fbpx
[get_banners]

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 22.07.2019 по 29.07.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 29 Jul 2019 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  22.07.2019 по 29.07.2019

 

Як отримати інформацію про випадки, коли цікавились вашим нерухомим майном

З 23 липня 2019 року діє змінений порядок  надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відтепер дані про осіб, які запитували інформацію щодо вашої нерухомості з Державного реєстру прав можна, можна отримати лише звернувшись до  державного реєстратора прав на нерухоме майно, уповноваженої особи фронт-офісу або помічника нотаріуса. 

Інформація про зацікавлених у вашій нерухомості осіб видається виключно у паперовій формі.

Довідка про користувачів інформації містить відомості про всіх осіб, що отримували інформацію з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права.

Пошук відомостей про користувачів інформації може здійснюватися за такими ідентифікаторами:

  • щодо об’єкта нерухомого майна:

– реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна;

– кадастровий номер земельної ділянки;

– адреса об’єкта нерухомого майна;

  • щодо суб’єкта речового права, обтяження – фізичної особи:

– прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові;

– номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;

– номер та за наявності серія документа, що посвідчує таку особу;

– реєстраційний номер облікової картки платника податків;

  • щодо суб’єкта речового права, обтяження – юридичної особи:

– повне найменування юридичної особи;

– ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ.

При цьому отримати дані про власника конкретного нерухомого майна може будь-яка особа онлайн на сайті Мін’юсту або у паперовій формі, звернувшись особисто до  державного реєстратора, попередньо сплативши адміністративний збір.

 

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно” від 25 грудня 2015 р. № 1127  (в редакції постанови КМУ від 26 червня 2019 р. № 599)

 

 

Читайте статтю на тему:

 

Введено мито на імпорт дизпалива трубопровідним транспортом і скрапленого газу з Росії

Кабінет Міністрів України запровадив спецмито на окремі товари походженням з Російської Федерації, що ввозяться на митну територію України.

Відповідну постанову було прийнято 17 липня 2019 року, яка набрала чинності 23 липня 2019 року.

Згідно з цим документом, введено спецмито на товари походженням з РФ незалежно від інших видів мита у відсотках до митної вартості товарів за такими ставками:

– для важких дистилятів (газойлів) за кодами згідно з УКТЗЕД 2710 19 43 00 – 2710 19 48 00 (дизельне паливо), що ввозяться на митну територію України трубопровідним транспортом та поміщуються у митний режим імпорту:

  • з 1 серпня 2019 року – 3,75 %;
  • з 1 жовтня 2019 року – 4 %;

– для скрапленого газу, що використовується як паливо, за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 12 11 00, що ввозиться на митну територію України у митному режимі імпорту:

  • з 1 серпня 2019 року – 1,75 %;
  • з 1 жовтня 2019 року – 3 %.

Постанова діє до моменту припинення застосування РФ дискримінаційних та/або недружніх дій щодо України.

 

Постанова Кабінету Міністрів України “Питання запровадження спеціального мита на окремі товари походженням з Російської Федерації, що ввозяться на митну територію України” від 17 липня 2019 р. № 624

 


Нові критерії для оцінки ризику у сфері пенсійного забезпечення

Урядом визначено критерії для оцінювання ступеня ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, а також визначено періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами Пенсійного фонду України, які вводяться постановою  № 632 від 17 липня 2019 року.

Зокрема, до таких  критеріїв належать:

  • дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;
  • кількість позапланових заходів державного нагляду (контролю), проведених щодо суб’єкта господарювання протягом останніх 3 років, що передують плановому періоду, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 6 Закону “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, за результатами яких виявлено порушення.

Для віднесення суб’єкта господарювання до відповідного ступеня ризику використовується  шкала:

  • від 41 до 100 балів – високий ступінь ризику;
  • від 21 до 40 балів – середній ступінь ризику;
  • від 0 до 20 балів – незначний ступінь ризику.

Перевірки за діяльністю суб’єктів господарювання проводитимуться органами Пенсійного фонду з такою періодичністю:

  • з високим ступенем ризику – не частіше ніж 1 раз на 2 роки;
  • із середнім ступенем ризику – не частіше ніж 1 раз на 3 роки;
  • з незначним ступенем ризику – не частіше ніж 1 раз на 5 років.

Однак, якщо за результатами планових та позапланових перевірок  протягом останніх 6 років для суб’єктів господарювання з середнім ступенем ризику (10 років – для суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику) не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, наступна планова перевірка щодо такого суб’єкта господарювання проводиться не раніше ніж через період, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза. 

Таким чином,  при відсутності значних порушень вимог законодавства у цій сфері наступна перевірка суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику може бути здійснена не раніше, ніж через 7 років і 6 місяців, а суб’єктів господарювання з середнім ступенем ризику – не раніше, ніж через 4 роки і 6 місяців.

Крім того, документ містить переліки ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, їх показники та кількість балів за кожним показником.

 

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами Пенсійного фонду України” від 17 липня 2019 р. № 632

 


На громадське обговорення винесено  процедуру здійснення виплат для підприємців-початків

Мінсоцполітики винесло на громадське обговорення проект наказу “Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності” (далі – Порядок).

Обговорення триватиме з 16 липня до 16 серпня 2019 року.

Окрім порядку надання допомоги по безробіттю, наказ визначає процедуру одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності.

Зареєстрованим безробітним з числа застрахованих осіб, яким виповнилося 18 років та які не можуть бути працевлаштовані за сприяння центру зайнятості протягом місяця у зв’язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, за їхнім бажанням допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності.

Така виплата  не здійснюєтьсяу разі:

  1. звільнення з останнього місця роботи з підстав, зазначених у підпункті 2 пункту 3 розділу IV цього Порядку (крім звільнення за згодою сторін);
  2. скорочення допомоги по безробіттю з підстав, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 4 розділу IV цього Порядку;
  3. реєстрації юридичної особи чи фізичні особи – підприємця протягом останніх 24 місяців, що передували початку безробіття.

Отримати таку допомогу можливо лише один раз.

Безробітні, які вже отримали допомогу по безробіттю одноразово та припинили підприємницьку діяльність або не здійснювали її та не сплачували єдиний внесок як юридична особа (далі – ЮО) чи фізична особа – підприємець (далі – ФОП) упродовж двох років, починаючи з дня державної реєстрації ЮО чи ФОП не мають права на чергове отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності .

Виплата допомоги здійснюється в розмірі залишку призначеної безробітному допомоги по безробіттю, визначеного на день державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності, обмеженого строком 360 календарних днів, у тому числі особам передпенсійного віку.

Розрахунок одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації безробітними підприємницької діяльності здійснюється з урахуванням максимального розміру допомоги та мінімального розміру допомоги, встановленого правлінням Фонду, що діє на дату державної реєстрації ЮО чи ФОП. Зміна розміру мінімальної та максимальної величини допомоги по безробіттю, що відбулась після державної реєстрації ЮО чи ФОП не є підставою для коригування допомоги по безробіттю, що виплачена одноразово.

Для розгляду питання щодо надання одноразової допомоги по безробіттю безробітний подає комісії відповідного центру зайнятості такі документи:

  • заяву про надання допомоги по безробіттю одноразово;
  • бізнес-план.

Рішення щодо надання допомоги по безробіттю одноразово або про відмову в наданні такої допомоги приймається керівником центру зайнятості не пізніше 10 робочих днів після подання безробітним документів.

Рішення про виплату допомоги по безробіттю одноразово здійснюється протягом 14 днів після дня здійснення держреєстрації ЮО чи ФОП.

У разі якщо особа протягом 30 календарних днів після прийняття рішення про надання виплати допомоги по безробіттю одноразово не пройшла держреєстрацію ЮО чи ФОП без поважних причин, вона втрачає право на отримання виплати допомоги по безробіттю.

При цьому, поважними причинами продовження строку, протягом якого має відбутися державна реєстрація юридичної чи фізичної особи – підприємця, є хвороба безробітного, смерть членів його сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, відвідування закладів охорони здоров’я, судових та правоохоронних органів, військових комісаріатів, інших державних установ та інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють реєстрацію, що підтверджується відповідними документами.

 

За матеріалами офіційного веб-сайту Міністерства соціальної політики України

 


Новий порядок розрахунку кількості голосуючих акцій ПАТ

Як повідомляє портал Ліга Закон, 20 липня 2019 року набув чинності Порядок розрахунку кількості голосуючих акцій, що належать фізичній особі або юридичній особі згідно з фінансовими інструментами, передбаченими частиною десятою ст. 64-1 Закону «Про акціонерні товариства».

Цей порядок встановлює процедуру розрахунку кількості голосуючих акцій, які прямо або опосередковано належать фізичній особі або юридичній особі відповідно до фінансових інструментів:

  • що на дату їх виконання надають своєму власнику право набути голосуючі акції товариства шляхом їх поставки;
  • які мають подібну економічну природу, але не передбачають поставки акцій товариства.

