Дайджест нoвин “Податки і облік”
з 25.06.2018 пo 01.07.2018
Збільшення прожиткового мінімуму
Прожитковий мінімум на одну особу з 01.07.2018 збільшиться і становитиме 1 777 гривень.
Для основних соціальних і демографічних груп населення прожитковий мінімум становитиме:
- для дітей віком до 6 років — 1 559 грн;
- дітей віком від 6 до 18 років — 1 944 грн;
- працездатних осіб — 1 841 грн;
- осіб, які втратили працездатність — 1 435 грн.
Підвищення прожиткового мінімуму вплине на:
- індексацію зарплати (індексаціїї підлягає зарплата працівників у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб – 1841 грн).
- аліменти Розмір аліментів у липні 2018 року становитиме:
- для дітей у віці до 6 років не менше 779,5 грн;
- для дітей у віці від 6 до 18 років — 972 грн. (мінімальний розмір аліментів на 1 дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку).
- виплати по безробіттю Максимальний розмір допомоги по безробіттю в липні 2018 року — 7 364 грн (допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
- декретні – не можуть бути менші, ніж 460,25 грн (допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100 % середньомісячного доходу жінки (стипендії, зарплати, допомоги з безробіття тощо) на місяць, але вона не може бути меншою, ніж 25% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи).
- допомога одиноким матерям
- для дітей до 6 років максимальний розмір допомоги становитиме 1 559 грн,
- від 6 до 18 років — 1 944 грн,
- від 18 до 23 років (якщо дитина навчається на стаціонарі) — 1 841 грн. (допомогу надають у розмірі, що дорівнює різниці між 100 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на 1 особу за попередні 6 місяців.
- допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів
- для дітей до 6 років становить 779,5 грн,
- від 6 до 18 років — 972 грн
Допомога надається також тим дітям, батьки яких не мають можливості утримувати дитину, або їхнє місце проживання невідоме. Її надають у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.
Нові правила заокруглення вже з 1 липня
Нацбанк нагадує, з 01.07.2018 підприємства торгівлі та сфери послуг у випадку відсутності монет дрібних номіналів будуть проводити заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги).
Заокруглення будуть застосовувати лише у випадку відсутності монет дрібних номіналів при розрахунках готівкою. Якщо у покупця будуть монети дрібних номіналів (1, 2, 5 і 25 копійок), він і надалі може ними розраховуватися. Якщо такі монети будуть у продавця, він може видати покупцеві решту цими номіналами.
Лише у разі відсутності монет зазначених номіналів і у покупця, і у продавця застосовуватиметься правило заокруглення загальної суми покупки в чеку. Заокруглення не здійснюватиметься під час безготівкових розрахунків.
Заокруглення стосуватиметься тільки загальних сум розрахунків готівкою у чеку та розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару. Заокруглення відбуватиметься за такими математичними правилами: сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок; сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.
Підприємства торгівлі та сфери послуг, що застосовують РРО, під час проведення готівкових розрахунків мають зазначати в чеках загальні суми до заокруглення та після заокруглення. Заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг).
За матеріалами Нацбанку України
Послідовність зарахування коштів при погашенні податкового боргу
Фіскали повідомляють: платник податків може сплачувати суми пені окремим платіжним документом або одним платіжним документом разом із грошовим зобов’язанням.
При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені (п. 131.2 ПКУ).
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
За матеріалами ГУ ДФС у Луганській області
ПДВ при переробці субпідрядником сировини
Фіскали роз’яснюють: при експорті (реекспорті) товарів податкові зобов’язання з ПДВ визначають на дату, коли орган контролю оформив митну декларацію.
Переробка давальницької сировини та експорт (реекспорт) товарів із залученням субпідрядника не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань із ПДВ.
Право застосовувати нульову ставку ПДВ має винятково переробник продукції, яку експортують. Субпідрядник у разі переробки давальницької сировини нараховує ПДВ на загальних підставах за основною ставкою — 20%.
Лист ГУ ДФС України від 22.06.2018 № 2785/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Придбання товарів/послуги у нерезидента через інтернет
Фіскали зазначають, що у випадку придбання юридичною особою послуг на вітчизняному чи іноземному інтернет-сайті з оплатою їх за допомогою електронного платіжного засобу для підтвердження витрачання коштів необхідно надати:
- виписку банку, яким випущено вказаний електронний платіжний засіб;
- відповідний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон тощо, який наданий продавцем (виконавцем, постачальником) послуги та/або товару.
При цьому фіскали нагадують, п. 180.2 ПКУ передбачено, що особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг. Визначення місця постачання послуг здійснюється за п. 186.2-186.4 ПКУ. Не має значення чи зареєстрований покупець платником ПДВ, чи ні, обов’язок нарахування, декларування та сплати податкового зобов’язання покладається на нього.
Проте, крім ПДВ суб’єкт господарювання відповідальний і за сплату ПНП нерезидента, якому такий суб’єкт господарювання здійснює виплату з доходу з джерелом його походження з України.
Перелік таких доходів зазначено у пп. 141.4.1 ПКУ і ставка оподаткування становить 15% (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3 – 141.4.6 та п. 141.4.11 ПКУ), якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Лист ГУ ДФС України від 13.06.2018 №2584/6/99-99-15-01-01-15/ІПК
Дивіться відео на тему:
Як оподаткувати експорт послуг ПНП ЄП ПДВ ?
Повернення товару кінцевим споживачем у день продажу
Фіскали нагадують, що згідно із п. 14 Порядку №1307 у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), ПН складається за щоденними підсумками операцій (якщо ПН не була складена на ці операції).
У разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), із застосуванням при проведенні розрахунків РРО, за щоденними підсумками операцій складається ПН, в якій суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, та суми ПДВ за такими розрахунками зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, відображеній у Z-звіті.
ПН за щоденним підсумком операцій складається на підставі показників РРО (касових звітів), тобто вноситься щоденний підсумок обсягів проданих товарів з урахуванням коштів як отриманих за продані, так і виданих за повернуті товари.
При поверненні у день продажу покупцем (кінцевим споживачем) товарів, повернуті такому покупцю кошти з урахуванням ПДВ враховуються у щоденних загальних підсумках, які фіксуються у Z-звітах (касових звітах), ПН, складених на підставі таких звітів. Тому, в такому випадку до ПН, складеної за щоденним підсумком операцій з постачання товарів за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку) РК не складається.
Підкатегорія «ЗІР» 101.15
Порядок реєстрації касової техніки спрощено
Кабміном України затверджено постанову, відповідно до якої внесено зміни до Порядку технічного обслуговування та ремонту РРО.
Зокрема, спрощено порядок реєстрації касової техніки та її технічного обслуговування:
- запроваджено реєстр екземплярів РРО та реєстр центрів сервісного обслуговування Це надасть можливість здійснювати реєстрацію РРО за один робочий день на підставі заяви за спрощеною формою.
- удосконалено процес обміну інформацією між територіальними органами ДФС і центрами сервісного обслуговування шляхом запровадження механізму обміну документами в електронній формі під час введення в експлуатацію реєстраторів та подальшого їх обслуговування.
Постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 № 496
Дивіться інфографіку на тему:
Що робити, якщо перевищено ліміт каси?
Єдиний зразок заяви щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі алкоголем та тютюном вже з 02.08.2018
З 02.08.2018 вводиться єдиний зразок заяви, яка заповнюється суб’єктами господарювання залежно від дії, яку необхідно здійснити, а саме:
- видача ліцензії;
- внесення чергового платежу (щоквартальна сплата за ліцензію);
- переоформлення ліцензії та внесення змін РРО;
- видача дубліката ліцензії;
- анулювання ліцензії.
Крім того, для оформлення нової ліцензії, видачі дубліката ліцензії, подовження терміну дії ліцензії до ДФС необхідно надавати платіжні документи (квитанція, платіжне доручення) по кожній заяві окремо (тютюнові вироби та алкогольні напої), а саме: окремий пакет документів подається на оформлення по кожному торговельному об’єкту:
- на видачу ліцензії, на отримання ліцензії суб’єктом господарювання у заяві встановленого зразка заповнюються обов’язкові поля у такій послідовності;
- на внесення чергового платежу (щоквартальна сплата за ліцензію), при внесенні чергового платежу за ліцензії суб’єктом господарювання у заяві встановленого зразка заповнюються обов’язкові поля у такій послідовності;
- на переоформлення ліцензії та внесення змін РРО, при переоформленні ліцензії та внесення змін РРО суб’єктом господарювання у заяві встановленого зразка заповнюються обов’язкові поля у такій послідовності;
- на видачу дубліката ліцензії, при видачі дубліката ліцензії суб’єктом господарювання у заяві встановленого зразка заповнюються обов’язкові поля у такій послідовності;
- на анулювання ліцензії, при анулюванні ліцензії суб’єктом господарювання у заяві встановленого зразка заповнюються обов’язкові поля у такій послідовності.
Слід також пам’ятати, що платники податків повинні стати на облік до ОДПІ та їх відділень за місцем розташування торговельних об’єктів для відкриття інтегрованих карток як платників окремих податків з метою зарахування коштів, сплачених за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами та акцизного податку, до місцевого бюджету.
За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»
Навчання працівника за рахунок підприємства та оподаткування ПДФО вартість такого навчання
Фіскали повідомляють: відповідно до пп. 165.1.21 ПКУ до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, сплачена юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.
У 2018 році від оподаткування ПДФО звільняється сума, що становить 11 169 грн за повний або неповний місяць навчання. Вартість навчання, що перевищує зазначену суму, оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.
У звіті за ф. №1ДФ сума, сплачена за навчання, відображається під ознакою доходу «145».
За матеріалами ГУ ДФС у Житомирській області
ПСП при роботі працівника на півставки
Фіскали нагадують: відповідно до п. 169.1 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
У 2018 році розмір заробітної плати, що дає право на ПСП, становить – 2470 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1762 грн х 1,4).
Тому, фізособа, яка працює неповний робочий день, має право на ПСП за умови якщо розмір її зарплати не перевищує граничного розміру для отримання ПСП.
За матеріалами ГУ ДФС у м. Києві
Видачу спецодягу працівнику слід відображати спецодяг в ф. №1ДФ
Фіскали роз’яснюють: відповідно до пп. 165.1.9 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах.
Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються КМУ та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.
Проте, згідно з Довідником ознак доходів вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах, відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «136».
Підкатегорія «ЗІР» 103.25
Старі борги та нова реєстрація платником ФОП «єдиноподатником»
Фіскали нагадують: після припинення підприємницької діяльності фізособу продовжують обліковувати в органах контролю як фізособу, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. ФОП зобов’язаний забезпечити остаточні розрахунки з податків та ЄСВ від провадження підприємницької діяльності.
Нова реєстрація ФОП не припиняє зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, і не змінює строків їх виконання та застосування санкцій за їх невиконання. Якщо ФОП до припинення підприємницької діяльності перевищив встановлений обсяг доходу, а потім повторно зареєструвався платником єдиного податку, він має застосовувати РРО.
Лист ГУ ДФС України від 21.06.2018 № 2752/ІПК/08-01-13-02-08
Читайте статтю на тему:
Безоплатне виконання обов’язків директора засновником та ЄСВ
Фіскали роз’яснюють: якщо на період тимчасового припинення діяльності підприємства функцію керівника виконує його засновник та дохід або винагороду йому не виплачують, тоді бази нарахування ЄСВ не буде, оскільки, внесок нараховують на суму зарплати та суму винагороди за ЦПХ.
Лист ГУ ДФС України від 23.06.2018 № 2804/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Дивіться відео на тему:
Отримання квитанції №2 звіту ЄСВ після граничного строку
Підтвердженням подання засобами електронного зв’язку в електронній формі звітності страхувальників є квитанція №1 та квитанція №2.
Квитанція №1 свідчить про те, що Звіт страхувальника успішно прийнято для подальшого опрацювання. Також, зазначена квитанція містить інформацію, що за результатами приймання та обробки електронного Звіту в ПФУ буде сформовано другу квитанцію, що буде надіслана на електронну адресу, з якої було відправлено Звіт (або посереднику).
Квитанція №2 містить інформацію про результат обробки Звіту і повідомляє про внесення чи невнесення відомостей зі звітності страхувальника до Реєстру застрахованих осіб.
