fbpx

Дайджест нoвин «Податки і облік» з 25.05.2020 пo 01.06.2020

In: Дайджести новин законодавства і практики 01 Jun 2020 Tags: ,

Дайджест нoвин «Податки і облік»

з 25.05.2020 пo 01.06.2020

 

Затверджено нові форми реєстраційних заяв

Податківці повідомляють:  з 01.06.2020 набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 19.05.2020 № 1716/5 «Про оновлення форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2020 за № 454/34737.

Наказом № 1716/5 з метою спрощення реєстраційної процедури затверджено нові форми заяв, що подаються для державної реєстрації.

На зміну 24 форм заяв запроваджується лише 9 – вони згруповані переважно за видом особи, щодо якої проводяться реєстраційні дії.

Перелік нових форм

  • Заява щодо державної реєстрації фізичної особи – підприємця (форма 1);
  • Заява щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) (форма 2);
  • Заява щодо державної реєстрації юридичної особи – органу влади (форма 3);
  • Заява щодо державної реєстрації юридичної особи – громадського формування (форма 4);
  • Заява щодо державної реєстрації відокремленого підрозділу юридичної особи (форма 5);
  • Заява щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (форма 6);
  • Заява щодо державної реєстрації громадського формування без статусу юридичної особи (форма 7);
  • Заява щодо державної реєстрації символіки громадського формування (форма 8);
  • Заява щодо державної реєстрації всеукраїнського статусу громадського об’єднання (форма 9).

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 

 

Дивіться відео на тему:

Реєстрація приватного підприємця


Оскаржити ППР тепер можна протягом 6-ти місяців, але за певної умови Оскаржити ППР тепер можна протягом 6-ти місяців, але за певної умови 

Податківці зазначають: якщо платник з поважних причин пропустив 10-денний строк на адміністративне оскарження рішень органів ДПС, такому платникові разом із скаргою необхідно подати клопотання про відновлення пропущеного строку, додавши до нього копії документів, що підтверджують поважність причини. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Зазначені зміни внесені до п. 56.3 ст. 56 ПКУ Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» і набрали чинності з 23.05.2020 року.

Норму ПКУ, якою визначався порядок подання скарг, зокрема, скарги на рішення територіальних органів ДПС яку необхідно подавати до ДПС України залишено без змін

Ст. 56 ПКУ доповнено п. 56.31, відповідно до якого нерезидентами, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва скарги подаються до контролюючого органу, який прийняв оскаржувані рішення. Це можуть бути:

а) рішення про взяття на податковий облік нерезидента;

б) ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання у порядку, передбаченому пп. 141.4.2 ст. 141ПКУ;

в) ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання у порядку, передбаченому п. 117.1 та 117.4 ст. 117 ПКУ;

г) ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання, передбаченого п.133.3 ст. 133 ПКУ.

Рішення про відмову в задоволенні скарги щодо нерезидентів можуть бути оскаржені до контролюючого органу вищого рівня.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС в Івано-Франківській області

 

Читайте статтю на тему:

Оскарження податкового повідомлення-рішення

 

«Податкове досьє» в режимі реального часу з 23.05.2020 в ЕКПП«Податкове досьє» в режимі реального часу з 23.05.2020 в ЕКПП

Податківці повідомляють: Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» аб.1,2 п.421.2 ст. 421 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої ЕКПП забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, у тому числі шляхом:

  • перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску;
  • здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані СЕА реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Норми набрали чинності 23.05.2020 року.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 

 


Інформацію для Форми № 20-ОПП з ЕКППІнформацію для Форми № 20-ОПП з ЕКПП

Податківці інформують, що платники податків в меню «Облікові дані платника» приватної частини ЕКПП мають доступ до своїх облікових даних, якими можна скористуватися, зокрема, для  заповнення графи 5 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588.

 

 

 

З облікових даних платник може вибрати, зокрема, відомості про об’єкти оподаткування, у тому числі про ідентифікатор об’єкта оподаткування, присвоєний органом ДПС, код ознаки надання інформації, стан та вид права на такий об’єкт, виділивши їх позначкою.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Київській області

 

 


ІПК в електронній форміІПК в електронній формі

Податківці повідомляють: відтепер ІПК можуть надаватися платнику не лише в усній, паперовій, а й в електронній формі.

Звернення для отримання ІПК в електронній формі необхідно завіряти кваліфікованим електронним підписом. 

ІПК надаються:

  • в усній формі – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) (пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), а також державні податкові інспекції;
  • у паперовій та електронній формах – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) (пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), крім державних податкових інспекцій.

Строк на надання платникові податків ІПК становить 25 календарних днів. Однак, уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на 15 календарних днів, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу. Раніше продовжити строк розгляду звернення можна було на 10 календарних днів.

Такі зміни внесені Законом України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Звернення платників податків на отримання ІПК у паперовій або електронній формі повинно містити:

  • найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
  • код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або РНОКПП (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
  • зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);
  • підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;
  • дату звернення.

ІПК, надана у паперовій або електронній формі, обов’язково повинна містити назву – індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі ІПК, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

На ІПК або відповідь, що надається контролюючим органом в електронній формі, накладається електронний підпис уповноваженої посадової особи контролюючого органу з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

ІПК має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пп. 52.2 ст 52 ПКУ).

Згідно з пунктом 53.1 статті 53 ПКУ, не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до ІПК, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.

У разі коли положення ІПК суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.

Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного ПКУ.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС в Івано-Франківській області

 


Нові критерії щоб бути великим платникомНові критерії щоб бути великим платником

Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» змінено критерії належності суб’єктів господарювання до великих платників.

Великий платник податків – це юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період.

Відповідно до ст. 64 ПКУ, після включення платника податків до Реєстру Великих платників податків та отримання повідомлення про таке включення, платник зобов’язаний стати на облік у спеціалізованому органі ДПС з початку календарного року, на який сформовано Реєстр.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС в Івано-Франківській області

 

Дивіться відео на тему:

Критерії підприємств (мікро, малі, середні, великі)


Документи у паперовому вигляді для проведення перевірки у період дії карантинуДокументи у паперовому вигляді для проведення перевірки у період дії карантину

Податківці консультують: Законом України від 17.03.2020 №533-ІХ та з урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ запроваджено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок платників податків органами податкової служби на період з 18.03.2020 по 31.05.202, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп. 78.1.8 ст.78 ПКУ.

 

 

 

 

Лист ДПС України від 30.04.2020 № 1758/6/99-00-05-08-01-06/ІПК

 

 


Безкоштовна роздача рекламної продукції для кінцевого споживача не є операціями з безоплатного надання товарівБезкоштовна роздача рекламної продукції для кінцевого споживача не є операціями з безоплатного надання товарів

Верховний Суд погодився з тим, що розповсюджена у рекламній продукції інформація про особу та товар має на меті проінформувати споживачів і сформувати у них інтерес щодо таких особи та товару. Матеріальні носії реклами є винятково засобами розповсюдження інформації про товар, який реалізує продавець, тому рекламна продукція не може бути використана споживачем інакше ніж як джерело інформації (тобто в будь-яких операціях), а отже, в такому випадку не є активом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та товаром у визначенні ПКУ.

Економічна мета від такої передачі полягає у перспективі отримати дохід у майбутньому не від власне розповсюдження рекламної продукції як передачі відповідних матеріалів у власність іншим особам, а від популяризації імені товариства, розповсюдження інформації про його товари з ціллю привернення уваги невизначеного кола осіб до діяльності позивача. Передача ж у рекламних цілях продукції у власність іншим особам є лише формою розповсюдження реклами, що однак не наділяє таку передачу ознаками реалізації.

Таким чином, операції з безкоштовної роздачі рекламної продукції для кінцевого споживача не є операціями з безоплатного надання товарів, про які йдеться у пп. 14.1.13 ст. 14 ПКУ, та не є операціями з продажу (реалізації) товарів відповідно до пп. 14.1.202 ст. 14 ПКУ, а відтак підстави визначати їх об’єктом оподаткування ПДВ відсутні.

 

 

Постанова ВС України від 10.04.2020 у справі № 813/165/16

 


На період виведення з експлуатації ОЗ у зв'язку з консервацією амортизацію нараховують (МСФЗ)На період виведення з експлуатації ОЗ у зв’язку з консервацією амортизацію нараховують (МСФЗ)

Податківці консультують: на основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, який веде бухгалтерський облік та фінансову звітність за МСФЗ, нарахування амортизації в бухгалтерському обліку на період їх виведення з експлуатації у зв’язку з консервацією, капітальним ремонтом, модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією, тощо не припиняється.

 

 

 

 

 

Лист ДПС України від 15.05.2020 № 2047/6/99-00-07-02-02-06/ІПК

 

 


Для ПДВ відтепер єдиний звітний період - місяцьДля ПДВ відтепер єдиний звітний період – місяць

Податківці повідомляють: Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» запроваджено єдиний звітний період для звітності з ПДВ, який дорівнює календарному місяцю (у тому числі для платників єдиного податку).

 

 

 

Відповідні зміни внесено з метою спрощення адміністрування ПДВ, застосування єдиного підходу до формування показників звітності та їх відображення в інформаційних системах ДПС.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві

 


Дебіторська заборгованість за оплаченими, але не отриманими товарами при анульованні ПДВДебіторська заборгованість за оплаченими, але не отриманими товарами при анульованні ПДВ

Податківці інформують: якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (п.184.7 ст. 184 ПКУ).

Платнику ПДВ, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими, але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, необхідно не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 

 


Товари відвантажені до реєстрації платником ПДВ, а оплата після отримання статусу платника ПДВ – ПДВ немаєТовари відвантажені до реєстрації платником ПДВ, а оплата після отримання статусу платника ПДВ – ПДВ немає

Податківці зазначають: датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
  • дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Оскільки виникнення податкових зобов’язань з ПДВ відбувається за правилом «першої події», якою у даному випадку є дата постачання товарів покупцю, то у постачальника, який на таку дату не був зареєстрований платником ПДВ, податкові зобов’язання з ПДВ у разі надходження оплати за відвантажені товари після його реєстрації платником ПДВ, не виникають.

Тобто, у разі, якщо на момент відвантаження товарів постачальник не був зареєстрованим платником ПДВ, то при надходженні оплати за такі товари після його реєстрації в якості платника ПДВ, податкові зобов’язання не відображаються (п. 187.1 ПКУ).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

 

 


ФОП вносить майно до статутного фонду в обмін на корпоративні права, то чи буде ПДВ?ФОП вносить майно до статутного фонду в обмін на корпоративні права, то чи буде ПДВ?

Податківці зазначають: що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (пп. «а» п. 185.1 ст. 185 ПКУ).

Згідно із пп. 14.1.191 ст. 14 ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема обмін.

 

 

 

Якщо ФОП зареєстрована платником ПДВ, то операція із внесення такою особою рухомого/нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права є об’єктом оподаткування ПДВ.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 

 


Імпортовані товари для подолання коронавірусу звільнятимуться від ПДВ лише на час карантинуІмпортовані товари для подолання коронавірусу звільнятимуться від ПДВ лише на час карантину

Податківці консультують: операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України (як, ввезених, так і вироблених на митній території України) товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), що включені до Переліку № 224, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2020, звільняються від оподаткування ПДВ незалежно від того, хто виробляє та закуповує таку продукцію. Постачальником (виробником, імпортером) або покупцем товарів, що включені до Переліку № 224, може бути будь-який суб’єкт господарювання, юридична або фізична особа.

Втім після завершення дії тимчасового режиму звільнення від оподаткування, встановленого п. 71 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (після закінчення останнього дня місяця, в якому завершується дія карантину), операції з постачання товарів, до яких застосовувався такий режим звільнення від оподаткування, підлягають оподаткуванню ПДВ за загальновстановленими правилами. Оподаткування ПДВ таких операцій здійснюється незалежно від того, в який період і за яких умов (до дати запровадження пільги із застосуванням ставки податку чи в період її дії із застосуванням звільнення від ПДВ) здійснювалося придбання таких товарів чи їх ввезення на митну територію України.

 

 

Лист ДПС України від 28.04.2020 № 1709/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

 

 


Медичні товари що звільненні від ПДВМедичні товари що звільненні від ПДВ

Податківці повідомляють: відповідно до переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій короновірусної хвороби (COVID-19), на які розповсюджується режим звільнення від оподаткування, встановлений п. 71 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 та доповнено окремими товарними позиціями постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 271.

Так, враховуючи зазначені постанови, режим звільнення від оподаткування застосовується:

  • з 17.03.2020 до операцій з постачання товарних позицій, включених до Переліку № 224 (в редакції, до внесення доповнень постановою № 271);
  • з 15.04.2020 до операцій з постачання всіх товарних позицій, включених до Переліку № 224, в тому числі з урахуванням Постанови № 271.

До Переліку № 224 включено низку товарів, віднесених до категорії «Засоби індивідуального захисту». Зокрема такі товари, як: «Медична маска. Респіратор FFP2 або FFP3, маски, не оснащені змінними фільтрами»; «Респіратори, маски, оснащені легкозмінними після використання фільтрувальними або абсорбувальними елементами-фільтрами».

