Дайджест нoвин “Податки і облік” з 06.05.2019 пo 13.05.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 13 May 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 06.05.2019 пo 13.05.2019

 

Індекс інфляції – 101,0%

Згідно з повідомленням Держстату індекс споживчих цін за квітень 2019 року становив 101,0%.

 

 

 

 

 

 

 

За інформацією Державної служби статистики України

 


Зміни до бюджетної класифікації

Мінфін затвердив Зміни до бюджетної класифікації, згідно з якими класифікацію доходів бюджету доповнено такими позиціями:

22013100 – Плата за ліцензії на виробництво пального

22013200 – Плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним

22013300 – Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним

22013400 – Плата за ліцензії на право зберігання пального».

 

 

 

Наказ Міністерства фінансів України від 26.04.2019 № 182 ««Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11»

 


Судова практика у випадку відсутності даних у інтегрованих картках

Фіскали ухилились від з’ясування обставин щодо встановлення об’єктивних причин відсутності в інтегрованих картках платника податків даних щодо надміру сплаченої суми, чим допустив протиправну бездіяльність (позивач – ТОВ разом з заявою про повернення переплати з ПНП надав платіжні документи, які свідчили про сплату відповідного податку який був відсутній за даними інтегрованих карток).

 

 

 

 

Суд встановив, що наведені обставини не змінюють фактичного статусу перерахованих позивачем грошових коштів як надміру сплачених коштів і не позбавляють податковий орган, на обліку в якому знаходиться позивач як платник податків, від з’ясування причин неузгодженості даних такого платника з даними інтегрованих карток, ведення яких відноситься до сфери діяльності органів ДФС.

 

Постанова Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 808/661/16, адміністративне провадження № К/9901/31446/18

 


Отримання довідки про підтвердження статусу податкового резидента

Фіскали інформують: будь-який платник — юридична особа, ФОП, фізична особа може надіслати лист (запит тощо) у довільній формі через Електронний кабінет до відповідного органу ДФС за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) щодо отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України.

При цьому нормами наказу ДПА України від 12.04.2002 № 173 «Про підтвердження статусу податкового резидента України» не передбачено отримання платником Довідки в електронному вигляді.

 

 

Орган ДФС на своєму бланку видає платнику податків (юридичній особі, ФОП, фізичній особі) Довідку протягом 10 робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи.

 

Підкатегорія «ЗІР» 140.03

 


ОПФ резедентів Австрії, що не підпадають під визначення контрольованих операцій

Фіскали консультують: до Переліку, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 № 480, не включені резиденти Австрійської Республіки з організаційно-правовою формою GmbH & Co KG.Тому операції з такими контрагентами не підпадають під визначення контрольованих відповідно до пп. «г» пп.39.2.1.1 ст.39 ПКУ, за умови, що резиденти вказаних країн не є пов’язаними з резидентом України особами та/або операції з ними не здійснюються через комісіонерів-нерезидентів. При цьому платник ПНП не збільшує фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог пп.140.5.4 ст.140 ПКУ.

 

 

 

Лист Офісу ВПП ДФС України від 26.04.2019 №1852/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Норматив відрахування держпідприємствами частини чистого прибутку до держбюджету змінено

Фіскали наголошують: Постановою Кабміну від 24.04.2019 № 63, яка набрала чинності з 27.04.2019, внесено зміни до п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабміну від 23.02.2011 № 138.

Зокрема, починаючи з 01.01.2019 частина чистого прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності, визначається у розмірі:

  • 90 % — для підприємств, обсяг чистого прибутку яких фактично у відповідному звітному періоді становить більше 50 000 тис. грн;
  • 50 % – для інших підприємств.

 

 

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до П(С)БО, подається до органів ДФС у строк, передбачений для подання декларації з ПНП.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Сумській області

 


Реєстрація платником ПДВ

Фіскали нагадують: під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

При цьому до оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ 20 %, ставкою 7 %, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначений обсяг, повинна подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ.

Водночас особа має право зареєструватись як платник ПДВ за своїм добровільним рішенням шляхом подання до контролюючого органу Заяви не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником ПДВ.

Такі особи можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого вони вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання ПН.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 

Дивіться відео на тему:

 
 

При наявних операціях з придбання та відсутніх операціях з постачання 12 місяців поспіль – підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ немає

Фіскали зазначають: анулювання реєстрації платника податку, проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ і відбувається, зокрема, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту.

