fbpx

Дайджест нoвин «Податки і облік» з 09.03.2020 пo 16.03.2020

In: Дайджести новин законодавства і практики 16 Mar 2020 Tags: ,

Дайджест нoвин «Податки і облік»

з 09.03.2020 пo 16.03.2020

 

Нові умови для віртуальних активів

Мінцифра разом з МФО Blockchain4Ukraine створили профільну робочу групу, що займатиметься розробленням нормативно-правових актів щодо впровадження віртуальних активів.

У складі робочої групи — представники понад 20 державних та недержавних організацій, що потенційно мають вплив на ринок ВА. Серед них — Міністерство фінансів, Національний банк України, Державна податкова служба, Українська асоціація фінтех та інноваційних компаній та інші. Керуватиме діяльністю робочої групи заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Alex Bornyakov спільно з народним депутатом та головою міжфракційного об’єднання Blockchain4Ukraine Олексій Жмеренецький.

Профільний закон про віртуальні активи має чітко визначати:

  • правовий статус та класифікацію ВА;
  • вимоги до випуску та обігу певних категорій ВА;
  • суб’єктів ринку ВА та відповідні критерії фінмоніторингу;
  • питання державного регулювання та протидії зловживанням.

 

 

За інформацією Мінцифра України

 


Облікова ставка 10 % та Індекс інфляції за лютий– 99,7 %

З 13 березня 2020 року Правління НБУ ухвалило рішення знизити облікову ставку до 10% річних.

Рішення Правління НБУ від 12.03.2020 № 172-рш «Про розмір облікової ставки».

За даними Держстату індекс споживчих цін (індекс інфляції) за лютий 2020 року – 99,7%.

 

 

 

За матеріалами Держстат

 


Вимоги до зберігання електронних первинних документів

Податківці наголошують: платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів — для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.

При ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів — для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Якщо документи, визначені у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених п. 44.3 ст. 44 ПКУ.

Поряд з цим, строки зберігання типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, визначені наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5.

Згідно зі ст. 13 Закону України від 22.05.2003. № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» суб’єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях.

Строк зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.

При неможливості зберігання електронних документів на електронних носіях інформації протягом строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері, суб’єкти електронного документообігу повинні вживати заходів щодо дублювання документів на кількох електронних носіях інформації та здійснювати їх періодичне копіювання відповідно до порядку обліку та копіювання документів, встановленого законодавством. Якщо неможливо виконати зазначені вимоги, електронні документи повинні зберігатися у вигляді копії документа на папері (у разі відсутності оригіналу цього документа на папері). При копіюванні електронного документа з електронного носія інформації обов’язково здійснюється перевірка цілісності даних на цьому носії.

При зберіганні електронних документів обов’язкове додержання таких вимог:

  • інформація, що міститься в електронних документах, повинна бути доступною для її подальшого використання;
  • має бути забезпечена можливість відновлення електронного документа у тому форматі, в якому він був створений, відправлений або одержаний;
  • при наявності повинна зберігатися інформація, яка дає змогу встановити походження та призначення електронного документа, а також дату і час його відправлення чи одержання.

Суб’єкти електронного документообігу можуть забезпечувати додержання вимог щодо збереження електронних документів шляхом використання послуг посередника, у тому числі архівної установи, якщо така установа додержується вимог цієї статті. Створення архівів електронних документів, подання електронних документів до архівних установ України та їх зберігання в цих установах здійснюється у порядку, визначеному законодавством (част. 5 ст. 13 Закону № 851).

Част. 3 ст. 8 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що відповідальність, зокрема, за збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

 


Нові форми реєстраційних документів, для отримання КЕП ФОПам для ПРРО

Податнківці повідомляють: з метою виконання норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» від 20.09.2019 № 128-IX, який набирає чинності 19.04.2020, та створення належних умов для функціонування реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг ІДД ДПС з 12.03.2020 року будуть формуватися кваліфіковані сертифікати електронної печатки фізичної особи – підприємця для РРО, які почнуть діяти після набрання чинності Закону з 19.04.2020 року.

Також наказом ІДД ДПС від 11.03.2020 № 58 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено Договір про надання електронних довірчих послуг та нові форми реєстраційних документів:

  • Реєстраційна картка для фізичної особи;
  • Реєстраційна картка для юридичної особи;
  • Додаток до Реєстраційної картки для юридичної особи;
  • Заява про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;
  • Додаток до заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Нові форми реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг необхідно використовувати з 12.03.2020 року.

Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися відокремленими пунктами реєстрації користувачів Надавача до 01.04.2020 включно.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можливо у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» на офіційному інформаційному ресурсі Надавача https://acskidd.gov.ua.

 

 

За інформацією ДПС України

 


ДПС оновила план перевірок фізичних осіб - підприємцівДПС оновила план перевірок фізичних осіб – підприємців

ДПС 13.03.2020 опублікувала оновлення розділу ІІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фізичних осіб» з урахуванням коригування (березень 2020 року).

Завантажити оновлений план перевірок ФОПів можна за посиланням https://www.tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/402509.html

Інші розділи плану перевірок поки що залишено без змін.

 

 

За інформацією ДПС України

 


Зарахування зустрічних однорідних вимог у ЗЕД операціяхЗарахування зустрічних однорідних вимог у ЗЕД операціях

Під час перевірки податківці виявили, що валютна виручка не надходила на рахунок ТОВ, проте була надана угода про зарахування зустрічних однорідних вимог ТОВ та нерезидента. Однак вказана угода не була врахована податковим органом з посиланням на запровадження постановами НБУ вимоги щодо обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті з-за кордону.

ДФС наполягала, що саме тому банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Таким чином, як зазначено в акті перевірки, підстави для зняття експортних операцій з валютного контролю шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог — відсутні. За результатами вказаної перевірки ТОВ (позивачу) нараховано пеню.

Верховний Суд прийшов до висновку, що залік (або зарахування) зустрічних однорідних вимог контрагентів є одним із законних засобів врегулювання сторонами своїх взаємних зобов`язань.

Водночас для проведення зарахування необхідна сукупність певних умов, а саме: вимоги повинні бути зустрічними (тобто такими, що випливають зі взаємних зобов`язань між двома особами) та однорідними (як правило, йдеться про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті); має настати строк виконання за всіма зустрічними вимогами.

Зарахування є односторонньою операцією, для якої достатньо заяви однієї сторони. Проте воно може здійснюватися за згодою обох сторін у разі підписання ними угоди про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідно зарахування вважається вчиненим із дати підписання заяви однією стороною або угоди — обома.

Сторони зовнішньоекономічних операцій, здійснюючи експортно-імпортні операції, обґрунтовано виходили з того, що законами України передбачено їх право на застосування такої форми розрахунків, як зарахування (залік) зустрічних однорідних (грошових) вимог та обґрунтовано виходили з того, що таке право не може бути скасоване підзаконними актами.

На думку Суду, податковий орган не врахував, що норма Закону № 185 регламентує строки зарахування валютної виручки резидентів на їх рахунки в уповноважених банках за результатами безпосередньо виконання зовнішньо-економічних контрактів, чого в даному випадку не відбулось. У справі, що розглядається, припинення відповідних зобов`язань відбулось не у грошовій формі, тобто без зарахування валютної виручки на рахунок резидента.

Верховний Суд визнає, що практика обмежень щодо зняття з валютного контролю експортних операцій клієнтів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог в іноземній валюті вперше була запроваджена постановою НБУ від 20.08.2014 № 515 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України».

Метою такого обмеження було недопущення використання фінансової системи України для відмивання грошей і фінансування тероризму та врегулювання ситуації на валютному ринку України та контролю валютних операцій. Їх норми адресовані уповноваженому банку, що здійснює валютний контроль за експортною операцією. Саме у контексті мети введено в дію обов`язковий продаж на міжбанківському валютному ринку України частини надходжень у визначеному розмірі.

У подальшому дія таких обмежень пролонгувалась Правлінням НБУ шляхом прийняття типових постанов, у тому числі постанов Правління НБУ № 386 та № 410, у пунктах 4 яких встановлено, що уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора/російських рублях (незалежно від суми операції).

Водночас вказані обмеження щодо зняття експортних операцій з валютного контролю адресовані виключно уповноваженим банкам. Обов`язок продажу валютної виручки у певному розмірі сам по собі не є обмеженням для сторін у здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами шляхом зарахування зустрічних грошових вимог.

