Дайджест нoвин «Податки і облік»
з 18.11.2019 пo 25.11.2019
Нові розміри прожиткових мінімумів
З 1 грудня 2019 року розмір прожиткового мінімуму становить:
- загальний показник – 2027 грн;
- дітям до 6 років – 1779 грн;
- дітям віком від 6 до 18 років – 2218 грн;
- працездатним особам – 2102 грн;
- особам, які втратили працездатність – 1638 грн.
Новий розмір прожиткового мінімуму слід враховувати при проведенні індексації грошових доходів населення. Згідно п.4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078, індексації підлягають доходи населення в межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Тобто з 1 грудня 2019 року індексація заробітної плати проводиться в межах доходу 2102 грн.
Мінімальний розмір аліментів на 1 дитину не може бути меншим 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тому, розмір аліментів з 01.12.2019 складає:
- для дітей у віці до 6 років не менше 889,50 грн (1779 грн × 50 %);
- для дітей у віці від 6 до 18 років не менше 1109,00 грн (2218 грн × 50 %).
Без змін залишаються:
- розмір мінімальної заробітної плати – 4173,00 грн;
- розмір мінімального єдиного соціального внеску – 918,06 грн;
- максимальна величина доходу застрахованої особи, на яку нараховується ЄСВ – 62595 грн;
- максимальний розмір нарахованого ЄСВ – 13770,90 грн (62595 грн х 22%) або 5264,24 грн (62595 грн х 8,41%) при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівника-інваліда;
- розмір ПСП;
- граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги;
- граничний розмір добових;
- сума неоподатковуваного доходу у вигляді подарунків;
- сума нецільової благодійної допомоги;
- ставка податку на нерухоме майно;
- ставки єдиного податку:
- для платників єдиного податку І-ї групи – до 192,10 грн (до 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2019);
- для платників єдиного податку ІІ-ї групи – до 834,60 грн (до 20% від мінімальної зарплати на 01.01.2019).
Робота банків у режимі 23/7
НБУ розробив та пропонує для громадського обговорення проект постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Змін до Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті». Згідно постанови пропонується: з квітня 2020 року перехід системи електронних платежів НБУ на розширений регламент роботи.
Розширений регламент роботи СЕП передбачатиме доступність системи для проведення міжбанківських платежів 23 години на добу 7 днів на тиждень (23/7) з урахуванням технологічної перерви в одну годину під час переходу на новий банківський день.
За матерівлами НБУ
Читайте статтю на тему:
Як розкривається банківська таємниця?
Як планують оподатковувати операції з криптоактивами?
У Верховній раді зареєстровано законопроект, яким пропонується визначити в законодавстві України з метою оподаткування терміни «віртуальний актив», «криптоактив», «операція з криптоактивами», «розподілений реєстр», «токен» та «токен-актив».
У відповідності до проекту об’єктом оподаткування ПНП є прибуток від операцій з криптоактивами, який визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу криптоактивів та витратами, пов’язаними з їх придбанням та/або майнінгом, а фінансовий результат за операціями з криптоактивами визначається окремо від фінансового результату за іншими видами діяльності платника податку.
ПДФО оподатковуватиметься, як інвестиційний прибуток від операцій з криптоактивами, який оподатковується за ставкою 5 %.
Проектом закону віднесено операції з продажу криптоактивів до таких, які не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Законопроект від 15.11.2019 № 2461 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо оподаткування операцій з криптоактивами»
Курсові різниці
Податківці роз’яснюють: під час визнання операцій в іноземній валюті, суми в інвалюті слід перераховувати у гривні із застосуванням курсу НБУ.
У певних випадках після первісного визнання таких операцій в обліку, компанія має визначити курсові різниці.
Курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах НБУ.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування ПНП підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПКУ.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Бухгалтерський облік операції з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193.
Відповідно до п. 4 П(С)БО 21 курсові різниці розраховуються лише за монетарними статтями:
- валюта на рахунках;
- валютні зобов’язання за оприбутковані товари, отримані роботи й послуги;
- валютна заборгованість за відвантажені товари, надані послуги й роботи;
- заборгованість за валютним кредитом;
- заборгованість за поворотною фінансовою допомогою у валюті;
- непогашена заборгованість перед підзвітною особою за затвердженими витратами у закордонному відрядженні тощо.
До немонетарних статей належать будь-які аванси у валюті — отримані чи перераховані. Така заборгованість в момент погашення обліковується за курсом НБУ на момент отримання (надання) авансу.
Згідно з п. 5 П(С)БО 21 операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу.
Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня (п. 8 П(С)БО 21).
Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з пунктом 9 П(С)БО 2121.
