Дайджест нoвин “Податки і облік” з 01.04.2019 пo 08.04.2019

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 01.04.2019 пo 08.04.2019

Скасовано декларування валютних цінностей та іншого закордонного майна

У зв’язку із введенням у дію з 07.02.2019 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018№ 2473-VIII подальше надання суб’єктами підприємницької діяльності до НБУ декларацій про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за періоди після введення в дію Закону № 2473, не передбачається.

У разі необхідності подання до НБУ декларацій за періоди до введення в дію Закону № 2473, це можливо здійснити у раніше встановленому порядку поштовим зв’язком або власноручно за адресами НБУ у регіонах.

За матеріалами НБУ

Інформація від ДФС в телефонному режимі

Фіскали повідомляють: суб’єкти господарювання та громадяни мають можливість отримати інформаційно-довідкові послуги в режимі оn-line та надати усні звернення громадян, відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та інформацію на сервіс «Пульс» і про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади», зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером телефону: 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку).

Для зручності отримання інформаційних послуг за телефоном та можливості вибору бажаного напрямку послуг за допомогою автовідповідача телефонний апарат має працювати в тоновому режимі набору номера.

Для переведення телефонного апарату в тоновий режим необхідно натиснути кнопку [*] – «зірочка» або перевести перемикач на корпусі телефону/на слухавці у положення «Tone» (Тон).

Мобільні телефони переводити в тоновий режим не потрібно.

Слід зауважити, що у дискових телефонних апаратах відсутня можливість тонового набору номера.

Інформація, яка надається за допомогою автовідповідача, систематизована за напрямами:

• Кнопка 0 — отримання інформації з питань стану обробки електронної звітності та опрацювання файлів запитів про доходи для призначення субсидій;
• Кнопка 1 — отримання інформаційно-довідкових послуг;
• Кнопка 2 — скасування у телефонному режимі посиленого сертифікату або отримання консультації щодо електронного цифрового підпису;
• Кнопка 3 — залишити усне звернення громадян, відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;
• Кнопка 4 — залишити інформацію на сервіс «Пульс»;
• Кнопка 5 — залишити інформацію про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;
• Кнопка 6 — залишити повідомлення працівниками ДФС про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС;
• Кнопка 7 — довідкова інформація щодо самостійного пошуку відповідей на запитання у «ЗІР» та електронної адреси, на яку можна надіслати запитання.

Інформаційно-довідкові послуги надаються з 08.00 до 20.00 (крім суботи та неділі).

За матеріалами ГУ ДФС у Закарпатській області

Електронний кабінет та подання копій інших документів до декларації

Фіскали зазначають: платники податків, які подають податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку, мають можливість надіслати разом з ними копії інших документів як Додаток довільного формату (ідентифікатор форми J/F13601), якщо такий додаток, передбачено для подання з відповідною податковою декларацією (розрахунком) згідно з Реєстром форм електронних документів.

Підкатегорія «ЗІР» 140.03

Дивіться відео на тему:

Порядок повернення авансових митних платежів  з «єдиного рахунку» затверджено

З дня опублікування набере чинності Наказ Мінфіну від 22.02.2019 №80 (зареєстрований в Мін’юсті 20.03.2019 за №283/33254), який затвердив зміни до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів

Для повернення коштів авансових платежів (передоплати) зарахованих на депозитний рахунок 3734, який відкритий у Держказначействі на ім’я ДФСУ платник податків має подати до ДФС заяву у письмовому вигляді довільної форми, підписану платником податків та головним бухгалтером (за наявності), або за допомогою засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб.

Заява може бути подана протягом 1095 днів з дня внесення авансових платежів (передоплати) на депозитний рахунок 3734 ДФС.

Заява має містити:

• найменування та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
• суму коштів до повернення;
• поточний рахунок платника податків в установі банку із зазначенням реквізитів.

Після реєстрації в ДФС заява платника податків про повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) передається на опрацювання до підрозділу ДФС для підготовки висновку.

Підрозділ ДФС у термін не більше 8 робочих днів:

• перевіряє наявність коштів на депозитному рахунку 3734 ДФС за даними автоматизованої системи митного оформлення;
• резервує заявлені до повернення платником податків суми коштів на період розгляду заяви шляхом проставлення відповідної відмітки в автоматизованій системі митного оформлення;
• оформлює висновок про повернення коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734 ДФС  за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку;
• у разі якщо зазначена у заяві платника податків сума за даними автоматизованої системи митного оформлення у повному обсязі відсутня, готує та направляє платнику податків письмову відмову у поверненні коштів з депозитного рахунку 3734 ДФС з пропозицією щодо проведення за необхідності звірки залишків сум коштів авансових платежів (передоплати) на депозитному рахунку 3734 ДФС;
• у разі якщо заявником не виконано вимог розділу, готує та направляє платнику податків письмову відмову у поверненні коштів з депозитного рахунку 3734 ДФС.

Підрозділ ДФС на підставі висновків формує в електронній формі реєстр ДФС належних до повернення коштів авансових платежів (передоплати) та направляє до Казначейства для повернення коштів.

Нові довідники податкових пільг

Фіскали 03.04.2019 оприлюднили нові довідники податкових пільг станом на 01.04.2019, зокрема:

• № 92/1 (податкові пільги, що є втратами доходів бюджету);
• № 92/2 (інших податкових пільг).

За матеріалами ДФС України

Розрахунки між резидентами і нерезидентами

Фіскали наголошують: розрахунки між резидентами і нерезидентами за такими валютними операціями як експорт та імпорт товарів, послуг, робіт здійснюються виключно через банки в іноземній валюті та гривні.

Підкатегорія «ЗІР» 114.02

Кошти на поточному рахунку банку – безнадійна заборгованість

Фіскали зазначають: кошти, що знаходяться на поточному рахунку банку, можуть бути визнані безнадійною заборгованістю у разі наявності підтверджуючих документів про припинення банку — боржника як юридичної особи у зв’язку із його ліквідацією.

Лист ДФС України від 28.03.2019 № 1321/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Пеня за штрафами скасовується, якщо оскарження ППР на користь платника

Фіскали консультують: у разі порушення платником податків граничних термінів сплати по ППР, відповідно до якого платнику податків нараховано суму штрафної санкції (фінансової санкції, штрафу) в зв’язку з порушення податкового законодавства, контролюючими органами нараховується пеня відповідно до ст. 129 ПКУ починаючи з першого робочого дня наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання по ППР.

У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов’язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов’язання (його частини) скасовується (п. 129.2 ПКУ).

Тому, у разі адміністративного та/або судового оскарження платником ППР контролюючого органу, щодо якого ДФС та/або судом прийнято рішення щодо часткового скасування ППР, пеня за період заниження такого грошового зобов’язання (його частини) скасовується, а на іншу частину грошового зобов’язання пеня нараховується за весь період, включаючи період адміністративного та/або судового оскарження.

Лист ДФС України від 18.03.2019 № 1097/6/99-99-12-02-01-15/ІПК

Дивіться відео на тему:

Операції з резидентом Польщі бувають не контрольованими

Фіскали роз’яснюють: оскільки до Переліку, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 № 480, не включені резиденти Республіки Польща з організаційно-правовою формою sp. z o.o. sp.k, то операції з такими контрагентами не підпадають під визначення контрольованих відповідно до пп. «г» пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ, за умови, що такі резиденти не є пов’язаними з резидентом України особами та/або операції з ними не здійснюються через комісіонерів-нерезидентів, і платник ПНП при здійсненні вищезазначених операцій не збільшує фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог пп.140.5.4 ст.140 ПКУ.

Лист ДФС України від 29.03.2019 № 1354/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Коригування фінрезультату на суму благодійної допомоги «неприбутківцю»

Фіскали консультують: якщо отримувачем благодійної допомоги виступає суб’єкт сфери фізичної культури і спорту (згідно з переліком, визначеним пп.140.5.14 ст.140 ПКУ), внесений до Реєстру неприбуткових установ та організацій, то платник податку на прибуток, що здійснює перерахування таких коштів, збільшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму благодійної допомоги, яка перевищує 8 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

У разі якщо отримувач благодійної допомоги є неприбутковою організацією, що внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, але не відноситься до переліку суб’єктів сфери фізичної культури і спорту, визначеного пп.140.5.14 ст.140 ПКУ, то платник ПНП, що здійснює перерахування таких коштів, застосовує положення пп.140.5.9 ст. 140 ПКУ.

Лист ДФС України від 26.03.2019 № 1261/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Коригування фінрезультату на суму неповернення фіндопомоги на кінець звітного періоду

Фіскали роз’яснюють: ПКУ не передбачено коригування фінрезультату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з отримання фіндопомоги на поворотній основі, наданої засновником підприємства — юридичною особою та неповерненої на кінець звітного періоду

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінрезультату до оподаткування.

Лист ДФС України від 26.03.2019 № 1260/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів

Фіскали інформують: затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів (абз. 2 п. 8 П(С) БО 14 «Оренда»),. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій № 561.

Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду (п. 32 Методичних рекомендацій № 561).

Згідно з п. 7 МСБО 16 «Основні засоби» собівартість об’єкта основних засобів слід визнавати активом, якщо і тільки якщо є ймовірність, що майбутні економічні вигоди, пов’язані з об’єктом, надійдуть до суб’єкта господарювання.

Під час визнання об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, слід оцінювати за його собівартістю (п. 15 МСБО 16).

МСБО 16 не визначає одиницю оцінки для визнання, тобто з чого складається об’єкт основних засобів. Отже, потрібне судження при застосуванні критеріїв визнання до конкретних обставин суб’єкта господарювання. Можливо, буде доцільним об’єднати окремо незначущі об’єкти (наприклад, ливарні форми, інструменти і фарби) та застосовувати критерії до сукупної вартості (п. 9 МСБО 16).

Згідно з принципом визнання в п. 7 МСБО 16, суб’єкт господарювання не визнає в балансовій вартості об’єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування об’єкта. Навпаки, ці витрати визнаються в прибутку чи збитку, коли вони понесені. Витрати на щоденне обслуговування об’єкта, як правило, – це витрати на заробітну плату та витратні матеріали, а також це можуть бути витрати на незначні деталі. Призначення цих видатків часто визначають як «ремонти та технічне обслуговування» об’єкта основних засобів (п. 12 МСБО 16).

Витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів, що збільшують майбутні економічні вигоди, які спочатку очікувалися від їх використання, у податковому обліку відображаються як окремий об’єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.

Водночас при визначенні об’єкта оподаткування платники податку – орендарі на підставі положень аб.2 п.138.1 та аб. 2 п.138.2 ПКУ мають збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ та зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до п. 138.3 ПКУ.

Підкатегорія «ЗІР»102.05

Дивіться відео на тему:

Як стати квартальним платником ПДВ «єдиноподатнику»

Фіскали нагадують: у разі обрання квартального звітного (податкового) періоду платник податку, який сплачує єдиний податок, разом з декларацією за останній звітний (податковий) період календарного року подає до контролюючого органу заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду, форму якої наведено в дод. 1 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016 р. № 21.

Отже, платник податку, яким подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2018 року та заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду застосовує з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року квартальний звітний (податковий) період.

Лист ДФС України від 29.03.2019 № 1360/6/99-99-12-02-01-15/ІПК

Реєстрація ПДВ ФОП – «єдиноподатником»

Фіскали наголошують: ставка єдиного податку, визначена для ІІІ групи у розмірі 3% (у разі сплати ПДВ), може бути обрана:

• суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до розділу V Податкового кодексу, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;
• платником єдиного податку ІІІ групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 %, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому застосовуватиметься нова ставка та реєстрації такого платника платником ПДВ;
• суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розділу V ПКУ і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для ІІІ групи, яка не передбачає сплату ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

У разі зміни ставки єдиного податку реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому застосовуватиметься ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.

Таким чином, новостворена юридична особа може обрати ставку єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (ІІІ група — 3 %), лише після здійснення реєстрації платником ПДВ.

Тобто новостворена юридична особа може зареєструватися з дня державної реєстрації як платник єдиного податку ІІІ групи зі ставкою 5 % та не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного кварталу подати заяву про перехід на сплату єдиного податку за ставкою 3 % (для ІІІ групи) та подати заяву на реєстрацію платником ПДВ.

Зазначена норма передбачена аб.2 п.183.4 ст.183; пп.4 п.293.8 ст.293, аб.2 пп.298.1.2 ст.298 ПКУ.

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

Податковий кредит при двох ПН на одну оплату

Фіскали роз’яснюють: ПН складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Тому складання двох або більше ПН у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою не відповідає нормам ПКУ та не дає можливості ідентифікувати операції.

У разі складання таких ПН постачальником покупець не має підстав для віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі ПН не відповідають первинним документам.

Лист ДФС України від 29.03.2019 № 1340/ІПК/04-36-12-01-16

Податковий кредит на понесені витрати щодо проведення зборів трудового колективу у ресторані

Фіскали консультують: якщо підприємством проведено звітні збори трудового колективу за підсумками року у приміщенні ресторанного закладу, документи (план (програма) проведення заходу, кошторис витрат, звіт проведення, акт про списання товарів тощо) свідчать про те, що мав місце факт проведення для власних співробітників розважального заходу, то слід нарахувати ПДВ на суму використаного кредиту на суму понесених витрат на організацію таких зборів. Слід зазаначити, наказом про облікову політику підприємства не передбачається включення витрат на проведення розважальних заходів до загальногосподарських витрат на управління підприємством

Датою першої з подій платник ПДВ має визначити податковий кредит з операції з придбання товарів/послуг у закладі ресторанного господарства за умови наявності відповідного документального підтвердження (ПН/РК до ПН, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені п. 201.11 ст.201 розділу V ПКУ).

В той же час згідно з підпунктом «г» пункту 198.5 ст.198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст. 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену ПН за такими товарами/послугами, оскільки товари/послуги використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У такій зведеній ПН у графі «Отримувач (покупець)» зазначає власне найменування, у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», а у верхній лівій частині визначається тип причини «13» — «Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих заходів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».

Лист ДФС України від 28.03.2019 № 1307/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Дивіться відео на тему:

Операція з повернення основних фондів оподатковується ПДВ

Фіскали пояснюють: нормами п.п.«а» п.185.1 ст.185 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Постачання товарів — будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, зокрема обмін такого товару (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 р. І ПКУ).

Отже, операція з повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ та має оподатковуватись на загальних підставах за основною ставкою, а саме — 20 %.

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Земельний податок для «єдиноподатників» IV групи

Фіскали інформують: юридичні особи — платники єдиного податку IVгрупи, які є власниками/користувачами земель с/г призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення с/г товаровиробництва.

За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки с/г призначення, що не використовуються для ведення с/г товаровиробництва, юридичні особи — платники єдиного податку IV групи сплачують земельний податок на загальних підставах.

Підкатегорія «ЗІР» 112.02

Коефіцієнти індексації НГО земель с/г призначенняу 2019 році для визначення єдиного податку «єдинником» IV групи

Фіскали наголошують: у зв’язку з набранням чинності з 01.01.2019 технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) НГО земель с/г призначення, затвердженої наказом від 16.11.2018 № 552 коефіцієнти індексації з метою обчислення суми єдиного податку юридичними особами — «єдиноподатниками» IV групи у 2019 році не застосовуються до НГО с/г угідь, у відомості Державного земельного кадастру, про земельні ділянки яких внесено результати загальнонаціональної (всеукраїнської) НГО земель с/г призначення відповідно до приписів п. 24 Порядку проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) НГО земель с/г призначення, затвердженого постановою від 07.02.2018 № 105.

У разі обчислення сум єдиного податку IV групи, де базою є неоцінені землі с/г призначення, відповідно до Додатка № 1 «Нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по АР Крим та по областях» до Порядку нормативної грошової оцінки земель с/г призначення, затвердженого наказом від 23.05.2017 № 262, застосування коефіцієнтів індексації не передбачено.

Величини НГО, які внесені до Державного земельного кадастру, але відповідно до п.24 Порядку проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) НГО земель с/г призначення, затвердженого постановою від 07.02.2018 № 105, не підлягають зміні у зв’язку з набранням чинності загальнонаціональної (всеукраїнської) НГО земель сільськогосподарського призначення, затвердженої наказом від 16.11.2018 № 552, підлягають індексації у загальному порядку на кумулятивну величину річних коефіцієнтів індексації, які були затвердженими у визначеному законодавством порядку з дати виконання такої оцінки.

Підкатегорія «ЗІР» 108.02.02

Виправлення помилки, виявленої в декларації екоподатку за IV квартал 2018 року

Фіскали зазначають: при виправленні помилок, допущених в податковій декларації екологічного податку за IV квартал 2018 року необхідно зазначити правильні показники з урахуванням уточнень за Викиди двоокису вуглецю.

За IV квартал 2018 року, в якому виявлені помилки, подається уточнююча декларація з окремо виділеним в дод. 1 за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (двоокису вуглецю).

В дод. 1 за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (розрахунок №1) до декларації екологічного податку за IV квартал 2018 року при відображенні забруднюючої речовини (двоокису вуглецю) необхідно залишити в р. 4; 4.1 податкове зобов’язання по коду забруднюючої речовини (двоокису вуглецю) 243.4.1  зі ставкою 0,41 грн за тонну.

Зазначити показники р. 5 податкове зобов’язання, що уточнюється —  податкове зобов’язання по поданій звітній декларації в дод. 1 (рядок 4).

Показники р. 5.2 зобов’язання, що зменшується — сума різниці між цими рядками 5 та 4.

В дод. 1 за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (розрахунок №2) до декларації екологічного податку за IV квартал 2018 року при відображенні інших стаціонарних джерел забруднення (без двоокису вуглецю) необхідно залишити в р.4; 4.1 податкове зобов’язання забруднюючої речовини (без двоокису вуглецю).

Зазначити показники рядка 5 податкове зобов’язання, що уточнюється —  «0».

Показники р.5.1 зобов’язання, що збільшується — сума різниці між цими рядками 5 та 4.

Також відобразити р. 6 розмір штрафу та р.7 суму штрафу (р.5.1* р.6).

За відсутності помилок в інших додатках (за іншими видами об’єктів оподаткування), що подавалися разом із декларацією, яка уточнюється, такі типи додатків до уточнюючої декларації не додаються.

За матеріалами  ГУ ДФС у м. Києві

Правильна ідентифікація нерухомості, для вірного визначення податку на нерухомість

Фіскали наголошують: фактичне головне призначення кожного конкретного об’єкта нерухомості обчислюється за Методикою ідентифікації за головною класифікаційною ознакою будівель багатофункціонального призначення, визначеною Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-200, та з метою уникнення неправильного оподаткування податком на нерухомість на 2019 рік.

Тому підприємство, яке відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстрацію права власності має у власності «Об’єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення» має отримати експертний висновок щодо приналежності інвентарно описаних об’єктів нерухомості до певного класу будівель за Класифікатором та включити отриману класифікацію до записів реєстру майнових прав.

Лист ДФС України від 18.03.2019 № 1082/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Дивіться відео на тему:

Відповідальність за невчасно сплачений турзбір

Фіскали консультують: тимчасове розміщення платника туристичного збору у місцях проживання (ночівлі) не може здійснюватися без сплати туристичного збору за умови, що такий збір встановлено рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.

Якщо наявний випадок прийняття туристичного збору разом з оплатою послуг розміщення після їх надання (тобто не авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням), у разі якщо такий туристичний збір сплачено податковим агентом своєчасно, то наявний факт несвоєчасної сплати турзбору.

Невиконання платником туристичного збору зобов’язання із сплати туристичного збору у порядку, встановленому ПКУ, рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50 НМДГ (850 грн).

Лист ГУ ДФС у Днiпропетровськiй областi від 20.03.2019 № 1124/ІПК/04-36-12-04-21

РРО та товар у кредит

Фіскали розֹ’яснюють: у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або у кредит необхідно відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги) видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «У КРЕДИТ». Таким чином, фіскальний чек, оформлений належним чином, має бути виданий покупцю при продажу товарів.

При цьому отримання коштів, які надходять у рахунок продажу товару у кредит, слід оприбутковувати у касі підприємства з оформленням ПКО, або сума готівкових коштів, отримана від покупця, що відповідає сумі, зазначеній у фіскальному чеку з формою оплати «кредит/після оплата/відстрочка платежу», вноситься до скриньки РРО та пам’яті відповідного РРО шляхом виконання на цьому РРО операції «службове внесення» із наступним зазначенням на службовому документі номера фіскального чеку, за яким здійснено реалізацію товару в кредит.

У разі реалізації товару у кредит фіскальний звітний чек «Z-звіт» за день реалізації буде містити інформацію про те, що товар реалізований у кредит, та окремо відображену суму такої реалізації.

Відповідно по розділу II «Облік руху готівки та суми розрахунків» КОРО у колонці 5 «Загальна Сума розрахунків» буде занесено інформацію про суму реалізації, тобто з урахуванням вартості реалізованого товару у кредит, а у колонці 4 «Службова видача Сума готівки» буде зазначена сума інкасації лише готівки, вилученої з місця проведення розрахунків. Суми «службового внесення» та «службового виведення», якими вноситься до РРО розмінна монета, не впливають на відображення суми готівкових, безготівкових та інших сум розрахунків, проведених через РРО.

Лист ДФС України від 25.03.2019 №1244/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

Чи обов’язково проводити «службове внесення» при автоматичному перенесенні коштів з одного дня на інший

Фіскали інформують: операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Тому, якщо технічні можливості РРО забезпечують в автоматичному режимі перенесення залишків коштів з кінця робочого дня на початок робочого дня, і фактично готівкові кошти не вносяться або не видаються з місця проведення розрахунків, то операції «службове внесення» або «службова видача» можна не проводити.

Лист ДФС у Харківської області в ІПК від 21.03.2019 № 1145/ІПК/20-40-14-10-21

Застосування РРО при інтернет торгівлі

Фіскали консультують: у разі здійснення розрахунків при продажу товару (наданні послуг), а саме: операції із оплати покупцями рахунків за товари підприємства, що згенеровані дистанційним способом (на сайті підприємства) та здійснені без застосування платіжних карток через банківські установи, зокрема, шляхом внесення готівки через касу банку на рахунок підприємства – РРО не застосовуються.

При здійснення оплати покупцями рахунку підприємства через банківський термінал самообслуговування – РРО не застосовуються.

Водночас, при оплаті покупцем рахунку підприємства за допомогою інтернет-банкінгу РРО застосовуються, а розрахунковий документ в такому випадку надається (надсилається) споживачу разом із товаром.

Чи необхідне застосування РРО у випадку, якщо покупці будуть передавати гроші за товар, що був замовлений на сайті підприємства, посередникові на підставі укладеного підприємством посередницькою договору, а посередник буде перераховувати їх на рахунок підприємства, відповідь наступна:

Під час відвантаження товару посередникові, за умови переходу права власності на товар до посередника , розрахунки підприємства з посередником за вищезазначений товар будуть вважатися безготівковими та проводяться без застосування РРО.

Якщо право власності на товар не переходить до посередника, а посередник здійснює лише доставку даного товару покупцю за умови передплати, аналогічно, як у разі доставки товару поштою: продавець при продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чека) разом із придбаним товаром.

Якщо доставка товару здійснюється посередником за умови післяплати, то посередник видає розрахунковий документ (чек) покупцю в момент оплати коштів за придбаний товар. При цьому розрахунковий документ (чек) повинен бути роздрукований з використанням РРО, зареєстрованого на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.

У разі якщо покупець, використовуючи Інтернет, замовив товар і розрахунок за нього (передплата) була здійснена з застосуванням Portmone, LiqPay – РРО застосовуються, а розрахунковий документ в такому випадку надається (надсилається) споживачу разом із товаром.

При оплаті покупцем, замовленого на сайті підприємства товару, платіжною картою Visa, MasterCard та ін. (підприємство користується інтернет-еквайрингом, оплата здійснюється через сайт підприємства) — застосування РРО є обов’язковим, а розрахунковий документ у такому випадку надається (надсилається) споживачу разом із товаром.

Лист ДФС України від 28.03.2019 № 1303/ІПК/26-15-14-09-01-15

Комісійна торгівля ФОП – «єдиноподатником» та РРО

Фіскали повідомляюють: суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів, згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зобов’язані видавати особі, яка отримує товар, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до п. 296.10 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку ІІ-ІІІ груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн. гривень. Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

ФОП, у т. ч. які здійснюють продаж товарів за договорами комісії, обсяг виручки яких протягом календарного року перевищив 1,0 млн. грн, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції, або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

За матеріалами ГУ ДФС у Сумській області

Дивіться відео на тему:

“Касові” уточнення – зміни до положення 148

Підтверджуючі документи понесених витрат відрядженх працівників при придбанні авіаквитків

Із 15 березня 2019 року запрацювали нові Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу (наказ Державіаслужби від 26.11.2018 № 1239).

Ними визначено, що посадковий талон (boarding pass) – документ (паперовий або мобільний), який підтверджує право пасажира на посадку до повітряного судна, що надається на підставі реєстрації пасажира на рейс. Мобільний посадковий талон (Mobile Boarding Pass) – адаптований для відображення на екрані електронного пристрою посадковий талон, який містить, окрім особистих даних, інформацію про рейс та спеціальний штрих-код для зчитування сканером в аеропорту. Повідомлення на електронну пошту або SMS-повідомлення не є мобільним посадковим талоном.

Оновлені Авіаційні правила передбачають, що після бронювання та оплати на електронну адресу, зазначену в бронюванні, користувачу надсилається маршрут-квитанція (Itinerary/Receipt).

Фіскали посилаючись на норму п.п. 170.9.1 ст.170 ПКУ трактують так, що відрядженому треба мати такий пакет документів для підтвердження понесених витрат на авіапереліт:

• оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує оплату у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до ПКО);
• роздрук на папері частини електронного авіаквитка з вказаним маршрутом (маршрут/квитанція);
• оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира.

Таким чином, якщо повернутися до норми п.п. 170.9.1 ПКУ, то вона якраз і допускала в якості підтвердного документу електронний квиток за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту.

Отже, відряджені працівники тепер можуть цілком отримати від лоукостера чи класичної авіакомпанії: електронний посадковий талон, який роздрукувати, та додати до нього маршрут квитанції (по суті це підтвердження бронювання від авіакомпанії).

Але до них обов’язкового додається документ, що підтверджує проведену оплату за авіаквиток. У випадку здійснення онлайн оплати на сайті лоукостера, це може бути як квитанція про оплату, сформована платіжною системою, так і виписка із карткового рахунку працівника.

Дивіться інфографіку на тему:

ПДФО за відокремлені підрозділи

Фіскали зазначають: порядок сплати (перерахування) податку до бюджету передбачений в ст. 168 ПКУ, відповідно до якого податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами БКУ.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету також здійснюється у порядку, встановленому ст.168 ПКУ за ставкою, визначеною п.п.1.3 цього пункту (п.п.1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Такий порядок застосовується усіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (п.п.168.4.2 п.168.4 ст.168 ПКУ).

Відповідно до ст.64 БКУ ПДФО, який сплачується податковим агентом — юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента — юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Згідно з п.п.168.4.3 п.168.4 ст.168 ПКУ суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб за звітний період, перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Відповідно до п.63.3 ст.63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Отже, якщо юридична особа створює виробничі структурні підрозділи із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юридична особа і не уповноважені нею нараховувати (сплачувати) ПДФО, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням таких об’єктів та перераховувати ПДФО до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

За матеріалами ГУ ДФС у Львівській області

Сплата ПДФО з виплачених найманим працівникам доходів, якщо вони мають кілька підрозділів розташовани в різних регіонах України

Фіскали наголошують: згідно з п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПКУ податковий агент щодо ПДФО – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV ПКУ.

П.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Відповідно до п.п. «а» п.п.168.4.5 п.168.4 ст.168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. ІV ПКУ за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Підкатегорія «ЗІР» 103.07

ПДФО і військовий збір при безоплатній передачі товарів працівнику

Фіскали нагадують: об’єктом оподаткування фізичної особи — резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 – Сп), де К — коефіцієнт; Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Крім того, дохід, отриманий платником у вигляді додаткового блага, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 %.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати ПДФО та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідні ставки податку і збору.

Отже, у разі якщо підприємством безоплатно передаються працівнику товари, то їх вартість включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах за ставками 18 % та 1,5 %.

При цьому для військового збору не передбачено застосування коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 ПКУ (пп.163.1.1 ст.163, пп.164.2.17 «е», п.164.5 ст.164, пп.168.1.1 ст.168, пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

Оренда між фізособами та ПДФО

Фіскали зазначають: відповідно до п. п. 170.1.5 п.170.1 ст.170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО — орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації;

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника ПДФО — орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

За матеріалами ГУ ДФС у Полтавській області

Наслідки повернення авансу «єдиноподатником» – юриком

Фіскали наголошують: доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Датою отримання доходу є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку ІІІ групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Разом з тим, до доходу не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Отже, якщо зарахування та повернення авансу відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.

Якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа – платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.

Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період (п.п.2 п.292.1, п.п.5 п.292.11, п.292.6 ПКУ).

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

Дивіться інфографіку на тему:

Оподаткування доходів нерезидента за розробку програмного забезпечення для інтернет-магазину

Фіскали консультують: платник єдиного податку не утримує податок з доходів нерезидента за надані резидентом Республіки Польща послуги з розробки програмного забезпечення інформаційної системи для інтернет-магазину у випадку, якщо такий резидент-платник єдиного податку є кінцевим споживачем послуги та дотримано порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, встановлений ст. 103 ПКУ.

Лист ГУ ДФС в Одеській області від 27.03.2019 № 1276/ІПК/15-32-12-05-09

Звітність новоствореного ФОП

Фіскали інформують: якщо ФОП зареєструвався протягом року в установленому законом порядку або перейшов із спрощеної систему оподаткування на загальну, то він повинен подати декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочато таку діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в декларації також повинні зазначити інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації ФОП (пп.177.5.2 ст.177 ПКУ).

Отже, новостворений ФОП в квартальній податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності має зазначити інші доходи (заробітну плату тощо), отримані ним як фізичною особою — громадянином, та відомості про рухоме та нерухоме майно. Такі доходи потрібно зазначати за період від початку звітного податкового року до дати державної реєстрації підприємницької діяльності.

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

Дохід ФОП при поверненні товару

Фіскали пояснюють: до складу доходу ФОП не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів

При визначенні обсягу доходу, що дає право суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.

Отже, до складу доходу ФОП- «єдиноподатника» не включаються кошти, що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Лист ДФС України від 22.03.2019 № 1170/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Дії ФОП – «єдиноподатника» при перевищенні обсягу доходу

Фіскали наголошують: відповідно до п. 293.8 ПКУ ставки, встановлені п. 293.3 – 293.5 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:

• платники єдиного податку  І групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку ІІ або ІІІ групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 %.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

• платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки Єєдиного податку, визначеної для платників єдиного податку ІІІ групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 %.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

• платники єдиного податку ІІІ групи (ФОП), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 %, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

За матеріалами ГУ ДФС у Чернівецькій області

Витрати у адвокатській діяльності

Фіскали консультують: ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність. Для визначення переліку витрат, які можуть бути враховані при обчисленні оподатковуваного доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, доцільно скористатися узагальнюючими податковими консультаціями, затвердженими наказом ДПС України від 24.12.2012 №1185 та наказом Міндоходів від 30.12.2013 № 885.

Зазначеними узагальнюючими податковими консультаціями передбачено, що до витрат фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, може включатись сплачена сума ЄСВ.

Військовий збір є загальнодержавним збором та не належить до витрат, необхідних для провадження незалежної адвокатської діяльності.

Лист ГУ ДФС в Одеській області в ІПК від 25.03.2019 №1234/Ч/ІПК/15-32-13-01-07.

Виплати за договором підряду та ЄСВ

Фіскали пояснюють: якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) за цивільно-правовим договором (договором підряду), при чому це не є її основним місцем роботи, вимоги част. 5 ст.8 Закону про ЄСВ щодо нарахування ЄСВ на дохід у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який здійснюється нарахування, не застосовуються. У цьому випадку ЄСВ нараховується на суми доходу у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором незалежно від суми такого доходу, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

У разі якщо працівник виконує роботу (надає послуги) за цивільно-правовим договором і для нього це є основним місцем роботи, то до загальної бази нарахування ЄСВ за місяць включається як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди за цивільно-правовим договором. При цьому якщо база нарахування ЄСВ буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та ставки єдиного внеску 22 %.

За матеріалами ГУ ДФС у Харківській області

ЄСВ та практиканти

Виробнича практика учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів передбачає виконання учнями, слухачами безпосередньо на робочих місцях всіх видів робіт, передбачених кваліфікаційною характеристикою.

Підприємства незалежно від форми власності та підпорядкування зобов’язані надавати робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничої практики учнями (ст. 29 Закону № 103 та п. 2 Порядку № 992).

Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатний розклад працівників підприємства не включаються (п. 7 Порядку 992). Вони виконують роботи згідно з навчальними планами та програмами. Тривалість їх роботи повинна відповідати часу, визначеному робочими навчальними планами, програмами, і не перевищувати тривалість робочого часу, встановленого законодавством для відповідної категорії працівників.

Оскільки зазначені відносини не є трудовими, а трактуються як навчально-виробничий процес, то необхідності в укладанні строкових трудових договорів на період проходження виробничої практики немає.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати й інших заохочувальних і компенсаційних виплат, під час нарахування ЄСВ, передбачено Інструкцією № 5. Згідно з пп. 2.1.8 якої до фонду основної заробітної плати належить оплата праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), зокрема, за виконання робіт:

• за договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком ФОП);
• за договорами між підприємствами про надання робочої сили (безробітним за виконання громадських робіт, учням і студентам, які проходять виробничу практику на підприємстві чи залучені на тимчасову роботу на період канікул).

Тому, нарахована оплата праці учням професійно-технічного навчального закладу, які проходять виробничу практику на підприємстві за договором про навчально-виробничу практику, є базою нарахування ЄСВ.

За учнів, які проходять виробниче навчання і виробничу практику, страхувальник (підприємство) подає звіт за формою №Д4 відповідно до Порядку № 435. При цьому зазначені особи відображаються у таблиці 6 з кодом категорії застрахованих осіб «1». Таблицю 5 за таких осіб подавати не потрібно.

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

Право не виходити на роботу у разі затримки зарплати понад 15 днів

Законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права працівників на своєчасну виплату заробітної плати» передбачається запровадити посилення захисту прав працівників у разі порушення строків виплати заробітної плати, зокрема шляхом:

• зобов’язання роботодавця, сплатити працівнику пеню у розмірі 0,06 % від суми боргу за кожний день затримки;
• надання права працівнику тимчасово припинити виконання роботи у разі затримки виплати заробітної плат належної працівникові, на термін більше 15 днів;
• виплати працівнику компенсації у розмірі середньомісячної заробітної плати за три місяці, що передують місяцю, в якому порушено справу про банкрутство роботодавця чи припиненню трудового договору у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи;
• надання працівнику у випадку неплатоспроможності роботодавця відступлення права вимоги до боржника щодо зобов’язань з виплати заробітної плати шляхом укладення договору відступленняз центральним органом виконавчої влади з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю або іншою юридичною особою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики;
• надання статусу виконавчого документа припису центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у разі порушення строків виплати заробітної плати більш як на два місяці.

Законопроектом також передбачається внесення змін та доповнень Кодексу України з питань банкрутства та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо забезпечення виплати компенсації втраченої заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат працівника.

У разі прийняття закон набере чинності з 01.01.2020 року.

За матеріалами Мінсоцполітики України

Заборгованість до Фонду соцстраху потребує подачі звіту

Фахівці Фонду соціального страхування України нагадують: з І кварталу 2019 року страхувальники, які станом на звітну дату мають заборгованість зі сплати страхових коштів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та/або на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності мають подавати Звіт до відділень робочих органів виконавчої дирекції Фонду щоквартально в термін: до 10 квітня, 10 липня, 10 жовтня, 15 січня до повного погашення суми заборгованості.

Звіт складається наростаючим підсумком з початку року в гривнях з копійками та завіряється підписами керівника та головного бухгалтера (за наявності), скріпляється печаткою (за наявності).

Звіт подається до відділень робочих органів виконавчої дирекції Фонду на паперових носіях або надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. Відправлення на адресу відповідного відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду потрібно здійснити не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання Звіту.

У разі зміни місцезнаходження або місця проживання, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці у звітному періоді, звітність за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) страхувальник подає до відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).

За матеріалами Фонд соціального страхування України

Режим неповного робочого часу

Фахівці Держпраці нагадують: нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП). Разом з тим за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом можна встановлювати режим неповного робочого часу (ст. 56 КЗпП).

Варіації неповного робочого часу: зменшення тривалості щоденної роботи (неповний робочий день); зменшення кількості днів роботи (неповний робочий тиждень); одночасне зменшення кількості годин роботи протягом робочого дня і кількості днів роботи.

Мінсоцполітики наказом від 10.10.1997 № 7 затвердило Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці. Так, ненормований робочий день не рекомендують застосовувати для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.

Ненормований робочий день можна застосовувати, у першу чергу, для осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі (п. 5 Рекомендацій). За роботи з неповним робочим днем її тривалість чітко визначена (певна кількість годин на день). Якщо працівника систематично залучають до роботи понад встановлену тривалість робочого часу, перепрацьовані години кваліфікують як надурочні, що підлягають подвійній оплаті згідно зі статтею 106 КЗпП.

Підприємство самостійно визначає в колективному договорі перелік професій і посад, до яких можна застосовувати ненормований робочий день, та відповідно встановлює тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день за кожним видом робіт, професій, посад. Враховує періодичність виконання робіт понад встановлену тривалість робочого часу, коло обов’язків і обсяг виконаних робіт.

Рекомендації не є нормативно-правовим актом, позаяк не зареєстровані в Мін’юсті. Закон не забороняє застосовувати ненормований робочий день для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем (лист Мінсоцполітики від 22.07.2015 № 431/13/133-15).

Прикладом роботи на умовах неповного робочого часу є робота на 0,5 або 0,25 ставки (посадового окладу), коли для працівника встановлюють відповідну пропорційну тривалість робочого дня або тижня. Оплату праці в таких умовах слід проводити пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (част. 3 ст.56 КЗпП), у тому числі — скорочення тривалості їхньої щорічної основної відпустки. Тож тривалість щорічної основної відпустки працівника, який працює на умовах неповного робочого часу, не має відрізнятися від тривалості такої відпустки працівника, який працює на такій самій посаді повний робочий день.

Для працiвникiв, якi працюють на умовах неповного робочого часу, норма, передбачена статтею 53 КЗпП, не застосовується, тобто тривалiсть їхньої роботи напередоднi святкових i неробочих днiв не скорочується.

За матеріалами Управління Держпраці у Кіровоградській області

Наказ про відпустку по вагітності і пологах

Фахівці Мінсоцполітики нагадують: на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю: до пологів – 70 календарних днів; після пологів – 56 календарних днів (70 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів, згідно ст.17 Закону України «Про відпустки».

Законом не зазначено, що одночасно з листком непрацездатності жінка має подати заяву про надання відпустки, а роботодавець – видати наказ. Проте, доцільно дотримуватися саме такої процедури, оскільки жінка може скористатися таким правом не з дати, яка зазначена в листку непрацездатності, а пізніше. У такому випадку дата початку відпустки не збігатиметься з датою, визначеною у листку непрацездатності.

На підставі наказу про надання відпустки кадрова служба робить відмітки в особовій картці працівника, а бухгалтерія розраховує йому допомогу по вагітності та пологах, що компенсує втрату зарплати за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Враховуючи вищезазначене, видання наказу про надання відпустки по вагітності і пологах є обов’язковим і його наявність дасть змогу правильно вести облік робочого часу та уникнути помилок в нарахуванні зарплати та допомоги по вагітності і пологах.

При оформленні зазначеної відпустки роботодавцем може бути використана типова форма № П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки», яка затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489.

Лист Мінсоцполітики України від 28.02.2019 № 228/0/206-19

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг