Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 26.12.2018 пo 01.01.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 02 Jan 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

з 26.12.2018 пo 01.01.2019

 

Воєнний стан – закінчено

26 грудня 2018 року о 14:00 закінчився введений Указом Президента № 393/2018 в 10 областях України терміном на 30 діб військовий стан.

Відповідно до Закону № 2630-VIII «Про затвердження Указу Президента України» Про введення воєнного стану в Україні», прийнятому на позачерговому засіданні ВР 26 листопада, військовий стан вводилося в Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, а також Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях та внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії.

6 листопада 2018 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента № 393/2018 «Про введення воєнного стану в Україні». Згодом Президент підписав відповідний Закон № 2630-VIII.

Президент зазначив, що Указ про введення воєнного стану в Україні не передбачав обмеження прав громадян і ЗМІ.

Таке рішення було пов’язане з черговим актом збройної агресії з боку Російської Федерації, який стався в районі Керченської протоки проти кораблів ВМС.

Президент на засіданні Ради нацбезпеки і оборони, яке відбулося 26.12.2018 року, заявив про припинення воєнного стану, введеного в окремих областях України.

 

За інформацією Адміністрації Президента України

 

Дивіться інфографіку на тему:

 

Що дасть звичайним людям і юристам електронний суд.
Розпочато тестування підсистеми “Електронний суд” в місцевих і апеляційних судах

У всіх місцевих і апеляційних судах України (пілотних судах) введений тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд». Таке рішення було прийнято з метою забезпечення обміну електронними документами між судами та учасниками судового процесу.

Про це йдеться в наказі Державної судової адміністрації від 22 грудня 2018 року № 628.

Місцевим та апеляційним судам під час тестового режиму експлуатації підсистеми «Електронний суд» в частині функціонування підсистеми електронного суду необхідно керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Згідно з наказом ДП «Інформаційні судові системи» має провести необхідні настройки підсистеми «Електронний суд», підключеної до місцевих та апеляційних судів, і навчити відповідальних працівників апаратів цих судів з питань організації роботи у зазначеній підсистемі.

З дня видання наказу № 628 визнано таким, що втратив чинність, наказ ДСА від 23 березня 2017 року № 367 «Про проведення дослідної експлуатації підсистеми» «Електронний суд» в пілотних судах».

З 1 березня запустять Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, оскільки 1 грудня в газеті «Голос України» було опубліковано оголошення про створення та забезпечення її функціонування.

З 4 червня до «Електронного суду» було підключено 18 пілотних судів. У зв’язку з введенням єдиної системи повинен бути змінений порядок ведення реєстру судових рішень. Для повноцінного запуску «Електронного суду» суди повинні відсканувати справи. ДСА вже ввела новий формат кодів судів.

Наказ Державної судової адміністрації від 22.12.2018 року № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах»

 
Що дасть електронний суд юристам: 
 
1. Можливість швидкого подання в суд позовів, заперечень та заяв. Не потрібно буде їхати у нічне відділення пошти для того, щоб встигнути подати що-небудь в останній день строку;
2. Можливість повідомляти сторони спору про наявність нових процесуальних документів у справі. Всі заяви та копії автоматично будуть пересилатись сторонам, у котрих тепер буде меньше підстав для прохання переривів в судовому засіданні та затягування судового розгляду. Одного разу зареєструвавшись в системі, сторона автоматично буде отримувати всі документи по всім судовим процесам, в котрі вона залучена.
3. Нарешті у юристів та адвокатів відберуть право на відмовки: “я не отримував”, “де доказ, що я прочитав СМС” і т.д. Тепер за ідентифікаційним кодом або кодом ЄДРПОУ можна буде відправляти будь-яке повідомлення на авторизовану електронну пошту особи;
4. Пришвидшене правосуддя та контроль над складанням судом рішень та ухвал по справі. 
 
Що дасть електронний суд звичайним людям: 
 
1. Можливість самостійно подавати нескладні позови, без необхідності “гуглити” проекти заяв;
2. Можливість контролю свого подання. Якщо сторона справи буде мати окрему реєстрацію в Електронному суді, то вона зможе контролювати всі процесуальні дії свого представника, і що не менш важливо – їх своєчасність;
3. Миттєве повідомлення про поданий позов проти особи.
 
Як можна буде користуватись електронним судом?
 
Для того, щоб скористатись даною системою, необхідно здійснити наступні дії:
1. Якщо немає облікового запису на mail.gov.ua.
Якщо Ви раніше не мали необхідності або можливості вікрити собі поштову скриньку на домені  mail.gov.ua, саме час зробити це. оскільки без облікового запису (поштової скриньки) направляти та отримувати процесуальні документи ви не зможете, попереджують правозахисники. 
 
Що для цього потрібно:
  • Отримати ЕЦП (Елетронний цифровий підпис), наданого Акредированим центром сертифікації ключів (ЦСК). Їх перелік надається при реєстрації облікового запису;
  • Перейти на сайт e-court.gov.ua;
  • Зареєструватись як новий користувач. Якщо Ви маєте наміри подавати документи через систему “Електронний суд”, потрібно зареєструватись через ЕЦП.

2. Якщо обліковий запис є на  mail.gov.ua.

Якщо вже є реєстрація на  e-court.gov.ua і поштоваа скринька, необхідно тільки отримати електронний цифровий підпис, що надається Акредитованим центром сертифікації ключів, та прив’язати ключ ЕЦП в профілі користувача. Після цього можна користуватись. 

 

Читайте статтю на тему:

 

Повна фіксація судового засідання і процесуальних дій

З 1 січня вступають в дію норми Закону від 16.11.2017 року № 2213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» щодо застосування в ході судового розгляду відеозаписувальних технічних засобів. В ході судового розгляду і в випадках, передбачених КПК, при досудовому розслідуванні забезпечується повне фіксування судового засідання і процесуальних дій за допомогою звуко- і відеозаписувальних технічних засобів.

Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом. Звуко- або відеозапис в ході проведення слідчим, прокурором обшуку є невід’ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані в запису, не можуть бути внесені в протокол обшуку і використані як доказ у кримінальному провадженні. Виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку обов’язково фіксується за допомогою звуко- і відеозаписувальних технічних засобів. Право безперешкодної фіксації проведення обшуку за допомогою відеозапису надається стороні захисту.

 

Закон України від 16.11.2017 року № 2213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»

 


Перелік офшорних зон доповнений п’ятьма країнами

Уряд визначив підстави включення держав до переліку офшорних зон розпорядженням № 1079-р, яке було прийнято на засіданні Уряду 27 грудня 2018 року.

Також був оновлений перелік офшорних зон з урахуванням даних Глобального форуму з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей і ОЕСР. Зокрема, до цього переліку віднесено такі держави: Тринідад і Тобаго, Намібія, Гуам, Палау і Американське Самоа.

Розширення переліку має забезпечити функціонування системи фінмоніторингу з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення.

 

Розпорядження КМУ від 27.12.2018 року № 1079-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. № 143»

 


Працівники-надомники. Особливості оформлення

Фахівці Держпраці наголошують: трудовий договір з надомниками варто укладати в письмовій формі, оскільки лише так можна визначити всі основні й додаткові зобов’язання сторін.

Зокрема, у договорі слід зазначити: найменування підприємства-роботодавця; адресу робочого місця надомника; конкретні умови праці працівника та методи її обчислення; перелік і види робіт, які виконуватиме співробітник; порядок отримання завдань і звітування за виконану роботу; умови оплати праці; строк дії договору, якщо це строковий договір, або дату початку роботи за безстроковим договором; адресу робочого місця надомника за місцем його проживання тощо.

Договір з працівником-надомником може бути як строковим, так і безстроковим, або таким, що укладається на час виконання певної роботи (ст. 23 КЗпП).

Для оформлення на роботу працівник-надомник має, написати заяву про прийом на роботу із зазначенням форми праці, а роботодавець – видати наказ (розпорядження) про його прийняття на роботу й ознайомити під підпис.

Відповідно до ст. 24 КЗпП допуск працівника до роботи здійснюється після укладення з ним трудового договору й повідомлення органу ДФСУ про прийняття такого працівника на роботу за формою, що наведена в додатку до постанови КМУ «Про порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 №  413.

До початку роботи працедавець повинен ознайомити надомника із: правилами внутрішнього трудового розпорядку; колективним договором; посадовою (робочою) інструкцією; провести інструктаж з охорони праці.

Відповідно до п. 20 Рекомендації Міжнародної організації праці щодо надомної праці № 184 роботодавці повинні:

  • проінформувати надомників про всі небезпеки, пов’язані з їхньою роботою, які відомі або мають бути відомі роботодавцю, запобіжні заходи, яких треба вжити, і навчити їх у належний спосіб, за потреби;
  • забезпечити, щоб надані надомникам машини, інструменти чи інше обладнання мали відповідні захисні пристрої, і вжити розумні заходи, які забезпечували б їхнє належне технічне обслуговування;
  • надати надомникам безоплатно всі необхідні засоби індивідуального захисту.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту населення від 29.07.1993 №58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємствах (в установах, організаціях) усіх форм власності або у фізичної особи понад 5 днів. Отже, до трудових книжок надомників також вносять запис про роботу в загальному порядку.

Відповідно до пп. 2.4.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286, штатні працівники, які уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники), включаються до облікової кількості працівників підприємства (за кожний календарний день як цілі одиниці).

Розірвання трудового договору з надомником здійснюється у загальновстановленому порядку згідно з вимогами КЗпП.

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

 


За роботу в надурочний час працівник повинен отримувати оплату в подвійному розмірі

Оплата роботи в надурочний час відбувається наступним чином:

за погодинною системою оплати праці – в подвійному розмірі годинної ставки;

за відрядною системою оплати праці – доплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, – за всі відпрацьовані надурочні години;

у разі підсумованого обліку робочого часу – оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді.

Режим підсумованого обліку робочого часу може вводитись на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу.

У випадку застосування підсумованого обліку робочого часу розпорядок робочого дня і графіки змінності мають бути побудовані таким чином, щоб робочий час, який зобов’язані відпрацювати працівники за обліковий період, встановлений у колективному договорі (наприклад, рік), відповідав установленій законодавством нормі робочих годин, що припадає на цей період (рік).

 

За інформацією Головного управління Держпраці у Хмельницькій області

 

Дивіться відео на тему:

 

Щодо мінімальних державних гарантій в оплаті праці та обов‘язків роботодавців

Головне управління ДФС у Хмельницькій області звертає увагу роботодавців, що Конституція України гарантує виплату заробітної плати найманим працівникам на рівні не менше законодавчо встановленого мінімуму.

Розмір мінімальної заробітної плати визначено Законом України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет на 2019 рік», який набере чинності 1 січня 2019 року.

Так, мінімальна зарплата на 1 січня 2019 року становитиме:

у місячному розмірі – 4 173 грн;

у погодинному розмірі − 25,13 гривень.

Отже, з 1 січня 2019 року роботодавцем заробітна плата не може нараховуватись жодному найманому працівнику менше 4 173 грн за відпрацьований повний місяць.

Звертаємо увагу, що вищевказана законодавча норма обов’язкова для виконання як юридичним особам, так і фізичним особам – роботодавцям.

Роботодавець зобов’язаний щомісяця нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не менше встановленого законодавством розміру, який може складатися з окладу, премій, надбавок та інших постійних доплат.

За недотримання вищезазначених вимог законодавства про працю роботодавці несуть фінансову та адміністративну відповідальність.

 

За інформацією Головного управління ДФС у Тернопільській області

 


Відповідальність за порушення законодавства про відпустки

Повноваження Держпраці визначені Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96, відповідно до якого Держпраці реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктами 6 та 46 пункту 4 Положення передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю, і забезпечує роботодавців і працівників інформацією та роз’ясненнями щодо ефективних засобів дотримання законодавства та запобігання можливим його порушенням.

Відповідно до статті 4 Кодексу законів про працю України законодавство про працю складається з КЗпП та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Статтею 45 Конституції України передбачено, що кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Відповідно до статті 74 КЗпП громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до статті 80 КЗпП забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Статтею 83 КЗпП передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Державні гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи встановлені Законом України «Про відпустки».

Відповідно до статті 2 Закону право на відпустки забезпечується:

гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом;

забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 Закону.

Статтею 24 Закону передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Таким чином, заміна щорічної відпустки грошовою компенсацією є порушенням вимог статей 80 і 83 КЗпП та статті 24 Закону.

За порушення законодавства про працю передбачена відповідальність:

для посадових осіб підприємств, установ, організацій — дисциплінарна, матеріальна, адміністративна, кримінальна;

для юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців — фінансова.

За порушення законодавства про відпустки адміністративна відповідальність посадових осіб передбачена частиною першою (від 510 до 1700 грн.) та другою (від 1700 до 5100 грн.) статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Абзацом восьмим частини другої статті 265 КЗпП передбачена фінансова відповідальність у розмірі мінімальної заробітної плати.

 

За інформацією Державної служби України з питань праці

 

Читайте статтю на тему:

Класична модель трудового найму за трудовими договорами

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


X