Відповідно до п. 9 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»: курсові різниці, які виникають щодо дебіторської заборгованості або зобов’язань за розрахунками із господарською одиницею за межами України, погашення яких не плануються і не є ймовірними в найближчій перспективі, відображаються у складі іншого додаткового капіталу та відображаються в іншому сукупному доході.
Відповідно до п. 2 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ.
Монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу (підпункт «а» пункту 7 П(С)БО 21).
Курсові різниці розраховуються на дату балансу та на дату здійснення господарської операції.
Курсові різниці від перерахунку монетарних статей відображаються у складі інших операційних доходів або витрат. При включенні курсових різниць до доходів або витрат, пам’ятаємо, що:
Курсова різниця за дебіторською заборгованістю (коли нам винні кошти) включається до доходів, якщо курс гривні до відповідної іноземної валюти на дату розрахунку курсової різниці зменшився порівняно з курсом на дату попередньої оцінки. Якщо офіційний курс гривні на дату розрахунку різниці збільшився , то курсова різниця включається до витрат.
З кредиторською заборгованістю навпаки — курсова різниця включається до витрат, якщо курс гривні зменшився. Якщо офіційний курс до відповідної іноземної валюти зріс, то курсова різниця включається до доходів.
Інформація про доходи узагальнюється на субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці», інформація про витрати на субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці».
За матеріалами ДПС у м.Києві
Дивіться відо на тему:
Позика або поворотна фіндопомога нерезидену та граничні строки розрахунків
Податківці інформують: оскільки операції з надання резидентами позик, кредитів, поворотної фінансової допомоги нерезидентам не є операціями з експорту та імпорту товарів — поточними торговельними операціями, то на такі операції не поширюються вимоги Закону України «Про валюту і валютні операції» щодо дотримання граничних строків розрахунків.
Підкатегорія «ЗІР» 114.03
Оподатковання нарахованих процентів на позику від резидента Кіпру
Податківці консультують: якщо резидент України — платник податку за договором позики отримав позику від нерезидента та сплачує проценти за таким договором нерезиденту — бенефіціарному (фактичному) власнику таких процентів, то за умови наявності довідки, виданої компетентним органом Кіпру про те, що позикодавець у розумінні Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи є резидентом Кіпру, такий платник під час виплати сум процентів за використання позики на користь резидента Кіпру зобов’язаний утримувати податок у розмірі 2 % від загальної суми процентів, що сплачується.
У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п. 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України (п. 103.10 ст. 103 ПКУ).
Лист ДПС України від 14.11.2019 № 1304/6/99-00-07-02-02-15/ПК
Продаж основних засобів
Податківці інформують: у разі продажу за готівкові кошти, основних засобів (основних фондів), які вилучені з активів (списані з балансу) внаслідок їх продажу і які згідно з бухгалтерським обліком обліковувались на рахунку 10 «Основні засоби», суб’єкти господарювання можуть проводити такі розрахунки у касах таких суб’єктів з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства (використання печатки не є обов’язковим), або у безготівковій формі через банківські установи.
Крім того, у разі здійснення розрахунків в касі у готівковій формі суб’єкти господарювання зобов’язані дотримуватись вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 29.12.2017 року.
Лист ДПС України від 05.11.2019 № 1178/6/99-00-05-04-01-15/ІПК
Оподаткування оплати експедитору послуг з перевезення
Податківці роз’яснюють: оплата за перевезення вантажу, що сплачує клієнт на користь експедитора, включає у себе суми винагороди виконавця за виконання договору та суми компенсації витрат за організацію перевезення вантажу транспортом і за маршрутом клієнта.
Кошти, що надходять від клієнта на рахунок експедитора для виконання умов договору, а потім перераховуються ним третім особам на оплату послуг, зазначених у договорі транспортного експедирування, є транзитними та доходом не визнаються, бо не відповідають критеріям визнання доходу: не збільшують активи і не зменшують зобов’язання, що обумовлюють збільшення власного капіталу.
Те саме стосується і вантажу (права власності на вантаж експедитор не має), послуги з перевезення якого експедитор бере на себе.
Проте, якщо експедитор-нерезидент здійснює перевезення вантажу з використанням власного транспортного засобу, у цьому випадку послуги перевезення розглядаються як фрахт, адже експедитор-нерезидент самостійно надає замовнику транспортні послуги. Тому, виплачуючи експедитору винагороди за послуги перевезення, замовник повинен сплатити податок на фрахт.
Лист ДПС України від 08.11.2019 № 1237/6/99-00-07-02-02-15/ІПК
Дивіться відео на тему:
Оподаткування ПДВ операцій за договором товарного кредиту
Податківці повідомляють: якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об’єктом оподаткування згідно із ст. 185 ПКУ, під забезпечення боргових зобов’язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі – вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому п. 188.1 ПКУ, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями – така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя (п. 189.7 ПКУ).
