Дайджест новин Підприємництво і право
з 15.04.2019 по 22.04.2019
Україна обрала нового Президента: чого очікувати бізнесу та економіці країни в цілому?
Павло Вернівський, експерт Інституту суспільних досліджень, зазначає, що насправді відмінностей у економічних поглядах Порошенка та Зеленського, як не дивно, майже немає: “Якщо дивитись у розрізі оцінки програм обох кандидатів, то я не бачу між ними суттєвої різниці. З огляду на те, що в команді Зеленського зараз працює екс-міністр економіки Айварас Абромавичус і екс-міністр фінансів Олександр Данилюк, я очікую, що вони скоріш за все продовжать заданий Петром Порошенком вектор розвитку на шляху для подальшої лібералізації економіки країни”.
Щодо реальної зміни інвестиційного клімату, то, на думку експерта, підстав для оптимістичних очікувань небагато. Навіть незважаючи на те, що такі інструменти покращення інвестиційного клімату як кредитування експорту, індустріальні парки, показали свою ефективність у наших сусідів, у нас вони не стоять навіть на порядку денному.
Відтак, Україна навряд чи зможе конкурувати з країнами, в яких уже створений позитивний інвестиційний клімат, і у яких держава пропонує інвесторам додаткові фінансові стимули. “Я очікую, що ми й далі будемо покращувати позиції в рейтингу Doing Business, але це не позначиться на реальних інвестиціях”, — запевняє експерт.
У свою чергу директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський стверджує, що Володимир Зеленський — більше ніж його попередник ліберал у питаннях економіки. Тому за президентства Зеленського варто очікувати зменшення участі держави в економічних процесах, проведення податкової амністії і зменшення впливу правоохоронних органів на економіку. “Однак спосіб імплементації даних рішень [у Володимира Зеленського] не є чітким”, — констатує експерт.
Що стосується інвестицій, то, на думку Іллі Несходовського, після перемоги Володимира Зеленського на українську економіку чекає певна невизначеність, що може призвести як до суттєвого покращення інвестиційного клімату, так і до його погіршення, якщо будуть прийматися популістські рішення. “На макрорівні співпраця з МВФ та міжнародними донорами не буде припинена, проте надання допомоги може бути поставлене на паузу до моменту чіткого розуміння політики, яку буде проводити новий президент”, — запевняє Ілля Несходовський.
Водночас, основні чинники низької інвестиційної привабливості України — корупція, нереформована судова система, монополізація ринку та олігархізація економіки — залишаться незмінними. Експерт певний, що “у результаті економічне зростання України залишиться на рівні 2-3% на рік, що за нинішнього, найнижчого у Європі рівня ВВП на душу населення, означає консервацію існуючої бідності на черговий президентський термін”.
Володимир Зеленський же, на думку експерта, є “дикою картою” для бізнесу та інвесторів. Тому доводиться знову ж таки орієнтуватись на оточення Зе-кандидата: “Виходячи з присутності Айвараса Абромавичуса в команді Зеленського слід очікувати розпродажу державної власності, державних підприємств, землі, подальшого збільшення дерегуляції і зменшення ролі держави в економіці”.
Тим часом міжнародне рейтингове агентство Moody`s не прогнозує особливих змін у економічній чи фіскальній політиці України у разі обрання Президентом Володимира Зеленського. Агентство робить такий висновок виходячи з ключової ролі парламенту, а не Президента, у призначенні економічних постів в уряді. Крім того, у Moody`s переконані, що під керівництвом Зеленського співпраця з Міжнародним валютним фондом продовжиться, враховуючи обмеженість українського уряду у ліквідності та мінімальному доступі до ринку капіталу. На думку агентства, вказані умови дають українській владі “потужний стимул дотримуватися інших ключових умов чинної в Україні програми stand by з МВФ”.
Водночас Світовий банк на початку квітня погіршив свій прогноз щодо зростання ВВП України у 2019 році до 2,7% із 2,9%. Таку ж цифру називає і Міжнародний валютний фонд у своєму оновленому прогнозі.
Натомість, за прогнозами Національного банку України ріст ВВП у 2019 році має скласти 2,5%, а за прогнозами Міністерства економічного розвитку і торгівлі— 3%. Подібні цифри наводить і голова Ради НБУ Богдан Данилишин: “За моїми експертними оцінками, зростання ВВП буде становити 2.7-3%, індекс споживчих цін буде знаходитись в межах однозначного показника”.
Не варто забувати і те, що 2019 рік для України є роком значних виплат за державним боргом. Загальні виплати за рік мають скласти близько 459,6 млрд грн, більша частина яких припадає на травень та вересень. Відтак, перші кроки нового Президента в економічній політиці, вочевидь, стануть об’єктом пильної уваги фінансових ринків та інвесторів. Що, безумовно, матиме вплив як на можливості залучення Україною нових фінансових ресурсів, так і на макроекономічну стабільність в цілому.
За матеріалами видання Бізнес.UA
Окружний адміністративний суд м. Києва скасував націоналізацію Приватбанку
18 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва, розглянувши справу № 826/7432/17 (яка налічує понад 50 томів) за позовом Ігоря Коломойського до Національного банку України, Кабінету Міністрів, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, визнав протиправними рішення відповідачів, наслідком яких стала націоналізація ПАТ “КБ “Приватбанк”, та визнав нечинним з моменту укладення договір купівлі-продажу державою акцій зазначеного банку. Про це повідомили у прес-службі ОАС м. Києва. Справа за позовом Ігоря Коломойського розглядалася судом з червня 2017 року.
Суд вирішив, що відповідачі не довели наявність визначених законом підстав для віднесення ПАТ “КБ “Приватбанк” до категорії неплатоспроможних, внаслідок чого в подальшому було ініційовано процедуру його націоналізації, та власне порушення процедури націоналізації банку, порядок якої регламентований на законодавчому рівні.
Таким чином, процедура націоналізації ПАТ “КБ “Приватбанк” була визнана судом безпідставною та такою, що здійснена з численними порушенням діючого на той момент законодавства, наслідком чого стало неправомірне втручання держави у право акціонерів банку, у тому числі позивача, володіти та розпоряджатися належним їм майном, що є порушенням вимог національного законодавства, в тому числі Конституції України, а також — положень міжнародних стандартів у банківській сфері.
Національний банк вже анонсував оскарження вказаного судового рішення до апеляційного суду. Регулятор запевняє, що рішення про визнання ПАТ “КБ “Приватбанк” у грудні 2016 року неплатоспроможним та його подальше виведення з ринку за участю держави ґрунтувались на зменшенні розміру регулятивного капіталу до від’ємного значення. Нестача у капіталі ПАТ “КБ “Приватбанк” була виявлена за результатами стрес-тестування і підтверджена результатами інспекційної перевірки та незалежною міжнародно визнаною аудиторською компанією. НБУ визнав ПАТ ”КБ “Приватбанк” неплатоспроможним та звернувся до Уряду України з пропозицією набути права власності на акції банку, оскільки колишні акціонери банку не виконали взяті на себе зобов’язання з фінансового оздоровлення банку.
Таким чином, зазначене рішення Окружного адміністративного суду м. Києва може позначитися на подальшому розвитку банківського бізнес-середовища в Україні.
За матеріалами веб-сайту ОАС м. Києва та видання Ліга-Закон
Читайте статтю на тему:
Відтепер банки повідомлятимуть виконавців про відкриття рахунків боржника
19 квітня 2019 року набрало чинності Положення про порядок надання банками інформації про відкриття/закриття рахунків фізичних осіб, унесених до Єдиного реєстру боржників, до органів державної виконавчої служби або приватних виконавців, затверджене постановою Правління Національного банку України від 18 квітня 2019 року №60.
Вказаним Положенням Нацбанк визначив механізм повідомлення банками органу державної виконавчої служби або приватного виконавця про рахунки фізичних осіб, внесених до Єдиного реєстру боржників. Цей документ передбачає обов’язок банків повідомляти виконавців у разі відкриття або закриття рахунка фізособи, щодо якої наявна інформація у Єдиному реєстрі боржників.
Положенням визначено, що банк зобов’язаний перевірити наявність інформації про клієнта-фізичну особу в день відкриття або закриття її рахунка в Єдиному реєстрі боржників. Якщо рахунок відкривається на ім’я фізособи, внесеної до цього реєстру, зокрема через відокремлені підрозділи банку, або здійснюється закриття рахунка такою особою, банк зобов’язаний у день відкриття або закриття рахунка повідомити про це зазначених у Єдиному реєстрі боржників виконавців.
Електронна форма повідомлення про відкриття/закриття рахунка, крім обов’язкових реквізитів, може містити додаткові технологічні реквізити, які не належать до інформації про відкриття/закриття рахунків фізосіб-боржників.
Для підтвердження достовірності походження та цілісності даних в електронних повідомленнях використовується кваліфікована електронна печатка.
Повідомлення в паперовому вигляді до запровадження електронного сервісу інформаційної взаємодії за підписом уповноваженої особи банку надається виконавцю під підпис або надсилається поштою з повідомленням про вручення не пізніше робочого дня, наступного за днем відкриття/закриття рахунку.
Також у додатку до Положення наведено форму повідомлення про відкриття/закриття рахунків фізичних осіб – боржників у банках України.
Очікується, що Положення сприятиме запобіганню відчуження майна боржником, внесеним до Єдиного реєстру боржників, що посилить захист прав і законних заінтересованих сторін, що сприятиме покращенню бізнес-середовища шляхом підвищення рівня захисту та гарантування державою майнових прав.
За матеріалами видання Ліга-Закон
Читайте статтю на тему:
Тарифи на “зелену” енергію змінено з 20 квітня
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) постановою від 29 березня 2019 року №447, яка набрала чинності з 20 квітня 2019 року, затвердила нові “зелені” тарифи на електроенергію для приватних домогосподарств.
Відтепер, приватним домогосподарствам, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт та які введені в експлуатацію, установлено такі “зелені” тарифи на електричну енергію:
- з 1 квітня 2013 року по 31 грудня 2014 року – 1090,60 коп/кВт·год (без ПДВ);
- з 1 січня 2015 року по 30 червня 2015 року – 980,88 коп/кВт·год (без ПДВ);
- з 1 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року – 609,16 коп/кВт·год (без ПДВ);
- з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року – 578,05 коп/кВт·год (без ПДВ);
- з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року – 550,21 коп/кВт·год (без ПДВ);
- з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року – 494,54 коп/кВт·год (без ПДВ);
- з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2029 року – 440,50 коп/кВт·год (без ПДВ).
Приватним домогосподарствам, які виробляють електричну енергію з енергії вітру об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт та які введені в експлуатацію, установлено такі тарифи:
- з 1 липня 2015 року по 31 грудня 2019 року – 353,71 коп/кВт·год (без ПДВ);
- з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року – 317,68 коп/кВт·год (без ПДВ);
- з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2029 року – 283,29 коп/кВт·год (без ПДВ).
Після облаштування вузла обліку та введення енергетичної установки в експлуатацію, побутовий споживач має право продавати надлишки електроенергії, виробленої на приватній ВЕС/СЕС, за “зеленим” тарифом, встановленим НКРЕКП. При цьому продаж фізичною особою надлишку виробленої домогосподарствами електроенергії оподатковується (ПДФО — 18% та військовий збір — 1,5%, якщо фізична особа — реалізатор електроенергії не є зареєстрованим у встановленому порядку суб’єктом підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування).
Таким чином стимулювання державою розвитку “зеленої” енергетики для приватних домогосподарств сприятиме покращенню бізнес-середовища у сегменті мікро-, малого та середнього бізнесу.
За матеріалами видання Ліга-Закон
Законопроект щодо боротьби з патентним тролінгом — отримати патент на корисну модель можна буде швидше
Комітет з питань науки і освіти рекомендує Верховній Раді прийняти за основу урядовий законопроект №9385 щодо імплементації окремих положень законодавства Європейського Союзу у сфері інтелектуальної власності.
Пропонується запровадити в Україні нову модель правової охорони корисних моделей: об’єктом корисної моделі є пристрій, передбачена формальна експертиза заявки на корисну модель для видачі патенту, вводиться адміністративна процедура визнання недійсними прав на корисну модель. Таким чином зберігається можливість швидко отримати патент на корисну модель; встановлюється можливість швидкого припинення активності недобросовісних власників так званих “тролінгових” патентів через адміністративну процедуру визнання недійсними прав (в Апеляційній палаті).
Враховуючи вимоги права ЄС у сфері охорони прав на винаходи (корисні моделі), промислові зразки та торговельні марки, а також положення Угоди про асоціацію з ЄС, проектом запропоновано, зокрема, такі інновації:
- щодо винаходів і корисних моделей: розширено перелік об’єктів технологій, на які не поширюється правова охорона; передбачено можливість подання заявок в електронній формі; надається право будь-якій особі подати мотивоване заперечення проти заявки протягом 6 місяців від дати публікації відомостей про заявку на винахід; уточнено порядок надання додаткової охорони прав на винаходи; розширено перелік прав та обов’язків суб’єктів прав на винаходи (корисні моделі); передбачено можливість визнання прав на винахід і корисну модель недійсними в адміністративному порядку(“post-grant opposition”).
- щодо промислових зразків: вводиться додатковий критерій охороноздатності (індивідуальний характер); правова охорона незареєстрованих промислових зразків; подання заявки в електронній формі; можливість поділу заявки; строк чинності прав не більше 25 років (наразі – 15); змінено вид охоронного документу (з патенту на свідоцтво); можливість досудового скасування свідоцтва в Апеляційній палаті (боротьба з патентним тролінгом);
- щодо торговельних марок: подання заявки в електронній формі; уточнено підстави для відмови у реєстрації або визнання недійсною реєстрації торговельної марки; реєстрація колективної торговельної марки; уточнено порядок надання правової охорони за міжнародною реєстрацією.
Як зазначено в пояснювальній записці, положеннями проекту забезпечено баланс інтересів між патентною монополією та правом кожної людини на доступність ліків. За рекомендацію Всесвітньої організації охорони здоров’я пропонуються новації, які дозволять суттєво зменшити кількість “вічнозелених” патентів, що відповідає Угоді про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності.
Члени комітету зауважили, що переважна більшість положень законопроекту №9385 дублює відповідні положення проектів №5699 та №7538, які не були прийняті Верховною Радою у вересні 2018 року, та законопроекту №9088.
Водночас, проект Закону №9385 містить ряд суттєвих недоліків, на які Комітет звертав увагу при розгляді раніше поданих законопроектів. Зауваження і пропозиції, які надали Головне науково-експертне управління ВР, Комітети з питань запобігання і протидії корупції, з питань бюджету, МОЗ, ДФС, Європейська Бізнес Асоціація, НДІ Інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, можуть бути враховані при підготовці законопроекту до другого читання.
Зазначені положення законодавства Європейського Союзу у сфері інтелектуальної власності у випадку їх імплементації у національне законодавство матимуть позитивний ефект на національне бізнес-середовище, зокрема в частині використання об’єктів інтелектуальної власності та захисту прав на такі об’єкти.
За матеріалами видання Ліга-Закон
Читайте статтю на тему:
Реєстрація промислових зразків
Верховна Рада збирається прийняти за основу законопроект про податок на виведений капітал
Профільний комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу поданий Президентом України законопроект №8557 щодо податку на виведений капітал, зареєстрований ще в липні 2018 року.
Законопроектом передбачається заміна податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал. Згідно з законопроектом до 31 грудня 2021 року дозволяється застосування податку на прибуток підприємств банками за їх рішенням. Новий податок справлятиметься за операції з виведення капіталу (15 %) та за операції, прирівняні до них (20 % за деякими винятками).
Також законопроектом передбачено створення відкритого Реєстру платників податку на виведений капітал.
Наразі у Верховній Раді зареєстровано проект постанови ВРУ про прийняття за основу зазначеного законопроекту.
Наступне пленарне засідання ВРУ заплановане на 23 квітня 2019 року.
За матеріалами видання Ліга-Закон
Оформляти картки із зразками підписів більше не потрібно Нацбанк своєю постановою №56 затвердив нову редакцію Інструкції про відкриття і закриття рахунків банків. (Повна назва – “Інструкція про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів” затверджено Постановою Правління НБУ 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління НБУвід 01 квітня 2019 року № 56)
Для поступового переходу України до вільного руху капіталу Нацбанк надає можливість відкривати рахунки новим суб’єктам фінансового ринку України – юрособам-нерезидентам, у тому числі іноземним інвестиційним фондам та компаніям з управління активами, що діють від імені таких інвестиційних фондів.
Право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції юридичним особам – нерезидентам України передбачають Закони «Про валюту і валютні операції» та «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій», а також Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
З цією метою Нацбанк оновив Інструкцію про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів.
Вона регулює порядок відкриття/закриття банками: рахунків клієнтів – резидентів і нерезидентів України (фізичних та юридичних осіб); кореспондентських рахунків банків – резидентів та нерезидентів; рахунків міжнародних фінансових організацій, а також управителя за договором управління майном.
Крім того, спрощення в порядку відкриття рахунків клієнтів, передбачені в Інструкції, позитивно вплинуть на умови ведення бізнесу в Україні завдяки таким новаціям:
- скасування подання клієнтами банків під час відкриття рахунків картки зі зразками підписів – відтепер розпорядження рахунком здійснюватиметься на підставі переліку осіб, які відповідно до законодавства мають на це право, та що не потребує нотаріального посвідчення;
- зміна найменування юрособи не передбачає закриття діючих рахунків.
Положення документа не містять також режимів рахунків клієнтів (тобто обмежень стосовно проведення операцій з рахунками), а лише визначають деякі особливості здійснення операцій за рахунками окремих клієнтів.
Нова редакція Інструкції затверджена постановою НБУ від 01.04.2019 р. №56 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України». Оновлена Інструкція набула чинності з 04 квітня 2019 року.
Підбірку підгoтував:
Тарас Бандирський
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
