Дайджест нoвин “Податки і облік” з 13.05.2019 пo 20.05.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 20 May 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 13.05.2019 пo 20.05.2019

 

Судом визнано нечинною Урядову постанову щодо інспекційних відвідувань Держпраці

Набрала чинності відповідно до статті 325 КАСУ постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у судовій справі №826/8917/17 – 14.05.2019 року. Постановою задоволено позов підприємців та визнано нечинною постанову Кабміну від 26.04.2017 № 295 «Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

 

 

 

 

За матеріалами Державної регуляторної служби України

 

Читайте статтю на тему:

 

Повернення помилково сплачених сум грошових зобов’язань

З 26.04.2019 набрав чинності наказ Мінфіну від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені».

Зокрема, запроваджується єдина автоматизованаї система створення, підписання, погодження електронних документів, їх передавання, одержання, оброблення з використанням електронного цифрового підпису та інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем з одночасною повною відмовою від паперового документообігу.

Порядок електронної взаємодії застосовується щодо повернення платежів, що належать:

  • державному бюджету, з першого числа четвертого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу, тобто з 01.08.2019;
  • місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, з першого числа сьомого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу, тобто з 01.11.2019 року.

 

За матеріалами ДФС України

 


Граничні строки розрахунків за деякими експортно-імпортними операціями скасовано

З 16.05.2019 Нацбанком спрощено валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків для експорту робіт, послуг та прав інтелектуальної власності, а також низки операцій з експорту та імпорту товарів.

Відтепер граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (365 днів) не будуть розповсюджуватися на такі з них:

  • імпорт товарів за державними контрактами з оборонного замовлення;
  • імпорт послуг чи лікарських засобів за угодами МОЗ України із спеціалізованими організаціями, а також імпорт послуг для лікування громадян із рідкісними (орфанними) захворюваннями;
  • імпорт товарів, які використовуються для виробництва космічної та авіаційної техніки та агрегатів;
  • експорт-імпорт товарів у межах угод про розподіл продукції;
  • експорт робіт, послуг (крім транспортних і страхових послуг та робіт) та прав інтелектуальної власності.

Крім цього, Нацбанк дозволив банкам завершувати валютний нагляд за дотриманням бізнесом граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів після зарахування коштів за акредитив.

 

Постанова Правління НБУ від 14.05.2019 № 67

 


Спецмито на російські товари

З 01.08.2019 під час ввезення на митну територію України товарів походженням з Російської Федерації незалежно від інших видів мита запроваджується спеціальне мито у відсотках до митної вартості товарів за визначеними ставками. Виняток становлять чутливий імпорт, такий як вугілля, кокс, бензин, скраплений газ та фармацевтична продукція.

 

 

 

 

Сплачене спеціальне мито акумулюватиметься у спеціальному фонді Державного бюджету України та використовуватиметься для фінансування заходів з імпортозаміщення.

 

 

За матеріалами Урядового порталу

 


Порядок перевірки сертифікатів при ввезенні/вивезенні насіння і садивного матеріалу

Затверджено Порядок проведення перевірки сертифікатів та підтверджень у разі ввезення та/або вивезення насіння і садивного матеріалу, дослідних зразків сортів державним фітосанітарним інспектором під час здійснення фітосанітарного контролю.

Порядком передбачено під час здійснення перевірки з використанням механізму «єдиного вікна»:

  • сертифікатів країни-експортера, що засвідчує якість насіння та/або садивного матеріалу, сертифіката ОЕСР і сертифіката ISTA для насіння та садивного матеріалу за умови належності його до сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України та/або Переліку сортів рослин ОЕСР тих с/г рослин, до схем сортової сертифікації яких приєдналася Україна;
  • підтвердження на ввезення насіння і садивного матеріалу для селекційних, дослідних робіт та експонування, підтвердження (повідомлення) на ввезення дослідних зразків сортів рослин для проведення експертизи заявки.

 

Постанова КМУ від 08.05.2019 № 383

 


Внесення змін до Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування

КМУ прийнято рішення подати на ратифікацію Протокол між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал.

Протоколом передбачено:

  • збільшення розміру ставок оподаткування процентів та роялті — з 0 % до 5 %;
  • доповнення новою статтею щодо вдосконалення процедури взаємного узгодження (вирішення податкових спорів) за допомогою арбітражу;
  • нову редакцію статті щодо обміну інформацією, якою передбачається значне розширення можливостей Договірних Держав щодо обміну податковою інформацією без застережень щодо вимог національного податкового інтересу чи банківської таємниці;
  • норму щодо застосування права на отримання переваг — переваги не будуть надаватись стосовно виду доходу або майна, якщо однією з головних цілей будь-якої домовленості чи угоди між суб’єктами господарської діяльності було безпосереднє або опосередковане отримання ними такої переваги.

