fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 04.11.2019 пo 11.11.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 11 Nov 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 04.11.2019 пo 11.11.2019

 

Індекс інфляції за жовтень – 100,7 %

За даними Держстату індекс споживчих цін (індекс інфляції) за жовтень 2019 року – 100,7%.

 

 

 

 

 

За матеріалами Держстат

 

 


Правові наслідки для платників податків відсутні, якщо податківці не прийняли ППР

Колегія суддів вважає що дії контролюючого органу щодо оформлення акта про неможливість проведення перевірки з відображенням у ньому окремих відомостей не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов’язків.

Матеріали справи не містять доказів зміни контролюючим органом задекларованих позивачем показників податкових зобов’язань та податкового кредиту, як не містять і доказів прийняття контролюючим органом ППР на підставі акта про неможливість проведення перевірки.

Дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційної системи «Податковий блок» змін показників податкової звітності суб’єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов’язань на підставі податкової інформації без прийняття ППР не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права. Розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

 

 

Постанова ВС від 04.09.2019 у справі № 810/4090/14

 

Дивіться інфографіку на тему:

 

Нова систему обліку руху товарів, яка інтегрована з СЕА ПДВ

В Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики запропоновано Концепцію запровадження системи обліку руху товарів.

Етап 1: Впровадження електронної видаткової/товарно-транспортної накладної (е-ВТТН) – універсальний первинний документ, що засвідчує перехід права власності і переміщення товарів на заміну звичайних видаткових накладних, ТТН та інших документів, що засвідчують факт переміщення товарів. Обов’язковим є реєстрація еВТТН у відповідному реєстрі е-ВТТН. Також необхідним є надання контролюючим органам доступу до даних реєстру е-ВТТН задля фізичного контролю переміщення товарів та побудови ризикоорієнтованої системи пост-аудиту. 

Вступає в дію з 2020 року для складних побутових товарів, горіхів, виробів з металу, а потім, за підсумками апробації розширюється рішенням КМУ в межах встановлених законом.

Етап 2: Інтеграція системи реєстрації е-ВТТН та СЕА ПДВ – реєстрація ПН при постачанні товару відбувається лише за наявності зареєстрованої відповідної е-ВТТН (автоматично заповнюється ПН інформацією, яка міститься в е-ВТТН).

Термін впровадження потребує уточнення, апробація здійснюється на одному виді товарів (горіхах), після чого поширюється на всі, для яких обов’язкова реєстрація е-ВТТН. 

До форми ПН необхідно внести наступні зміни:

  1. Запроваджуються додаткові реквізити такі як номер е-ВТТН, код товару за УКТ ЗЕД з усіма цифрами, а не лише першими чотирма (аналогічно з діючими вимогами до підакцизних товарів);
  2. Нові, обов’язкові для всіх платників ПДВ, поля «передоплата» і «поставка».

При цьому:

  • у випадку складання ПН на передоплату, в ній не заповнюється реквізит «номенклатура товару» (номенклатура буде вказана при здійснені поставки товару), а лише зазначається ставка ПДВ, за якою в майбутньому буде здійснена поставка;
  • код товару за УКТ ЗЕД з усіма цифрами, а не лише першими чотирма вказується лише у разі здійснення операцій з товарами РКТ.

Етап 3: Запровадження Єдиної системи обліку руху товарів (ЄСОРТ) – системи контролю фізичних об’ємів постачання товарів, що дозволяє зареєструвати е-ТТН в Реєстрі е-ТТН виключно в межах ліміту залишку товарів, за прикладом реєстрації ПН в ЄРПН в межах ліміту по формулі СЕА ПДВ (можливо відвантажити лише те, що було легально закуплено або вироблено). Дозволяє відмовитися від призупинення реєстрації ПН, що реєструються при постачанні відповідних товарів.

