fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 25.11.2019 по 02.12.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 02 Dec 2019 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  25.11.2019 по 02.12.2019

 

Як оподатковується прощення боргу?

Верховний Суд за результатами розгляду справи пояснив, що оподаткуванню підлягає сума прощеного боргу без врахування процентів.

Зокрема у цій справі позивач оскаржував до суду податкове повідомлення-рішення, яким йому збільшено суму грошового зобов’язання по податку на доходи фізичних осіб за рахунок оподаткування суми анульованого банком боргу та процентів за ним.

Свою позицію він аргументував тим, що прощена сума боргу не є доходом платника податків, який підлягає оподаткуванню в порядку, визначеному абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, а тому податкове-повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Місцевий та апеляційний суди задовольнили позов частково в частині неналежності оподаткування процентів. 

Мотивами вказаних рішень стало те, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідачем неправомірно збільшено позивачу суму грошового зобов’язання по податку на доходи фізичних осіб від суми анульованих банком пені та процентів. Водночас, суди зауважили, що відповідно до положень ПК України до загального оподатковуваного доходу позивача повинна включатись лише сума основного боргу, що анульований банком.

Верховний Суд погодився з судами попередніх інстанцій вказавши, що визначальною ознакою доходу платника податку (у тому числі у вигляді додаткового блага) є його фактичне отримання в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

Боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов’язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

 

Постанова Верховного Суду у справі №813/279/16 від 21.11.2018 р.

 

Читайте статтю на тему:

 

Складання відпусток: поради Держпраці 

Держпраці у Полтавській області нагадала про те, що на кожному підприємстві має бути складений графік відпусток та роз’яснила, хто з працівників має право отримати відпустку у зручний для себе час.

Черговість надання відпусток визначається графіками, що затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом профспілки (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

При складанні графіка відпусток враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та наявність можливостей для відпочинку. Також повинен враховуватися ряд категорій працівників, яким надається право на одержання відпустки за їх бажанням у зручний для них час, а саме:

  1. особам віком до 18 років;
  2. інвалідам;
  3. жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;
  4. жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
  5. одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
  6. дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
  7. ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
  8. ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
  9. батькам – вихователям дитячих будинків сімейного типу;
  10. в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Конкретні строки складання та порядок оформлення графіків відпусток законодавством не встановлено, тому підприємство може самостійно узгодити порядок складання графіка відпусток внутрішніми документами – у колективному договорі або правилах внутрішнього трудового розпорядку, розпорядженні, наказі тощо.

Згідно з п. 20 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій, графік відпусток складається на кожний календарний рік не пізніше 5 січня поточного року. Але пізніша дата складання графіка не буде порушенням, якщо вона зазначена в обліковій політиці підприємства.

Нормами законодавства не встановлено й форми графіка надання відпусток. Тому роботодавець може самостійно розробити форму такого документа.

Графіки відпусток мають доводитися до відома всіх працівників – роботодавець має ознайомити всіх працівників із ним під підпис. Найзручніша форма доведення їх до відома – це вивішування їх для загального ознайомлення в приміщеннях підприємств та їх структурних підрозділів.

Згідно ч. 11 ст. 10 ЗУ «Про відпустки», у графіку, як правило, зазначається місяць початку використання відпустки. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом.

Під час планування можна врахувати й надання відпустки частинами за домовленістю між роботодавцем та працівником. Але при цьому слід дотримуватися правила щодо безперервної частини відпустки. Так, основна безперервна частина відпустки має становити не менше ніж 14 календарних днів.

 

За матеріалами офіційного вебсайту територіального управління Держпраці у Полтавській області

 


Виплату лікарняних відновлено

Уряд ухвалив рішення для розблокування виплати лікарняних. Про це повідомив народний депутат  Олексій Гончаренко.

За його словами, на засіданні Уряду прийнято рішення, яке дозволить Фонду соцстраху виплачувати гроші за листками тимчасової непрацездатності.

Нагадуємо, 20 листопада 2019 року Фондом соціального страхування України вимушено призупинено перерахування коштів для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам, зокрема в частині виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах і допомоги на поховання. 

Фінансування тимчасово не здійснювалося у зв’язку із закінченням бюджетних коштів.

Однак 21 листопада директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Євген Баженков заявив про поновлення виплат лікарняних і декретних під особисту відповідальність.

 

За матеріалами офіційного вебпорталу Ліга Закон

 


Що свідчить про визнання боргу?

Верховний Суд дав відповідні роз’яснення під час розгляду справи.

Позивач звернувся до суду з вимогою визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором поставки, укладеного між ним та іншим підприємством.

Позивач вказав, що не надав письмову згоду на укладення оспорюваного договору.

Місцевий та апеляційний суди задовольнили позов.

Верховний суд не погодився з судами попередніх інстанцій та скасував їхні рішення, направивши справу на новий розгляд.

Суд звернув увагу на те, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов’язку можуть належати:

  • визнання пред’явленої претензії;
  • зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору;
  • письмове прохання відстрочити сплату боргу;
  • підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;
  • письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;
  • часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Акт звіряння може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб’єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Верховний Суд вказав, що підписання акту звіряння, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Також ВС зазначив, що відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», бухгалтер, який підписав акт звіряння, має такі повноваження в межах здійснення ним бухгалтерського обліку та посадових обов’язків.

 

Постанова Верховного Суду у справі № 916/2403/18 від  10.09.2019 р.

 


У Верховній раді готують зміни в діяльності акціонерних товариств 

У Парламенті зареєстровано законопроєкт № 2493 «Про акціонерні товариства» 25 листопада.

За словами члена Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Максима Лібанова, документ містить багато новел, спрямованих на надання більшої гнучкості та зручності акціонерам при вирішенні питань управління товариством. До них, зокрема, належать:

  1. однорівнева система корпоративного управління на зміну дворівневій. Проєкт дозволяє створити органи управління двох типів – однорівневих (one-tier board system) і дворівневих (two-tier board system) – із наданням компаніям права обрання певної моделі корпоративного управління та запровадити пропорційний підхід до корпоративного управління, який враховує розмір компанії, її суспільно важливе значення, тип бізнес-моделі тощо;
  2. проведення загальних зборів із застосуванням електронного голосування. Після прийняття нового закону можна буде проводити як традиційні очні загальні збори, так і електронні загальні збори – електронне голосування. Обидва типи зборів будуть проводитися через авторизовану електронну систему – програмно-технічний комплекс Центрального депозитарію. На додаток встановлюється  скорочена процедура скликання позачергових загальних зборів;
  3. підвищення відповідальності посадових осіб акціонерного товариства;
  4. спрощення злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення акціонерного товариства, а також  деталізація щодо переліку дій у кожному випадку реорганізації у вигляді окремої статті;
  5. компанія зможе прийняти рішення про облік часток в обліковій системі, що ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів. Це і додатковий захист права власності на частки товариства, гарантування виконання зобов’язань за правочинами щодо часток, технологічний спосіб проведення загальних зборів товариства, додаткові можливості обміну інформацією при проведенні корпоративних подій;
  6. встановлення вимог корпоративного управління в професійних учасниках ринків капіталу, зокрема, застосування вимог європейських директив MiFID II та Capital Requirements Directive (CRD) у частині корпоративного управління до інвестиційних фірм в Україні;
  7. поява радника з корпоративних прав щодо здійснення розповсюдження досліджень, надання консультацій та будь-яких інших рекомендацій щодо корпоративних прав; запровадження в АТ посади корпоративного секретаря, визначення його компетенції та повноважень, а також порядку обрання та відкликання; виключення норм, які вимагають існування в АТ ревізійної комісії (ревізора); розширення кола осіб, яким надано право звертатися до суду з похідним позовом тощо.

 

Проєкт Закону України “Про акціонерні товариства” від 25.11.2019 р. № 2493

 

Читайте статтю на тему:

 

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X