 

 

Розпорядження КМУ від 08.05.2019 № 289-р

 


Обов’язкові реквізити первинних документів

Фіскали наголошують: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

  • назву документа (форми);
  • дату складання;
  • назву підприємства, від імені якого складено документ;
  • зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
  • посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
  • особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Чернівецькій області

 


Фінзвітність подана раніше за декларацію – не привід визнавати декларацію неподаною

Фіскали інформують: відповідно до абз. 2 п.46.2 ПКУ фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ПКУ платниками ПНП та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до Податкової декларації з ПНП (Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт)) та її невід’ємною частиною.

У таблиці «Наявність додатків» та відповідно у таблицях «Наявність поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності» та «Наявність поданих до Звіту додатків – форм фінансової звітності» проставляється позначка «+».

Приймання фінансової звітності здійснюється за допомогою автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності» (формати з першою літерою «S») або інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (формати з першою літерою «J»).

Контролюючим органом контроль наявності поданих додатків форм фінансової звітності до Декларації (Звіту) здійснюється серед поданих раніше та зареєстрованих в центральній базі даних діючих форм фінансової звітності за відповідний звітний період (періоди).

Згідно з абз. 1 п. 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419 (далі – Порядок № 419), проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у п. 2 (крім органів Держказначейства) не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна – не пізніше 28 лютого наступного за звітним року.

Враховуючи те, що контроль наявності поданих форм фінансової звітності до Декларації (Звіту) здійснюється серед поданих раніше та зареєстрованих в центральній базі даних діючих форм фінансової звітності за відповідний звітний період (періоди), то Декларація (Звіт) вважається прийнятою, якщо фінансова звітність, як додаток до Декларації (Звіту), подана в електронному вигляді до органів ДФС раніше, ніж така Декларація (Звіт) з різницею в один день/місяць.

 

Підкатегорія «ЗІР» 102.23.02

 


Переплата з ПНП не зараховується в оплату авансового внеску при виплаті дивідендів

Фіскали нагадують: порядок сплати податкового зобов’язання з ПНП при виплаті дивідендів визначено п. 57.11 ст. 57 ПКУ.

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток — емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із ПНП, що обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ, та вноситься до бюджету до, або одночасно з виплатою дивідендів.

Відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ. При заповненні розрахункових документів платниками податків в полі «Призначення платежу» зазначаються коди видів сплати, зокрема код 101 — для суми грошового зобов’язання, код 125 — для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів. Тобто сплата ПНП та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів, здійснюється з різними кодами виду сплати.

Отже, врахування наявної переплати з ПНП в оплату авансового внеску з ПНП при виплаті дивідендів не передбачено.

Водночас згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

 

За матеріалами Офіс ВПП ДФС України

 


Продаж на умовах відстрочення оплати

Фіскали консультують: якщо наявний договір купівлі-продажу нерухомого майна з відстроченням платежу постачальнику (1/12 договірної вартості) та таке майно передається покупцю на підставі акту приймання передачі в день підписання договору, згідно якого, перехід права власності виникає після повного розрахунку за договором та державної реєстрації цього права, тоді:

  • платник ПДВ-постачальник нерухомого майна повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, визначеними п.187.1 ПКУ, а саме на дату фактичної передачі майна згідно акту приймання-передачі;
  • в частині ПНП продавцю, який зобов’язаний коригувати фінрезультат до оподаткування, має врахувати наступне: у разі продажу ОЗ (які використовуються  у госпдіяльності) фінрезультат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості таких активів, визначеної за правилами бухобліку, та зменшується на суму залишкової вартості цих активів, визначеної з урахуванням ст.138 ПКУ.

 

 

Лист ДФС України від 06.05.2019 № 1968/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Додатковий внесок без збільшення статутного капіталу: що з податками

Фіскали роз’яснюють: при отриманні товариством внесків учасників товариства, що залучаються у вигляді грошових коштів в додатковий капітал такого товариства без здійснення одночасного збільшення статутного капіталу,то такі внески не розглядаються як оплата вартості товарів/послуг та не є об’єктом оподаткування ПДВ.

 

 

 

 

Норми ПКУ не передбачають різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму таких внесків, а отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

 

 

Лист ДФС України від 08.05.2019 № 2045/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Є пропозиція – скасувати інструкцію з бухобліку ПДВ

Мінфіном оприлюднено власний проекту наказу «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства фінансів України».

Проект наказу розроблено для приведення нормативно-правових актів Мінфіну у відповідність із законодавством України, а саме пропонується визнати таким, що втратив чинність, наказ Мінфіну від 01.07.1997 № 141 «Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість».

Текст проекту був опублікований на офіційному веб-сайті Мінфіну у рубриці «Аспекти роботи»/«Законодавство»/«Проекти нормативно-правових актів».

Зауваження та пропозиції до проекту наказу прийматимуться протягом 20 робочих днів з дня його оприлюднення на офіційній веб-сайті Мінфіну у письмовій та/або електронній формі за такими адресами:

Міністерство фінансів України, 01008, м. Київ-8, вул. Грушевського, 12/2 або 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11, e-mail: y.shevchuk@minfin.gov.ua;

Державна регуляторна служба України, 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, e-mail: mail@dkrp.gov.ua.

 

 

За матеріалами Мінфін України

 


С/г обслуговуючі кооперативи не можуть бути «неприбутківціми»

Фіскали консультують: у разі утворення с/г обслуговуючого кооперативу у порядку, визначеному Законом України від 10.07.2003 № 1087-IV та Законом України від 17.07.1997 № 469/97-ВР, таким кооперативом не можуть бути дотримані вимоги, встановлені пп.133.4.1 ст.133 ПКУ, стосовно одночасної відповідності вимогам щодо утворення неприбуткової організації у порядку, що регулює діяльність такої організації та заборони в установчих документах розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Враховуючи вищезазначене, с/г обслуговуючі кооперативи не можуть бути визнані неприбутковими організаціями у розумінні ПКУ, не підлягають включенню до Реєстру неприбуткових установ та організацій та зобов’язані нараховувати і сплачувати ПНП у порядку, встановленому розділом III «Податок на прибуток підприємств» та підрозділом 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

 

 

Лист ДФС України від 10.05.2019 № 2051/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Використання орендарем поліпшень приміщення за новим договором оренди

Фіскали зазначають: при передачі орендарем орендодавцю поліпшень об’єкта оренди на дату, визначену у п.187.1 ст.187 ПКУ, орендар повинен визначити податкові зобов’язання, скласти ПН та зареєструвати її в ЄРПН. База оподаткування ПДВ з такої операції визначається за п.188.1 ст.188 ПКУ виходячи з договірної (контрактної) вартості постачання (суми компенсації поліпшень), але така база не повинна бути нижчою ціни придбання поліпшень, а якщо такі поліпшення здійснювалися орендарем самостійно, то не нижче звичайних цін.

 

 

При цьому оскільки за договором оренди операції з передачі орендарем таких поліпшень орендодавцю не відбувається та окремі додаткові угоди на операції з передачі не складалися, то у такому випадку не виникає підстав для нарахування орендарем податкових зобов’язань з ПДВ.

 

 

Лист ДФС України від 22.04.2019. № 1744/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


При передачі нежитлового приміщення до статутного капіталу, ПДВ від такої операції не враховується при розрахунку бюджетного відшкодування

Фіскали консультують: при здійсненні операції з передачі нежитлового приміщення одним платником податку до складу статутного капіталу іншого платника податку, підстав для декларування від’ємного значення до відшкодування на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, у платника податку — отримувача такого нежитлового приміщення не має (в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками — у зв’язку з придбанням товарів/послуг, а якщо постачальник — нерезидент, то з бюджетом (у частині ПДВ).

Таке від’ємне значення може бути задеклароване таким платником податку у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену за п. 2001.З ст. 2001 ПКУ, на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу — до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

 

 

Лист ДФС України від 03.05.2019 № 1929/6/99-99-12-02-01-15/ІПК

 


ПДВ при списання самостійно виготовленої готової продукції, непридатної для використання у госпдіяльності

Фіскали зазначають: у разі списання самостійно виготовленої готової продукції у зв’язку з неможливістю її використання у господарській діяльності платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання за п.198.5 ст.198 ПКУ виходячи з бази оподаткування, визначеної з урахуванням п. 189.1 ст. 189 ПКУ, а саме виходячи з вартості товарів/послуг, придбаних з ПДВ і частково або повністю використаних для виробництва такої продукції.

У випадках, коли особливості обліку та/або специфіка діяльності платника податку не дають можливості визначити таку вартість, донарахування податкових зобов’язань за п. 198.5 ст. 198 ПКУ здійснюється виходячи із звичайної ціни самостійно виготовленої продукції, у зв’язку із списанням якої здійснюється таке донарахування.

 

 

Лист ДФС України від 26.04.2019 № 1858/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Визначення дати податкових зобов’язаннь з ПДВ, якщо дата переходу права власності на товар і дата його відвантаження згідно договору різні

Фіскали консультують: з метою оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, оплата за які не відбулася і постачальник не визначає податкові зобов’язання за касовим методом, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає початок передачі товар від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо).

Отже, дата виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів не залежить від дати переходу права власності на товар.

Підтвердженням дати, на яку припадає початок передачі (переміщення) товару, є дата, яка визначає фізичне переміщення товару зі складу (або будь- якого місця зберігання) продавця з метою доставки зазначеного товару покупцеві, в тому числі дата, вказана у документах на перевезення (переміщення, пересилання) товару, які з огляду на ст. 307 Господарського кодексу України оформляються в установленій формі з складанням комплекту перевізних документів з урахуванням виду транспорту, яким здійснюється перевезення.