Ліміт залишку товарів визначається за формулою:

∑е-ВТТН= + ∑ЗаявкиПоповн + ∑е-ВТТНОтр + ∑ПродуктПереробки +∑Митн – ∑Втрат- ∑е-ВТТНВид – ∑ТоварПерероб – ∑Митн

де:

∑ЗаявкиПоповн – загальний обсяг товару за зареєстрованими в системі електронного адміністрування обліку руху товарів заявками на поповнення обсягу залишку товару;

∑е-ВТТНОтр – загальний обсяг товару за отриманими е-ВТТН/розрахунками коригування до них, зареєстрованими в ЄСОРТ;

∑Втрат – загальний обсяг товару, втраченого, зіпсованого, знищеного, включаючи випадки внаслідок форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом за зареєстрованими заявками на втрати, що засвідчуються відповідними документами (актами на списання, в межах норм природного убутку, встановлених Кабінетом Міністрів України);

∑е-ВТТНВид – загальний обсяг товару за виданими е-ВТТН/РК до них, зареєстрованими в ЄСОРТ. Причому е-ВТТН/реєструється незалежно від того чи здійснювалося постачання учаснику ЄСОРТ чи особі, яка не є учасником ЄСОРТ (за аналогією з ПН, які не надаються покупцю); ∑ТоварПерероб – загальний обсяг товару, переробленого в товар з іншим кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД за зареєстрованими; Кабінет Міністрів України затверджує нормативи переробки відповідних товарів;

∑ПродуктПереробки – загальний обсяг товару, отриманий внаслідок переробки за зареєстрованими в ЄСОРТ заявками на переробку, у зв’язку з чим змінилися його код УКТ ЗЕД;

+ ∑Митн – загальний обсяг товару, ввезеного на митну територію України у режимі імпорту та/або тимчасового ввезення, оформленого належним чином митними деклараціями;

– ∑Митн – загальний обсяг товару, вивезеного з митної території України в режимі експорту та/або тимчасового вивезення, оформленого належним чином митними деклараціями, а також відповідним єдиним транспортним документом (загальні авіанакладні (AWB – airwaybill, MAWB – master airwaybill), CMR, bill of lading (коносамент) тощо).

При закупівлі товарів у фізичних осіб, вони вносяться в систему (враховуються у формулі) тільки після сплати ПДФО з відповідних доходів.

Товари, рух яких контролюється з точки зору обсягів, пропонується вивести з під дії СМКОР – якщо ПН реєструється на базі зареєстрованої е-ВТТН. Під час реєстрації е-ВТТН система вже визнала здійснення відповідної поставки. Замість зупинення реєстрації ПН, податкові органи отримують можливість ефективно контролювати фактичну кількість товару на складі та донараховувати податкові зобов’язання на товари, що відсутні на складі.

Запроваджується в тестовому режимі з 2022 року, та застосовується виключно для товарів найвищої категорії ризику (пропонується грецькі горіхи). В разі дострокової готовності системи, уряд має право ввести її в дію достроково. Після успішної реалізації перелік товарів може бути розширено Кабміном, в межах переліку товарів високої категорії ризику, передбачених законом. 

Етап 4: Впровадження системи обліку переміщення обсягів постачання товарів, для якіх можливо запровадити єдині універсальні одиниці виміру, але які не можуть бути однозначно ідентифіковані за повним кодом УКТЗЕД.

Терміни вимагають уточнення, пропонується реалізувати наступним законопроектом з урахуванням досвіду реалізації попередніх етапів.

Крім того, зазначається, що ЄРПН, функціонує лише як механізми контролю сплати податку платниками ПДВ та не стосується операцій значного прошарку платників податків. ЄРПН забезпечує усі необхідні дані для контролю проходження товарів крім одного випадку – постачання товарів неплатникам ПДВ і, відповідно, неплатниками ПДВ: при постачанні товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник ПДВ у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний Індивідуальний податковий номер (далі – ІПН) «100000000000». Рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Що пропонується:

1.1. На першому етапі внести зміни до наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами) — необхідно забезпечити заповнення граф «Отримувач (покупець)» і «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта».

1.2. На другому етапі внести зміни до ПКУ — зобов’язати неплатників ПДВ також здійснювати реєстрацію (за спрощеною схемою) в ЄРПН інформації про переміщення ТМЦ для всіх неплатників ПДВ за формою ТТН.

 

 

За матеріалами Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики

 

Дивіться відео на тему:

 

Податкові наслідки при сплаті за рекламу у соцмережі

Податківці нагадують: відповідно до п.п. 2 п.109, п.п. 7 п.2 Положення № 5 (постанова Правління НБУ від 12.11.2003 № 492), а також керуючись ч.1 ст. 15 Закону України від 04.10.2014 № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», юридичним особам с корпоративною платіжною карткою дозволено здійснювати розрахунки за одним ЗЕД договором за один операційний день до 150 тис грн.

