Дайджест нoвин “Податки і облік” з 23.04.2018 пo 01.05.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 02 May 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 23.04.2018 пo 01.05.2018

 

Нові правила здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами

З дня офіційного опублікування набере чинності Рішення Нац.комісії з цінних паперів та фондового ринку, яким затверджено зміни до Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами

Зокрема, уточнено, що вимоги Правил щодо змісту договорів та оформлення операцій не застосовуються до договорів та операцій, що вчиняються за межами України (новий п. 7 розділу III).

Також передбачено, що торговець цінними паперами, який уклав зі своїм клієнтом договір комісії чи договір доручення або який отримав від клієнта разове замовлення до договору на брокерське обслуговування щодо проведення операції з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами за межами України, має право здійснити таку операцію за участю іноземної інвестиційної фірми з дотриманням вимог законодавства країни, в якій здійснюється операція (п. 14 розділу XV)

 

Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.03.2018 №142

 


Закриття інтегрованих карток платника при припиненні діяльності «юридички»

Фіскали роз’яснюють: інтегровані картки платника закриваються структурним підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, у разі проведення заходів щодо зняття з обліку платників в органах ДФС у зв’язку з припиненням платника податків або відсутністю за неосновним місцем обліку об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням.

Заходи щодо зняття з обліку платників в органах ДФС у зв’язку з припиненням платника податків проводяться відповідно до порядку обліку платників податків і зборів та порядку обліку платників ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у відповідності до якого були відкриті такі інтегровані картки платника за кожним видом платежу такого платника.

Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої інтегрованої картки платника або даті отримання повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у разі, якщо на момент отримання такого повідомлення були закриті всі інтегровані картки платника.

За наявності грошових зобов’язань або податкового боргу орган ДФС не здійснює подальші процедури щодо зняття платника податків з обліку до їх погашення або визнання такого боргу безнадійним та його списання у порядку, визначеному ст. 101 ПКУ.

 

Підкатегорія «ЗІР» 135.04

 


Випадки обов’язокового звітуватування з ПНП за І-й квартал 2018 року

Фіскали нагадують: для підприємств із минулорічним доходом понад 20 млн грн. граничний термін подання декларації з ПНП за I квартал 2018 року – 10 травня, а сплата нарахованого у ній податку – не пізніше 18 травня.

Подання квартальної звітності поширюється також на підприємства, які ліквідуються в I кварталі 2018 року, з II кварталу переходять на сплату єдиного податку.

Однак, для новостворених платників податків, які зареєстровані протягом звітного року, передбачено лише річний період звітування. Тому вони сплачують податок на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному році (пп. «а» п. 137.5 ПКУ).

Ця вимога поширюється і на колишніх платників єдиного податку, які з початку року або посеред року перейшли на загальну систему оподаткування. Їм необхідно звітуватися лише за рік (із дати переходу на загальну систему оподаткування і незалежно від розміру їхнього доходу).

Фіскали також звертають увагу платників, що разом з декларації з ПНП обов’язково подаються і додатки передбачені чинним законодавством.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Волинській області

 


Нова форма та порядок заповнення податкової декларації з ПДВ

З першого числа місяця, що настає за місяцем опублікування, його опублікування набирає чинності наказ у відповідності до якого:

  • таблиця 1.2 Розрахунку коригування сум ПДВ (Д1) додатка 1 та таблиця 1.2 Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) додатка 5 до податкової декларації з ПДВ, заповнюються одноразово за звітний (податковий) період, за який вперше подається податкова декларація з ПДВ.
  • у таблиці 1 (ДС9) (додаток 9) зазначається обсяг податкових зобов’язань з ПДВ з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними п. 161.3 ст. 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», розрахований за даними ПН за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у ЄРПН.
  • у разі формування суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період на підставі ПН, не зареєстрованих в ЄРПНх на дату подання декларації, відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5).
  • відомості про суми ПДВ, вказані в ПН, складених з 01.07.2015 та не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання податкової декларації з ПДВ, включені до суми податкових зобов’язань за минулі звітні (податкові) періоди, зазначаються у таблиці 1.2 (Д5) (додаток 5), крім ПН, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в ЄРПН, що зазначені у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5);
  • у разі коригування податкових зобов’язань у зв’язку із збільшенням суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі РК, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання декларації, заповнюється таблиця 1.1 (Д1) (додаток 1).
  • Відомості про коригування податкових зобов’язань у разі збільшення суми компенсації за минулі звітні (податкові) періоди на підставі РК до ПН, складених з 01.07.2015 та не зареєстрованих в ЄРПН, зазначаються у таблиці 1.2 (Д1) (додаток 1), крім РК, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в ЄРПН, що зазначені у таблиці 1.1 (Д1) (додаток 1).

 

Наказ Мінфіну України від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21»

 


Придбання і постачання товарів за межами митної території України

Фіскали тлумачать: якщо операції з придбання і постачання товарів здійснюються за межами митної території України, а саме товари фактично не ввозяться на митну територію України та не вивозяться, то за даними операціями не виникає об’єкта оподаткування ПДВ.

Платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об’єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з розділом V Податкового кодексу (п. 201.14 ст. 201 ПКУ).

Відповідно до п. 201.15 ст. 201 ПКУ зведені результати податкового обліку відображаються в податкових деклараціях.

У відповідності до пп. 6 п. 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016 № 21, у р.5 податкової декларації з ПДВ зазначаються обсяги операцій, зокрема з постачання товарів/послуг, які відповідно до ст. 196 ПКУ включені до переліку операцій, що не є об’єктом оподаткування.

Отже, операції з придбання товарів у нерезидента за межами митної території резидентом без їх фактичного ввезення на митну територію України та постачання іншому нерезиденту без їх фактичного вивезення відображенню в зазначеній декларації не підлягають.

 

Лист ГУ ДФС у Рівненській області від 16.04.2018 № 1581/ІПК/17-00-12-01-05

 

Дивіться відео на тему:

 

Відсотки за товарним кредитом у складі бази оподаткування ПДВ

Фіскали роз’яснюють: у випадку, коли продавцем є резидент-платник ПДВ, відсотки за наданим товарним кредитом є базою для оподаткування ПДВ. При цьому оподатковуються не окремо, а у складі договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором.

Проте, згідно роз’яснення, при імпорті товарів нараховані та сплачені відсотки за товарним кредитом не відображаються збільшенням договірної ціни імпортованого товару та не вимагають доплати ПЗ з ПДВ та вносити коригування до митної декларації.

За загальним правилом, за п. 190.1 ПКУ базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При цьому, у разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування відсотків, датою збільшення податкових зобов’язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору. Оскільки на момент імпорту такі відсотки не нараховані, то договірна вартість визначається без їх врахування.

Фіскали також наголошують – сплата резидентом, платником ПДВ, нерезиденту відсотків за товари, надані ним на умовах товарного кредиту, не змінює базу оподаткування ПДВ.

 

Лист ГУ ДФС України від 20.04.2018 №1737/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

Блокування Податкових Накладних – новий етап в житті вашого податкового кредиту


Заповнення додатку 2 та додатка 3 до декларації з ПДВ слід проводити з дотриманням хронології

В індивідуальній податковій консультації фіскали консультують: деталізація від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з ПДВ.

При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з ПДВ доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення – від найдавнішого до найновішого.

З огляду на це, у графі 2 таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з ПДВ рекомендується вказувати ІПН контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати “найновішу” щодо звітного періоду подання декларації з ПДВ суму від’ємного значення ПДВ.

 

Лист ГУ ДФС України від 20.04.2018 №1725/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Виправлення суми штрафу в уточненому розрахунку з ПДВ

Фіскали роз’яснюють: відповідно до форми уточнюючого розрахунку по ПДВ сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв’язку з виправленням помилки (при позитивному значенні різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду уточнюючого розрахунку), відображається у графі 6 рядка 18.1 та не відображається у графах 4 та 5 рядка 18.1.

Отже, за допомогою уточнюючого розрахунку відбувається виправлення показників, зазначених у податковій декларації з ПДВ, оскільки у декларації відсутні рядки, в яких зазначаються суми штрафу, тому виправити суму штрафу, визначену в уточнюючому розрахунку шляхом подання іншого уточнюючого розрахунку, не вбачається за можливе.

 

Лист ДФС України від 16.04.2018 № 1607/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Фіскальний чек хоча б без одного  обов’язкового реквізиту – не є розрахунковим документом

Фіскали наголошують: наявна відповідальність у разі видачі фіскального чеку, в якому відсутні обов’язкові реквізити. Документ не є розрахунковим у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, в тому числі акцизного податоку

До суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за порушення вимог Закону про РРО за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

  • при встановлення протягом календарного року під час перевірки факту нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:
  • вчинене вперше – 1 гривня;
  • за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості проданих товарів (послуг) з встановленими вище порушеннями.

Окрім цього, за порушення вимог Закону про РРО посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 155-1 КУпАП, взастосовується штраф у розмірі:

  • до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого законом порядку проведення розрахунків, – від 2 до 5 н.м.д.г. (34-85 грн);
  • та на посадових осіб – від 5 до 10 н.м.д.г. (85-170 грн).

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу:

  • на осіб, які здійснюють розрахункові операції, – від 5 до 10 н.м.д.г. (85-170 грн).
  • на посадових осіб – від 10 до 20 н.м.д.г. (170-340 грн).

 

Підкатегорія «ЗІР» 109.20

 

Дивіться відео на тему:

Готівка через РРО – як правильно оприбуткувати у 2018 році?


Оподаткування надміру витрачених коштів під час відрядження

Фіскали нагадують: під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 – Сп),

де К — коефіцієнт;

Сп — ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об’єкт і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки (п. 164.5 ст. 164 ПКУ).

Крім того, згідно з пп. 164.2.11 п. 164.2 ст.164 ПКУ сума надміру витрачених коштів, отриманих платником на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст.170 ПКУ, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 

Дивіться інфографіку на тему:

Відшкодування витрат за кордон


Звірка даних щодо житлової нерухомості в різних населених пунктах

Платники податку на нерухомість мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

  • об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
  • розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
  • права на користування пільгою зі сплати податку;
  • розміру ставки податку;
  • нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) (пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Отже, якщо у фізичної особи у власності кілька об’єктів житлової нерухомості, розміщених у різних населених пунктах, то такій фізичній особі для проведення звірки даних необхідно звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 

Читайте статтю на тему:

Оренда нерухомості у фізичної особи


Сума соціальної допомоги по вагітності та пологах не підлягає оподаткуванню військовим збором

Фіскали інформують: згідно з пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, оскільки сума соціальної допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, така сума не підлягає оподаткуванню військовим збором.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Дивіться зразок:

Зразок заяви про застосування податкової соціальної пільги


Як ПФУ обчислюватиме недоотримане від застосування пільгової ставки ЄСВ

З дня її офіційного опублікування набирає чинності Постанова відповідно до якої Пенсійний фонд визначатиме недоотримані ним суми коштів від застосування пільгового розміру ЄСВ у період до внесення змін до звіту за формою № Д4 (додаток 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).

Для розрахунку використовуватимуться дані звітів платників ЄСВ про:

  • суму нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується ЄСВ підприємствами, установами і організаціями працюючим особам з інвалідністю (у розмірі 8,41 %); підприємствами та організаціями всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариствами УТОГ та УТОС (у розмірі 5,3 %); підприємствами та організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю (за умов, визначених частиною чотирнадцятою ст. 8 Закону) працюючим особам з інвалідністю (у розмірі 5,5 %);
  • нарахований ЄСВ платниками, зазначеними в аб. 2 цього пункту, у розмірах 8,41 %, 5,3 %, 5,5 %;
  • донарахований та зменшені нарахування ЄСВ за попередні звітні періоди у розмірах 8,41 %, 5,3 %, 5,5 %;
  • ЄСВ, розрахований та відображений у Звіті платниками єдиного внеску у розмірі, встановленому част.5 ст.8 Закону, на заробітну плату, нараховану цими платниками, на яку нараховується пільговий розмір ЄСВ.

Пенсійний фонд України на підставі зазначених даних щомісяця до 5 числа місяця, наступного за місяцем подання звіту платниками ЄСВ, здійснюватиме розрахунок обсягів недоотриманих коштів як різницю між коштами, сплаченими за пільговим розміром ЄСВ, та коштами, які були б сплачені цими платниками при застосуванні повного розміру ЄСВ, за місяць та наростаючим підсумком з початку року.

 

Постанова Правління Пенсійного фонду України від 21.02.2018 № 4-2

 

 

 

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

незалежний консультант з бухгалтерського обліку компанії “Збережені Активи”

спеціаліст, фахівець з контролю якості

Підписатись на наші новини


X