Дайджест новин “Підприємництво і право” з 18.11.2024 по 03.12.2024 р.

Дайджест новин  “Підприємництво і право” 

з 18.11.2024 по 03.12.2024 р.

З 1 грудня змінено правила бронювання

1 грудня 2024 року набрала чинності постанова КМУ від 22 листопада 2024 року № 1332, яка встановлює нові правила бронювання військовозобов’язаних.

Зокрема, постановою визначено:

1. умови продовження відстрочки для працівників, які наразі вже заброньовані:

– відстрочки, які були надані військовозобов’язаним рішеннями Мінекономіки до 1 грудня 2024 року, є чинними протягом строку, на який вони надані, але не довше ніж до 28 лютого 2025 р.;

– відстрочки, які були надані військовозобов’язаним через “Дію” до 1 грудня 2024 року, є чинними протягом строку, на який вони надані, але не довше ніж до 28 лютого 2025 р.;

– рішення про критичність підприємств, термін яких спливає до 30.11.2024, продовжуються до 31.12.2024;

2. бронювання здійснюється лише через “Дію”. Забронювати більше 50% військовозобов’язаних можна лише за окремим рішенням Міністра оборони (жінки-військовозобов’язані не враховуються);
3. алгоритм визнання підприємств критично важливими не змінюється. Як і раніше підприємство звертається до відповідного Міністерства або ОВА для отримання такого статусу. Також збережено вісім чинних критеріїв для визначення підприємства критично важливим. Водночас галузеві та регіональні критерії критичності погоджуються Міністерством оборони та Міністерством економіки;
4. усі критично важливі підприємства повинні підтвердити свій статус до 28 лютого 2025 року відповідно до нових критеріїв. Після підтвердження критичності, підприємства повинні через Дію подати знову списки працівників для бронювання. До подачі оновлених списків, усі надані бронювання залишаються чинними;
5. для приватних підприємств встановлюється обов’язковий критерій – нарахована середня зарплата у підприємстві за останній календарний квартал повинна бути не менше 2,5 мінімальної зарплати (20 тис. грн на 15 листопада 2024 року). У працівника, якого бронюють, нарахована заробітна плата також має бути не менше 20 тис. гривень. Бронювання анулюється, якщо зарплата працівника менша за визначений рівень. Анулювання також можна оформити через “Дію”;
6. впроваджується обов’язковий критерій для підприємств – відсутність заборгованості по сплаті усіх податків;
7. підприємствам забороняється бронювати працівників, які не перебувають на військовому обліку або не мають військово-облікових документів; 
8. щомісячно відбуватиметься моніторинг відповідності підприємств встановленим вимогам щодо середньої зарплати на підприємстві, рівня сплати податків та кількості військовозобов’язаних. Якщо буде встановлено, що підприємство не відповідає вимогам – на нього буде сформовано запит для надання пояснень. У разі негативного результату моніторингу підприємство буде позбавлене статусу критичного.

Постанова КМУ від 22 листопада 2024 р. № 1332 “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час”

За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства економіки України

Які зміни у сфері оподаткування відбулись з 01.12.2024 р.?

ВРУ прийняла Закон № 4015-IX від 10.10.2024 р. “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану”. Цим документом передбачено:

1. підвищення ставки військового збору для фізичних осіб та встановлення військового збору для фізичних осіб-підприємців.

Зміна ставки військового збору для фізичних осіб на заробітну плату, доходи з банківських депозитів, оренди нерухомості, виграшів та інших доходів збільшується з 1,5% до 5% і набуває чинності з 01.12.2024 р.;

2. для фізичних осіб-підприємців (ФОПів) першої, другої та четвертої груп платників єдиного податку обов’язок сплати військового збору з’являється з 1 січня 2025 року. Ставка збору становить 10% від мінімальної заробітної плати, встановленої на початок 2025 року (8000 грн). Відповідно, військовий збір буде розраховуватися на основі цієї суми, тобто становитиме 800 грн на місяць.

Платники єдиного податку третьої групи (ФОПи) сплачуватимуть військовий збір у розмірі 1% від свого обороту за підсумками першого кварталу 2025 року.

