fbpx

Дайджест новин Підприємництво і право з 18.06.2019 по 24.06.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 24 Jun 2019 Tags: ,

Дайджест новин Підприємництво і право

з 18.06.2019 по 24.06.2019

 

Вибори до Парламенту відбудуться 21 липня 2019 року: Указ Президента України про розпуск Верховної Ради України рішенням КСУ визнано конституційним

Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 6-р/2019 у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента “Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів” від 21 травня 2019 року №303/2019.  

Цим Рішенням КСУ визнав таким, що відповідає Конституції (є конституційним), Указ Президента України “Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборі”.

КСУ, вирішуючи порушені в конституційному поданні питання, виходив з того, що Верховна Рада України (VII скликання) 21 лютого 2014 року внесла зміни до Конституції. Зокрема, змінила редакцію статті 83, доповнила її положеннями щодо коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді, та редакцію статті 90, наділивши Президента правом достроково припиняти повноваження ВРУ в разі невиконання вимог статті 83 Конституції щодо формування коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді.

Разом з тим, зазначається в Рішенні КСУ, Верховна Рада України (VIII скликання), обрана на позачергових виборах 26 жовтня 2014 року, протягом строку своїх повноважень не відновила у Регламенті Верховної Ради правове регулювання питання припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді, з яким пов’язується початок перебігу місячного терміну формування нової коаліції депутатських фракцій і конституційне право Президента достроково припинити повноваження Парламенту, якщо така коаліція депутатських фракцій не сформована.

Унаслідок цього виник конституційний конфлікт між Президентом України та Верховною Радою України щодо підстав дострокового припинення повноважень, який не має правового вирішення, оскільки Основний Закон України не визначає порядку припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді, а Регламент ВР, всупереч вимогам статті 83 Конституції, не передбачає порядку припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Водночас носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ; народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5 Конституції). Це засадниче положення конкретизується приписом статті 69 Конституції про те, що народне волевиявлення здійснюється через вибори.

Суд констатував, що розв’язання конституційного конфлікту народом шляхом проведення позачергових виборів до Верховної Ради України відповідає вимогам частини другої статті 5 Конституції.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржено.

У голосуванні взяли участь 16 суддів Конституційного Суду України.

Представник Президента України в Конституційному Суді Федір Веніславський прокоментував зазначене Рішення КСУ так: “При підготовці Указу Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України юридична правота всіх положень була вивірена максимально ретельно і сумнівів щодо неконституційності Указу в цілому чи окремих його положень у нас не було. І Конституційний Суд своїм рішенням лише підтвердив обґрунтованість нашої юридичної позиції”.

Ухвалене КСУ рішення стало остаточним юридичним аргументом у вирішенні конституційного конфлікту між Президентом України та Верховною Радою України, що сприятиме не лише належному проведенню виборів до ВРУ відповідно до вимог закону, але й істотним чинником посилення внутрішньої стабільності України та підвищення її у рейтингу глобальної конкурентоспроможності.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 

Читайте статтю на тему:

 

Національний банк України скасував обов’язковий продаж бізнесом валютних надходжень

З метою лібералізації здійснення деяких валютних операцій Національний банк України скасував вимогу щодо обов’язкового продажу валютних надходжень. Норма, яка зобов’язує підприємців продавати 30 % валютних надходжень на міжбанківському валютному ринку, перестала діяти з 20 червня 2019 року. Надходження бізнесу, зараховані на їх розподільчі рахунки протягом 19 червня, вже не підлягатимуть обов’язковому продажу.

Зазначені зміни затверджено постановою Правління НБУ від 18 червня 2019 року №78 “Про внесення зміни до Положення про заходи захисту та визначення  порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті”.

Зокрема, з Положення про заходи захисту та визначення  порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті виключено розділ III “Обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті”.

Як зазначили у НБУ, чергове валютне послаблення не матиме негативних наслідків для макрофінансової стабільності.

У такий спосіб регулятор продовжує валютну лібералізацію відповідно до дорожньої карти, яка передбачає поступове зняття всіх валютних обмежень відповідно до поліпшення макроекономічних умов в Україні.

Цьогоріч Національний банк України скасував або пом’якшив вже понад 30 валютних обмежень. Скасування обов’язкового продажу валютних надходжень бізнесу є черговим кроком на шляху до вільного руху капіталу, визначеного однією із стратегічних цілей НБУ.

Експертним середовищем очікується, що вказане рішення НБУ матиме позитивний регуляторний ефект на розвиток ринку банківських послуг в Україні та відповідає інтересам національного  бізнесу, зокрема суб’єктів ЗЕД.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 


Скасовано ряд Указів Президента України за  період 1991-2019 років, у тому числі — указ щодо “драконівських” штрафних санкцій за порушення норм обігу готівки

Указами Президента України від 20.06.2019 року №416/2019, №418/2019 та №419/2019  скасовано 200 указів Президента України за період 1991-2019 років, серед них зокрема, указ Президента України від 12 червня 1995 року № 436 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”.

Указом Президента України №436/95 від 12 червня 1995 року (у редакції на дату скасування Указу) було встановлено такі штрафи за порушення норм обігу готівки:

  • за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах – у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;
  • за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки — у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;
  • за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих з кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин – соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості — у розмірі здійснених виплат;
  • за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів – у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;
  • за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, – у розмірі сплачених коштів;
  • за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням – у розмірі витраченої готівки.
  • за невстановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах – у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого невстановлення.

Очікується, що вищезазначені укази Президента України від 20.06.2019 року справлять потужний позитивний дерегулюючий ефект на економіку, зокрема пожвавлять ділову активність у національному бізнес-середовищі.  

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 


Зареєстровано законопроект про підтримку  трудових мігрантів та української освіти за кордоном

Проектом Закону №10383 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного захисту трудових мігрантів” пропонується створити новий центральний орган виконавчої влади, що буде формувати та реалізувати державну політику в сфері зовнішньої трудової міграції, а також визначити та надати правового статусу закордонним українцям та впровадити заходи щодо підтримки української освіти за кордоном.

Як зазначено у пояснювальній записці, законопроект розроблений в зв’язку з численними зверненнями громадян України, що працюють і проживають за кордоном, та членів їхніх сімей. До 4 мільйонів українських громадян зараз працюють за кордоном. Виходячи з офіційної статистики, це – понад 10% економічно активного населення України. Дедалі більше – із сім’ями. Соціальні наслідки зовнішньої трудової міграції безпосередньо зачіпають, щонайменше, чверть українських громадян.

Проектом пропонується розширити перелік осіб, на яких поширюється Закон “Про зовнішню трудову міграцію”, а саме на:

  • трудових мігрантів та членів їх сімей;
  • суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном відповідно до законодавства.

Планується, що саме Кабінет Міністрів України буде розробляти і затверджувати основні напрями державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції на середньостроковий період, у яких повинні бути зазначені шляхи та способи розв’язання проблем зовнішньої трудової міграції та захисту прав трудових мігрантів і членів їхніх сімей.

Законопроектом уточнюється, що закордонний українець – це особа, яка є громадянином іншої держави (особою без громадянства) або громадянином України, що постійно проживає на території іншої держави та має українське етнічне походження або є походженням з України.

У Законі “Про освіту” пропонується ввести термін “українська освіта за кордоном”, який означатиме підтримувану державою освітню діяльність з навчання громадян України, що проживають за кордоном, та закордонних українців.

Проектом передбачено право на безоплатне забезпечення підручниками та посібниками, яке поширюється на громадян України, які здобувають українську освіту за кордоном на рівні повної загальної середньої освіти.

Планується доповнити Закон статтею щодо державних гарантій для української освіти за кордоном.

Так, держава повинна буде забезпечувати атестацію та сертифікацію педагогічних працівників української освіти за кордоном, у тому числі шляхом фінансування окремих заходів із Держбюджету України в порядку, встановленому законодавством. Порядок такого забезпечення встановлюватиметься КМ.

Також зазначено, що держава повинна буде сприяти оцінюванню результатів навчання, встановленню еквівалентності освітніх кваліфікацій та підтвердженню рівня кваліфікації здобувачів української освіти за кордоном, в тому числі визнанню документів про освіту, виданих за кордоном.

Водночас, вказаний законопроект охоплює питання державної підтримки не лише у гуманітарній, але й також у фінансово-економічній сферах.

За даними Світового банку, починаючи із 2016 року обсяг грошових переказів від трудових мігрантів стійко перевищує 10% національного ВВП та продовжує стрімко зростати.
Зокрема, за прогнозами Національного банку України, за 2019 рік трудові мігранти зможуть переказати в Україну $12,2 млрд, що на $600 млн більше, ніж у 2018 році.

Згідно з даними, оприлюдненими Головою Ради НБУ Богданом Данилишиним, найбільше коштів чотири роки поспіль переказують з Польщі – зараз це приблизно $3,6 млрд. на рік. Водночас, перекази з Росії істотно скоротилися – з $1,7 млрд до $1,1 млрд. Зросли також перекази в Україну від трудових мігрантів зі США, Чехії, Німеччини, Італії та Великої Британії.

Очікується, що прийняття вказаного проекту Закону Верховною Радою України наступного скликання надасть суттєвого імпульсу не лише розвитку української освітньої мережі за кордоном та сприятиме задоволенню культурно-освітніх потреб українських трудових мігрантів, але й сприятиме збільшенню валютних надходжень від трудових мігрантів через грошові перекази, які на сьогоднішній день становлять вагоме джерело валютних надходжень в Україну та складають істотну частку ВВП країни.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 

Читайте статтю на тему:

 

Підбірку підгoтував: 

Тарас Бандирський

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X