Дайджест нoвин «Підприємництво і право»
з 26.11.2018 пo 09.12.2018
Проект Закону: отримати патент на корисну модель буде простіше
5 грудня Уряд схвалив розроблений Мінекономрозвитку законопроект про охорону прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки і торгові марки.
Згідно з діючими правилами однакові результати інтелектуальної діяльності можуть охоронятися законом і як винаходи, і як корисні моделі. У той же час отримання патенту на корисну модель має ряд переваг над отриманням патенту на винахід: менше тимчасових і фінансових витрат, менше вимог до патентоспроможності, нижчі ризики визнання прав недійсними.
Наслідком такої політики в сфері охорони прав інтелектуальної власності є непропорційне в порівнянні з високоінноваційними економіками співвідношення між зареєстрованими корисними моделями і винаходами на користь перших. Велика частка виданих без проведення належної експертизи патентів на корисні моделі та відсутність процедур «post-grant opposition» (можливості оскарження виданих патентів) призводить до зловживань правами інтелектуальної власності та слабкому захисті прав добросовісних власників прав.
Запропонована законопроектом модель охорони корисних моделей передбачає можливість швидко отримати патент на корисну модель; швидко припинити активність недобросовісних власників, а також – можливість визнання недійсними прав на корисну модель через звернення до Апеляційної палати при Мінекономрозвитку.
Відносно винаходів і корисних моделей розширено перелік об’єктів і технологій, на які не поширюється правова охорона. Це обмежить можливості зловживання при реєстрації винаходів і корисних моделей, які насправді ними не є.
Також законопроект передбачає можливість подачі заявок на реєстрацію патенту в електронній формі і надання можливості будь-якій особі оскаржити реєстрацію патенту протягом 6 місяців з моменту реєстрації («post-grant opposition»).
Також створюється додатковий критерій охороноздатності промислових зразків, а саме її індивідуальний характер (стосується зовнішнього вигляду, форми і структури ліній, комбінації кольорів, текстури матеріалу конкретного виробу або його частини). Передбачена правова охорона незареєстрованих промислових зразків, подання заявки на реєстрацію в електронній формі, термін дії прав – не більше ніж 25 років (зараз – 15 років).
Законопроект також змінює тип охоронного документа – з патенту на свідоцтво і передбачає можливість досудової скасування свідоцтва в Апеляційній палаті.
Для торгових марок законопроект передбачає подачу заявки на реєстрацію в електронній формі, уточнено підстави для відмови в реєстрації або визнання реєстрації недійсною, а також передбачає можливість реєстрації колективної торговельної марки.
Очікується, що прийняття ВРУ даного законопроекту буде сприяти досягненню європейського рівня охорони прав інтелектуальної власності на об’єкти промислової власності, активізує винахідницьку діяльність.
За інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
Договір про співпрацю з РФ припинено
6 грудня Верховна Рада прийняла Закон «Про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією».
Беручи до уваги збройну агресію Російської Федерації Парламент ухвалив припинити з 1 квітня 2019 року дію міждержавного договору про дружбу.
Припинення дії Договору звільняє Україну від будь-якого зобов’язання щодо його виконання і не впливає на права, зобов’язання або правове становище нашої держави, що виникли в результаті його виконання до припинення його дії, відповідно до статті 70 Віденської конвенції про право міжнародних договорів.
Закон вступає в силу з дня, наступного за днем опублікування.
Договір був здійснений 31 травня 1997 року, ратифікований 14 січня 1998 року та набув чинності 1 квітня 1999 року. Договір був укладений на 10 років. Його дія автоматично продовжується на наступні десятирічні періоди, якщо жодна зі сторін письмово не повідомить іншу про бажання припинити його дію не менш ніж за 6 місяців до закінчення чергового десятирічного періоду.
19 вересня набув чинності Указ Президента № 284/2018, про введення в дію рішення РНБО про припинення Договору. Міністерству закордонних справ України було доручено заявити Російської Федерації про бажання припинити дію Договору і внести Президенту відповідний законопроект.
Російська Федерація була офіційно повідомлена про бажання України припинити Договір 21 вересня 2018 року.
Проект Закону України від 03.12.2018 № 0206 «Про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією»
Перевірки з працевлаштування осіб з інвалідністю відновлювати не будуть
Депутати не підтримали законопроект, яким було запропоновано відновити державну функцію контролю за обчисленням і сплатою роботодавцями сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Проект Закону № 4598 «Про внесення змін до статей 19 та 20 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо адміністративно-господарських санкцій» на ранковому засіданні ВР 4 грудня був відхилений.
У законопроекті пропонувалося внести зміни до статей 19, 20 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в частині покладання на Державну службу України з питань праці функцій контролю за обчисленням і сплатою адміністративно-господарських санкцій та пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Вивільнені кошти від адміністративно-господарських санкцій могли б спрямовуватися на заходи щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації, професійне навчання осіб з інвалідністю, створення спеціальних робочих місць для них і т. д.
Однак депутати не підтримали зазначений законопроект, оскільки, на їхню думку, в разі його прийняття посилюється корупційна складова.
За інформацією Верховної Ради України
НБУ: перевірки дотримання валютного законодавства
Регулятор змінив діючі норми щодо проведення перевірок банків, інших фінустанов, Укрпошти на предмет дотримання вимог валютного законодавства України та порядку відкликання генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій у банків.
Відповідні зміни затверджені постановою Правління Нацбанку від 28 листопада 2018 року № 131, яка набула чинності 1 грудня 2018 року.
Нацбанк уніфікує види нормативно-правових та розпорядчих актів та оптимізує процедури валютного контролю та ліцензування.
Тому відтепер розпорядчий акт НБУ (а не розпорядження Національного банку) є підставою для проведення уповноваженими працівниками регулятора позапланової виїзної перевірки дотримання банком, іншим фінустановою, Укрпоштою вимог валютного законодавства України.
Відгук генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій у банків буде здійснюватися на підставі рішення Правління Нацбанку замість розпорядження НБУ про відкликання генеральної ліцензії.
Документ оновлює Положення про порядок проведення виїзних, невиїзних (камеральних) перевірок щодо дотримання банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв’язку вимог валютного законодавства України та перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України та Положення про порядок надання банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій.
Постанова НБУ від 28.11.2018 року № 131 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України»
Читайте статтю на тему:
Створення та функціонування Єдиної судової інформаційно -телекомунікаційної системи
1 грудня 2018 року, в газеті «Голос України» опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Дослідна експлуатація системи розпочинається з 1 березня 2019 року у складі вісьмох підсистем (модулів).
Текст оголошення: Державна судова адміністрація України на виконання параграфу 2 (Прикінцеві положення) розділу 5 Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» оголошує про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Дослідна експлуатація системи розпочинається з 1 березня 2019 року у складі наступних підсистем (модулів):
- Єдиний контакт-центр судової влади України;
- Єдина підсистема управління фінансово-господарськими процесами;
- Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет);
- Офіційний веб-портал «Судова влада України»;
- Єдиний державний реєстр судових рішень;
- Підсистема «Електронний суд»;
- Модуль «Автоматизований розподіл»;
- Модуль «Судова статистика».
З 1 січня 2019 року підсистема ЄСІТС функціонує в тестовому режимі.
Наступним кроком Державної судової адміністрації України у процесі створення та забезпечення роботи ЄСІТС стане внесення на затвердження Вищій раді правосуддя Положення про ЄСІТС з урахуванням консультацій з Радою суддів України.
Зараз проект Положення знаходиться на останньому етапі опрацювання.
За інформацією ДСАУ
Читайте статтю на тему:
Головні вимоги, яких повинні дотримуватись роботодавці при вивільненні працівників
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу Законів про Працю України (КЗпП) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом в разі скорочення чисельності або штату працівників.
У разі прийняття рішення роботодавцем щодо скорочення чисельності або штату працівників законодавством про працю України визначено певні процедурні зобов’язання, яких роботодавець повинен дотримуватися при звільненні працівників.
- Звернення до профспілки щодо проведення консультацій з питань скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно зі статтею 49(4) КЗпП та статтею 22 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” роботодавець не пізніше як за 3 місяці до намічуваних звільнень з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації повинен надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо заходів по звільненню працівників та провести з ними консультації, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
- Визначення переважного права на залишення на роботі у разі скорочення чисельності працівників.
На підставі змін, які передбачаються в штатному розписі, визначаються конкретні працівники, які підлягають звільненню. При визначені працівників, які підлягають звільненню, необхідно враховувати переважне право на залишення на роботі, яке надається працівникам із більш високою кваліфікацією й продуктивністю праці, що визначено статтею 42 КЗпП.
При визначенні переважного права на залишення на роботі також слід враховувати пільгові категорії громадян, звільнення яких з ініціативи роботодавця заборонене, а саме згідно статті 184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.
- Попередження працівників про можливе скорочення чисельності або штату працівників та пропонування іншої роботи.
Відповідно до вимог статті 49(2) КЗпП про звільнення у зв’язку з скороченням чисельності або штату на підприємстві, в установі, організації працівники попереджаються не пізніше ніж за 2 місяці.
Одночасно з попередженням про звільнення роботодавець пропонує працівникам іншу роботу на тому ж підприємстві — звісно, якщо така є.
У першу чергу пропонується робота за відповідною спеціальністю, а якщо такої роботи немає, — інша робота (як вакантна посада, що відповідає кваліфікації працівника, так і вакантна посада, що передбачає виконання роботи більш низької кваліфікації або з нижчим рівнем оплати праці), яку працівник може виконувати з урахуванням стану здоров’я.
З пропозицією про переведення роботодавець має звертатися до працівника не лише при попередженні про наступне звільнення, але й протягом усього строку попередження, якщо на підприємстві з’являються нові вакансії (наприклад, при звільненні працівників інших категорій).
При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
- Повідомлення Державної служби зайнятості України про заплановане масове вивільнення.
Частиною третьою статті 49(2) КЗпП визначено, що у разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України “Про зайнятість населення”, власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Відповідно до статті 48, пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України „Про зайнятість населення” роботодавці зобов’язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 317 затверджено Порядок подання форми звітності № 4-ПН “Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці” відповідно до якого зазначена форма заповнюється підприємствами, установами та організаціями у разі запланованого масового вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання. Інформація подається підприємствами, установами, організаціями не пізніше ніж за два місяці до вивільнення працівників до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі – територіальний орган) за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
- Звернення до первинної профспілкової організації (профспілкового представника) щодо скорочення чисельності або штату працівників.
Статтею 43 КЗпП визначено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 частини першої (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) статті 40 цього Кодексу може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Важливим для профспілки є дотримання п’ятнадцятиденного строку розгляду подання роботодавця, як це передбачено частини 1 статті 39 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”. Необхідно також дотримуватися вимог вказаної статті та частини 5 статті 43 КЗпП, якими встановлено, що профспілковий орган повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний термін після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору (частина 5 статті 43 КЗпП).
- Звільнення працівника, видача йому трудової книжки та проведення розрахунку.
Звільнення працівників повинно відбуватись не раніше закінчення двомісячного попереджувального строку.
За наявності згоди працівника (заяви про скорочення строку попередження) його звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України до закінчення двомісячного строку є правомірним. Інше тлумачення означає обмеження встановлених статтею 43 Конституції України прав попередженого про звільнення працівника, який знайшов нове місце роботи, а також щодо вільного вибору роботи та заборони використання примусової праці.
У день звільнення працівнику видається належно оформлена трудова книжка та копія наказу про звільнення (стаття 47 КЗпП).
Відповідно до статті 44 КЗпП при припиненні трудового договору згідно пункту першого частини першої статті 40 КЗпП, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, (у тому числі грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки згідно статті 38 КЗпП України та вихідної допомоги згідно статті 44 КЗпП), провадиться в день звільнення згідно статті 116 КЗпП.
За матеріалами Державної служби України з питань праці
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська,
незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»