У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов’язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору (п. 187.3 ПКУ).
Отже, якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент, то незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків за такі товари база оподаткування ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором.
За матеріалами ГУ ДПС у Луганській області
ПДВ при тимчасовому вивезені обладнання для надання в оренду нерезиденту
Податківці консультують: місце постачання послуг з надання в оренду рухомого майна (крім транспортних засобів та банківських сейфів), які надаються нерезиденту України, розташоване за межами митної території України, тому операції з постачання таких послуг не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ. Обсяги таких операцій підлягають відображенню у р. 5 податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період.
При цьому у разі якщо придбані з ПДВ товари починають використовуватися в операціях, місце постачання яких розташоване за межами митної території України (у даному випадку — в операціях з надання в оренду обладнання нерезиденту України), та з цією метою такі товари вивозяться за межі митної території України у митному режимі тимчасового вивезення, то платник податку не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, у якому такі товари почали фактично використовуватися в таких операціях, зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну ПН.
Якщо такі товари/послуги в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (у цьому випадку — при поверненні майна орендодавцю), платник податку може скласти РК до такої ПН, зареєструвати його в ЄРПН та зменшити суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.
Обсяги податкових зобов’язань, нарахованих відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ, а також обсяги коригування таких податкових зобов’язань підлягають відображенню у р. 4 декларації за відповідний звітний період.
Лист ДПС України від 11.11.2019 № 1263/6/99-00-07-03-02-15/ІПК
Готівкові обмеження
Податківці інформують: обмеження граничної суми готівкового розрахунку 10 000 (50 000) грн не поширюється на розрахунки, які здійснюються платниками податків шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача.
Суб’єкти господарювання (підприємства /підприємці) мають право між собою здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами — у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно.
Граничну суму розрахунків готівкою між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня встановлено в розмірі 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Обмеження щодо граничної суми розрахунків не поширюється на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток).
Підкатегорія «ЗІР» 109.13
Розрахунки через Інтернет та чек з РРО
Податківці консультують: у разі якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено, а застосування платіжних карт Visa, MasterCard, LiqPay та інших за умови доставки таких товарів поштою або кур’єрською службою, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з реєстратора розрахункових операцій) та відповідним чином оформлений гарантійний талон.
Лист ДПС Українивід 12.11.2019 № 1275/ІПК/23-00-33-01-06
Відповіді на найчастіші запитання щодо використання пального у господарській діяльності
Податківці роз’яснюють: місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального — діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик (ст. 1 Закону України від 19.12.1995 № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального, оптову та роздрібну торгівлю пальним визначено ст. 15 Закону № 481, відповідно до якої ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
- суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Крім цього, суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Враховуючи вищевикладене, перелік підприємств, які не отримують ліцензії на право зберігання пального на місця зберігання пальног, є вичерпним, жодних інших винятків не передбачено згідно з Законом № 481. Тобто суб’єктам господарювання необхідно отримувати ліцензії на право зберігання пального.
Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою, в якій зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
- акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
- дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального. Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.
За матеріалами Офіс ВПП ДФС України
Розповсюдження алкоголю під час проведення презентації потребує ліцензії
Податківці інформують: згідно із п.п. 14.1.202 ПКУ продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Отже, при розповсюдженні алкогольних напоїв та тютюнових виробів шляхом безоплатного їх надання споживачеві право власності на них переходить до споживача. Тому такі операції розглядаються як операції з продажу і можуть здійснюватись лише за наявності ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.
До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, якщо такі операції будуть здійснюватись без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій – 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Підкатегорія «ЗІР» 115.03
Поворотна фіндопомога ФОП – «загальносистемнику»
Податківці повідомляють: поворотна фінансова допомога — це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (.пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Згідно із п. 177.1 ст. 177 ПКУ оподаткуванню підлягають доходи ФОП, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
Враховуючи те, що отримання ФОП поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поротної фінансової допомоги не включається до складу доходу такого суб’єкта господарювання.
При цьому слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів ФОП та оподатковується на загальних підставах.
За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Агентська винагорода ФОП у Книзі обліку доходів
Податківці консультують: в день отримання ФОП – «єдиноподатником» коштів від надання послуг, виконання робіт за агентськими договорами, у Книзі доходів відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, за такими договорами.
При заповненні податкової декларації платника єдиного податку — ФОП до доходу включається сума отриманої винагороди повіреного (агента), відповідно до гр.6 Книги.
Лист ГУ ДПС у Чернігівскій області від 05.11.2019 № 1182/К/25-01-38-02-ІПК
Відповідальність за втрату Книги обліку доходів і витрат
Податківці зазначають: згідно з п. 44.5 ст. 44 ПКУ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку. Крім цього, платник зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Ст.121 ПКУ визначено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст.44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн.
Крім цього, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 НМДГ. А за ті ж самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 НМДГ.
За матеріалами ГУ ДПС в Івано-Франківській області
Надміру сплачені податки у разі смерті ФОП повертають спадкоємцю
Податківці інофрмують: згідно з п. 43.1 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до, зокрема, ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ПКУ).
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ПКУ).
Відповідно до ст. 1216 ЦКУ від 16.01.2003 № 435-IV спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).
З огляду на зазначене, у разі смерті ФОП спадкоємець, з урахуванням норм ст. 43 ПКУ, має право звернутись до контролюючого органу із заявою щодо повернення надміру сплаченої суми грошового зобов’язання протягом 1095 днів з дня виникнення такої надміру сплаченої суми за умови надання відповідних документів, підтверджуючих перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла.
Підкатегорія «ЗІР» 135.04
Повернення помилково сплаченого ЄСВ
Податківці зазначають: починаючи з 01.10.2019 ЄСВ перераховується виключно на рахунки ДПС для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, відкриті Державною казначейською службою України відповідно до вимог стандарту IВАN.
У разі помилкової сплати сум єдиного внеску на невідповідний рахунок платники мають змогу повернути кошти.
Слід зазначити, що:
- таке повернення здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6;
- кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення;
- разі помилкової сплати сум ЄСВ на невідповідний рахунок заява подається до органу ДПС, на рахунок якого сплачено кошти за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6;
- у разі помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету заява подається до ДПС за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку повернення;
- у разі помилкової сплати ЄСВ на невідповідний рахунок ФОП/особі, яка провадить незалежну професійну діяльність/члену фермерського господарства, незважаючи на своєчасне і в повному обсязі перерахування ЄСВ, внаслідок неправильно спрямування коштів нараховується штраф та пеня.
За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області
ЄСВ сплачено, якщо…
Податківці наголошують: ЄСВ сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. При цьому платники, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку (ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Єдиний внесок вважається сплаченим:
- у день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу ДПС — у разі перерахування сум ЄСВ з рахунку платника на відповідні рахунки органу ДПС;
- у день прийняття до виконання банком або іншою установою — членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі — при сплаті ЄСВ готівкою;
- у день надходження коштів на відповідні рахунки органів ДПС, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, — у випадку сплати ЄСВ в іноземній валюті.
За теріалами Офіс ВПП ДФС України
Нардепи пропонують запровадити новий вид одноразової оплачуваної відпустки
У Верховній раді зареєстровано законопроект у відповідності до якого пропонується запровадження нового виду одноразової оплачуваної відпустки при народженні дитини.
Така відпустка має бути тривалістю 14 календарних днів та надаватиметься після народження дитини:
- чоловіку, дружина якого народила дитину;
- батьку дитини у разі, якщо він не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;
- бабі або діду, або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає дитину та матір дитини, якщо мати дитини є одинокою матір’ю.
Відпустка при народжені дитини надається лише одній із зазначених осіб.
На період надання відпустки за працівником зберігатиметься місце роботи (посада) та заробітна плата.
Законопроектом передбачається, що відповідну заяву про надання відпустки роботодавцеві буде подавати працівник з додаванням копії документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини або свідоцтва про народження дитини.
У законопроекті свідомо не зазначається, що мати дитини повинна перебувати у післяпологовій відпустці (як це вказано у ст. 25 Закону України «Про відпустки»), оскільки не кожна матір новонародженої дитини є працівником на момент вагітності та пологів — вона може бути ФОП, самозайнятою особою тощо — що обмежить права чоловіка (батька, близького родича) породіллі, яка не працювала на момент вагітності та пологів.
Законопроект від 14.11.2019 № 2336. «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки»
Довідка за відсутності лікарняного не є підставою для нарахування лікарняних
Фахівці ФСС наголошують: у зв’язку із відсутністю бланків листків непрацездатності медичні заклади наразі видають довідки.
Довідка не є підставою для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, за кошти ФССУ, оскільки її нараховують та виплачують тільки за листком непрацездатності.
Тож дні тимчасовій непрацездатності підлягають оплаті лише після обміну довідки на листок непрацездатності.
Також наголошуємо, що застрахована особа (працівник) має надавати роботодавцю копію довідки, а оригінал зберігати в себе для подальшого обміну на листок непрацездатності. Після обміну листок непрацездатності надається роботодавцю, а роботодавець на його підставі оформлює заяву-розрахунок для надання матеріального забезпечення від ФССУ.
За матеріалами ФСС України
Підбірку підготувала:
Лоза Галина,
консультант з податків та зборів,
представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”
спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг