fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин «Підприємництво і право» за періoд з 11.03.2019 пo 18.03.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 19 Mar 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

за періoд з 11.03.2019 пo 18.03.2019

 

Чи може засновник/власник підприємства виконувати обов’язки його директора безоплатно?

Суд вказав, що такі відносини є корпоративними, тому укладати трудовий договір не потрібно

Суть справи:

Засновник підприємства виконував обов’язки директора без нарахування та виплати собі зарплати. Держпраці наклало штраф з тих підстав, що такі трудові відносини не були оформлені трудовим договором, а також не здійснено обов’язкове нарахування мінімальної зарплати. Дії інспектора Держпраці були оскаржені у суді.

Рівненський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив у рішенні по справі № 1740/2465/18 від 13.12.2018.

При цьому він послався на рішення Конституційного суду України від 12.01.2010 № 1-рп/2010. Відповідно до висновку, що в ньому викладений, учасники товариства реалізують свої корпоративні права, у тому числі, через обрання, усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об’єднання, а також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством.

Такі рішення мають розглядатися в межах корпоративних, а не трудових правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено такі повноваження.

Суд вказав, що оскільки функції директора підприємства без укладання трудового договору є корпоративними, то відсутній обов’язок укладати трудовий договір, нараховувати та сплачувати заробітну плату.

Рішення суду набрало законної сили – Постановою восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року (Львів) № 857/1476/19 рішення суду першої інстанції залишено без змін,  а апеляційну скаргу Управління Держпраці у Рівненській області – без задоволення.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 

Дивіться відео на тему:

Чи може директор підприємства працювати без зарплати


Поліція не має права безпідставно вимагати у водія поліс автоцивілки.

Є лише 2-ва випадки для перевірки поліцією і 2-ва уповноважені органи, що можуть перевірити поліс автоцивілки – суд роз’яснив, коли і хто може перевірити у водія його наявність.

Стандартна ситуація перевірки поліцією документів водія – це прохання пред’явити посвідчення водія, техпаспорт та поліс автоцивілки.

Разом з тим, у Законі «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказано, що контроль за наявністю договорів автострахування здійснюється підрозділами Нацполіції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів ДТП.

Інших підстав складення протоколу про відсутність полісу автоцивілки у поліції немає.

Іншим органом, що має право перевіряти наявність автоцивілки є Держприкордонслужба – при перетині транспортними засобами кордону.

Таким чином, лише два випадки, коли поліцейський може перевірити поліс автоцивілки та виписати протокол за його відсутність:

  • при складанні протоколу щодо порушень ПДР;
  • при оформленні дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, непред’явлення при перевірці полісу автоцивілки не є підставою для складання протоколу за ч. 1 ст. 126 КУпАП (штраф за таке порушення складає 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян – зараз 425 грн).

Така правова позиція підтримана в ухвалі Вищого адміністративного суду України  № 754/7746/16 від 27.04.2017 і знайшла своє відображення у подальших судових рішеннях (наприклад, рішення по справах: постанова від 20.09.2018 № 760/15484/16-а Київський апеляційний адміністративний суд, постанова від 18.12.2018 № 196/1332/18 Царичанський районний суд Дніпропетровська область).

Якщо ж протокол не був складений на місці, рішення про порушення ч. 1 ст. 126 КпАП теж може бути успішно оскаржене у суді.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 


Підписання акту звірки взаєморозрахунків перериває перебіг строку позовної давності

Верховний Суд вказав, що акт звірки може бути доказом за наявності двох умов

Суть справи:

Підприємство просило стягнути суму основного боргу, інфляційні втрати та 3% річних за договором поставки. Відповідач заперечував, вказуючи на сплив позовної давності для стягнення інфляційних втрат і річних.

 

Місцевий та апеляційний суди задовольнили позовні вимоги.

Рішення мотивовані тим, що підписання актів звірки взаємних розрахунків є належними доказами визнання відповідачем свого боргу, що перериває строк позовної давності за вимогами позивача.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилався на підписання акту звірки з його боку неуповноваженою на це особою.

Колегія суддів Касаційного господарського суду ВС частково задовольнила касаційну скаргу, відправивши справу на новий розгляд у місцевому суді.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що акт звірки взаємних розрахунків є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють облік операцій. Сам по собі акт звірки не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Водночас, акт звірки може вважатися доказом у справі, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб’єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо.

Верховний Суд зазначив, що акт звірки може бути доказом, якщо:

  • інформація, що в ньому відображена, підтверджена первинними документами;
  • містить підписи уповноважених на це осіб.

Відповідну постанову по справі № 910/1389/18 Верховний суд прийняв 05.03.2019.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 

 

Підбірку підгoтував: 

Олексій Яновський,

адвокат, юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

X