Дайджест нoвин «Податки і облік» з 02.12.2019 пo 09.12.2019

Дайджест нoвин «Податки і облік»

з 02.12.2019 пo 09.12.2019

Нові рахунки Держмитслужби вже з 9 грудня!!!

З 0 годин 08.12.2019 розпочинають виконання митних формальностей митниці, створені в структурі Держмитслужби України, та припиняються відповідні повноваження митниць ДФС.

У зв’язку з цим Держмитслужба України рекомендує за можливості утриматись від подання митницям ДФС митних декларацій, оформлення яких може бути не завершене до кінця доби 07.12.2019 року.

З 0 годин 08.12.2019 року подані митні декларації слід адресувати новоствореним митницям Держмитслужби.

Кошти авансових платежів (передоплати) перераховані платниками митницям ДФС будуть використовуватися для справляння митних платежів і митницями Держмитслужби.

Проте, якщо таких коштів недостатньо для митного оформлення товарів, яке планується з понеділка 9 грудня, кошти передоплати за митне оформлення товарів необхідно вже сплачувати виключно на нові рахунки Держмитслужби та митниць Держмитслужби. Старі рахунки ДФС будуть недоступні для надходження коштів

Реквізити депозитного рахунку 3734, відкритого на ім’я Державної митної служби України (єдиний рахунок) для зарахування авансових платежів (передоплати) за посиланням:http://www.customs.gov.ua/?p=249

За матеріалами Мінфін України

Нові реквізити бюджетних рахунків

Фіскали повідомляють про зміну бюджетних рахунків з 01.01.2020 року.

Інформація щодо реквізитів бюджетних рахунків, які будуть введені в дію з 01.01.2020, після її отримання від Казначейства буде розміщена на вебпорталах органів ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки».

За матеріалами ДПС України

Первинні документи без переліку наданих послуг, місця і дати їх надання не слід включати у витрати підприємства

В постанові суду зазначено:  податкове законодавство не встановлює конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають ідентифікуватись ті чи інші господарські операції. Однак критерієм зменшення бази оподаткування ПНП є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак на підтвердження витрат, понесених у зв’язку з оплатою спірних послуг, позивач повинен був подати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальником конкретних видів послуг та про результат виконання кожної послуги у вигляді звіту, висновку тощо.

Із долучених до матеріалів справи первинних документів (актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунків-фактур) суд зробив висновок про відсутність можливості встановити зв’язок отриманих від контрагента маркетингових послуг із господарською діяльністю позивача. Документи не містять конкретно визначених змісту та обсягу господарської операції (відсутній конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання, а також не зазначено, в чому виражений результат наданих послуг), що не дає можливості пов’язати такі документи з конкретною господарською операцією.

Постанова ВС України від 15.10.2019 у справі № 826/10402/17

Компенсація орендарем плати за землю за минулі періоди не підлягає коригуванню фінрезу

Податківці консультують: положеннями ПКУ не передбачено різниць при коригуванні фінансового результату до оподаткування на суми витрат при виплаті компенсації за сплату орендної плати за період переоформлення землі за минулі періоди.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Лист ДПС України від 25.11.2019 № 1518/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

Дата зобов’язання з ПДВ при авансі від нерезидента при наданні послуг

Податківці інформують: при отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги на митній території України платник ПДВ на дату зарахування коштів на поточний рахунок визначає податкові зобов’язання з ПДВ за офіційним курсом гривні до іноземних валют та курсом банківських металів, який діє на дату визначення таких податкових зобов’язані», тобто який встановлено НБУ у попередній робочий день, та складає ПН.

Лист ДПС України від 25.11.2019 № 1517/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

Дивіться відео на тему:

Бюджетне відшкодування ПДВ та авансові платежі

Податківці консультують: суми ПДВ, які сплачені авансом у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальникам товарів/послуг, беруть участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування з цього податку.

Аналогічна позиція викладена у листі Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 11310-09-10/19633.

Лист ДПС України від 25.11.2019 № 1506/6/99-00-04-02-03-15/ІПК

Забезпечувальний гарантійний платіж та ПДВ

Податківці інформують: якщо умовами договору передбачено, що забезпечувальний (гарантійний) платіж виконує виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань Замовника, та невикористана його частина підлягає поверненню йому щокварталу, то ця сума платежу не збільшує базу оподаткування у Виконавця. Податкові зобов’язання у Виконавця та податковий кредит у Замовника при отриманні/перерахуванні такого платежу не визначаються.

Втім у разі зміни у процесі виконання договору напряму використання такого отриманого раніше забезпечувального (гарантійного) платіжу, який спочатку виконував функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань за угодою, а потім спрямовується в рахунок оплати за товари/послуги, що обумовлено договором, на дату зміни напряму використання платежу (дата укладення додаткової угоди) Виконавець повинен нарахувати податкові зобов’язання на суму отриманих платежів, а у Замовника виникає право щодо формування податкового кредиту за умови реєстрації ПН в ЄРПН те виконання інших правил щодо формування податкового кредиту, встановлених ПКУ.

Лист ДПС України від 21.11.2019 № 1471/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Пайові внески на будівництво не враховуються для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ

Податківці консультують: у разі якщо внесення пайових внесків у вигляді грошових коштів членами кооперативу на рахунок кооперативу для фінансування будівництва дачних будинків здійснюється в обмін на корпоративні права, які виражені в інших, ніж цінні папери, формах, то згідно з пп. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 розділу V ПКУ така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ та відповідно її обсяг не враховується при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, для цілей обов’язкової реєстрації як платника ПДВ.

Лист ДПС України від 15.11.2019 № 1357/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Податковий кредит при придбанні авто у нерезидента за договором доручення

Податківці інформують: у разі якщо згідно з договором доручення повірений за рахунок довірителя придбаває товари у нерезидента та при їх розмитненні здійснює оплату ПДВ, ввізного мита та акцизного податку до бюджету, то право на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту виникає лише у довірителя-власника автомобіля на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства, в якій він має бути вказаний як одержувач (власник) товару.

При цьому повірений визначає податкові зобов’язання за операцією з надання комісійної послуги, за яку він отримує плату, виходячи з суми комісійної винагороди, за правилом першої події: або за датою отримання винагороди від комітента на поточний рахунок, або за датою підписання акту наданих послуг.

Лист ДПС України від 15.11.2019 № 1337/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Читайте статтю на тему:

Автомобіль та паливо до нього – спосіб пересування чи… головний біль?

Податковий кредит лише на підставі договору – неможливий

Податківці консультують: право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та формування витрат по господарських операціях з оренди вантажного автомобіля на підставі договору, складеного в простій письмовій формі, при здійсненні господарської операції з оренди вантажного автомобіля у ФОП відсутнє. Податковий кредит може бути сформований виключно на підставі складеної такою особою, зареєстрованою як платник ПДВ, ПН, за умови реєстрації такої ПН в ЄРПН.

Лист ДПС України від 21.11.2019 № 1472/6/99-00-07-03-02- 15/ІПК

ПДВ при неустойці за постачання бракованої продукції

Податківці інформують: виплата постачальником неустойки покупцю за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань (поставка бракованої продукції) відповідно до п. 192.1 ст. 192 Кодексу не спричиняє підстав для коригування податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих таким постачальником при постачанні продукції, яка повністю або частково виявилась бракованою (за умови, що продукція не повертається постачальнику).

Втім при виявленні бракованої продукції, яка не може бути використана в господарській діяльності, при придбанні якої був сформований податковий кредит, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому виявлено брак, і зареєструвати в ЄРПН зведену ПН виходячи з вартості придбання такої продукції.

Лист ДПС України від 20.11.2019 № 1438/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Дивіться відео на тему:

База оподаткування ПДВ при бонусах покупцям

Податківці консультують: у разі якщо торговельне підприємство, яке у мережі своїх роздрібних магазинів та/або інтернет-магазинів реалізує товари покупцю (фізичній особі — учаснику бонусної програми), при зарахуванні бонусів у рахунок оплати вартості (частини вартості) товарів, нарахованих такому покупцю, фактично не зменшує вартість таких товарів (у бухгалтерському обліку постачання таких товарів відображається за вартістю, що дорівнює сумі коштів, сплачених безпосередньо покупцем, та сумі бонусів (перерахованих у грошове вираження), зарахованих в оплату вартості (частини вартості) таких товарів), то база оподаткування ПДВ поставлених товарів у такому випадку визначається виходячи з їх договірної вартості, до складу якої включається як сума коштів, сплачених безпосередньо покупцем, так і сума бонусів (перерахованих у грошове вираження), зарахованих в оплату вартості (частина вартості) таких товарів.

У разі якщо при реалізації торговельним підприємством фізичним особам — учасникам бонусної програми товарів договірна вартість таких товарів зменшується на суму бонусів, нарахованих такому покупцю (з бухгалтерському обліку постачання таких товарів відображається за вартістю, що дорівнює сумі коштів, сплачених безпосередньо покупцем), то база оподаткування ПДВ поставлених товарів у такому випадку визначається виходячи з їх договірної вартості, до складу якої включається сума коштів, сплачених покупцем у рахунок оплати вартості таких товарів.

Бонуси, які надаються торговельним підприємством фізичним особам — учасникам бонусної програми товари у зв’язку з постачанням товарів, в окремих рядках ПН не зазначаються, а лише можуть змінювати ціну постачання та базу оподаткування, які вказуються у відповідних графах такої ПН.

