Дайджест нoвин “Податки і облік”
з 02.01.2019 пo 07.01.2019
Наявна ймовірність відхилення статистичної звітності
Починаючи з 01.01.2019, на відправлені звіти до Державної служби статистики, може надходити Квитанція №2 про неприйняття звітності з такої причини:
«Блок даних. Невірний підпис – сертифікат відсутній в базі сертифікатів (ЄДРПОУ: ‘XXXXXXXX’,».
У такому разі користувачам необхідно відправити Заявку про реєстрацію електронного цифрового підпису (ідентифікатор S1391101) на приймальному шлюзі ДСС. Опісля цього звітність буде прийматись без зазначеної помилки.
За матеріалами medoc.ua
Тринідад і Тобаго, Намібія, Палау, Гуам, Американське самоа – офшорні зони
Кабмін України своїм розпорядженням №1079-ор від 27.12.2018, вніс зміни до переліку офшорних зон.
Таким чином до переліку офшорних зон додано: Тринідад і Тобаго, Намібію, Палау, Гуам, Американське самоа.
З переліком офшорних зон можна ознайомитись за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/143-2011-%D1%80
За матеріалами Кабінету Міністрів України
Ідентифікація та верифікація банками фізосіб під час відкриття рахунків через третіх осіб
З 29.12.2018 набрала чинності постанова Правління Нацбанку, якою НБУ надав право третім особам здійснювати ідентифікацію та верифікацію фізичних осіб під час відкриття рахунків у банку.
Зокрема, банки отримали право:
- під час відкриття рахунку використовувати інформацію щодо ідентифікаційних даних клієнтів — фізичних осіб, отриману від іншого банку через систему BankID НБУ. Між банком, що відкриватиме рахунок, та банком, який є абонентом-ідентифікатором, має бути укладений відповідний договір доручення;
- доручати юридичним особам — резидентам, ФОП — резидентам та фізичним особам — резидентам (агентам) на договірній основі здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнтів банку — фізичних осіб. Порядок такої ідентифікації та верифікації визначатиметься нормативно-правовим актом НБУ з питань фінансового моніторингу.
Також НБУ:
- надав можливість перераховувати кошти у національній валюті з поточного рахунку фізичної особи — резидента на поточний рахунок фізичної особи — нерезидента у разі продажу фізичною особою — нерезидентом власного майна на території України фізичній особі — резиденту, якщо це майно не є об’єктом інвестиційної діяльності в Україні;
- скасував норму щодо подання фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, до банку під час відкриття рахунку копії документа, що підтверджує взяття цієї особи на облік в органі Пенсійного фонду України;
- надав право фізичним особам зараховувати на поточні рахунки кошти від погашення успадкованих ощадних (депозитних) сертифікатів та процентів за ними;
- визначив необхідність подання до банку іноземними представництвами, які використовують найману працю і відповідно до законодавства України є платниками єдиного внеску, копії документа, що підтверджує взяття їх на облік увідповідному контролюючому органі;
- врегулював здійснення фізичною особою — резидентом розрахунків в іноземній валюті з первинним дилером за операціями з розміщення облігацій внутрішньої державної позики України, номінованих в іноземній валюті.
Постанова Правління Нацбанку України від 28.12.2018 № 159 «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах»
Читайте статтю на тему:
Мораторій на проведення перевірок припинено з 01.01.2019 року
З 01.01.2019 втратив чинність Закон України у відповідності до якого, до 31.12.2018 було встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових перевірок у сфері господарської діяльності.
Закон України від 03.11.2016 № 1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»
Читайте статтю на тему:
При ліквідації – первинку в архів
З 01.01.2019 набрали чинності зміни до ст. 129 ПКУ, якими передбачено:
у разі ліквідації платника податків первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінзвітність, інших документів за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.
Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.
Закон України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»
Нарахуванні пені по-новому
З 01.01.2019 набрали чинності зміни до ст. 129 ПКУ, якими передбачено: нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, — після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
На суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 п.129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.
На суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день. Такі правила передбачено п. 129.4 ст. 129 ПКУ.
Закон України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»
Нові довідники податкових пільг
Фіскали оприлюднили нові довідники податкових пільг станом на 01.01.2019 року:
- № 91/1 (податкові пільги, що є втратами доходів бюджету);
- № 91/2 (інших податкових пільг).
Звітність з ПНП
Фіскали нагадують: п.137.4 ПКУ встановлено, що податковими (звітними) періодами для ПНП підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ПКУ, є календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
Відповідно до п. 137.5 ПКУ річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20,0 млн.грн.
При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Квартальний податковий (звітний) період встановлено для платників ПНП у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) перевищує 20 млн.грн., за винятком тих, що зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), та виробників с/г продукції.
При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
За матеріалами ГУ ДФС у Київській області
Відвідайте практикум 05.02.2019:
Нові механізми розрахунку прибутку страховиків
З 01.01.2019 набрали чинності зміни, внесені Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» щодо оподаткування доходу страховиків.
За новими правилами фінансовий результат до оподаткування страховика з 01.01.2019 збільшується на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (аб.2 пп. 141.1.3 п. 141.3 ст. 141 ПКУ).
За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Податкові різниці
Фіскали роз’яснюють: об’єктом оподаткування ПНП підприємств, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НПБО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до НПБО або МСФЗ з урахуванням обмежень, установлених пп.14.1.138 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 — 138.3.4 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені НПБО, крім «виробничого» методу.
Для розрахунку амортизації визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Отже, якщо актив обліковується платником у складі запасів у бухгалтерському обліку, то незалежно від того, чи відповідає такий актив вимогам щодо основних засобів у податковому обліку, у платника не виникають податкові різниці відповідно до ст. 138 ПКУ, оскільки витрати на їх придбання не амортизуються (ведення бухгалтерського обліку та складання фінзвітності здійснюється за міжнародними стандартами, а матеріальні об’єкти, які придбаваються для соціальної сфери, кваліфікуються як запаси (незалежно від строку використання та вартості) і списуються при придбанні на витрати звітного періоду).
За матеріалами «Вісник.Офіційно про податки»
Подовжено прискорену «податкову» амортизацію
Фіскали нагадують: платники ПНП під час розрахунку амортизації ОЗ (4 групи) за прямолінійним методом можуть використовувати мінімально допустимий строк амортизації – 2 роки починаючи з 01.01.2017 (п. 43 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).
Реалізувати це право можна лише за певних умов, зокрема якщо витрати на придбання таких ОЗ понесені (нараховані) після 01.01.2017 та в разі, якщо для таких ОЗ одночасно виконуються такі вимоги:
- ОЗ не були введені в експлуатацію та не використовували на території України;
- ОЗ використовують у власній господарській діяльності та не продають або не надають в оренду іншим особам (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна);
- ОЗ введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року.
З 01.01.2019, часовий проміжок, який стосується введення в експлуатацію вказаних ОЗ, подовжено до 31.12.2019 року.
Закон України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»
Нові підходи до визначення зіставності з умовами контрольованої операції
Фіскали наголошують: з 01.01.2019 під час визначення зіставності комерційних та/або фінансових умов зіставних операцій з умовами контрольованої операції також можуть враховуватися характеристики активів, використаних сторонами у контрольованій операції, зокрема, але не виключно (пп.39.2.2.9 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ).:
- тип активу (виробниче обладнання, нематеріальні активи, фінансові активи тощо);
- природа активу (вік, ринкова вартість, розташування, наявність прав захисту тощо).
- Визначення та аналіз впливу нематеріальних активів на умови контрольованої та зіставних операцій здійснюються з урахуванням, зокрема, але не виключно:
- юридичного володіння нематеріальними активами та договірних умов їх використання;
- категорії та характеристики нематеріальних активів (ексклюзивність, ступінь і тривалість правового захисту, географічна сфера застосування, термін корисного використання, стадія розробки тощо);
- договірної та фактичної діяльності сторін, пов’язаної з розробкою, вдосконаленням, підтримкою, захистом і експлуатацією таких активів.
Якщо фактичні умови здійсненої контрольованої операції не відповідають умовам укладеного (письмового) договору та/або фактичні дії сторін контрольованої операції і фактичні обставини її проведення відрізняються від умов такого договору, комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначаються згідно з фактичними діями сторін операції та фактичними умовами її проведення (пп. 39.2.2.10 пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).
Якщо контрольована операція фактично здійснена, але документально не оформлена (не підтверджена), для цілей трансфертного ціноутворення вона має розглядатися згідно з фактичною поведінкою сторін операції та фактичними умовами її проведення, зокрема, враховуються функції, які фактично виконувалися сторонами операції, активи, які фактично використовувалися, і ризики, які фактично прийняла на себе та контролювала кожна із сторін (пп. 39.2.2.11 пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).
За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Умови за яких с/г товаровиробники звіт про суми податкових пільг не подають
Фіскали нагадують: з 01.01.2017 у зв’язку із скасуванням спеціального режиму оподаткування ПДВ усі с/г товаровиробники, які були зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування, переведені на загальну систему оподаткування ПДВ.
При цьому, відповідно до вимог ст. 16¹ Закону України від 24.06.2004 № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» с/г товаровиробники мають право на бюджетну дотацію для розвитку с/г товаровиробників та стимулювання виробництва с/г продукції після їх внесення контролюючим органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.
Згідно з п. 2 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 № 1233, суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком.
Пунктом 4 розділу І Порядку визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затвердженого наказом ДПАУ від 29.03.2011 № 167, визначено, що суми ПДВ, не сплачені платником до державного бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховуються залежно від особливостей оподаткування.
Відповідно до п. 8 Порядку № 1233, податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об’єктами обкладення ПДВ і відповідно до ПКУ та міжнародних договорів України, ратифікованих ВРУ, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.
Отже, подання звіту про суми податкових пільг с/г товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, за результатами отримання бюджетної дотації не здійснюється, оскільки такі с/г сплачують ПДВ на загальних підставах.
За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Відшкодування ПДВ у разі експорту сої та ріпаку
Фіскали зазначають: п. 63 підрозділу 2 розділу XX ПКУ передбачає тимчасове звільнення від оподаткування ПДВ операцій з експорту:
- соєвих бобів — з 01.09.2018 до 31.12.2021;
- насіння свиріпи або ріпаку — з 01.01.2020 до 31.12.2021.
Пільга не поширюється на операції з експорту с/г підприємствами — виробниками соєвих бобів та насіння свиріпи чи ріпаку, вирощених на землях сільгосппризначення, які перебувають у власності чи постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису.
Визначення поняття «сільськогосподарське підприємство» у чинному законодавстві немає. Тому до офіційного визначення цього поняття виключення щодо звільнення від ПДВ таких операцій не застосовують.
Лист ДФС від 22.12.2018 № 5372/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Знаки після коми в ПН
Фіскали наголошують: відповідно до п. 4 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307, усі графи ПН, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками, крім випадків, визначених Порядком № 1307.
Підпунктом 9 п. 16 Порядку № 1307 визначено, що до графи 11 вноситься сума ПДВ.
Графа 11 розділу Б ПН (графа 14 розділу Б РК) заповнюється у гривнях з копійками та допускається зазначення в цій графі показника з урахуванням арифметичного округлення до 6 знаків включно після коми.
При цьому необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 ПН та рядків I-IX розділу А ПН (але не більше 15 знаків після коми).
Розрахунок графи 11 розділу Б ПН «Сума ПДВ» (графа 14 РК) відбувається внаслідок добутку графи 10 розділу Б ПН «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» (графи 13 РК) на ставку податку.
Оскільки у графі 10 розділу Б ПН (графі 13 РК) зазначається необхідна кількість знаків після коми, то відповідно у графі 11 розділу Б ПН (у графі 14 розрахунку коригування) може зазначатися більше ніж два знака після коми, але не більше 6 знаків.
Підкатегорія «ЗІР» 101.16
Вироби медичного призначення та лікарські засоби з метою застосування РРО
Фіскали роз’яснюють: з метою застосування РРО виробами медичного призначення є будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.
При цьому лікарським засобом є будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.
Підкатегорія «ЗІР» 109.01
Нові ознаки доходів у формі № 1ДФ
Фіскали нагадують: з 01.01.2019 набрав чинності наказ Мінфіну від 31.10.2018 № 863, яким затверджено зміни до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.
Оновлення Довідника ознак доходів обумовлено змінами протягом 2017 — 2018 років до ст. 165 ПКУ, що визначає доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Зокрема, змінено текст до ознаки доходу: 127, 113, 114, 143, 145, 149, 156, 160, 183.
Передбачено нові ознаки доходів 186 — 194:
- 186 — дохід, що нараховується як сума ненарахованих процентів за користування кредитом;
- 187 — сума благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції;
- 188 — дохід, отриманий благодійниками — фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції, для надання благодійної допомоги;
- 189 — дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного кредитором за його самостійним рішенням;
- 190 — сума благодійної допомоги, яка виплачена міжнародними благодійними організаціями на користь фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція;
- 191 — сума коштів, яка надається платнику податку міжнародною фінансовою організацією у зв’язку зі здійсненням заходів щодо енергоефективності та енергозбереження;
- 193 — дохід у вигляді суми, прощеної кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити);
- 194 — інші доходи, які згідно з Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Крім того, внесено зміни до таблиці з ознаками податкової соціальної пільги.
Форма № 1ДФ та Порядок її заповнення та подання не змінилися.
За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області
ПДФО із доходів від оренди землі сплачується до бюджету за місцезнаходженням земельної ділянки
З 01.01.2019 набрав чинності Закон України у відповідності до якого: ПДФО, нарахований податковим агентом або фізособою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізособами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом або такою фізособою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису) (ч. 2 ст. 64 Бюджетного Кодексу України.)
Закон України від 22.11.2018 № 2621-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»
Відвідайте практикум 12.02.2019 на тему:
Відрядження 2019
Фіскали роз’яснюють: до оподатковуваного ПДФО доходу платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням (добові):
- у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження,
- для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день (п.п. 170.9.1 ПКУ).
Мінімальна заробітна плата з 01.01.2019 становить 4173 гривні (ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII).
Отже, в 2019 році неоподатковувана ПДФО сума добових для відряджень у межах території України складає 417,3 грн.
Суми витрат на відрядження державних службовців та інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами та установами, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, встановлено у додатку 1 до постанови КМУ від 02.02.2011 № 98 від у такому розмірі:
- 60 грн. – у разі відряджень по Україні;
- в конкретних сумах (виражених у доларах США) залежно від країни відрядження – для закордонних відряджень.
При цьому сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та, відповідно, відображається в податковому розрахунку за ф. №1ДФ як додаткове благо.
За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області
Внески третіх осіб до статуту єдинника не завжди включаються в дохід
Фіскали роз’яснюють: відповідно до пп. 8 п. 292.11 ПКУ до складу доходів платника єдиного податку не включається суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника.
Порядок збільшення статутного капіталу ТОВ за рахунок додаткових вкладів визначений ст. 18 Закону України від 06.02.2018 № 2275-VIII “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”. При цьому, істотні умови визнання внесення додаткових вкладів як збільшення статутного капіталу ТОВ визначені щодо:
- підстав збільшення статутного капіталу ТОВ за рахунок додаткових вкладів третіх осіб (ч. 2 ст. 18 Закону) з дотриманням вимоги про можливість збільшення статутного капіталу ТОВ лише після внесення всіма учасниками ТОВ своїх вкладів у повному обсязі (ч. 1 ст. 16 Закону);
- розміру додаткових вкладів, що можуть бути внесеними третіми особами (ч. 2 ст. 18 Закону);
- встановлення строків внесення третіми особами додаткових вкладів (ч. 6 ст. 18 Закону);
- укладення із третьою особою договору про обов’язку внесення додаткових вкладів та прийняття такої особи до ТОВ з відповідною часткою у статутному капіталі (ч. 8 ст. 18 Закону);
- припинення дії договору у разі не внесення третьою особою додаткового вкладу, в повному обсязі та своєчасно (ч. 10 ст. 18 Закону);
- можливості визнання рішенням загальних зборів ТОВ частки третьої особою у статутному капіталі за фактичним, а не обов’язковим розміром внесеного додаткового вкладу (ч. 10 ст. 18 Закону).
Отже, у разі виконання єдинником передбачених ст. 18 Закону істотних умов щодо внесення третьою особою додаткових вкладів у статутний капітал об’єктивно існують підстави не включати до об’єкту оподаткування єдиним податком суми внесеного третьої особою додаткового вкладу у статутний капітал.
Лист ДФС України від 22.12.2018 № 5396/ІПК/04-36-12-04-21
Винагорода в іноземній валюті для «єдиноподатника», правильність обчислення доходу
У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіренного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Водночас на виконання п. 1 постанови № 65 щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України частини надходжень в іноземній валюті з-за кордону, зокрема на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, та згідно з пп. 5.3 п. 5 Інструкції № 492 кошти, зокрема, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами), зараховуються на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб — резидентів через розподільчі рахунки.
Враховуючи те, що розподільчі рахунки використовуються банківськими установами при перерахуванні певних видів доходів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів як транзитні, то доходом юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи від здійснення операцій згідно з договором доручення є сума, визначена договором доручення, розрахована від суми коштів, яка надійшла на поточний рахунок юридичної особи в гривнях після обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України частини надходжень в іноземній валюті, та решти суми коштів в іноземній валюті, перерахованій у гривні за офіційним курсом Нацбанку на дату її надходження на поточний рахунок в іноземній валюті.
Отже, до доходу платника єдиного податку третьої групи — юридичної особи при надходженні валютної виручки включається:
- сума, що надійшла на поточний рахунок платника у гривнях після обов’язкового продажу 50 % валютної виручки банком на дату зарахування грошей, у грн;
- залишок (50 %) виручки в іноземній валюті, який не підлягає обов’язковому обміну в гривнях за офіційним курсом Нацбанку, що діяв на дату надходження грошей на валютний рахунок.
За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»
ЄСВ 2019
Фіскали роз’яснюють: Законом про Держбюджет-2019 встановлено з 01.01.2019 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб 1 921 грн, мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 4 173 грн.
Ось як ці показники вплинуть на розміри податків та ЄСВ у поточному році:
- ставка єдиного податку для І групи (до 10 % прожиткового мінімуму) – 192,10 грн
- ставка єдиного податку для II групи (до 20 % мінімальної з/п) – 834,60 грн
- єдиний внесок (мінімальний страховий платіж) – 918,06 грн
- податок на нерухомість (не перевищує 1,5 % розміру мінімальної з/п за 1 м2) – 62,59 грн
- туристичний збір до 0,5 % мінім. з/п для внутрішнього туризму 20,86 грн
- туристичний збір до 5 % мінім. з/п для в’їзного туризму- 208,65 грн
- сума з/п, нарахованої платнику, що дає право на ПСП (1 921 грн × 1,4) – 2 690 грн
- загальна ПСП (50 % × 1 921 грн) пп. 161.1.1 п. 161.1 ст. 161 ПКУ – 960,50 грн
- підвищена ПСП (150 % × (50 % × 1 921 грн.) пп. 161.1.3 п. 161.1 ст. 161 ПКУ –1 440,75 грн
- максимальна ПСП (200 % × (50 % × 1 921 грн) пп.161.1.4 п. 161.1 ст. 161 ПКУ – 1 921,00 грн
- штраф за неоформленого працівника (30 мінім. з/п) – 125 190,00 грн
За матеріалами ГУ ДФС в Івано-Франківській області
Дивіться інфографіку на тему:
Мінімальна заробітна плата, прожитковий мінімум, розміри податків та ЄСВ у 2019 році
Оплата за роботу в нічний час
Фахівці Держпраці нагадують: нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку (ст. 54 КЗпП).
При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.
Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час (ст. 108 КЗпП).
Роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку (ст. 30 Закону України «Про оплату праці»).
За матеріалами ГУ Держпраці у Миколаївській області
Підбірку підготувала:
Лоза Галина,
консультант з податків та зборів,
представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”
спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг
