fbpx

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 02.09.2019 пo 09.09.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 09 Sep 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 02.09.2019 пo 09.09.2019

 

Облікову ставку знижено

Нацбанк ухвалив рішення знизити облікову ставку до 16,5 % річних з 6 вересня 2019 року. 

 

 

 

 

 

 

 

Рішення Правління Нацбанку від 05.09.2019 № 645-рш «Про розмір облікової ставки»

 


Мотивація покупців в детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг

У Верховній Раді зареєстровано законопроект яким пропонується внести ряд змін до ПКУ, зокрема:

  • запровадження механізму компенсації вартості покупки споживачам (покупцям), які виявлять порушення встановленого порядку проведення розрахунків при придбанні товарів (послуг) вартістю понад 100 грн та направлять відповідну скаргу до контролюючих органів;
  • запровадження інформаційної системи в межах електронного кабінету, за допомогою якої може бути перевірена автентичність отриманого покупцем в пункті продажу товарів розрахункового документа, оформлена скарга на продавця товарів за порушення порядку проведення розрахункових операцій та в режимі реального часу відстеження руху такої скарги через контролюючий орган;
  • законодавче визначення систем зберігання, збору та обліку даних РРО та можливість використання електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, подання яких є обов’язковим згідно Закону, в якості джерел податкової інформації;
  • запровадження дворівневої системи перевірок поданих покупцями (споживачами) письмових звернень чи скарг засобами порталу перевірки розрахункових операцій, а саме: на першому рівні проводиться камеральна перевірка поданого звернення; на другому рівні – у випадку не підтвердження продавцем факту продажу товарів (послуг) покупцю в ході камеральної перевірки чи неявки його для її проведення  призначається фактична перевірка дотримання всіх вимог законодавства про застосування РРО, оприбуткування товарів та обліку їх руху, дотримання порядку ведення касових операцій;
  • розширення переліку видів діяльності, які здійснюють суб’єкти спрощеної системи оподаткування, для яких застосування РРО є обов’язковим.

 

Законопроект № 1073 від 29.08.2019 «Про внесення змін до деяких законів України розрахунків в сфері торгівлі і послуг»

 


Зміни в оподаткуванні IT-шників

Голова ДПС України зазначив, що для для ФОПів, які мають IT-КВЕДи підготовлено

Нову модель оподаткування, яка скаладється з чотирьох платежів, зокрема:

  • 5% єдиного податку, 
  • 1,5% військового збору, 
  • єдиний соціальний внесок з двох мінімальних зарплат 
  • внесок у Фонд розвитку людського капіталу, який планується створити для розвитку галузі.

 

 

За матеріалами УНІАН

 

Читайте статтю на тему:

 

Звіт про КО за 2018 рік та зміни до нього

Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2018 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою, затвердженою наказом № 242. Звіт за 2018 рік, поданий платником до 09.08.2019, вважається дійсними.

У формі Звіту таблицю «Загальні відомості про контрольовані операції» доповнено новим рядком «Разом», в якому у графі 4 відображається підсумок загальної суми контрольованих операцій, здійснених за звітний рік з усіма контрагентами.

Уточнено редакцію примітки щодо зазначення в облікових даних посадових осіб, які підписують Звіт, паспортних даних — для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.

У новій редакції викладено інформацію про пов’язаність осіб, яка наводиться у додатку до Звіту «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях».

Зміни у Порядку

У розділі ІІІ «Порядок заповнення основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» додано нові суб’єкти контролю за ТЦУ, — постійні представництва. Вони складатимуть Звіт за умови, що обсяг господарських операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Для визнання контрольованими операціями також враховуються внутрішньогосподарські розрахунки між нерезидентом та його постійним представництвом (Закон № 2628).

Для постійного представництва нерезидента не встановлено критерію щодо обсягу отриманого річного доходу за відповідний податковий (звітний) рік для визнання господарських операцій контрольованими.

У розділі IV «Порядок заповнення додатка до Звіту» основні зміни стосуються контрольованих операцій між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, а саме:

  • для зазначення у додатку до Звіту «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» реквізиту «Повне найменування особи»  ( повне найменування, яке зазначено у контракті (угоді). У разі здійснення господарських операцій (у тому числі внутрішньогосподарських розрахунків) між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні потрібно зазначати повне найменування нерезидента;
  • заповнення граф 14, 15 «Дата здійснення операції (з/по)» у разі здійснення господарських операцій (у тому числі внутрішньогосподарських розрахунків) між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні — зазначається дата проведення відповідної господарської операції (внутрішньогосподарських розрахунків), зокрема дата отримання фінансування поточної діяльності постійного представництва;
  • якщо предметом контрольованої операції є фінансування нерезидентом поточної діяльності його постійного представництва в Україні у грошовій формі, — у графі 16 «Ціна (тариф) за одиницю виміру (без ПДВ) (у валюті контракту/договору)» проставляється «0»;
  • якщо предметом контрольованої операції є фінансування нерезидентом поточної діяльності його постійного представництва в Україні у грошовій формі, — у графі 17 «Кількість» зазначається сума фінансування у валюті операції.
  • у разі здійснення контрольованої операції без контракту (договору), — у графах 7 та 8 «Контракт (договір) дата/№» зазначаються реквізити документа, на підставі якого проводилась контрольована операція.

Зміни у кодах ознаки пов’язаності осіб

Додаток 2 «Код ознаки пов’язаності осіб» до Порядку викладено у новій редакції, зокрема, для юридичних осіб:

  • кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа — у додатку 2 присвоєно код ознаки 508;
  • повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа — код ознаки 509;

для фізичної особи та юридичної особи:

  • фізична особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи — код ознаки 515.

Коди ознаки, які у попередній редакції додатка 5 мали коди 508-512 та 513-515 в оновленій редакції цього додатка, відповідають кодам 510-514 та 516-518 відповідно.

З 01.01.2018 уточнено критерій щодо розміру частки володіння фізичних осіб корпоративними правами юридичних осіб через ланцюг — у розмірі, що становить 20 і більше відсотків.

Відповідні зміни внесено до положень Порядку, в яких передбачено конкретні коди ознаки пов’язаності осіб (пп. 7 п. 4 розділу ІV, п. 2, п. 6 розділу VІ Порядку).

Новими позиціями доповнені додатки 1, 4 — 5 до Порядку, зокрема:

  • код підстави віднесення господарських операцій до контрольованих (додаток 1) доповнено новим рядком за кодом 050 «Господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом відповідно до підпункту «ґ» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України»;
  • код типу предмета операції (додаток 4) — новим рядком за кодом 208 «Фінансування нерезидентом поточної діяльності його постійного представництва в Україні»;
  • коди сторони операції — новими рядками за кодами:

145

Нерезидент

Господарські операції
(у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки) між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні

146

Постійне
представництво нерезидента в Україні

 

За матеріалами Вісник. Офіційно про податки»

 


ТОП помилки при декларуванні ПНП

Помилка – платники ПНП разом з відповідною податковою декларацією не подали квартальну фінансову звітність (з урахуванням вимог ст.137 ПКУ), порушено п.46.2. ПКУ.

Наслідок – декларація може бути визнана неподатковою звітніст, потрібно подати нову декларацію (якщо вкладається у строки), або – чекати на штраф за несвоєчасну подачу декларації.

Помилка – показники, що відображені в декларації в р.1 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» та в р.2 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до НП(С)БО чи МСФЗ (+, -)», не відповідають показникам, які відображеним у фінансовій звітності (Звіт про фінансові результати ф.№2).

Дані рядка 01 декларації повинні відповідати сумі рядків 2000, 2120, 2200, 2220, 2240 Звіту про фінансові результати (форми № 2). 

Дані рядка 02 декларації повинні відповідати даним рядка 2290 (у разі отримання прибутку) або рядка 2295 (у разі отримання збитку) форми № 2. 

Прибуток (рядок 2290 форми №2) переноситься до декларації із додатним значенням, а збиток (рідок 2295 форми №2) вказують зі знаком «–».

Наслідок – ця помилка може бути виправлена платником самостійно або контролюючим органом за результатами камеральної перевірки шляхом складання відповідного акту та застосування передбаченої відповідальності (фінансової та/або адміністративної).

Помилка -не вірно перенесено збитки минулих періодів до р.3.2.4 додатку РІ (Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (п.п.140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПКУ), що призводить до викривлення підсумкового (згорнутого) результату коригувань бухгалтерського фін результату на суму різниць по додатку РІ та – як наслідок – впливає на визначення об’єкта оподаткування з ПНП.

Наслідок – не вірно перенесено збитки минулих періодів виявляються в рамках камеральної перевірки і в разі, не виправлення помилки платником самостійно, контролюючий орган в межах проведення камеральної перевірки здійснює відповідне коригування показників податкової звітності (зменшує збитки та/або донараховує податкові зобов’язання), що призводить до притягнення платника податку до відповідальності(фінансової та/або адміністративної).

Помилка – відображення показників за 1 півріччя 2019 року без врахування даних попереднього звітного періоду (1 кварталу 2019 року).

Не перенесення даних першого кварталу відображається у звітності й призводить до задвоєння нарахувань. Якщо цю помилку підприємство виявляє після граничного терміну сплати, це призводить до несплати податку вчасно та як наслідок  виникнення суми податкового боргу. 

Наслідок –наявний борг. 

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДФС України

 


Виплати за рахунок підприємства, установлені колдоговором не підлягають коригуванню фінрезу

Податківці консультують: виплати за рахунок коштів підприємства, установлені колективним договором, зокрема одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з чинним законодавством та колективним договором, видатки підприємства на покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, а також матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам відносяться до виплат, пов’язаних з оплатою праці.

Фінансовий результат до оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств не підлягає коригуванню згідно з пп.139.1.1 та 139.1.2 п. 139.1 ст.139 ПКУ на суми таких виплат.

 

 

Лист ДФС України від 23.08.2019 N 3977/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Зміни в ПКУ по ПДВ

У Верховній Раді зареєстровано законопроект яким пропонується внести ряд змін до ПКУ вв частині ПДВ, зокрема:

  1. Установлення фіксованого штрафу за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН для певних видів ПН/РК в розмірі 3400 грн. Це стосується:
  • ПН/РК на звільнені від ПДВ операції та на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою,
  • ПН, складених відповідно до п. 198.5 ПКУ та ст. 199 ПКУ, та РК до них, ПН, складених згідно з абз. 11 п. 201.4 ПКУ.
  1. Установлення фіксованого штрафу за відсутність реєстрації в ЄРПН для ПН/РК на звільнені від ПДВ операції та на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, у розмірі 1020 грн.
  2. Зменшення до 10 к. дн. строку для подання реєстраційної заяви в разі добровільної реєстрації платником ПДВ, а також у випадку зміни ставки єдиного податку.
  3. Подання реєстраційної заяви до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі;
  4. Реєстрацію платником ПДВ із бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного місяця, у якому застосовуватимуть ставку єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі зміни ставки єдиного податку групи 3.
  5. Перереєстрацію платників ПДВ у разі перетворення юрособи або зміни даних про платника податку, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника податку і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника податку. А також у випадку встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників податку.
  6. Автоматичне анулювання платника ПДВ у разі припинення юрособи (крім перетворення) або підприємницької діяльності ФОП.
  7. Уточнили норму пп. «є» п. 186.3 ПКУ щодо визначення місця постачання посередницьких послуг. Зазначене посередництво стосується всіх послуг, перелічених у п. 186.3 ПКУ.
  8. Включення до винятків, на які не поширюються загальні правила визначення мінімальної бази оподаткування ПДВ відповідно до п. 188.1 ПКУ, електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
  9. Виключення зі складу договірної (контрактної) вартості, яка є базою оподаткування ПДВ, сум відшкодування шкоди (крім упущеної вигоди).
  10. Визначення базою оподаткування для операцій із вивезення товарів за межі митної території України договірної (контрактної) вартості таких товарів, зазначеної в митній декларації, оформленій відповідно до вимог МКУ.
  11. Перенесення зі складу звільнених від ПДВ операцій до складу необ’єктних операцій із передання майна у розпорядження державних установ/організацій.
  12. Звільнення від ПДВ операцій із постачання послуг із фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт за умови, якщо такі послуги та/або роботи постачаються особою, яка безпосередньо отримує оплату їх вартості з рахунка органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
  13. Установлення 1095 к. дн. і 60 к. дн. для визнання податкового кредиту платниками ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку.
  14. Нарахування ПДВ-зобов’язань у разі здійснення операцій із вивезення товарів за межі митної території України на суму перевищення ціни придбання товарів (звичайної ціни для самостійно виготовлених товарів) над їх договірною (контрактною) вартістю, зазначеною в митній декларації, оформленій відповідно до вимог МКУ.
  15. Урахування під час розрахунку показника «∑ПопРах» суми коштів, вилучених і зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку у СЕА ПДВ відповідно до ст. 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 01.07.2015 року.
  16. Установлення 20-денного граничного строку для реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до них, складених за операціями, визначеними п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ.
  17. Скасування квартального звітного (податкового) періоду.

 

 

Законопроект №1210 від 30.08.2019 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»

 


Наслідки у випадку нереєстрації платником ПДВ, за умови необхідності

Податківці нагадують: під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20 %), ставкою 7 %, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Для здійснення реєстрації платником ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн грн, має подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ.

Особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, але не подала до контролюючого органу заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Рівненській області

 


Підстав для формування податкового кредиту за тимчасової МД – немає

Податківці консультують: Верховний Суд постановою від 11.06.2019 по справі №826/5939/16 зазначив, що оскільки тимчасова або неповна декларація не є завершальним документом, її подання не є фактом завершення декларування, а передбачає лише спрощений порядок випуску товарів у вільний обіг. Таке спрощення покладає на декларанта обов’язок протягом ЗО днів з дня випуску товарів у вільний обіг подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, тим самим забезпечується завершеність процедури декларування. Прийняття митним органом такої декларації і є завершальним юридичним фактом правовідносин митного оформлення.

Тому у разі випуску товарів у вільний обіг у спрощеному порядку з поданням платником тимчасової митної декларації суми податку на додану вартість відносяться до податкового кредиту на підставі поданої платником та прийнятої митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку з установленим обсягом даних, яка підтверджує завершення декларування ввезеного на митну територію товару (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту).

При цьому, по тимчасовій митній декларації формування податкового кредиту не відбувається.

 

 

Лист ДФС України від 27.08.2019 № 4002/6/99-99-15-03-02- 15/ІПК

 


Імпорт товарів за договором комісії та податковий кредит 

Податківці наголошують: під час ввезення на митну територію України товарів комітентом — імпортером — платником ПДВ, який здійснює сплату ПДВ при митному оформленні таких товарів безпосередньо зі свого поточного рахунку, датою виникнення податкових зобов’язань згідно із п. 187.8 ст. 187 ПКУ є дата подання митної декларації для митного оформлення, а датою віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПКУ є дата сплати (нарахування) податку за такими податковими зобов’язаннями.

Тобто враховуючи правила формування податкового кредиту, сплачений при імпорті товарів ПДВ на підставі належним чином оформленої митної декларації відноситься до податкового кредиту комітента (власника товару).

При цьому комісіонер суми ПДВ до податкового кредиту не відносить, а отримана в межах посередницьких договорів винагорода як оплата за послуги з придбання товарів у такого комісіонера підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


ПДВ у разі коливання курсу (первинка в інфалюті)

Фіскали консультують, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до ПН, складеному в порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованому в ЄРПН (п.п.192.1 ст.192 ПКУ).

РК, складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача — платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

  • постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
  • отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Зважаючи на те, що зміна (коливання) курсу іноземної валюти може призводити до зміни суми компенсації вартості товарів/послуг як у бік збільшення, так і у бік зменшення, то у платника податку — постачальника таких товарів/послуг виникає підстава для здійснення коригування податкових зобов’язань з ПДВ та складання на дату фактичної доплати чи повернення коштів РК і реєстрації його в ЄРПН.

 

 

Лист ДФС України від 28.08.2019 № 4031/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Виправлення невірного ІПН в декларації з ПДВ

Фіскали інформують: у випадку зазначення «невірного» ІПН при складанні ПН на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в ЄРПН платник податку — продавець з метою виправлення допущеної помилки має право скласти РК до помилкової ПН (з «невірним» ІПН), який підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг.

В податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів ПН. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій ПН і РК до неї, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Оскільки у декларації зазначаються дані, визначені на підставі первинних документів, відображенню у податковій звітності з ПДВ підлягають податкові зобов’язання, визначені на дату складання ПН з «невірним» ІПН. РК та друга ПН не впливають на визначене податкове зобов’язання, тому операція, пов’язана з виправленням помилки в ІПН покупця, відображенню у податковій звітності з ПДВ не підлягає.

Виправлення неправильно вказаного ІПН покупця необхідно здійснити методом сторно в додатку 5 уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ.

 

 

Лист ДФС України від від 27.08.2019 № 3999/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Форма відмови в бюджетному відшкодуванні

Фіскали консультують: порядок надсилання контролюючими органами ППР платникам податку затверджено наказом Мінфіну України від 28.04.2015 № 1204.

Відповідно до пункту 2 розділу II наказу № 1204 у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки відшкодовані, надсилається ППР за формою «В1».

Якщо за результатами перевірки контролюючим органом платнику відмовлено у наданні бюджетного відшкодування відповідний структурний підрозділ складає ППР за формою «В3».

  Отже, у разі встановлення контролюючим органом в ході проведення перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ фактів порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН контрагентами Товариства, що призвело до завищення товариством податкового кредиту, при умові відсутності інших порушень податкового законодавства, контролюючий орган на підставі акту перевірки надсилає платнику податку ППР за формою “В3”.

 

 

Лист ДФС України від 12.08.2019 № 3764/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 


Випадки анулювання «акцизної» ліцензії

Податківці нагадують: порядок видачі та анулювання ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним врегульовано нормами Закону № 481/95-BP.

Анулювання ліцензії — це позбавлення суб’єкта господарювання права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

  • заяви суб’єкта господарювання;
  • рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;
  • несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;
  • рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів);
  • рішення суду про встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;
  • рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;
  • порушення вимог ст.153 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, або у не визначених для цього місцях;
  • отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;
  • встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Харківській області

 


Плануєш здійснювати операції з реалізації пального – підлягаєш обов’язковій реєстрації платником акцизного податку

ВСУ зазначено, що реєстрація платником акцизного податку та проведення операцій з реалізації пального, які мають оподатковуватись акцизним податком, є нетотожними в розумінні ПКУ.

Висновки судів попередніх інстанцій стверджують про те, що у позивача не виникло обов’язку щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та складання акцизних накладних, оскільки ним не здійснено фактичного (фізичного) відпуску пального кінцевим споживачам, тобто не відбувся фактичний рух  пального через цього суб’єкта господарювання.

Метою здійснення реєстрації платником акцизного податку є контроль за обігом підакцизного товару — пального та виявлення об’єкта оподаткування акцизним податком. Тому законодавець визначив, що обов’язковій реєстрації підлягають особи (платники податку) лише за однієї умови — такі особи планують здійснювати операції з реалізації пального. Інші умови (обставини), зокрема такі як фактичне отримання пального і його фізичний відпуск кінцевим споживачам, тобто рух пального через суб’єкта господарювання, наявність АЗС тощо, не є умовами такої реєстрації. Такі обставини мають значення для оподаткування акцизним податком.

За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що внаслідок неповного з’ясування обставин справи судами попередніх інстанцій зроблено передчасний та такий, що не ґрунтується на матеріалах справи, висновок про неправомірність оскаржуваних ППР ДФС та безпідставність доводів контролюючого органу.

 

 

Постанова Верховного Суду України від 25.06.2019 у справі № 816/1054/18

 

Читайте статтю на тему:

Автомобіль та паливо до нього – спосіб пересування чи… головний біль?


Якщо власник смарт-картки передає її іншій особі непотрібно реєструватись платником акцизу

Фіскали консультують: безпосередньо сама операція з реалізації смарт-карток, під час якої не відбувається фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального, з 01.07.2019 не належить до операцій з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 ПКУ.

Отже, у випадку передачі підприємством смарт-карт на отримання палива перевізникам для надання послуг перевезення, підприємству не потрібно реєструватися платником акцизного податку з таких операцій та відповідно подавати декларацію з акцизного податку згідно із п. 232.2 ПКУ.

Складання та реєстрації в СЕА реалізації пального та спирту етилового акцизних накладних, то платником акцизного податку являється АЗС, оскільки саме на АЗС на підставі пред’явлення смарт-карт здійснюється фізична передача (відпуск, відвантаження) пального у розумінні п.п. 14.1.212 ПКУ.

 

 

Лист ДФС України від 23.08.2019 № 3987/6/99-99-15-03-03-15/ІПК

 


Акцизні накладні при придбанні палива на АЗС працівником за готівку

Податківці інформують: при придбанні пального суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником акцизного податку, через АЗС чи АГЗС за готівку через свого представника, особа, яка реалізує пальне, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну на такого суб’єкта господарювання та зареєструвати її в ЄРАН. При придбанні пального представник суб’єкта господарювання повинен надати документ, який підтверджує його повноваження.

Суб’єкт господарювання як зареєстрований платник акцизного податку з реалізації пального на всі обсяги витраченого для власних виробничих потреб пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД витраченого пального та зареєструвати її в ЄРАН.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 116.13.03 

 


«Старий» та «новий» договори оренди с/г земель впродовж звітного періоду

Фіскали консультують: у випадку припинення та укладення договорів, згідно з якими площа угідь залишається незмінною, відповідна уточнююча Декларація матиме розрахунок величини податкових зобов’язань з податку на землю, ідентичний розрахунку величини податкових зобов’язань з цього податку у попередній звітній (уточнюючій) Декларації. Натомість у додатку до Декларації «Відомості про наявність земельних ділянок» для ділянок угідь, права платника податку щодо яких змінювалися, окремими рядками зазначається інформація про ділянки угідь для договорів, дія яких припинилася, так і для таких договорів, дія яких почалася у податковому (звітному) періоді.

При цьому платники податку мають поінформувати власників угідь, що у період між припиненням «старого» договору про користування ділянкою угідь та набранням чинності «нового» договору для таких власників ділянок угідь припиняється передбачене п. 281.3 ст. 281 Кодексу право на податкову пільгу зі сплати земельного податку для фізичних осіб.

 

 

Лист ДФС України від 28.08.2019 № 4055/6/99/-99-12-02-03-15/ІПК

 


Декларацію для фізособи-банкрута затверджено

Мін’юст затвердив форму Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність. ЇЇ слід додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, передбачених Кодексом з процедур банкрутства.

Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність заповнюється фізособою або ФОП. 

Боржник має подати декларацію за 3 роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім’ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, за який подається декларація.

Декларація заповнюється власноруч або з використанням засобів комп’ютерної техніки українською мовою.

Боржник особисто заповнює та підписує декларацію із зазначенням дати її складання. Вона подається до господарського суду в паперовому вигляді або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу із застосуванням власного кваліфікованого електронного підпису.

У цій декларації під членами сім’ї боржника розуміються особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом 3 років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім’ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім’ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається «Член сім’ї не надав інформацію».

У декларації зазначаються об’єкти незавершеного будівництва, якщо вони, зокрема, належать боржнику або членам його сім’ї на праві власності відповідно до ЦКУ; розташовані на земельних ділянках, що належать боржнику або членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або передані їм в оренду чи на іншому праві користування, незалежно від правових підстав набуття такого права; повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти боржника або членів його сім’ї.

 

 

Наказ Міністерство юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 «Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність»

 


Єдина звітність з ЄСВ і ПДФО

У Верховній Раді зареєстровано законопроект яким пропонується внести ряд змін 

щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб та  

Пропонується встановити такий порядок звітування:

  • платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені ПКУ для податкового (звітного) місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого з них податку, суми нарахованого єдиного внеску, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку, зменшення та/або збільшення сум єдиного внеску та/або до зміни платника податку (застрахованої особи) – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

  • платники єдиного податку І-ї та ІІ-ї груп подають податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, а також відомості про суми ЄСВ , нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
  • платники єдиного податку ІІІ-ї групи, подають податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. При цьому, у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про ЄСВ, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
  • ФОП на загальній системі оподаткування подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п.49.18.5 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми ЄСВ, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності.
  • фізичні особи, яка провадять незалежну професійну діяльність подають річну податкову декларацію, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначають інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми ЄСВ , нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.

 

 

Законопроект від 29.08.2019 № 1057 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

Законопроект від 29.08.2019 № 1072 «Про внесення змін до ПКУ щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб»

 


Оподаткування продажу авто та нерухомості по-новому

У Верховній Раді зареєстровано законопроект яким пропонується внести ряд змін 

законопроект № 1210, яким запропоновано:

  1. Дохід, отриманий від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених в п. 172.1 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ПКУ, тобто 18%. У такому самому порядку оподатковуватимуть дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва.

Два будинки на рік, які у власності більше 3-х років, можна буде продати без сплати податків. Аналогічне правило діятиме і щодо продажу однієї або двох квартир,  навіть якщо вони будуть у власності понад 3 роки. 

Не доведеться платити податків і тоді, коли фізособа продаватиме лише одну квартира, навіть якщо вона буде у власності менше 3-х років.

  1. Дохід, отриманий від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ПКУ, тобто 18%.

Друге авто можна продати із сплатою ПДФО за ставкою 5%, а ось третє та наступне – за ставкою 18%. Із доходів від другого та третього продажу авто потрібно платити 1,5% військового збору. 

 

Законопроект № 1210 від 30.08.2019  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»

 

 


Кава-брейк для учасників семінарів підлягає оподаткуванню

Податківці консультують: оскільки «фуршетним» обслуговуванням (кава-брейк) забезпечують працівників підприємства, які беруть участь у зборах (семінарах, тренінгах, конференціях), а продукти харчування закуповує товариство відповідно до кількості працівників — учасників заходу, то дохід у вигляді вартості такого харчування є об’єктом обкладення ПДФО та військовим збором.

Згідно ст. 165 ПКУ зазначено виключний перелік доходів, які не включають до оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, яким роботодавець забезпечує такого платника податку відповідно до Закону України «Про охорону праці» (п.п. 165.1.9 ПКУ). Разом з тим до оподатковуваного доходу включають інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п.164.2.20 ПКУ).

 

 

Лист Офісу ВПП ДФС України від 23.08.2019  № 3968/ІПК/28-10-27-01-11

 


Внесок засновника до статутного фонду юридичної особи у формі № 1ДФ?

Податківці нагадують: сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи — емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи.

Від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених пп. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 ст. 165 Кодексу.

Сума майнового внеску фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи — резидента не є об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором.

При цьому підприємство — емітент корпоративних прав є податковим агентом у частині повідомлення органів ДФС про суми майнового та немайнового внеску фізичної особи до статутного фонду емітента корпоративних прав в обмін на такі права і зобов’язано відобразити такі суми у податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою «178» (пп. 165.1.44 ст. 165, пп. 1.7 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС У Запорізькій області

 


Нецільова допомога у 2019 році без ПДФО

Податківці нагадують, що до оподатковуваного ПДФО доходу не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року – у 2019 році ця сума складає 2 690,00 грн. (пп. 170.7.3 ПКУ).

Положення пп. 170.7.3 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені пп. 165.1.47 ПКУ.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


ФОП-«загальносистемник» та бухгалтерський облік

Фіскали консультують: відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

Крім цього, згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені аб.1 цього пункту.

Законодавчі вимоги щодо порядку оформлення первинних облікових документів визначені Законом України від 16.07.1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Част. 1 та 2 ст. 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи викладене вище, підставою для обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення.

 

 

Лист ДФС України від 19.08.2019 № 3864/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 


Термін зберігання первинки «єдиноподатником»

Фіскали наголошують: платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, та документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів — для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням — ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

ФОП – «єдиноподатники» при заповненні податкових декларацій використовують дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, і їх показники мають бути підтверджені первинними документами. Під час проведення перевірок такі документи мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи .

ФОП – «єдиноподатники» Ії-ІІІ-ї груп зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – ФОП, або інші первинні документи, які використовуються при складанні податкової звітності за іншими податками і зборами.

За незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів та/або ненадання платником контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ можуть бути застосовані штрафні санкції  в розмірі 510 гривень.

За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, передбачено накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Крім того, платник єдиного податку виконує функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних ПДФО доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах. Тому за відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту неутримання ним податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам, до платника застосовуються штрафні санкції як до податкового агента, передбачені п. 127.1 ст. 127 ПКУ.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Київській області

 

Відвідайте 6-ти денний тренінг “Первинні документи”  Старт навчання 08.10.2019

Дізнатись програму тренінгу


Виправлення помилки особою, що провадить незалежну профдіяльність  у ф. № Д5

Фіскали консультують: особи, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховують ЄСВ на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому, сума ЄСВ не може бути менше за розмір мінімального страхового внеску на місяць (ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI).

Такі особи самостійно формують та подають до органів доходів і зборів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма № Д5 (річна)) один раз на рік до 1 травня року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік.

Cтрахувальник є відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту.

Виправити помилку у Звіті, що допустила особа, яка провадить незалежну профдіяльність, після закінчення терміну його подання, не можливо. Адже базу нарахування ЄСВ такий платник визначив самостійно. Законодавство не передбачає самостійне виправлення страхувальником помилок у Звіті після закінчення терміну його подання.

 

 

Лист ДФС України від 21.08.2019 № 3923/ІПК/20-40-13-02-11

 


 Перебування у місці позбавлення волі – не причина не платити ЄСВ

Фіскали нагадують: база нарахування та порядок обчислення і сплати ЄСВ для відповідних категорій платників ЄСВ визначені статтями 7 та 9 Закону № 2464.

Відповідальність платника у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ, а також у разі неподання або несвоєчасного подання звітності передбачена ст. 25 Закону № 2464.

Законом № 2464 не передбачено звільнення від сплати ЄСВ ФОП, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі.

Отже, такі особи виконують обов’язки платника ЄСВ, передбачені ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, на загальних підставах.

Ст. 19 ПКУ встановлено, що платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності.

Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Основні види порушень, виявлені за результатами документальних планових перевірок страхувальників по коштах Фонду соцстраху

Відповідно до Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соцстраху, затвердженого постановою правління Фонду соцстраху з ТВП від 19.07.2018 № 12, фахівцями Фонду на постійній основі, після надходження заяв-розрахунків від страхувальників на отримання коштів для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам, проводиться попередня перевірка заяв щодо правильності заповнення реквізитів, наявності даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, даних про сплату ними ЄСВ, правильності нарахування виплат.

Аналізуючи порушення, виявлені спеціалістами Фонду під час документальних планових перевірок, можна визначити ряд характерних порушень, на які потрібно звернути увагу комісіям (уповноваженим) із соціального страхування підприємств (установ, організацій), кадровим та бухгалтерським службам, а саме:

  • розрахунок страхового стажу застрахованих осіб проводиться без необхідних підтверджуючих документів (наприклад, даних Держреєстру) або за недостатньої їх кількості;
  • призначення допомоги по тимчасовій втраті працездатності та допомоги по вагітності та пологах проводиться на підставі неналежним чином оформлених документів (листків непрацездатності) чи за відсутності інших документів, що є підставою для призначення матеріального забезпечення. Зокрема, призначення та виплата допомоги по тимчасовій втраті працездатності у зв’язку з невиробничою травмою проводиться без наявності документів, що підтверджують проведення розслідування таких нещасних випадків;
  • допомога на поховання призначається за відсутності підтверджуючих документів або на поховання пенсіонерів;
  • порушуються строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення;
  • має місце відсутність документів (зокрема, наказів, довідок), які підтверджують виключення з розрахункового періоду днів, у які застраховані особи були відсутні на роботі з поважних причин.

 

 

За матеріалами Фондом соціального страхування України

 

Дивіться інфографіку на тему:

 

Заяву про надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, потрібна чи ні?

Фахівці Держпраці нагадують: на підставі медичного висновку вагітним жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів – 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів. Загалом тривалість такої відпустки становить 126 календарних днів (140 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів).

Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.

Законом не регламентовано, але одночасно з листком непрацездатності вагітна жінка має подати заяву про надання відпустки, а роботодавець — видати відповідний наказ. Доцільно дотримуватися саме такої процедури, оскільки жінка може скористатися таким правом не з дати, яка зазначена в листку непрацездатності, а пізніше.

Відповідно діючого законодавства та за заявою вагітної жінки щорічна відпустка може бути приєднана до відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

 

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X