Лист ДФС України від 15.11.2019 № 1354/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Штрафи вже застосовуються! Реєструвати акцизні накладні та РК до них слід вчасно

З 01.12.2019 вступили в силу штрафні санкції, передбачені пунктами 1202.1 — 1202.3 ст. 1202 ПКУ за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію АН та РК до АН, а також другого примірника АН в ЄРАН.

Порядок запровадження штрафних санкцій, передбачених п. 1281.2 ст. 1281  ПКУ за відсутність реєстрації акцизних складів у СЕАРП та СЕ і п. 1281.3 ст. 1281 ПКУ за незабезпечення розпорядниками акцизного складу своєчасного подання до контролюючого органу електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального й обсягу обігу пального чи спирту етилового не змінився. Норми п. 1281.2 ст.1281 ПКУ застосовуються з 01.10.2019, а норми п. 1281.3 ст. 1281 ПКУ — з 01.01.2020 року. 

За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві

Реєстрація платником акцизного податку при реалізації смарт-карток на пальне

Податківці консультують: у разі якщо платник здійснює операції лише з талонами та/або смарт-картками на пальне, без реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 ст. 14 ПКУ, при цьому договором передбачено постачання талонів (карток як торгівельної послуги на отримання палива), то за такими операціями у суб’єкта господарювання не потрібно реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального, об’єкт оподаткування акцизним податком при цьому не виникатиме.

Однак якщо за даними первинних документів платник здійснює операції з отримання від постачальників та реалізацію покупцям палива за допомогою талонів та/або смарт-карток на пальне, які отримуються та/або надаються як доповнення до видаткових накладних на паливо, у цьому випадку суб’єкт господарювання є платником акцизного податку в розумінні пп. 212.1.15 ст. 212 ПКУ.

Лист ДПС України від 08.11.2019 № 1242/6/99-00-04-02-05- 15/ІПК

Термін реєстрації акцизної накладної на використане для власного споживання пальне

Податківці інформують: акцизні накладні можуть складатись платником податків за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним за кожним кодом згідно з УКТ ЗЕД пального, використаного для власного споживання протягом звітною місяця, не пізніше останнього дня такого місяця на загальний обсяг пального, використаного для власного споживання протягом такого звітного місяця. 

Реєстрація таких акцизних накладних в ЄРПН також повинна бути здійснена не пізніше останнього дня звітного місяця.

Лист ДПС України від 22.11.2019 № 1494/6/99-00-04-02-05-15/ІПК

Касову книгу у відокремленому підрозділі можна не застосовувати

Податківці консультують: суб’єкт господарювання має право не вести касову книгу у відокремленому підрозділі, якщо готівкові розрахунки здійснюються із застосуванням РРО, але не проводяться операції з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами.

Лист ДПС України від 21.11.2019 № 1454/6/99-00-05-04-01-15/ІПК

Дивіться відео на тему:

РРО не застосовується якщо розрахункові операції проводяться у безготівковій формі

Податківці інформують: ФОП – «єдиноподатник» ІІІ-ї групи, при здійсненні розрахункових операцій виключно у безготівковій формі (шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку, а також шляхом внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок) може не застосовувати РРО незалежно від виду діяльності та обсягу, отриманого протягом календарного року доходу.

Лист ДПС України від 19.11.2019 № 1413/6/99-00-05-04-01-15/ІПК

РРО. Етапи впровадження

Податківці наголошують: до 01.10.2020 РРО не застосовуватимуть платники єдиного податку ІІ-IV груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких не перевищує   млн грн (виключення стосуються реалізації технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, та лікарських засобів, виробів медичного призначення і надання платних послуг у сфері охорони здоров’я).

З 01.10.2020 правила запрацюють для так званих груп ризику:

• реалізація товарів/послуг через мережу Інтернет;
• реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, каміння тощо;
• ресторани, кафе, ресторани швидкого обслуговування, крім продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн тощо;
• турагентства і туроператори тощо.

З 01.01.2021 використання РРО буде обов’язковим для ФОП – «єдиноподатників» ІІ –IV -ї груп незалежно від видів діяльності. 

Також з 01.01.2021 підвищуються ліміти доходу платників єдиного податку з 1,5 млн грн до 2,5 млн грн.

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

Запровадження програмних РРО

Податківці інформують: 01.01.2020 ДПС представить безкоштовне програмне РРО для тестування. Воно не буде досконалим, його презентують аби протестити та внести корективи.

З 09.04.2020 користувачі зможуть користуватися програмним РРО, як альтернатива класичним.

За матеріалами ДПСУ у facebook

Дії платника при виході з ладу РРО

Податківці нагадують: на період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

На період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного РРО в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на запит покупця через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до ст. 42¹ ПКУ, щодо перевірки справжності та достовірності розрахункового документа надає інформацію про суб’єкта господарювання, господарську одиницю та зарезервований фіскальний номер розрахункового документа.

Використання програмного РРО у період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.

Протягом години після встановлення зв’язку із фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється передача копій створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.

Такі розрахункові документи мають зберігатися програмним РРО до моменту отримання від контролюючого органу підтвердження про доставку розрахункових документів.

У разі виходу з ладу РРО та/або програмного РРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому НБУ.

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

Відповідальність за порушення норм застосування РРО

Податківці наголошують: з 19.04.2020 набирають чинності зміни, внесені Законом України від 20.09.2019 № 128-IX до Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

У разі встановлення в ході перевірки факту:

• проведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
• непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи;
• невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора РРО, більше ніж на 10 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
• невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання.

Застосовуються такі фінансові санкції:

до 01.10.2020, тобто у перехідний період,

• 10 % вартості товару, проданого з порушеннями — за порушення, вчинене вперше;
• 50 % вартості товару, проданого з порушеннями — за кожне наступне порушення.

з 01.10.2020, тобто після перехідного періоду — розмір штрафів буде таким:

• 100 % вартості товару, проданого з порушеннями — за перше порушення;
• 150 % вартості товару, проданого з порушеннями — за кожне наступне порушення.

Крім того, до платників застосовується такі фінансові санкції:

• 50 НМДГ (850 грн) — якщо у випадках, визначених Законом про РРО, при здійсненні розрахункових операцій суб’єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки;
• 30 НМДГ (510) — у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО та/або програмних РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;
• 5 НМДГ (85 грн) — у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості;
• 300 НМДГ (5100 грн) — у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;
• 20 НМДГ (340 грн) — у разі порушення встановленого п. 1 ст. 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням ПКО і ВКО та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;
• 300 НМДГ (5100 грн) — у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;
• 30 НМДГ (510 грн) — у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО та/або програмних РРО через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання.

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Релігійна організація, яка надає земельну ділянку в оренду пільги щодо сплати земельного податку немає

Податківці інформують: перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, визначено ст. 283 ПКУ, до якого належать, зокрема, земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (пп. 283.1.8 ст. 283 ПКУ).

Пільги зі сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності ПКУ не передбачено.

Втім, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ст.284 ПКУ).

Отже, юридичні особи (у тому числі релігійні організації), які користуються земельними ділянками, що відповідають вимогам підпунктів 283.1.7 та 283.1.8 ст. 283 ПКУ, та надають їх в оренду або розташовані на них окремі будівлі, споруди (їх частини), сплачують земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області 

Перерахунок ПДФО

Податківці нагадують: в грудні роботодавцям варто здійснити річний перерахунок заробітних плат працівників, утриманих сум ПДФО та суми наданої ПСП за 2019 рік. ПКУ передбачено два види перерахунку ПДФО: обов’язковий і добровільний.

Перерахунок ПДФО можна не проводити, якщо до зарплати працівника протягом кожного місяця звітного періоду не застосовувалася ПСП або у всіх місяцях звітного періоду не було перехідних виплат (наприклад, перехідних відпусткових, лікарняних тощо).

Обов’язковий перерахунок сум доходу у вигляді зарплати та наданих ПСП проводиться:

• за результатами кожного звітного податкового року при нарахуванні зарплати за останній місяць звітного року;
• при проведенні розрахунку за останній місяць застосування ПСП;
• під час проведення остаточного розрахунку із платником податків, який припиняє трудові відносини з роботодавцем.

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку та збору, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

Коли недоплата виникає при остаточному розрахунку з працівником, який припиняє трудові відносини з роботодавцем і перевищує суму його оподатковуваного доходу за останній місяць, вона включається до складу податкового зобов’язання фізичної особи за наслідками податкового року та сплачується самостійно платником.

Якщо ж виникає переплата утриманого ПДФО та військового збору — на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання платника податку у відповідному місяці.

Результати проведеного перерахунку сум доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку, податковий агент-роботодавець відображає в податковому розрахунку за формою № 1ДФ, в тому кварталі, в якому проведено такий перерахунок.

Податкові агенти мають право здійснювати добровільний перерахунок сум нарахованого доходу та ПДФО для визначення правильності оподаткування. В добровільному перерахунку можуть брати участь будь-які доходи, які входять до складу місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Норми ПКУ не встановлюють відповідальність за непроведення перерахунку ПДФО. Водночас відмовлятися від перерахунку не слід, якщо мають місце перехідні виплати і до доходів працівників застосовується ПСП.

Штрафи не застосовуються, якщо недостовірні відомості або помилки виникли в ході обов’язкового або добровільного перерахунку ПДФО згідно з пунктом 169.4 ПК і були виправлені відповідно до ст. 50 ПКУ.

За матеріалами ГУ ДПС в Івано-Франківській області

Безоплатні путівки від роботодавця

Податківці зазначають, що звільняється від оподаткування ПДФО і військовим збором безоплатна або із знижкою (у розмірі такої знижки) путівка на відпочинок, оздоровлення та лікування, яка надається:

• роботодавцем – платником ПНП,
• платнику податку – працівнику та/або членам його сім’ї першого ступеня споріднення,
• на території України,
• один раз на календарний рік,
• вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (у 2019 році – 20865 грн.).

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Част.7 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.

До Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, що затверджено постановою КМУ від 22.12.2010 №1170, не включено вартість вищезазначених путівок.

Отже, вартість зазначених путівок є базою нарахування єдиного внеску.

Якщо платник ПНП обліковує податкові різниці, то необхідно враховувати, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, який є платником ПНП, якщо така компенсація відповідно до ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – платника ПДФО.

Зазначена норма визначена пп. 14.1.263; пп. 140.5.10, пп. 165.1.35, пп. 1.7 п.161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

Право на витрати ФОП виникає лише при наявності зв’язку із отриманим доходом

За позицією позивача – ФОП, контролюючий орган та суди попередніх інстанцій не врахували, що внаслідок внесених до ПКУ змін з 01.01.2015 відсутня прив’язка до витрат операційної діяльності (п. 138.4 ст. 138 ПКУ), а тому до витрат з придбання товарів належать усі понесені витрати, передбачені пп. 177.4 ст. 177 ПКУ, незалежно від періоду їх реалізації. За таких обставин неврахування понесених витрат на придбання товару у 2015 та 2016 роках, на думку скаржника, є безпідставним.

На думку Верховного Суду, положення п. 177.4 ст. 177 ПКУ (в редакції, чинній з 01.01.2015) дійсно не містять прив’язки до поняття «операційна діяльність». Разом з тим вони прямо пов’язують витрати з безпосереднім отриманням доходу. Таким чином, для набуття права на обліковування витрат має бути наявним прямий зв’язок між понесеними витратами з отриманим доходом.

Цей висновок обґрунтовується посиланням на пункти 6 та 7 ПБО 16 «Витрати». Вони визнають витрати певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони були здійснені.

За таких обставин колегія суддів погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірне віднесення позивачем до складу витрат за 2015 та 2016 роки придбаного, але не відвантаженого (не реалізованого) товару.

Постанова ВС України від 15.10.2019 у справі № 826/10402/17

Нецільова благодійна допомога не є базою для оподаткування ЄСВ

Податківці нагадують: відповідно до п. 1 част. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»  базою нарахування ЄСВ для платників, які згідно з п.1 част. 1 ст. 4 Закону № 2464 є роботодавцями, визначено суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.

Оскільки, нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а відповідно до п.3.31 розд. 3 Інструкції № 5 є матеріальною допомогою разового характеру і, відповідно «іншою виплатою, що не належить до фонду оплати праці», то вона не є базою нарахування ЄСВ.

За матеріалами ГУ ДПС у Харківській області

Повідомлення про прийняття на роботу, особливості подання в день прийняття

Фахівці Держпраці повідомляють: працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове  державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.

Порядок повідомлення ДПС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затверджений Постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413, якою визначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Таким чином, працівник не може бути допущений до роботи без повідомлення.

У додатку до Постанови № 413 у гр. № 8 і 9 форми повідомлення про прийняття працівника на роботу подається інформація про дату видання наказу й дату виходу на роботу та зазначається дата формування повідомлення.

Тож повідомлення про прийняття на роботу є частиною укладання трудового договору.

Чинне законодавство не передбачає необхідності подання повідомлення напередодні або за кілька днів до дня початку роботи.

Достатньо  виконати вимогу подання такого повідомлення до початку роботи по часу.  Наприклад, працівник починає свою роботу о 16.00, а повідомлення надано 09.00.

У разі подання повідомлення засобами електронного зв’язку із використанням ЕЦП працівник може бути допущений до роботи одразу після відправлення такого повідомлення.

У разі допущення з будь-яких причин працівника до роботи одночасно із направленням повідомлення або того ж дня, але пізніше по часу, має місце порушення вимог законодавства про працю, яке усунуто роботодавцем самостійно (до початку інспекційного відвідування).

У такому випадку посадова особа суб’єкта господарювання може бути притягнена до адміністративної відповідальності за частиною першою ст. 41 КУпАП (від 30 до 100 НМДГ — від 510 до 1700 грн), суб’єкт господарювання  — до фінансової відповідальності за аб. 8 част. 2 ст. 265 КЗпП (1 мінімальна заробітна плата — 4 173 грн).

Якщо ж повідомлення не було направлено до органів ДПС і цей факт встановлений інспектором праці під час інспекційного відвідування, то має місце порушення вимог ст.24 КЗпП в частині допуску працівника до роботи без оформлення трудових відносин і тягне за собою відповідальність, передбачену аб. 2 част. 2 ст. 265 КЗпП України (30 мінімальних заробітних плат — 125 190 грн) та част. 3 ст.41 КУпАП (від 500 до 1000 НМДГ — від 8 500 до 17 000 грн).

За матеріалами ГУ Держпраці у Чернівецькій області

Виплати готівкою лікарняних. Заокруглення копійок

Фахівці ФСС зазначають: згідно з вимогами постанови Правління НБУ від 20.06.2019 № 82 «Про вилучення з готівкового обігу монет дрібних номіналів» (із змінами) з 01.10.2019 розмінні монети номіналами 1, 2 та 5 копійок перестали бути засобом платежу, відповідно, готівкові розрахунки мають здійснюються банками в сумах, кратних найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, що перебуває в обігу, — 10 копійкам.

Відповідно до п. 51 Постанови № 82 банки України під час вилучення з готівкового обігу монет дрібних номіналів відповідно до підстав, визначених законодавством України, мають право проводити заокруглення сум касових операцій за правилами, встановленими п. 4 постанови Правління НБУ від 15.03.2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів». Банки України мають право (за потреби) застосовувати правила п. 4 Постанови № 25 за кожним касовим документом, а результати заокруглення визнавати іншими операційними доходами/витратами банку.

Проте згідно з п. 6 Постанови № 25 юридичні та фізичні особи під час здійснення безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюють.

Крім того, у листі НБУ від 26.09.2019 № 50-0006/50073 стосовно розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами зазначено, що вимоги ПКУ не передбачають сплату податків та обов’язкових платежів у менших сумах, ніж визначено законодавством. Банки від платників податків приймають готівкою суму, яка дозволить повністю сплатити податок.

Враховуючи вищезазначене, страхувальнику у первинній бухгалтерській документації на зняття коштів з окремого поточного рахунку для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам слід вказувати повну суму коштів, що належить до виплати. Заокруглення сум касових операцій відповідно до Постанови № 82 повинна проводити банківська установа при видачі знятих з окремого поточного рахунку коштів.

Лист Управління Виконавчої дирекції ФСС України у м.Києві від 31.10.2019 №7326-3

Врахування премій для обчислення середньої заробітної плати для відпускних

Фахівці Держпраці наголошують: нарахування виплат за час усіх видів відпусток провадять з урахуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995. № 100, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи або за менший фактично відпрацьований період, що передують місяцю надання відпустки.

Згідно з п. 3 Порядку до складу виплат, які враховуються для обчислення  середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження, зараховуються: основна заробітна плата, доплати, надбавки, виробничі премії та премії, які не мають одноразового характеру, винагороди за підсумками роботи за рік і вислугу років, індексація тощо.

Пунктом 4 Порядку визначено виплати, які не враховуються для обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження. До них належать, як правило, виплати одноразового характеру.

Тобто виробничі премії та премії, виплата яких має систематичний, а не одноразовий характер, включаються для обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження відповідно до норм Порядку.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток проводиться діленням сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 календарних місяців або за менший фактично відпрацьований період  на відповідну кількість календарних днів року чи менше відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством). Одержаний результат множать на число календарних днів відпустки (п.7 Порядку).

За матеріалами ГУ Держпраці у Полтавській області

Графік відпусток. Вже час складати

Фахівці Держпраці нагадують: на підприємстві має бути затверджений графік відпусток. Черговість їх надання визначається графіками, що затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників  відповідно до част.10 ст. 10 Закону України «Про відпустки» та част.4 ст. 79 КЗпП).

При складанні графіка відпусток враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та наявність можливостей для відпочинку. Також повинен враховуватися ряд категорій працівників, яким надається право на одержання відпустки за їх бажанням у зручний для них час, а саме:

• особам віком до вісімнадцяти років;
• інвалідам;
• жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;
• жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
• одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично  виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
• дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
• ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
• ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
• батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу;
• в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Конкретні строки складання та порядок оформлення графіків відпусток законодавством не встановлено, тому підприємство може самостійно узгодити порядок складання графіка відпусток внутрішніми документами — у колективному договорі або правилах внутрішнього трудового розпорядку, розпорядженні, наказі тощо.

Згідно з п. 20 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій, затверджених за погодженням з ВЦРПС постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1984 № 213, графік відпусток складається на кожний календарний рік не пізніше 5 січня поточного року. Але пізніша дата складання графіка не буде порушенням, якщо вона зазначена в обліковій політиці підприємства.

Нормами законодавства не встановлено й форми графіка надання відпусток. Тому роботодавець може самостійно розробити форму такого документа.

Графіки відпусток мають доводитися до відома всіх працівників. Тобто роботодавець має ознайомити всіх працівників із ним під підпис. Найзручніша форма доведення їх до відома — це вивішування їх для загального ознайомлення в приміщеннях підприємств та їх структурних підрозділів.

Згідно з част.11 ст. 10 Закон України «Про відпустки» у графіку, як правило, зазначається місяць початку використання відпустки. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом.

Під час планування можна врахувати й надання відпустки частинами за домовленістю між роботодавцем та працівником. Але при цьому слід дотримуватися правила щодо безперервної частини відпустки. Так, основна безперервна частина відпустки має становити не менше ніж 14 календарних днів.

За матеріалами ГУ Держпраці у Полтавській області

Особливості обчислення декретних, якщо працівниця частину відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами ще працювала

Фахівці ФСС інформують: відповідно до част. 1ст. 25 Закону № 1105 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України від 23.05.2008 № 273/020/99-08 з дня, зазначеного у листку непрацездатності, виданого у зв’язку з вагітністю та пологами, застрахована особа знаходиться у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і саме з цього дня у застрахованої особи виникає право на одержання допомоги по вагітності та пологах. 

Таким чином, страховий випадок у застрахованої особи виникає з дня надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за медичним висновком, зазначеним у листку непрацездатності, а не з дня, коли застрахована особа вирішила припинити працювати і піти у зазначену відпустку за власною заявою. Скористатися своїм правом на матеріальне забезпечення, тобто звернутися за призначенням допомоги, або продовжувати працювати ще деякий час після надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами застрахована особа вирішує особисто. 

У будь-якому випадку, у разі звернення такої особи за призначенням допомоги, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266, є останні 12 календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, тобто місяцю, в якому у застрахованої особи настало право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами за медичним висновком.

Отже, оскільки допомога по вагітності та пологах надається як компенсація втраченого заробітку за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, то у разі коли застрахована особа вирішила працювати ще деякий час під час відпустки, допомога надається за період з дня, коли така особа вирішила скористатися своїм правом на відпустку та припинила працювати, по останній день відпустки, зазначений у листку непрацездатності. При цьому середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах обчислюється за розрахунковий період дванадцять календарних місяців перед настанням страхового випадку (терміну 30 тижнів за медичним висновком) незалежно від того, що застрахована особа ще деякий час після настання у неї права на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами працювала.

Пунктом 30 Порядку передбачено, що у разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо. Отже, застрахована особа може скористатися правом на допомогу по вагітності та пологах за місцем роботи за сумісництвом з моменту настання у неї страхового випадку.

За матеріалами ФСС України

Працевлаштування осіб з інвалідністю

Підприємства, установи та організації, приватні підприємці, які використовують найману працю, із середньообліковою кількістю штатних працівників облікового складу в рік від 8 до 25 осіб повинні забезпечити одне робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю. Якщо середньооблікова чисельність штатних працівників становить 25 і більше осіб, то норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю — 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (ст. 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»). 

Отже, якщо середньооблікова чисельність штатних працівників за рік становить 7 (або менше ніж 7) осіб, то такий роботодавець не підпадає під норматив, а відповідно, не зобов’язаний створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю. Але, приймаючи на роботу восьмого (і більше) працівника (до 25), для одного з восьми працівників роботодавець має створити одне робоче місце для особи з інвалідністю.

Виконанням нормативу робочих місць у зазначеній кількості вважається працевлаштування осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним, тобто у роботодавця має бути трудова книжка такого працівника. При цьому не має значення режим роботи такого працівника: повний робочий час чи 0,5 ставки (неповний робочий час).

Для господарських об’єднань можна зараховувати до нормативу загальну кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю на всьому об’єднанні, а не за кожним підприємством окремо. 

Виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за звітний період може бути забезпечене шляхом виконання однієї з таких умов:

• загальна чисельність працевлаштованих осіб з інвалідністю на підприємствах, що входять до складу господарського об’єднання, є не меншою, ніж сума нормативів для кожного з таких підприємств;
• кількість працюючих осіб з інвалідністю на підприємстві громадської організації осіб з інвалідністю за основним місцем роботи, що перевищує 50% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, що входить до складу господарського об’єднання, є більшою, ніж кількість нестворених робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на всіх інших підприємствах, що входять до складу відповідного господарського об’єднання, згідно з установленим нормативом таких робочих місць;
• розміщення на підприємстві громадської організації осіб з інвалідністю, яке не входить до складу господарського об’єднання, або на підприємстві із чисельністю зайнятих осіб з інвалідністю за основним місцем роботи, що становить не менше 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг), які безпосередньо виготовляються такими підприємствами, за умови, що сума річних витрат на оплату праці осіб з інвалідністю на підприємстві, на якому розміщено замовлення, перевищує суму адміністративно-господарських санкцій, які підприємство повинне сплатити у разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Господарські об’єднання, як і об’єднання громадських організацій осіб з інвалідністю, мають готувати зведений звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 10-ПІ.

Розгляд питання щодо зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць за звітний період здійснюється територіальним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів протягом 30 календарних днів після подання Звіту за формою № 10-ПІ.

Уряд відкоригував порядок проведення органами Держпраці планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб. Предметом таких перевірок є:

• реєстрація суб’єктів господарювання у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів;
• подання суб’єктами господарювання до відділень Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
• виконання суб’єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Як планові, так і позапланові перевірки проводяться лише у робочий час суб’єкта господарювання, встановлений правилами його внутрішнього трудового розпорядку. Перевірки юридичних осіб мають проводитися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Перевірки ФОП мають проводитися за його присутності або за присутності уповноваженої особи. Перед початком проведення планової чи позапланової перевірки суб’єкта господарювання посадова особа Держпраці, її територіального органу вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання. Продовження строку проведення планових та позапланових перевірок не допускається. До проведення перевірок підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю у разі необхідності залучаються представники організацій громадських організацій осіб з інвалідністю.

Планові перевірки проводяться відповідно до річних планів, що затверджуються Держпраці не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Суб’єкт господарювання має бути письмово повідомлений (рекомендованим листом або особисто під розписку суб’єкту господарювання чи уповноваженій ним особі) про проведення планової перевірки не пізніше ніж за 10 днів до дня її початку. Строк проведення планової перевірки становить не більш як 10 робочих днів, а щодо суб’єктів господарювання, які належать до суб’єктів мікро-, малого підприємництва, — не більш як 5 робочих днів.

Для позапланових перевірок достатньо наявності хоча б однієї із підстав:

• подання суб’єктом господарювання письмової заяви до Держпраці про проведення позапланової перевірки за його бажанням;
• перевірка виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попередньої планової або позапланової перевірки Держпраці чи її територіального органу;
• звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їх) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, у разі подання документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позапланова перевірка в такому разі проводиться за погодженням з Мінсоцполітики;
• інформація відділення Фонду щодо неподання суб’єктом господарювання звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів, або невиправлення помилки у звіті про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідом­лення Фонду;
• доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єкта господарювання у зв’язку з виявленими системними порушеннями законодавства про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю.

Строк проведення позапланової перевірки обмежений 10 робочими днями, а щодо суб’єктів господарювання, які належать до суб’єктів малого підприємництва, — 2 робочими днями.

Суб’єкт господарювання під час проведення планової чи позапланової перевірки має право не допускати посадових осіб Держпраці, якщо:

• перевірка проводиться з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких перевірок;
• посадові особи Держпраці не надали копію повідомлення про проведення перевірки або якщо надані документи не відповідають вимогам закону;
• суб’єкт господарювання не одержав повідомлення про проведення планової перевірки в порядку, передбаченому законом;
• посадова особа не внесла запис про проведення перевірки до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання;
• посадові особи Держпраці не пред’явили направлення, службові посвідчення та не надали копію направлення на проведення перевірки;
• тривалість планової перевірки або сумарна тривалість планових перевірок перевищує граничну тривалість, встановлену законом, або тривалість позапланової перевірки перевищує граничну тривалість, встановлену законом;

• Держпраці проводить повторну позапланову перевірку за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведення позапланової перевірки;
• Держпраці не затверджено та не оприлюднено на власному офіційному веб-сайті уніфіковану форму акта перевірки, в якому передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;
• у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження Мінсоцполітики на проведення позапланової перевірки.

Суб’єкт господарювання зобов’язаний надавати посадовій особі Держпраці, її територіального органу для ознайомлення і перевірки такі документи:

• перелік підприємств, що увійшли до складу господарського об’єднання;
• витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій, виданий контролюючим органом за основним місцем обліку неприбуткової організації;
• штатний розпис;
• особові картки, трудові книжки осіб з інвалідністю, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом господарювання;
• зведений звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю для господарського об’єднання та окремі звіти об’єднання та підприємств;
• звіти з праці (форма № 1-ПВ);
• копії документів, що підтверджують інвалідність працівників;
• накази (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, розірвання трудового договору, про відрядження, про відпустки осіб з інвалідністю тощо;
• трудові договори (контракти), укладені суб’єктом господарювання з особами з інвалідністю (у разі їх укладення в письмовій формі);
• табель обліку використання робочого часу;
• розрахунково-платіжні відомості працівників і розрахунково-платіжні відомості (зведені);
• договори, що підтверджують розміщення на підприємстві громадської організації осіб з інвалідністю, яке входить до складу господарського об’єднання, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг);
• платіжні доручення за такими договорами, розрахунки витрат на виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг), що підтверджують безпосереднє виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг) підприємством громадської організації осіб з інвалідністю та включення до зазначених витрат заробітної плати осіб з інвалідністю, які працюють на відповідному підприємстві.

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки» 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг