Дайджест нoвин “Податки і облік” з 21.05.2018 пo 28.05.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 29 May 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 21.05.2018 пo 28.05.2018

 

Оприлюднення фінзвітності страховиками відтепер передбачено лише на своєму сайті

Нацкомфінпослуг внесла зміни до Порядку складання звітних даних страховиків. Зокрема, із п. 2.8 гл. 2 Порядку виключено вимогу, згідно з якою страховики повинні були у термін до 30 квітня року, наступного за звітним, оприлюднювати річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність (у разі, якщо страховик відповідно до законодавства складає консолідовану фінансову звітність) разом з аудиторським висновком в періодичних або неперіодичних виданнях.

Відповідно, страховики зобов’язані оприлюднювати відповідну звітність лише на власному веб-сайті.

Розпорядження від 22.03.2018 №407 «Про внесення змін до Порядку складання звітних даних страховиків, затвердженого розпорядженням Держкомфінпослуг від 03.02.2004 №39»

 


Неістотні недоліки в первинних документах – не перешкода для відображення в обліку

Мінфін оприлюднив проект змін до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Змінами предбачено визнання господарських операцій у разі виявлення недоліків у первинних документах, якими такі операції оформлені, зокрема у випадку:

  • неістотних недоліків в документах, які містять відомості про господарську операцію (недоліки не повинні перешкоджати можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. До того ж первинні документи мають містити в обов’язковому порядку відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо);
  • уточнення щодо особи, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Зауваження та пропозиції до проекту наказу можна надавати протягом 20 днів з дня його оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів (дата оприлюднення – 21.05.2018) у письмовій та/або електронній формі за адресою: 21.05 Міністерство фінансів України, 01008, м. Київ-8, вул. Грушевського, 12/2 або 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11

e-mail: y.shevchuk@minfin.gov.ua.

 

Проект наказу «Про затвердження Змін до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»

 


Сервіс «Електронний кабінет» дає можливість подати  Заяву про повернення помилково або надміру сплачених коштів

Фіскали звертають увагу, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО). Заява може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Подати таку заяву можна у довільній формі, в якій зазначити напрям перерахування коштів:

  • на поточний рахунок платника податків в установі банку;
  • на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
  • повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Крім того, платник податків має право надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету до відповідного органу ДФС.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Київській області

 


Особливості проведення перевірок дотримання порядку проведення розрахункових операцій, їх тривалість та місце проведення

Фіскали роз’яснюють, згідно з пп. 20.1.10 та 20.1.11 ПКУ мають право здійснювати контроль:

  • за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків);
  • порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги);
  • за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;
  • за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками);
  • за дотриманням суб’єктами господарювання установлених законодавством обов’язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

За аналогічними нормами можуть проводити контрольні розрахункові операції, які здійснюються ще до початку проведення перевірки з дотримання порядку проведення розрахункових операцій.

Нормами ПКУ не визначено виключне джерело коштів для здійснення контрольної розрахункової операції. Отже, така операція може бути проведена у будь-який спосіб (готівкою чи за допомогою платіжних карток).

ПКУ не передбачено обмежень щодо часу проведення фактичних перевірок платників податків, а також контрольних розрахункових операцій.

Тривалість такої перевірки визначається п. 82.3 ПКУ, де передбачено максимальний строк не більше 10 діб.

При фактичних перевірках за місцем проведення розрахунків фіскали перевіряють також питання порядку проведення розрахункових операцій, обліку товарів, обігу готівки тощо, а в своїх службових приміщеннях проводять розгляд і опрацювання отриманих документів та оформлення матеріалів перевірки.

 

Лист ГУ ДФС від 15.05.2018 №2148/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 

Дивіться інфографіку на тему:


Новий сервіс від ДФС для полегшення складання РК

Для платників ПДВ ДФС з метою недопущення платниками податку помилок при складанні РК до ПН запроваджено новий електронний сервіс — візуалізація повної інформації щодо ПН з урахуванням усіх зареєстрованих до неї РК кількісних і вартісних показників.

Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку ПН відображається остаточний розрахунок з урахуванням усіх наступних зареєстрованих до неї РК за такими параметрами:

  • «Реєстраційний номер»;
  • «Ознака документа (ПН-0, РК-1)»;
  • «Номер документа»;
  • «Дата складання документа»;
  • «Причина коригування (РК)»;
  • «Номер рядка ПН (номер рядка ПН, що коригується)»;
  • «Номер рядка в xml файлі»;
  • «Обсяги постачання без ПДВ»;
  • «Кількість (ПН, гр.6)»;
  • «Ціна (ПН, гр.7)»;
  • «Зміна кількості (РК, гр.7)»;
  • «Ціна зазначена в гр. 8 РК»;
  • «Зміна ціни (РК гр.9)»;
  • «Кількість зазначена в гр.10 РК»;
  • «Код товару згідно з УКТ ЗЕД (ПН/РК)»;
  • «Код послуги згідно ДКПП (ПН/РК)»;
  • «Ознака імпортованого товару (ПН/РК)»;
  • «Код ставки (ПН/РК)»;
  • «Код одиниці виміру (ПН/РК)»;
  • «Назва одиниці виміру»;
  • «Зведена ПН/РК до зведеної ПН»;
  • «Причина з якої не підлягає ненаданню отримувачу»;
  • «Опис товару/послуги».

 

За матеріалами Прес-служби ДФС України

 


Оскарження рішення про відмову у реєстрації ПН

З метою уникнення випадків некоректного заповнення скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі — Скарга) та забезпечення успішної її реєстрації, ДФС України пропонує звернути увагу на зразок заповнення такої Скарги, що відповідно до вимог Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018  № 117, подається в електронному вигляді.

Підтвердженням реєстрації в ДФС Скарги є отримання платником податків Квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідної скарги.

Створення та надсилання Скарги за формою J(F)1313201 забезпечено через Електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Також для формування Скарги платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій щодо відмовлених ПН/РК за формою J(F)136010. Кожен документ, що додається до Скарги, надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 Мбайт.

Зразок заповнення Скарги фіскали можна побачити перейшовши за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/338025.html

 

За матеріалами Прес-служби ДФС України

 

Дивіться відео на тему:

Податкова накладна: два нові строки та новий штраф


Не враховану комісією ДФС Таблицю даних слід оскаржувати у суді

Фіскали зазначили: нормами Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН не передбачено оскарження рішення комісії щодо неврахування таблиці даних платника податку.

 

 

 

 

 

Не передбачає відповідних дій і Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Але зі скаргою можна звернутися до суду.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.17

 


ПДВ при отриманні від перевізника коштів за пошкоджене майно

Фіскали роз’яснюють: кошти, які надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ. При цьому норми п. 198.5 ПКУ у такому випадку не застосовуються.

Отже, така ситуація прирівнюється до звичайної оплатної поставки товару його власником перевізнику, що його втратив чи пошкодив. Негосподарського використання в цій ситуації, як вважають фіскали, немає.

Фіскали нагадують, що згідно з п. 3 статті 314 ГКУ за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

  • у разі втрати або нестачі вантажу – в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;
  • у разі пошкодження вантажу – в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;
  • у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, – у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Таким чином, згідно п. 188.1 ПКУ, якщо постачається товар (раніше придбаний в іншого постачальника), то базою оподаткування буде договірна ціна (якою вважатиметься сума відшкодування), але не нижче ціни придбання. Якщо постачається власна продукція, то база оподаткування не може бути нижчою за звичайну ціну;

Згідно з п. 187.1 ПКУ, датою виникнення ПЗ з ПДВ буде перша подія, тобто, це дата оформлення документа про пошкодження/втрату товару, за яким виникає заборгованість перевізника з відшкодування матеріальної шкоди.

 

Лист ГУ ДФСУ від 16.05.2018 №2193/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФСУ

 


Право на податковий кредит з ПДВ при імпорті безоплатно отриманого товару від нерезидента

Фіскали нагадують, згідно з п. 198.3 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

  • придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
  • придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
  • ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 190.1 ПКУ базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ПКУ)

Згідно з п. 198.2 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ПКУ.

Таким чином, сума ПДВ, сплачена при ввезенні на митну територію України товарів (у тому числі у разі їх безоплатного отримання), включається до складу податкового кредиту платника податку на підставі належним чином оформленої митної декларації. А факт неоплати за отриманий товар постачальнику-нерезиденту на право користування податковим кредитом в цій ситуації не впливає.

 

Лист ГУ ДФСУ від 16.05.2018 №2193/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


ПДВ при придбанні бутильованої води в офіс

Фіскали роз’яснюють: якщо придбана з ПДВ бутильована питна вода призначається для використання або починає використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях та/або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, а також якщо частково використовується в оподатковуваних ПДВ і частково в неоподатковуваних ПДВ операціях, то у такого платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними п. 198.5 або п. 199.1 ПКУ відповідно.

У разі якщо придбана з ПДВ бутильована питна вода використовується виключно в оподатковуваних операціях та/або у господарській діяльності платника податку, зокрема, при виробництві (виготовленні) та/або реалізації товарів, виконанні робіт, наданні послуг, то обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 або п. 199.1 ПКУ у такого платника не виникає.

 

Лист ГУ ДФСУ від 16.05.2018 №2193/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Наслідки за порушення строку декларування валютних цінностей

Валютні цінності та майно, які перебувають за кордоном, підлягають обов’язковому декларуванню суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України.

Невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна відповідно до п. 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 08.02.2000 №49, тягне за собою таку відповідальність:

  • – порушення строків декларування — накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період;
  • – порушення порядку декларування — накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Харківській області

 


Валютна декларація для фізичної особи та ФОП, яка має валютні цінності за межами України

Фіскали роз’яснюють: обов’язковість подання суб’єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, валютної декларації до контролюючих органів визначена ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей та майна, що незаконно знаходяться за її межами» зі змінами.

Відповідно до вимог п. 2 Наказу № 207 декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за наведеною формою у НБУ та в ДПІ за місцем знаходження суб’єктів підприємницької діяльності.

Отже, декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, а громадяни, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, за наявності у них валютних цінностей за межами України, таку декларацію до контролюючого органу не подають.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Готівкові обмеження при виплаті дивідендів фізичній особі

Фіскали нагадали: суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема з фізичними особами, у розмірі до 50 000 грн. включно (п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Нацбанку України від 29.12.2017 № 148).

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем) (50 000 грн.) стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі виплат суб’єктами господарювання дивідендів фізичним особам.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Оновлені ознаки доходу для заповнення форми №1ДФ

Мінфін розробив та оприлюднив Проект наказу «Про затвердження Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку». Зокрема, зміни полягатимуть:

  • у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» чинні назви ознак доходів приводяться у відповідність із нормами ПКУ, а Довідник доповнюється новими ознаками доходів;
  • у розділі 2 «Довідник ознак податкових соціальних пільг» чинна назва податкової соціальної пільги приводиться у відповідність із нормами ПКУ.

Проектом наказу не змінюється чинний Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.

Зауваження та пропозиції до проекту наказу можна надавати протягом 30 днів з дня його оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів (дата оприлюднення – 21.05.2018) у письмовій та/або електронній формі за адресою:21.05

Міністерство фінансів України, 01008, м. Київ-8, вул. Грушевського, 12/2 або 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11,

e-mail: apar@minfin.gov.ua

Державна регуляторна служба України, 01001, м. Київ-11, вул. Арсенальна, 9/11

е-mail: inform@dkrp.gov.ua

 

Проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку»

 


Туристичний збір під час відрядження

Фіскали нагадали: платниками туристичного збору не є особи, які прибули у відрядження. При цьому такі особи повинні подати податковим агентам копії документів, що підтверджують їх перебування у відрядженні. До підтверджувальних документів відносяться запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, яке направляє у відрядження, укладений договір чи контракт, повідомлення про відрядження або інший документ, що засвідчує відрядження (пп. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 ПКУ).

Таким чином, якщо працівники, яким надаються послуги з тимчасового проживання, прибувають у відрядження і надають підтверджувальні документи, — туристичний збір їм не нараховується.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Дивіться інфографіку на тему:


Проживання відрядженого працівника в готелі може бути додатковим благом

Фіскали роз’яснюють: відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення витрати відрядженим працівникам на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат.

Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний надати Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, при цьому головною умовою відшкодування витрат на відрядження є наявність оригіналу документів, що підтверджують вартість таких витрат (квитки, квитанції, чеки, розрахунки тощо).

Отже, у разі якщо відряджений працівник сплатив за проживання в двохмісному номері готелю за двох, то відшкодування йому витрат з віднесенням їх до складу витрат підприємства здійснюється з розрахунку вартості проживання тільки однієї особи. Якщо підприємство відшкодовує працівнику повну вартість двомісного номера, то вартість другого місця в цьому номері вважатиметься додатковим благом відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ та включатиметься до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Оподаткування додаткового блага здійснюється за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Рівненській області

 


Штрафні санкції за не своєчасно сплачений ЄСВ податковим агентом

Відповідно до п. 2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати ЄСВ, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату ЄСВ у таких розмірах:

  • за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платників, які допустили зазначене порушення у період до 1 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум.
  • за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 1 січня 2015 року та надалі, — у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 15 до Інструкції № 449.

Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки платника ЄСВ.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 

Читайте статтю на тему:

Яка сума податку тягне кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків у поточному році і за попередні роки?

 


Відповідальність за не своєчасно сплачений ЄСВ ФОП – «єдиноподатником»

Фіскали нагадують: граничний термін сплати ЄСВ для ФОП «єдиноподатників» — 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платників, які допустили зазначене порушення накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно зі ст. 1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення, несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, зокрема, ФОП або особами, які забезпечують себе роботою самостійно, у сумі:

  • що не перевищує 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу від 40 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 680 до 1 360 грн.);
  • понад 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягне за собою накладення штрафу від 80 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1360 до 2 040 грн.).

Повторне за рік вчинення таких дій тягне за собою накладення штрафу від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 250 до 5 100 грн.).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 

Читайте статтю на тему:

Суб’єкти господарювання, які не можуть бути платниками єдиного податку


Зміна Порядку обліку платників ЄСВ

Через 10 днів з дня його опублікування набирає чинності зареєстрований наказ Мінфіну України, яким затверджено Зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого власним наказом від 24.11.2014 № 1162.

Порядок доповнено новим Додатком № 2 — Заявою про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) (форма № 12-ЄСВ).

Повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску, на якого не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (форма № 2-ЄСВ), викладено у новій редакції.

Крім того, передбачено, що у разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні за формою № 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім’я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску, контролюючого органу, в якому платник єдиного внеску перебуває на обліку тощо) повідомлення за формою №2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.

Для отримання нового повідомлення платник єдиного внеску подає до контролюючого органу заяву із зазначенням причин заміни та старе повідомлення.

Контролюючий орган протягом 2-х робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику єдиного внеску нове повідомлення.

 

Наказ Мінфіну України від 29.03.2018  № 393

 


Виправлення помилки в звіті з ЄСВ

Фіскали наголошують: страхувальники зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Згідно з п. 1 розділу V Порядку № 435 при виявленні помилки у Звіті до закінчення терміну подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності.

Якщо страхувальником до закінчення терміну подання Звіту подаються лише окремі таблиці за поточний звітний період Звіту зі статусом «скасовуюча», «додаткова», цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Житомирській області

 


Коригування ФОП заробітку для нарахування відпускних

Фахівці Мінсоцполітики нагадують: Порядок №100 вимагає коригування доходів працівника, якому підвищували оклад у розрахунковому періоді або під час відпустки від підприємств, установ та організацій. У ФОПів коригування заробітної плати та інших виплат провадиться, так само як і в юросіб, які не є бюджетниками, з урахуванням фінансових можливостей.

Якщо ФОПу дозволяють фінанси, він застосовує загальні правила розрахунку відпускних. Якщо ж ні, то, рішення про зменшення коефіцієнта коригування у зв’язку з фінансовими можливостями оформлюється наказом.

Мінсоцполітики зазначає, що цей наказ слід узгодити з органом, уповноваженим представляти інтереси працівників. Тобто, такий наказ треба узгодити із працівниками або із тими з них, яким решта доручили захищати власні інтереси.

У наказі слід чітко обумовити причини, що не дозволяють провести коригування в повному обсязі, а саме:

  • зниження рентабельності;
  • зниження обсягів виробництва;
  • недостатність обігових коштів та ін.

Порядком №100 не встановлено скільки знаків після коми має містити коефіцієнт Отже, кожен роботодавець вирішує це питання на свій розсуд і застосовує стільки знаків, скільки вважає за потрібне.

 

Лист Мінсоцполітики від 10.05.2018 № 766/0/101-18

 


Оплата праці у святкові і неробочі дні

Фахівці Держпраці нагадують, що ст. 73 КЗпП визначено перелік святкових та неробочих днів:

  • 1 січня — Новий рік;
  • 7 січня і 25 грудня – Різдво Христове;
  • 8 березня — Міжнародний жіночий день;
  • 1 травня — День праці;
  • 9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);
  • 28 червня — День Конституції України;
  • 24 серпня — День незалежності України;
  • 14 жовтня – День захисника України.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КЗпП робота також не провадиться в дні релігійних свят:

  • 7 січня і 25 грудня – Різдво Христове;
  • один день (неділя) — Пасха (Великдень);
  • один день (неділя) — Трійця.

Оплата праці у такі дні здійснюється в підвищеному розмірі відповідно до ст. 107 КЗпП, а саме:

  • відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
  • працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками — в розмірі подвійної годинної (денної) ставки;

працівникам, які одержують місячні оклади:

  • якщо робота у святковий і неробочий день провадилась у межах місячної норми робочого часу – в розмірі одинарної годинної (денної) ставки понад оклад;
  • якщо робота провадилась понад місячну норму – в розмірі подвійної годинної (денної) ставки понад оклад.

Розмір додаткової оплати праці працівникам, яким установленні місячні оклади, розраховують шляхом ділення місячного окладу на встановлену норму робочого часу на підприємстві для відповідних категорій працівників та множенням частки від ділення на фактично відпрацьовані години у святковий чи неробочий день. При цьому для працівників, які працювали у святкові та неробочі дні понад установлену на підприємстві норму робочого часу, зазначена частка від ділення подвоюється.

Крім подвійної оплати, за бажанням працівника, який працював у святковий (неробочий) день, йому може бути наданий інший день відпочинку, який не оплачується та є для нього вихідним днем.

У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин у випадку підсумованого обліку робочого часу робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі.

Порядок оплати праці за роботу у святкові і неробочі поширюється і на працівників з ненормованим робочим днем.

Визначені вимогами КЗпП норми оплати праці за роботу у святкові та неробочі дні є мінімальними державними гарантіями.

Роботодавці відповідно до вимог ст. 97 КЗпП і ст. 15 Закону  «Про оплату праці» можуть самостійно в колективних договорах встановити більш високі рівні оплати праці за роботу у святкові і неробочі дні.

 

За матеріалами Держпраці у Дніпропетровській області

 

 

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”,

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатись на наші новини


X