fbpx

Дайджест нoвин «Податки і облік» з 16.12.2019 пo 23.12.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 23 Dec 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин «Податки і облік»

з 16.12.2019 пo 23.12.2019

 

План - графік перевірок ФСС на І-й квартал 2020 рокуПлан – графік перевірок ФСС на І-й квартал 2020 року

Управління виконавчої дирекції ФСС у Львівські області опублікували план-графік проведення документальних планових перевірок страхувальників на І-й квартал 2020 року. Ознайомитись із ним можна пройшовши за посиланням: http://www.fssu.gov.ua/fse/control/lvv/uk/publish/article/89969

 

 

 

 

Читайте статтю на тему:

Як оскаржити податкове повідомлення рішення, кроки та судова практика

 


Фізособи зможуть підписувати документи у банку стилусомФізособи зможуть підписувати документи у банку стилусом

НБУ визначив порядок застосування особливого виду цифрового власноручного підпису клієнтами банків – стилуса, для підписання документів між банком і клієнтом — фізичною особою на електронному сенсорному пристрої.

 

 

 

 

 

Постанова Правління НБУ від 13.12.2019 № 151

 


Підписи посадових осіб юридичної особи у податковій звітності скріплюються печаткою за її наявності у такої юридичної особи.Підписи посадових осіб юридичної особи у податковій звітності скріплюються печаткою за її наявності у такої юридичної особи.

Податківці нагадують: відповідно до аб.1 п. 46.1 ст. 46 ПКУ податкова декларація, розрахунок, звіт— документ, що подається платником податків (у т.ч. органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації має містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (аб. 2 п. 48.1 ст. 48 ПКУ).

Одним з обов’язкових реквізитів податкової декларації є, зокрема підписи посадових осіб платника податку, визначених ПКУ, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п. 48.3 ст. 48 ПКУ).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Волинській області

 


Нові форми реєстраційних документів для «єдиноподатників»Нові форми реєстраційних документів для «єдиноподатників»

Станом на 28.11.2019 при оновленні до версії 1.27.17 в «Єдиному вікні» наявні нові форми документів на виконання вимог наказу Мінфіну від 16.07.2019 №308 «Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку» (з 01.12.2019 року):

  • F/J 0102003 – Заява про застосування спрощеної системи оподаткування;
  • F/J 0102103 – Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування;
  • F/J 1302101 – Запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку;
  • F/J 1402101 – Витяг з реєстру платників єдиного податку.

З метою забезпечення надання якісних електронних сервісів платникам податків та з урахуванням Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи:

  • F/J 1400803 – Відмова в наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:

Внесені зміни в XML схеми наступних форм (можливість внесення міжнародного номера банківського рахунку (IBAN)):

  • F/J 1311801 – Заява про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації;
  • F/J 1401703 – Витяг з реєстру платників податку на додану вартість.

Внесено текстові зміни в форми F/J 1302001 «Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені»

 


Набрала чинності оновлена декларація з ПНПНабрала чинності оновлена декларація з ПНП

Мінфін наказом від 14.11.2019 №481 затвердив зміни до форми Податкової декларації з ПНП. Її приводять у відповідність до чинних норм ПКУ. Зокрема, внесено зміни до додатку РІ, ПН, ВП та впроваджено новий додаток – ПП (щодо податкових пільг). 

Згідно з текстом наказу, він набирає чинності з дня його офіційного опублікування (крім пі.п.3 п. 1 та пункту 3 Змін до форми декларації (щодо нового додатку ПП), які наберуть чинності з 1 січня 2020 року). 

Наказ Мінфіну №481 було опубліковано 20.12.2019 в «Офіційному віснику України» №98/2019

Так як Наказ №481 опубліковано в грудні 2019 року, то відповідно до п. 46.6 ПКУ оновлені форми податкової звітності повинні застосовуватися для звітування за період, наступний за періодом їхнього офіційного опублікування.

Тому за правилами ПКУ вперше за оновленою формою декларації з податку на прибуток слід буде звітувати:

  • платникам з квартальним звітним періодом – за І квартал 2020 року;
  • платникам з річним звітним періодом – за 2020 рік.

 

 


Чи можна скористати збиток який виник на спрощеній системі оподаткування при переході на загальну?Чи можна скористати збиток який виник на спрощеній системі оподаткування при переході на загальну?

Податківці повідомляють: у разі переходу платником єдиного податку на сплату ПНП в середині року, такий платник податку подає податкову декларацію з ПНП за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

У Декларації показники доходу від будь-якої діяльності (рядок 01), фінансового результату до оподаткування (рядок 02) та об’єкта оподаткування (рядок 04) визначаються за період перебування такого платника на загальній системі оподаткування.

Оскільки, об’єкт оподаткування ПНП визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то разом з Декларацією необхідно подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).

