Дайджест нoвин “Податки і облік”
з 04.06.2018 пo 10.06.2018
Зміна реквізитів рахунків для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів
На виконання Пріоритетних напрямів діяльності ДКС України на 2018 рік щодо запровадження централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів внесено зміни до наказів Мінфіну України:
- від 22.06.2012 №758, яким затверджено Порядок відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Держказначейства України;
- від 29.01.2013 №43, яким затверджено Порядок казначейського обслуговування доходів та інших надходжень держбюджету;
- від 23.08.2012 №938, яким затверджено Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів.
У зв’язку зі зміною порядку відкриття дохідних рахунків з 02.07.2018 рахунки для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів за новими реквізитами будуть відкриті на балансі ДКС України (МФО 899998).
У другій декаді червня реквізити рахунків будуть розміщені на веб-сторінках ГУ ДКС України та доведені до органів, які контролюють справляння надходжень бюджету.
За матеріалами ДКС України
Строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН
Фіскали наголошують, що реєстрація ПН/РКдо податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для ПН/РК до ПН, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для ПН/РК до ПН, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем (покупцем).
Також фіскали нагадують: операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години.
Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, – такий день вважається операційним днем.
За матеріалами ГУ ДФС у Київській області
ПДВ при списанні імпортованих товарів
Фіскали роз’яснюють: оскільки платником ПДВ здійснюється операція зі списання імпортованих товарів, то вони визначаються такими, що використані в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника.
А отже, відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно з п. 189.1 ст.189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену ПН за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ.
Особливості складання зведених ПН у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ визначено п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.2015 № 1307.
Враховуючи те, що згідно з п. 201.12 ст. 201 ПКУ у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку, при нарахуванні податкових зобов’язань згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ на товари, ввезені на митну територію України, у графі 2 «Номенклатура товарів/послуг продавця» такої зведеної ПН зазначаються дати і номери митних декларацій, відповідно до яких нараховуються податкові зобов’язання.
Лист ГУ ДФС України від 01.06.2018 № 2406/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Дивіться відео на тему:
Курсові різниці для спрощеної системи
ПН при трьохсторонньому договорі
Фіскали зазначили, що ПН за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та за конкретною господарською операцією з постачання товарів/послуг.
Отже, у ситуації з трьохсторонніми договорами поставки товарів/послуг, незалежно від того, хто здійснює оплату за поставлені товари/послуги, ПН повинна бути складена безпосередньо на ту особу, яка є покупцем/отримувачем таких товарів чи послуг.
Лист ГУ ДФС України від 01.06.2018 №2417/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Фінансові наслідки за факт нероздрукування чека вперше
До суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за порушення вимог Закону України від 06.07.1995 № 265 «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:
- вчинене вперше — 1 грн;
- за кожне наступне вчинене порушення — 100 % вартості проданих товарів (послуг) із встановленими вище порушеннями.
Крім цього, за порушення вимог Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності.
Зокрема, відповідно до ст. 1551 Кодексу України про адміністративні правопорушення за встановлені порушення застосовується:
- штраф у розмірі від 2 до 5 НМДГ до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням законом порядку проведення розрахунків;
- штраф від 5 до 10 НМДГ до посадових осіб.
Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, тягнуть за собою накладення штрафу:
- від 5 до 10 НМДГ на осіб, які здійснюють розрахункові операції;
- від 10 до 20 НМДГ на посадових осіб.
За матеріалами ГУ ДФС у Рівненській області
Готівка не в скриньці РРО
Фіскали роз’яснюють: якщо підприємство не має можливості зберігати всю суму готівкових коштів яка залишилась на кінець робочого дня у скриньці РРО, то частину готівки можна зберігати в сейфі за умови його знаходження на місці проведення розрахунків без проведення операції «службова видача». При цьому сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (у скриньці РРО та сейфі) має відповідати сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО.
Задля уникнення можливого порушення Закону про РРО фіскали рекомендують забезпечити виконання наступних вимог:
- сейф повинен знаходитись на місці проведення розрахунків;
- сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (разом у сейфі та РРО) має відповідати сумі коштів у денному звіті реєстратора (Z-Звіт);
- у такому сейфі повинна зберігатись лише виручка від реалізації з використанням РРО. Недопустимо наявність особистих речей касира чи інших осіб у такому сейфі;
- застосування сейфу для зберігання готівкових коштів з РРО повинно бути оформлено наказом керівника підприємства..
Лист ГУ ДФС у Волинській області від 24.05.2018 № 2301/ІПК/03-20-14-05-11
Дивіться інфографіку на тему:
Що робити, якщо перевищено ліміт каси?
Податок на житлову нерухомість фізичних осіб
Фіскали нагадують: обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у порядку, визначеному пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної згідно з пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки, встановленої за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує у 2017 р. – 1,5 %. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м2 бази оподаткування.
При цьому фізична особа – власник об’єкта нерухомості загальна площа якого перевищує 300 м2 (для квартири) та/або 500 м2 (для будинку), до обчисленої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, додатково сплачує 25000 грн на рік за кожний такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
За матеріалами ГУ ДФС у Рівненській області
Дивіться відео на тему:
“Оренда рухомого та нерухомого майна у власника чи директора Як правильно оформити договір”
Договори ЗЕД та декларування валютних цінностей
Фіскали в індивідуальній консультації нагадали, що строк загальної позовної давності встановлюється тривалістю у 3 роки (ст.257 ЦКУ).
Однак, для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність, зокрема, для договорів у міжнародній купівлі-продажу товарів – встановлюється Конвенцією, що затверджена Постановою №3382. В такому випадку строк позовної давності становить 4 роки (ст. 8 Конвенції).
Таким чином, платник ПНП може застосовувати до заборгованості, що виникла за зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу товарів, термін позовної давності 4 роки за умови, що сторони договору належать до країн – учасниць Конвенції та умови договору передбачають застосування норм Конвенції.
Срок позовної давності минає не пізніше, ніж через 10 років з дня, коли цей строк розпочався (ст. 23 Конвенції).
Щодо відображення у декларації про валютні цінності, то слід нагадати : декларуванню підлягає й майно резидента, що знаходиться за кордоном. А до майна відносяться не тільки речі, але й майнові права та обов’язки (ст. 190 ПКУ). Майнове право підприємство не втрачає навіть у разі списання заборгованості з балансу.
Тому, не дивлячись на те, що заборгованість визнана безнадійною і підлягає списанню, фіскалиі стверджують, що така заборгованість повинна продовжувати відображатись у декларації про валютні цінності. Не декларуват можна лише після втрати майнових прав, яке підтверджено документально.
Лист ГУ ДФС України від 29.05.2018 р. №2362/6/99-99-14-03-03-15/ІПК
ППР нерезидентам – власникам земельних ділянок
Контролюючі органи фізичним особам до 1 липня поточного року надсилають податкові повідомлення-рішення про нарахування земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності
Нарахування проводиться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки.
Суми земельного податку та орендної плати, зазначені в податкових повідомленнях-рішеннях, підлягають сплаті протягом 60 днів з дня їх вручення.
Водночас фізичні особи — нерезиденти, які не проживають в Україні, повинні повідомити свою адресу постійного проживання контролюючий орган за місцезнаходженням земельної ділянки для надіслання податкових повідомлень-рішень про внесення земельного податку або орендної плати.
За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області
Дивіться інфографіку на тему:
Відшкодування за договором страхування з ПДФО
Фіскали нагадують: з метою оподаткування ПДФО до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку — фізичної особи не включається сума страхового відшкодування, отриманого за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя у разі якщо під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не перевищує розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.
Страховик-резидент, що нараховує (виплачує) страхові виплати, виконує функції податкового агента в частині повідомлення органа ДФС у податковому розрахунку за формою № 1ДФ за ознакою доходу «151».
У разі страхового випадку факт заподіяння шкоди застрахованій особі має бути належним чином підтверджено.
Якщо факт нанесення шкоди застрахованій особі документально не підтверджено, податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету ПДФО із суми страхової виплати за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%.
За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області
ПДФО при профілактичному огляді працівників за рахунок роботодавця
Фіскали роз’яснюють: з метою оподаткування ПДФО до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку — фізичної особи не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються, зокрема, в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом «Про захист населення від інфекційних хвороб».
Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядок проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 № 559.
Якщо за рахунок коштів юридичної особи (роботодавця) проводиться медичний огляд фізичних осіб (працівників), які не зазначені у Переліку № 559, то вартість такого огляду включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівників і оподатковується податком на доходи фізичних осіб (18 %) та військовим збором (1,5 %) на загальних підставах.
За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області
Читайте статтю на тему:
Дохід «єдиноподатника» – юридичної особи при продажі валюти
Фіскали наголошують: якщо іноземна валюта, яка надійшла на валютний рахунок «єдиноподатника» від здійснення операції з експорту товарів (робіт, послуг), продається до дати звітного балансу (протягом одного кварталу), то у складі доходу враховується тільки позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку такої іноземної валюти в гривні на дату її надходження на валютний рахунок.
Якщо іноземна валюта, яка надійшла на валютний рахунок платника «єдиноподатника» від здійснення операції з експорту товарів (робіт, послуг), до кінця кварталу (до дати звітного балансу) обліковується на рахунку, то на дату закінчення звітного кварталу платник має здійснити перерахунок такої іноземної валюти згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку з відповідним врахуванням у складі доходу тільки позитивної різниці від здійснення такого перерахунку.
У разі продажу іноземної валюти після дати звітного балансу у складі доходу враховується тільки позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку такої іноземної валюти в гривні на дату закінчення попереднього звітного кварталу.
Під категорія «ЗІР» 108.01.02
Дохід «єдиноподатника» при продажі основних засобів
У разі продажу основних засобів юридичними особами — «єдиноподатниками», дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів (п.292.2 ст. 292 ПКУ).
Якщо основні засоби продано після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
За матеріалами ГУ ДФС у Рівненській області
Адвокатське бюро може бути «єдиноподатником»
Фіскали роз’яснюють: п. 291.3 ст. 291 ПКУ визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХІV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу ХІV Кодексу.
Нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено види діяльності, що не дають права суб’єктам господарювання бути платниками єдиного податку першої — третьої груп. На юридичну особу — адвокатське бюро норми п. 291.5 ст. 291 Кодексу не поширюються.
Таким чином, адвокатське бюро як юридична особа може обрати або перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за умови відповідності вимогам, встановленим главою 1 розділу ХІV ПКУ.
За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Відображення в книзі коштів отриманих за договором комісії «єдиноподатником»
Фіскали роз’яснили: у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (пп. 292.4 п. 292 ПКУ).
У день отримання ФОП — платником єдиного податку коштів від виконання робіт (послуг) за договорами комісії або транспортного експедирування у Книзі обліку доходів відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою за такими договорами.
При заповненні податкової декларації платника єдиного податку — «єдиноподатником» до доходу включається сума отриманої винагороди повіреного (агента) відповідно до графи 6 Книги обліку доходів.
Лист ДФС України від 25.05.2018 №2337/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК
Посередництво щодо купівлі-продажу нерухомості будучи «єдиноподатником» можна здійснювати лише на 3-й групі
Фіскали нагадують: до 2- ї групи платників єдиного податку належать підприємці, які надають послуги, в т. ч. побутові, платникам єдиного податку та/або населенню, виробляють та/або продають товари, провадять діяльність у сфері ресторанного господарства. При цьому вони протягом календарного року мають дотримуватися таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 1 500 000 грн. (п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ)
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОПів, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009: 2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до 3- ї групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Лист ДФС від 31.05.2018 № 2396/К/99-99-13-01-02-14/ІПК
Читайте статтю на тему:
Звіт з ЄСВ у випадку перебування єдиного працівника в декреті
Фіскали роз’яснили: Звіт ЄСВ формується та подається незалежно від того, чи нараховувався дохід найманим працівникам (застрахованим особам).
Тобто страхувальник, штатна чисельність якого складається з одного найманого працівника, який знаходиться у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологам, зобов’язаний формувати таблицю 1 додатка 4 до Порядку № 435 з прочерками.
При цьому оскільки згідно з пп. 3.2.2 п. 3.2 розділу 3 Інструкції № 286 при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені в пп. 2.4, 2.5 розділу 2 Інструкції №286, крім працівників, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або у відпустці для догляду за дитиною, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку, то в таблиці 1 додатка 4 до Порядку №435 показник «Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб» не заповнюється, а в реквізиті «Штатна чисельність працівників» проставляється «1».
Підкатегорія «ЗІР» 301.06.01
Зміни в Порядку обліку платників ЄСВ
З 08.06.2018 набрав чинності наказ Мінфіну України від 29.03.2018 № 393 «Про затвердження змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування».
Наказом визначається форма заяви про взяття на облік платника ЄСВ (члена фермерського господарства) (форма № 12-ЄСВ) та процедури взяття на облік платників ЄСВ – членів фермерського господарства.
Заява за формою № 12-ЄСВ подається членом фермерського господарства до контролюючого органу за його місцем проживання та окрім члена фермерського господарства підписується Головою фермерського господарства, членом якого він є.
Також наказом визначаються процедури заміни повідомлення про взяття на облік платників ЄСВ за формою № 2-ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
У разі внесення змін до даних, що зазначаються у повідомленні за формою № 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім’я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску, контролюючого органу, в якому платник ЄСВ перебуває на обліку тощо), таке повідомлення підлягає заміні у контролюючому органі.
Контролюючий орган видає (надсилає) платнику ЄСВ нове повідомлення протягом 2-х робочих днів після отримання від платника заяви із зазначенням причин заміни та старого повідомлення.
У такому самому порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.
За матеріалами Прес-служба ДФС України
Оплата праці неповнолітньому працівнику
Оплата праці неповнолітньому працівнику (17 років), який працює 20 год на тиждень, а не 36 год проводиться пропорційно відпрацьованому часу з урахуванням застосування скороченої тривалості робочого часу.
Для працівників віком від 16 до 18 років встановлюється скорочена тривалість робочого часу – 36 годин на тиждень (ст. 51 КЗпП).
Заробітна плата працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як і працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи. Водночас, заробітна плата є винагородою, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 194 КЗпП).
У зв’язку з цим, у разі роботи на умовах неповного робочого часу, оплата праці має здійснюватися пропорційно відпрацьованому часу з урахуванням застосуванням скороченої тривалості робочого часу.
Слід пам’ятати, що розмір мінімальної заробітної плати має бути не меншим від розміру мінімальної заробітної плати, розрахованої пропорційно виконаній працівником нормі (ч. 5 ст. 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/92-ВР).
За матеріалами Держпраці у Чернігівській області
Дивіться відео на тему:
Підбірку підготувала:
Лоза Галина,
представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”,
спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг
