Дайджест нoвин «Підприємництво і право»
з 14.05.2018 пo 20.05.2018
Реформа системи управління майновими правами в сфері авторського права
Визначено правові та організаційні засади колективного управління майновими правами суб’єктів авторського права і суміжних прав.
Відповідний Закон «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» прийнятий Верховною Радою 15 травня.
Документом надані відповідні повноваження організаціям колективного управління та визначено механізм надання послуг правовласникам зі збору роялті на договірних засадах.
Також визначено процедуру акредитації організацій колективного управління. Акредитована організація колективного управління буде визначатися на відкритому конкурсі. Термін акредитації складе три роки.
Крім того, встановлено державний нагляд за діяльністю організацій колективного управління та посередництва в переговорах і при вирішенні конфліктів.
Крім того, на доопрацювання був направлений законопроект №7539, який покликаний адаптувати вітчизняне законодавство до норм законодавства Європейського Союзу з охорони і захисту авторського права і суміжних прав.
Проект Закону України від 28.12.2017 року № 7466 «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»
Читайте статтю на тему:
Доктрина Fair use в авторському праві – сумлінне використання
ФОПам дозволили створювати дитсадки
Приватні дошкільні освітні установи зможуть створювати фізичні особи-підприємці. ФОП, які самостійно надають послуги дошкільної освіти, повинні мати спеціальну освіту і медичну довідку встановленого зразка. Відзначимо, що раніше дитсадки могли створювати лише юридичні особи.
При цьому, в сфері дошкільної освіти знято вимогу про ліцензовано обсяги.
Відповідні зміни внесені до Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти постановою Кабміну від 10 травня 2018 року № 347.
У новій редакції вводиться ліцензування освітньої діяльності післядипломної в сферах вищої та професійної неповної вищої освіти.
Для отримання ліцензії не потрібно буде подавати документи, що належать до сфери акредитації освітніх програм (освітня програма, навчальний план). Замість цього подається концепція освітньої діяльності за відповідною спеціальністю на заявленому рівні. Знято вимогу стосовно надання копій документів про відповідність приміщень санітарним нормам і вимогам правил пожежної безпеки.
У сфері загальної середньої освіти не потрібно буде підтверджувати майнові права на приміщення на весь термін навчання за певним рівнем. Лібералізована процедура дозволу на впровадження середньої освіти, зокрема для приватних закладів.
Разом з тим, посилені вимоги до закладів освіти, які здійснюють підготовку іноземних громадян. Так, для прийняття на навчання іноземців навчальний заклад зобов’язаний мати структурний підрозділ для роботи з іноземними громадянами, до функцій якого, зокрема, відноситься оформлення запрошень на навчання і забезпечення перебування таких студентів в Україні на законних підставах. Обов’язкова наявність житлових приміщень, придатних для проживання іноземних громадян.
Крім того, для отримання ліцензії з правом навчання іноземних громадян один з членів проектної групи повинен володіти англійською мовою на рівні В2 відповідно до загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. Володіння мовою може бути підтверджено кваліфікаційним документом (диплом про вищу освіту, науковий ступінь), пов’язаних з використанням цієї мови.
У ліцензії на надання послуг вищої, післядипломної, загального повного, загальної середньої та професійної неповної вищої освіти буде вказано максимальну кількість осіб, яким навчальний заклад може одночасно забезпечити отримання відповідного рівня освіти за обраною спеціальністю.
Оновлені ліцензійні умови вступлять в силу після опублікування, для деяких нововведень передбачений перехідний період. Наприклад, кадрові вимоги щодо достатності кількості членів групи забезпечення, почнуть діяти з 1 вересня 2019 року. Заклади, що навчають іноземців та осіб без громадянства, повинні до 31 грудня 2019 пройти процедуру ліцензування за новими правилами.
Постанова КМУ від 10 травня 2018 року № 347 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1187»
Велика Палата відійшла від позиції ВСУ стосовно визначення вартості частини, яка належить до виплати при виході з товариства
Велика Палата Верховного Суду відступила від правової позиції Верховного Суду України, викладеною в постанові по справі № 910/10168/13 (№ 3-182гс14) стосовно вартості частини майна товариства, яку слід виплатити при виході з нього.
Згідно з правовою позицією ВСУ вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, яка визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення).
Велика Палата сформувала нову правову позицію, згідно з якою при наявності спору між учасником товариства і самим юридичною особою за визначенням вартості майна останнього, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, по якій майно враховується в суспільстві. Взяття майна на облік за визначеною вартості є односторонньою вольовою дією суспільства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК). До таких доказів належать, в тому числі, висновки експертів.
Постанова по справі № 925/1165/14 було винесено 24 квітня.
Постанова ВС по справі № 925/1165/14 від 24.04.2018 року
Обов’язок роботодавця – організувати кожному працівнику безпечне робоче місце
Обов’язок роботодавця – організувати та забезпечити кожному працівнику безпечне робоче місце, яке буде відповідати санітарно-гігієнічним нормам. Але, на жаль, не всі підприємства можуть похвалитися усуненням небезпечних показників. Тому, в разі неможливості забезпечення належних умов праці й наявності шкідливих чинників, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому, роботодавець має попередити про це й нових працівників під час прийняття на роботу, і тих, що вже працюють; мусить намагатися створити максимально безпечні умови праці й компенсувати вплив шкідливих чинників.
Згідно із законодавством, атестацію мусять проводити всі підприємства (незалежно від форми власності), які використовують технологічні процеси, обладнання, певну сировину й матеріали, що можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних чинників та завдавати шкоду здоров’ю працівників сьогодні й у майбутньому. Для визначення несприятливих умов на підприємстві атестаційна комісія у своїй роботі спирається на списки № 1 і № 2 – перелік виробництв, робіт, професій та посад, що дають право працівникам на пенсію за віком на пільгових умовах; на щорічні додаткові відпустки через роботу зі шкідливими і важкими умовами праці через особливий характер праці; на скорочену тривалість робочого тижня.
Сам порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів від 02.08.1992 №442.
Контроль за якiстю проведення атестацiї робочих мiсць за умовами працi, правильнiстю застосування спискiв покладається на Держпрацi.
Працівників дуже цікавить питання щодо отримання висновку після проведеної атестації. Їм було роз’яснено, що такі висновки на сьогодні не видає жоден контролюючий орган. Держпраці контролює якість проведеної атестації шляхом проведення інспекційних відвідувань відповідно до підстав, передбачених Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою КМУ від 26.04.2017 №295.
Відповідальність за проведення атестації та за її якість несе керівник підприємства.
За порушення законодавства про працю посадова особа притягається до адміністративної відповідальності згідно ч. 1 ст. 41 КУпАП (510-1700 грн.). Після введення штрафних санкцій відповідальність юридичної особи за не проведення атестації – інші порушення законодавства про працю, непроведення доплат за роботу у шкідливих умовах праці, визначених результатами атестації відноситься до мінімальних гарантій та передбачає штрафну санкцію в розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожного працівника (37 230 грн.).
Офіційний портал Управління Держпраці у Кіровоградській області, рубрика «Новини», підрубрика «Обов’язок роботодавця – організувати кожному працівнику безпечне робоче місце» від 16.05.2018 року
За виплату авансу в меншому розмірі наявний штраф
Фахівці Держпраці нагадують: розмір зарплати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а у разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника(част.3 ст. 115 КЗпП).
Вимоги щодо розміру зарплати за першу половину місяця не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника є мінімальною державною гарантією.
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці згідно з аб.4 част.2 ст. 265 КЗпП тягне за собою накладення штрафу на роботодавця у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (у 2018 році — це 37230 грн.).
Лист Держпраці України від 03.04.2018 № 2547/4/4.1-ДП-18
Чи нараховувати ЄСВ на винагороду за ЦПХ іноземцю
У разі якщо підприємство виплачує іноземному громадянину, який не проживає в Україні винагороду (кошти) на підставі цивільно-правової угоди, то сума такої винагороди не є базою нарахування ЄСВ, оскільки такий іноземець відповідно до вимог чинного законодавства України не є застрахованою особою, а зазначене підприємство не є його роботодавцем – страхувальником.
Відповідний висновок наведений в ІПК ДФС від 08.05.2018 р. № 2046/6/99-99-15-02-02-15/ІПК на запит платника податку щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом – фізичною особою за договором про надання резиденту – юридичній особі рекламно-інформаційних послуг.
ІПК ДФС від 08.05.2018 р. № 2046/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Дані статуту юрособи не стосуються третіх осіб і не можуть порушувати їх права
Верховний Суд України розглянув справу № 912/1673/17 і дійшов однозначного висновку про те, що внесення змін до установчих документів стосується тільки відповідної юрособи і не стосується інших осіб, у тому числі не може порушувати їх права.
Суть справи: підприємство подало позов з вимогою визнати установчі документи відповідача недійсними і скасувати його реєстраційні дії. Аргументи були такими: відповідач, вказуючи свою юридичну адресу, використовував адресу нерухомості, власником якої є позивач, але не погодив цього з ним.
Суди нижчих інстанцій, а потім і Верховний Суд, дійшли до висновку, що такі вимоги не можуть бути задоволені, оскільки є безпідставними. Якщо позивач вважає порушеним своє право власності, він може скористатися способами, передбаченими статтею 16 і главою 29 Цивільного кодексу України. Статут за своєю природою — це акт, який визначає правовий статус юрособи, обов’язки учасників, посадових осіб та інших працівників, порядок затвердження і внесення змін до нього. Тому будь-які дані статуту відповідача, а також реєстраційні дії не стосуються позивача і не можуть порушувати його права.
Постанова ВС від 25.04.2018 року № 912/1673/17
Читайте статтю на тему:
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська,
незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»