Якщо сума доходів за податковий (звітний) рік (який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року), не перевищує 20 млн грн, то об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату на усі різниці за умови прийняття рішення про таке незастосування і зазначення інформації про це рішення в Декларації.

Платник, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату на різниці, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих у звітному (податковому) періоді за товари (роботи, послуги) відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (крім платників, які були платниками єдиного податку 4-ї групи).

Балансова вартість основних засобів (нематеріальних активів), придбаних у період перебування на спрощеній системі, з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ПКУ (якщо обліковуються різниці), визначається на дату такого переходу за правилами бухгалтерського обліку.

Платник податку на прибуток не може зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у нього в Декларації до переходу на спрощену систему оподаткування (п. 137.5, п. п. 134.1.1 ПКУ).

 

 

За матеріалами ДПС у Запорізькій області

 


Дисконтування заборгованості за фінпозикою не передбачає різниць для коригування фінрезультатуДисконтування заборгованості за фінпозикою не передбачає різниць для коригування фінрезультату

Податківці консультують: згідно з п. п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування ПНП є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних ПБО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з дисконтування фінансових активів.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

 

 

Лист ДПС України від 10.12.2019 № 1814/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

 


Фінзвітність неприбутківцівФінзвітність неприбутківців

Податківці нагадують: фінансова звітність, що складається та подається, зокрема, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Згідно з вимогами НП(С)БО 1 неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) разом зі Звітом подаються Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів (форми №№ 1 — 5).

Неприбуткові установи та організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт малого підприємництва, Фінансовий звіт мікропідприємства) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (форми № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).

Форма і порядок складання зазначених звітів визначаються НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39.

Суб’єкти бухгалтерського обліку в державному секторі при складанні фінансової звітності застосовують норми НП(С)БО у державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», відповідно до яких, суб’єкти державного сектора разом зі Звітом подають такі форми фінансової звітності: Баланс (форма № 1-дс) та Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс), Звіт про власний капітал (форма № 4-дс), Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс).

Підтвердженням подання фінансової звітності разом зі Звітом є позначка «+» в Звіті у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків – форм фінансової звітності».

Неприбутковою організацією проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом зі Звітом.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


У видатковій накладній можна не зазначати ідентифікаційний код чи номера телефону покупцяУ видатковій накладній можна не зазначати ідентифікаційний код чи номера телефону покупця

ТОВ продавало товар фізичним особам на умовах публічного договору. У видаткових накладних зазначалися реквізити продавця, прізвище та ініціали покупця, назва товару, його кількість та вартість. Такі видаткові накладні підписувалися обома сторонами. Реалізація товару особі, яка не є суб’єктом підприємництва, на стандартних умовах продажу товару вважається роздрібною торгівлею незалежно від кількості проданого товару і його призначення. Такі господарські операції ТОВ відображалися в оборотно-сальдових відомостях та у складі податкових зобов’язань у деклараціях з ПДВ. Оплата за придбані ТМЦ проводилась у готівковій та безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками про рух коштів, ПКО та касовими книгами.

Водночас податківці вказували на порушення ТОВ норм ПКУ у зв’язку з відсутністю письмових договорів, на виконання яких складені зазначені документи та відсутність у таких документах ідентифікуючих даних покупців (повне ім’я та по батькові, ідентифікаційний код, місце проживання та ін.).

Суд твердження податківців про вчинення продажу товару неідентифікованим фізичним особам не підтримав та визнав необґрунтованими, як і висновок про те, що реалізація такого товару не пов’язана з господарською діяльністю є безпідставною.

Оформлені позивачем за фактом реалізації готової продукції видаткові та ПН, ПКО містили усі реквізити, притаманні первинному документу, у тому числі відомості як про продавця, так і прізвище, ініціали та особистий підпис фізичної особи — покупця. 

Чинне податкове законодавство не передбачає обов’язку зазначення у видатковій накладній ідентифікаційного коду чи номера телефону фізичної особи — покупця, про необхідність яких наполягали фіскали.

 

 

Постанова ВС України від 05.11.2019 у справі № 813/1926/16

 


Ухвала Верховного Суду зупинила дію щодо скасування порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПНУхвала Верховного Суду зупинила дію щодо скасування порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2019 у справі № 826/12108/18 зупинено дію рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019, якими було скасовано п. 10, п. 20, п. 21 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117.

Отже, до моменту винесення остаточного судового рішення у цій справі вищезазначений Порядок є чинним у повному обсязі. Усі відповідні комісії органів ДПС продовжують діяти відповідно до чинного законодавства і запобігають незаконному формуванню податкового кредиту.

