відповідно до ст. 4 Закону України «Про відпустки» належать до інших видів відпусток, установлених законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором та за них не провадиться виплата грошової компенсації у разі звільнення працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки», ч. 1 ст. 83 КЗПП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

У разі, якщо працівник з якиxось причин нe скористався cвоїм правом нa таку відпустку зa попередній pік чи зa кілька пoпередніх років, вiн має пpаво використати її, a в pазі звільнення, нeзалежно від пiдстав, йому мaє бути виплaчено компенсацію зa всі невикористані дні цiєї відпустки.

Tаким чином, якщo працівник звільняється з pоботи у вiдповідному році i має невикористану соціальну відпустку зa цей pік, йому мaє бути виплачена зa неї грошова компенсація. Hа новому мiсці роботи вiн не мaтиме права нa отримання додаткової відпустки пpацівникам, які мaють дітей, oскільки така відпустка нaдається один pаз протягом вiдповідного календарного pоку.

Можливості пeрерахування грошової компенсації зa невикористані днi зазначеної соціальної відпустки нa рахунок пiдприємства, на якe перейшов пpацівник при звільненні зa переведенням, чинним зaконодавством не пeредбачено (лист Мінсоцполітики від 24.03.2015 № 4053/0/14-15/18).

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Миколаївській області

 


Незважаючи на рішення суду Держпраці продовжуватиме перевірки

На круглому столі у Бізнес-центрі ЛІГА представники Держпраці повідомили, що не збираються припиняти інспекційні відвідування після визнання Постанови № 295 нечинною.

Інспектори продовжать здійснювати перевірки, але вже на підставі таких нормативних актів:

  • Конвенції Міжнародної організації праці «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» від 1947 року;
  • Конвенції Міжнародної організації праці «Про інспекцію праці в сільському господарстві» від 1969 року;
  • Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X