Дайджест нoвин “Податки і облік” з 05.11.2018 пo 11.11.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 12 Nov 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 05.11.2018 пo 11.11.2018

 

Індекс інфляції – 101,7%

Згідно з повідомленням Держстату від 09.11.2018 індекс споживчих цін за жовтень 2018 року становив 101,7%.

 

 

 

 

 

 

За інформацією Державної служби статистики України

 


КВЕД для майнінгу криптовалют

Фахівці Держстату роз’яснюють, що експерти Робочої групи статистичної організації Європейської Комісії рекомендують класифікувати діяльність по майнінгу і реалізації криптовалют за кодами КВЕД:

  • 64.19 “Інші види грошового посередництва”, торгівлі (обміну) крипто валютами;
  • 66.19 “Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення”.

Листом від 19.06.2018 № 04/02/02-1909 Адміністрація Держспецзв’язку роз’яснила, що відповідно до положень постанови КМУ від 16.11.2016  № 821 “Деякі питання ліцензування господарської діяльності з надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису) та технічного захисту інформації згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України”, майнінг криптовалют не відноситься до ліцензованих видів послуг і Адміністрацією Держспецзв’язку не розглядалося питання введення ліцензування щодо цього виду діяльності.

 

 

Лист Державної статистики України від 05.10.2018 №14.4-09/435-18

 

Читайте статтю на тему:

 

Дистанційне відкриття банківських рахунків фізичними особами

З 05.11.2018 набрала чинності постанова НБУ у відповідності до якої фізичні особи мають можливість отримувати дистанційно не лише адміністративні, але й банківські послуги (наприклад, відкриття рахунку). З цією метою впроваджується механізм віддаленої ідентифікації клієнтів банків через Систему BankID НБУ.

Вперше ідентифікація фізичної особи має проводитися за її присутності одним з банків-учасників системи, і вже після цього ця фізична особа зможе замовляти сервіси та послуги на сайті будь-якої компанії або банку, підключених до Системи BankID НБУ. Її ідентифікація проводитиметься дистанційно на рівні банків, в яких вона обслуговується (bank-to-bank). Це, наприклад, дасть можливість клієнтам банків дистанційно відкривати рахунки без необхідності відвідувати відділення банку.

 

Постанова Правлінням НБУ від 01.11.2018 №116 “Про затвердження Змін до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу”

 

Читайте статтю на тему:

 

Оновлення “Єдиного вікна (EDZV)

З 31.10.2018 відбулось оновлення “Єдиного вікна (EDZV)” до версії 1.26.12.

Додано нові форми:

  • J1602901 – Запит про реєстраційні номери облікових карток платників податків – боржників – фізичних осіб або серію (за наявності) та номер паспорта боржників – фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, та/або джерела отримання доходів боржників – фізичних осіб;
  • J1603001 – Запит про наявні рахунки у боржників – юридичних осіб та/або фізичних осіб – підприємців, а також рахунки, відкриті боржником – юридичною особою через свої відокремлені підрозділи
  • J1702901 – Відповідь на запит про реєстраційні номери облікових карток платників податків – боржників – фізичних осіб або серію (за наявності) та номер паспорта боржників – фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, та/або джерела отримання доходів боржників – фізичних осіб;
  • J1703001 – Відповідь на запит про наявні рахунки у боржників – юридичних осіб та/або фізичних осіб – підприємців, а також рахунки, відкриті боржником – юридичною особою через свої відокремлені підрозділи.

Додано нові версії документів:

  • J/F 1300305 – Заява про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
  • J/F 1400305 – Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
  • J/F 1400802 – Відмова в наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

 

 


Нові форми реєстраційних документів для отримання ЕЦП

З набранням 07.11.2018 чинності Закону України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та з метою забезпечення стабільної роботи АЦСК ІДД ДФС наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 05.11.2018 № 121 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено нові форми реєстраційних документів:

  • Договір про надання електронних довірчих послуг;
  • Реєстраційна картка для фізичної особи;
  • Реєстраційна картка для юридичної особи;
  • Додаток до Реєстраційної картки;
  • Заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа;
  • Додаток до заяви про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа.

Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису необхідно використовувати з 7 листопада 2018 року.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можна у розділі «Отримання послуг електронного цифрового підпису».

 

За матеріалами АЦСК ІДД ДФС

 


Повторно отримати ЕЦП від АЦСК ІДД ДФС можна онлайн

ДФС запроваджено новий електронний сервіс, зокрема, сервіс Повторного формування сертифікатів за електронним запитом.

відтепер клієнт АЦСК ІДД ДФС має змогу самостійно, дистанційно, у режимі 24/7, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

Скористатися зазначеним сервісом зможуть виключно клієнти АЦСК ІДД ДФС, які:

  • мають чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
  • реєстраційні дані власника сертифікатів залишились без змін (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
  • особистий ключ клієнта не є скомпрометованим, а пароль захисту до нього відомий лише його власнику.

Для зручності платників податків при користуванні цим новим сервісом розроблено Відеоінструкцію щодо повторного формування сертифіката за електронним запитом :

https://www.youtube.com/watch?v=_bVp1vjojK4&feature=youtu.be.

 

За матеріалами ДФС України

 


Довідник типів об’єктів оподаткування оновлено

На офіційному порталі ДФСУ у розділі «Довідники» 0.11.2018 оприлюднено оновлений довідник типів об’єктів оподаткування. Зокрема, перелік доповнено такими об’єктами оподаткування:

 

 

 

 

 

  • 705 – СВЕРДЛОВИНА
  • 706 – КАБЕЛЬНА ЛЕП
  • 707 – ВИМIРЮВАЛЬНИЙ ПРИЛАД
  • 708 – ГАЗОПРОВIД
  • 709 – ГУСЕНИЧНА ТЕХНIКА ДЛЯ ВСIХ ВИДIВ РОБIТ
  • 710 – КОЛIСНА ТЕХНIКА ДЛЯ ВСIХ ВИДIВ РОБIТ

 

 

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

 


Відображення амортизації основних засобів у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

Фіскали роз’яснюють: у рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків (витрат).

При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.

Враховуючи те, що дані, наведені у Звіті, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, всі суми доходів та витрат (у т. ч. суми нарахованої амортизації основних засобів), сформовані за правилами бухгалтерського обліку мають бути відображені у Звіті. Тобто, суми доходів та витрат (у т. ч. суми нарахованої амортизації основних засобів), які не відображені у рядках 1.1 – 1.10 та 2.1 – 2.5 Звіту, відображаються у рядках 1.11 «Інші доходи» та 2.6 «Інші видатки (витрати)» Звіту.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Коригувальні різниці при компенсації витрат на повернення товарів, придбаних в Інтернет-магазині

Фіскали пояснюють: відшкодування продавцем витрат споживача у зв’язку з поверненням таким споживачем продукції відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-ХІІ не підпадає під визначення неустойки (штрафу, пені) згідно з нормами Цивільного кодексу.

Отже, у разі здійснення платником ПНП компенсації витрат споживача на повернення товарів в рамках виконання гарантійних зобов’язань при проведенні роздрібного продажу товарів через Інтернет-магазин на користь споживача у порядку, встановленому Законом № 1023, різниця для коригування фінансового результату податкового (звітного) періоду відповідно до пп. 140.5.11 ПКУ не виникає.

 

 

Лист ДФС України від 02.11.2018 № 4667/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


ПН та РК за новою формою слід складати з 1 грудня

Наказ № 763 опубліковано 06.11.2018 в «Офіційному віснику України» №85, та набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його офіційного опублікування, крім абз. 2 п. 6 і п. 8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених цим наказом, які вступають в силу з 01.01.2020 року.

Таким чином, затверджені зміни до форми ПН, РК і порядок їх заповнення слід застосовувати з 1.12.2018 року.

 

Наказ Мінфіна № 763 від 17.09.2018 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року N 1307»

 

Дивіться відео  на тему:


Податковий кредит при оплаті за рахунок бюджетних коштів формується тільки за датою оплати

Фіскали наголошують: пунктом 187.7 ПКУ визначено особливий порядок виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів / послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, а дата виникнення права на податковий кредит у платника податків, який здійснює оплату придбаного товару за рахунок бюджетних коштів, не може бути визначена раніше дати оплати.

Оскільки у постачальника товарів / послуг, оплата за які здійснюється за рахунок бюджетних коштів, датою виникнення податкових зобов’язань є дата зарахування таких коштів на його банківський рахунок, то податкова накладна, складена за датою відвантаження товарів, вважається помилковою і не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем – бюджетною установою.

 

Лист ДФС України від 08.10.2018 № 4316/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Виправлення помилок за результатами перевірки в декларації з ПДВ

Фіскали роз’яснюють: для перенесення суми від’ємного значення, заниження якого виявлено контролюючим органом при проведенні перевірки

(встановлено порушення порядку заповнення дод. 10 «Розрахунок сум ПДВ за операціями із с/г товарами/послугами, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок» в частині розподілу сум податку між податковим кредитом за операціями із зерновими технічними культурами (таб.1 дод.10) та операціями з с/г товарами/послугами (крім операцій із зерновими технічними культурами) (таб. 3 дод.10), що призвело до заниження від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового (звітного) періоду (р. 21), у декларації за грудень 2016 року),

необхідно подати уточнюючий розрахунок за звітний (податковий) період січень 2017 року, в якому збільшити суму від’ємного значення, а в декларації з ПДВ наступного звітного (податкового) періоду відобразити суму такого від’ємного значення в р. 16.3 «збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу».

При цьому обов’язково заповнюється таблиця «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового рішення та/або уточнюючого розрахунку», в якій необхідно вказати дату, номер уточнюючого розрахунку та суму, на яку збільшено від’ємне значення.

 

Лист ДФС України від 31.10.2018  № 4646/6/99-99-12-02-01-15/ІПК

 


ПН враховується у реєстраційній сумі, навіть якщо зареєстрована без факту здійснення господарської операції

Фіскали нагадують: обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в такій ПН (не підтвердженій первинними документами) і РК до неї, не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ.

При цьому суми ПДВ, зазначені у ПН, складеній без факту здійснення господарської операції, та РК до неї, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми.

Безпідставне складання та реєстрація в ЄРПН ПН без фактичного здійснення господарських операцій, за якими відповідно до норм ПКУ складаються та реєструються ПН в ЄРПН, призводить до виникнення показника «∑Перевищ» та подальшого відповідного зменшення реєстраційної суми на суму ПДВ, зазначену у таких безпідставно складених та зареєстрованих в ЄРПН ПН та РК до них.

Отже, для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь в частині розрахунку показника «∑Перевищ» платникам податків необхідно чітко дотримуватися норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі при складанні та реєстрації в ЄРПН ПН.

 

Лист ДФС України від 02.11.2018 № 4677/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

 

 
 

Скасування реєстрації КОРО по-новому

ДФС України повідомила про порядок скасування реєстрації КОРО на РРО якщо суб’єкт господарювання прийняв рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.

Питання скасування реєстрації КОРО у таких випадках визначені затвердженими наказом Мінфіну від 14.06.2016 №547, нормативно-правовими актами:

  • Порядком реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги);
  • Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, КОРО.

Згідно з наказом Мінфіну від 20.09.2018  №773, до названих порядків внесені зміни, якими встановлено таке.

Суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії. У такому випадку суб’єкт господарювання має право:

  • не реєструвати КОРО на новий РРО, про що зазначає у заяві про реєстрацію РРО за ф. №1-РРО (додаток 1 до Порядку реєстрації РРО);
  • скасувати реєстрацію КОРО на вже зареєстрований РРО, подавши заяву про скасування реєстрації книги за ф. №2-КОРО (додаток 4 до Порядку реєстрації КОРО).

Суб’єкти господарювання, які прийняли таке рішення, не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії. Рішення суб’єкт господарювання приймає у вигляді розпорядчого документа, засвідчена копія якого додається до відповідної заяви. Про наявність такого додатку має бути зазначено у відповідній частині заяви. У разі одночасного подання одним суб’єктом господарювання заяв про скасування реєстрації КОРО на РРО, що зареєстровані в одній або кількох господарських одиницях, на діяльність яких поширюється таке рішення, суб’єкт господарювання може подати одну копію розпорядчого документа (додати до першої заяви).

Для таких РРО у реєстраційному посвідченні зазначається, що КОРО на цей РРО не реєструвалась. У зв’язку з цим до заяви за ф. №2-КОРО у цих випадках має бути додане реєстраційне посвідчення на РРО та про наявність такого додатку зазначено у відповідній частині заяви.

Разом із заявою за ф. №2-КОРО суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу КОРО (КОРО, якщо на діючій РРО зареєстровано більше одної книги), реєстрація якої (яких) скасовується. Книга має бути належно заповнена до дати подання заяви за ф. №2-КОРО включно.

Посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви про скасування реєстрації КОРО і додатків до неї, проводить скасування реєстрації КОРО шляхом віднесення даних до інформаційної системи ДФС.

Про скасування реєстрації КОРО посадова особа контролюючого органу здійснює запис на титульній сторінці КОРО із зазначенням дати, причини та підстави для скасування реєстрації КОРО. Після останнього запису у книзі робиться запис «У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється» та зазначаються реквізити розпорядчого документа, копія якого подана до органу ДФС. Запис у КОРО засвідчується підписом посадової особи та печаткою контролюючого органу. Книги, реєстрація яких скасована, зберігаються у суб’єктів господарювання відповідно до Закону.

Після реєстрації нового РРО без КОРО або скасування реєстрації КОРО на вже зареєстрований РРО контролюючий орган формує нове реєстраційне посвідчення на РРО із внесенням після рядка «Дата реєстрації РРО» запису «Книга ОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється».

 

За матеріалами ДФС у Дніпропетровській області

 


Розрахункові операції турагентів

Фіскали наголошують: незважаючи на те, що до договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, туристична послуга не є побутовою. Побутові послуги населенню перераховані в п. 291.7 ПКУ.

Квитанція за формою № ПО-Д2 призначена для оформлення послуг, наданих в присутності замовника, чого ніяк не можна сказати про туристичні послуги, які явно будуть надані пізніше, ніж оформляється договір.

Тому, квитанція форми № ПО-Д2 при здійсненні розрахунків за туристичні послуги не застосовується.

 

Лист ДФС України від 08.10.2018 № 4307/К/99-99-13-01-02-14/ІПК

 


Добові, якщо протягом доби відрядження було як на території України, так і за її межами

Фіскали пояснюють: основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59 При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію №59 як допоміжний (довідковий) документ.

Згідно з п. п. 16.2 п. 16 розділу ІІІ Інструкції № 59 добові витрати за час перебування у відрядженні відшкодовуються в межах затверджених сум, зокрема:

  • за кожний день перебування у відрядженні, включаючи день вибуття та прибуття, – за нормами, що встановлені для держави, до якої відряджено працівника;
  • якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до іноземних держав, або повертаючись з відповідної держави, має пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України, то відшкодування витрат на відрядження за період проїзду територією України здійснюється в порядку, передбаченому для службових відряджень у межах України.

При цьому добові витрати з дня останньої пересадки на інший транспортний засіб (вибуття з готелю, мотелю, іншого житлового приміщення) на території України під час прямування у відрядження за кордон і до дня першої пересадки на інший транспортний засіб (зупинки в готелі, мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України (включно) під час повернення в Україну відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон. У разі якщо день вибуття у відрядження або день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи збігається з днем вказаної пересадки (зупинки), добові витрати за відповідні день вибуття або день прибуття відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон.

При відсутності такої пересадки (зупинки) добові витрати відшкодовуються за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, – за нормами, встановленими для відряджень за кордон.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Дивіться інфографіку на тему:

 

Безоплатне відвідування працівниками спортзалу оподатковується ПДФО та військовим збором, проте не ЄСВ

Фіскали роз’яснюють: вартість безоплатного відвідування працівниками приміщень (власних та орендованих) пристосованих для занять спортом (тренажерного залу, залу для занять йогою), майданчиків для гри в футбол тощо, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника як інший дохід та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

Базою нарахування ЄСВ для платників, визначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).

Таким чином, вартість безоплатного відвідування працівниками приміщень (власних та орендованих) пристосованих для занять спортом (тренажерного залу, залу для занять йогою), майданчиків для гри в футбол тощо, не є виплатою, яка включається до заробітної плати або до суми винагороди за цивільно-правовим договором. Отже, зазначений дохід не є базою нарахування ЄСВ.

 

Лист ДФС України від 29.10.2018 № 4624/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 

Читайте статтю на тему:

 

Відображення в ф. № 1ДФ суми сплаченої роботодавцем за навчання

Фіскали нагадують: згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу для її підготовки чи перепідготовки відображається в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ за ознакою доходу «145».

 

 

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Волинській області

 


Податкова знижка для аспіранта можливо лише з 01.01.2017 року

Фіскали роз’яснюють: з 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 21.12.2016 № 1797-VIII, яким внесено зміни, зокрема, до пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 163 ПКУ, згідно з яким платник податку має право включити до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Однак з метою реалізації права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених на навчання за підсумками 2016 року, застосовуються норми ПКУ, чинні у 2016 року.

Згідно з редакцією пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, яка діяла до 01.01.2017, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розмір місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн, у розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлено Законом України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту»

Відповідно до ст. 61 Закону № 1556-VII особами, які навчаються у вищих навчальних закладах, є, зокрема, здобувачі вищої освіти. Здобувачем вищої освіти є, зокрема, аспірант, тобто особа, зарахована до вищого навчального закладу (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії.

Отже, платники податків, які навчаються в аспірантурі, є здобувачами вищої освіти і відповідно мають право на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладів освіти за навчання в аспірантурі за умови дотримання вимог ст. 166 ПКУ.

 

Лист ДФС України від 25.10.2017 № 2383/М/99-99-13-01-03-14/ІПК

 


Код бюджетної класифікації ПДФО з доходів у вигляді додаткового блага

Фіскали зазначили: при сплаті до бюджету ПДФО із сум доходу отриманого платником податку як додаткове благо необхідно відображати код бюджетної класифікації 11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата

 

 

 

Лист ДФС України від 01.11.2018 № 4651/ІПК/13-01-13-01-12

 


Вартість позичених основних засобів не включається до доходу «єдиноподатника»

Фіскали нагадали: до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (п.292.3 ПКУ)

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості такіх товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Ст. 827 ЦКУ встановлено, що за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Отже, якщо у договорі позички визначено термін безоплатного користування єдинником отриманими основними засобами, і такий термін не перевищує терміну їх амортизації, то вартість таких основних засобів не включається до складу доходу, що оподатковується єдиним податком.

 

Лист ДФС від 30.10.2018 № 4633/6/99-99-12-02-03-15/ІПК.

 


Внесення змін до Реєстру ФОП – «єдиноподатником» при зміні місця проживання чи нового виду діяльності

Фіскали роз’яснюють: для внесення змін до реєстру платників єдиного податку при зміні відомостей (місця здійснення діяльності, податкової адреси та ін.) платник повинен подати заяву про зміни у встановлені ПКУ строки.

За бажанням такого платника контролюючий орган видає витяг з реєстру платників єдиного податку.

Платнику єдиного податку варто взяти до уваги, що у разі зміни відомостей (прізвище, ім’я, по батькові ФОП, РНОКПП або серія та номер паспорта, податкової адреси, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності та ставок єдиного податку), зміни до реєстру платників єдиного податку вносяться в день подання платником відповідної заяви.

У разі зміни прізвища, імені, по батькові ФОП або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін.

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку І і ІІ груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку ІІІ групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни.

Строки подання заяви на зміну ставки та групи платників єдиного податку визначені в п. 293.8 ПКУ.

 

За матеріалами ДФС у Чернівецькій області

 


Коригування доходу ФОПом-«єдиноподатником»

Фіскали нагадують: дохід ФОПа-«єдиноподатника» визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ПКУ).

Дані книги обліку доходів (обліку доходів і витрат) використовуються ФОП-«єдиноподатником» для заповнення податкової Декларації платника єдиного податку.

До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (пп. 5 п. 292.11 ПКУ).

У ситуації, коли повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) у разі розірвання договору відбувається у періоді їх отримання, такі кошти не включаються до складу доходу ФОП-«єдиноподатника» І – ІІІ груп та не підлягають відображенню у податковій декларації.

У разі ж, якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) відбувається в іншому податковому періоді, ФОП-«єдиноподатник» І – ІІІ груп повинна включити таку суму коштів до складу доходу у звітному періоді, в якому ці кошти отримано, та здійснити перерахунок доходу у звітному податковому періоді, в якому відбувається їх повернення.

 

За матеріалами ДФС у Дніпропетровській області

 


Сплати ЄСВ з нарахованої допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами

Фіскали повідомляють: обчислення ЄСВ платниками, зокрема, підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується ЄСВ (пп. 1 п. 3 розділу IV Інструкції № 449).

Нараховані за відповідний календарний місяць суми ЄСВ сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується ЄСВ (пп. 6 п. 3 розділу IV Інструкції № 449).

У разі якщо останній день строків сплати ЄСВ, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄСВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 11 розділу IV Інструкції № 449).

Отже, роботодавець зобов’язаний сплатити ЄСВ з нарахованої за відповідний календарний місяць суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Роботи які можна і не можна виконувати за договором ЦПХ

Фахівці Держпраці зазначили: основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності.

За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Тобто предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.

Водночас чіткого переліку робіт, при виконані яких не можна укладати цивільно-правові угоди не має, адже такі угоди застосовуються, як правило, для виконання разової конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів і у разі досягнення цієї мети, договір вважається виконаним і дія його припиняється.

За наявності ознак, притаманних трудовим відносинам (ст. 21 КЗпП), повинен укладатися трудовий договір, а не договір цивільно-правового характеру.

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Хмельницькій області

 

Читайте статтю на тему:

 

Особливості стажування та випробувальний термін працівника

Фахівці Держпраці наголошують: працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ (ч. 3 ст. 24 КЗпП).

Законодавством про працю взагалі не передбачено права роботодавця приймати працівника на стажування, особливо на безоплатне. При цьому, якщо роботодавець бажає пересвідчитися у належних професійних якостях працівника, трудовим договором може бути обумовлено встановлення випробувального строку.

Випробувальний термін при прийнятті на роботу становить:

  • не більше 3 місяців — у загальних випадках;
  • не більше 1 місяця — для робітників;
  • не більше 6 місяців — в окремих випадках за погодженням з профспілкою.

Термін випробування вважається завершеним, якщо працівник продовжує працювати, тобто успішно пройшов термін випробування. Розірвання трудового договору з таким працівником стає можливим лише в загальному порядку. Після закінчення випробування трудовий договір такого працівника стає безстроковим. Новий наказ в цьому випадку не видається.

До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.

Працівник, який не відповідає займаній посаді або виконуваній роботі, звільняється впродовж терміну випробування, про що письмово повідомляється за 3 дні.

Стажування може вважатися правомірним лише у тому випадку, якщо воно проводиться у спосіб та порядок визначений Законом. Наприклад, статтею 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено проходження стажування під керівництвом адвоката особою, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.

Статтею 29 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено проходження стажування студентами вищих та учнями професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем “кваліфікований робітник”, “молодший спеціаліст”, “бакалавр”, “спеціаліст” та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час. При цьому, про проходження такого стажування роботодавцем вноситься запис до трудової книжки.

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Львівській області

 

Дивіться відео на тему

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатись на наші новини


X