fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 18.02.2019 пo 24.02.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 25 Feb 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

з 18.02.2019 пo 24.02.2019

 

Євросоюз реформує систему захисту авторських прав в Інтернеті

ЄС вносить поправки в свою правову базу у сфері авторського права, щоб адаптувати до її сучасної цифровому середовищі. Представники Ради ЄС узгодили з Європарламентом відповідний проект директиви. Рішення було прийнято 13 лютого, про що повідомляється на сайті Ради ЄС. Зокрема, зміни передбачають введення нового права для видавців на цифрове використання їх публікацій. Автори зможуть отримувати частку доходу, якщо їх матеріали використовувалися повторно, а онлайн-платформи для обміну контентом повинні будуть отримати ліцензію на твори, захищені авторськими правами.

 

 

Директива також закріплює право авторів і виконавців на відповідну і пропорційну винагороду при ліцензуванні або передачі їх прав. Вводиться вимога щодо забезпечення інформаційної прозорості щодо використання їх творів, механізм коригування винагороди, супроводжуваний спеціальним альтернативним механізмом вирішення спорів.

 

За матеріалами Ради ЄС

 

Читайте саттю на тему:

 

Отримання дозволу на здійснення діяльності для митного брокера

Мінфін наказом від 26 грудня 2018 року № 1142 спростив процедуру видачі дозвільних документів на відкриття та експлуатацію митного фонду, складу тимчасового зберігання, а також на здійснення такої діяльності.

Заявка на надання дозволу на вчинення митної брокерської діяльності може бути заповнена в друкованому вигляді на паперовому форматі А4 і направлена в ДФС засобами поштового або електронного зв’язку. У випадку подачі заявки в електронній формі на неї потрібно накласти електронний підпис.

 

 

Форми заяв про надання дозволу/ переоформлення таких рішень, а також анулювання/ затвердження дозволу на реалізацію митної брокерської діяльності викладено в новій редакції і вони доступні в модулі «Типові договори і шаблони».

 

Наказ Мінфіну від 26.12.2018 року № 1142 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України»

 


Зарплати понад 50 тис. грн можна виплачувати готівкою

Нацбанк розширив перелік випадків, на які не поширюються обмеження готівкових розрахунків між суб’єктами господарювання і фізичними особами в розмірі 50 тис. грн.

З 15 лютого таке обмеження не поширюється на виплати, пов’язані з оплатою праці і на використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій.

Відповідна постанова НБУ від 12 лютого 2019 № 37 «Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» набрала чинності.

Також оновлені правила оприбуткування готівки в касах і уточнюється порядок встановлення ліміту каси небанківським фінансовим установам (НФУ), які отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків. Таким НФУ пропонується встановлювати ліміт каси в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань по виплаті сум переказів на першу вимогу одержувача.

 

Постанова НБУ від 12.02.2019 року № 37 «Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»

 


Лікарняний після закінчення відпрацьованого робочого дня

Фахівці Держпраці повідомляють: п. 2.6 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 № 455, передбачено, що особам, які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними після завершення робочого дня, листок непрацездатності може видаватись за їх згодою з наступного календарного дня.

Отже, якщо застрахована особа не виявила бажання отримати листок непрацездатності з наступного робочого дня (листок непрацездатності працівнику виданий після закінчення робочого дня), тимчасова непрацездатність у застрахованої особи розпочинається із дня видачі листка непрацездатності (установлення тимчасової непрацездатності), тобто перший день непрацездатності співпадає з відпрацьованим робітником днем.

У такому разі допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі надається з другого дня тимчасової непрацездатності у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати, оскільки в перший день страхового випадку працівником відпрацьовано повний робочий день згідно з графіком його роботи, за який йому повинна бути нарахована заробітна плата, при цьому відлік календарних днів тимчасової непрацездатності (перших 5 календарних днів за рахунок коштів роботодавця) починається з дати видачі листка непрацездатності.

 

Управління Держпраці у Полтавській області

 


Колективний договір. Бути чи не бути?

Фахівці Держпраці роз’яснюють: Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи. Колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємства, установи, організації в межах компетенції цих підрозділів.

Колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і первинною профспілковою організацією, які діють відповідно до своїх статутів, а у разі їх відсутності — представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

  • зміни в організації виробництва і праці;
  • забезпечення продуктивної зайнятості;
  • нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та іншого);
  • встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
  • участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства, установи, організації (якщо це передбачено статутом);
  • режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;
  • умов і охорони праці;
  • забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;
  • гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих;
  • умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;
  • забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Укладенню колективного договору передують колективні переговори. Строки, порядок ведення переговорів, вирішення розбіжностей, що виникають під час їх ведення, порядок розробки, укладення та внесення змін і доповнень до колективного договору, відповідальність за його виконання регулюються Законом України «Про колективні договори і угоди».

Реєстрація колективного договору — колективні договори підлягають повідомній реєстрації місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.

Колективний договір набирає чинності  з дня його підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у ньому. Після закінчення строку чинності колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором. Зберігає чинність у разі зміни складу, структури, найменування уповноваженого власником органу, від імені якого укладено цей договір.

У разі реорганізації підприємства, установи, організації колективний договір зберігає чинність протягом строку, на який його укладено, або може бути переглянутий за згодою сторін. У разі зміни власника чинність колективного договору зберігається протягом строку його дії, але не більше одного року. У цей період сторони повинні розпочати переговори про укладення нового чи зміну або доповнення чинного колективного договору.

У разі ліквідації підприємства, установи, організації колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації. На новоствореному підприємстві, в установі, організації колективний договір укладається за ініціативою однієї із сторін у тримісячний строк після реєстрації підприємства, установи, організації, якщо законодавством передбачено реєстрацію, або після рішення про заснування підприємства, установи, організації, якщо не передбачено їх реєстрацію.

Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов’язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.

Якщо власник або уповноважений ним орган (особа) порушив умови колективного договору, профспілки, що його уклали, мають право надсилати власнику або уповноваженому ним органу (особі) подання про усунення цих порушень, яке розглядається у тижневий строк. У разі відмови усунути порушення або недосягнення згоди у зазначений строк профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до суду.

 

За матеріалами Управління Держпраці у Тернопільській області

 

Читайте статю на тему:

 

Особливості надання відпустки без збереження зарплати

Фахівці Держпраці наголошують: згідно зі ст. 25 Закону України «Про відпустки» відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку:

  • матері або батьку, який виховує дітей без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, — тривалістю до 14 календарних днів щороку;
  • чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, — тривалістю до 14 календарних днів;
  • матері або іншим особам, зазначеним у частині третій ст. 18 цього Закону (батькові дитини, бабусі, діду чи іншим родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особі, яка усиновила чи взяла дитину під опіку), у разі якщо дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) — не більше ніж до досягнення дитиною 16 років;
  • матері або іншій особі, зазначеній у частині третій ст. 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;
  • ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», — тривалістю до 14 календарних днів щороку;
  • особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, — тривалістю до 21 календарного дня щороку.

Законодавством не передбачено, що відпустку без збереження заробітної плати працівник має використати всю і відразу.

У деяких випадках, зазначених у переліку, час надання відпустки може бути предметом погодження сторін — працівника і роботодавця. Зазначимо також, що відпустка без збереження заробітної плати, яка певним категоріям працівників надається щороку, не може бути перенесена на наступний рік.

Статтею 26 Закону України «Про відпустки» передбачено відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін. За сімейними обставинами та з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Важливими гарантіями прав працівника при наданні відпусток без збереження заробітної плати, встановлених статтями 25 і 26 Закону України «Про відпустки», є те, що на час надання цих відпусток за працівником зберігається його місце роботи (посада), а час перебування в таких відпустках (за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) — до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку) зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Для отримання відпустки без збереження заробітної плати працівник подає відповідну заяву на ім’я роботодавця.

Надання працівникові відпустки без збереження заробітної плати оформлюється наказом роботодавця із зазначенням підстав надання такої відпустки та її тривалості.

 

За матеріалами Управління Держпраці в Івано-Франківській області

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант

холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

 

X