 

 

За матеріалами ДПС України

 


Новий Порядок прийняття рішень про реєстрацію ПН в ЄРПННовий Порядок прийняття рішень про реєстрацію ПН в ЄРПН

Набрав чинності (14.12.2019) наказ Мінфіну від 12.12.2019 № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК коригування в ЄРПН.

Прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі ГУ ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Така комісія протягом 5-ти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

 


Граничний день для реєстрації ПН та РК у грудні 2019 рокуГраничний день для реєстрації ПН та РК у грудні 2019 року

У відповідності до п. 3 Порядку №1246, якщо 15 число останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Отже, якщо граничний день реєстрації ПН/РК в ЄРПН припадає на святковий чи вихідний день, то такий день вважається операційним, що забезпечує можливість реєстрації ПН/РК протягом періоду з 8:00 до 20:00. 

Відповідно, хоча 31 грудня 2019 року, який буде вихідним днем через перенесення його відпрацювання на 28 грудня, має бути операційним днем для реєстрації ПН та РК з датою складання з 1 по 15 грудня.

 

Дивіться відео на тему:

 

Річний перерахунок ПДВРічний перерахунок ПДВ

У грудні 2019 року платники ПДВ, які здійснюють як оподатковувані, так і неоподатковувані операції, повинні здійснити річний перерахунок ПДВ.

Річний перерахунок ПДВ проводиться для платників ПДВ відповідно до ст. 199.4 ПКУ, якщо у звітному році платник ПДВ:

  • здійснював операції, як оподатковувані ПДВ за ставками 0%, 7%, 20%, так і неоподатковувані ПДВ;
  • використовував придбані (виготовлені) товари (послуги) або необоротні активи частково в операціях, що оподатковуються ПДВ, а частково в операціях, що не оподатковуються ПДВ.

Такі платники ПДВ повинні протягом року нараховувати податкові зобов’язання виходячи з частки використання товарів (послуг), необоротних активів у неоподатковуваних ПДВ операціях, яку було розраховано за наслідками минулого року (або звітного періоду, в якому вперше почали здійснюватись як оподатковувані, так і неоподатковувані ПДВ операції).

За наслідками року таким платникам ПДВ необхідно:

  • перерахувати частку використання вже за наслідками цього року;
  • відкоригувати суму податкових зобов’язань, нарахованих у поточному році, виходячи вже з нового розміру частки використання;
  • відобразити результати перерахунку в декларації з ПДВ за останній звітний період року та в бухгалтерському обліку.

Також слід оформити РК до кожної зведеної ПН, складеної на вимогу п. 199.1 ПКУ. Такі розрахунки коригування датують останнім днем звітного року. Тож дата складання РК для річного перерахунку ПДВ за 2019 рік — 31.12.2019 року.

 

 


ПДВ при наданні послуг з гарантійного ремонту товаруПДВ при наданні послуг з гарантійного ремонту товару

Податківці наголошують: порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року № 506.

Згідно з п. 16 Порядку № 506 при виявленні недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну споживач має право в установленому порядку за своїм вибором вимагати від продавця або виробника, зокрема, безоплатного усунення недоліків.

П. 26 Порядку № 506 визначено, що гарантійний ремонт полягає у виконанні робіт, пов’язаних з усуненням недоліків товару для забезпечення використання його за призначенням протягом гарантійного терміну експлуатації. Усунення недоліків здійснюється шляхом заміни чи ремонту комплектуючого виробу або окремої складової частини, а також виконання регулювальних робіт відповідно до вимог нормативних документів.

Таким чином, при отриманні платником податку товару для здійснення гарантійного ремонту та відповідно подальшого повернення (передачі) його власнику (споживачу) після проведення такого гарантійного ремонту не відбувається операції з постачання товарів.

Отже, при здійсненні платником податку операції з повернення (передачі) власнику (споживачу) товару після проведення гарантійного ремонту об’єкта оподаткування ПДВ не виникає, а тому обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у такого платника за вказаною операцією відсутній.

При цьому операції платника податку з надання послуг із проведення гарантійного ремонту товарів є об’єктом оподаткування ПДВ. База оподаткування таких операцій визначається виходячи із вартості таких послуг, які оплачуються виробником товарів, щодо яких проводився гарантійний ремонт.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

 

Дивіться відео на тему:

 

Кошти, отримані від заокруглень не оподатковуються ПДВКошти, отримані від заокруглень не оподатковуються ПДВ

Податківці інформують: кошти, отримані в результаті заокруглень відповідно до постанови Правління Нацбанку від 15.03.2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів», не включаються до бази оподаткування ПДВ.

 

 

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.04

 


ПДВ при поетапному здаванні робітПДВ при поетапному здаванні робіт

Податківці консультують: у разі якщо під час виконання робіт передбачається їх поетапне здавання, то податкові зобов’язання з ПДВ визначаються відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ за правилом першої події.

У такому випадку або на дату отримання авансового платежу, або на дату складання відповідного документа про здачу робіт, залежно від того, яка дата настане раніше, платник податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ, скласти ПН та зареєструвати її в ЄРПН.

 

 

Лист ДПС України від 13.12.2019 № 1877/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

 


ПДВ при послугах з реконструкції житлаПДВ при послугах з реконструкції житла

Податківці інформують: якщо замовник (товариство) здійснював реконструкцію (у тому числі шляхом перепланування і переобладнання) житла (об’єкта житлового фонду) силами підрядної організації, то операція такої підрядної організації (надавача послуг) з постачання послуг із реконструкції (у тому числі шляхом перепланування і переобладнання) житла (об’єкта житлового фонду) замовнику (товариству) була першим постачанням житла відповідно до п. п. 197.1.14 ст. 197 ПКУ. Така операція є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за ставкою 20 %.

Операції з подальшого продажу реконструйованого житла (об’єкта житлового фонду) покупцям (юридичним та/або фізичним особам) звільняються від оподаткування ПДВ згідно з п. п. 197.1.14 ст. 197 ПКУ.

 

 

Лист ДПС України від 02.12.2019 № 1658/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

 


Компенсація орендної плати за землю попередньому власнику не є об’єктом оподаткування ПДВКомпенсація орендної плати за землю попередньому власнику не є об’єктом оподаткування ПДВ

Податківці консультують: отримання коштів платником податку від нового власника нерухомості як компенсація понесених витрат зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, на якій розташована така нерухомість, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

 

 

 

 

 

Лист ДПС України від 13.12.2019 № 1876/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

 


ПДВ при безкоштовному розповсюдженні товарів у рекламних ціляхПДВ при безкоштовному розповсюдженні товарів у рекламних цілях

Податківці інформують: якщо вартість безоплатно переданих товарів (придбаних (ввезених)) для проведення маркетингових/рекламних заходів (у тому числі для безоплатного розповсюдження) безпосередньо платником або через інших осіб, включається до складу вартості оподатковуваних операцій, зокрема до вартості продажу товарів, які підлягають оподаткуванню та пов’язані з отриманням доходів (підтвердженням чому є, наприклад, калькуляція вартості товарів або інший, визначений обліковою політикою платника податку, документ, який встановлює ціни продажу придбаних, ввезених товарів, та враховує у складі таких цін вартість безоплатно розданих/наданих з рекламною метою товарів), то такі товари вважаються використаними в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, а тому безкоштовне розповсюдження зазначених товарів не розглядається як окрема операція з постачання і додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не вимагає.

У випадку, якщо безкоштовне розповсюдження придбаних (ввезених) товарів у межах проведення рекламних акцій здійснюється не безпосередньо платником податку, а за його дорученням третіми особами, то послуги таких третіх осіб з розповсюдження зазначених товарів є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню у загальновстановленому порядку. Базою оподаткування в даному випадку визначатиметься вартість послуги з розповсюдження, а не вартість товарів, які підлягають розповсюдженню.

 

 

Лист ДПС України від 12.12.2019 № 1873/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Наслідки безоплатного розповсюдження алкогольних напоївНаслідки безоплатного розповсюдження алкогольних напоїв

Податківці інформують реклама алкогольних напоїв на спеціальних виставкових заходах шляхом безоплатного їх надання безпосередньо зацікавленим та/або професійним відвідувачам, організатор яких обмежив відвідування заходу тими особами, яким відповідно до законодавства дозволяється продавати товар, що демонструється, вважається роздрібним продажем алкогольних напоїв у розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». 

Витрати суб’єктів господарювання на такі рекламні заходи (спеціальні виставкові заходи) визначаються з урахуванням мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».

При цьому до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів за оптову або роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої.

Крім цього, реклама алкогольних напоїв здійснюється з урахуванням вимог ст. 22 Закону України «Про рекламу».

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 113.05

 


Відповідальність за продаж алкогольних напоїв за ціною, нижчою від мінімальноїВідповідальність за продаж алкогольних напоїв за ціною, нижчою від мінімальної

податківці зазначають: у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів — 100 % вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 грн.

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 113.05

 


Штрафні санкції за торгівлю алкоголем та тютюновими виробами без ліцензіїШтрафні санкції за торгівлю алкоголем та тютюновими виробами без ліцензії

З 18.12.2019 набирали чинності норми Закону України від 02.10.2019 № 139-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності», якими, зокрема, внесено зміни до КУпАП стосовно порядку та підстав притягнення до адміністративної відповідальності за порушення, пов’язані з господарською діяльністю без ліцензій, торгівлею алкоголем та тютюновими виробами з підробленими акцизними марками та без них.

Відтепер за провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами застосовуватимуться санкції, встановлені част. 1 ст. 164 КУпАП, а саме: 

  • накладення штрафу від 1000 до 2000 НМДГ (від 17 000 до 34 000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Також суд може не застосовувати конфіскацію товару та виторгу, отриманих від його реалізації, передбачену ст. 156  КУпАП.

З 18.12.2019 відповідно до нової редакції част. 1 ст. 164 КУпАП за діяльність з порушенням ліцензійних умов відповідальність не передбачена. Проте порушенням вважатиметься діяльність у період зупинення дії ліцензії, якщо законодавством не передбачено умови функціонування суб’єкта господарювання в цей період.

Також введено відповідальність за порушення ліцензіатом установленого законом строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей, зазначених у заяві та документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії. За таке порушення застосовуватиметься штраф від 250 до 500 НМДГ (від 4 250 до 8 500 грн).

За невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов штраф становитиме від 500 до 1500 НМДГ (від 8 500 до 25 500 грн).

Відповідальність за здійснення роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку визначається ст. 156 КУпАП, якою передбачено накладення штрафу від 200 до 600 НМДГ (від 3400 до 10 200 грн) з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Притягувати до відповідальності за порушення з питань ліцензування за ст. 164 КупАП, будуть суди на підставі протоколів уповноважених осіб органів ліцензування. 

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві

 


Ліцензія на продаж алкоголю, якщо змінено РРОЛіцензія на продаж алкоголю, якщо змінено РРО

Податківці повідомляють: для внесення змін у додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями щодо РРО чи КОРО платнику необхідно подати заяву довільної форми із зазначенням адреси місця торгівлі, переліку РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі та інформації про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби, а також документи, які потребують внесення змін (ліцензія з додатком).

Орган ліцензування на підставі такої заяви протягом 3-х робочих днів видає суб’єкту господарювання переоформлену ліцензію з урахуванням змін (якщо в результаті внесення таких змін у СГ кількість РРО (КОРО) залишається незмінною або зменшується).

Якщо в результаті внесення таких змін у платника передбачено збільшення кількості РРО (КОРО), то такий платник додатково зобов’язаний внести плату за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Львівській області

 


«Єдиноподатник» не може реалізувати глінтвейн навіть на основі столового вина«Єдиноподатник» не може реалізувати глінтвейн навіть на основі столового вина

Податківці консультують: платникам єдиного податку заборонено здійснювати діяльність з продажу підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додавання спирту) та столових вин), такий платник у разі продажу глінтвейну (або гарячого вина) має перейти на загальну систему оподаткування (п. п. 3 п. п. 291.5.1 ПКУ)

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ч. 20 ст. 15 Закону №481).

При цьому вино столове – це вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.

Водночас п. 23 Правил №854 (Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями) визначено, що забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив у закладах ресторанного господарства змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються зі санітарно-епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства, бухгалтером та скріплюються печаткою.

Крім того, відповідно до ДСТУ 4806-2007 «Вина. Загальні технічні умови» при виробництві вин виноградних використання цукру, води, ароматизаторів та барвників заборонено.

Таким чином, податківці у зазначають, що гаряче вино та глінтвейн (навіть виготовлені виключно зі столового вина) не підпадають під визначення столових вин, а є коктейлями.

Оскільки коктейлі («гаряче вино», глінтвейн) не є столовими винами, суб’єкт господарювання, який планує їх виготовляти та здійснювати їх продаж, не може перебувати на єдиному податку і повинен здійснювати таку діяльність за умови наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

 

 

Лист ДПС України від 04.12.2019№1684/6/99-00-04-01-02-15/ІПК

 


Коли ліцензію на продаж тютюну не потрібно…Коли ліцензію на продаж тютюну не потрібно…

Податківці повідомляють: відповідно до ст. 2 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» виробництво тютюнових виробів здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.

При цьому згідно із ст. 4 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010» виробництво – це економічна діяльність, результатом якої є продукція. Це поняття використовують для позначення всіх видів економічної діяльності. Готова продукція – це продукція, процес перероблення якої завершено.

Крім того, ст. 1 Закону № 481 визначено, що тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Отже, фізичні особи та ФОП, які здійснюють продаж вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках тютюнової сировини, не повинні отримувати ліцензію.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Луганській області

 


Акцизний податок 2020 для виробників пальногоАкцизний податок 2020 для виробників пального

Податківці зазначають: відповідно до п.12 та п. 18 підрозділу 5  Перехідних положень ПКУ вимоги щодо обладнання витратомірами-лічильниками вітчизняних підприємств, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), та вимоги для таких підприємств щодо щоденного формування даних про добовий фактичний обсяг реалізованого пального, а також відповідальність для таких підприємств за порушення таких вимог застосовуються з 01.01.2020 року.