При цьому довіреною особою подається авансовий звіт за витрачені з карти кошти з додаванням роздрукованого підтверджуючого електронного документу. А підтвердженням витрати грошових коштів при придбанні юридичною особою послуг на іноземних інтернет-сайтах буде виписка банку, який випустив таку платіжну картку та відповідна квитанція від постачальника послуг.

Підприємства обліковують витрати на рекламу за правилами бухгалтерського обліку. Якщо ЗЕД-послуги отримує підприємство з великими доходами, то його фінансовий результат може бути відкоригований на податкові різниці:

  • відповідно до п.п. 140.5.2 ПКУ – на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних послуг над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ;
  • відповідно до п.п. 140.5.4 ПКУ – на суму 30% вартості послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних у нерезидентів (у тому числі нерезидентів – пов’язаних осіб), зареєстрованих в державах (на територіях), вказаних в п.п. 39.2.1.2 ПКУ, тобто за Переліком «низькоподаткових» країн (постанова КМУ від 27.12.2017 № 1045) та Переліком організаційно-правових форм (постанова КМУ від 04.07.2017 №480).

Оскільки місце постачання послуг розташоване на митній території України, то відповідно до п. 180.2 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, не зареєстрованими як платники податку, є отримувач послуг.

Базою нарахування ПДВ у такому випадку є договірна вартість послуг (п. 190.2 ПКУ). При цьому вартість послуг перераховується в національну валюту за курсом НБУ, що діяв на дату виникнення податкового зобов’язання.

Зобов’язання з ПДВ з послуг нерезидента з місцем постачання на території України нараховують за правилами згідно п. 187.8 ПКУ – на дату списання коштів з банківського рахунку платника в рахунок сплати послуг або на дату оформлення документу, що підтверджує факт постачання послуг нерезидентом.

Сума нарахованих ПДВ-зобов’язань відображається в податковій накладній, оформленій на таку операцію (п. 208.2 ПКУ). Така ПН, зареєстрована в ЄРПН, буде основою для відображення нарахованої суми ПДВ у складі податкового кредиту підприємства (п. 208.2, п.п «в» п. 198.1., п. 198.2 ПКУ).

У випадку, якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, податкова накладна не складається (п. 208.4 ПКУ). Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг у вигляді додатку до декларації з цього податку, затверджується у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ.

Крім того, відповідно до п.п. 141.4.6 ПКУ резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20% суми таких виплат за власний рахунок.

Сума доходу, з якої належить виплатити дохід, визначається за курсом НБУ, що діє на дату виплати такого доходу.

При цьому, у разі несплати або несвоєчасної сплати податку підприємство повинне буде сплатити штраф відповідно до ст. 127 ПКУ.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

 


Прискорена амортизація ОЗ

Податківці роз’ясннюють: платник ПНП має право застосувати у податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації (2 роки) для основних засобів четвертої групи (машини та обладнання) незалежно від строку корисного використання таких основних засобів з метою амортизації у бухгалтерському обліку за умови, що виконуються вимоги, передбачені п. 43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Бухгалтерський облік основних засобів у розрізі груп здійснюється з урахуванням функціонального призначення, технічних характеристик, умов використання при виконанні відповідної роботи основного засобу тощо. Зокрема при визначенні групи, до якої відноситься об’єкт основних засобів, здійснюється його класифікація за класами та типами основних засобів, наведеним у Державному класифікаторі України ДК 013-97 «Класифікація основних фондів», затвердженого наказом Державного комітету України зі стандартизації, метрології та сертифікації від 19.08.1997 № 507.

 

 

Лист ДПС України від 31.10.2019 № 1113/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

 


Реєстрація ПН в ЄРПН можна в день анулювання реєстрації як платника ПДВ

Податківці нагадують: відповідно до п. 184.7 ПКУ, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку на додану вартість по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Водночас, п. 201.1 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Враховуючи зазначене, день анулювання реєстрації особи як платника ПДВ є останнім днем її реєстрації як платника ПДВ та останнім днем, коли платник ПДВ повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ. Тому в день анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа має право складати та реєструвати ПН.

 

За матеріалами ГУ ДПС в Івано-Франківській області

 

Відвідайте чотириденний практикум на тему:

Профі з ПДВ – 13.11.2019


ПДВ при ремонті авто за рахунок страхових виплат

Податківці консультують:  виплата страховою компанією страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ.