Строк подання звітності, у т.ч. в електронній формі, передбачений у п. 49.5 ПКУ та прив’язаний до дати відправлення звітності платником податків, а не до дати її отримання чи обробки органами ДФС.
Відповідно, й у п. 14 Розділу ІІ Порядку №557 визначено, що у разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа, датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Відтак, навіть, якщо друга квитанція вчасно не отримана (до закінчення граничного строку подання звітності), то для визначення дати та часу її подання береться до уваги дані квитанції №1. Однак, наявність самої квитанції №2 є обов’язковою.
У Постанові ВСУ від 15.05.2018 по справі №820/656/17, наявний випадок, коли звітність з ЄСВ подана вчасно, проте була не прийнята через помилку, яку двічі виправляли.
Після самостійного виявлення помилки в звітності за червень 2016 року, направленої 18.07.2016, страхувальник повторно направив виправлений звіт за червень 2016 року – 20.07.2016 року.
Суди першої та апеляційної інстанції нагадали фіскалам про те, що у разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 год. платнику податків протягом 2 годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку – протягом перших 2 годин наступного робочого дня (передбачено п. 1.4 Розділу ІІІ Інструкції №233 , яка діяла у 2016 р., і вже є нечинною).
Верховний Суд вказав на те, що електронна квитанція №2 з відомостями про неприйняття звіту та виявлені помилки в його заповненні надійшла платнику ЄСВ після закінчення граничного строку для подання такого звіту, що позбавило його можливості своєчасно відкоригувати подану звітність та надіслати її до контролюючого органу в межах граничних строків подання такої звітності, що не може бути підставою для застосування штрафних санкцій.
Станом на сьогодні, Інструкція №233, втратила чинність з 15.11.2017, з дати набрання чинності Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Мінфіну від 06.06.2017 №557.
Проте, у п. 8, 9 Розділу ІІ цього Порядку встановлено, що у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.
Під терміном “операційний день” розуміється частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг.
Правила “двох годин” для надсилання квитанції № 1 також не змінилися — у п. 11 Розділу ІІ Порядку встановлено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом 2 годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Враховуючи, що робочий день працівників органу ДФС триває до 18:00 год (операційни день), подавати електронну звітність для вчасної обробки бажано до 16:00 год., а в п`ятницю до 15:45 год.
Постанови ВС від 15.05.2018 справа №820/656/17
Дивіться відео на тему:
Особливості надання додаткової оплачуваної відпустки учасникам бойових дій та інвалідів війни
Фахівці Держпраці нагадують: учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначений Законом №3551-XII, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік, що зафіксовано у ст. 77-2 КЗпП та у ст. 16-2 Закону «Про відпустки».
Перелік осіб, які належать до учасників бойових дій та інвалідів війни, наведено у ст. 6 та 7 Закону №3551. Підставою для надання додаткової відпустки для учасника бойових дій чи інваліда війни є пред’явлення відповідного посвідчення із відповідною заявою працівника.
Дана відпустка не належить до категорії щорічних, а також її тривалість не залежить від стажу роботи та надається під час підтвердження статусу учасника бойових дій чи інваліда війни.
Додаткова відпустка учасникам бойових дій та інвалідам війни надається:
- понад щорічну основну та додаткові відпустки. Відповідно дні цієї відпустки не враховуються під час порівняння з установленою граничною тривалістю відпустки — 59 (69) к. дн. на рік (ч. 3 ст. 10 Закону про відпустки);
- з урахуванням святкових та неробочих днів, визначених ст. 73 КЗпП. Тобто вони оплачуються та включаються в загальну тривалість відпустки, а не подовжують її;
- повної тривалості з розрахунку на календарний рік незалежно від кількості фактично відпрацьованого часу в році.
Додаткову відпустку для учасників бойових дій та інвалідів війни не можна:
- перенести на інший період або подовжити у разі хвороби працівника;
- перенести на наступний календарний рік;
- поділити на частини;
- замінити грошовою компенсацією.
Також, не допускається відкликання працівника з такої відпустки.
У разі звільнення працівника, який має право на зазначено відпустку, за неї не виплачується грошова компенсація за дні невикористаної відпустки.
За матеріалами Держпраці у Хмельницькій області.
Підбірку підготувала:
Лоза Галина,
представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”
спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг
