Дайджест новин Підприємництво і право
з 10.06.2019 пo 18.06.2019
Урядом змінено розмір та порядок сплати зборів за підготовку до держреєстрації авторського права та відповідних договорів
Кабінет Міністрів України постановою №496 від 12 червня 2019 року змінив розміри та порядок сплати зборів за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір.
Дане рішення Уряду спрямоване на вдосконалення державної системи правової охорони інтелектуальної власності з метою посилення її впливу на інтенсифікацію науково-технічного та економічного розвитку держави. Постанова набирає чинності через 30 днів з дня опублікування.
Відповідно до вказаної постанови КМУ надходження від зборів матимуть цільове призначення і в установленому Мінекономрозвитку порядку використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, у тому числі на фінансування заходів з легалізації комп’ютерних програм в органах виконавчої влади, наповнення фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей), промислових зразків. Інформація про обсяг отриманих та використаних коштів, які надійшли на рахунки закладів як збори, оприлюднюватиметься на офіційних веб-сайтах закладів через Інтернет у режимі реального часу та повинна містити: код і вид збору, розмір надходження від збору, розмір витрат за напрямами використання коштів. Це положення набирає чинності через 2 місяці після набрання чинності зазначеною постановою КМУ.
Установлено, що з дня набрання чинності цією постановою за підготовку до державної реєстрації авторського права фізособам доведеться сплатити 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ) (255 грн.), юридичним особам – 30 НМДГ (510 грн.).
За підготовку до державної реєстрації договорів, які стосуються права автора на твір, фізособам необхідно сплатити 30 НМДГ (510 грн.), а юрособам – 60 НМДГ (1020 грн.).
За видачу дубліката свідоцтва фізичні особи повинні сплатити 7 НМДГ (119 грн.), юрособи – 15 нмдг (255 грн.).
Також даною постановою КМУ оновлено положення щодо документа про сплату збору. З дня набрання чинності постановою таким документом буде копія розрахункового документа на паперовому носії з відміткою банківської установи (платіжне доручення, касовий чек, квитанція тощо), де зазначаються платник, вид та сума сплаченого збору, прізвище, ім’я, по батькові автора та назва твору (стисла назва твору).
Очікується, що ухвалена КМУ постанова сприятиме не лише удосконаленню правової охорони інтелектуальної власності в Україні, але й також захисту інтересів бізнес-суб’єктів, які використовують об’єкти інтелектуальної власності у своїй господарській діяльності.
За матеріалами видання Ліга-Закон
Дивіться відео на тему:
В Україні з 2020 року збираються запровадити електронне голосування
Кабінет Міністрів України затвердив план заходів щодо реалізації Концепції розвитку електронної демократії в Україні на 2019 – 2020 роки.
Відповідне розпорядження КМУ №405-р прийняте 12 червня 2019 року.
Документом передбачено:
розробити проект Закону “Про електронне голосування” у строк до III квартал 2020 року, яким передбачити запровадження електронного голосування в Україні;
впроваджувати інструменти електронної демократії в діяльність закладів вищої освіти в частині залучення інструментів електронного голосування в діяльність органів студентського самоврядування;
розвивати “бюджет участі” на регіональному та місцевому рівнях;
у строк до IV кварталу 2019 року розробити модель реалізації ініціативи та впроваджувати ініціативу “Всеукраїнський громадський бюджет”;
забезпечувати належне функціонування Єдиного державного веб-порталу відкритих даних;
забезпечувати розвиток електронної ідентифікації фізичних і юридичних осіб у державних інформаційно-телекомунікаційних системах;
підвищувати рівень участі громадян у процесі державного управління шляхом популяризації інструментів електронної демократії, формування знань і навичок їх використання тощо.
План заходів також передбачає розроблення концепції цифрового робочого місця державних службовців.
Очікується, що запровадження електронного голосування в Україні в цілому підвищить рейтинг конкурентоздатності та інвестиційної привабливості нашої країни, що справить позитивний ефект на національне бізнес-середовище.
За матеріалами видання Ліга-Закон
Читайте статтю на тему:
Визначено порядок проведення інвентаризації земель
Кабінет Міністрів України своєю постановою від 05 червня 2019 року №476, що набирає чинності з дня її офіційного опублікування, встановив вимоги до проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складення за її результатами технічної документації із землеустрою.
Після набуття чинності даною постановою КМУ інвентаризацію земель проводитимуть для встановлення місця розташування об’єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням. Також її проводитимуть для виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Очікується, що запровадження затвердженого вказаною постановою КМУ Порядку проведення інвентаризації земель підвищить ефективності використання земель сільськогосподарського призначення у господарській діяльності, що матиме позитивний вплив на національний аграрний бізнес.
За матеріалами видання Ліга-Закон
Встановлено порядок перерахунку за неналежне управління будинком
Постановою КМУ №482 від 05 червня 2019 року затверджено Порядок здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості.
Вказаний перерахунок здійснюється, якщо послуга є неналежної якості надавалась з порушенням періодичності, не надавалась взагалі. Для перерахунку споживач повинен подати до управителя акт-претензію. Сума перерахунку зараховується в оплату майбутніх платежів, крім випадку припинення дії договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
Перерахунок за актом-претензією, що надійшов від споживача, здійснюється управителем для всіх споживачів будинку.
Очікується, що вказана постанова КМУ матиме позитивний регуляторний вплив на розвиток національного ринку житлово-комунальних послуг.
За матеріалами видання Ліга-Закон
Оновлено порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї
Кабінет Міністрів України постановою №474 від 05 червня 2019 року уніс зміни до Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.
Відповідно до вказаної постанови КМУ в’їзд на тимчасово окуповану територію громадян України, які виїхали з цієї території для оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, здійснюється за умови пред’явлення довідки, виданої територіальним органом або територіальним підрозділом ДМС, за затвердженою цією постановою формою. Це довідка про подання документів для подальшого оформлення і отримання паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що засвідчує зазначені факти та є обставиною, яка враховується під час переміщення осіб через контрольні пункти в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.
Наразі діє норма про те, що виїзд з тимчасово окупованої території України дітей до 16 років здійснюється через контрольні пункти за умови пред’явлення паспорта громадянина України, або паспорта громадянина України для виїзду за кордон, або проїзного документа дитини у супроводі одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників чи в супроводі інших осіб, уповноважених одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників.
З дня набрання чинності постановою КМУ №474 у разі відсутності у дитини до 16 років зазначених документів уповноважені службові особи органу охорони державного кордону надаватимуть їй дозвіл на виїзд з тимчасово окупованої території на підставі її свідоцтва про народження, а також паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон особи, в супроводі якої вони виїжджають (а у разі, коли дитину супроводжує опікун, піклувальник, один із прийомних батьків або батьків-вихователів, – також рішення органу опіки та піклування про влаштування дитини для підтвердження повноважень законного представника), для оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
Якщо уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону виявила на контрольному пункті дитину до 16 років без супроводу вищеназваних осіб, такій дитині нададуть дозвіл на виїзд з тимчасово окупованої території України та невідкладно(протягом доби) повідомлять про таку дитину органам Нацполіції та передадуть органу опіки та піклування за місцем її виявлення для забезпечення її соціального захисту відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, та Порядку взаємодії державних органів та органів місцевого самоврядування під час виявлення розлучених із сім’єю дітей, які не є громадянами України.
Документ удосконалює порядок виїзду дітей, які не досягли 16-річного віку, через контрольні пункти в’їзду/виїзду на території Херсонської області, у тому числі у разі відсутності документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України, та без безпосереднього супроводу законних представників.
Постанова набирає чинності через 30 днів з дня опублікування, тобто 12 липня 2019 року.
Очікується, що вказана постанова КМУ матиме позитивний регуляторний вплив для майбутньої реінтеграції тимчасово окупованих територій та їх повернення у національний правовий простір.
За матеріалами видання Ліга-Закон
Рішення КСУ: Конституція України не дозволяє Президентові України призначати членів НКРЕКП
Конституційний Суд України визнав неконституційними ряд норм законодавства щодо незалежного статусу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а також порядку призначення членів НКРЕКП та її Голови.
Рішенням КСУ від 13 червня №5-р/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України, частину першу статті 1, пункт 2 частини першої статті 4, частину першу, абзаци перший, другий частини другої статті 5, абзаци другий, третій, четвертий, тридцять дев’ятий, сороковий частини третьої, частину шосту статті 8 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”.
НКРЕКП утворено Указом Президента України в 2014 році. Законом Комісію наділено статусом постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який здійснює державну владу у визначених законом сферах. Члени Комісії призначаються на посади Указом Президента України; їх повноваження припиняються достроково за рішенням Президента України. Члени Комісії призначаються за результатами відкритого конкурсного відбору, який здійснює Конкурсна комісія, до складу якої входять по дві особи від Президента України та ВРУ і одна особа від КМУ.
КСУ констатував, що утворення постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який за функціональним призначенням, сферою діяльності, повноваженнями має ознаки центрального органу виконавчої влади, але не підпорядковується Кабінету Міністрів України і не належить до системи органів виконавчої влади, не узгоджується з Конституцією України.
Центральний орган державної влади, який здійснював би державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг може бути утворений Кабінетом Міністрів із законодавчим визначенням Верховною Радою його організації і діяльності.
КСУ неодноразово зазначав, що Президент України та Верховна Рада України мають діяти в межах конституційних повноважень, зокрема, щодо участі у формуванні лише тих органів, які передбачені Конституцією України. ВРУ не має права визначати у своїх актах повноваження ВР і глави держави виходячи за межі, встановлені конституційними нормами.
Конституцією не передбачено право Президента (як і ВРУ) формувати конкурсну комісію та призначати членів НКРЕКП і достроково припиняти їхні повноваження. Вказані повноваження, закріплені Законом, виходять за межі конституційної компетенції парламенту і глави держави.
Разом з тим, повноваження Кабінету Міністрів України можуть визначатись не лише Конституцією України, а й законами України. При цьому будь-яке повноваження Кабінету Міністрів України або іншого органу виконавчої влади не може визначатися законом усупереч конституційним приписам.
Разом з тим, щоб не блокувати роботу НКРЕКП, КСУ відтермінував втрату чинності неконституційних положень Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” для приведення чинного законодавства у цій частині у відповідність до вимог Конституції України. Неконституційні норми закону втрачають чинність з 31 грудня 2019 року.
Очікується, що зазначене рішення КСУ матиме позитивний вплив як на забезпечення верховенства права в Україні, так і на національний енергетичний ринок та ринок житлово-комунальних послуг.
За матеріалами видання Ліга-Закон
Читайте статтю на тему:
Підбірку підгoтував:
Тарас Бандирський
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