При цьому операція з постачання послуг із ремонту автомобіля є об’єктом оподаткування ПДВ, а отже платник податку, який виконує такий ремонт, на дату, що сталася раніше (отримання страхового відшкодування в рахунок оплати вартості ремонту транспортного засобу або фактичного надання послуг із ремонту транспортного засобу) визначає податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості ремонту, та зобов’язаний скласти і зареєструвати в ЄРПН ПН за такою операцією.

Власник (платник ПДВ) транспортного засобу при отриманні послуг із ремонту транспортного засобу, оплата за які здійснюється страховою компанією, включає до складу податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН ПН) та в тому ж звітному (податковому) періоді зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ, оскільки платіж за ремонт транспортного засобу був сплачений не ним, а страховою компанією.

Особливості складання ПН відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ визначено пунктами 8, 11 та 16 Порядку № 1307.

 

 

Лист ДПС у Чернігівській області від 29.10.2019 № 1077/ІПК/25-01-04-01-04

 

Дивіться відео на тему:

 

Тотожність ПН та митних декларацій для формування податкового кредиту

Суд касаційної інстанції вважає, що у разі невключення ПДВ до складу податкового кредиту у звітному періоді, в якому оформлена митна декларація, платник податку не втрачає таке право і може ним скористатися протягом 365 календарних днів (на сьогодні 1095 днів) з дати оформлення митної декларації. Такий висновок узгоджується з положеннями аб.3 п. 198.6 ст. 198 ПКУ, які хоча і не містять прямого посилання на митну декларацію, однак зберігають за платником податку право включити до складу податкового кредиту податок протягом 365 календарних днів (на сьогодні 1095 днів) з дати складання ПН. Таке право зберігається за платником податку і у разі ввезення товарів на митну територію України та наявності документа, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, — митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Системний аналіз ПКУ вказує, що документами, які посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту, закон визначає як ПН, так і митні декларації, передбачені у п. 198.2 ст. 198 ПКУ, а також інші визначені у п. 201.11 ст. 201 ПКУ документи, які підтверджують сплату податку до бюджету.

Вид таких документів залежить від виду оподатковуваних операцій, що передбачають право платника на податковий кредит, проте ці документи є рівнозначними для права сформувати податковий кредит.

 

 

Постанова ВС від 30.09.2019 у справі № 804/13847/13-а

 

Дивіться відео на тему:

 

ПН при компенсації орендарем вартості комунальних послуг

Податківці наголошують: склад та порядок формування собівартості наданих послуг з оренди та облік отриманого відшкодування (компенсації) комунальних платежів має визначатися орендодавцем в обліковій політиці із врахуванням принципу превалювання сутності над формою та згідно з вимогами П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, та пп. 10 — 14 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, які визначають порядок визнання доходів та витрат від надання послуг.

Ст. 284 та 286 Господарського кодексу України визначено, що істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, яка є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Складовою частиною господарської діяльності з нерухомим майном є як придбання власником такого майна певних товарів та отримання ряду послуг, пов’язаних з необхідністю утримання такого майна (теплова та електрична енергія, природний газ, послуги з водопостачання, водовідведення, охорони, інших супутніх товарів/послуг тощо (далі – комунальні послуги та енергоносії), сплата податків, пов’язаних з нерухомим майном (земельний податок, орендна плата за землю, податок на нерухоме майно), так і перенесення вартості таких витрат на вартість готової продукції чи послуг, в тому числі і формування з урахуванням таких витрат розміру орендної плати за нерухоме майно.

Отже, у вартості орендної плати за нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі й таких складових, як вартість комунальних послуг, суми сплаченого земельного податку, податку на нерухоме майно тощо.

Таким чином, відшкодування витрат на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, земельного податку, податку на нерухоме майно тощо за своєю суттю є відшкодуванням (компенсацією) окремих елементів витрат, з яких складається вартість послуги з оренди майна. Тобто відшкодування (компенсація) таких витрат є оплатою частини вартості послуги з оренди майна.

Тому, при складанні ПНї за операціями з відшкодування орендарем орендодавцю вартості послуг, пов’язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого майна (у тому числі комунальних послуг та енергоносіїв, земельного податку, податку на нерухоме майно тощо), у гр. 2 ПН зазначається «Послуги з оренди», у графі 3.3 зазначається код послуги згідно з ДКПП, у гр. 4 зазначається «послуга».

