fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 29.01.2018 пo 04.02.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики, Західна консалтингова група 06 Feb 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 29.01.2018 пo 04.02.2018

 

Закон про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність підписано

Президент України 02.02.2018 підписав Закон про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність. Законом визначено правові засади аудиту фінансової звітності, здійснення аудиторської діяльності в Україні та врегульовано відносини, що виникають при її здійсненні. Зокрема:

  • приведено норми національного законодавства у сфері аудиторської діяльності у відповідність із законодавством Європейського Союзу;
  • уточнено механізм фінансування органу суспільного нагляду, Аудиторської палати (перехід на змішану модель фінансування за рахунок фіксованого внеску та змінної складової);
  • приведено у відповідність інші закони щодо визначення вимог до суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності, в тому числі обов’язковий аудит державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій належать державі, політичних партій;
  • відтерміновано накладення стягнень та зменшено розміри в частині відповідальності аудиторів, а також відтерміновано штрафи в частині відповідальності за неоприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським висновком;
  • уточнено механізм страхування професійної відповідальності аудиторів, а саме: замість обов’язкового страхування запроваджується страхування цивільно правової відповідальності;
  • уточнено перелік неаудиторських послуг (визначено чіткі обмеження щодо одночасного надання послуг з обов’язкового аудиту і неаудиторських послуг);
  • впровадження вимог Європейського законодавства в частині атестації аудиторів.

Офіційний портал ВРУ

 

Дивіться відео на тему:

Аудит підприємства, або 5 порад від шефа бухгалтерської компанії “Збережені активи”

 

Податкові перевірки – 2018

Фіскали нагадують: для забезпечення контролю фіскалами щодо здійснення діяльності суб’єктами господарювання передбачено проведення планових і позапланових перевірок.

Планові перевірки проводяться за планом, який затверджується на календарний рік та оприлюднюється на веб-сайті ДФС (графік перевірок на 2018 рік можна побачити тут)

Позапланові перевірки, проводяться за наявності низки підстав, а саме:

  • подання самим суб’єктом господарювання заяви на проведення перевірки;
  • виявлення і підтвердження факту недостовірності даних у звітних документах;
  • перевірки виконання приписів щодо усунення раніше виявлених порушень;
  • неподання звітності; звернення фізичної особи щодо порушення її прав тощо.

Наявність у перевіряючого службового посвідчення та направлення на перевірку обов’язкова умова.

За матеріалами ГУ ДФС у Вінницькій області

 

Дивіться відео на тему:

10 ознак хаосу в бухгалтерії. Як виявити? 

 

План комплексних перевірок на 2018 рік знову змінено

У зв’язку з технічними помилками, допущеними під час формування річних планів перевірок Держпраці та Держгеонадр, внесено зміни до Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік

Зміни внесені у зв’язку з технічними помилками, допущеними під час формування річних планів,  а також з Плану було виключено суб’єкта господарювання на підставі його письмового звернення

Перевірити, чи включено конкретного суб’єкта господарювання до проекту Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік можна безкоштовно та без реєстрації на сайті ІАС ДНК, а щодо внесення змін до плану у розділі  “Комплексний план” – “Історія змін”.

Наказ Держрегуляторної служби від 29.01.2018 №13

 

Річна декларація з ПНП для квартальних платників подається до 1 березня 2018 року

Фіскали роз’яснюють: для декларації з ПНП за рік визначено єдиний строк її подання – 1 березня 2018 року (незалежно від базового періоду складання декларації – квартал або рік)

На офіційному сайті ДФСУ в податковому календарі на лютий 2018 року у переліку декларацій для подання 9 лютого відсутня декларація з ПНП за ІV квартал 2017 року.

Відповідно сплатити задекларований податок на прибуток потрібно буде до 9 березня включно (граничним строком сплати є 11 березня, проте це вихідний день).

Лист ДФСУ від 31.01.2018 № 2834/7/99-99-15-02-01-17

 

Дивіться відео на тему:

Як оподаткувати експорт послуг ПНП ЄП ПДВ ?

 

Умови відповідно до яких операції з ліквідації основних засобів не оподатковуються ПДВ

Фіскали у своєму листі пояснюють: знищення, розібрання або перетворення необоротних активів (основних засобів) в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням, не вважатиметься для цілей оподаткування ПДВ (у тому числі для нарахування і сплати податкових зобов’язань з ПДВ) постачанням товарів, зокрема, за умови, якщо платник податку подасть до контролюючого органу відповідний підтвердний документ про виникнення таких обставин, наданий платнику компетентним органом.

У разі відсутності відповідного підтвердного документа про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів (основних засобів) в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням, таке знищення, розібрання або перетворення необоротних активів вважатиметься для цілей оподаткування ПДВ постачанням товарів, і, відповідно, платник податку при здійсненні операції з ліквідації (списання) таких необоротних активів (основних засобів) зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ, оскільки, операції з ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів прирівняні до операцій з постачання товарів, які є об’єктом оподаткування ПДВ та відповідно оподатковуються податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %. При цьому база оподаткування ПДВ за такими операціями визначається згідно з п. 189.9 ст. 189 ПКУ, а саме за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Лист ДФС України від 29.01.2018 № 310/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

ПН при зарахуванні авансу за одним договором  в рахунок оплати товарів за іншим

Якщо постачальником — платником ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати за договором № 1 було визначено податкові зобов’язання з ПДВ і надалі за домовленістю сторін попередня (авансова) оплата за цим договором зараховується в рахунок оплати товарів/послуг за договором № 2, то постачальник — платник ПДВ має право скласти РК до ПН, складеної на дату отримання такої попередньої (авансової) оплати, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.

Складання такого РК здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за договором № 1, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів/послуг за договором № 2. У графі 2 такого РК зазначається відповідна причина коригування.

Такий РК до ПН згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем.

Зареєстрований в ЄРПН РК є для постачальника підставою для зменшення нарахованих податкових зобов’язань, а для покупця — підставою для зменшення податкового кредиту.

Якщо за договором № 2 товари/послуги вже було поставлено і на дату такої поставки («першої події») постачальником було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідну ПН, то за фактом зарахування попередньої оплати за договором № 1 у рахунок оплати вартості товарів/послуг за договором № 2 ПН постачальником не складається.

Якщо на дату підписання документа про зарахування попередньої оплати за договором № 1 у рахунок оплати вартості товарів/послуг за договором № 2 такі товари/послуги за договором № 2 не були поставлені, то на дату підписання такого документа постачальник — платник ПДВ повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти ПН на суму попередньої оплати за договором № 2 («перша подія») і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Така ПН є для покупця підставою для віднесення суми податку, зазначеної у ній, до податкового кредиту.

Лист ДФС України від 17.01.2018 № 196/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

Розблокування податкових накладних у 2018. Фальшстарт ?

 

ПН при наданні кількох видів послуг у межах однієї цивільно-правової угоди

Фіскали консультують: якщо покупцеві надавались кілька видів послуг одночасно протягом одного дня у межах однієї цивільно-правової угоди постачальникові необхідно при складанні ПН враховувати вимоги п. 201.7 ст. 201 ПКУ та умови господарських договорів у частині їх оплати (попередньої оплати), повного/часткового постачання тощо.

Таким чином, якщо було надано кілька послуг протягом одного дня у межах одного і того самого договору одночасно, постачальником складається одна ПН з відображенням окремими рядками номенклатури всіх поставлених послуг, але не буде вважатися помилкою складання окремих ПН на кожну з таких послуг.

Лист ДФС України від 29.01.2018 № 309/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Форма № 20-ОПП змінилась,

проте до раніше поданої форми,  повторно відомості подавати не слід

З 08.12.2017 внесено зміни до форми повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, зокрема, розділ 3 доповнено новою гр. 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)», яка заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер — для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна — для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу — для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер — для суден; реєстраційний знак — для повітряних суден тощо).

Форма № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення, відкриття об’єктів оподаткування до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Платникам податків форму № 20-ОПП за раніше поданими об’єктами оподаткування, у зв’язку зі змінами, які набули чинності з 08.12.2017 до форми такого повідомлення, повторно подавати не потрібно.

