Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 08.10.2018 пo 15.10.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 16 Oct 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

з 08.10.2018 пo 15.10.2018

 

Через BankID можна буде оформити більше послуг

Через Єдину національну систему електронної дистанційній ідентифікації фізичних осіб BankID Національного банку (далі – Систему BankID НБУ) клієнти залучених банків можуть отримати адміністративні (на Єдиному державному порталі адміністративних послуг), банківські та інші послуги.

Нові можливості передбачені постановою Правління Нацбанку від 3 жовтня 2018 року № 105 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України». Цей документ затверджує нову редакцію Положення про Систему BankID НБУ.

BankID можна буде використовувати як інструмент ідентифікації фізосіб для надання банківських послуг (наприклад, відкриття рахунку).

Зокрема, Постановою № 105 визначено:

  • умови і порядок підключення, призупинення використання і відновлення роботи абонентів (банки, фінустанови, надавачі адмінпослуг) Системи BankID НБУ, а також порядок користування цією системою для абонентів і користувачів (фізосіб). Юрособи усіх форм власності для надання своїх послуг також зможуть проводити ідентифікацію користувачів за допомогою BankID.
  • процедура проходження дистанційної ідентифікації фізичних осіб;
  • порядок передачі ідентифікаційних даних в Системі BankID НБУ;
  • вимоги до захисту інформації в Системі BankID НБУ;
  • організаційна структура Системи BankID НБУ.

Завдяки поширенню використання фізичними особами системи клієнт – інтернет-банк, Система BankID НБУ здатна стати масовим засобом для дистанційної ідентифікації фізосіб – клієнтів банків України за умови приєднання банків до даної системи.

Постанова № 105 набуває чинності з 5 листопада 2018 року.

 

Постанова НБУ від 3 жовтня 2018 року № 105 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України»

 

Читайте статтю на тему:

 

В Україні може з’явитися ринок капіталів

Функціонування ринків капіталу і організованих товарних ринків в Україні врегулюють за європейськими правилами.

Комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу відповідний законопроект № 9035.

Закон «Про цінні папери та фондовий ринок» можуть викласти в новій редакції у вигляді Закону «Про ринки капіталу». Передбачається, що майбутній Закон буде складатися з десяти розділів і регулювати відносини, що виникають при емісії, обігу цінних паперів, укладенні та виконанні деривативів і угод на ринках капіталу і організованих товарних ринках.

Зокрема, зазначеним законопроектом:

  • передбачається створення правового поля і врегулювання відносин, пов’язаних як з біржовими, так і з позабіржовими деривативами;
  • регулюються питання розвитку інфраструктури, необхідної для повноцінного функціонування ринку деривативів, зокрема шляхом імплементації положень регламенту EMIR в частині створення торгового сховища та центрального контрагента, які повинні функціонувати відповідно до європейських стандартів;
  • відповідно до директив MiFID I/ II передбачається введення інституту кваліфікованих інвесторів, створення альтернативної фондової торгової площадки – фондовій багатосторонньої торговельної системи і регулювання діяльності з надання інформаційних послуг на фондовому ринку, а також передбачається адаптація норм, що регулюють професійну діяльність торговця цінними паперами у відповідність з нормами зазначеного акту ЄС, трансформуючи їх в повноцінні інвестиційні фірми і розширюючи перелік ліцензійних видів діяльності згідно ти, які ними можуть здійснюватися;
  • відповідно до вимог європейського законодавства регулюється питання розвитку торговельної інфраструктури.

Ринки капіталу включають фондовий ринок і ринок деривативів і діляться на організований і поза організований ринки.

До організованого ринку капіталу відноситься регульований фондовий ринок, регульований ринок деривативів, фондова багатостороння торговельна система та багатостороння торговельна система деривативів.

Професійна діяльність на ринках капіталу буде здійснюється на підставі ліцензії, що видається НКЦПФР.

У пояснювальній записці зазначається, що прийняття законопроекту сприятиме ефективному розвитку ринків похідних цінних паперів і деривативів, а також дозволить побудувати торговельну інфраструктуру і забезпечить виконання вимог Угоди про асоціацію в частині імплементації Директиви ЄС N 98/26/EC, N 2001/34/ЄС, N 2007/36/ЄС, N 2014/65/ЄС, Регламентів ЄС N 648/2012 та N 600/2014.

 

Проект Закону України від 03.09.2018 року № 9035 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів»

 


Які документи повинен показати інспектор праці, що прийшов на підприємство?

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань.

При цьому слід зазначити, що контроль за додержанням законодавства про працю, окрім інспекторів Держпраці, можуть також здійснювати інспектори праці органів місцевого самоврядування.

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням.

Інформацію щодо виданих посвідчень інспекторам праці Держпраці та органів місцевого самоврядування можна перевірити на сайті Державної служби України з питань праці у розділі “Здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю” або за телефоном (044) 288-10-00.

Інспектор зобов’язаний мати направлення на проведення інспекційного відвідування, яке скріплене печаткою та підписом відповідної посадової особи. В направленні також обов’язково зазначені суб’єкт господарювання, дата початку та закінчення контрольного заходу та підстава для проведення інспекційного відвідування.

Окрім цього, у направлені вказуються прізвища та ініціали інспекторів.

 

За інформацією Управління Держпраці у Львівській області

 

Дивіться відео на тему:

 

Штрафи за порушення законодавства про працю можуть знизити

У ході засідання Комітету ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення було порушено питання щодо невідповідності штрафних санкцій рівню реальних доходів представників малого та середнього бізнесу та необхідності перегляду переліку обов’язкових документів для ведення кадрового обліку.

Крім того, учасники робочої зустрічі звернули увагу на відсутність у законодавчому полі положень, що закріплюють поняття «інспекційного відвідування».

За результатами заходу ухвалено резолюцію з вимогою внести на розгляд парламенту законопроекти: № 5711 — про зниження штрафів для роботодавців та № 6489 — про запобігання надмірному тиску на роботодавців.

Ключові положення законопроекту № 5711:

  • вилучення з КЗпП штрафів 372 тис. грн для підприємців;
  • приведення штрафів за порушення законодавства про працю у відповідність з іншими адміністративними правопорушеннями. Зокрема, за самовільне користування надрами, незаконну вирубку лісів тощо;
  • відміна «податку на повітря» — обов’язкову сплату мінімального страхового внеску підприємцями на загальній системі оподаткування за періоди, коли вони не отримували доходи;
  • відміна відповідальності за невчасне подання звіту, якщо це не призвело до втрати бюджетів різних рівнів чи Пенсійного фонду України;
  • відміна штрафів за недопуск до незаконної перевірки.

 

За інформацією Міністерства соціальної політики України

 


Що з компенсацією, якщо підприємство порушило строк виплати заробітної плати

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

За втрату частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати передбачена виплата компенсації працівникам.

Компенсація здійснюється у разі затримки виплати заробітної плати на один і більше календарних місяців (ст. 2 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»).

Компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом, для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати та оподатковуються за ставкою 18%.

Отже, компенсація втрати частини заробітної плати, у зв’язку з порушенням строків її виплати, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим податком за ставкою 1,5%.

Сума компенсації включається до фонду оплати праці того місяця, в якому фактично проводиться її нарахування та виплата у відповідності з п.п. 1.6.2 «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 № 5.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.48 ст. 14 Податкового кодексу, ст. 34 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці».

 

За інформацією ДФС України

 

Читайте статтю на тему:

 

Правомірність систематичного застосування надурочних робіт

Управління Держпраці у Хмельницькій області надає роз’яснення стосовно правомірності застосування надурочних робіт.

Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня.

Відповідно до Кодексу законів про працю України надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.

Надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації.

Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством:

  1. при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
  2. при проведенні громадських необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв’язку – для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
  3. при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;
  4. при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
  5. для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

Статтею 63 КЗпПУ залучати до надурочних робіт забороняється вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; осіб, молодших вісімнадцяти років; працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять.

Законодавством можуть бути передбачені й інші категорії працівників, що їх забороняється залучати до надурочних робіт.

Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою. Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

 

Читайте статтю на тему:

 

За інформацією Управління Держпраці у Хмельницькій області

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


X