Військовий збір для платників єдиного податку встановлюється тимчасово на період воєнного стану;

3. ОВДП, зокрема військові облігації, для фізичних осіб продовжують не оподатковуватися ні ПДФО, ні військовим збором. Соціальні виплати, пенсії, стипендії та інші доходи, що не підпадають під оподаткування ПДФО, також не оподатковуються військовим збором;
4. ставка військового збору для військовослужбовців та працівників силових структур, визначених у законі, залишається на рівні 1,5%;
5. запровадження місячної звітності щодо ПДФО та ЄСВ замість квартальної, в т.ч. для забезпечення прозорості наявної системи бронювання;
6. підвищується розмір мінімального податкового зобов’язання (мінімальна сума податкових платежів з одного гектару сільськогосподарської землі) до 1400 гривень за гектар. 

За матеріалами Урядового порталу 

Закон України № 4015-IX від 10.10.2024 р. “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану”

З 20 листопада 2024 року діють зміни у  валютних обмеженнях

НБУ пом’якшив низку обмежень, щоб підтримати міжнародну співпрацю у сфері зовнішньої торгівлі, а також вніс зміни з метою посилення дисципліни дотримання валютних обмежень. Нововведення стосуються наступного:

1. Переказ коштів для виконання зобов’язань за імпортними контрактами

Наразі український бізнес може розраховуватися за імпорт будь-якої продукції лише за умови, якщо поставка товару здійснюється після 23 лютого 2021 року. Однак з 20 листопада 2024 року українські підприємства отримають можливість розраховуватися за імпорт товарів без обмеження терміну їхньої поставки в Україну за умови, якщо кошти переказуються на користь: 

– іноземного експортно-кредитного агентства (ЕКА) / іноземної держави через уповноважену нею особу/іноземної особи, до складу учасників якої входить іноземна держава чи іноземний банк (за умови, що іноземна держава є учасником цього банку);

– інших нерезидентів, за умови участі в імпортних операціях (шляхом кредитування, страхування, гарантування, поручительства) іноземного ЕКА / іноземної держави через уповноважену нею особу/іноземної особи, до складу учасників якої входить іноземна держава чи іноземний банк (за умови, що іноземна держава є учасником цього банку).

Щомісячний ліміт для таких переказів встановлено на рівні 10% від суми простроченої заборгованості за договором щодо імпорту товарів (станом на 01 листопада 2024 року).

2. Розрахунки за проєктами міжнародної технічної допомоги

Раніше було передбачено можливість переказу іноземної валюти з України для розрахунків у межах проєктів/програм міжнародної технічної допомоги/прикордонного співробітництва, що фінансуються ЄС. Водночас резиденти України отримують технічну допомогу не лише від країн ЄС, а і від інших країн для проєктів, що фінансуються за рахунок іноземних донорів.

З 20 листопада 2024 року надано можливість переказувати іноземну валюту за кордон для проведення розрахунків за проєктами міжнародної технічної допомоги, незалежно від того, якою державою чи організацією фінансується такий проєкт.

3. Репатріація дивідендів за кордон

З 20 листопада 2024 року українські компанії зможуть скористатися можливістю часткової репатріації дивідендів за корпоративними правами чи акціями лише за одночасного дотримання таких умов:

– період діяльності емітента з дати державної реєстрації до дати здійснення відповідної операції становить не менше 12 місяців;

– з моменту набуття іноземним інвестором/нерезидентом права власності на корпоративні права/акції емітента, що здійснює виплату дивідендів, до дати здійснення відповідної операції минуло не менше шести місяців.

4. Використання валютних кредитів для придбання цінних паперів, номінованих у валюті

З 20 листопада 2024 року встановлено заборону на використання валютних кредитів для придбання цінних паперів, номінованих в іноземній валюті.

Зазначені зміни внесені постановою Правління Національного банку України від 19 листопада 2024 року №136 про внесення змін до постанови від 24 лютого 2022 року № 18, що набирають чинності з 20 листопада 2024 року.

За матеріалами офіційного вебсайту Національного банку України

Як доєднатися до “Клубу білого бізнесу”?

У ДПС наголосили на вимогах, яких потрібно дотримуватись, щоб доєднатися до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (так званого “Клубу білого бізнесу”).

Зокрема, для юридичних осіб на загальній системі оподаткування:

– рівень сплати податку на прибуток повинен дорівнювати або перевищувати середній по галузі за останні 4 квартали;

– рівень сплати ПДВ має бути рівним або вищим від середнього по галузі за останні 12 звітних періодів;

– рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні 4 квартали, за умови наявності мінімум п’яти працівників.

Для резидентів Дія.Сіті:

– рівень сплати податків до бюджету повинен дорівнювати або перевищувати середній серед резидентів Дія.Сіті.

Для юридичних осіб – платників єдиного податку III групи:

– рівень сплати податків до бюджету повинен відповідати або перевищувати середній по галузі;

– рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні 4 квартали, за умови наявності мінімум п’яти працівників.

Для юридичних осіб – платників єдиного податку IV групи (сільгоспвиробники):

– від’ємне значення різниці між сумою МПЗ та сплаченими податками і витратами на оренду земельних ділянок;

– рівень сплати ПДВ має бути рівним або вищим від середнього по галузі за останні 12 звітних періодів;

– рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні 4 квартали, за умови наявності мінімум п’яти працівників;

–  наявна власна площа земель (на праві власності/користування), орендованих земельних ділянок не менше 200 га або орендованої комунальної або державної власності не менше 0,5 га та виконання податкових зобов’язань зі сплати за землю та єдиного податку.

Для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування:

– рівень сплати ПДФО має бути рівним або вищим від середнього по галузі;

– рівень сплати ПДВ має бути рівним або вищим від середнього по галузі за останні 12 звітних періодів;

– рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні 4 квартали.

Для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку III групи:

– дохід перевищує 5,0 млн. гривень;

– рівень сплати податків до бюджету повинен дорівнювати або перевищувати середній по галузі за останні 4 квартали;

– рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні 4 квартали.

Спільні вимоги до всіх категорій:

– відсутність порушень строків подання звітності;

– відсутність рішення про включення до ризикових платників ПДВ;

– відсутність заборгованості зі сплати податків та ЄСВ;

– відсутність порушень граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями протягом останніх 12 місяців;

– відсутність санкцій до платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників;

– відсутність процедур банкрутства або припинення діяльності;

– відсутність громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України, у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників;

– відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності протягом останніх 12 місяців;

– відповідність критеріям залежно від обраної системи оподаткування;

– перебування на обліку в ДПС більше 1 року.

З детальнішою інформацію можна ознайомитись на вебпорталі ДПС: Головна/Територія високого рівня податкової довіри/Питання-відповіді (https://tpd.tax.gov.ua/).

Також ДПС опублікувала інформаційний лист № 7/2024, який присвячено новаціям податкового законодавства, передбаченим Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

За матеріалами офіційного вебсайту ГУі ДПС в Івано-Франківській області

Які зміни чекають ФОП у 2025 році в частині сплати ЄСВ?

Верховна Рада затвердила Держбюджет на 2025 рік. 

Відповідно до цього закону, призупиняється дія п. 9.19 р. 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, який дозволяв ФОП з 1 березня 2022 року до завершення війни, а також протягом наступних 12 місяців, не нараховувати, не обчислювати і не сплачувати ЄСВ за себе.

З 2025 року ФОП знову доведеться обов’язково сплачувати ЄСВ за себе. 

Однак продовжать діяти окремі норми, що дозволяють ФОПам не сплачувати ЄСВ у 2025 році:

– ФОПи, які мають основне місце роботи;

– ФОПи на тимчасово окупованих територіях.

Також буде збільшено максимальну базу нарахування ЄСВ – замість 15 мінімальних заробітних плат (120 000 грн) встановлено 20 мінімальних заробітних плат (160 000 грн.). 

Розмір мінімальної зарплати залишатиметься на рівні 8 000 грн, а прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3028 грн.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»

Коли працівник може не повертати гроші за невідпрацьовані дні відпустки?

У Держпраці пояснили, що відповідно до статті 127 Кодексу законів про працю України, відрахування з заробітної плати для покриття заборгованості працівників підприємству, де вони працюють, можуть провадитись за наказом чи роботодавця, якщо працівник звільняється до закінчення того робочого року, в рахунок якого він уже одержав відпустку, за невідпрацьовані дні цієї відпустки.

Втім, Кодекс передбачає й винятки, коли відрахування за ці дні не проводиться. Йдеться, зокрема, про направлення на навчання, вихід на пенсію, а також звільнення в разі:

– призову або вступ на військову службу;

– переведення на інше підприємство, в установу чи організацію;

– переходу на виборну посаду;

– відмови від переведення до іншої місцевості чи від продовження роботи в зв’язку зі зміною істотних умов праці;

– зміни в організації виробництва;

– невідповідності посаді внаслідок стану здоров’я чи недостатньої кваліфікації;

– невиходу на роботу понад 4 місяці через хворобу.

За матеріалами офіційного вебсайту Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист