Дайджест нoвин “Податки і облік”
з 15.01.2018 пo 21.01.2018
Зміни в оподаткуванні у 2018 році
Офіційне видання повідомляє про нововведення визначені у Законі України від 07.12.2017 р. №2245 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», зокрема:
ставки акцизного податку на:
- тютюнові вироби збільшено на 29,6 %, а також прийнято норму, згідно з якою до 2025 р. специфічні ставки акцизного податку на тютюнові вироби і мінімальне акцизне податкове зобов’язання мають щороку підвищуватися на 20 % до досягнення мінімального стандарту ЄС (90 євро за 1000 штук).
- коньяк на індекс споживчих цін (11,2 %), тоді як по іншому міцному алкоголю та пиву ситуація залишилася без змін.
На 11,2 % збільшено ставку екологічного податку, на 16,8 % — рентну плату за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, рентну плату за спеціальне використання води, рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів.
По рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин, запроваджено стимулюючі ставки рентної плати на видобуток природного газу в розмірі 12 % та 6 % залежно від глибини залягання для нових свердловин.
Звільняється від оподаткування ПДФО вартість путівок, що не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, які надаються роботодавцем – платником ПНП один раз на календарний рік працівникам та/або членам їх сімей першого ступеня споріднення.
Передбачено встановлення відповідальності посадової або службової особи контролюючого органу перед державою в порядку регресу в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через незаконні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової (службової) особи.
Платники місцевих податків не будуть притягуватися до відповідальності у разі неотримання ними повідомлення-рішення (наприклад, щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).
За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»
Дивіться відео на тему:
Нова методика оцінювання
фіскальних ризиків суб’єктів господарювання державного сектору економіки
Постановою Кабінетом Міністрів України затверджено методику оцінювання фіскальних ризиків, пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарювання державного сектору економіки, якою передбачено визначити:
- перелік фіскальних ризиків, пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також джерела інформації для аналізу таких ризиків;
- методологічні засади проведення оцінки фіскальних ризиків.
Постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 р. № 7
У Порядок формування плану-графіка проведення планових перевірок очікуються зміни
На офіційному сайті ДФС України оприлюднено проект наказу Мінфіну України «Про внесення змін до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків».
Основною метою документа є приведення у відповідність процедури формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердження переліку ризиків господарської діяльності платників податків та їх поділу за ступенями до вимог Податкового кодексу та Митного кодексу.
За матеріалами офіційного сайту ДФС України
Дивіться інфографіку на тему:
Подаючи декларацію ПНП не забудьте подати Звіт про пільги
Фіскали нагадують, що платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг та напрями їх використання.
Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг, який подається за 3, 6, 9 і 12 календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду.
У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається.
Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування, відображається у додатку ПЗ до рядка 05 ПЗ декларації з ПНП.
У Звіті суб’єктом господарювання зазначається сума пільги у зв’язку із звільненням прибутку від оподаткування, розрахована як прибуток від пільгової діяльності (рядок 05 додатка ПЗ до Декларації), помножений на діючу ставку ПНП.
Підкатегорія 102.23.01 ресурсу “ЗІР”
Останній день проведення перерахунку ПДВ 22 січня
Фіскали звертають увагу, що відповідно до п. 199.1 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник ПДВ зобов’язаний:
- нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ,
- та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену ПН в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Платник ПДВ за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (п. 199.4 ПКУ).
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ПКУ.
Результати перерахунку сум податкових зобов’язань з ПДВ відображаються у декларації з ПДВ за останній податковий період року.
Перерахунок не застосовуються у разі:
- проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 ПКУ;
- постачання платником ПДВ відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій;
- проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28, пп. 197.11 та 197.24 ПКУ.
За матерілами ДФС у Донецькій області
Дивіться відео на тему:
Оподаткування операцій з надання послуг нерезидентом платнику ПДВ
Фіскали нагадують, що резидент — платник ПДВ, який отримує від нерезидента послуги з надання в оренду серверів та інших послуг у сфері інформатизації, є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ до бюджету за такою операцією
З урахуванням аб.3 пп. 14.1.225 ПКУ, якщо винагорода сплачується за використання комп’ютерної програми, яке обмежене умовами використання такої програми користувачем за її функціональним призначенням та кількістю копій, то така винагорода не є роялті для цілей оподаткування.
Резидент при виплаті платежів за оренду сервера (дискового місця) нерезиденту утримує податок за ставкою 15%, якщо інше не встановлено правилами міжнародного договору.
Оскільки місцем постачання нерезидентом послуг із надання в оренду (лізинг) рухомого майна (у тому числі серверів, які підпадають під поняття рухомих речей) та інших послуг у сфері інформатизації резиденту — платнику ПДВ вважається місце, в якому такий резидент — платник ПДВ зареєстрований як суб’єкт господарювання (митна територія України), то операція з постачання вказаних послуг є об’єктом оподаткування ПДВ.
Лист ДФС України від 09.01.2018 №82/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Ознаки «безнадійної» заборгованості по кредитах
Фіскали роз’яснюють: з метою оподаткування ПНП банк може визнавати заборгованість по фінансовим кредитам «безнадійною» за умови відповідності такої заборгованості одній з ознак:
- заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
- прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
- прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісновідсутніми, оголошені померлими;
- прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб — заборгованість, що не перевищує 25 % мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);
- актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;
- сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
- прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
- заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
- заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.
Лист ДФС України від 09.01.2018 р. № 83/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Дивіться відео на тему:
Інвентаризація дебіторів та кредиторів: сумнівні чи безнадійні борги?
Дата складання РК до ПН при змінені кодів товарів під час митного оформлення
У разі зміни номенклатури постачання товарів продавець в обов’язковому порядку повинен скласти РК кількісних і вартісних показників до ПН, у якому зі знаком «–» зазначає показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких змінюється. Для додавання нової товарної позиції, якої не було у податковій накладній, яка корегується, в розрахунку коригування до такої податкової накладної зі знаком «+» в окремих рядках зазначаються показники номенклатури товарів/послуг, що додаються (нові товарні позиції).
За операцією з постачання ввезених на митну територію України товарів (за які отримано попередню оплату) у разі зміни кодів УКТ ЗЕД під час митного оформлення таких товарів, РК до ПН складається на дату їх митного оформлення.
Підкатегорія 101.15 ресурсу “ЗІР”
Дивіться відео на тему:
Право на кредит за наявності помилки в обов’язкових реквізитах
Фіскали роз’яснюють: покупець не має право включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у ПН, у якій допущено помилку в обов’язкових реквізитах, визначених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, якщо помилки в реквізитах такої ПН заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, навіть за умови реєстрації такої ПН в ЄРПН.
Право на податковий кредит на підставі такої ПН виникає лише після виправлення помилок шляхом складання до такої податкової накладної РК та реєстрації його в ЄРПН.
Водночас покупець має право включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у ПН, у якій допущено помилку в обов’язкових реквізитах, визначених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, якщо така ПН зареєстрована в ЄРПН, а помилки в реквізитах такої накладної не заважають підтвердити зміст операції, період, сторони та суму сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг.
Підкатегорія 101.13 ресурсу “ЗІР”
Дивіться відео на тему:
Помилково не включена до декларації з ПДВ податкова накладна
Умови для бюджетного відшкодування від’ємного значення з ПДВ
Фіскали нагадують: згідно п.200.7 ст. 200 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації з ПДВ.
У разі прийняття платником податку рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, такий платник податку має право включити до заяви про повернення суми бюджетного відшкодування залишок від’ємного значення податку до повного його погашення, незалежно від сплину термінів позовної давності (1095 днів), за умови, що суми ПДВ, з яких сформовано такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг.
Лист ДФС України від 05.01.2018 № 72/6/99-99-12-03-02-15/ІПК
20 лютого 2018 року граничний термін подання нової декларації з плати за землю
Наказом Мінфіну України від 23.01.2017 за № 9 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або на плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» внесено зміни до податкової декларації з плати за землю.
Таким чином, з 2018 року платники податків повинні подавати звітність з плати за землю за новою формою.
У новій формі декларації, зокрема:
- змінено колонку 8 розрахунків суми земельного податку та орендної плати — розмежовано одиниці виміру (га/м2), які зазначаються у витягах про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що надаються Держгеокадастром;
- уточнено колонку 10 розрахунків суми земельного податку та орендної плати — доповнено словами «одиниці площі», тобто для розрахунку суми податкового зобов’язання застосовується нормативна грошова оцінка одиниці земельної ділянки, а не всієї земельної ділянки;
- інформація щодо категорії/цільового призначення земельної ділянки зазначається відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. № 548.
За матеріалами ГУ ДФС у Чернігівській області
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2017 рік
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила, що відповідно до п. 9 підрозділу 6 розділу ХХ ПКУ (в редакції Закону №2245-VIII) індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується зі значенням 100%.
Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2017 рік становить 1,0.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять:
- 1996 рік – 1,703,
- 1997 рік – 1,059,
- 1998 рік – 1,006,
- 1999 рік – 1,127,
- 2000 рік – 1,182,
- 2001 рік – 1,02,
- 2005 рік – 1,035,
- 2007 рік – 1,028,
- 2008 рік – 1,152,
- 2009 рік – 1,059,
- 2010 рік – 1,0,
- 2011 рік – 1,0,
- 2012 рік – 1,0,
- 2013 рік – 1,0,
- 2014 рік – 1,249,
- 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження),
- 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0, для земель несільськогосподарського призначення – 1,06.
Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.
Індексація нормативної грошової оцінки у 2018 році
За п. 6 розд. ІІ Закону №2245 до 1 лютого 2018 року Державне агентство земельних ресурсів повинно направити в електронній формі інформацію про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, яка проведена станом на зазначену дату, до ДФС. Після цього ДФС має оприлюднити цю інформацію на своєму офіційному сайті.
За матеріалами Держгеокадасту
Нюанси при програмуванні розрахункового документа
Форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг затверджені наказом Мінфіну України від 21.01.2016 р. № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)».
Відповідно до визначених наказом вимог, якщо послуга «проживання» включає у себе «проживання і сніданок» окремо виділяти її у касовому чеку непотрібно, але якщо оплата проводиться окремо за «проживання» та «сніданок», то програмування вартості товару (послуги) та назви товару (послуги) здійснюється окремо.
Лист ДФС України від 05.01.2018 № 63/6/99-99-14-05-01-15/ІПК
Оподатковання нецільової благодійної допомоги у 2018 році
Сума нецільової благодійної допомоги, що надається юридичною особою фізичній особі у розмірі, який у 2018 р. не перевищує 2 470 грн, не включається до оподатковуваного доходу такої особи, тобто не оподатковується ПДФО, проте відображається у формі № 1ДФ за ознакою доходу «169».
Сума перевищення нецільової допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи і відображається у податковому розрахунку форми № 1ДФ за ознакою доходу «127».
При цьому у разі отримання нецільової благодійної допомоги від суб’єкта господарювання платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, у випадку якщо загальна сума такої допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір.
За матеріалами ГУ ДФС у Полтавській області
Дивіться відео на тему:
Як правильно обирати оподаткування і планувати податки для компанії
Граничні терміни подання декларацій про майновий стан
Фіскали нагадують: граничні терміни подання Декларації:
- Для ФОП (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) –останній день подання Декларації за 2017 рік— 09.02.2018 року.
ФОП у річній Декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначити інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Для ФОП, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (останнім базовим звітним періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового звітного періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності).
- Для громадян, які зобов’язані згідно з ПКУ подати податкову декларацію, і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, — до 1 травня року 2018 року за 2017 рік.
- Для громадян, які мають право на податкову знижку — по 31.12.2018 року.
- Для фізичних осіб платників податку — резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, — не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.
За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Витрати ФОП-«загальносистмника» на обов’язкове страхування транспорту та вантажів
Фіскали повідомляють: відповідно до пп. 177.4.5 ПКУ не включаються до складу витрат підприємця витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення. До основних засобів подвійного призначення згідно з пп. 177.4.6 ПКУ належать:
- земельні ділянки,
- об’єкти житлової нерухомості,
- легкові та вантажні автомобілі
З визначення утримання транспортного засобу (розділ I Правил експлуатації колісних транспортних засобів) – це забезпечення державної реєстрації, дотримання умов безпечності технічного та санітарного стану, проведення обов’язкового технічного контролю, своєчасного виконання технічного обслуговування і ремонту, охорони, передання транспортного засобу та його швидкозношуваних складників на утилізацію або видалення відповідно до законодавства.
Тому, страхування цивільно-правової відповідальності та обов’язкове страхування небезпечних вантажів не відноситься до витрат на його утримання. Отже, обмеження на такі витрати не діє, а плату за таке страхування можна віднести до складу витрат підприємця, проте за певних умов:
- якщо використання автомобіля напряму пов’язане з його підприємницькою діяльністю;
- для відображення витрат мають бути у наявності правильно оформлені договори про страхування, а також оригінали платіжних документів щодо їх оплати.
Проте на сайті ДФСУ у підкатегорії 104.05 ресурсу «ЗІР» міститься зовсім інша консультація податківців. За нею вартість оплачених послуг страхування, які пов’язані з веденням господарської діяльності, не включаються до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування.
Тому підприємцям, які займаються транспортними послугами, бажано отримати власну індивідуальну консультацію з цього питання та діяти за нею.
Лист ДФС у Харківській області від 09.01.2018 №86/ІПК/20-40-13-11-12
Касова книга та встановлення ліміту каси. Чи потрібні вони ФОПу?
Фіскали роз’яснюють: відповідно до п. 14 розд. ІІ Положення №148 установа/підприємство, що здійснює операції з готівкою в національній валюті, ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) установлює, виходячи з потреби прискорення обігу готівки та своєчасного її надходження до кас банків.
Вимоги п. 14 розд. II Положення № 148 поширюються на небанківські фінансові установи.
Банкам і ФОпам ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) не встановлюються.
Пунктом 39 розд. ІV Положення №148 визначено, що відокремлені підрозділи установ/підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або розрахункових книжок та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також ФОПи касової книги не ведуть.
Підкатегорія 109.15 ресурсу “ЗІР”
Дивіться відео на тему:
Стара “нова” готівка, або нове положення про касові операції у 2018 році
Квоти на працевлаштування осіб передпенсійного віку
З 01.01.2018 набрала чинності доповнена нормою част.2ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення», відповідно до якої для працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років, підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб встановлюється квота у розмірі не 1-ї особи у середньообліковій чисельності штатних працівників.
Вимога щодо виконання вищезазначеної квоти поширюється лише на тих роботодавців, організаційно-правову форму господарської діяльності яких можна визначити як підприємство, установа та організація. Тобто на ФОПів ця норма не поширюється.
Середньооблікова чисельність штатних працівників розраховується відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286, у частині визначення показника середньооблікової кількості штатних працівників.
Лист Мінсоцполітики України від 16.11.2017 № 718/0/126-17/241
Дивіться відео на тему:
Робота з персоналом через цивільно-правові договори – економічні переваги і ризики
Переведення працівника на вищеоплачувану посаду. Чи буде коригування зарплати?
Відповідно до п. 10 Порядку №100, у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Коефіцієнт, на який потрібно прокоригувати виплати, які враховуються для обчислення середньої заробітної плати, розраховується діленням окладу (тарифної ставки), встановленого після підвищення, на оклад (тарифну ставку) до підвищення.
У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) окремим працівникам у зв’язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо, таке коригування середньої заробітної плати не провадиться.
На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Порядком передбачено можливість зменшення коефіцієнта коригування. Наказ про зменшення коефіцієнта коригування для всіх працівників підприємства погоджується з профспілковим комітетом або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
У разі переведення працівника на вищеоплачувану посаду коригування буде проведене, якщо за цією посадою відбулося підвищення розміру окладу в розрахунковому періоді.
Якщо підвищення посадового окладу відбулося в місяці, в якому працівника було переведено на вищу посаду, коригування не проводиться.
За матеріалами Держпраці в Кіровоградській області
Підбірку підготувала:
Лоза Галина,
представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”,
спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг
