fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 11.11.2019 пo 18.11.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 18 Nov 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 11.11.2019 пo 18.11.2019

 

Держбюджет на 2020 рік прийнято

Верховна Рада 14.11.2019 прийняла Закон «Про Державний бюджет України на 2020 рік» ,яким передбачено:

Мінімальна зарплата у місячному розмірі: з 1 січня — 4723 грн.;

Мінімальна зарплата у погодинному розмірі: з 1 січня — 28,31 гривень.

Прожитковий мінімум у 2020 році планується встановити у наступних розмірах:

З 01 січня по 30 червня

  • на одну особу – 2027,00 грн
  • дітям до 6 років – 1779,00 грн
  • дітям від 6 до 18 років – 2218,00 грн
  • працездатним особам – 2102,00 грн
  • особам, які втратили працездатність 1638,00 грн

З 1 липня – 30 листопада

  • на одну особу – 2118,00 грн
  • дітям до 6 років – 1859,00 грн
  • дітям від 6 до 18 років – 2318,00 грн
  • працездатним особам – 2197,00 грн
  • особам, які втратили працездатність 1712,00 грн

З 1 грудня – 31 грудня 

  • на одну особу – 2189,00 грн
  • дітям до 6 років – 1921,00 грн
  • дітям від 6 до 18 років – 2395,00 грн
  • працездатним особам – 2270,00 грн
  • особам, які втратили працездатність 1769,00 грн

 


Обов’язковий облік в органах доходів і зборів осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи.

Митники повідомляють: Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів» внесено зміни до ст.455 Митного кодексу України.

Зокрема, передбачено взяття на облік осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, здійснюватиме централізований облік осіб (резидентів та нерезидентів): декларантів, перевізників, гарантів, авторизованих економічних операторів, інших підприємств, контроль за діяльністю яких здійснюється органами доходів і зборів.

Однак ця вимога не поширюється на:

  • громадян, які переміщують через митний кордон України особисті речі, транспортні засоби особистого користування та інші товари для особистих, сімейних чи інших потреб, не пов’язаних із провадженням підприємницької діяльності;
  • осіб, які мають пільги згідно із ст. 383-386, 388, 389, 391 і 392 Кодексу та переміщують товари, у зв’язку із ввезенням яких на митну територію України та вивезенням їх за межі цієї території такі пільги надаються;
  • осіб, які здійснюють переміщення товарів із використанням книжки (карнета) А.Т.А.;
  • осіб, які переміщують товари, необхідні для подолання наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, у рамках міжнародних договорів України та товари, визначені відповідно до Закону України «Про гуманітарну допомогу» гуманітарною допомогою;
  • осіб-нерезидентів, які переміщують порожні транспортні засоби комерційного призначення прохідним транзитом.

Неперебування на обліку в органах доходів і зборів осіб, визначених част.1 ст.455 Кодексу, є підставою для відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Перебування на обліку в органах доходів і зборів осіб-нерезидентів відповідно до част.1 ст.455 Кодексу є обов’язковим з 1 липня 2021 року. 

Органи доходів і зборів розпочинають облік осіб – нерезидентів відповідно до част.1 ст.455 Кодексу через 180 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів».

 

За матеріалами Тернопільської митниці ДФС

 


Уточнююча звітність за обревізований період

Поатківці зазначають: платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Це правило не поширюється на випадки, встановлені ст. 177 ПКУ (п. 50.2 ст. 50 ПКУ).

Якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (п. 50.3 ст. 50 ПКУ).

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ у разі якщо підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб, та подають річну податкову декларацію в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Тому, під час проведення документальних планових та позапланових перевірок суб’єкти господарювання не мають права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ними раніше податкових декларацій, за винятком випадків, коли підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) отримують інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, які оподатковуються за загальними правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

 


Уточнюючі декларації після камеральної перевірки

Податківці роз’яснюють: після внесення до підсистеми інформації про дату вручення ППР/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, облікові показники щодо донарахованих/зменшених органом ДПС грошових зобов’язань, ЄСВ, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмови у бюджетному відшкодуванні, зменшення суми від’ємного значення ПДВ, врахованого у зменшення податкового боргу, одночасно переносяться до інтегрованої картки платника та відображаються датою граничного строку сплати/зменшення з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій).

За умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного та/або судового оскарження з дня настання граничного строку сплати/зменшення відповідні донараховані/зменшені суми в інтегрованій картці платника беруть участь у розрахунках.

Результати камеральної перевірки автоматично відображаються в інегрованій картці платника та після настання граничного строку сплати (за відсутності інформації про початок процедури адміністративного або судового оскарження) сума, що була донарахована податковим органом, є узгодженою.

Тобто, якщо за результатами камеральної перевірки податковим органом встановлено заниження податкових зобов’язань та вручено ППР, то платнику не потрібно подавати уточнюючу податкову звітність за звітний період, що був охоплений такою перевіркою.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

 


Як повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені

Податківці наголошують: з 01.11.2019 набрали чинності положення Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків  помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Мінфіну від 11.02.2019 № 60, відповідно до якого діє новий механізм повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені здійснюється виключно на підставі заяви платника податку, поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми, протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником в електронній формі з дотриманням правил накладення КЕП або ЕЦП засобами програмного забезпечення:

  • приватної частини ІТС «Електронний кабінет» (електронний документ «Заява про повернення» (коди електронних форм J1302001 (для юридичних осіб) та F1302001 (для фізичних осіб))

або

  • ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності» (забезпечує обробку Заяв, сформованих будь-яким програмним забезпеченням, в тому числі і спеціалізованим клієнтським програмним забезпеченням для формування та подання звітності до ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності»).

У заяві платник  зазначає:

– назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;

  • його суму;
  • дату сплати і реквізити з платіжного документа, за яким кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства);
  • напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:
  • на поточний рахунок платника податку в установі банку;
  • на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;
  • у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Дія Наказу № 60 не поширюється на:

  • відшкодування ПДВ;
  • повернення авансових платежів (передоплати), помилково та/або надміру внесених платниками податків за власним бажанням, як попереднього грошового забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів, що сплачуються до/або під час митного оформлення, та грошової застави;
  • повернення митних та інших платежів, що сплачуються до/або під час митного оформлення;
  • повернення помилково та/або надміру перерахованих (унесених) платниками коштів, сплачених шляхом надання при митному оформленні податкового векселя;
  • повернення суми акцизного податку, внесеної в рахунок погашення податкових векселів;
  • виконання рішень судів щодо безспірного списання коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві

 

Дивіться відео на тему:

10 ознак хаосу в бухгалтерії. Як виявити


Фін звіт за міжнародними стандартами та примітки до нього

Податківці інформують: для підприємств, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, не встановлено окремої форми приміток до фінансової звітності.

Якщо фінансова звітність складається за міжнародними стандартами, то примітки до фінансової звітності можуть подаватись у складі фінансових звітів як додаток до них у самостійно обраному вигляді (письмове пояснення, таблиця, графік тощо). При цьому позначка про подання приміток до фінансової звітності у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності» не проставляється.

 

Підкатегорія «ЗІР»102.23.02

 


Рахунки-фактури та ПН не можуть підтвердити завершеність правовідносин

Верховний Суд, розглянувши матеріали справи, погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що наявні у матеріалах справи ПН та акти не вказують на обсяг та зміст проведеної роботи на замовлення позивача усного договору про надання послуг.

За поясненнями позивача правовідносини виникли на підставі усного договору про надання послуг, за змістом якого виконавець надавав послуги з організації просування відеороликів. При цьому письмового договору про надання таких послуг матеріали справи не містять, з урахуванням чого встановити дійсні наслідки реалізації за яким неможливо. Доказів, які б могли підтвердити дійсність вказаної господарської операції, не надано.

Водночас долучені позивачем рахунки-фактури та ПН не можуть підтвердити, що правовідносини між позивачем та його контрагентом були завершеними чи їх мета мала реальний економічний зміст. Виходячи навіть з того, що матеріали справи не містять жодних узгоджувальних документів про розміщення в інтернет-ресурсах рекламних матеріалів.

Тому наявні правовідносиниам, не мали реального змісту, а сформовані документи бухгалтерського обліку лише містили номінальні відомості про фактично удаваний правочин. При цьому податковий орган під час судового розгляду справи в обґрунтування прийнятих спірних ППР навів обставини, які вказували на безтоварність операцій, тоді як позивач не зміг у належний спосіб довести хибність такої позиції.

 

 

Постанова ВС від 10.10.2019 у справі № 826/14069/15

 


Докази для безтоварної операцї

З огляду на відсутність у позивача документів на переміщення, складування, зберігання брухту металу, інформацію про відсутність факту придбання контрагентами позивача брухту металу суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано оцінили як доказ безтоварності операцій з поставки між цими контрагентами і позивачем.

Позивач не надав актів приймання металобрухту, якими за звичаями ділового обороту опосередковується спірний вид господарської операції, а також відсутні підстави стверджувати про реальний характер здійснених поставок.

Поставка, навантаження товару (брухту) на транспортні засоби, його доставка до складу позивача за умовами договорів здійснювалася за рахунок позивача. Проте на балансі позивача транспортні засоби, як власні, так і орендовані, не обліковувались; будь-яке спеціальне обладнання (крани, автонавантажувачі тощо), яке використовується для вантажно-навантажувальних робіт, у позивача також відсутнє.

Товариством не надані ТТН/залізничні накладні або будь-які інші документи, що підтверджують транспортування брухту металу, так само, як і документи щодо приймання, сортування, складування, зберігання брухту металу. Крім того, позивачем не надані докази використання власного чи орендованого складу, де підрядники зобов’язувались розмістити демонтований брухт, а також докази, що підтверджували б транспортування брухту, отриманого від демонтажу обладнання.

Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) (демонтажні роботи (порізка)) теплоходів не містять інформації, яка б розкривала зміст і обсяги виконаних робіт. Вказані в них об’єкти демонтажу презумують наявність у позивача документів, які б підтверджували його права на ці об’єкти. Однак позивач таких документів не надав.

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про металобрухт», приймання промислового брухту від юридичних осіб оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту. В акті робиться відмітка про вибухову безпеку, а за потреби — про дезактивацію і очищення металобрухту від шкідливих речовин та зазначається рівень дози випромінювання. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до стандартів. Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов’язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.

 

 

Постанова ВС від 07.10.2019 у справі № 1540/4792/18

 


Первинні документи з недостовірною інформацією – не підстава для відображення в податковому обліку

Сід постановив: положення ПКУ презумують реальний характер операцій з постачання. Наявність у покупця належно оформлених ПН та первинних документів, виписаних для оформлення господарської операції з постачання, не є безумовною підставою, що породжує право на податковий кредит. У разі коли такої операції не відбулося, первинні та інші документи, виписані для її оформлення як такі, що містять недостовірну інформацію, не можуть бути підставою для відтворення показників цієї операції в податковому обліку.

 

 

Постанова ВС від 03.09.2019 у справі № 2а-10773/12/2670

 


Відповідальність за неповідомлення про зміни в установчих документах «неприбутківців»

Податківці інформують: якщо неприбуткова організація (установа) після внесення змін до установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву з позначкою «зміни» протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін або з моменту виникнення обставин, пов’язаних зі змінами в її установчих документах, у разі коли державна реєстрація змін не здійснюється, то до такої неприбуткової організації (установи) застосовується штраф у розмірі 510 грн.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року неприбутковою організацією, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, до такої організації застосовується штраф у розмірі 1 020 грн.

 

 

Підкатегорія «ЗІР»102.2

 


Амортизація у декларації з податку на прибуток 

Податківці повідомляють: так як малоцінні необоротні матеріальні активи не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 ПКУ, за такими активами не виникають.

Відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів та передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на підставі пп. 138.1, 138.2 ст. 138 ПКУ, здійснюється у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Податкової декларації з ПНП, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями:

  • у рядку 1.1.1 додатка РІ до Декларації відображається сума нарахованої амортизації необоротних активів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
  • у рядку 1.2.1 АМ додатка РІ до Декларації відображається сума розрахованої амортизації необоротних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Таким чином, у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів без врахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів. 

 

 

Підкатегорія «ЗІР»102.05

 


Виплата дивідендів за період перебування на спрощеній системі оподаткування

Податківці інформують: у разі виплати дивідендів за період перебування на спрощеній системі оподаткування платник ПНП сплачує авансовий внесок з ПНП, розрахований з усієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. При цьому сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Водночас платник податку має право зменшити податкове зобов’язання з податку на прибуток у Податковій декларації з ПНП на суму сплаченого протягом податкового (звітного) періоду авансового внеску з ПНП при виплаті дивідендів, а у разі якщо сума авансового внеску перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток за такий період, то сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів до повного його погашення.

 

 

Підкатегорія «ЗІР»102.09

 


Курсові різниці за операціями в іноземній валюті для трансферного ціноутворення

Податківці нагадують: для обчислення річного доходу платника податків від будь-якої діяльності враховується дохід від операційної курсової різниці для цілей трансфертного ціноутворення. При цьому не враховуються для обчислення обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом для цілей застосування трансфертного ціноутворення дохід від операційних курсових різниць та витрати від операційних курсових різниць.

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР»137.03

 


Рахунки в СЕА ПДВ зазнали змін у зв’язку із запровадженням IBAN 

Податківці інформують: на виконання постанови НБУ № 162 відповідно до вимог стандарту IBAN Казначейством з 10.10.2019 по 31.10.2019 самостійно здійснено зміну (не з ініціативи клієнта) діючих рахунків, відкритих у СЕА ПДВ і СЕА реалізації пального та спирту етилового. 

Інформацію щодо реквізитів електронного рахунку платник ПДВ може отримати через інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет»/меню «Облікові данні»/«Дані про банківські рахунки», а також шляхом подання за допомогою програмного забезпечення для подання податкової звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку сервісного запиту J1302301/F1302301 «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку».

У зв’язку із запровадженням міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні рахунки, відкриті в СЕА ПДВ, підлягають зміні.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.17

 

Дивіться відео на тему:

 

Консультаційні послуги нерезиденту

Податківці консультують: у разі якщо платник ПДВ здійснює операції з постачання консультаційних послуг нерезиденту (зареєстрований як суб’єкт господарювання за межами митної території України), то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ та, відповідно, не враховуються при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації платником ПДВ.

 

 

 

 

 

Лист ДПС України від 31.10.2019 № 1127/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

 


ПДВ при придбанні товарів для офісу

Податківці наголошують: суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку з придбанням товарів/послуг, у тому числі для господарсько-адміністративних витрат (питна вода, кава, цукор тощо), включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (ПН/РК до таких ПН, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п.201.11 ст.201 ПКУ).

Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування (тобто компенсуються покупцями, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ), дані товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані у господарській діяльності, в оподатковуваних операціях, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, не здійснюється.

 

 

Лист ДПС України від 24.10.2019 № 970/ІПК/10-36-04-01

 

Дивіться відео на тему:

 

ПДВ при наданні працівникам засобів індивідуального захисту

Податківці інформують: операції з надання працівникам засобів індивідуального захисту, необхідних для виконання ними професійних обов’язків у межах переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 994 «Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці», та передбачених у нормативно-правових актах з охорони праці за нормами безоплатної видачі працівникам засобів індивідуального захисту, не є операціями з постачання товарів.

При цьому якщо працівник платника податку звільняється, але термін використання засобів індивідуального захисту не настав і його вартість утримується із заробітної плати працівника у зв’язку з тим, що такий одяг не повертається платнику податку, то такий платник податку повинен нарахувати податкове зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 188 ПКУ.

 

 

Підкатегорія «ЗІР»101.07

 


Складання ПН за умови наявності декількох касових апаратів у декількх структурних підрозділах

Податківці консультують: платник ПДВ — головне підприємство, до складу якого входять філії та/або структурні підрозділи (зокрема, магазини), які здійснюють операції з використанням касових апаратів та яким не делеговано право складання ПН, може прийняти рішення щодо:

  • складання окремих ПН за щоденними підсумками операцій за показниками кожного касового апарата структурного підрозділу (філії);
  • складання однієї ПН за щоденними підсумками операцій за показниками всіх касових апаратів у структурних підрозділах (філіях).

 

Лист ДПС України від 24.10.2019 № 988/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

 


РК у звітності з ПДВ

Податківці зазначають, що п.192.1 ПКУ визначено: якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до ПН, складеному в порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованому в ЄРПН.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то:

  • постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
  • отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН РК до ПН. У разі якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то:

  • постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
  • отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в ЄРПН РК до ПН.

Якщо у цьому випадку йдеться про РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, то:

  • постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі РК, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо РК зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН;
  • покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення РК, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни. 

Якщо ж РК складено у зв’язку із збільшенням суми компенсації вартості товарів/послуг, то:

  • постачальник зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення РК;
  • покупець має право збільшити податковий кредит на підставі РК, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати його складення.

Якщо РК зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС України

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Порушення граничних термінів реєстрації АН/РК в ЄРАН та відповідальність за це

Податківці інформують: згідно з п. 1202.1 ст. 1202 ПКУ порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації АН/РК до АН) в ЄРАН, установлених ст.231 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

  • 2 % від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, — у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
  • 10 % – від 16 до 30 календарних днів;
  • 20 % – від 31 до 60 календарних днів;
  • 30 % – від 61 до 90 календарних днів;
  • 40 % – на 91 і більше календарних днів.

Пунктом 1202.2 ст. 1202 ПКУ визначено, що відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації АН/РК в ЄРАН протягом більше ніж 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти АН/РК, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 % від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які платник податку зобов’язаний скласти таку АН/РК.

Відсутність з вини платника акцизного податку, який отримав пальне або спирт етиловий, реєстрації в ЄРАН другого примірника АН/РК протягом більше ніж 120 календарних днів після граничного терміну реєстрації другого примірника АН/РК тягне за собою накладення штрафу в розмірі 2 % від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у такій АН/РК.

Сума акцизного податку для цілей пп. 1202.1 та 1202.2 ст. 1202 ПКУ визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом Нацбанку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального, а для спирту етилового – за ставкою, що встановлена на дату реалізації спирту етилового (п. 1202.3 ст. 1202 ПКУ).

При цьому, п. 25 підрозділу 5 розділу XX ПКУ передбачено, зокрема, що норми пунктів 1202.1 — 1202.3 ст. 1202 не застосовуються до АН/РК, які платник зобов’язаний скласти з 1 липня по 30 листопада 2019 року.

 

 

Підкатегорія «ЗІР»116.1

 


Акцизні накладні на власно спожите пальне

Податківці консультують: АН на обсяги пального, використаного для власного споживання протягом звітного місяця, можуть складатись за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним за кожним кодом згідно з УКТ ЗЕД пального, використаного для власного споживання протягом такого місяця, не пізніше останнього дня звітного місяця на загальний обсяг пального, використаного для власного споживання протягом такого місяця.

Реєстрація таких АН в ЄРАН також повинна бути здійснена не пізніше останнього дня звітного місяця.

 

 

Лист Офісу ВПП ДПС України від 30.10.2019 № 1094/ІПК/28-10-30-02-11

 

Читайте статтю на тему:

Автомобіль та паливо до нього


Положення про ведення касових операцій вже із змінами

Постановою від 07.11.2019 № 131 НБУ, затвердив зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, зокрема:

  • суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізособами зобов’язані подавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу;
  • підприємства визначають місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі.
  • підприємства зобов’язані визначати та затверджувати внутрішнім документом місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі, формат їх зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних Z-звітів представниками центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а також відповідальну за зберігання цих чеків особу.

Працівник підприємства для підписання електронного касового документа зобов’язаний використовувати кваліфікований електронний підпис.

ФОП для підписання електронного касового документа мають право використовувати кваліфікований електронний підпис/удосконалений електронний підпис.

Фізичні особи для підписання електронного касового документа мають право використовувати кваліфікований електронний підпис/удосконалений електронний підпис/простий електронний підпис.

Суб’єкти господарювання мають право використовувати кваліфіковану електронну печатку банку/удосконалену електронну печатку як додатковий реквізит електронного касового документа.

Використання удосконаленого електронного підпису, удосконаленої електронної печатки та простого електронного підпису здійснюється на договірних засадах за технологією, визначеною суб’єктом господарювання та відповідно до вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» і нормативно-правових актів Нацбанку з питань застосування електронного підпису та електронної печатки у банківській системі України.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС України

 


Нововведення щодо РРО-з 19 квітня 2020 року

Податківці нагадують:  Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», внесені зміни до ст. 2 і ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР щодо порядку застосування РРО, які набирають чинності з 19 квітня 2020 року.

Зокрема, передбачається запровадження програмного РРО. Це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання.

Суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні звітні чеки.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

  • створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання: — на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) — протягом 3-х років;
  • на програмних РРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн відповідно до цього Закону — до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу;
  • проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;
  • вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Вимоги не поширюються на ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

 


Сплата земельного податку за умови внесення земельної ділянки до статутного фонду

Податківці нагадують: власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ПКУ).

Водночас аб. 2 п. 286.5 ПКУ визначено, що у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Згідно зі ст. 82 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, зокрема у разі внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 Земельного кодексу України).

Отже, юридична особа, до якої перейшло право власності на земельну ділянку протягом року від іншого власника, зокрема, у разі внесення такої ділянки до статутного фонду, сплачує земельний податок з 1 числа місяця, в якому вона набула право власності.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Річний перерахунок ПДФО

Податківці наголошують, що відповідно до п.п. 169.4.2 ПКУ, роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги. Випадки і строки проведення перерахунків визначені цим самим пунктом ПКУ:

а) за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

б) під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених п.п. 169.2.3 ПКУ;

в) під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Тобто річний перерахунок заробітних плат працівників та утриманих з них сум ПДФО за 2019 рік слід провести не пізніше ніж під час нарахування заробітної плати за останній місяць цього року, тобто у грудні 2019 року.

Крім того, згідно з п.п. 169.4.3 ПКУ роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування ПСП.

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку та збору, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (п.п. 169.4.4 ПКУ).

При цьому, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата утриманого ПДФО та військового збору, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання платника податку у відповідному місяці.

Результати проведеного перерахунку сум доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку, податковий агент відображає в податковому розрахунку за формою №1ДФ, форму, в якому проведено такий перерахунок.

Якщо внаслідок перерахунку виникає недоплата ПДФО, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності — за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати. Якщо ж унаслідок остаточного розрахунку з працівником, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму його оподатковуваного доходу за останній місяць, то непогашена частина недоплати включається до складу податкового зобов’язання фізособи за наслідками податкового року та сплачується самостійно платником.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Рівненській області

 


Компенсація матеріальної шкоди за авто – оподатковується єдиним податком

Податківці консультують: за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦКУ).

Суми відшкодованих збитків і компенсацій відображають в бухобліку у складі інших операційних доходів (п. 7 П(С)БО 15) за кредитом субрахунку 715.

Отже, отриману товариством від орендаря суму компенсації вартості завданих збитків від пошкодження автомобіля включають до доходу товариства та оподатковують єдиним податком.

 

 

Лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 25.10.2019 № 1006/ІПК/04-36-12-04-21

 


Придбаному навантажувачу не місце у витратах ФОП – «загальносистемника»

Податківці роз’яснюють: до складу витрат ФОП – «загальносистемник» не включає витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення.