 

 

 

Якщо у платника ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців відсутні операції з постачання та при цьому наявні обсяги придбання, за рахунок яких сформовано податковий кредит, то підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ відсутні. Зазначена норма визначена п.184.1 «г» ст. 184 ПКУ.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 

 


Дії платника у випадку не отримання квитанцій про прийняття/ неприйняття/ зупинення реєстрації ПН/РК

Фіскали інформують, що якщо протягом операційного дня не отримано квитанції про прийняття/ неприйняття/ зупинення реєстрації ПН/РКтоді слід:

  • через Електронний кабінет, шляхом перегляду в режимі реального часу переглянути дані ЄРПН щодо складених платником податку чи його контрагентами ПН та/або РК;
  • звернутись до Центру обслуговування платників податків за своїм місцезнаходженням чи до гарячої лінії за телефоном 0-800-501-007 (напрямок 0) з детальним описом ситуації;

 

 

  • якщо після надсилання ПН чи РК через дві години не надійшла квитанція, в Електронному кабінеті відсутні дані про реєстрацію та інспектор по телефону підтвердив відсутність надходження документа, то потрібно надіслати документ повторно на реєстрацію.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.37

 


Суд зобов’язав відкликати лист ДФСУ щодо критеріїв ризиковості для блокування ПН

Окружний адміністративний суд м. Києва зобов’язав ДФСУ відкликати лист від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18, яким затверджено Критерії ризиковості для блокування ПН, у зв’язку з тим, що ДФСУ, при прийнятті Критеріїв ризиковості, не було дотримано регуляторних процедур.

Відповідно до п. 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФСУ та надсилає на погодження Мінфіну. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФСУ на доопрацювання критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ДФС інформує профільний комітет ВРУ та оприлюднює на своєму веб-сайті погоджені критерії.

Проте, Критерії ризиковості платника податку, визначені у листі від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18, не затверджено нормативним актом ДФСУ та не погоджено Мінфіном, що суперечить вимогам п. 10 Порядку 117.

ДФСУ не доведено, що при прийнятті Критеріїв ризиковості платника податку було дотримано регуляторних процедур, натомість з матеріалів справи вбачається протилежне.

Окрім того, постановою КМУ від 28.12.1992 №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, відповідно до п. 3 якого, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб’єктами нормотворення, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться. Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України (протилежного відповідачем суду не доведено), а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Суд встановив, що дії ДФСУ, що полягають у запровадженні для використання регіональними підрозділами ДФС критеріїв оцінки ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН листом від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 «Критерії ризиковості платника податків» є протиправними.

 

 

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.04.2019 року у справі №640/1240/19.

 


Виправлення від’ємного значення ПДВ у декларації

За результатами перевірки платника орган контролю встановив:

  • завищення бюджетного відшкодування;
  • заниження від’ємного значення ПДВ, що зараховують до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Орган контролю ухвалив ППР за формою В1, яким зменшив суму бюджетного відшкодування.

Платник оскаржив рішення податківців в адміністративному порядку, але ДФС не задовольнила його скаргу.

Фіскали пояснюють: щоб виправити помилку, платник ПДВ повинен відобразити суму від’ємного значення ПДВ, що зараховують до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на підставі акта перевірки, в рядку 16.3 декларації за звітний (податковий) період, в якому узгоджено ППР за формою В1.

У таблиці «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку» потрібно зазначити номер і дату ППР за формою В1.

 

Лист ДФС Украхїни від 26.04.2019 № 1860/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Об’єкт оподаткування ПДВ при передачі майнових прав інтелектуальної власності

Фіскали нагадують: об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до ст.186 ПКУ (пп. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ).

Місцем постачання послуг з надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць) вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання (пп. «а» п.186.3 ст.186 ПКУ).

При постачанні резидентом послуг з надання майнових прав інтелектуальної власності нерезиденту місцем поставки таких послуг є країна нерезидента, то така операціє не є об’єктом оподаткування ПДВ.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Об’єкт чи не об’єкт оподаткування ПДВ – надання послуг нерезиденту з розробки та тестування програмного забезпечення?

Фіскали консультують: у разі здійснення резидентом операцій з постачання послуг з розроблення та тестування програмного забезпечення, зазначених у пп. «в» п.186.3 ст.186 ПКУ, нерезиденту (зареєстрованому як суб’єкт господарювання за межами митної території України), такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ.

 

 

 

 

Вказані операції не враховуються під час обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації платником ПДВ.

 

Лист ДФС України від 25.04.2019 № 1825/ІПК/17-00-12-01-06

 


ПДВ при транспортно-експедиторських послугах на території України

Фіскали інформують: при здійсненні транспортно-експедиторської діяльності на території України базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) та вартість послуг з перевезення за умови, що перевізник є платником ПДВ. Якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику.

Тобто, базою оподаткування транспортно-експедиторських послуг є винагорода експедитора за ставкою 20 %. При цьому у плату експедитора не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування.

При отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає податкове зобов’язання з ПДВ на суму перевезення та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг (це правило діє і у випадку, коли експедитор сам надає послуги з перевезення, і у випадку, коли експедитор залучає перевізника — платника ПДВ). Експедитор на дату виникнення податкових зобов’язань складає ПН замовнику перевезення, в якій окремими рядками відображає вартість експедиторських послуг та вартість послуг з перевезення.

У разі якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику та, відповідно, експедитор складає податкову накладну лише на вартість винагороди.

При цьому акти виконаних робіт замовнику надаються експедитором на фактично надані транспортно-експедиторські послуги, в тому числі на послуги перевезення за рахунок залучення перевізника — неплатника ПДВ.

Підпунктом «а» пп.186.2.1 п.186.2 ст.186 ПКУ визначено: місцем постачання послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності (навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послу), є місце фактичного постачання послуг, тобто дані послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги), якщо такі послуги фактично надаються на митній території України.

У разі якщо послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності, надаються неплатником ПДВ, то вартість наданих таким платником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику, при цьому при здійсненні транспортно-експедиторської діяльності на території України базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно- експедиторських послуг (винагорода експедитора).

 

 

Лист ДФС України від 25.04.2019 № 1807/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Зобов’язання з ПДВ при експорті товарів, якщо дата оформлення митної декларації та дата фактичного їх вивезення припадають на різні податкові періоди

Фіскали консультують: у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог МКУ та Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 № 450.

 

 

Лист ДФС України від 25.04.2019 №1817/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


ПДВ при експорті за договором комісії

Фіскали зазначають: попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника ПДВ, такого експортера або імпортера (п.187.11 ПКУ).

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (пп. 195.1.1 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п. 187.1 ПКУ).

Експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

У разі якщо платник ПДВ експортує товари за межі митної території України, отримані від іншого платника ПДВ на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку – експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною пп. «а» п.193.1 ПКУ, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються (п.200.16 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції – її власник (комітент).

При отриманні комітентом авансової оплати вартості товарів, що експортуються комісіонером, жодних податкових наслідків не виникає.

 

 

За матеріалами ДФС у Дніпропетровській області

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Знищення (загибель) посівів: чи нараховувати ПДВ зобов’язання з ПДВ за придбаними товарами/послугами, які були використані для посівів що знищені (загиблі)

Фіскали консультують: у разі якщо у зв’язку із знищенням (загибеллю) посівів здійснюється списання товарів/послуг, придбаних з ПДВ, що були використані для таких посівів, то податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п.198.5 ст. 198 ПКУ платником ПДВ:

 

 

 

  • нараховуються, якщо вартість таких товарів/послуг не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню;
  • не нараховуються, якщо вартість таких товарів/послуг включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню.

 

 

Лист ДФС України від 23.04.2019 № 1760/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 
 

ПДВ у випадку не поверненої зворотної тари понад 12 місяців

Фіскали інформують: відповідно до п.189.2 ПКУ вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.

 

 

 

Таким чином тара, яка не повернута більше ніж 12 календарних місяців, визнається товаром, операція з постачання якого відбулася з першого дня, наступного за сплином вказаного терміну. Виходячи з вартості такої тари визнаються податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20%, складається податкова накладна, яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН у встановлені терміни.

 

 

Лист ДФС України від 18.04.2019 № 1681/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


ПДВ при безоплатному наданні працівникам форменного одягу

Фіскали консультують: вартість безплатного спеціального (форменого) одягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту не включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника (пп.165.1.9 ПКУ). Якщо вимоги цієї норми не виконані, то дохід оподатковують на загальних підставах. Операція з безплатного постачання форменого одягу є об’єктом оподаткування ПДВ. Базу оподаткування визначають відповідно до п.188.1 ПКУ. Якщо ціна придбання одягу перевищує фактичну, складають дві ПН (п. 15 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307). «ПДВ, що входить до вартості форменого одягу і який утримують із доходу працівника, є компенсацією частини вартості такого форменого одягу, операція з постачання якого є об’єктом оподаткування ПДВ

 

Лист ДСС України від 23.04.2019 №1762/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Рентна плата за використання води для виробничих та власних питних потреб

Фіскали пояснюють: первинний водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та використовує воду одночасно для виробничих потреб (у тому числі виготовлення напоїв) та для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, обчислює рентну плату за спеціальне використання води за фактичний обсяг води, який вилучено з водного об’єкта, шляхом складання з кожного напрямку використання води окремого додатка 5, а саме:

  • за обсяги води, що використані первинним водокористувачем для виробничих потреб та для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб із застосуванням ставок для відповідного водного об’єкта, визначених п.п.255.5.1 та 255.5.2 ст.255 ПКУ;
  • за обсяги води, що використані первинним водокористувачем для виготовлення напоїв із застосуванням ставок, визначених пп. 255.5.6 ст. 255 ПКУ — за воду, що входить виключно до складу напоїв.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Акцизний податок при реалізації алкогольних коктейлів

Фіскали нагадують: акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизних товарів оподатковуються операції з реалізації коктейлів суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, якщо вміст спирту етилового у таких напоях перевищує 0,5 % об’ємних одиниць.

 

Базою оподаткування акцизного податку з роздрібної торгівлі алкогольними напоями є вартість (з ПДВ та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів. Тобто при визначенні бази оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зокрема коктейлів, ціну реалізованого товару необхідно розділити на 105 та помножити на 100 (ціна коктейлю — 105 % складається з вартості товару з ПДВ — 100% та акцизного податку з роздрібної торгівлі алкогольними напоями — 5 %).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Миколаївській області

 


Пересувний акцизний склад у вигляді транспортного засобу

Фіскали наголошують: з 01.07.2019 набувають чинності зміни внесені Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесенно зміни, зокрема до п.14.1 ст.14 ПКУ, який доповнено новим пп.14.1.6¹, що визначає поняття «акцизний склад пересувний».

Акцизний склад пересувний — це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним пп. «а» п. 2 частини другої ст. 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.

Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Обчислення земельного податку за площі приміщень, що надаються в оренду на неповний робочий день

Фіскали інформують: нормами ПКУ не передбачено ставок земельного податку за площі приміщень, що надаються в оренду на неповний робочий день (кілька годин на тиждень або день).

 

 

 

 

Отже, суб’єкти господарювання, які надають в оренду приміщення на неповний робочий день, обчислюють земельний податок на загальних підставах.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 112.05

 


Понадлімітна готівка що здається в  банк наступного дня

Фіскали консультують: готівку не вважають понадлімітною в день її надходження, якщо:

  • понадлімітна сума здана до банку не пізніше наступного робочого дня банку;
  • видана (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов’язані з діяльністю підприємства.

Отже, готівка, яка надійшла до каси у 23:30 і здана до банку на наступний день о 10:00, не є понадлімітною.

 

 

 

Лист ДФС України від 03.05.2019 № 1965/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 


Платежі що не відносяться до роялті

Фіскали нагадують: роялті — будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) (пп.14.1.225 ст.14 ПКУ).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

  • як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
  • за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
  • за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
  • за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;
  • за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Луганській області

 


Путівки на відпочинок та оздоровлення працівників

Фіскали зазначають: не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем-платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, у 2019 році ця сума складає 20865 грн. (п.п.165.1.35 ПКУ).

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені .

Якщо вартість путівки (розмір знижки) перевищує встановлений п.п.165.1.35 ПКУ граничний розмір доходу, то податковий агент під час нарахування (виплати) такого доходу зобов’язаний, за рахунок платника податку, утримати ПДФО із загальної вартості наданої путівки.

Вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства (крім випадків, указаних у п. 3.2 розд. 3 Інструкції №5), входять до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат (п.п 2.3.4 розд. 2 Інструкції №5), а отже є базою нарахування ЄСВ.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Рівненській області

 


Сплата податків за працівників, що працюють за місцем проживання

Фіскали консультують: якщо підприємство не має в інших регіонах відокремлених підрозділів та/або власного чи орендованого майна, ПДФО із зарплати найманих працівників, які здійснюють трудові обов’язки за місцем свого проживання і мають роз’їзний (пересувний) характер праці, сплачується таким підприємством (податковим агентом) до місцевого бюджету за його місцезнаходженням незалежно від місця проживання таких працівників.

 

 

 

 

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 24.04.2019 № 1771/10/26-15-13-06-12-ІПК

 


Авансові внески з ПНП у разі виплати дивідендів

Фіскали повідомляють: платники єдиного податку (ІІІ та IV груп) не нараховують та не сплачують до бюджету авансові внески з ПНП при виплаті дивідендів.

 

 

 

 

 

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 


Уточення декларації «єдиноподатника» IV групи у зв’язку зі зміною протягом року нормативної грошової оцінки

Фіскали інформують: базою оподаткування податком для платників єдиного податку IV групи для с/г товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара с/г угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ (п. 2921.2 ПКУ).

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку IV групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка, зокрема, ріллі в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ.

Станом на 20 лютого поточного року подання податкової декларації платника єдиного податку відповідно до п. 271.2 ПКУ можуть бути затверджені нові нормативні грошові оцінки земель (далі – Оцінка), які наберуть чинності після граничного терміну подання декларації. При цьому затверджені рішеннями органів самоврядування технічні документації Оцінок передаються до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр) з метою внесення відомостей до кадастру у термін, визначений чинним законодавством. У відповідності до Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель», п. 271.2 ПКУ оприлюднюється інформація про виконання і набрання чинності Оцінок земельних ділянок.

Форма податкової декларації затверджена наказом Мінфіну від 19.06.2015 № 578. При цьому формою податкової декларації передбачено, що при зміни протягом року, зокрема, нормативної грошової оцінки земельної ділянки, показники в колонках 7-10 декларації заповнюються (із застосуванням формул за відповідними колонками) з дня календарного місяця, у якому починають та/або до дня календарного місяця, у якому припиняють діяти вказані зміни.

Отже, у разі зміни бази оподаткування у звітному періоді платник єдиного податку IV групи має можливість внести зміни до податкової декларації щодо річної суми податку у строки і порядку, передбаченими ст. 50, п.п. 295.9.5 ПКУ.

 

Підкатегорія «ЗІР» 108.02.05

 


Щорічна відпустка підприємця -«спрощенця»: як сплачувати єдиний податок та ЄСВ

Фіскали зазначають: «єдиноподатники» І та ІІ груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.

 

З метою уникнення порушення термінів сплати авансових платежів доцільно подавати до фіскального органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки.

ЄСВ за себе платник єдиного податку (якщо він — не пенсіонер або не інвалід) сплачує за всі місяці, у яких він застосовував спрощену систему оподаткування, у тому числі і за місяць відпочинку.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 


Дохід «єдиноподатника» слід визначати із врахуванням комісії банку

Фіскали консультують: при здійсненні розрахунків за товари (роботи послуги) із використанням платіжних терміналів з суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку вважається вся вартість реалізованого товару (робіт, послуг) з врахуванням відсотків (комісії) банку.

 

 

 

При цьому датою отримання доходу є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок платника єдиного податку.

 

 

Лист ДФС України від 18.04.2019 № 1665/Х/26-15-13-06-12-ІПК

 


Сума компенсації за найм житла працівника є базою нарахування ЄСВ

Фіскали інформують: базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

 

 

 

До фонду оплати праці відносяться інші виплати, що мають індивідуальний характер, зокрема оплата найманого житла. Тобто, сума компенсації за найм житла є базою нарахування ЄСВ.

 

Лист ДФС України від 23.04.2019 № 1766/5/99-99-13-02-03-16/ІПК

 


Розмір ЄСВ на зарплату найманого працівника – інваліда, що працює в «незалежника»

Фіскали зазначають: особи, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховують ЄСВ на заробітну плату працівників — осіб з інвалідністю у розмірі 22 % до визначеної бази нарахування ЄСВ.

 

 

 

 

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 301.04.03

 


Нові підстави для перевірок страхувальників

Новий проект постанови «Про затвердження Порядку перевірки правильності використання страхувальниками страхових коштів Фонду соціального страхування України» доопрацьований Фондом та заново розміщений для громадського обговорення 25.04.2019 року.

В проекті змінено перелік підстав для проведення перевірок, зокрема, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбиратимуть страхувальники, в яких наявна хоча б одна з таких підстав:

  • зростання кількості оплачених листків непрацездатності та/або днів тимчасової непрацездатності (вагітності та пологів), та/або сум матеріального забезпечення на зазначені цілі у звітному періоді в порівнянні з аналогічним періодом минулого року;
  • здійснення виплат матеріального забезпечення застрахованій особі в межах, наближених до максимальних розмірів у розрахунку на один день;
  • наявність витрат страхових коштів Фонду за відсутності сплати страхувальником ЄСВ.

Документальні позапланові перевірки проводитимуться без попереднього повідомлення страхувальника за наявності хоча б однієї з таких підстав:

  • подання протягом місяця страхувальником до оплати за рахунок коштів Фонду листків непрацездатності за страховими випадками, які настали в цьому місяці та які видані 10 і більше відсоткам застрахованих осіб, а для мікропідприємств (не більше 10 осіб) та малих підприємств (не більше 50 осіб) 50 і більше відсотків від загальної кількості застрахованих осіб страхувальника в цьому періоді за умови відсутності зростання рівня захворюваності;
  • видання одним закладом охорони здоров’я або лікарем, що проводить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа – підприємець, 30 і більше відсотків листків непрацездатності у страхувальника;
  • збільшення в 1,1 і більше разів видатків Фонду на матеріальне забезпечення у порівнянні з попереднім місяцем за умови відсутності у страхувальника аналогічного зростання фонду оплати праці;
  • виявлення робочим органом виконавчої дирекції Фонду або його відділенням за результатами камеральної перевірки даних про неправомірне використання коштів Фонду;
  • системні порушення щодо використання страхових коштів Фонду, зокрема, за результатами двох попередніх документальних перевірок встановлені порушення використання страхових коштів Фонду;
  • неподання страхувальником повідомлення про виплату коштів застрахованим особам протягом трьох місяців з дня здійснення фінансування Фондом сум, зазначених в заяві-розрахунку;
  • подання страхувальником письмової заяви про здійснення перевірки за його бажанням;
  • розпочато процедуру припинення юридичної особи в результаті її реорганізації або ліквідації, а також у разі припинення підприємницької діяльності ФОП або відокремленого підрозділу юридичної особи, відкриття провадження у справі про банкрутство страхувальника, отримання від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, повідомлення про прийняття страхувальниками, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», рішення про зняття з обліку платника єдиного внеску;
  • звернення застрахованої особи про порушення страхувальником законодавства у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування;
  • надання заперечень до акта проведеної перевірки у разі, коли страхувальник у своїх запереченнях посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення позапланової перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;
  • на вимогу правоохоронних органів або за рішенням суду.

Плани-графіки на ІІ квартал 2019 року проведення планових перевірок розміщуються на веб-порталах робочих органів виконавчої дирекції Фонду. Щодо Львівської області, то плани можна переглянути пройшовши за посиланням: http://www.fssu.gov.ua/fse/control/lvv/uk/publish/article/87322

 

Проект постанови «Про затвердження Порядку перевірки правильності використання страхувальниками страхових коштів Фонду соціального страхування України»

 


Особливості суміщення посад

Фахівці Держпраці наголошують: працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Суміщення професій (посад) допускається за згодою працівника протягом встановленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), якщо це економічно вигідно і не призводить до погіршення якості продукції, виконуваних робіт, обслуговування населення.

Суміщення професій (посад) не може встановлюватись роботодавцем, якщо для виконання роботи законодавством передбачено вимоги до рівня освіти, та стану здоров’я працівника.

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Львівській області

 


Звільнення працівника в останній день відпустки. Чи можливо це?

Фахівці Держпраці у зазначають: згідно зі ст.40 КЗпП – «Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» – звільнення працівника у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, не допускається.

Це правило не поширюється лише на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Законодавство забороняє звільнення працівника під час його відпустки або тимчасової непрацездатності лише при розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця.

А звільнення у зв’язку з розірванням такого договору з ініціативи працівника, а також у деяких випадках припинення трудового  договору в цей період є можливим.

Можливість звільнення під час відпустки за ініціативою самого працівника окремо передбачено ст. 3 Закону  «Про відпустки» – «Право на відпустки у разі звільнення» – так звана відпустка з наступним звільненням.

 

За матеріалами Держпраці у Чернівецькій області

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X