Згідно п. 18 розділу 5 Перехідних положень ПКУ з 01.01.2020 вводиться в дію відповідальність за необладнання та/або відсутність реєстрації в ЄДР витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

 


Z-звіт у електронній форміZ-звіт у електронній формі

Податківці інформують: підприємство зобов’язане визначити та затвердити внутрішнім документом місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі, формат їх зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних Z-звітів представниками центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, а також відповідальну за зберігання цих чеків особу.

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 109.02


Програмні РРОПрограмні РРО

Податківці повідомляють: фіскальний сервер -це сервер, через який реалізується фіскальна функція, і призначений він для реєстрації розрахункових операцій.

Такий сервер здійснює:

  • реєстрацію Програмних РРО;
  • електронних розрахункових документів;
  • електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків;
  • збереження даних щодо проведеної операції з присвоєнням фіскальних номерів;
  • та через електронний також надає доступ до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням Програмних РРО, а також інтеграцію з Програмними РРО.

Безкоштовне програмне забезпечення для програмного РРО з метою встановлення на гаджети суб’єктів господарювання ДПС розмістить на своєму сайті на початку 2020 року, спочатку для роботи в тестовому режимі. 

У користувачів залишається можливість придбати або створити інше, зручне для них програмне забезпечення.

ДПС буде вести реєстр Програмних РРО, до якого вноситимуться:

  • програмні РРО в момент присвоєння їм фіскального номера;
  • відомості про суб’єкта господарювання та його господарські одиниці, де застосовуються такі реєстратори, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими реєстраторами.

Суб’єкти господарювання зобов’язані надавати покупцю (включаючи операції через мережу Інтернет) при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений Програмний РРО QR-коду, який дає змогу особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

На період виходу з ладу Програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей. Альтернатива — застосування резервного РРО.

На період відсутності зв’язку між Програмним РРО та сервером ДПС проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 год, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих (та виданих на такий випадок) сервером ДПС. Їх суб’єкт господарювання може використовувати не більше 168 год протягом календарного місяця.

У таких розрахункових документах має бути зазначено, що розрахункова операція проведена у режимі офлайн і такі документи мають зберігатися Програмним РРО до моменту отримання від ДПС підтвердження про доставку розрахункових документів.

Протягом години після встановлення зв’язку із сервером ДПС здійснюється передача копій створених Програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до сервера ДПС. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.

Законом забороняється використання ПТК самообслуговування з приймання готівки для подальшого її переказу, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим РРО та/або програмними РРО).

Суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням Програмних РРО вирішать відмовитися від застосування РРО, строк служби яких не закінчився, повинні скасувати реєстрацію таких РРО у встановленому порядку.

З жовтня 2020 року використання РРО стане обов’язковим (крім платників єдиного податку 1 групи (річний дохід до 300 тис. грн)) для фізичних осіб платників єдиного податку ризикових сфер діяльності — продавців ювелірних виробів, медпрепаратів і ліків, складних побутових приладів, автозапчастин, магазинів з продажу секонд-хенду. Також використовувати РРО мають ресторани, кафе, турагенції, готелі.

З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов’язковим для фізичних осіб платників єдиного податку другої, третьої, четвертої груп незалежно від видів діяльності.

Додаткові переваги Програмних РРО – Z-звіти генеруються автоматично, тобто і штрафів за не роздрукування такого звіту не буде. Не актуальні також КОРО і РК.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

 


Власні послуги без РРО не передбаченіВласні послуги без РРО не передбачені

Податківці зазначають: п.1 ст. 9 Закону № 265/95 передбачено, що РРО та РК не застосовуються, зокрема, при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням ПКО і ВКО та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

Отже, норма щодо незастосування РРО юридичними особами не стосується надання послуг.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Львівській області

 


РРО слід застосовувати в усіх господарських одиницях, якщо бодай в одній з них реалізуються технічно складні побутові товариРРО слід застосовувати в усіх господарських одиницях, якщо бодай в одній з них реалізуються технічно складні побутові товари

Податківці повідомляють: РРО не застосовуються ФОП-«єдиноподатниками» ІІ-IV груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, окрім платників тих, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення (п. 296.10 ПКУ).

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, затверджено Постановою КМУ від 16.03.2017 № 231.

Місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265).

Отже, якщо ФОП-«єдиноподатник» ІІ-IV груп реалізує технічно складні побутові товари, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній із господарських одиниць, то необхідно проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх структурних підрозділах.

Тобто необхідно застосовувати РРО і на всіх інших господарських одиницях незалежно від асортименту товарів, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

 


Не плануєте здійснювати викиди в наступному році – повідомте податківців, щоб не подавати звітиНе плануєте здійснювати викиди в наступному році – повідомте податківців, щоб не подавати звіти

Податківці нагадують: якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник екологічного податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Тобто суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не подають до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

Суб’єкти ж господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року. В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Витрати на відрядження, що не включаються до оподатковуваного доходу працівникаВитрати на відрядження, що не включаються до оподатковуваного доходу працівника

Податківці нагадують, що згідно з п. п. 170.9.1 ст. 170 ПКУ не є доходом платника податку — фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати не є об’єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Включаються до оподатковуваного доходу вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плата за видовищні заходи.

Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, обов’язково необхідно здійснити страхування життя або здоров’я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (у разі використання транспортних засобів), то витрати на таке страхування не включаються до оподатковуваного доходу платника податку.

За запитом представника контролюючого органу роботодавець/сторона, що відряджає, забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

 


Уточнення ф-ми 1ДФ. НаслідкиУточнення ф-ми 1ДФ. Наслідки

Податківці інформують: відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.

Враховуючи вищезазначене, якщо у разі подання податковим агентом уточнюючого податкового розрахунку за формою 1ДФ уточнюються реквізити підприємства або вносяться зміни до номера облікової картки найманого працівника, то до такого податкового агента застосовується відповідальність, передбачена п. 119.2 ст.119 ПКУ.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

 


Нова форма податкової декларації про майновий стан і доходиНова форма податкової декларації про майновий стан і доходи

Наказом Мінфіну від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 2 жовтня 2015 року № 859» оновлено форму декларації про майновий стан і доходи, яку платникам слід подавати вже з 1 січня 2020 року.

Згідно зі змінами у новій формі декларації:

  • доповнено рядок 8 «категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку;
  • розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3;
  • у розділі ІІ «Доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено доходи «нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру» та «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи — орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця».

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Луганській області

 


Відомості про зміну податкової адреси та інших даних фізичними особамиВідомості про зміну податкової адреси та інших даних фізичними особами

Податківці роз’яснюють, що відповідно до ст. 45 ПКУ платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу (місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі). Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Податковою адресою фізичної особи (в тому числі підприємців та самозайнятих осіб) є адреса, внесена при реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків.

З метою перевірки своєї податкової адреси, зазначеної в Державному реєстрі, фізична особа може звернутись до контролюючого органу за місцем проживання, або ж зробити це в ЕКПП на офіційному веб-порталі ДПС України.

Для зручності платників ДПС України розроблено електронний сервіс – подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру.

Ознайомитись з електронним сервісом можна на офіційному веб-порталі ДПС України у рубриці Головна>Фізичним особам>Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Фізична особа, не звертаючись до органів ДПС, може заповнити, підписати електронним цифровим підписом та направити до ДПС:

  • облікову картку фізичної особи – платника податків, яка є заявою для реєстрації у Державному реєстрі;
  • заяву про внесення змін до Державного реєстру;
  • повідомлення про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі, права та обов’язки фізичної особи – платника податків;
  • копії документів, необхідних для реєстрації/внесення змін до Державного реєстру;
  • обрати контролюючий орган, до якого можна звернутись для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

Подання Облікової картки/Заяви для внесення змін в електронному вигляді можливе на підставі Свідоцтва про народження дитини (для малолітніх осіб віком до 14 років) або Паспорта громадянина України, тому сервісом скористатися можуть тільки громадяни України.

У разі, якщо з моменту реєстрації в Державному реєстрі змінювалась адреса проживання, відповідно до статті 70 ПКУ фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Київській області

 


Книгу обліку доходів для ФОПів можуть скасуватиКнигу обліку доходів для ФОПів можуть скасувати

ВРУ прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» (базовий законопроект № 2524).

Законопроектом пропонується внести зміни до окремих положень ПКУ, зокрема, покращити електронну взаємодію платників податків з податковими органами. Копії ППР та інші документи, які податковий орган надсилає платнику, будуть відображатися в електронному кабінеті.

Проектом пропонується визначити, що контролюючий орган веде листування з платниками податків в електронній формі, якщо вони подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет.

Проектом також пропонується:

  • скасувати вимогу про подання заяви платником податків на приєднання до договору про визнання електронних документів;
  • запровадити автоматичну реєстрацію в електронному кабінеті отриманих документів від платника податків;
  • передбачити, що в електронному кабінеті мають міститися дані щодо суми та дати узгодження грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом;
  • спростити механізм доведення платником податків відсутності його вини через технічний збій у роботі електронного кабінету, зокрема скасовується необхідність підтвердження технічним адміністратором та/або методологом факту технічного збою, методологічних або технічних помилок;
  • скасувати вимогу обов’язкової реєстрації книги обліку доходів та витрат, а також скасовується обов’язок ведення книги обліку доходів для ФОП І-ї та ІІ-ї групи спрощенців та ІІІ-ї групи, які не є платниками ПДВ. Такий платник податків за власним бажанням може вести книгу обліку доходів в паперовому або електронному вигляді. Відповідальність, у вигляді штрафів за неведення або помилки у книзі доходів, настає, тільки якщо такий платник повідомив про бажання вести книгу обліку доходів.

 

 

За матеріалами ВРУ

 


Бартерні операції для ФОП-«єдиноподатників» здійснювати забороненоБартерні операції для ФОП-«єдиноподатників» здійснювати заборонено

Податківці нагадують: «єдиноподатники» повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (п. 291.6 ст. 291 ПКУ.

Бартерна (товарообмінна) операція — це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору (п. п. 14.1.10 ст. 14 ПКУ).

Отже, ФОП-«єдиноподатники» ІІІ-ї групи не мають права здійснювати бартерні операції, у тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом ніж грошовим.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Провайдерські послуги ФОП-«єдиноподатнику» здійснювати забороненоПровайдерські послуги ФОП-«єдиноподатнику» здійснювати заборонено

Податківці інформують: ФОП, яка здійснює діяльність, з надання провайдерських послуг доступу до мережі Інтернет, що належить до класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку», не може бути платником єдиного податку І-ІІІ –ї груп.

При цьому відповідно до п. п. 5 п. ст. 298 ПКУ у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 107.01.01

 


Майно підприємця, що не використовується для погашення податкового боргуМайно підприємця, що не використовується для погашення податкового боргу

Податківці роз’яснюють, що відповідно до п. 87.3 ст. 87 КУ не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

  • майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;
  • майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняте платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;
  • майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;
  • кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;
  • майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;
  • майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;
  • кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи  —підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

 


Вимога про сплату боргу (недоїмки) ЄСВВимога про сплату боргу (недоїмки) ЄСВ

Податківці повідомляють: контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом 3-х робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених аб. 3 та/або 4 п. 3 розділу VІ  Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

  • платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (страхувальникам, які використовують найману працю), протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
  • платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4 та 6 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (ФОП, у тому числі тим, які обрали спрощену систему оподаткування, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах), протягом  15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені (п. 5 розділу VІ Інструкції № 449).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Середня зарплата, яка зберігається за працівником у разі відрядження (правильність обчислення)Середня зарплата, яка зберігається за працівником у разі відрядження (правильність обчислення)

Фахівці Мінсоцполітики повідомляють: обчислення середньої заробітної плати, яка зберігається за працівником у разі службового відрядження, здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці, що передують місяцю направлення у відрядження.

Виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження, встановлені п. 3 Порядку. До таких виплат відносяться: основна заробітна плата, доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час, суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-погодинниками, високі досягнення в праці (високу професійну майстерність), умови праці, інтенсивність праці, керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

При цьому перелік виплат, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, п. 3 Порядку не обмежено.

Натомість п. 4 Порядку визначено вичерпний перелік виплат, які не включаються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження.

Зокрема, при обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 місяці не враховуються одноразові виплати, а також виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Тобто при обчисленні середньоденної заробітної плати для оплати днів службового відрядження необхідно заробітну плату за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі дні розділити на фактично відпрацьовані протягом цих місяців робочі дні, з урахуванням виплат за роботу у вихідний день та дня роботи у вихідний.

 

 

Лист Мінсоцполітики від 29.10.2019 № 1565/0/206-19

 


Сума індексації при неповному робочому часіСума індексації при неповному робочому часі

Фахівці Мінсоцполітики зазначають: правила проведення індексації та нарахування сум індексації грошових доходів населення визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078.

Відповідно до п. 4 Порядку передбачено, що в разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

 

 

 

Лист Мінсоцполітики від 28.10.2019 № 46/0/216-1

 


Індексація при доході з різних джерелІндексація при доході з різних джерел

Фахівці Мінсоцполітики інформують: п. 6 Порядку №1078 передбачено, що у разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Грошовий дохід індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (з 01.07.2019 р. — 2 007 грн).

З урахуванням зазначеного, якщо витрати на оплату праці викладача ЗПТО фінансують одночасно з двох різних джерел, то сума індексації має виплачуватись за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

При цьому за викладання предметів професійно-технічного навчання сума індексації не нараховується.

 

 

Лист Мінсоцполітики від 18.11.2019 № 52/0/216-19

 


Переведення працівника на роботу в нових умовах:Переведення працівника на роботу в нових умовах:

Фахівці Держпраці повідомляють: переведення працівника на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у ст. 33 КЗпП України та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому самому підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій самій місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.

Власник або уповноважений ним орган не має права переводити працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я.

У зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник має бути повідомлений не пізніше, ніж за 2 місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п. 6 ст. 36 КЗпПУ.

 

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Чернівецькій області

 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X