Зазначенні товари звільняються від оподаткування як при ввезенні на митну територію України, так і при продажу на митній території України (незалежно від категорій споживачів) та незалежно від періоду, коли такі товари було ввезено на митну територію України або придбано на митній території України (до дати запровадження пільги з оподаткування чи після такої дати) до закінчення останнього дня місяця, в якому завершується дія карантину.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС України

 

 


ПДВ при забезпечувальному платежу з орендиПДВ при забезпечувальному платежу з оренди

Податківці консультують: якщо умовами договору оренди передбачено, що забезпечувальний платіж виконує виключно функцію засобу забезпечення зобов’язань та підлягає поверненню орендарю після виконання зобов’язань, то ця сума забезпечувального платежу не збільшує базу оподаткування ПДВ у орендодавця. Орендодавець не визначає податкові зобов’язання, а орендар — податковий кредит.

Якщо ж орендодавець склав та зареєстрував в ЄРПН ПН на суму забезпечувального (гарантійного) платежу, то складає РК до ПН та зменшує суму податкових зобов’язань з ПДВ. Орендар відповідно повинен зменшити суму податкового кредиту. Якщо у процесі виконання договору оренди змінюють напрям використання отриманого раніше платежу, який спочатку виконував функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань за договором, а потім буде спрямовуватися в рахунок оплати орендних платежів (що має бути обумовлено договором), на дату зміни напряму використання гарантійного платежу орендодавець повинен нарахувати податкові зобов’язання на суму отриманих гарантійних внесків. А в орендаря виникає обов’язок сформувати податковий кредит за умови реєстрації ПН в ЄРПН.

Коли надалі, у зв’язку з припиненням договірних відносин за попереднім договором, забезпечувальний платіж зараховують в рахунок сплати забезпечувального платежу за новим договором оренди, умовами якого передбачено, що такий платіж також виконує виключно функцію засобу забезпечення зобов’язань та підлягає поверненню орендарю після виконання таких зобов’язань, то ця сума забезпечувального платежу не збільшує базу оподаткування ПДВ у орендодавця. ПН на таку суму не складають.

У разі якщо забезпечувальний платіж зараховують в рахунок орендної плати (тобто за своєю сутністю він не є засобом забезпечення зобов’язань, а спрямований в рахунок оплати послуг з оренди), та на суму такого платежу за попереднім договором оренди було складено ПН, і надалі його зараховують в рахунок орендної плати за новим договором оренди з тим же орендодавцем, то на суму такого платежу РК не складають. Адже відсутні підстави для його складання — платіж орендодавцю не повертають, номенклатура послуг, сума платежу, постачальник, покупець не змінюються. А змінюються лише реквізити договору, які згідно з пунктом 201.1 ПКУ не є обов’язковим реквізитом ПН.

 

 

Лист ДПС України від 14.05.2020 № 2020/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

 

 


ПН при постачанні товарів неплатникам ПДВПН при постачанні товарів неплатникам ПДВ

Податківці роз’яснюють: при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг за готівку особам, які не зареєстровані платниками ПДВ, розрахунки за які проводяться через касу/РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), такий постачальник може складати ПН за щоденними підсумками операцій (якщо попередньо не були складені ПН ці операції). При цьому можуть бути складені як окремі ПН за щоденними підсумками операцій за показниками кожного з РРО чи платіжного пристрою, так і одна ПН за щоденними підсумками операцій за показниками усіх РРО чи платіжних пристроїв.

Водночас при постійних зв’язках з особами, що не зареєстровані платниками ПДВ, а саме у випадках, коли операції з постачання товарів/послуг здійснюються за готівку окремим особам два і більше разів на місяць на підставі відповідного договору, в якому визначені періодичність постачання таких товарів/послуг та порядок оплати їх вартості, може бути складена зведена ПН (якщо попередньо не були складені ПН на такі операції).

 

 

Лист ДПС України від 28.04.2020 № 1711/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

 

 


ПН при перепризначенні сплаченого авансуПН при перепризначенні сплаченого авансу

Податківці консультують: якщо на дату підписання документа про зарахування попередньої оплати за договором № 1 в рахунок оплати вартості товарів за договором № 2 такі товари за договором № 2 поставлені не були, то на, дату підписання такого документа продавець —  платник ПДВ повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти ПН на суму попередньої оплати за договором № 2 («перша подія») і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Така ПН є для покупця товарів/послуг підставою для віднесення суми, зазначеної у ній до податкового кредиту. В такому випадку, складається РК як зміна номенклатури товарів.

 

 

Лист ГУ ДПС у Волинській області від 28.04.2020 № 1703/ІПК/03-20-04-01-10

 

 


Кількість ПН за щоденними підсумкамиКількість ПН за щоденними підсумками

Податківці нагадують: відповідно до п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307, ПН складається за щоденними підсумками операцій (якщо ПН не була складена на ці операції) у випадку:

  • здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
  • виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
  • надання платнику податку касових чеків, які містять суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Згідно з п. 16 Порядку № 1307 передбачено, що кількість найменувань поставлених товарів/послуг у одній податковій накладні не може перевищувати 9999 позицій.

Водночас Порядком №1307 не заборонено складання в один день кількох ПН за щоденними підсумками операцій.

Отже, якщо кількість найменувань поставлених товарів/послуг перевищує 9999 позицій, платник податку складає таку кількість ПН за щоденними підсумками операцій, що є достатньою для відображення всієї номенклатури поставлених товарів/послуг за умови, що кількість найменувань поставлених товарів/послуг у одній ПН не перевищує 9999 позицій.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС України

 

 


РРО в смартфоні вже з 1 серпняРРО в смартфоні вже з 1 серпня

Мінфін спільно з ДПС завершують підготовку до запуску безкоштовного фіскального додатку для програмного РРО (реєстратор розрахункових операцій).

Протягом місяця представники бізнесу матимуть можливість ознайомитись з функціоналом додатку в Електронному кабінеті платника податків, протестувати його та надати пропозиції щодо його вдосконалення.

Вже з 1 серпня 2020 року продукт буде доступний для повноцінного використання для всіх бажаючих на безоплатний основі.

Обов’язковим використання програмного РРО, для певних видів діяльності ІІ-IV груп ФОП, стане з 1 січня 2021 року.

Споживачі, за лічені хвилини зможуть перевірити наявність виданого чеку у базі даних ДПС. В разі його відсутності та видачі чеку з порушенням законодавства покупець матиме право на відшкодування частини витрат на придбання товару.

 

 

За матеріалами ДПС України

 

 


Приват24 та РРОПриват24 та РРО

Читач «Бухгалтер 911» звернувся до ДПС про надання консультації із запитом такого змісту:

«ФОП на спрощеній системі оподаткування здійснює свою діяльність в магазині роздрібної торгівлі, продає товари медичного призначення. Режим роботи магазину ФОПа з 10:00 до 19:00, найманих працівників немає. ФОП видав покупцеві-фізособі рахунок на оплату товару.

Прошу роз’яснити:

Чи необхідно продавцеві товару видавати чек РРО та чи буде вважатися готівкової операцією, якщо покупець підготував платіж в додатку Приват 24, і відправив його в «кошик платежів», потім сплатив за товар на р/р ФОПа:

  1. з «кошика платежів», безпосередньо зі свого комп’ютера в 23: 44;
  2. з «кошика платежів» через термінали Привату, що знаходяться в магазині біля будинку покупця – карткою в 23: 44;
  3. з «кошика платежів” через термінали Привату в банку – готівкою в 09: 02;
  4. з «кошика платежів» через віконце в касі Привату – карткою в 09: 02;
  5. з «кошика платежів» через віконце в касі Привату – готівкою о 09:02.

Якщо чек РРО все ж потрібен, то яким чином ФОПу-продавцю “пробити” чек на товар: о 23:44, або о 09:02, коли магазин закритий, або необхідно реєструвати ще один РРО для таких операцій?

Чи має право ФОП забирати з магазину РРО з собою додому і зберігати вдома і чи повинен це робити, щоб в неробочий час вночі (хоча б рази 2) і рано вранці перевіряти свій банк і пробивати чеки, або необхідно реєструвати ще один РРО?

Чи буде «помилкою» те, що покупець-клієнт сплатив за товар вночі або рано вранці, а ФОП «пробив» чек після 10 ранку наступного дня?»

У відповідь ДПС видала ІПК № 1032/6/99-00-05-04-01-06/ІПК від 13.03.2020, в якій йдеться, що при здійсненні розрахунків за товари суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карт або інтернет – еквайрингу (наприклад, Приват24). 

Податківці вказали, що у наведених випадках продавець зобов’язаний роздрукувати чек РРО, де вказано форму оплати «БЕЗГОТІВКА» та надати його покупцю при передачі товарів. Чек роздруковується у робочі години у магазині. Тобто ФОП незобов’язаний забирати РРО з магазину, де він зареєстрований. Водночас, у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки (без використання банківських платіжних карток) РРО не застосовується. 