До основних засобів подвійного призначення належать: земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, легкові та вантажні автомобілі (п.п. 177.4.6 ПК).

Податківці зазначають, навантажувачі також є основними засобами подвійного призначення. Тому витрати на їх придбання та утримання підприємець не може включити до складу витрат.

 

 

Лист ДПС України від 04.11.2019 № 1169/6/99-00-04-07-03-15/ІПК

 


ФОП – «загальносистемник» та сплата ЄСВ

Податківці нагадують: для ФОП – «загальносистемників» базою нарахування ЄСВ є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Обов’язок сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал – до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абз.3 ч. 8 ст. 9 Закону №2464).

Суми ЄСВ, сплачені протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком) враховуються ФОП на загальній системі оподаткування при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік до 10 лютого наступного року, згідно з даними, зазначеними у Податковій декларації про майновий стан і доходи, що формується платником на підставі даних Книги обліку доходів та витрат.

Проте, нормами чинного законодавства не передбачено застосування відповідальності до ФОП – «загальносистемника», якщо за наслідками звітного кварталу ним сплачено ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску із розрахунку за кожен місяць, але менше ніж з розміру чистого доходу, визначеного за такий квартал згідно з даними Книги.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Строк давності за несплату ЄСВ

Податківці наголошують: строк давності для нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується. Розстрочення та відстрочення сум заборгованості із ЄСВ не передбачено, а також така заборгованість не підлягає списанню.

У разі несвоєчасної або не у повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції:

  • за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум;
  • за донарахування ДПС або платником своєчасно не нарахованого внеску накладається штраф у розмірі 10 % зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 % суми донарахованого ЄСВ;
  • за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ, накладається штраф у розмірі від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн);
  • за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Також, посадові особи платників ЄСВ несуть адміністративну відповідальність за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску, зокрема:

  • за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує 300 НМДГ, передбачено накладення штрафу від 40 до 80 НМДГ, за повторне за рік вчинення таких дій – від 150 до 300 НМДГ;
  • за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот НМДГ передбачено накладення штрафу від 80 до 120 НМДГ, за повторне за рік вчинення таких дій – від 150 до 300 НМДГ.

Окрім того, на суму недоїмки з ЄСВ нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі

 


До платників ЄСВ, які перебувають на обліку в податкових органах на території здійснення АТО штрафи за несплату ЄСВ не застосовуються

Верховний Суд переконаний, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» не скасовує обов’язків платника ЄСВ, а дає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та у повному обсязі.

При цьому наявність або відсутність сертифіката Торгово-промислової палати не впливає на вирішення спірних відносин, оскільки аналіз законів та нормативно-правових актів, якими регулюються спірні відносини, дає підстави для висновку, що відповідальність у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій за невиконання обов’язку щодо своєчасного перерахування єдиного внеску у повному обсязі не застосовується до платників єдиного внеску за умови, якщо вони перебувають на обліку у податкових органах на території, де здійснювалася АТО.

 

 

Постанова ВС від 08.10.2019 у справі № 805/2437/16-а/

 


Порядок стягнення та розмір аліментів із зарплати працівника змінювати не можна

Мін’юст роз’яснює: стягнення аліментів з доходу працівника здійснюють на підставі постанови виконавця, яку надсилають за місцем отримання боржником відповідних доходів. 

У постанові обов’язково відзначають:

  • порядок стягнення та розмір відрахувань;
  • реквізити рахунку органу державної виконавчої служби, рахунку приватного виконавця, на який необхідно перераховувати стягнуті кошти;
  • вимогу щодо направлення звітів про здійснені відрахування та виплати із зазначенням періодичності подання звітів та адреси, на яку необхідно направляти звіти;
  • роз’яснення про відповідальність за невиконання законних вимог виконавця.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов’язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Отже, роботодавець самостійно не може змінювати порядок стягнення та розмір відрахувань, які чітко визначені у постанові. Проте рішення виконавців можуть бути оскаржені.

 

 

Лист Міністерства юстиції України від 16.09.2019 № 34122/635-2-19/11.4.3

 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

X