Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 07.05.2018 пo 13.05.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 14 May 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

з 07.05.2018 пo 13.05.2018

 

Вимоги до роботи за комп’ютером наближені до євростандартів

Встановлено мінімальні вимоги до безпеки здоров’я працівників при роботі з екранними пристроями.

Вимоги з безпеки і захисту здоров’я працівників при такій роботі затверджені наказом Мінсоцполітики від 14 лютого 2018 року № 207.

Наказ був зареєстрований в Мін’юсті 25 квітня і набуде чинності з дня офіційного опублікування. На даний момент цей наказ ще не набрав чинності. Ці вимоги поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності, організаційно-правової форми та видів діяльності. У той же час вони не стосуються комп’ютерних класів (кабінетів, аудиторій тощо) навчальних закладів та робочих місць співробітників, що займаються обслуговуванням, ремонтом і налагодженням екранних пристроїв.

Встановлено обов’язок роботодавця проінформувати працівників під розписку про умови праці та наявність на їх робочих місцях небезпечних і шкідливих виробничих факторів (фізичних, хімічних, біологічних, психофізіологічних), які виникають при роботі з екранними пристроями і ще не усунуто, а також про можливі наслідки їх впливу на здоров’я. Роботодавець за свій рахунок забезпечує проведення медичних оглядів працівників і при необхідності – виконання відповідних оздоровчих заходів.

Робочі місця повинні бути спроектовані так і бути розраховані таким чином, щоб працівники мали простір для зміни робочого положення і рухів. Всі елементи робочого місця та їх розташування повинні відповідати ергономічним, антропологічним, психофізіологічних вимогам, а також характером виконуваних робіт. Освітлення повинне створювати відповідний контраст між екраном і навколишнім середовищем (з урахуванням виду роботи) і відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.007-98. Мікроклімат виробничих приміщень повинен підтримуватися на постійному рівні і відповідати вимогам санітарних норм ДСН 3.3.6.042-99.

Робочий стіл або робоча поверхня повинні бути достатнього розміру і мати низьку відбивну здатність, допускати гнучкість при розміщенні екрану, клавіатури, документів і відповідного обладнання. Робоче крісло повинно бути стійким і дозволяти працівнику легко рухатися і займати зручне положення. Сидіння має регулюватися по висоті, спинка сидіння – як по висоті, так і по нахилу. Слід передбачати підніжку для тих, кому це необхідно для зручності.

Щодня перед початком роботи необхідно очищати екранні пристрої від пилу і інших забруднень.

Не допускається робота з екранними пристроями, в яких під час роботи з’являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані і інші несправності.

Також встановлено мінімальні вимоги безпеки до екранних пристроїв.

 

Наказ Мінсоцполітики від 14 лютого 2018 року № 207 «Про затвердження Вимог щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями»

 


Громадські організації можна буде зареєструвати онлайн

Затверджено План заходів на 2018 рік щодо реалізації Національної стратегії розвитку громадянського суспільства на 2016-2020 роки.

Відповідну постанову Кабмін прийняв на засіданні 10 травня 2018 року.

План складається з 12 заходів, основними з яких є:

  • спрощення та удосконалення механізму ліквідації громадських організацій (ГО) зі статусом юрособи;
  • введення е-процедур конкурсів щодо визначення проектів, розроблених інститутами громадянського суспільства, на реалізацію яких надається фінансова підтримка;
  • розробка законопроекту з питань захисту найменування, символіки ГО та міжнародних організацій;
  • введення онлайн-реєстрації ГО та благодійних організацій через електронні сервіси Мін’юсту;
  • удосконалення механізму формування та діяльності громадських рад при органах виконавчої влади.

Також передбачена інформаційна кампанія в частині надання соціальних послуг, дистанційного онлайн-навчання держслужбовців та посадових осіб місцевого самоврядування за курсом «Розумне взаємодія» і правопросвітницького проекту «Я маю право!».

Крім того, поліцейські налагодять співпрацю з благодійними організаціями для запобігання шахрайства під час публічного збору благодійних пожертв.

 

Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Уряд затвердив План заходів на 2018 рік з реалізації Нацстратегії розвитку громадянського суспільства» від 10.05.2018 року

 


Нові правила виплати дивідендів

НКЦПФР обновила ряд документів з питань здійснення депозитарної і клірингової діяльності. Відповідні зміни затверджені Комісією та будуть спрямовані до Мін’юсту для проходження державної реєстрації.

