Дайджест нoвин “Податки і облік” з 16.07.2018 пo 22.07.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 23 Jul 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 16.07.2018 пo 22.07.2018

 

 

ДФС змінює адресу електронної пошти

 

 

З 23 липня ДФС змінить адресу електронної пошти: замість e-mail kabmin_doc@sfs.gov.ua тепер використовуватиметься e-mail post@sfs.gov.ua.

 

 

 

 

За матеріалами прес-служби ГУ ДФС України

 


Види перевірок, записи про які реєструються в Журналі перевірок

Фіскали роз’яснюють: у Журналі реєстрації перевірок суб’єктів господарювання працівниками контролюючих органів здійснюється реєстрація тільки тих перевірок, які проводяться за місцем здійснення господарської діяльності платника податків, тобто документальної виїзної та фактичної перевірки.

Форма та Порядок ведення Журналу реєстрації перевірок, затверджені наказом Держкомпідприємництва від 10.08.1998 №18.

Відповідно до п. 3 Порядку Журнал реєстрації перевірок знаходиться за місцем здійснення підприємницької діяльності.

Згідно з п. 7 Порядку представник контролюючого органу перед початком перевірки повинен обов’язково зробити запис у Журналі реєстрації перевірок, заповнюючи всі передбачені графи, та поставити свій підпис.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 136.01

 

Дивіться інфографіку на тему:

 

Порядок подання фінансової звітності зазнав змін

З дня опублікування, (крім аб. 8 п. 1 який набирає чинності з 01.01.2019)  набирає чинності Порядок подання фінансової звітності. Зокрема, постановою передбачено:

  • доповнення переліку підприємств, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності;
  • подання фінансової звітності, складеної за міжнародними стандартами фінансової звітності, на основі таксономії в єдиному електронному форматі;
  • подання окремими категоріями підприємств разом з фінансовою звітністю звіту про управління та звіту про платежі на користь державі;
  • оприлюднення фінансової звітності згідно з вимогами, встановленими Законом;
  • подання консолідованої фінансової звітності.

 

 

Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 547 «Про внесення зміни до Порядку подання фінансової звітності»

 


Квартальна декларація з ПНП потребує подання проміжної фін звітності

Фіскали наголошують, що при поданні декларації з ПНП за І квартал, півріччя, три квартали складається та додається власне проміжна фінансова звітність

Проміжна фінансова звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди».

З 01.01.2018 набув чинності Закон №2164-VIII, яким викладено у новій редакції п. 1 ст. 13 Закону №996, а саме: «звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Таким чином, виключено положення щодо складання проміжної фінансової звітності у складі лише Балансу та Звіту про фінансові результати.

Відповідно до норм П(С)БО №1 проміжна фінансова звітність також складається з:

  • Балансу;
  • Звіту про фінансові результати;
  • Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал і Приміток до фінансової звітності.

Поки разом з декларацією з ПНП проміжну фінансову звітність потрібно подавати в повному обсязі.

Проте, Постановою КМУ №547 до Порядку №419, яка набрала чинності з 14.07.2018, внесено зміни що зазначають: платники ПНП подають проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність. Тобто, підприємства протягом року разом з декларацією з ПНП мають подавати Баланс та Звіт про фінрезультати

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


ОСББ договори щодо утримання будинків повинні укладати лише з власниками квартир

Фіскали роз’яснили: ОСББ- неприбуткова організація, усі договори щодо внесків на утримання будинків та прибудинкових територій повинне укладати лише з власниками квартир та нежитлових приміщень. Відповідно, з орендарями таких квартир і приміщень ці договори укладатися ОСББ не можуть.

ОСББ це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку – власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (ст. 1 Закону про ОСББ).

Статтею 6 Закону про ОСББ встановлено, що об’єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

 

 

Лист ГУ ДФС України від 12.07.2018 №3074/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Наслідки при передачі неприбутковій організації ОЗ в строкове безоплатне користування

Фіскали зазначають: для визначення податкової різниці згідно з пп. 140.5.9 ПКУ враховується вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно переданих протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям за даними бухгалтерського обліку.

Для безоплатно переданих (наданих) неприбутковим організаціям товарів та самостійно виконаних платником податку робіт (послуг) такою вартістю є їх собівартість, а для робіт та послуг, які придбані платником податків і безоплатно надані неприбутковим організація – вартість їх придбання. Вартістю основних засобів, безоплатно переданих неприбутковим організаціям, є балансова вартість на кінець місяця передачі таких основних засобів.

ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з передачі неприбутковим організаціям основних засобів у безоплатне строкове користування. Такі операції при формуванні фінансового результату до оподаткування відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Однак, при передачі основних засобів у безоплатне строкове користування платник податку втрачає право нараховувати амортизацію основних засобів відповідно до положень п. 138.3 ПКУ, на яку зменшується фінансовий результат до оподаткування відповідно до п. 138.2 ПКУ.

 

 

Підкатегорія «ЗІР»102.13

 


Оподаткування ПДВ витрат на поліпшення об’єкта оренди

Фіскали роз’яснюють: об’єктом оподаткування ПДВ є операції, зокрема, з постачання товарів, у тому числі операції з безоплатної передачі, та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові та вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Для операцій з постачання товарів/послуг база оподаткування не може бути нижче ціни їх придбання.

Якщо витрати на поліпшення об’єкта оренди проведено за згодою орендодавця та не компенсовано орендарю, то при поверненні об’єкта оренди вартість поліпшення вважається безоплатно наданою послугою.

Як наслідок — така вартість поліпшення підлягає оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 % виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.

Якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендодавцем компенсації витрат орендаря на поліпшення об’єкта оренди, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, є окремою операцією з надання послуги з поліпшення основних фондів.

В такому разі така компенсація витрат на поліпшення основних фондів визначається як окремий об’єкт оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню за ставкою 20 %.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 


Порядок розрахунку показника ΣОвердрафт в СЕА ПДВ

Відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ ПКУ показник ΣОвердрафт є складовою формули, за якою обраховується сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН.

ΣОвердрафт  — це сума середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені.

Показник ΣОвердрафт щокварталу (станом на 01.01.2016, 01.04.2016, 01.07.2016, 01.07.2018. і т.д.) протягом перших 6 робочих днів такого кварталу підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені.

Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Крім того, для розрахунку/перерахунку показника ΣОвердрафт особа має бути зареєстрована платником ПДВ не менше 12 послідовних місяців (без анулювання та повторної реєстрації протягом такого періоду).

В обрахунку показника ΣОвердрафт застосовуються суми нарахувань за попередні 12 місяців по деклараціях з ПДВ/уточнюючих розрахунках до таких декларацій в частині суми, що підлягає сплаті до бюджету (р. 18 декларації з ПДВ, уточнюючих розрахунків до таких декларацій), які погашені, в т. ч. відстрочені (розстрочені).

Для перерахунку показника ΣОвердрафт станом на 01.07.2018 р. застосовуються суми нарахувань у період з 01.07.2017 по 30.06.2018 включно.

 

 

За матеріалами прес-служби ГУ ДФС України

 


Коригування ПН

Фіскали роз’яснюють: у РК може бути зазначено такі причини коригування:

  • Повернення товару або авансових платежів (після складання ПН відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/по­ставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів);
  • Зміна кількості (після складання ПН відбувається зміна кількості товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення товарів));
  • Зміна ціни (після складання ПН відбувається зміна ціни товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення коштів));
  • Зміна номенклатури (після складання ПН відбувається зміна ціни частини товарів/послуг та/або одночасна зміна і кількості, і ціни товарів/послуг);
  • Усунення неоднозначностей (зменшення обсягу при нульовій кількості – при виправленні помилок, допущених під час попередніх коригувань ПН, та з метою відображення правильних показників товарних позицій, які утворилися в результаті таких коригувань)

Причина коригування зазначається у гр.2 РК без лапок та інших додаткових розділових знаків. Якщо одна й та сама причина коригування зазначається в двох і більше рядках РК, запис в гр. 2 в усіх таких рядках має бути ідентичним з точністю до знака.

Якщо у РК при зазначенні причини коригування платником податку проставлено у гр.і 2 другого рядка зайвий пробіл, то такий запис не ідентифікуватиметься як ідентичний тому, що зазначений у гр. 2 першого рядка, внаслідок чого такий РК буде відхилено системою та не зареєстровано у ЄРПН (табл. 1).

 

 

За матеріалами «Вісник.Офіційно про податки»

 


Відповідальність за неподання розрахунку податкових зобов’язань ПДВ при отриманні послуги від нерезидента

Фіскали зазначають, що відповідно до п. 208.4 ПКУ, якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то ПН не складається. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг у вигляді додатку до декларації з ПДВ, затверджується у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Згідно з п. 6 розд. І Порядку №21, розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, належить до звітності з ПДВ.

Згідно з п. 180.2 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Таким чином, за неподання або несвоєчасне подання розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками ПДВ, на митній території України, на особу, відповідальну за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, накладається штраф у розмірі, визначеному п. 120.1 ПКУ (170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання). Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.27

 


ПДВ при компенсації орендодавцю оплати земельного податку

Фіскали наголошують: відшкодування земельного податку та інших витрат за своєю суттю є складовою вартості послуги з оренди майна, яка є об’єктом оподаткування ПДВ, та включається до бази оподаткування ПДВ за відповідний звітний період.

У вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов‘язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі й таких складових, як земельний податок, орендна плата за землю, податок на нерухоме майно чи транспортний податок.

Якщо орендодавцем є бюджетна установа, то отримані кошти у вигляді компенсації витрат на утримання об’єкта оренди та комунальних послуг не включаються до бази оподаткування ПДВ (п. 188.1 ПКУ).

Якщо орендодавцем є інша особа – платник ПДВ, то отримані як компенсація кошти оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.

 

 

Лист ГУ ДФС України від 16.07.2018 №3126/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Читайте статтю на тему:

 

Декларацію про валютні цінності слід подавати окремо до ДФС та Нацбанку

Фіскали повідомили про втрату актуальності та відкликання cпільного листа НБУ, ДПАУ від 17.04.2003 №28-311/1929-2823, №3368/5/23-5316, яким було роз’яснено послідовність подання декларації про валютні цінності

Відтепер суб’єктами підприємницької діяльності Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами декларування здійснюється окремо в ДФСУ та в НБУ без певної послідовності.

Проставлення територіальними органами ДФСУ штампів та підписів відповідальної особи територіального органу на поданих СПД деклараціях не проводиться.

 

 

За матеріалами Офіс великих платників

 


Порядок подання декларації про валютні цінності в НБУ

Нацбанк повідомив, що подання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами здійснюється окремо в ДФС та в Нацбанку  без певної послідовності, яка була затверджена раніше спільним листом.

Декларації можуть бути надані:

  • або власноруч за адресами НБУ в регіонах;
  • або засобами поштового зв’язку:

СПД Вінницької, Житомирської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Черкаської, Чернігівської областей на поштову адресу Національного банку України в м. Києві: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9;

СПД Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької областей на поштову адресу Національного банку України у м. Львові: 79005, м. Львів, вул. Коперника, 4.

Окремо НБУ зазначає, що при поданні декларації до НБУ наявність штампів територіальних органів ДФСУ не вимагається!

 

 

Лист Національного банку України від 12.07.2018 №40-0006/38073

 


Перенесення граничного строку оплати ЗЕД-операції немає

Фіскали роз’яснюють: виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках:

  • у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується,
  • в разі експорту робіт, транспортних послуг – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг.

Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Водночас Нацбанкмає право запроваджувати на строк до 6-ти місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що вищевизначені.

Банк знімає експортну операцію резидента з поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Під здійсненням поставки (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) розуміється оформлення митної декларації.

Отже, перенесення граничного календарного дня за експортно-імпортними операціями, якщо він припадає на вихідний або святковий день, не здійснюється.

 

 

Підкатегорія «ЗІР»114.02

 

Дивіться відео на тему:

 

Готівкові обмеження

Фіскали наголошують: для отримання роз’яснення щодо застосування готівкового обмеження слід звертатись до НБУ, оскільки, Положення №148 було розроблено НБУ

Фахівці НБУ роз’яснили: готівковими розрахунками є платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізосіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Таким чином, установлені Нацбанком вимоги поширюються на розрахунки за правочинами за участі суб’єктів господарювання, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі на видачу та повернення коштів під звіт, фінансової допомоги, виплати, пов’язані з оплатою праці.

Кількість суб’єктів господарювання та фізосіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується. Наприклад, підприємство може видавати через свою касу в один день поворотну фінансову допомогу кільком фізособам в у розмірі до 50 тис. грн кожному.

 

 

Лист Національного банку України від 22.05.2018 №50-0007/28247

 

Дивіться інфографіку на тему:

Що робити, якщо перевищено ліміт каси?


Аванс на відрядження – найосновніше

Фіскали нагадують, готівка вv идається під звіт (п.19 Положення №148),:

  • на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини на строк не більше 10 робочих днів;
  • на закупівлю брухту чорних металів і брухту кольорових металів — на строк не більше 30 робочих днів від дня видачі готівки під звіт;
  • на всі інші виробничі (господарські) потреби — на строк не більше 2 робочих днів, включаючи день отримання готівки під звіт.

Підзвітна особа має право продовжити строк використання виданих під звіт коштів, якщо готівка одночасно видана як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції в населення та заготівлі вторинної сировини, у тому числі брухту чорних металів і брухту кольорових металів). Строк використання такої готівки продовжується до завершення строку відрядження.

Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником (направлення у відрядження державного службовця здійснюється керівником державної служби) і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження (п.1 розділу ІІ Інструкції №59).

Відрядженому працівникові перед від’їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати.

Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом 3-х банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошти.

Водночас при неповерненні таким працівником протягом 3-х банківських днів авансу на відрядження, згідно з пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Нормами п. 170.9 ст. 170 ПКУ визначено порядок оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Дивіться відео на тему:

 

Заокруглення суми реалізованих товарів у чеках

Фіскали роз’яснюють: на виконання постанови НБУ від 15.03.2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів», розрахункові документи, що друкуються РРО, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО.

Отже, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку так:

  • після р.7 фіскального чеку перед р.8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;
  • у р. 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

До підсумку розрахункових операцій Z-звіту та X-звіту має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення (п.15, 16 постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199)

Наприклад, заокруглення до збільшення:

Загальна вартість товарів, які вказані в чеку, становить 35 грн 49 коп., тоді у рядку «надбавка» вказується — 1 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн 50 коп.

Заокруглення до зменшення:

Загальна вартість товарів, які вказані в чеку, становить 35 грн 44 коп., тоді у рядку «знижка» вказується — 4 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» — 35 грн 40 коп.

До підсумку розрахункових операцій Z-звіту та X-звіту потрапляє «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення», у наведених прикладах відповідно 35 грн 50 коп. та 35 грн 40 коп.

 

За матеріалами Прес-служби ГУ ДФС України

 


Порядок подачі форми №ЗВР-1

Фіскали нагадують, якщо при проведенні готівкових розрахунків використовуються РРО, що подають до фіскальних органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, то подавати звіт за формою №ЗВР-1 не потрібно.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосовуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок (РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.

Звітність, пов’язана з використанням розрахункових квитанцій, подається у складі:

  • Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1),
  • Довідки про використані розрахункові книжки.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 

 


Декларація з транспортного податку

Фіскали наголошують, юридичні особи самостійно обчислюють суму транспортного податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію.

При цьому, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їхніх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Отже, платник податків зобов’язаний встати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

При появі легкового автомобіля, який є об’єктом оподаткування транспортним податком, платник податків має стати на облік за місцем його реєстрації і саме за ним подавати декларацію з цього податку (і сплачувати цей податок).

Якщо місце реєстрації автомобіля відрізняється від основного місця обліку платника податку, ви повинні, протягом 10 робочих з дня реєстрації такого автомобіля, вчинити дві дії:

  • зареєструватись в ДФС за місцем його реєстрації (як неосновним місцем обліку) шляхом подання заяви за формою №17-ОПП;
  • взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-0ПП, якщо у такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування. Таке повідомлення подається протягом 10 робочих днів після реєстрації придбання автомобіля до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі:

  • з року випуску яких минуло не більше 5-ти років (включно);
  • середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Середньоринкову вартість автомобіля визначається на підставі інформації яка наведена на сайті Мінекономрозвитку.

Ставка транспортного податку встановлюється у фіксованому розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

Якщо об’єкт оподаткування виникає протягом року, то транспортний податок розраховується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (пп. 267.6.6 ПКУ). Декларацію в такому випадку необхідно подати протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

Аналогічний при вибутті об’єкта оподаткування (або досягнення п’ятирічного віку) протягом року. Сума податку розраховується пропорційно кількості місяців з початку року до місяця в якому відбулось таке вибуття або досягнення п’ятирічного віку. Враховуючи те, що декларація з транспортного податку подається до 20 лютого року, за який такий податок розраховується, то при втраті власності на такий автомобіль суб’єкт господарювання подає уточнюючу декларацію з транспортного податку.

При крадіжці автомобіля транспортний податок не сплачується з місяця, наступного після місяця, в якому мав місце факт незаконного заволодіння авто, і поновлюється з місяця в якому такий автомобіль було повернено у власність платника податку. Підставами для цього є документ про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення та постанови слідчого, прокурора чи рішення суду про повернення автомобіля у власність платника податку.

 

Лист ГУ ДФС України від 20.06.2018 №2747/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

 

Читайте статтю на тему:


 

Списання кредиторської заборгованості є доходом юридички – «єдиноподатника»

Фахівці ДФС роз’яснюють: сума заборгованості юридичної особи – «єдиноподатника» ІІІ – ї групи щодо розрахунків з підзвітними особами за придбані ними товарно-матеріальні цінності є кредиторською заборгованістю.

 

 

 

Отже, у зв’язку з ліквідацією юридичної особи – «єдиноподатника» ІІІ – ї групи сума кредиторської заборгованості не виплачена підзвітним особам включається до складу.

 

Підкатегорія «ЗІР» 108.01.02

 


Новий звіт з ЄСВ

Фіскали наголошують: відповідно до внесених змін з 01.08.2018. Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (звітний період — серпень 2018 року, термін подання — протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду) та Додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (звітний період — 2018 року) будуть подаватися за новими формами.

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, розміщений на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Законодавство-ЄСВ-Накази» за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/-nakazi/72973.html

 

 

За матеріалами Прес-служби ГУ ДФС України

 


Нові правила заповнення  Таблиці 5 Звіту з ЄСВ

Фіскали роз’яснюють: на виконання наказу Мінфіну 15.05.2018 № 511, що набирає чинності з 01.08.2018, передбачено, що для членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звітними періодами є календарні місяці, що формуються та відображаються у річній звітності, що подається до 1 травня року за результатами фінансового року. Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування подається за формою № Д5 із зазначенням типу форми «початкова».

У разі якщо за даними страхувальника протягом звітного періоду не було зафіксовано фактів укладання та розірвання трудових угод (цивільно-правових договорів), зміни посади, термінів проходження військової служби або надання відповідної відпустки, таблиця 5 додатка 4 до Порядку не формується та не надається.

Якщо протягом звітного періоду страхувальником із застрахованою особою було розірвано трудовий договір (цивільно-правовий договір), а потім знову укладено, на таку застраховану особу робиться два записи у таблиці 5 додатка 4 до Порядку:

  • перший — із зазначенням дати припинення трудових відносин;
  • другий — із зазначенням дати початку трудових або цивільно-правових відносин.

Слід зауважити, що графа 10 «Код типу нарахувань» заповнюється страхувальником лише у випадках, передбачених переліком кодів типу нарахувань 1 — 14.

У разі виявлення помилки у Звіті до закінчення строку подання Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до органу доходів і зборів за основним місцем обліку.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком, який пройшов усі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 

 


З 1 жовтня 2018 року нова форма заяви-розрахунку до ФСС

ФСС 19 липня 208 року на засіданні правління затверджено:

  • Програму робіт Фонду соціального страхування України на 2018 рік.
  • Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду (з 1 жовтня 2018 року – нову форму заяви-розрахунку і впроваджує систему оперативного інформування роботодавцями про здійснення виплат застрахованим особам шляхом надання Фонду повідомлення).
  • Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат, які ФСС здійснює потерпілим на виробництві та членам їх сімей
  • Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
  • Порядки списання Фондом безнадійної дебіторської заборгованості зі сплати страхових коштів та списання кредиторської заборгованості Фонду, строк позовної давності якої минув.

 

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатись на наші новини


X