Дайджест нoвин “Податки і облік” з 08.01.2019 пo 13.01.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 14 Jan 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 08.01.2019 пo 13.01.2019

 

Реєстр великих платників податків на 2019 рік – оновлено

Наказом ДФС від 29.12.2018 № 878 «Про внесення змін до наказу ДФС від 26.09.2018 № 617» визначено перелік підприємств, які виключені з реєстру великих платників податків на 2019 рік.

Ознайомитись з переліком можна перейшовши за посиланням:

http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/reestri/352246.html

 

 

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДФС

 

Читайте статтю на тему:

 

Нова звітність для підприємств про квоти з працевлаштування

З 08.01.2019 набрав чинності Наказ Мінсоцполітики від 23.11.2018 № 1763, яким передбачено, що інформацію про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, зобов’язані надавати підприємства, установи та організації незалежно від форми власності з чисельністю штатних працівників від 8 осіб (раніше цей обов’язок був для підприємств з чисельністю працівників від 20 осіб). Звітність подається щороку не пізніше 01 лютого після звітного року.

Згідно наказу, норматив працевлаштування громадян, зазначених у част. 1 ст. 14 Закону (крім осіб з інвалідністю), становить:

  • 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік для підприємств, установ та організацій з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб;
  • не менше 1 особи у середньообліковій чисельності штатних працівників для підприємств, установ та організацій з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб для працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” залишилося 10 і менше років.

Звітувати про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню за 2018 рік необхідно до 1 лютого 2019 року за оновленою формою, яка викладена в Наказі.

У разі невиконання роботодавцем квоти для працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.

 

 

Наказ Мінсоцполітики від 23.11.2018 № 1763 «Про затвердження Змін до Порядку надання роботодавцями державній службі зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню»

 

Читайте статтю на тему:

 

Лист про невизнання звітності після другої квитанції

Фіскали зазначають: подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557, на підставі договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.

Згідно з абз. 2 п. 12 розд. ІІ Порядку № 557 друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.

Разом з тим, відповідно до п. 49.11 ПКУ та п.п. 49.11.1 ПКУ у разі подання платником податків до контролюючого органу засобами електронного зв’язку податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та п. 48.4 ПКУ, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом 5-ти робочих днів з дня її отримання.

Згідно з п. 49.15 ПКУ податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв’язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм п. 48.3 і п. 48.4 ПКУ та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Таким чином, контролюючий орган має право після отримання платником податків другої квитанції про прийняття (реєстрацію) податкової декларації надіслати такому платнику письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 135.03

 


Декларацію з ПНП за 2018 рік слід подавати за оновленою формою

Фіскали листом від 04.01.2019 № 357/7/99-99-15-02-01-17 надають роз’яснення щодо:

1.Внесені зміни до основної частини декларації

  • Рядок 5 заголовної частини декларації та рядки «Код за ЄДРПОУ1» у додатках до декларації замінено на «Податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта1», у яких зазначаються код за ЄДРПОУ або реєстраційний (обліковий) номер платника податку, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податку, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
  • Рядок 9 заголовної частини декларації «Особливі відмітки» доповнено категорією «платник єдиного податку». У зазначеному полі декларації проставляють позначку платники єдиного податку, які здійснювали на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом.
  1. Оновлені редакції додатків до декларації

Додаток З до рядка 16 ЗП декларації

У зв’язку із включенням п. 15 до підрозділу 4 розділу XX ПКУ, показники рядка 16 додатка, які враховуються у зменшення нарахованої суми ПНП підприємств, доповнено рядком 16.5. Відповідно показник рядка 16 дорівнює сумі рядків (рядок 16.1 + рядок 16.4.1 + рядок 16.5).

У рядку 16.5 відображається зменшення ПНП підприємств на суму сплаченого за поточний звітний період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у відповідних товарних підкатегоріях УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у відповідних товарних підкатегоріях УКТ ЗЕД, визначених у п. 15 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.

При цьому не врахований у зменшення за поточний податковий (звітний) період залишок суми не зменшує ПНП у наступних податкових (звітних) періодах.

Крім того, до рядка 16.3 додатка внесено редакційні зміни щодо уточнення показника – у цьому рядку зазначається показник рядка 16.4.2 додатка до декларації попереднього звітного (податкового) року, тобто сума нарахованого та сплаченого авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів у минулих періодах не врахована у зменшення податку за попередній звітний (податковий) рік.

Додаток ПН до рядка 23 ПН декларації

З урахуванням змін, внесених Законом України від 07.09.2017 № 2146 «Про внесення змін до ПКУ щодо оподаткування доходів нерезидентів – інвесторів у цінні папери» до п.п. 141.4.10 ПКУ, показник рядка 22 таблиці 1 додатка поширено на інші доходи за державними цінними паперами.

З урахуванням особливостей оподаткування доходів нерезидентів у рядку 25 таблиці 1 додатка виключено посилання на умови дотримання відповідних позик або кредитів від нерезидентів згідно з п.п. «в» п.п. 141.4.11 ПКУ (п. 46 підрозділу 4 розділу XX ПКУ).

Платники єдиного податку (фізичні і юридичні особи), які здійснювали у звітному податковому періоді на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи будь-які виплати відповідно до п. 297.5 ПКУ, складатимуть та подаватимуть додаток ПН до декларації.

Додаток РІ до рядка 03 РІ декларації

Розділ «Резерви банків та небанківських фінансових установ» оновлено різницями:

  • які збільшують фінансовий результат до оподаткування:

рядок 2.1.4 – сума використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 ПКУ (п.п. 1 п.п. 139.3.3 ПКУ);

рядок 2.1.5 – сума використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов’язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки (п.п. 2 п.п. 139.3.3 ПКУ);

  • які зменшують фінансовий результат до оподаткування:

рядок 2.2.4 – сума списання у попередніх звітних періодах активу, який у звітному періоді набув ознак, визначених п.п. 14.1.11 ПКУ (п.п. 139.3.4 ПКУ);

рядок 2.2.4.1 – сума доходів (зменшення витрат) від погашення раніше списаної за рахунок резерву заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (п.п. 139.3.4 ПКУ).

Розділ «Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (стаття 140 розділу III Кодексу)» оновлено різницями:

  • на які збільшується фінансовий результат до оподаткування:

рядок 3.1.6.1 – сума 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 ПКУ (п.п. 140.5.4 ПКУ);

рядок 3.1.6.2 – сума 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 ПКУ, які не сплачують ПНП (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (п.п. 140.5.4 ПКУ);

рядок 3.1.7 – розмір різниці між вартістю придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт, послуг, та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки» (п.п. 140.5.4 ПКУ);

рядок 3.1.10.1 — сума повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, якщо така компенсація відповідно до ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – платника податку на доходи фізичних осіб (п.п. 140.5.10 ПКУ);

рядок 3.1.13 – сума витрат, понесених платником податку у поточному звітному періоді за рахунок раніше отриманих субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні», але не більше суми такої субсидії, здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 140.5.13 ПКУ);

рядок 3.1.14 – сума коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту інвалідів, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (п.п. 140.5.14 ПКУ);

  • на яку зменшується фінансовий результат до оподаткування:

рядок 3.2.5 – сума субсидій, отриманих платником податку – суб’єктом кінематографії України для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні», здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 140.4.4 ПКУ).

Розділ «Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу XX Кодексу» оновлено різницями:

  • які збільшують фінансовий результат до оподаткування:

рядок 4.1.18 – сума доходу, отриманого від реалізації газу (метану) вугільних родовищ, на який було зменшено фінансовий результат до оподаткування відповідно до абзацу другого п. 16 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, за результатами податкового року, що настає за податковим періодом застосування пільги – у разі відсутності цільового використання вивільнених від оподаткування коштів (п. 16 підрозділу 4 розділу XX ПКУ);

рядок 4.1.19 – від’ємна різниця (яка буде відображена через рахунки обліку капіталу банку) між відкоригованим розміром резервів за активами (у тому числі групами активів), розрахованим станом на початок 2018 року відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, що застосовуватимуться з 2018 року, та розміром резервів, сформованих у зв’язку зі зменшенням корисності активів відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, які застосовувалися станом на кінець 2017 року (п. 49 підрозділу 4 розділу XX ПКУ);

  • які зменшують фінансовий результат до оподаткування:

рядок 4.2.17 — сума доходу, отриманого від операцій з газом (метаном) вугільних родовищ (реалізація, переробка, спалювання) та/або похідною сировиною газу (метану) вугільних родовищ, у тому числі газоповітряною сумішшю із вмістом газу (метану), яка не відповідає вимогам до якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового та комунально-побутового споживання (п. 16 підрозділу 4 розділу XX ПКУ);

рядок 4.2.18 – позитивна різниця (яка буде відображена через рахунки обліку капіталу банку) між відкоригованим розміром резервів за активами (у тому числі групами активів), розрахованим станом на початок 2018 року відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, що застосовуватимуться з 2018 року, та розміром резервів, сформованих у зв’язку зі зменшенням корисності активів відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, які застосовувалися станом на кінець 2017 року (п. 49 підрозділу 4 розділу XX ПКУ);

рядок 4.2.19 – накопичена станом на кінець 2017 року сума перевищення розміру резерву, сформованого у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності, над лімітом, розрахованим відповідно до положень Кодексу, у тому числі відповідно до п. 21 підрозділу 4 розділу XX ПКУ(крім частини резерву (у межах перевищення над лімітом), що була використана або розформована у звітних (податкових) періодах до 01.01.2018 р.) (п. 50 підрозділу 4 розділу XX ПКУ).

Додаток AM до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ декларації

З урахуванням положень п.п. 138.3.3 ПКУ, яким встановлено мінімально допустимі строки амортизації окремих груп (1, 10, 11, 13), графи 3-5 рядків А1, А10, All, А13 додатка доповнені позначкою «X», оскільки такі групи не відносяться до основних засобів і не заповнюються суб’єктами господарювання.

Враховуючи, що видання наказу № 842 обумовлено змінами з 01.01.2018 в оподаткуванні ПНП, які впливають на показники бюджету поточного року, платникам ПНП підприємств за базовий звітний (податковий) період – 2018 рік рекомендовано подавати податкову декларацію за оновленою формою.

 

За матеріалами Офіс ВПП ДФС

 


Особливості нарахування амортизації на безоплатно отримані основні засоби

Фіскали нагадують: п.23 П(С)БО 7 визначено, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Таким чином, у податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації вартості придбаного (безоплатно отриманого) основного засобу, що був у використанні, встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), однак він не може бути меншим за мінімально допустимі строки визначені п.п. 138.3.3 ПКУ.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Донецькій області

 


З 2019 року – авансова сплата туристичного збору

Фіскали наголошують: з 01.01.2019 року змінено механізм оподаткування туристичним збором та з’явилося поняття податкового агента для справляння туристичного збору.

Відповідно до нової норми в ПКУ ними можуть бути:

  • юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, ФОП, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі);
  • квартирно-посередницькі організації, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
  • юридичні особи, які уповноважуються відповідним органом місцевого самоврядування справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідним органом.

Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному веб-сайті сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громад.

Починаючи з 2019 року, розмір туристичного збору для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення визначатиметься як відсоток від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (для внутрішнього туризму ставка визначається до 0,5 % (в 2019 році – не більше 20,86 грн), а для в’їзного туризму – до 5 % (в 2019році – не більше 208,65 грн)).

Розмір ставки збору встановлюється рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади.

Також з 2019 року відповідно до п. 268.1 ПКУ запроваджена авансова сплата туристичного збору перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентом.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Чернівецькій області

 


Нові коди бюджетної класифікації ПДФО та військового збору

Фіскали наголошують – введено у дію нові коди бюджетної класифікації:

  • 11010501 – «ПДФО, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;
  • 11011001 – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Платник податку – фізична особа, яка відповідно до розділу IV ПКУ зобов’язана сплатити податок, але звільнена від подання декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо), сплачує:

  • податок за кодом бюджетної класифікації «11010501» – «ПДФО, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;
  • військовий збір за кодом бюджетної класифікації «11011000» – «військовий збір».

Платник податку – фізична особа, яка зобов’язана подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує:

  • податок за кодом бюджетної класифікації «11010500» – «ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
  • військовий збір за кодом бюджетної класифікації «11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

 

За матеріалами ДФС України

 


Новий сервіс по заповненні декларації замість громадян

ДФС запровадила новий електронний сервіс в «Електронному кабінеті», який дозволяє отримати частково заповнену декларацію на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Такий сервіс часткового попереднього заповнення декларації надасть можливість платникам податків скоротити час і витрати на подання звітності, мінімізувати помилки при заповненні декларацій, та надати копії первинних документів як додаток до декларації в онлайн режимі.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Харківській області

 


Відшкодування витрат, пов’язаних з експрес-доставкою

Фіскали роз’яснюють: якщо в рамках виконання гарантійних зобов’язань при роздрібному продажі товарів через інтернет-магазин суб’єктом господарювання (продавцем) в користь фізичної особи (покупця) відшкодовуються витрати, пов’язані з експрес-доставкою («Нова пошта»), то сума таких витрат обкладається податком на доходи на загальних підставах як додаткове благо.

При цьому дохід у вигляді додаткового блага відображається податковим агентом у податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «126».

Такі витрати також підлягають оподаткуванню військовим збором.

 

Лист ДФС України від 21.11.2018 № 4899/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 


Оплата за навчання працівника. Особливості оподаткування та відображення в 1ДФ

Фіскали пояснюють: ст.165 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінзарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи (п.п. 165.1.21 ПКУ).

У 2019 році від оподаткування ПДФО звільняється сума, що становить 12 519,00 грн. (4173,00 грн. х 3) за повний або неповний місяць навчання.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) ПДФО до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Отже, сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів, що не перевищує у 2019 році 12519,00 грн. за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки фізичної особи (працівника), не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи.

При цьому кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи (працівника) в частині перевищення суми, визначеної п.п. 165.1.21 ПКУ, оподатковується ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.1 ПКУ (18 %).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу для її підготовки чи перепідготовки відображається в податковому розрахунку за ф. №1ДФ за ознакою доходу «145».

 

Підатегорія «ЗІР»103.25

 


Правила оподаткування ПДФО нецільової благодійної допомоги

Фіскали зазначають: не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. 1 п.п. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (розмір місячного прожиткового мінімуму, діючий для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 гривень) (п.п. 170.7.3 ПКУ).

Ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 грн. в розрахунку на місяць.

Отже, сума нецільової благодійної допомоги, що надається юридичною особою фізичній особі у розмірі, який у 2019 році не перевищує 2690 грн., не включається до оподатковуваного доходу такої особи, тобто не оподатковується ПДФО і відображається у податковому розрахунку № 1ДФ за ознакою доходу «169».

Перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню у джерела виплати ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5% (в 2019 році оподатковується сума, що перевищує 2690 грн) – п.п. 170.7.3 ПКУ.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 

Дивіться відео на тему:

 

ПСП для студентів

Фіскали наголошують: відповідно до ст.169 ПКУ, з урахуванням норм абз. 1 п.п.169.4.1 ПКУ студент має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150 % суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 ПКУ (у 2019 році – 1440,75 гривні).

Також передбачено, що ПСП не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

Отже, якщо студент отримує стипендію з бюджету, то ПСП до заробітної плати такого платника податку не застосовується.

У разі, якщо студент, який не отримує стипендію або отримує спонсорську стипендію та одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, то він має право на застосування ПСП у розмірі 150 % при умові, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує у 2019 році – 2690,00 гривень.

При цьому він повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету.

 

За матеріалами ГУ ДФС в Івано-Франківській області

 


Подання декларації та сплата єдиного податку при зміні району реєстрації

Фіскали зазначають: відповідно до п. 295.4 ПКУ сплата єдиного податку платниками 3 групи здійснюється за місцем податкової адреси.

Податкова декларація подається платниками єдиного податку до контролюючого органу за місцем податкової адреси (п. 296.4 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси (п. 294.7 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку 3 групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) затверджена наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 578 (далі – податкова декларація).

Враховуючи викладене, у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, юридична особа – платник єдиного податку 3 групи подає податкову декларацію та сплачує єдиний податок за попереднім місцем податкової адреси за податковий (звітний) період (квартал), в якому подано заяву про зміну податкової адреси.

За наступні податкові (звітні) періоди (квартали) платник єдиного податку третьої групи подає податкову декларацію та сплачує єдиний податок за новим місцем реєстрації (основним місцем обліку).

 

Підкатегорія «ЗІР»108.01.04

 

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

X