Зокрема, уточнено вимоги з виплати акціонерним товариством дивідендів. Зокрема, публічні акціонерні товариства, щодо акцій яких здійснено публічну пропозицію і / або акції яких допущені до торгів на фондовій біржі, а також банк зобов’язуються платити дивіденди виключно через депозитарну систему України.

Інші акціонерні товариства зможуть обирати на загальних зборах акціонерів один з двох способів виплати дивідендів – безпосередньо акціонерам або через депозитарну систему. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу і класу повинна відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів повинні бути однакові для всіх власників акцій одного типу і класу.

Також істотні зміни внесені до Порядку направлення акціонерним товариством повідомлень акціонерам через депозитарну систему України. Документом врегульовано процедуру направлення акціонерам повідомлень через депозитарну систему України в разі скликання позачергових загальних зборів акціонерами (акціонером), які на день подання вимоги про скликання позачергових загальних зборів є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства.

Крім того, в новій редакції викладено Положення про глобальний сертифікат та тимчасовий глобальний сертифікат, оскільки вводяться норми по оформленню емітентом глобального і тимчасового глобального сертифіката в формі електронного документа в порядку, встановленому внутрішніми документами Центрального депозитарію.

В деякі документи внесені зміни, якими впорядковується механізм забезпечення виконання емітентом, Центральним депозитарієм та депозитарними установами вимог, згідно з якими акції акціонерних товариств, що належать юридичній особі, яка перебуває під контролем такого акціонерного товариства, не враховуються при визначенні кворуму загальних зборів і не дають права участі в голосуванні на загальних зборах.

 

Офіційний портал НКЦПФР, рубрика «Новини», підрубрика «Комплексних змін зазнав ряд нормативних актів щодо провадження депозитарної та клірингової діяльності» від 08.05.2018 року

 


Змінено умови видачі ліцензій на використання іноземної валюти

Оновлені умови видачі ліцензій на використання іноземної валюти як засобу платежу.

Відповідна постанова НБУ від 3 травня 2018 № 48 «Про затвердження Змін до Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» набрала чинності 5 травня.

Для отримання індивідуальних ліцензій на використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу більше не потрібно подавати довідки уповноважених банків з реквізитами рахунків, які заявник планує використовувати для здійснення валютної операції.

При цьому НБУ має право запитувати і отримувати від заявника додаткову інформацію, документи, необхідні для з’ясування обставин проведення валютної операції, її змісту та учасників (контрагентів) (в тому числі для юридичних осіб – бенефіціарів власників (контролерів).

Також регулятор може звертатися до державних органів, установ, відомств, уповноважених банків та інших суб’єктів господарювання та фізичних осіб для отримання інформації, документів і висновків щодо учасників валютної операції (в тому числі для кінцевих бенефіціарів власників), суті і мети цієї операції, відповідності суті операції змістом діяльності заявника, джерел походження коштів (активів), достатності реальних фінансових можливостей заявника проводити (ініціювати) фінансову операцію на відповідну суму, економічної доцільності (сенсу) операції.

Дублікат ліцензії та змін до ліцензії видається тільки після оплати ним послуг з їх видачі в розмірі, встановленому Національним банком України.

Розширені підстави для відмови заявнику у видачі ліцензії та внесення змін до неї, зокрема, такими підставами можуть бути:

  • ліквідація власника ліцензії (юридичної особи) / скасування державної реєстрації власника ліцензії (ФОП) / скасування акредитації власника ліцензії (представництва нерезидента в Україні);
  • виявлення інформації про те, що іншою стороною валютної операції або особою, на користь чи в інтересах якої проводиться ця операція, є юридична або фізична особа, яка має місце знаходження, місце проживання, місце реєстрації в країні, яка визнана державою-агресором / державою окупантом і / або включена до переліку країн (територій), які не виконують рекомендації міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або до якої застосовані міжнародні санкції.

 

Постанова НБУ від 3 травня 2018 року № 48 «Про затвердження Змін до Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу»

 


Чергове спрощення у сфері ведення бізнесу

Кабмін підтримав дерегуляційні ініціативи Мінекономрозвитку, які значно спрощують умови ведення бізнесу. Відповідні рішення прийняті на засіданні Уряду 10 травня.

Зокрема, у діяльності інспекційних органів вводиться ризик-орієнтований підхід.

Мінекономрозвитку очікує, що реалізація ризик-орієнтованого підходу створить потужну аналітичну систему, яка буде функціонувати на основі достовірної та детальної інформації. Така система підвищить точність оцінки ступеня ризику суб’єктів господарювання та дозволить фокусуватися на перевірках найбільш ризикових підприємств. Система також буде забезпечувати споживачів інформацією про ступінь ризику конкретного виробника.

Крім того, Уряд скасував ряд актів, щоб зменшити навантаження на підприємства роздрібної торгівлі алкогольними напоями, торгівлі нафтопродуктами та ремонту побутової техніки в частині використання печаток. До сьогодні потрібна була печатка на цінниках у алкогольних виробів, а також діяла заборона приймати нафтопродукти на АЗС у разі невідповідності пломби на цистерні відбитку печатки на товарно-транспортної накладної або обов’язкове дублювання на паперовому носії документів, складених в електронній формі і т. Д. Всі ці вимоги були скасовані.

 

Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Уряд ухвалив пакет рішень, які значно спрощують умови ведення бізнесу» від 10.05.2018 року

 

Дивіться відео на тему:

Що змінив новий закон про ТОВ?


Закон про кібербезпеку набрав чинності

Визначено правові та організаційні засади забезпечення захисту національних інтересів України в кіберпросторі, основні цілі, напрямки та принципи державної політики в сфері кібербезпеки, повноваження державних органів, підприємств, установ, організацій, осіб і громадян у цій сфері, основні принципи координації їх діяльності щодо забезпечення кібербезпеки.

Відповідний Закон № 2163-VІІІ «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» набув чинності 9 травня.

Закон не поширюється на соціальні мережі, приватні електронні інформаційні ресурси в Інтернеті (включаючи блог-платформи, відеохостінги, інші веб-ресурси), якщо такі інформаційні ресурси не містять інформацію, необхідність захисту якої встановлена ​​законом, відносини і послуги, пов’язані з функціонуванням таких мереж і ресурсів.

Кіберзахисту підлягають комунікаційні системи всіх форм власності, в яких обробляються національні інформаційні ресурси і які використовуються в інтересах органів державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органів і військових формувань, в сферах електронного урядування, електронних державних послуг, електронної комерції, електронного документообігу, а також об’єкти критичної інформаційної інфраструктури.

До останніх можуть бути віднесені підприємства, установи та організації незалежно від форми власності: в області енергетики, хімічної промисловості, транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, в банківському і фінансовому секторах; в сферах водо-, газо- і електропостачання, водовідведення, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров’я. Також до об’єктів критичної інфраструктури відносяться комунальні, аварійні та рятувальні служби, стратегічні підприємства, потенційно небезпечні виробництва.

Президент через очолювану ним Раду національної безпеки і оборони України координує діяльність в сфері кібербезпеки. Робочий орган РНБО – Національний координаційний центр кібербезпеки – здійснює координацію та контроль за діяльністю суб’єктів сектора безпеки і оборони, які забезпечують кібербезпеку, вносить Президенту пропозиції щодо формування і уточнення Стратегії кібербезпеки України.

Основними суб’єктами національної системи кібербезпеки є Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Нацполіція, СБУ, Міноборони і Генштаб Збройних Сил, розвідувальні органи, Нацбанк.

Функціонує урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA, яка повинна вести реєстр кіберінцидентів, допомагати в усуненні наслідків кібератак, навчати кіберзахисту на семінарах і т. д.

У сфері кібербезпеки передбачено державно-приватне взаємодію. Так, система своєчасного виявлення, попередження і нейтралізації кіберзагроз може бути створена із залученням волонтерських організацій. Передбачено підвищення цифрової грамотності громадян і культури безпеки поведінки в кіберпросторі. Заплановані обмін інформацією про кіберзагрози і координація команд реагування на комп’ютерні надзвичайні події. Для громадян, представників промисловості та бізнесу створять консультаційні пункти. Крім того, буде створена система підготовки кадрів та підвищення компетентності фахівців різних сфер діяльності з питань кібербезпеки.

Органам державного управління додали функцій. Зокрема, Нацбанк повинен буде визначити порядок, вимоги та заходи щодо забезпечення кіберзахисту та інформаційної безпеки в банківській системі і для суб’єктів переказу коштів. Для цього створюється центр кіберзахисту. Буде створено реєстр об’єктів критичної інформаційної інфраструктури в банківській системі. Крім того, буде проводитися оцінка стану кіберзахисту і аудит інформаційної безпеки банків.

 

Закон України від 05.10.2017 року № 2163-VІІІ «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України»

 

Читайте статтю на тему:

Правила користування IT-продуктом (Terms of Use TOU)


Особливості працевлаштування неповнолітніх

Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України (ст.187 КЗпП України).

Не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює (ст.188 КЗпП України).

При укладенні трудового договору з неповнолітнім обов’язковим є додержання письмової форми (ст. 24 КЗпП України).

При прийнятті на роботу неповнолітніх випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, не встановлюється (ст. 26 КЗпП України).

Забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Забороняється також залучати осіб молодше вісімнадцяти років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми (ст. 190 КЗпП України).

Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові (ст. 191 КЗпП України).

Забороняється залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні (ст. 192 КЗпП України).

Для робітників віком до вісімнадцяти років норми виробітку встановлюються виходячи з норм виробітку для дорослих робітників пропорційно скороченому робочому часу для осіб, що не досягли вісімнадцяти років. Для молодих робітників, які поступають на підприємство, в організацію після закінчення загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, курсів, а також для тих, що пройшли навчання безпосередньо на виробництві, у передбачених законодавством випадках і розмірах та на визначені ним строки можуть затверджуватися знижені норми виробітку. Ці норми затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом (ст. 193 КЗпП України).

Згідно зі ст.51 КЗпП України для неповнолітніх встановлюється скорочена тривалість робочого часу. Так, для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченого законом, для осіб відповідного віку.

Відповідно до ст.194 КЗпП України заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому самому розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи. Праця працівників молодше вісімнадцяти років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.

 

Офіційний портал Управління Держпраці у Полтавській області, рубрика «Новини», підрубрика «Щодо особливостей працевлаштування неповнолітніх» від 08.05.2018 року

 


Держпраці про сезонні роботи

Управління Держпраці у Хмельницькій області нагадує, що особливості регулювання праці тимчасових і сезонних працівників встановлюються законодавством (ст. 7 КЗпП).

Нині в Україні в частині, що не суперечить Конституції України та законодавству України діє Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 № 310-ІХ (далі — Указ № 310). Сезонними вважають роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов можуть виконуватися лише протягом певного періоду (сезону), але не більше 6 місяців (ст. 1 Указу № 310). Сезонними вважаються роботи, що мають такі ознаки: роботи передбачені Списком сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженим постановою КМУ від 28.03.1997 № 278; тривалість робіт не перевищує шести місяців.

Трудовий договір на сезонні роботи є різновидом строкового трудового договору. При укладенні трудового договору на сезонні роботи роботодавець зобов’язаний попередити працівника про сезонний характер роботи (п. 3 Указу № 310), що відображають в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу.

При укладанні трудового договору на сезонні роботи не встановлюють випробувальний строк (п. 5 Указу № 310). На сезонних працівників розповсюджуються умови і положення, передбачені Правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективного договору (тривалість робочого часу і відпочинку, оплата праці, матеріальне стимулювання, умови і охорона праці тощо). Сезонним працівникам відпустку надають пропорційно відпрацьованому часу (ч. 9 ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР). Держпраці наголошує, що норму пункту 10 Указу № 310 щодо відсутності у сезонних працівників права на відпустку та грошову компенсацію взамін невикористаних днів відпустки не застосовують, оскільки вона суперечить Закону про відпустки.

Працівників, зайнятих на сезонних роботах, після закінчення сезонних робіт звільняють у зв’язку з закінченням строку трудового договору (п. 2 ст. 36 КЗпП). День звільнення — останній день сезонної роботи. Якщо працівник після закінчення сезонної роботи продовжує працювати або тривалість такої роботи перевищує шість місяців, трудовий договір із цим працівником є таким, що укладений на невизначений строк.

Сезонні працівники за наявності умов, визначених у статті 39 КЗпП (хвороба або інвалідність, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та випадки, передбачені ч. 1 ст. 38 КЗпП), мають право достроково з власної ініціативи розірвати трудовий договір. При цьому про своє звільнення сезонні працівники попереджають роботодавця письмово за 3 дні (п. 6 Указу № 310).

Роботодавець з власної ініціативи має право звільнити працівника, зайнятого на сезонних роботах, до закінчення строку трудового договору, крім загальних підстав, передбачених КЗпП, також за додатковими підставами, а саме, у разі: припинення робіт на підприємстві на строк понад два тижні з причин виробничого характеру чи скорочення робіт на цьому підприємстві; нез’явлення працівника на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності (п. 7 Указу № 310).

 

Офіційний портал Управління Держпраці у Хмельницькій області, рубрика «Новини», підрубрика «Особливості законодавчого регулювання праці сезонних працівників» від 08.05.2018 року

 

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


X