Підкатегорія «ЗІР» 119.11

 

Дивіться відео на тему:

Податкове структурування і планування для окремих компаній та бізнес-груп

 

Щоб не подавати порожні звіти з екоподатку платнику слід написати заяву в ДФС

Фіскали нагадують: якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник повинен:

  • повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення;
  • скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку.

В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати декларації відповідно до вимог Податкового кодексу.

Оскільки, базовий податковий (звітний) період щодо екологічного податку дорівнює календарному кварталу, граничним терміном подання повідомлення про відсутність об’єкта обчислення екологічного податку є 10 травня 2018 року.

За матеріалами ДФС у Запорізькій області

 

Дивіться відео на тему:

10 пасток у розрахунках готівкою і картками 

 

Готівкове обмеження

ДФСУ пояснює, що відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення №148, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

  • між собою – у розмірі до 10,0 тис.грн. включно;
  • з фізичними особами – у розмірі до 50,0 тис.грн. включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Обмеження граничної суми готівкового розрахунку 10,0 тис.грн. (50,0 тис.грн.) не поширюється на розрахунки, які здійснюються платниками податків шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача.

Підкатегорія «ЗІР» 109.13

 

Оподаткування відшкодовання витрат працівника при затримці у відрядженні

Фіскали роз’яснюють: якщо дата на транспортному квитку не збігається з датою прибуття працівника з відрядження, згідно з наказом про відрядження, з дозволу керівника підприємства береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні або святкові й неробочі дні у разі, коли  строк перебування працівника поза місцем його постійної роботи не перевищує строк відрядження, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98.

За ці дні працівникові не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати (крім витрат на проїзд з місця відрядження до місця постійної роботи).

Проте, якщо дата на транспортному квитку не збігається з датою прибуття платника податку — фізичної особи з відрядження згідно з наказом про відрядження у зв’язку з його затримкою на кілька робочих днів, що оформлена відпусткою, то сума відшкодованих такому платникові витрат на проїзд з місця відпочинку, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

Лист ДФС України від 22.01.2018 р. № 242/Ш/99-99-13-02-03-14/ІПК

 

Дивіться інфографіку на тему:

Терміни звітування по витрачених коштах

 

Витрати, що  включаються до податкової знижки за 2017 рік

Фіскали Тернопільської області класифікували у таблицю витрати, що включаються до податкової знижки за 2017 рік, зокрема:

ПІДСТАВА

ВИТРАТИ

ОБМЕЖЕННЯ

п.п. 166.3.1

п. 166.3

ст. 166 ПКУ

Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом

Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання

п.п.166.3.2 

п. 166.3

ст. 166 ПКУ

Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям

Розмір внесків не повинен перевищувати 4% від суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік

п.п. 166.3.3 

п. 166.3

ст. 166 ПКУ

Сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання

Понесені витрати на  користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення

п.п.166.3.5 

п. 166.3

ст. 166 ПКУ

Страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення

Понесені витрати у 2017 році не повинні перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи не повних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

  • при страхуванні платника податку – 2240,0  грн;
  • при стахуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення – 1120,0 грн.

Аб.2

пп. 166.3.6

п. 166.3

ст. 166 ПКУ

Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій

Включається сума витрат не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік

Аб.3

п.п. 166.3.6

п. 166.3

ст. 166 ПКУ

Суми витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита

Обмежень не встановлено

п.п.166.3.7 

п. 166.3

ст. 166 ПКУ

Суми коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу

Витрати, пов’язані з переобладнанням транспортних засобів, що належить платнику податків, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива. При цьому транспортний засіб, що переобладнаний, повинен бути  перереєстрований у відповідних органах

п.п.166.3.8

п. 166.3

ст. 166 ПКУ

Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним

Понесені витрати за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла

Офіційний портал ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Громадяни повинні декларувати доходи

отримані від надання в оренду рухомого/нерухомого майна

Фіскали нагадують: доходи, отримані від здачі в оренду не лише житлових приміщень, але й гаражів, дачних будинків, присадибних та інших земельних ділянок підлягають декларуванню. Якщо нерухомість або інше майно орендує юридична особа або ФОП, то податковим агентом є орендатор. Він повинен утримати та перерахувати до бюджету податок за ставкою 18 %. Якщо ж нерухомість здається фізичній особі, то податок за ставкою 18 % сплачує орендодавець.

Також оподаткуванню підлягають доходи, отримані від здавання в оренду автотранспорту та іншого рухомого майна.

Декларації про майновий стан і доходи від здійснення діяльно сті пов’язаної із здачею в оренду нерухомості громадяни повинні подавати до ДПІ за місцем своєї податкової адреси.

За матеріалами ГУ ДФС в Івано-Франківській області

 

Дивіться відео на тему:

“Оренда рухомого та нерухомого майна у власника чи директора Як правильно оформити договір” 

 

Подарунок від юрособи: яка вартість у 2018 році оподатковується

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість подарунків, якщо їхня вартість не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Зазначена норма застосовується тільки у разі надання подарунків у натуральній формі.

Якщо в 2018 році вартість подарунка, який надається юридичною особою фізичній особі, не перевищує 930,75 грн (3 723 грн х 25%), то його вартість не є об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором.

У формі № 1ДФ вартість подарунків, які не оподатковуються ПДФО, відображається за ознакою доходу «160».

Якщо вартість подарунка перевищує у 2018 році 930,75 грн, то сума такого перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 18 % як додаткове благо з урахуванням коефіцієнта, передбаченого п. 164.5 ст. 164 ПКУ, оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 % та відображається у формі № 1ДФ за ознакою доходу «126».

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 

Сплата ПДФО за працівників ФОП що мають роз’їзний характер роботи

Фіскали роз’яснюють: відповідно до пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна за нарахування та утримання ПДФО, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем реєстрації у контролюючих органах.

У разі нарахування (виплати) ФОП на користь своїх найманих працівників доходів у вигляді заробітної плати за виконання робіт, які мають роз’їзний характер, сплата (перерахування) ПДФО із доходів у вигляді заробітної плати повинна здійснюватись за місцем реєстрації такої фізичної особи — підприємця.

Лист ДФС України від 23.01.2018 № 255/Б/99-99-13-01-01-14/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

Робота з персоналом через цивільно-правові договори – економічні переваги і ризики

 

Зміна місця здійснення госпдіяльності ФОП

При виникненні змін у відомостях «єдиноподатники» повинні подати заяву встановленої форми до контролюючого органу з відповідними відомостями, зокрема:

  • І і ІІ груп — не пізніше 20 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни;
  • ІІІ групи — разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (пункти 298.5, 298.6 ст. 298 ПКУ).

Зміни до реєстру платників єдиного податку вносяться в день подання платником відповідної заяви.

Інформаційна таблиця, коли потрібно подавати заяву в разі виникнення змін.

Група

Зміни, які виникли

Подання звітності

І – ІІІ

Зміна прізвища, імені, по батькові ФОП або серії та номера паспорта

Протягом місяця з дня виникнення таких змін

І – ІІ

Зміна податкової адреси

Не пізніше 20 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни

І – ІІ

Зміна місця провадження господарської діяльності

І – ІІ

Зміна видів господарської діяльності

ІІІ

Зміна податкової адреси

Разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни

ІІІ

Зміна місця провадження господарської діяльності

Неподання вірних відомостей відповідно до вищезазначених строків, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 грн. (п. 117.1 ст. 117 ПКУ), а у разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої було застосовано штрафи за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн.

За інформацією «Вісник.Офіційно про податки»

 

ФОП «загальносистемник» без діяльності повинен подти звіт та заплатити ЄСВ

Фіскали нагадують: у зв’язку із змінами, які відбулися у нарахуванні ЄСВ в 2017 році платники, незалежно від того, чи здійснювали діяльність, повинні не пізніше 9 лютого 2018 року подати звіт та сплатити єдиний внесок.

В 2017 році місячний мінімальний розмір страхового внеску становив 704 грн, а мінімальний річний розмір страхового внеску — 8 448 грн.

Отже, ФОП «загальносистемник» без діяльності повинен необхідно сплатити 8448,0 грн ЄСВ за минулий рік. Несплачена сума стане податковим боргом і відбудеться нарахування 20 % штрафної санкції, а також і пені.

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Рекомендації Мінсоцполітики щодо розрахунку лікарняних та декретних за договорами ЦПХ

Фахівці Мінсоцполітики пояснюють: обчислення середньоденного доходу для розрахунку страхових виплат особам, які працюють за договорами ЦПХ, може здійснюватися відповідно до аб.1 п. 2 та п. 3 Порядку № 1266 за місцем здійснення діяльності за договорами ЦПХ, під час дії якого настав страховий випадок.

У випадку коли застрахована особа одночасно здійснює декілька видів діяльності (працює на умовах трудового договору, договору ЦПХ, є ФОП тощо), розрахунок допомоги має здійснюватися окремо за кожним місцем діяльності аналогічно, як це визначено п. 30 Порядку № 1266 для осіб, які працюють за сумісництвом.

Середній дохід для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюється страхувальниками на підставі відомостей, що включаються до Звіту з ЄСВ, що подаються до ДФС (п. 32 Порядку № 1266).

Отже, розрахунок матеріального забезпечення для осіб, які працюють за договорами ЦПХ, має здійснюватися після подання Звіту з ЄСВ за місяці розрахункового періоду.

З метою контролю за використанням коштів Фонду соціального страхування до заяви-розрахунку пропонується додавати копію таблиці 5 «Відомості про трудові відносини осіб» Звіту з ЄСВ щодо договору ЦПХ, під час дії якого настав страховий випадок.

Обчислення страхового стажу для розрахунку страхових виплат повинно здійснюватися за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Лист Мінсоцполітики від 17.12.2017 № 571/0/86-17/218

 

Ще раз про основні правила нарахування та виплати заробітної плати

Фахівці Держпраці нагадують:

  • заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не менше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;
  • якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні;
  • розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, і не може бути менше оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу працівника). Тобто розмір авансу повинен становити не менше 50 % тарифної ставки (посадового окладу) працівника за цей місяць. При нарахуванні авансу не враховуються надбавки, премії та інші доплати, передбачені законодавством, виплата яких має здійснюватися у строки, встановлені для виплати заробітної плати, за підсумками місяця;

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати роботодавець зобов’язаний компенсувати працівникам втрати частини заробітної плати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати».

За порушення встановлених строків виплати зарплати та інших виплат, передбачених законодавством про працю, працівникам більш ніж за місяць і виплату їх не в повному обсязі, ст. 265 Кодексу встановлено штрафи у трикратному розмірі мінімальної зарплати, визначеної законом на момент виявлення порушення.

За матеріалами Управління Держпраці в Івано-Франківській області

 

За невиплату заробітної плати – від штрафу аж до позбавлення волі

Держпраці наголошує: навіть затримка виплати заробітної плати на один і більше днів є порушенням строків виплати згідно зі ст. 115 КЗпП, а за невиплату зарплати загрожує не лише фінансова, адміністративна відповідальність, а й кримінальна.

Фінансова відповідальність:

  • 3 мінімальні зарплати (11 169,0 грн.) – за порушення встановлених термінів виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за 1-н місяць, виплату не в повному обсязі (ст. 265 КЗпП).

Адміністративна відповідальність:

  • від 30 до 100 н.м.д.г. (510,0 грн. – 1700,0 грн.) за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі (ст. 41 КУпАП).

Кримінальна відповідальність згідно зі статтею 175 ККУ у вигляді:

  • від 500 до 1000 н.м.д.г. (8500,0 грн. – 17000,0 грн.) за безпідставну невиплату заробітної плати громадянам більше ніж за 1-н місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, а також передбачається покарання:
  • або виправних робіт на строк до двох років,
  • або позбавлення волі на строк до 2-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років;
  • від 1000 до 1500 н.м.д.г. (17000,0 грн. – 25500,0 грн) якщо невиплата вчинена внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, а також передбачається покарання у вигляді:
  • або обмеженням волі на строк до 3-х років;
  • або позбавленням волі на строк до 5-ти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.

За матеріалами Держпраці у Вінницькій області

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”,

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг

X