Крім того, вказані положення актів НБУ не регулюють підприємницької діяльності суб`єктів господарювання, не встановлюють форми розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами та як підзаконні акти не можуть обмежувати дію норм законів, якими передбачено вільний вибір сторонами контракту форми розрахунків.

Суд сформував нову правову позицію: резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених ст. 4 Закону № 185; припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено винятково законами України.

Враховуючи обставини, що мають місце у даній справі, а саме: виконання зобов`язань резидента України перед нерезидентом за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зарахування зустрічних вимог за наявності належним чином оформлених документів, судова палата не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій та вважає, що податковим органом не було доведено наявність підстав  для нарахування позивачу пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

 

 

Постанова ВС України від 31.01.2020 у справі № 1340/3649/18

 


Збитки для правонаступника при реорганізаціїЗбитки для правонаступника при реорганізації

ДПС України не виключає, що після підписання Президентом України законопроєкту № 1210, яким запропоновано внести відповідні зміни до п. 140.4 ст. 140 ПКУ, правонаступник реорганізованого підприємства за наявності певних умов матиме право на врахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування ПНП такого підприємства.

Зокрема, пропонується, що під час проведення реорганізації від’ємне значення об’єкта оподаткування платника податку, що припиняється, зменшуватиме фінансовий результат до оподаткування платника податку — правонаступника у сумі, що не перевищуватиме суму власного капіталу платника податку, який припиняється, станом на кінець попереднього податкового (звітного) року, та за умови, що платник податку, який припиняється, та платник податку — правонаступник були пов’язаними особами більше, ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття).

 

 

Лист ДПС України від 28.02.2020 № 852/6/99-00-07-02-02-06/ІПК

 


Фінзвітність для «неприбутківців»Фінзвітність для «неприбутківців»

Податківці консультують: неприбуткові підприємства, установи та організації (крім бюджетних), що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ, можуть складати скорочену за показниками фінансову звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати.

 

 

 

 

 

Лист ДПС України від 05.03.2020 р. № 934//ІПК/16-31-04-04-19

 


Коригування фінрезу при сплаті членських внесківКоригування фінрезу при сплаті членських внесків

Податківці роз’яснюють: оскільки членські внески на користь іншої організації сплачуються платником податку на прибуток добровільно на безповоротній основі та не пов’язані з компенсацією вартості отриманих товарів (робіт, послуг), то сума таких сплачених членських внесків є безповоротною фінансовою допомогою.

Положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику ПНП на загальних підставах.

Втім якщо членські внески як безповоротна фінансова допомога сплачуються на користь організації, що не є платником ПНП та при цьому не мас статусу «неприбутківця», платником ПНП, який оподатковується за ставкою 0 відсотків за п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, то коригування фінансового результату податкового (звітного) періоду здійснюється у порядку, встановленому пп. 140.5.10 ст. 140 ПКУ.

У разі надання безповоротної фінансової допомоги на користь неприбуткової організації, внесеної до Реєстру «неприбутківців», фінрезультат до оподаткування підлягає коригуванню за правилами пп. 140.5.9 ст. 140 ПКУ.

 

 

Лист ДПС України від 02.03.2020 № 868/6/99-00-07-02-02-06/ІПК

 


Перерахування частини орендної плати до районної ради – порушення умов перебування як «неприбутківця»Перерахування частини орендної плати до районної ради – порушення умов перебування як «неприбутківця»

Податківці консультують: спрямування доходів (прибутків) або їх частини неприбуткових організацій, внесених до Реєстру «неприбутківців», на користь засновників (учасників) таких організацій є порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ щодо перебування цих організацій у статусі неприбуткових організацій.

У разі недотримання неприбутковою організацією встановлених цим пунктом вимог така організації підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язанні з ПНП за підпунктами 133.4.3 та 133.4.4 ст. 133 ПКУ.

 

 

Лист ДПС України від 06.03.2020 № 942/6/99-00-07-02-02-06/ІПК

 


Зміна строків дії користування НМАЗміна строків дії користування НМА

Податківці роз’яснюють: ПКУ не передбачено зміни строку корисного використання об’єктів нематеріальних активів у податковому обліку у разі зміни термінів корисного використання таких об’єктів у бухгалтерському обліку.

Підпунктом 138.3.4 ст. 138 ПКУ встановлено мінімальні строки нарахування амортизації у податковому обліку.

Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше 2 та більше 10 років (пп. 138.3.4 ст. 138 ПКУ).

 

 

Лист ДПС України від 03.03.2020 № 882/6/99-00-07-02-02-06/ІПК/

 


Митна вартість товарів менше 150 євро. Чи місце їм в декларації з ПДВ?Митна вартість товарів менше 150 євро. Чи місце їм в декларації з ПДВ?

Податківці інформують: у податковій декларації з ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не відображаються, а операції з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму таких товарів вказуються у рядку 5 з обов’язковим поданням додатка 6 (Д6)

 

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.24

 

Дивіться відео на тему:

 

Відображення та підстави коригування податкового кредиту у звітностіВідображення та підстави коригування податкового кредиту у звітності

Податківці повідомляють: однією з основних підстав коригування податкового кредиту є зміна суми компенсації вартості товарів/послуг, повернення товарів й авансів.

Так, при зменшені суми компенсації вартості товарів/послуг покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складання РК, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.

При збільшенні суми компенсації вартості товарів/послуг покупець має право збільшити податковий кредит на підставі РК, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складання. Якщо РК зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.

Наступною підставою є коригування податкового кредиту у результаті виправлення помилок, допущених під час його декларування. Найпоширеніші помилки платників: 

  • відображення сум ПДВ у податковому кредиті, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН ПН; 
  • декларування податкового кредиту не в тому звітному періоді; методологічні та арифметичні помилки при формуванні розділу II податкової декларації з ПДВ.

Коригуванні податкового кредиту за старими (придбаними до 01.07.2015) необоротними активами під час річного перерахунку ПДВ. Згідно з приписами п. 42 підрозділу 2 розділу XX ПКУ платники ПДВ здійснюють перерахунок ПК за необоротними активами, які придбали та/або виготовили до 01.07.2015 і використовують частково в оподатковуваних операціях, а частково — ні.

Тобто перераховують частку використання необоротних активів, придбаних і/або виготовлених до 01.07.2015, в оподатковуваних операціях, розраховану відповідно до пп. 199.2 та 199.3 ПКУ (виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних і неоподатковуваних операцій) за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, у якому їх почали використовувати (уведені в експлуатацію).

За результатами такого перерахунку платники ПДВ коригують (збільшують або зменшують) ПК за такими необоротними активами на підставі бухгалтерської довідки.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

 


Реєстрація ПН: перелік показників позитивної податкової історіїРеєстрація ПН: перелік показників позитивної податкової історії

Податківці зазначають: якщо автоматизованим моніторингом ПН/РК встановлено, що відображена операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.

Платником надсилаються розраховані показники позитивної податкової через Електронний кабінет.

Показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ:

  1. Обсяг постачання, зазначений платником ПДВ в ПН/РК (крім РК, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі ПН/РК становить менше 500 тис. грн за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем — платником податку, не перевищує 50 тис.грн, та керівник — посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку.
  2. Платник податку здійснює на постійній основі протягом будь-яких чотирьох звітних місяців з останніх шести місяців реєстрацію в Реєстрі ПН/РК на постачання товарів/послуг за одним і тим самим кодом товару/послуги згідно з УКТЗЕД/ДКПП.
  3. Залишкова вартість основних засобів для платників ПНП на кінець звітного (податкового) періоду (звітний (податковий) період обирається відповідно до пунктів 137.4 і 137.5 ст. 137 ПКУ для певної групи платників) становить більше 5 млн грн та відображена у звітності, за якою граничні строки її подання передують календарному дню розрахунку такого показника, за умови, що з початку попереднього року керівник та засновник не змінювалися.
  4. Площа наявних у платника податку у власності (на праві власності/користування) орендованих земельних ділянок становить не менше 200 га включно або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності — не менше 0,5 га (станом на 1 січня поточного року), що задекларовані до 20 лютого поточного року та за які сплачено суму податкового зобов’язання з плати за землю у строки, передбачені законодавством.
  5. Сплачено суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на одного працюючого, що перевищує суму такого єдиного внеску з мінімальної заробітної плати удвічі за останні 12 місяців, за умови, що з початку попереднього року керівник та/або засновник платника податку не змінювалися та середньомісячна чисельність працюючих за останні 12 місяців становить не менше 5-ти осіб.
  6. Загальна сума сплачених у попередньому звітному році сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано ПН/РК для реєстрації в Реєстрі, становить більше 10 млн грн.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Київській області

