fbpx

Дайджест новин  “Підприємництво і право” з  28.10.2019 по 04.11.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 04 Nov 2019 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  28.10.2019 по 04.11.2019

 

Для ФОПів пропонують змінити ліміти

На сайті ВРУ з’явився текст законопроекту, який змінює ліміти для ФОПів і встановлює нульовий податок для підприємців, що надають побутові послуги.

Зокрема, ліміти для ФОПів-єдинників 1, 2 і 3 групи хочуть підвищити до 1 млн, 5 млн та 10 млн грн. На даний момент такі ліміти встановлені на рівні 300 тис., 1,5 млн і 5 млн грн. відповідно.

Нові розміри доходу (10 млн грн.) будуть поширюватись і на юросіб-«єдинників» ІІІ групи. 

Крім того, законопроектом запропоновано встановити для I групи платників єдиного податку ставки податку у розмірі 0% розміру прожиткового мінімуму щодо діяльності з надання побутових послуг населенню.

Автори  законопроекту очікують, що прийняття цих змін дозволить дати поштовх розвитку малого бізнесу:

  • більше підприємців зможуть скористатись спрощеною системою оподаткування;
  • українцям, які тільки роздумують стати підприємцями I групи, зробити це буде легше. А держава даватиме час “стати на ноги” найменшим;
  • ФОПи, які частково або повністю працювали “в тіні”, зможуть нарешті працювати відкрито;
  • в поєднанні з РРО буде надана підтримка доброчесним підприємцям та виведено з гри тих, хто лише прикривається “спрощенкою” для махінацій і ухиляння від податків.

Якщо закон буде прийнято, він набере  чинності з 01 січня 2020 року.

 

Законопроект № 2338 «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо заходів з детінізації обігу товарів та послуг» від 29.10.2019 року


Фрілансери не зобов’язані  використовувати РРО

Згідно з новим законом про РРО, при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО не застосовується.

 Правила використання РРО, як і раніше, будуть стосуватися суб’єктів господарювання в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за які розраховуються в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послуг).

Відповідно до законодавства, безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Отже, під безготівкові розрахунки, які здійснюються на підставі розрахункового документа, обов’язкове застосування РРО не підпадає.

На практиці майже всі оплати за договорами з фрілансерами проводяться на підставі розрахункових документів, тому вимога про використання РРО на них не поширюватиметься.

 

За матеріалами порталу Ліга Закон

 

Дивіться відео на тему:


Яких вимог повинен дотримуватись ФОП, який продає товари через Інтернет-магазин?

Територіальне управління ДПС у Львівській області роз’яснило, яким чином фізична особа-підприємець-спрощенець 2 або 3 групи може здійснювати торгівлю через власний Інтернет-магазин.

Зокрема, нормами Податкового кодексу дозволено продаж товарів платниками єдиного податку як громадянам, так і суб’єктам господарювання. Код виду економічної діяльності (КВЕД) 47.91 – роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет.

У разі здійснення діяльності через Інтернет-магазин підприємцю слід дотримуватися норм ПКУ, що регулюють спрощену систему оподаткування. Це, зокрема:

  • контроль обсягу доходу (2 група – 1,5 млн. грн, 3 група – 5 млн. грн на рік);
  • необхідність застосування РРО після перевищення обсягу продажу в 1 млн. грн. (не стосується ФОПів, які здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту – для них застосування РРО є обов’язковим відповідно до п.296.10 ПКУ);
  • здійснювати розрахунки за відвантажені товари виключно в грошовій формі (готівковій, безготівковій) відповідно до п.291.6 ПКУ.

 

За матеріалами офіційного веб-сайту територіального управління ДПС у Львівській області

 

Читайте статтю на тему:

 

Ставка військового збору може сягнути 10%

Депутати пропонують внести зміни до Податкового кодексу щодо ставки військового збору та диференціювати її залежно від розміру середньомісячного доходу платника податку.

Ініціатори змін вважають, що військовий збір є ефективним засобом наповнення Держбюджету для забезпечення обороноздатності держави, проте недостатньо справедливим, тому пропонується встановити наростаючу шкалу ставок в залежності від розміру середньомісячного доходу громадян.

Диференційовану шкалу ставок військового збору хочуть встановити у таких розмірах:

  • 0,5% – для доходів, що не перевищують обсяг (розмір) мінімальної зарплати;
  • 1,0% – для доходів в обсязі від 1 мінімальної зарплати до 15000 грн;
  • 1,5% – для доходів в обсязі від 15 000 грн до 40 000 грн;
  • 2,5% – для доходів в обсязі від 40 000 грн до 100 000 грн;
  • 3,5% – для доходів в обсязі від 100 000 грн до 500 000 грн;
  • 4,5% – для доходів в обсязі від 500 тис. грн до 1 млн. грн.;
  • 5,5% – для доходів в обсязі від 1 млн. грн до 5 млн. грн;
  • 6,5% – для доходів в обсязі від 5 млн. грн до 25 млн. грн;
  • 8,5 % – для доходів в обсязі від 25 млн. грн до 100 млн. грн;
  • 10,0% – для доходів в обсязі від 100 млн. грн і більше.

Зауважимо, що у Верховній Раді зареєстровано альтернативний законопроект № 2252, яким пропонується скасувати військовий збір. Однак автори законопроекту № 2252-1 вважають, що скасування військового збору є недопустимим під час війни.

 

Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо диференціації ставки військового збору № 2252-1 від 25.10.2019 р.

Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування військового збору № 2252 від 10.10.2019 р.

 


Фізичні особи зможуть купувати валюту та банківські метали у необмежених розмірах

У рамках продовження валютної лібералізації Нацбанк прийняв чергові валютні послаблення:

  • з 05.11.2019 р. скасовано обмеження на купівлю іноземної валюти та банківських металів фізичними особами в еквіваленті 150 тис. грн на день через касу банку, фінансової установи або в системах онлайн-банкінгу;
  • припиняє діяти вимога щодо подання фізичними особами до банків документів, що підтверджують підстави для проведення операцій з купівлі безготівкової іноземної валюти.

За оцінками Національного банку ці послаблення не матимуть суттєвого впливу на валютний ринок з огляду на те, що переважна більшість операцій фізичних осіб з купівлі іноземної валюти здійснюється на суми, менші за 150 тис. грн., а також загальні обсяги купівлі і продажу валюти населенням сьогодні є співмірними.

Прийняті зміни почнуть вже діяти з 05.11.2019 р. 

 

За матеріалами офіційного веб-сайту  Національного банку України

 


Легалізація грального бізнесу в Україні: якою вона буде?

В Україні планують узаконити гральний бізнес. На розгляд Парламенту вже внесено відповідний законопроект.

Очікується, що новий закон дозволить мінімізувати ризики для вразливих груп населення та створить передумови для залучення інвестицій, створення додаткових робочих місць та отримання суттєвого джерела додаткових надходжень до Держбюджету. Отримані кошти спрямовуватимуть на підтримку медицини, спорту та культури.

В Уряді зазначили, що всі суб’єкти господарювання, які відповідають вимогам встановленим до оператора лотерей, зможуть на рівних умовах взяти участь в електронному аукціоні, стати переможцем аукціону та отримати ліцензію на випуск та проведення лотерей.

Крім регулювання діяльності лотерей, законопроект має вирішити проблему нелегального грального бізнесу і врегулювати проблему поширення ігроманії.

Проект закону містить наступні положення:

  1. буде дозволено організовувати казино, букмекерську діяльність, зали гральних автоматів, лотереї та покер. Організаторів азартних ігор внесуть до відкритих реєстрів;
  2. буде створено уповноважений орган – Комісію з розвитку та регулювання азартних ігор;
  3. запроваджується ліцензування у сфері азартних ігор з 10 різними ліцензіями, при цьому, плата за ліцензію залежатиме від виду азартної гри, кількості грального обладнання та розташування грального закладу. 

Так, наприклад, для казино ліцензія на організацію та проведення азартних ігор встановлюється за результатами електронного аукціону. Початковий розмір: не менше 18 700 прожиткових мінімумів (далі – ПМПО) в Києві та 12 400 ПМПО – в інших населених пунктах, за кожну ліцензію на гральний стіл з кільцем рулетки 730 ПМПО, 375 – за гральний стіл без рулетки; за один гральний автомат в казино – 15 розмірів місячного ПМПО. 

За ліцензію на букмекерські пункти початковий щорічний розмір плати за ліцензію для електронного аукціону не менше 375 розмірів місячного ПМПО;

  1. встановлено загальну кількість ліцензій: на проведення азартних ігор у гральних закладах казино – 20; на букмекерські пункти – 80; на організацію та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів – 160; на організацію та проведення азартних ігор в покер – по 5 в мережі Інтернет та покерних клубах;
  2. організатори азартних ігор повинні мати сформований статутний (складений) капітал виключно грошовими коштами у розмірі, що дорівнює або перевищує суму 30 000 000 гривень. Статутний капітал не може бути сформовано коштами, залученими у кредит (позику) чи під заставу;
  3. встановлюються спеціальні гральні зони для здійснення діяльності казино та залів гральних автоматів: для розміщення казино такою зоною є території готелів категорії “п’ять” зірок з номерним фондом не менше 200 номерів для Києва та 150 – для інших населених пунктів, а для розміщення залів гральних автоматів – території готелів категорії від “трьох” до “п’яти” зірок з аналогічним номерним фондом;
  4. сертифікація грального обладнання проводитиметься відповідно до міжнародних стандартів. Також гральне обладнання має обов’язково бути підключене до онлайн системи моніторингу до початку прийняття ставок та/або виплати виграшів;
  5. заборонено використовувати гральні автомати, загальний відсоток виграшу в яких встановлений менше ніж 90 % та в яких механічним способом можна встановити відсоток виграшу;
  6. організатори азартних ігор зобов’язані дотримуватися принципів відповідальної гри, зокрема, забезпечувати ідентифікацію гравця на підставі паспорта та ідентифікаційного коду, або іншими методами, які будуть використовуватись організатором. 

Ідентифікація через Інтернет може здійснюватися за допомогою електронно-цифрового підпису, sim-картки з підтримкою методу MobileID, методу BankID або інших методів верифікації, які будуть використовуватись відповідно до законодавства. Також організатор має право запросити фото гравця або відеозв’язок. Ідентифікація через Інтернет встановлюється організатором азартних ігор до моменту здійснення першої виплати гравцю. Також організатор азартних ігор зобов’язаний запровадити процедури, які дають можливість достовірно ідентифікувати вік гравця;

  1. прописано механізми боротьби із ігровою залежністю (лудоманією). Встановлено обов’язок розміщення інформаційних матеріалів з питань гральної залежності та відповідальної гри, які мають містити інформацію щодо обмеження віку гравця, про шанси на виграш, принципи відповідальної гри та про місця, де можна отримати допомогу у разі гральної залежності. Організатори азартних ігор зобов’язані надавати гравцям інформацію про діяльність організацій, лікувальних закладів та/або медичних працівників, які борються з ігровою залежністю. Фізична особа також зможе самостійно обмежити себе в участі в азартних іграх на термін від 6 місяців до 3 років шляхом особистої подачі заяви про самообмеження;
  2. встановлено фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства:
  • суб’єкт господарювання, який проводять азартні ігри без відповідної ліцензії сплачуватиме штраф у подвійному розмірі плати за ліцензію, а прибуток підлягає зарахуванню до бюджету;
  • за діяльність поза межами гральних закладів або в гральних закладах, на які не отримані відповідні ліцензії доведеться сплатити штраф у подвійному розмірі річної плати за ліцензію на такий гральний заклад за кожний встановлений випадок, а прибуток (дохід) стягується до бюджету, а за застосування грального обладнання, на яке не отримані відповідні ліцензії – штраф у 8-кратному розмірі річної плати за ліцензію на гральне обладнання за кожний встановлений випадок;
  • за допуск в приміщення гральних закладів осіб, які не досягли 18 років, або порушення процедури ідентифікації гравців, у результаті чого відбулося допущення до участі в азартній грі особи, яка не досягла 18 років – штраф 500 МЗП;
  • за прийняття ставки за допомогою грального обладнання, яке не пройшло обов’язкове тестування, сертифікацію та не підключене до системи онлайн моніторингу – 1000 МЗП;
  • участь в організованій без ліцензії азартній грі, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 30 до 300 НМДГ (510-5100 грн), повторні дії протягом року –  від 300 до 500 НМДГ (5100-8500 грн).

Кримінальна відповідальність наступатиме з 1 січня 2021 року за:

  • провадження діяльності без відповідної ліцензії на організацію та проведення азартних ігор (організація, проведення) – карається штрафом від 10 тисяч до 40 тисяч НМДГ (170-680 тис. грн) з конфіскацією грального обладнання, а ті самі дії, вчинені особою, раніше судимою за цей злочин,, або групою осіб, – карається штрафом від 40 тисяч до 50 тисяч НМДГ (680-850 тис. грн) або позбавленням волі на строк від 1 до 3 років з конфіскацією грального обладнання.

 

Проект закону «Про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор» № 2285 від 18.10.2019 р.

 


За неоформленого працівника на стажуванні доведеться сплачувати 125 тис. грн 

Про це повідомило  управління Держпраці у Чернівецькій області, за результатами проведеної перевірки. 

Штраф у сумі 125 190 гривень накладено на суб’єкта господарювання, що працює у туристичній галузі у Чернівцях за використання найманої незадекларованої праці.

Зокрема, законодавство для окремих категорій осіб встановлює обов’язок стажування при прийнятті на роботу. 

Перевіркою Держпраці виявлено, що ФОП допустив до роботи без укладення трудового договору працівника та не повідомив ДПС про прийняття її на роботу.

Пізніше з’ясувалося, що працівниця здійснювала трудову діяльність у процесі стажування.

Держпраці наголошує, що суб’єкти господарювання зобов’язані знати: проходження стажування при прийнятті на роботу законодавчо передбачено лише для певних категорій осіб. Якщо ж посада працівника не належить до цих категорій, то такого працівника має бути прийнято на роботу за правилами Кодексу законів про працю України. У разі необхідності – із випробувальним терміном.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення податкової про прийняття працівника на роботу.

 

За матеріалами офіційного веб-сайту Держпраці України

 

Читайте статтю на тему

 

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X