Вимоги цього Порядку стосуються тільки голосуючих акцій публічних акціонерних товариств.

Згідно з документом, розрахунок кількості акцій товариства здійснюється особою самостійно з дати набуття права власності на фінансові інструменти.

Розрахунок кількості голосуючих акцій товариства здійснюється шляхом множення кількості усіх фінансових інструментів на кількість голосуючих акцій кожного окремого товариства.

Крім того, під час розрахунку підсумкового пакета голосуючих акцій товариства до кількості акцій, що належать особі на правах власності, така кількість утворюється шляхом складання.

За результатами розрахунку підсумкового пакета акцій товариства особа, яка набуває або відчужує пакет голосуючих акцій товариства понад порогові значення, складає повідомлення про цей факт відповідно до Закону “Про акціонерні товариства”.

Контроль за розрахунком кількості акцій та поданням повідомлення особою здійснює  Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку.

 

За матеріалами порталу Ліга Закон

 


В Україні розвиватимуть стартапи та реалізовуватимуть інноваційні проекти

Кабінет Міністрів України розпорядженням 10 липня 2019 року схвалив Стратегію інноваційного розвитку України на період до 2030 року.

Стратегією передбачено здійснення програмних заходів за такими напрямами:

– створення сприятливого нормативно-правового поля для суб’єктів господарювання, що провадять інноваційну діяльність;

– розвиток інноваційної інфраструктури, методично-консалтингове забезпечення, розширення зв’язків вітчизняних науковців і винахідників з іноземними підприємствами;

– підвищення рівня спроможності, що реалізується як шляхом культурно-просвітницької діяльності, підвищення інноваційної культури, так і через освітню діяльність, спрямовану на забезпечення успішної кар’єри молоді після завершення навчання у закладах вищої освіти за одним з обраних напрямів: започаткування власної справи, робота на підприємстві, що відповідає сучасному технологічному рівню, або наукова (викладацька) робота.

Заходи проводитимуть за такими етапами: 

  • створення новацій, 
  • їх трансфер,
  • доведення новацій до комерційного використання,
  • розвиток стартапів.

Крім цього, в документі зазначено про необхідність загального покращення середовища для ведення бізнесу, особливо в частині правосуддя, захисту від незаконних дій правоохоронних органів, рейдерства, спрощення і здешевлення ведення бізнесу. 

Для розвитку стартапів Стратегія передбачає здійснення наступного:

  • запровадити спрощену процедуру отримання посвідки на тимчасове проживання іноземцями та особами без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації інноваційних проектів тощо;
  • спростити участь у венчурному фонді інвестора – фізичної особи шляхом зменшення суми коштів, необхідних для придбання цінних паперів такого фонду;
  • забезпечити зниження податкового навантаження на оплату праці та доходи фізичних осіб;
  • сприяти створенню елементів інноваційної інфраструктури, які надаватимуть фінансову допомогу винахідникам та стартапам;
  • забезпечити державну підтримку створення та ефективного функціонування на базі закладів вищої освіти та наукових установ безперервного ланцюга стартап-школа – акселератор – бізнес-інкубатор.

Реалізація Стратегії повинна забезпечити збільшення:

  • кількості фізичних осіб та суб’єктів господарювання, що займаються винахідництвом, прикладними дослідженнями та науково-технічними розробками, насамперед за межами державного сектору;
  • кількості суб’єктів господарювання, що надають послуги із комерціалізації технологічних рішень;
  • надходжень від продажу та використання (насамперед, експорту) об’єктів інтелектуальної власності, наукоємної продукції (результатів наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок, програмного забезпечення, ноу-хау, інших інтелектуальних послуг);
  • обсягів позабюджетного фінансування наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок;
  • частки інвестицій у нематеріальні активи від усього обсягу капітальних інвестицій;
  • частки доходів від експлуатації та продажу об’єктів інтелектуальної власності власного виробництва у фінансуванні закладів вищої освіти;
  •  частки підприємств, що займаються інноваціями, зокрема малих.

 

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 526-р “Про схвалення Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року”

 


З 1 серпня ІДД ДФС надає послуги тільки з використанням захищених носіїв ключової інформації

Центр сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту ДФС повідомляє про те, що з 1 серпня клієнти зможуть отримати електронні послуги тільки на захищені носії ключової інформації.

Ключі, згенеровані на незахищені носії ключової інформації, діятимуть до закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Перейти самостійно з незахищеного носія ключової інформації на захищений можливо за допомогою електронного сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Центру сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту ДФС 

 

Читайте статтю на тему:

 

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

X