 

Дивіться відео на тему:

 

Виправлення помилки в надісланому Повідомленні про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупиненоВиправлення помилки в надісланому Повідомленні про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено

Податківці інормують: чинним законодавством не передбачено виправлення помилок у надісланому Повідомленні про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

При отриманні платником квитанції про не прийняття такого Повідомлення, платник має право надіслати його з правильними даними

 

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.18

 


Кількість ПН при декількох відвантаженнях товарів одному й тому ж покупцю. протягом дняКількість ПН при декількох відвантаженнях товарів одному й тому ж покупцю протягом дня

Податківці повідомляють: п. 187.1 ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов’язань  з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • дата зарахування коштів віл покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
  • дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.м 201.1 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку,  визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

ПН складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 ПКУ).

У разі здійснення платником податку декількох операцій з постачання (відвантажень) товарів одному й тому ж покупцю протягом одного дня таким платником податку може бути складена на такого покупця як одна ПН, в якій будуть зазначені загальні дані у розрізі номенклатури товарів, поставлених протягом такого дня, так і декілька ПН до кожної операції з постачання товарів протягом такого дня.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Житомирській області

 


Режим реекспортуРежим реекспорту

Податківці консультують: платник податку за операцією з вивезення товарів у митному режимі реекспорту на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ зобов’язаний скласти в електронній формі та зареєструвати в ЄРПН у встановлений ПКУ термін дві ПН:

  • одну — на дату фактичного вивезення товарів за межі Україні, зафіксовану в митній декларації. У верхній лівій частині в рядку «Залишається у продавця (тип причини)» експортер ставить помітку «X» та зазначає тип причини «07» («Експортні постачання»). У графі «Отримувач (покупець)» зазначається найменування нерезидента та через кому — країна, в якій зареєстрований отримувач товару, а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» проставляється умовний ІПН «300000000000»;
  • другу — не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду на загальну суму сплаченого (нарахованого) податку під час тимчасового ввезення товарів. В графі «Зведена податкова накладна» робиться помітка «X», у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини «09» — «Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість».

 

 

Лист ДПС України від 03.03.2020 № 891/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

 


Зведена ПН при операціях з постачання електричної енергіїЗведена ПН при операціях з постачання електричної енергії

Податківці інформують: складання єдиної зведеної ПН за операціями з постачання електричної енергії з метою врегулювання небалансів, розрахунки по яких здійснюється як коштами, так і шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, нормами ІПК не передбачено.

 

 

 

 

 

Лист ДПС України від 24.02.2020 № 751/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Дивіться відео на тему:

 

ПН при частковій компенсації витрат на сплату податківПН при частковій компенсації витрат на сплату податків

Податківці консультують: за умови відсутності договору оренди (чи іншого оплатного правочину про надання права користування земельними ділянками та об’єктами нерухомого майна) отримання коштів платником податку від фактичного користувача об’єктів нерухомого майна та земельних ділянок, на яких такі об’єкти знаходяться, як компенсації понесених витрат зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у період переоформлення прав користування (внесення відповідних записів до Держреєстру речових прав на нерухоме майно та Держземкадастру) не є оплатою вартості послуг для цілей оподаткування ПДВ та, відповідно, не є об’єктом оподаткуванні ПДВ.

 

 

Лист ДПС України від 04.03.2020 № 910/6/99-00-07-03-02-06/ІПК/

 


ПН при компенсації витрат зі сплати орендної платиПН при компенсації витрат зі сплати орендної плати

Податківці інформують: у випадку якщо орендодавцем, крім бюджетної установи, отримуються кошти від орендаря (суборендаря) як відшкодування (компенсація) понесених ним витрат зі сплати орендної плати, такі кошти є складовою частиною орендної плати та включаються орендодавцем до бази оподаткування у загальновстановленому порядку.

 

 

 

 

Лист ДПС України від 04.03.2020 № 909/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

 


Надання доступу до елементів інфраструктури об’єктів електроенергетикиНадання доступу до елементів інфраструктури об’єктів електроенергетики

Податківці консультують: для цілей оподаткування ПДВ вартість операції з надання доступу до елементів інфраструктури об’єктів електроенергетики на митній території України є операцією з постачання послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ. База оподаткування за такою операцією визначається виходячи із плати за доступ, встановленої у договорі, укладеного між власником інфраструктури об’єкта доступу і замовником. 

Оскільки Законом України від 07.02.2017 № 1834-VIII визначено граничні розміри плати за доступ до елементів інфраструктури об’єкта електроенергетики, то розмір плати за такий доступ, визначений власником інфраструктури цього об’єкта доступу з урахуванням ПДВ, не повинен перевищувати розмірів, визначених цим Законом

 

 

Лист ДПС України від 03.03.2020 № 898/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

 


ПДВ при списанні зіпсованої продукціїПДВ при списанні зіпсованої продукції

Податківці інформують: при списанні зіпсованої продукції, що не відповідає стандартам якості та є непридатною для використання за призначенням та реалізації, ПДВ не нараховується за умови, якщо вартість такої продукції включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування ПДВ та пов’язані з отриманням доходів.

У разі недотримання цієї умови при списанні такої продукції платник зобов’язаний визначити ПДВ за основною ставкою виходячи з бази оподаткування, визначеної за п.189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену ПН. Адже такі ТМЦ не використовуються в оподатковуваних операціях.

 

 

Лист ДПС України від 28.02.2020 № 851/6/99-00-07-02-02-06/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 
 

ПДВ при списанні авто, знищеного внаслідок ДТППДВ при списанні авто, знищеного внаслідок ДТП

Податківці консультують: у випадку ліквідації ОЗ у зв’язку з їх знищенням, розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов’язання з ПДВ за умови, зокрема, подання контролюючому органу належним чином оформленого акта на списання ОЗ за формою, встановленою наказом Мінстату України від 29.12.1995 № 352, або за довільною формою за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа. Незалежно від форми складання документа на списання ОЗ такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення ОЗ в інший спосіб, внаслідок чого такий ОЗ не може використовуватися за первісним призначенням.

 

 

Лист ДПС України від 05.03.2020 № 889/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

 

Читайте статтю на тему:

Автомобіль та паливо до нього – спосіб пересування чи… головний біль?


Форма № 20-ОПП особливості заповненняФорма № 20-ОПП особливості заповнення

Податківці нагадують: згідно з п. 8.1 розділу VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588, платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток № 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розділом VIIІ Порядку № 1588.

Відповідно до Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Повідомлення за формою № 20-ОПП) розділ 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Повідомлення за формою № 20-ОПП заповнюються так:

  • при першому наданні — зазначаються всі об’єкти оподаткування. 
  • при наступному поданні — зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

Графа 2 «Код ознаки надання інформації» має значення:

1 — первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;

3 — зміна відомостей про об’єкт оподаткування;

6 — закриття об’єкта оподаткування.

При поданні інформації про новий об’єкт оподаткування у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «1 — первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування (зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 — зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

У разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками: в одному — зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 — закриття об’єкта оподаткування»), у другому — оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 — первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на офіційному вебсайті ДПС та розміщений на інформаційних стендах у контролюючих органах. 

Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» (зазначити у разі наявності) заповнюється, якщо об’єкт обліковується з найменуванням.

Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» — це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5 знаків.

Наприклад:

для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 — код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00001 — внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.

У разі зміни місцезнаходження об’єкта оподаткування зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.

Графи 6 — 7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою, що розміщений на офіційному вебсайті Державної служби статистики України.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 

1 — будується/готується до введення в експлуатацію; 

2 — експлуатується;

3 — тимчасово не експлуатується; 

5 — непридатний до експлуатації;

6 — об’єкт відчужений/повернутий власнику; 

7 — зміна призначення/перепрофілювання; 

8 — орендується;

9 — здається в оренду.

У графі 10 «Вид права на об’єкт» зазначається: 

1 — право власності; 

2 — право володіння; 

3 — право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 

4 — право господарського відання; 

5 — право оперативного управління; 

6 — право постійного користування; 

7 — право довгострокового користування або оренди; 

8 — право короткострокового користування, оренди або найму; 

9 — іпотека; 

10 — довірче управління майном.

На підставі проставленої відповідної позначки в графі 11 здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер — для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна — для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу — для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу — для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер — для суден; реєстраційний знак — для повітряних суден тощо).

Інформація про об’єкти оподаткування, такі як: товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок за формою № 1 ДФ тощо), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за формою № 20-ОПП.

Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному вебпорталі ДПС та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах (п. 8.7 розділу VIII Порядку № 1588).

 

 

За матеріалами Офіс ВППП ДПС

 


Дострокове анулювання алкогольної/тютюнової ліцензії: не передбачає повернення коштівДострокове анулювання алкогольної/тютюнової ліцензії: не передбачає повернення коштів

Податківці інформують: ліцензія на роздрібну (оптову) торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставах, визначених ст. 15 Законом України від 19.12.95 р. № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.

Чинним законодавством не передбачено повернення коштів у разі дострокового анулювання ліцензії на роздрібну (оптову) торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами).

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 113.04

 


Торгівля алкоголем з відстрочкою платежуТоргівля алкоголем з відстрочкою платежу

Податківці консультують: роздрібну торгівлю алкоголем можна здійснювати за наявності ліцензії, обов’язковою умовою отримання якої є наявність торгового місця. Тому поза магазину, на який отримано ліцензію, продавати алкоголь – незаконно.

За загальним правилом, продати товар з відстроченням платежу не заборонено. Мається на увазі, продаж через Інтернет товару, який буде доставлено кур’єром. Оплату у такому випадку цілком можна здійснити у момент отримання товару. Операція попередньо проводиться через РРО, а покупцю разом з товаром передають чек із зазначеною формою оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу». Проте це правило не діє у випадку продажу підакцизних товарів, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства, в частині реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів не за місцем фактичного розташування місця торгівлі.

Податківці повідомили, що не заборонено отримати готівку за раніше проданий товар. Для цього в чеку окремо слід зазначити про форму оплати «у кредит», а отримані кошти внести до скриньки РРО шляхом виконання операції «службове внесення». Але це слід зробити у день їх одержання з урахуванням режиму роботи.

 

 

Лист ДПС України від 21.02.2020 № 736/6/99-00-05-04-01-06/ІПК

 


Рекламна акція та дохідРекламна акція та дохід

Податківці інформують: не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість дарунків, наданих такому платнику юридичною особою, яка у розрахунку на місяць не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року. Якщо вартість дарунків перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується ПДФО як додаткове благо з урахуванням «натурального» коефіцієнта. При цьому вказана сума перевищення також є об’єктом оподаткування військовим збором без застосування коефіцієнта.

Водночас якщо умовами проведення рекламної акції передбачено надання фізичним особам доходу у вигляді призів, заохочень, то уся сума (вартість) таких призів і заохочень оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

 

 

Лист ГУ ДПС у м. Києві від 05.03.2020 № 921/10/26-15-33-18-12-ІПК

 


Земельний податок та «єдиноподатники» IV-ї групиЗемельний податок та «єдиноподатники» IV-ї групи

Податківці повідомляють: «єдиноподатники» IV-ї групи, які оформили свої права на земельні ділянки та використовують їх для ведення с/г товаровиробництва звільняються від сплати земельного податку. Земельні ділянки, які не використовуються «єдиноподатниками» IV-ї групи для ведення с/г товаровиробництва, звільненню від сплати земельного податку не підлягають, тобто за такі земельні ділянки земельний податок сплачується.

Від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку IV-ї групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, які передають такі земельні ділянки та земельні частки (паї) в оренду платникам єдиного податку IV-ї групи.

Використання земельних ділянок без  належного оформлення прав власності чи користування є порушенням чинного законодавства. З метою оформлення та реєстрації прав власності на земельні ділянки необхідно звернутися до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Київській області

 


Акторська діяльністьАкторська діяльність

Податківці консультують: ФОП, яка здійснює діяльність самостійного актора або проводить театральну (концерну) діяльність на власному або орендованому більше одного року майданчику з залученням інших акторів як найманих працівників, може бути платником єдиного податку за умови дотримання вимог, визначених п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та нездійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Водночас якщо фізичною особою — підприємцем надаються послуги з організації театральної (концертної) діяльності акторів, які не є його найманими працівниками, то така діяльність порушує норми перебування на спрощеній системі оподаткування і є підставою для застосування ставки, визначеної п. 293.4 ст. 293 ПКУ (15 %), та переходу на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

 

 

Лист ГУ ДПС у м. Києві від 04.03.2020 № 913/ФОП/26-15-33-18-12-ІПК

 


Обсяг доходу при комісійній торгівліОбсяг доходу при комісійній торгівлі

Податківці інформують: ФОП, у тому числі які здійснюють продаж товарів за договорами комісії, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1 млн грн, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків. При цьому для застосування відповідної групи єдиного податку, а також визначення граничного доходу, перевищення якого є обов’язковою умовою для застосування зазначеною категорією платників РРО, ФОП – «єдиноподатник» зобов’язана враховувати всю суму отриманої винагороди повіреного (агента).

Крім того, ФОП, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, має право зареєструватись як платник ПДВ за умови обрання ІІІ-ї групи платника єдиного податку з відсотковою ставкою 3 % від доходу (п. 293.3 ст. 293 ПКУ).

 

 

Лист ДПС України від 04.03.2020 № 915/6/99-00-04-06-03-06/ІПК

 


«Єдиноподатник» та зміна видів діяльності«Єдиноподатник» та зміна видів діяльності

Податківці нагадують: у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Також у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку І-ІІІ-ї груп вимог, встановлених главою І «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку І-ІІІ-ї груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Відповідно до п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема види господарської діяльності.

Згідно з пп. 298.3.1 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема, включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку ІІІ-ї групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності ФОП – «єдиноподатник ІІІ-ї групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни, заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Волинській області

 


ЄСВ при трудових відносинах у підприємців та адвокатівЄСВ при трудових відносинах у підприємців та адвокатів

Податківці консультують: ФОПи та особи, які провадять адвокатську діяльність, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов’язані визначити базу нарахування ЄСВ та сплатити суму внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем. До тих платників ЄСВ, які допустили несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ, застосовуються заходи впливу та відповідальність згідно зі ст.25, 26 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI.

 

 

Лист ГУ ДПС у м. Києві від 04.03.2020 № 904/В/26-15-33-18-12-ІПК

 


Скарга на вимогу щодо сплати боргу по ЄСВСкарга на вимогу щодо сплати боргу по ЄСВ

Податківці інформують: скарга на вимогу контролюючого органу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску і на рішення про нарахування пені та накладення штрафу подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10-ти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це контролюючого органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. 

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 201.08

 


Особливості зняття з обліку платника ЄСВ особі, яка провадить незалежну професійну діяльністьОсобливості зняття з обліку платника ЄСВ особі, яка провадить незалежну професійну діяльність

Податківці повідомляють: зняття з обліку особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі прийняття рішення про припинення діяльності як платника єдиного внеску, здійснюється контролюючим органом на підставі поданої нею заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ після проведення перевірки щодо правильності нарахування, сплати єдиного внеску та здійснення остаточного розрахунку платника єдиного внеску з контролюючим органом.

При цьому датою зняття з обліку є дата внесення контролюючим органом запису до реєстру страхувальників.

Після зняття з обліку особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, видається (надсилається) повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 10-ЄСВ

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 201.10

 


ФОП-пенсіонери та ЄСВФОП-пенсіонери та ЄСВ

Податківці повідомляють: част.4 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлено, що ФОП, незалежно від обраної системи оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Відповідно до норм Порядку, ПФУ щомісяця надає ДПС інформацію щодо фізичних осіб (платників єдиного внеску) про те, що вони є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності. На підставі інформації, отриманої в ПФУ, в реєстрі страхувальників встановлюються/знімаються відповідні ознаки «фізична особа — пенсіонер за віком», або «особа з інвалідністю», або «пенсіонер, який досяг пенсійного віку».

При цьому окремо повідомляти контролюючий орган про набуття відповідного статусу пенсіонера або особи з інвалідністю не потрібно.

ФОПць, яка набула статус пенсіонера за віком або особи з інвалідністю та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, або досягла віку, встановленого ст.26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, звільняється від сплати за себе єдиного внеску з наступного місяця після набуття такого статусу.

Оскільки пропорційний розрахунок бази нарахування ЄВ для цієї категорії платників Законом № 2464 не передбачений, то місяць, в якому така особа набула право на пенсію за віком або статус особи з інвалідністю, або досягла віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, відноситься до базового звітного періоду, за який сплачується ЄВ.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Чернівецькій області

 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X