У разі виникнення необхідності визначення коду послуги згідно з ДКПП, враховуючи лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.05.2017 №3411-08/15258-03, платник податку може звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС України

 

Дивіться відео на тему:

 

Виправлення помилки у Розрахунку податкових зобовязань по послугах на території України від нерезидента неплатнику ПДВ 

Податківці консультують: діючою на сьогодні редакцією наказу Мінфіну України від 28.01.2016 № 21 не передбачено окремої форми податкової звітності для виправлення самостійно виявлених отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, помилок у Розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах отримувач послуг, не зареєстрований як платник ПДВ, виявить помилку у Розрахунку, він має право її виправити шляхом подання до контролюючого органу Розрахунку з уточненими показниками (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ), у якому необхідно відобразити суму різниці між раніше задекларованими помилковими показниками та правильними (дійсними) показниками.

ДПС розроблено проект наказу Мінфіну України «Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2011 року № 167» який передбачає самостійне виправлення помилок у формі Розрахунку шляхом подання отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ до контролюючого органу Розрахунку с заповненим спеціальним полем для відміток про тип документу «Уточнюючий».

 

 

Лист ДПС України від 28.10.2019 № 1047/6/99-00-04-02-03-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 

Заповнення РК при зменшенні ціни на товарів по предоплаті та постачанні не зазначенених в ПН товарів

Податківці інформують: якщо на дату отримання попередньої оплати постачальником – платником ПДВ була складена ПН, а в подальшому при зміні умов договору передбачається як зменшення ціни товарів/послуг при їх незмінній кількості так і постачання товарів/послуг, які не зазначались в такій ПН, за умови, що загальна сума обсягів постачання та сума ПДВ не змінюються, постачальник на дату відвантаження товарів/послуг повинен:

  1. cкласти РК до ПН, в якому кожному рядку ПНї, що коригується, відповідає два рядки РК: у першому з них «обнуляється» рядок ПН, ціна по якому змінюється; у другому – зазначається новий (доданий) номер рядка, в якому зазначаються правильні показники. 

В усіх рядках РК, пов’язаних з коригуванням одного рядка ПН (рядок, в якому зі знаком «–» зазначено відповідні показники ПН, що коригується, та нового(их) рядка(ків) з виправленими показниками, що його замінює(ють), у графі 2.1 зазначається однаковий код причини коригування 101 (Зміна ціни). Одночасно усім таким рядкам присвоюється один номер групи коригування;

  1. cкласти нову ПНна операцію з постачання товарів/послуг, які не зазначались в ПН на аванс.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.15

 


Помилка у даті складання РК, яким «обнулено» ПН виправленню не підлягає

Податківці консультують: якщо платником податку складено ПН на дату отримання авансу за товари/послуги, а у РК, складеному та зареєстрованому в ЄРПН у зв’язку з поверненням такого авансу покупцю, невірно зазначено дату його складання, тобто виведено в нуль показники ПН, до якої він складався, то помилка, допущена у даті складання РК, виправленню не підлягає. 

Нормами податкового законодавства передбачено складання РК лише до ПН, а тому РК не може бути складено до ПН, яка у ситуації, описаній у зверненні, виведена в нуль (обнулена).

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише на підставі належним чином складеного відповідно до норм ПКУ та зареєстрованого в ЄРПН РК до ПН (п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ).

РК, який містить помилку у даті його складання, не відповідає первинним документам, на підставі яких платник формує показники податкової звітності, оскільки не дає змоги ідентифікувати операцію.

 

 

Лист ДПС України від 24.10.2019 № 981/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

 


ПН при актуванні в один день виконання однакових робіт на різних об’єктах замовника

Податківці інформують: у випадку надання покупцю ПН при виконанні одних і тих же видів робіт, що проводитимуться на різних об’єктах, та за якими акти виконаних робіт по кожному з об’єктів було складено в один день постачальником складається одна ПН з відображенням окремими рядками номенклатури всіх поставлених послуг, але не буде вважатися помилкою складання окремих ПНна кожну з таких послуг.

 

 

 

 

Лист ДПС України від 30.10.2019 № 1097/6/99/00-07-03-02-15/ІПК

 


РК при поверненні покупцем продукції, операції з постачання якої звільнені від ПДВ

Податківці консультують: згідно з п. 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК за формою згідно з дод.2 до ПН.

Порядок складання РК та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для ПН, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

У РК вказуються дата та номер ПН, до якої вносяться зміни. У клітинках номера ПН, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

Таким чином, у разі повернення покупцем продукції, яка була йому поставлена із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ, платник податку — постачальник складає РК до ПН, складеної за операцією з постачання такої продукції. Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником.

РК заповнюється у порядку, передбаченому для ПНих.

У розділі А табличної частини РК, що складається у зв’язку з поверненням покупцем продукції, яка була поставлена без ПДВ (операції з постачання якої звільнялися від оподаткування ПДВ), заповнюється лише рядок VIII. У розділі Б табличної частини такого РКу графі 2.1 вказується відповідний код причини коригування та заповнюються відповідні графи.

Реквізити заголовної частини РК повинні відповідати аналогічним реквізитам ПН, до якої складається такий РК.

 

 

Лист ДПС України від 28.10.2019 № 1049/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 

Продаж алкогольних напоїв (тютюнових виробів) через мережу Інтернет?

Податківці інформують: суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), не може здійснювати продаж алкогольних напоїв (тютюнових виробів) через мережу Інтернет, оскільки такі товари повинні зберігатися в місцях, внесених до ЄДР місць зберігання, а їх реалізація (відвантаження) повинна здійснюватися безпосередньо із місць, внесених до даного реєстру.

 

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 115.02

 


РРО новації

Податківці повідомляють щодо ключових новацій законів «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», зокрема:

  • РРО не потрібно використовувати спрощенцям І-ї групи (річний дохід до 300 тис. грн), а також фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства;
  • замість традиційних РРО можна використовувати спеціальні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, зокрема і на смартфон. При цьому закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання;
  • використовувати програмні РРО можна буде з 19.04.2020;
  • з жовтня 2020 року використання РРО стане обов’язковим (крім платників єдиного податку І-ї групи) для ФОП – «єдиноподатників» ризикових сфер діяльності — продавців ювелірних виробів, медпрепаратів і ліків, складних побутових приладів, автозапчастин, магазинів з продажу секонд-хенду. Також використовувати РРО мають ресторани, кафе, турагенції, готелі.
  • з 01.01.2021 використання РРО буде обов’язковим для  ФОП – «єдиноподатників» ІІ-IV груп незалежно від видів діяльності.

 

За матеріалами ДПС України

 


Умови за яких курсова різниця не відноситься до доходів платника податку

ВС України зазначає: курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти щодо валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

До правовідносин, які виникли у зв’язку з прощенням банками з 01.01.2015 боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не було погашено до 01.01.2014 р. та валюту зобов’язання за якими було змінено з іноземної на національну, застосовуються норми п. 8 підрозділу 1 розділу XX ПКУ.

Застосування вимог абзацу «д» пп. 164.2.17 ст. 164 ПКУ має місце виключно у разі перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за правилами, встановленими п. 8 підрозділу 1 розділу XX ПКУ.

Аналіз п. 8 підрозділу 1 розділу XX ПКУ свідчить про те, що прощена (анульована) кредитором сума (розмір якої дорівнює різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року) не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за наявності всіх обов’язкових умов:

  1. фінансовий кредит в іноземній валюті не був погашений станом на 01.01.2014;
  2. операція з прощення (анулювання кредиту) здійснена після 01.01.2015;
  3. відбулася зміна валюти зобов’язання за кредитом з іноземної валюти у гривню.

 

Постанова ВС від 01.10.2019 у справі № 826/4578/17

 

 


Порядок подання уточнюючого податкового розрахунку ф-ю № 1ДФ

Податківці наголошують: форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015  № 4.

Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. 

Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. 

Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

Коригування показників розд. I:

  • для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» — на виключення рядка;
  • для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» — на введення рядка;
  • для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» — рядок на виключення, а в другому – «0» — рядок на введення.

Коригування показників розд. II:

підрозділ «Оподаткування процентів»:

  • для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів — виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;

підрозд. «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:

  • для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею — виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

підрозд. «Військовий збір»:

  • для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір — виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Рівненській області

 


Ф-ма № 1ДФ при повернення ФОП суми попередньої оплати

Податківці роз’яснюють: у разі повернення ФОП суми попередньої оплати при розірванні договору, яка була відображена суб’єктом господарювання у розрахунку за формою № 1ДФ за попередній квартал, суб’єкт господарювання зазначає таку суму повернення з від’ємним значенням у складі податкового розрахунку за будь-який наступний податковий період, протягом якого відбулося таке повернення коштів.

Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Тобто у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (ФОП та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Волинській області

 


Оподаткування систематичної матеріальної допомоги від роботодавця

Податківці зазначають: якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставкою 18 %, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, з врахуванням вимог п. 164.6 ст.164 ПКУ.

Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то її оподаткування регулюється п. 170.7 ст. 170 ПКУ. Згідно з абз.3 п.п. 170.7.1 п. 170.7 ст.170 ПКУ нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення умов або напрямів її витрачання.

Згідно з аб.1 пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року, (у 2019 році — 2 690,00 грн). 

Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО згідно з пп. 164.2.20 п.164.2 ст. 164 ПКУ і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставкою встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Обсяги доходів для ФОП – «єдиноподатників» можуть зрости

У Верховній Раді зареєстровано законопроект, яким пропонується внести зміни до ПКУ, зокрема передбачається:

  • збільшити граничні обсяги доходу для:
  • І-ї групи — з 0,3 до 1 млн грн на рік;
  • ІІ-ї групи — з 1,5 млн грн до 5 млн грн на рік;
  • ІІІ-ї групи — з 5 млн грн до 10 млн грн на рік;
  • встановити нульову ставку для першої групи платників єдиного податку щодо діяльності з надання побутових послуг населенню.

 

 

Проект Закону від 29.10.2019 № 2338 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг»

 


Наявність неанульованого свідоцтва «єдиноподатника» – недостатня умовою для перебування на спрощеній системі

Колегія суддів погодилась з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивач порушив обов`язкові умови перебування на спрощеній системі оподаткування ІІ-ї групи, уклавши договори із юридичними особами, які перебували на загальній системі оподаткування (тобто не були платниками єдиного податку).

У у разі невиконання платником податку вимог пп. 298.2.3 ст. 298 ПКУ щодо подання заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, реєстрація такого платника єдиного податку анулюється за рішенням контролюючого органу, прийнятого на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, що настає за кварталом, в якому допущено порушення.

Матеріали справи не містять відповідного рішення податкового органу про таке анулювання. Проте колегія суддів з огляду на передбачений пп. 4.1.3 ст. 4 ПКУ такий принцип податкового законодавства України, як невідворотність настання визначеної законом відповідальності, у разі порушення податкового законодавства погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що формальна наявність у платника неанульованого свідоцтва платника єдиного податку не є достатньою умовою для перебування на спрощеній системі оподаткування. Податкове законодавство пов`язує статус платника єдиного податку з дотриманням низки умов, а не лише з наявністю відповідної реєстрації.

 

 

Постанова ВС від 01.10.2019 у справі № 2040/6178/18

 


«Єдиноподатники» без доходу можуть не подавати декларацію про доходи

Податківці інформують: згідно з п. 294.1 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку І-ї та ІІ-ї груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку ІІІ-ї групи є календарний квартал.

«Єдиноподатники» І-ІІ-ї груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ПКУ (п. 296.2 ПКУ).

«Єдиноподатники» ІІІ-ї групи подають декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (п. 296.3 ПКУ).

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм п.296.5 і п. 296.6 ПКУ (п. 296.7 ПКУ).

ФОП –  «єдиноподатники», які не отримували протягом звітного періоду доходи та не мають об’єктів оподаткування, що підлягають декларуванню, не зобов’язані подавати податкову декларацію платника єдиного податку – ФОП.

При цьому платники єдиного податку ІІІ-ї групи, у яких протягом звітного періоду відсутні доходи, що підлягають оподаткуванню єдиним податком, але у попередніх звітних періодах цього ж року було отримано та задекларовано дохід, то за поточний звітний період платники мають знову наростаючим підсумком задекларувати отриманий ними раніше дохід (без сплати єдиного податку).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Чернівецькій області

 


Рахуємо кількість найманих працівників у ФОП – «єдиноподатника»

Податківці повідомляють: при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з ФОП – «єдиноподатником»ою, не враховуються наймані працівники, які перебувають:

  • у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами,
  • у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку,
  • працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Зазначена норма передбачена п.п. 291.4.1 ПКУ.

Одним із критеріїв перебування на спрощеній системі оподаткування для підприємців – платників єдиного податку ІІ-ї групи є не перевищення кількості осіб, які одночасно перебувають з ним у трудових відносинах 10 осіб.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Харківській області

 


Бонуси ФОП-«єдиноподатнику» за придбання товарів до доходу не включаються

Податківці консультують: у разі отримання ФОП доходу, який не є результатом здійснення господарської діяльності такої ФОП, то такий доход оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків — фізичних осіб. А саме: доходи у вигляді бонусів, отримані на поточний рахунок фізичної особи, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника (фізичної особи) як інші доходи та оподатковуються ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

 

 

Лист ДПС України від 22.10.2019 № 943/6/99-00-04-07-03-15/ІПК

 


Винагорода ФОП за договором комісії у книзі обліку доходів

Податківці інформують: у день отримання ФОП – «єдиноподатником» коштів від виконання робіт (послуг) за договорами комісії або транспортного експедування, у книзі обліку доходів відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, за такими договорами.

При цьому при заповненні податкової декларації платника єдиного податку — ФОП до доходу включається сума отриманої винагороди повіреного (агента), відповідно до графи 6 Книги.

 

 

Лист ДПС України від 05.11.2019 № 1179/6/99-00-05-04-04-01-15

 


Оподаткування доходу самозайнятої особи, отриманої у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності від ФСС

Податківці зазначають: дохід у вигляді матеріального забезпечення, який виплачується фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування, не включається до доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків — фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, сума страхових виплат, які отримує такий платник з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування згідно із законом. Водночас слід зауважити, що винятки, передбачені пп.165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

При цьому до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Податковий агент, поняття якого наведено у пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену ст. 167 ПКУ, та ставку військового збору 1,5 %, встановлену пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (пп. 168.1.1 п. 168.1 ПКУ).

Допомога по тимчасовій непрацездатності, нарахована (виплачена) особі, яка провадить незалежну професійну діяльність фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування, є об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором, а фонд є податковим агентом щодо такого доходу. Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності відображається податковим агентом у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою — «127».

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Полтавській області

 


Найпоширеніші помилки які встановлюють ФСС при перевірці

Фахівці ФСС повідомляють про: найпоширеніша помилка при оплаті листків непрацездатності:

  • надмірне нарахування матеріального забезпечення, що призводить до переплати матеріального забезпечення за рахунок коштів ФСС України.

Причиною таких помилок є неправильне застосування або порушення норм Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабміну від 26.09.2001 № 1266, а саме: неправильне визначення розрахункового періоду та/або сум заробітної плати для обчислення середньоденної заробітної плати.

В оформленні листків непрацездатності найпоширенішими порушеннями є:

  • вказують скорочену назву підприємства та не заповнюють його адресу;
  • не підкреслюють слово «первинний» або «продовження»;
  • не підкреслюють причину непрацездатності;
  • не вказують режим (стаціонарний, амбулаторний тощо);
  • виправлення в листку непрацездатності не засвідчують підписом лікаря або печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності»;
  • при тимчасовій непрацездатності понад 10 днів листок непрацездатності не засвідчують підписом завідувача відділення.

Інші помилки:

  • надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного сп’яніння, або дій, пов’язаних з таким сп’янінням (порушення норм част.1 ст. 23 Закону України від 23.09.1999 1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»);
  • призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах на підставі листка непрацездатності, виданого (оформленого) з порушенням встановленого порядку (порушення норм част.1 ї ст. 31 Закону № 1105).

У разі подання недостовірних відомостей використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду (част.3 ст. 15 Закону № 1105).

Крім того, з огляду на вимоги част. 5 ст. 15 Закону № 1105 роботодавець несе відповідальність за:

  • порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення;
  • несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом;
  • подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду;
  • шкоду, заподіяну застрахованим особам або Фонду внаслідок невиконання або неналежного виконання обов’язків, визначених цим Законом.

У разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 % такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 % несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів. Водночас на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу (част.6 ст. 15 Закону № 1105).

 

За матеріалами ФСС України

 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

X