Дайджест нoвин «Підприємництво і право»
17.12.2018 пo 25.12.2018
Нові правила валютного регулювання з 7 лютого 2019 року
НБУ було оприлюднено всі проекти нормативно-правових актів, які з 7 лютого 2019 року стануть основою для нової системи валютного регулювання, передбаченої Законом про валюту і валютні операції.
Передбачається, що до остаточного переходу до повної свободи проведення валютних операцій буде діяти Положення про застосування заходів захисту, яке спрямоване на протидію кризовим явищам. Документ не вводить валютні обмеження, але розширює можливості проведення окремих валютних операцій, зокрема:
- граничні терміни розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів збільшуються вдвічі до 365 днів;
- на зміну індивідуальних ліцензій на окремі валютні операції вводиться автоматизована система е-лімітів;
- спрощується валютний нагляд за операціями купівлі і переведення іноземної валюти до 150 тис. грн в еквіваленті;
- розширюється перелік доступних валютних операцій клієнтів з банками, зокрема, дозволяється проведення валютних свопів і безпоставкових форвардів;
- стає можливою онлайн-покупки фізособами іноземної валюти та банківських металів в межах 150 тис. грн в еквіваленті в день;
- дозволяється придбання юридичними особами банківських металів без фізичної поставки в 150 тис. грн в еквіваленті в день;
- для фізосіб дозволяються перекази за кордон до 150 тис. грн без відкриття рахунку.
Продовжується дія ряду обмежень, які вже діють, зокрема:
- обмеження репатріації дивідендів за кордон в іноземній валюті на суму в 7 млн євро в місяць, а репатріації інвестицій – 5 млн. євро в місяць;
- заборона надання кредитів (позик) в гривні нерезидентам;
- отримання зовнішніх запозичень виключно через один банк;
- покупка валюти на міжбанківському ринку для виконання зобов’язань по ЗЕД контрактами виключно через один банк і на умовах Т + 1;
- заборона купівлі валюти без зобов’язань по ЗЕД контрактами або за кредитні кошти;
- -збереження валютного нагляду за операціями взаємозаліку зобов’язань;
- збереження вимоги обов’язкового продажу валютних надходжень на користь юридичних осіб в розмірі 50%.
Вищевказані обмеження будуть скасовуватися поступово, у міру поліпшення макроекономічних умов в Україні згідно з дорожньою картою лібералізації, розробленої спільно з МВФ. Кінцевою метою НБУ залишається зняття всіх обмежень на валютному ринку.
Структура нового валютного регулювання буде складатися з семи нових ключових нормативно-правових актів:
- структура валютного ринку та правила торгівлі іноземною валютою та банківськими металами;
- порядок розрахунків, операцій з купівлі та переказів іноземної валюти на території України та за кордон;
- транскордонне переміщення готівкової національної та іноземної валюти, банківських металів, а також цінних паперів в документарній формі банками, юридичними і фізичними особами;
- загальний перелік заходів захисту для можливого застосування Національним банком, критерії та порядок їх введення, умови їх продовження і дострокового припинення;
- перелік введених заходів захисту і порядок їх застосування (антикризова постанова, має тимчасовий характер);
- інші інструменти стабілізації грошово-кредитного ринку (резервування по валютних операцій), а також повідомний систему збору інформації про валютні операції;
- порядок дотримання граничних термінів розрахунків, встановлених Національним банком.
За інформацією НБУ
Читайте статтю на тему:
Мораторій на продаж с/г земель продовжено
Термін дії мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення продовжено на рік, до 1 січня 2020 року.
Відповідний Закон «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель» (законопроект № 9355-5) прийнятий Верховною Радою на вечірньому засіданні 20 грудня.
Проект Закону України від 20.12.2018 року № 9355-5 «Про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель»
Продовжено обмеження на імпорт продукції з походженням з Росії
18 грудня Кабмін продовжив дію двох постанов від 30 грудня 2015 року (№ 1146 і № 1147), які передбачають обмеження на імпорт продукції з походженням з Росії, зокрема передбачається повна заборона ввезення ряду товарів з РФ, а також продовження дії митних ставок на деякі товари з Росії, які до 2015 року ввозилися безмитно. Термін дії рішень продовжений до 31 грудня 2019 з можливістю їх продовження в майбутньому.
Передбачені Урядом заходи були застосовані з метою протидії встановленим торговим обмеженням на імпорт і транзит української продукції з боку Російської Федерації, для забезпечення захисту українського бізнесу.
Зокрема, для деяких російських товарів замість нульової ставки, що діяла за угодою про встановлення режиму вільної торгівлі між країнами СНД, від 2 січня 2016 року для російських товарів діє так званий режим «найбільшого сприяння» СОТ, що передбачає застосування високих ставок ввізного мита.
Також Уряд продовжив дію прийнятої постанови, яка ввела заборону на імпорт товарів з Росії, зокрема: харчової продукції (молочної продукції, чаю, кави, пива, алкогольних виробів), косметичних засобів особистої гігієни (шампунів, гелів для душу, мила), продукцію хімічної промисловості для сільського господарства (гербіциди, фугніціди, інсектициди, родентициди), хлористого калію, а також залізничного обладнання (локомотиви, вагони і шляхове обладнання) та інші.
За інформацією КМУ
Верховний Суд: продавці не можуть працювати за договором ЦПХ
Відповідно до фабули справи було встановлено факт трудових відносин із товариством з обмеженою відповідальність та перебування на посаді продавця з 22 січня 2017 року до 22 лютого 2017 року включно; зобов’язано директора цього ТОВ внести до трудової книжки записи про прийняття її на роботу на посаду продавця з 22 січня 2017 року та про звільнення з посади продавця за власним бажанням з 22 лютого 2017 року; стягнути з відповідача на користь позивачки невиплачену заробітну плату за період з 23 січня 2017 року по 22 лютого 2017 року, виходячи з середньої заробітної плати по регіону в сумі 6 255,00 грн, компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати за період з часу звільнення по день постановлення судового рішення, упущену вигоду у виді неотриманої соціальної допомоги за період з квітня 2017 року.
До такого зводились позовні вимоги продавця магазина, що належить ТОВ. Третьою особою в цій справі виступило управління Держпраці у Полтавській області. В основній частині позов був задоволений, в тому числі і щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до положень ст. 117 КЗпП, а судові рішення залишені без змін Верховним Судом у складі колегії суддів цивільного суду.
Аналізуючи обставини справи, Верховний Суд зазначив, що перебування позивачки у трудових відносинах з відповідачем підтверджується показами свідків. При цьому ВС не послався на ряд інших доказів, які вони заслуговують на увагу. Як зазначається в постанові апеляційного суду, у підтвердження доведеності факту трудових відносин … допитані свідки …, а також досліджені письмові докази: оригінали супровідних відомостей до сумки з готівкою …; індивідуальні відомості Пенсійного фонду України про застраховану особу …; звітність про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб…, листи і заяви ТОВ до банку щодо відкриття і обслуговування зарплатних рахунків.
При цьому судом обґрунтовано не взято до уваги той факт, що між позивачкою та ТОВ 24.01.2017 було «підписано Замовлення про надання послуг до Договору про надання послуг …», яким визначено, що «в період з 24.01.2017 року по 28.02.2017 року Виконавець зобов’язуєтеся надати Замовнику послуги з проведення рекламно-інформаційних акцій та проведення презентації нових товарів, загальна вартість послуг становить 1200 грн 00 коп.»
Верховний Суд нагадав, що основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. На відміну від працівника, виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.
За інформацією Головного управління Держпраці у Хмельницькій області
Читайте статтю на тему:
Винятковий порядок застосування роботи у вихідні дні
Відповідно до ст.71 Кодексу законів про працю робота у вихідні дні забороняється.
Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині другій цієї статті.
Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках:
- для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
- для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
- для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
- для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Робота у вихідний день (ст. 72 КЗпП) може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.
За інформацією Головного управління Держпраці у Хмельницькій області
За роботу в надурочний час працівник повинен отримувати оплату в подвійному розмірі
Оплата роботи в надурочний час відбувається наступним чином:
за погодинною системою оплати праці – в подвійному розмірі годинної ставки;
за відрядною системою оплати праці – доплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, – за всі відпрацьовані надурочні години;
у разі підсумованого обліку робочого часу – оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді.
Режим підсумованого обліку робочого часу може вводитись на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу.
У випадку застосування підсумованого обліку робочого часу розпорядок робочого дня і графіки змінності мають бути побудовані таким чином, щоб робочий час, який зобов’язані відпрацювати працівники за обліковий період, встановлений у колективному договорі (наприклад, рік), відповідав установленій законодавством нормі робочих годин, що припадає на цей період (рік).
За інформацією Головного управління Держпраці у Хмельницькій області
У разі непроведення атестації робочих місць за умовами праці передбачена відповідальність
Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці розглянув у листі від 28 вересня 2018 року № 7654/4/4.5-ДП-18 відповідальність підприємства у разі непроведення атестації робочих місць за умовами праці та повідомляє наступне.
Статтею 100 Кодексу законів про працю України передбачена підвищена оплата праці на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, яка встановлюється за результатами атестації відповідно до пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442.
Законодавством України встановлено адміністративну відповідальність за порушення терміну проведення атестації праці відповідно до підпункту 3 пункту 1 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 265 КЗпП України, та, у разі заподіяння шкоди здоров’ю працівника, кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.
Також це дає права працівнику розривати трудовий договір за власним бажанням без відпрацювання двотижневого строку відповідно частини третьої статті 38 КЗпП, а також звернутися до суду згідно зі статтею 221 КЗпП України.
Лист Державної служби України з питань праці від 28.09.2018 року № 7654/4/4.5-ДП-18
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська,
незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»
