Дайджест нoвин «Підприємництво і право»
з 16.07.2018 пo 22.07.2018
Усунення адміністративних бар’єрів у сфері дозвільних процедур
Уряд продовжує роботу щодо скасування та перегляду в частині відповідності із законодавством нормативно-правових актів, що регулюють окремі види госпдіяльності (природоохоронна сфера, містобудівне законодавство, посередництво у працевлаштуванні, туристичні послуги, космічна діяльність і ряд інших сфер), з метою усунення зайвих адміністративних бар’єрів і процедур .
Кабмін пропрацював черговий перелік таких актів і на засіданні 18 липня 2018 року розпорядженням № 505-р частину скасував, а частину рекомендував до перегляду відомствами.
Розпорядження дозволить привести регуляторне поле (в частині підзаконних нормативно-правових актів) у відповідність до вимог законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері дозвільної діяльності», «Про туризм».
Міністерствам і відомствам протягом шести місяців з дня опублікування розпорядження № 505-р наказано подати на затвердження Уряду порядки проведення дозвільних (погоджувальних) процедур, переоформлення та анулювання дозвільних документів.
Розпорядження набирає чинності з дня його опублікування. Пункт 1, яким Кабмін скасовує НПА, вступає в силу через шість місяців після опублікування.
Розпорядження КМУ від 18.06.2018 року № 505-р «Про скасування деяких актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади»
Читайте статтю на тему:
Deadlock resolution – вирішення безвихідних ситуацій в товариствах з обмежною відповідальністю
Нові онлайн-сервіси для забудовників
19 липня Державна архітектурно-будівельна інспекція спільно з Держагентством з питань електронного урядування представили оновлену електронну адмінпослугу щодо повідомлення про початок будівельних робіт.
Е-послуга тепер повністю автоматизована. Подати повідомлення для внесення даних до Реєстру дозвільних документів можна без участі чиновників. Раніше такі повідомлення підлягали попередньому розгляду співробітниками відповідних органів, а тепер всі дані з повідомлення будуть відразу потрапляти до реєстру.
Також налагоджено електронну взаємодію з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Тепер, заповнюючи відповідну електронну форму, не буде необхідності вносити всі дані про своїй земельній ділянці самостійно. Якщо вказати тільки кадастровий номер і натиснути «Запитати», вся необхідна інформація відобразиться в електронній формі повідомлення автоматично.
Очікується, що це мінімізує можливість припуститися помилки при заповненні електронної форми.
Оновлена е-послуга стосується будівництва, здійснюваного на підставі будівельного паспорта. До нього відноситься зведення індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових і дачних будинків висотою не більше двох поверхів (площею – не більше 300 м2), господарських будівель і споруд, зокрема, гаражів, розташованих на присадибних, дачних і садових земельних ділянках.
Офіційний портал ДАБІ, рубрика «Новини», підрубрика «Без втручання посадової особи: відтепер онлайн-повідомлення про початок будівельних робіт повністю автоматизовано» від 19.07.2018 року
Велика палата ВС: стягнуту судом валюту не можна виплатити в гривні
Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18) сформувала правову позицію стосовно стягнення коштів в іноземній валюті.
У постанові від 4 липня ВС нагадав, що особливості звернення стягнення на грошові кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначено в статті 53 Закону «Про виконавче провадження».
Згідно з частиною третьою зазначеної статті у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривні або іншій валюті держвиконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про покупку відповідної валюти і перерахування її на валютний рахунок органу ДВС.
У разі зазначення в судовому рішенні про стягнення коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми в гривні стягувачу має бути перерахована зазначена в резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
Перерахування стягувачу суми в національній валюті України або іншій валюті, ніж валюта, зазначена в резолютивній частині судового рішення, не можна вважати належним виконанням судового рішення.
Постанова ВС від 04.07.2018 року № 761/12665/14-ц
Читайте статтю на тему:
Як підтвердити страховий стаж в період підприємницької діяльності та декрету?
Пенсійний фонд визначив, які документи підтверджують страховий стаж для призначення пенсії за період ведення підприємницької діяльності, проходження військової служби і перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами.
Відповідні зміни передбачені постановою ПФУ від 23 травня 2018 року № 11-1, яка набрала чинності 17 липня.
Для визначення права на призначення пенсії за віком за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 1 січня 1998 по 30 червня 2000 включно надається довідка про реєстрацію в якості суб’єкта підприємницької діяльності.
Період перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами в період з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 включно підтверджується свідоцтвом про народження дитини, наказом про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, довідкою з реєстру застрахованих осіб.
Період перебування у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 1 січня 2004 по 31 грудня 2004 підтверджується свідоцтвом про народження дитини та наказом про надання такої відпустки.
Якщо за період з 1 липня 2000 по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) страховий стаж і заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення і сплачені страхові внески.
Особливий статус також підтверджують наступні документи:
- посвідчення інваліда війни, довідка МСЕК про групу та причину інвалідності, отриманої під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку, довідка про період (періоди) участі в бойових діях або в АТО в районах її проведення, а для осіб, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни, а також документи, на підставі яких встановлено статус особи з інвалідністю внаслідок війни;
- документ, що свідчать про факт загибелі (смерті) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, отриманих під час участі в Революції Гідності (при призначенні пенсії членам сімей загиблих);
- документ про присвоєння особі звання Героя України (посмертно) за громадянську мужність, патріотизм під час Революції Гідності (при призначенні пенсії членам сімей загиблих).
При призначенні пенсії за особливі заслуги перед Україною необхідно також надати:
- документи, що підтверджують особливі заслуги перед Україною. У разі смерті військовослужбовця надаються документи, що підтверджують факт загибелі (смерті) під час виконання службових обов’язків;
- документи про визнання особи потерпілим учасником Революції Гідності.
Постанова ПФУ від 23.05.2018 року № 11-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України»
Коригування середнього заробітку призовника
Фахівці Мінсоцполітики роз’яснюють: за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у ФОП, у яких вони працювали на час призову (ст. 119 КЗпП).
Також таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Суми середнього заробітку, які зберігаються за вищезазначеними працівниками, не є заробітною платою працівника, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу, а це виплати, які розраховуються згідно з положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок). Суми середнього заробітку не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.
Водночас п. 10 Порядку передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок і посадових окладів відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах, як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Коефіцієнт коригування визначається шляхом ділення окладу, який встановлено працівникові після підвищення, на оклад, який був у працівника до підвищення.
Якщо підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (у тому числі за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом), за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
Лист Мінсоцполітики України від 18.06.2018 № 1056/0/101-18
Особливості надання матеріальної допомоги на оздоровлення
Фахівці Держпраці нагадують: для підприємств і організацій, які не фінансуються з бюджетів, нормативного регламентування надання матеріальної допомоги на оздоровлення не передбачено, проте відповідні питання можуть бути визначені в колективному договорі.
Виплата матеріальної допомоги на оздоровлення працівниками бюджетної сфери чітко регламентована законами України, постановами Уряду, галузевими наказами.
В обов’язковому порядку матеріальна допомога на оздоровлення має виплачуватися певним категоріям працівників. Зокрема, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування, педагогічним та науково-педагогічним працівникам, педагогічним працівникам закладів сфери культури, працівникам музеїв і бібліотек, медичним працівникам, працівникам протитуберкульозних закладів.
Розмір матеріальної допомоги на оздоровлення не має перевищувати середньомісячної зарплати. Основною умовою, за якої виплачується матеріальна допомога на оздоровлення, є факт надання працівникові щорічної відпустки (повністю або її частини).
Для тих працівників бюджетної сфери, яким допомогу на оздоровлення виплачують за рішенням керівника та лише за наявності економії фонду оплати праці, її можуть надати у будь-який період за заявою працівника. Адже нормативно-правові акти, які дозволяють надання матеріальної допомоги на оздоровлення, не прив’язують її виплату до факту надання щорічної відпустки. Якщо працівник отримав грошову компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки, матеріальна допомога на оздоровлення не виплачується.
Згідно з постановою КМУ від 07.02.2001 №134 керівникам бюджетних закладів надано право в межах фонду заробітної плати, затвердженого кошторисами, виплачувати працівникам матеріальну допомогу, в тому числі на оздоровлення, не більшу від посадового окладу. Цю виплату роблять за рахунок економії фонду заробітної плати, і вона не є обов’язковою.
За інформацією ГУ Держпраці у Львівській області
Іноземним представництвам дозволено вести трудові книжки
Уряд скасував норму, за якою представництва іноземних підприємств не мали права вести трудові книжки працівників.
Кабмін розпорядженням від 18.07.2018 № 513-р скасував пункт 2.21 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту населення від 29.07.1993 № 58. Ця дискримінаційна норма зобов’язувала іноземні юридичні особи в Україні укладати з Генеральною дирекцією з обслуговування іноземних представництв договори про зберігання трудових книжок працівників і внесення записів. Це суперечило Господарському кодексу України, згідно з яким іноземні юридичні особи на території України прирівнюються у своїх правах і юридичному статусі до українських. Іноземні юридичні особи отримали право вести трудові книжки відповідно КЗпП, що також зекономить час і кошти.
Відповідні зміни Кабмін постановою від 18.07.2018 № 571 вніс і до постанови КМУ «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301.
Постанова КМУ від 18.07.2018 року № 571 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301»
Дивіться відео на тему:
Правомірність звільнення вагітної жінки після закінчення строкового трудового договору
Управління Держпраці у Хмельницькій області в межах наданих повноважень надає роз’яснення стосовно звільнення вагітної жінки по закінченню терміну строкового трудового договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП України, звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – ч. 6 ст. 179 КЗпП України), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
При вирішенні питання про припинення із вагітною жінкою строкового трудового договору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України необхідно дотриматись порядку припинення строкового трудового договору. Роботодавець має своєчасно попередити Вас, як вагітну жінку про припинення трудового договору, і зробити це варто у письмовій формі. Слід враховувати, що звільнення провадиться з обов’язковим працевлаштуванням.
Щоб виконати обов’язок з працевлаштування роботодавець повинен, надати працівниці у тій же або в іншій організації іншу роботу або запропонувати роботу, від якої вона відмовилась з поважних причин.
Однак відносини з вагітною працівницею з дня закінчення строку трудового договору мають свою специфіку: на період працевлаштування за нею зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору. Суттєвим є те, що тримісячний строк обчислюється не з дня звільнення, а з дня закінчення строкового трудового договору.
Закінчення строку трудового договору не дає підстав для автоматичного звільнення. Роботодавець має попередити вагітну жінку, що після закінчення строку трудового договору вона до роботи допущена не буде і під час пошуку підходящої для неї роботи може перебувати вдома. А коли можливість для працевлаштування буде знайдено, працівниця зобов’язана з’явитись на вимогу роботодавця.
За інформацією ГУ Держпраці у Хмельницькій області
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська,
незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»