За вимогами п. 201.10 ст. 201 ПКУ постачальник за першою з подій — даті відвантаження товару зобов’язаний в установлені терміни скласти ПН, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Слід врахувати, що за ст. 1 ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків, регулюються виключно нормами ПКУ, а тому врегулювання в рамках договору питань, що віднесені до податкового законодавства, є некоректним. Тому перенесення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ на підставі умов договору на інший строк, ніж визначений ПКУ, не відповідає нормам ПКУ.

 

 

Лист ДФС України від 26.04.2019 № 1874/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


ПДВ та постачання освітніх послуг

Фіскали інформують: операції з постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до пп.197.1.2 ст.197 ПКУ. До таких послуг належать послуги з:

а) виховання та навчання дітей, які постачаються дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв, будинками культури (гра на музичних інструментах, хореографія, образотворче мистецтво, гуртки (факультативи) іноземних мов, комп’ютерного навчання);

б) утримання, виховання та навчання дітей у дошкільних навчальних закладах як у межах обсягу, установленого навчальними планами і програмами, так і понад зазначений обсяг;

в) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються загальноосвітніми навчальними закладами I — III ступенів;

г) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються професійно-технічними навчальними закладами;

ґ) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються вищими навчальними закладами, у тому числі для здобуття іншої вищої та післядипломної освіти;

д) навчання слухачів підготовчих відділень вищих навчальних закладів;

е) повторного вивчення відрахованими студентами (курсантами) окремих дисциплін і курсів з подальшим складенням іспитів;

є) навчання аспірантів і докторантів;

ж) приймання кандидатських іспитів;

з) надання наукових консультацій для осіб, які підвищують кваліфікацію самостійно;

и) довузівської підготовки;

і) проведення лекцій з питань науки і техніки, культури та мистецтва, фізичної культури і спорту, правових знань, туризму і краєзнавства;

ї) надання консультацій для учнів, вихованців, студентів, курсантів понад обсяги, встановлені навчальними планами і програмами, для аспірантів, докторантів;

й) організації літніх мовних курсів, шкіл, семінарів; групових та індивідуальних занять фізичною культурою та спортом на стадіонах, у спортивних залах і плавальних басейнах, на тенісних кортах для дітей, учнів і студентів.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.0

 


ПДВ при безкоштовному розповсюдженні газет

Фіскали консультують: операції з постачання (передплати), у тому числі на безоплатній основі, періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, зокрема друкованих газет, звільняються від оподаткування ПДВ на підставі пп.197.1.25 ст.197 ПКУ та відповідно податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями не нараховуються.

 

 

 

 

 

Лист ДФС України від 25.04.2019 № 1821/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


ПДВ при списанні втрат понад норми природного убутку

Фіскали зазначають: якщо підприємством здійснюється списання втрат, що виникли в процесі закупівлі, транспортування та зберігання товарів, такі товари не можуть бути використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, то підприємство з огляду на п.198.5 ст.198 ПКУ повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою виходячи із вартості придбання таких товарів.

У разі списання втрат, що виникли у процесі закупівлі, транспортування та зберігання товарів у межах норм їх природного убутку та якщо під час придбання таких товарів суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, а податковий кредит не коригується за умови, що вартість таких товарів включається до вартості інших товарів (продукції), що реалізуються підприємством. У разі недотримання цієї умови за такою продукцією визначаються податкові зобов’язання з ПДВ за п.198.5 ст.198 ПКУ.

 

 

Лист ДФС України від 25.04.2019 № 1841/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


РК при одночасній зміні кількості товару/послуги та його/її вартості

Фіскали інформують: якщо після складання і реєстрації в ЄРПН ПН відбувається зміна і кількості, і ціни товарів/послуг, то РК складається з урахуванням таких особливостей:

  • у розділі Б РК підлягають заповненню гр.1 — 8 та 11 — 15 (крім випадків, коли таке заповнення не передбачено Порядком № 1307);
  • гр.9 та 10 розділу Б РК не заповнюються;
  • відповідні показники кожного рядка ПН, за якими відбувається одночасна зміна кількості товару/послуги та його/її вартості (кількість (гр. 7 РК), обсяг постачання (гр.13 РК) та сума ПДВ (гр.14 РК) зазначаються знаком «–» (показники ПН виводяться в «0»);
  • у гр.2.1 розділу Б РК зазначається код причини «104», який відповідає причині коригування «Зміна номенклатури», а у гр.2.2 — порядковий номер групи коригування.

Усі інші показники рядка ПН, який коригується, переносяться з податкової накладної до РК без змін.

Другим рядком зазначаються виправлені показники:

  • у гр.1.2 «№ з/п рядка ПН, що коригується або додається» зазначається новий (доданий) номер.
  • у гр.2.1 зазначається той самий умовний код причини коригування «104», що зазначений у першому рядку розрахунку коригування, а у гр.2.2 — той самий порядковий номер групи коригування;
  • у гр.7 — правильний показник кількості (об’єму, обсягу);
  • гр.9 та 10 не заповнюються;
  • у гр.13 зазначається правильний показник обсягу постачання (база оподаткування без урахування ПДВ);
  • гр.14 розділу Б є обов’язковою до заповнення в усіх випадках, коли за здійсненою операцією нараховується сума ПДВ за ставкою 20 або 7 %.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Зведені ПН на постачання товарів у магазинах роздрібної торгівлі – не постачання товарів, що має ритмічний характер

Фіскали консультують: операція платника ПДВ з постачання товарів/послуг за готівкові кошти кінцевому споживачеві (не зареєстрованому як платник ПДВ), розрахунки за які проводяться через касу/РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), зокрема реалізація товарів у магазинах роздрібної торгівлі такому кінцевому споживачеві, не може розцінюватись як постачання товарів, що має безперервний або ритмічний характер.

Отже, за такими операціями платник ПДВ, який є постачальником товарів, зобов’язаний складати ПН за щоденними підсумками операцій, як це передбачено нормами п.201.4 ст.201 ПКУ (якщо ПН не була складена на ці операції).

 

Лист ГУ ДФС у Полтавській області від 25.04.2019 № 1844/ФОП/М/16-31-13-02-16/ІПК

 


Терміни реєстрації ПН в ЄРПН

Фіскали пояснюють: на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Реєстрація ПН та/або РК до ПН у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

  • для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
  • для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
  • для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години.

Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.

Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочій день, такий день вважається операційним днем.

Зазначена норма передбачена п.201.1, п.201.10 ПКУ, п.3 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246 (у редакції від 26.04.2017 №341).

 

 

За матеріалами ДФС у Запорізькій області

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Валютного нагляду немає, якщо є експорт без вивезення за межі України

Фіскали інформують: валютний нагляд, зокрема, за операціями з експорту продукції регулюється Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Нацбанку від 02.01.2019 № 7.

 

 

 

 

Відповідно до п.20 Інструкції № 7 банк не здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією з експорту продукції, якщо резидент експортує продукцію без її вивезення з митної території України.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 114.02

 


Фінансова позика

Фіскали консультують: суб’єкт господарювання при видачі кредиту (фінансової позики) зобов’язаний провести таку операцію через належним чином зареєстрований РРО та видати відповідний розрахунковий документ.

 

 

 

 

 

Лист ДФС України від 07.05.2019 № 2016/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 


Операція «службова видача» перед «Z-звітом»

Фіскали зазначають: якщо до зняття фіскального звітного чеку на РРО, що використовується підприємством, не буде проведено операцію «службова видача», то готівка, яка буде залишатись у скриньці РРО, вважатиметься неоприбуткованою.

Отже, для уникнення такої ситуації, необхідно до обнулення РРО проводити операцію «службова видача», а після виконання «Z-звіту» операцію «службове внесення».

 

 

 

Операція «службова видача» перед «Z-звітом» на РРО не проводиться, якщо його програмне забезпечення обнулює суму грошової скриньки, але якщо програмне забезпечення РРО таку операцію не проводить, то суб’єкту господарювання необхідно до обнулення РРО проводити операцію «службова видача», а після виконання «Z-звіту» операцію «службове внесення».

 

 

Лист ДФС України від 25.04.2019 № 1836/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 


Оформлення операцій з видачі коштів з каси підприємства (кредити громадянам)

Фіскали консультують: на початок робочої зміни представник підприємства, що здійснює операції з видачі кредитів громадянам, отримує у касі готівку у сумі, необхідній для здійснення такої діяльності, на підставі видаткового касового ордеру, а у разі отримання декількома працівниками (наприклад, на декілька господарських одиниць) така видача може бути проведена за видатковою відомістю за загальним видатковим ордером. Повернення готівки до каси проводиться від кожного працівника (касира) окремо по касовим ордерам.

 

 

 

Лист ДФС України від 07.05.2019 № 2014/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 


Повернення товару вартістю та акт про видачу коштів

Фіскали консультують: у разі якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару.

 

 

 

Лист ДФС України від 14.05.2019 № 2141/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 


Приватні освітні заклади та податок на нерухомість

У Верховній Раді зареєстровано законопроект.який передбачає звільнення вищих навчальних закладів недержавної форми власності від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та звільнення вищих навчальних закладів незалежно від форм власності і джерел фінансування від плати за землю.

 

 

 

 

Законопроект № 10273 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для надання освітніх послуг закладами вищої освіти»

 

Дивіться відео на тему:

 
 

ППР про нарахування податку на нерухомість для громадян

Фіскали повідомляють: ППР про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з пп.266.7.1 ст.266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

 

 

 

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені пп.266.7.2 ст.266 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Волинській області

 

Дивіться інфографіку на тему:

Порядок вручення податкового повідомлення рішення

 


Первинні документи для підтвердження електронних квитків

Фіскали інформують: у разі використання електронного авіаквитка первинними документами, що підтверджують витрати на його придбання, є

  • оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до ПКО);
  • роздрук на папері частини електронного авіаквитка із вказаним маршрутом (маршрут/квитанція); оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира або роздрукований на паперовому носії електронний посадковий талон, отриманий у разі онлайн-реєстрації на авіарейс.

У разі використання електронного проїзного/перевізного документа на поїзд первинними документами, що підтверджують витрати на його придбання, є роздрукований на паперовому носії посадковий документ (у разі перевезення багажу — роздрукований на паперовому носії перевізний документ; у разі окремого замовлення послуги (зокрема, послуги з користування комплектом постільних речей, резервування місць) — роздрукований на паперовому носії документ на послуги). У разі здійснення інтернет-замовлення проїзних документів на автобусні пасажирські перевезення первинними документами, що підтверд­жують витрати на придбання електронного квитка, є роздрукований на паперовому носії проїзний документ

 

 

Підкатегоріія «ЗІР» 102.21

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Страхування життя та медстрахування з податковими наслідками для працедавця

Фіскали зазначають: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім випадків, визначених пп. «а», «б» та «в» (пп.164.2.16 ПКУ).

Відповідно до пп.168.1.1 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%, визначену в ст.167 ПКУ.

Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування  (пп.«б» п.176.2 ПКУ).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку №4, сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачена будь-якою  особою – резидентом за платника податку чи на його користь, відображається під ознакою доходу «124».

Отже, сума страхових внесків (в тому числі за договорами довгострокового страхування життя, добровільного медичного страхування) фізичної особи, яка нарахована та сплачена його роботодавцем за свій рахунок на користь такої фізособи, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку відповідно до пп.164.2.16 ПКУ та відображається податковим агентом у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «124».

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 103.16

 


Уточнення Форми № 1ДФ

Фіскали зазначають: порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які надсилаються контролюючими органами до податкового агента.

Коригування показників розділу I:

  • для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації слід повторити всі графи такого рядка і у гр.9 указати «1» — на виключення рядка;
  • для введення нового або пропущеного рядка слід повністю заповнити всі його графи і у гр.9 указати «0» — на введення рядка;
  • для заміни одного помилкового рядка іншим слід виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в гр.9 указується «1» — рядок на виключення, а в другому — «0» — рядок на введення.

Коригування показників розділу II:

підрозділ «Оподаткування процентів»:

  • для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів — виключення**» слід повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;
  • підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:
  • для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею — виключення***» слід повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

підрозділ «Військовий збір»:

  • для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір — виключення****» слід повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 


Основні вимоги до сплати ЄСВ

Фіскали наголошують:

  • ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника;
  • обов’язки платників ЄCВ виникають у ФОП, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, членів фермерського господарства та осіб які провадять незалежну професійну діяльність з дня їх державної реєстрації/з початку провадження діяльності та припиняються після державної реєстрації закриття (припинення) ФОП/припинення відповідної діяльності. При цьому сплата ЄСВ проводиться за місяць, у якому відбулася така реєстрація/припинення;
  • 01.01.2017 всі ФОП мають сплачувати ЄВ за себе на рівні мінімального страхового внеску щоквартально за виключенням пільгової категорії. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць, який на сьогодні становить 918,06 грн.;
  • у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
  • юридична особа, ФОП або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по ЄВ за інших осіб.
  • у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом;
  • розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість не підлягає списанню;
  • строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з ЄВ не застосовується;
  • платнику, у якого виник борг, надсилається вимога про сплату недоїмки. На погашення вказаних у вимозі сум платнику надається десять календарних днів. У разі непогашення узгодженого боргу з ЄВ податкові органи надсилають в порядку, встановленому законом, до органів державної виконавчої служби вимоги про сплату недоїмки.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Харківській області

 


Режим роботи та оплата праці особи з інвалідністю

Фахівці Держпраці нагадують: згідно зі ст.170 КЗпП України працівників, які потребують за станом здоров’я надання легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку.

При переведенні за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством України, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Відповідно до роз’яснення, наданого листом Мінсоцполітики від 28.12.2011 №376/13/133-11, якщо у рекомендаціях медико-соціальної експертної комісії зазначено, що працівник-інвалід може працювати за своєю посадою на умовах «скороченого робочого дня», роботодавець на прохання інваліда зобов’язаний встановити йому неповний робочий час відповідно до ст.172 КЗпП України. Для цього працівник-інвалід подає заяву про встановлення неповного робочого часу, а роботодавець видає відповідний наказ. У разі незгоди інваліда на переведення його на неповний робочий день роботодавець не має права в односторонньому порядку встановити йому неповний робочий день.

Неповний робочий час може встановлюватися шляхом зменшення тривалості щоденної роботи, кількості днів роботи протягом тижня чи одночасно шляхом зменшення і кількості годин роботи упродовж дня, і кількості робочих днів упродовж тижня. Роботодавець зобов’язаний на прохання працівника, що має право на неповний робочий час, встановити робочий час тієї тривалості, про яку просить працівник.

Такий режим роботи може встановлюватися за угодою між працівником і власником як під час прийняття на роботу, так і згодом.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ст.56 КЗпП України).

 

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Львівській області

 


Лікарняний при встановленні інвалідності

Фахівці ФСС нагадують: відповідно до част.2 ст.22 Закону України від 23.09.1999 №1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з 6 дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

За наявності у хворого стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом 4-х місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом 5-ти місяців у зв’язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні 12 місяців, а в разі захворювання на туберкульоз — протягом 10-ти місяців з дня настання непрацездатності, ЛКК лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання або лікування  направляє такого хворого для огляду до МСЕК.

У разі визнання хворого інвалідом листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК, дата встановлення інвалідності обов’язково вказується у листку непрацездатності (п. 4.3. Інструкції № 455).

Згідно з п.4.4. Інструкції № 455 особам, не визнаним інвалідами:

  • у разі визнання їх працездатними термін тимчасової непрацездатності закінчується датою огляду в МСЕК;
  • у разі визнання їх непрацездатними листок непрацездатності продовжується ЛКК лікувально-профілактичного закладу до відновлення працездатності або повторного направлення до МСЕК.

При відмові хворого від направлення до МСЕК або несвоєчасному прибутті його на експертизу без поважної причини факт відмови або нез’явлення засвідчується відповідною позначкою про це в листку непрацездатності та в медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого (п.4.5. Інструкції № 455).

У листку непрацездатності у гр. «Направлений на МСЕК» здійснюється запис дати направлення документів на МСЕК, що підтверджується підписом голови лікарсько-консультативної комісії (п.3.9. Інструкції  № 532); у гр. «Оглянутий у МСЕК» зазначають дату огляду хворого (п. 3.10 Інструкції № 532).

Згідно з п. 3.11. Інструкції № 532 у гр. «Висновок МСЕК» робиться відповідний запис, що засвідчується підписом голови МСЕК та печаткою МСЕК:

  • «визнаний інвалідом певної групи та категорії»;
  • «інвалідом не визнаний, потребує долікування»;
  • «інвалідом не визнаний, працездатний».

У разі визнання хворого інвалідом дата встановлення інвалідності повинна збігатися з днем надходження (реєстрації) документів у МСЕК.

У разі визнання хворого працездатним у графі «Стати до роботи» зазначається дата, що настає за датою огляду в МСЕК.

Отже, у разі встановлення працівнику інвалідності листок непрацездатності повинен бути закритий. Оплаті підлягатиме період тимчасової непрацездатності, визначений в листку непрацездатності, до дня встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності). При цьому день встановлення групи інвалідності оплаті не підлягає.

Дні огляду на МСЕК вважаються днями, не відпрацьованими з поважної причини, які відносяться до тимчасової непрацездатності. Тому в подальшому при оплаті листків непрацездатності такі календарні дні підлягають виключенню із розрахункового періоду.

 

За матеріалами Фонду соціального страхування України

 


Укладення трудового договору в обов’язковому порядку

Законодавством про працю України передбачено можливість укладення з працівниками трудових договорів як у письмовій формі шляхом підписання окремого документа під назвою трудовий договір, так і шляхом написання працівником заяви та виданням наказу роботодавця про прийняття працівника на роботу.

Відповідно до ст. 24 КЗпП додержання письмової форми є обов’язковим:

  • при організованому наборі працівників (Порядок організованого набору працівників врегульовано постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого вдосконалення організованого набору робітників та громадського заклику молоді» від 27.09.1984;
  • при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я (територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи);
  • при укладенні контракту (сфера застосування контрактів визначається законами України. Так, укладення контрактів передбачено законами України «Про кооперацію», «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про товарну біржу», «Про бібліотеки та бібліотечну справу», «Про театри та театральну справу», «Про музеї і музейну справу», «Про фізичну культуру і спорт», «Про телекомунікації», «Про залізничний транспорт» тощо);
  • у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
  • при укладенні трудового договору з неповнолітнім;
  • при укладенні трудового договору з фізичною особою (якщо роботодавцем є ФОП або просто фізична особа, яка використовує найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо));
  • в інших випадках, передбачених законодавством України (для працівників релігійних організацій, громадян, які проходять альтернативну службу, осіб, які беруть участь у громадських роботах, які залучаються до роботи у фермерському господарстві).

 

За матеріалами Державнї служби України з питань праці

 


Відповідальність за порушення державних мінімальних гарантії

Фахівці Держпраці нагадують: мінімальними державними гарантіями в оплаті праці є не лише мінімальна заробітна плата, але й норми і гарантії в оплаті праці, які передбачені частиною першою ст. 12 Закону України «Про оплату праці», а саме:

  • норми оплати праці за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо;
  • гарантії в оплаті праці для працівників – оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов’язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження до медичного закладу; для переведених за станом здоров’я на легшу нижче оплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв’язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів, тощо;
  • гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Індексація заробітної плати також є державною мінімальною гарантією в оплаті праці та підлягає обов’язковому проведенню в установленому законодавством порядку.

За недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці передбачено застосування щодо суб’єкта господарювання штрафної санкції у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, наразі ця сума становить 41 730 грн. за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

 

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

 


Проект Трудового кодексу

На розгляд Верховної Ради проект Трудового кодексу України (доопрацьований, реєстр. № 1658).

Зазначеним проектом Трудового кодексу України:

  • передбачається забезпечення здійснення більш відкритої та прозорої політики при прийнятті актів законодавства про працю, зокрема передбачається, що всі норми про працю є публічними та підлягають оприлюдненню;
  • визначається понятійний апарат трудового законодавства;  
  • передбачається оформлення трудових відносин шляхом укладення трудового договору між працівником і роботодавцем у письмовій формі;
  • регламентується питання виконання заступником керівника  обов’язків керівника, в тому числі і за умови, що посада керівника стала вакантною;
  • регламентується порядок продовження трудових відносин з працівником у разі злиття, приєднання, поділу або перетворення юридичної особи, в якої він працює;
  • регламентується питання виконання працівником роботи дистанційно (тобто поза приміщенням роботодавця);
  • врегульовано проблемні питання трудових відносин тимчасових працівників;  
  • визначається порядок прийняття на роботу особи, яку обрано на посаду, прийняття на роботу за конкурсом, прийняття на роботу на підставі рішення суду тощо;
  • визначається порядок припинення трудових відносин у зв’язку зі смертю працівника, визнання його безвісно відсутнім, оголошеного померлим, а також у зв’язку з відсутністю його на роботі з невідомих причин більше ніж два місяці;
  • визначається порядок припинення трудових відносин у разі смерті роботодавця — фізичної особи, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
  • передбачається збільшення тривалості щорічної основної відпустки з 24 до 28 днів;
  • регламентуються повноваження державних інспекторів праці з урахуванням вимог, визначених законодавством ЄС, що не дозволить роботодавцю уникнути відповідальності за порушення трудових прав працівників;
  • встановлюються додаткові гарантії для вагітних жінок, зокрема за ними зберігається середній заробіток за час проходження медичного огляду, пов’язаного з вагітністю;
  • встановлюються норми щодо права на репатріацію працівників, зокрема передбачається, що репатріація працівника має бути організована роботодавцем, а у разі неможливості забезпечення її організації роботодавцем — компетентним органом влади, визначеним Кабміном, з наступним відшкодуванням витрат за рахунок роботодавця тощо;
  • визначення  професійної (службової) кар’єри та засобів її здійснення, що спонукатимуть працівників більш відповідально виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором з метою їх професійного росту чи просування (підвищення) по службі. Водночас перерва в роботі, яка виникла через сімейні обов’язки (догляд за дітьми, хворими родичами)  або певні обставини, пов’язані зі станом здоров’я, не може бути перешкодою для кар’єрного зростання;
  • визначає чіткі завдання інспекції праці, повноваження інспекторів, їх права та службові обов’язки.

 

 

За матеріалами Мінсоцполітики України

 


Звільнення за власним бажанням

Фахівці Держпраці інформують, що розрахунок при звільненні за власним бажанням включає такі виплати: заробітна плата за фактично відпрацьований час до звільнення з урахуванням дня звільнення; вихідна допомога; компенсація при звільненні за всі невикористані дні відпустки.

Звільняючись за власним бажанням, працівник може розраховувати на виплату вихідної допомоги лише тоді, якщо роботодавець порушив законодавство про працю, умови трудового чи колективного договору. Мінімальний розмір вихідної допомоги у такому разі — не менше тримісячного середнього заробітку. Розмір виплат, передбачений колективним договором.

Особливих умов нарахування та виплати компенсації за невикористану відпустку при звільненні за власним бажанням немає.

Про розрахунок при звільненні, а саме — суми, що належать до виплати, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

При виникненні спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець в усякому випадку повинен в зазначений строк виплатити неоспорювану ним суму.

У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. За наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене у ст.117 КЗпП відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У разі недотримання зазначених вимог до юридичних та ФОП, які використовують найману працю, застосовуються фінансові санкції, передбачені аб.8 част. 2 ст.265 КЗпП, у розмірі мінімальної заробітної плати. Також за порушення вимог ст.116 КЗпП передбачена адміністративна відповідальність.

За матеріалами Управління Держпраці в Кіровоградській області

 

Читайте статтю на тему:

Модель співпраці роботодавця за господарським договором ЦПХ із ФОПом

 

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X