 

 

За матеріалами «Бухгалтер 911»

 

 


Рентгенівський апарат та екологічний податокРентгенівський апарат та екологічний податок

Податківці консультують: джерело іонізуючого випромінювання (ДІВ) у вигляді радіографічної системи (медичний рентген апарат) не містить у своєму складі постійних радіоактивних матеріалів, а лише генерує радіоактивне випромінювання (за допомогою перетворення електричного струму), то податкові зобов’язання зі сплати екологічного податку за таке ДІВ у підприємства не виникатимуть.

 

 

 

 

 

Лист ДПС України від 29.04.2020 № 1720/6/99-00-04-03-03-06/ІПК

 

 


Сервітут та плата за землюСервітут та плата за землю

Податківці нагадують: плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 ст. 14 ПКУ).

Договірні відносини щодо користування земельними ділянками визначаються цивільно-правовими угодами, зміст та порядок укладення яких регулюється ЗКУ та ЦКУ.

Водночас норми ПКУ поширюються виключно на цивільно-правові угоди в частині надання у тимчасове платне користування земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

ПКУ не містить норм податкового регулювання відносин в частині реалізації принципу платності за договорами земельного сервітуту, які встановлюють окремі земельні відносини.

Земельний сервітут – це право користування чужою земельною ділянкою, а саме: можливість проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатація ліній електропередачі, зв’язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (част.3 ст. 98 ЗКУ).

Законодавством встановлено обов’язковість державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно, договорів земельного сервітуту (част.2 ст. 402 ЦКУ, част. 2 ст. 100 ЗКУ).

У разі укладення договору земельного сервітуту власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, а також має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту (част., 4 ст. 101 ЗКУ).

Враховуючи вищевикладене, у суб’єкта господарювання, який отримав право користування земельною ділянкою за укладеним з органом місцевого самоврядування договором земельного сервітуту на платній або безоплатній основі, відсутні підстави для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Туристичний збір коли не слід платитиТуристичний збір коли не слід платити

Податківці зазначають: відповідно до пп. 268.2.2 ст. 268 ПКУ платниками туристичного збору не можуть бути особи, які 

  • постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких установлено такий збір; 
  • особи, визначені пп. «в» пп. 14.1.213 ст. 14 ПКУ, які прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. «б» пп. 268.5.1 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; 
  • особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого);
  • ветерани війни; учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
  • особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
  • діти віком до 18 років; 
  • дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади;
  • члени сім’ї фізичної особи першого та/або другого ступеня споріднення, визначені відповідно до пп. 14.1.263 ст. 14 ПКУ, які тимчасово розміщуються такою фізичною особою у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. «б» пп. 268.5.1 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму. 

Ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, — паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист. 

Проживання на умовах договору найму може бути підтверджене договором найму (оренди) житла (ст. 759 параграф перший глави 58 ЦКУ). 

Перебування особи у відрядженні підтверджується наказом (розпорядженням) керівника цього підприємства або його заступника (направлення у відрядження державного службовця здійснюється керівником державної служби), у якому зазначаються мета виїзду, завдання (за потреби), пункт призначення (місто або міста призначення, інші населені пункти, найменування підприємства, установи або організації, куди відряджається працівник), строк (дата вибуття у відрядження та дата прибуття з відрядження), джерело фінансового забезпечення витрат на відрядження, а також за потреби інші ключові моменти (вид транспорту, інформація про додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження, у разі їх встановлення керівником), після затвердження кошторису витрат. У разі направлення працівника підприємства у службове відрядження за запрошенням подається його копія та за наявності програма заходів (п. 1 розділу IІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998. № 59). 

Особи з інвалідністю, діти — особи з інвалідністю підтверджують свій статус відповідними довідками та/або посвідченнями, а особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей — осіб з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого), — документом, що засвідчує таку особу. 

Особи, які належать до ветеранів війни, особи, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, підтверджують свій статус відповідним посвідченням. 

Наявність путівки або курсівки в санаторії та пансіонати та свідоцтво про народження дітей віком до 18 років є підставою для надання пільги зі сплати туристичного збору. 

Члени сім’ї фізичної особи першого та/або другого ступеня споріднення підтверджують свій статус свідоцтвами, виданими відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». 

Враховуючи викладене, з метою підтвердження звільнення від сплати туристичного збору особа повинна надати податковому агенту копії відповідних документів, що підтверджують належність цієї особи до пільгової категорії, при цьому путівки або курсівки можуть бути в оригіналі. 

Особи, які не надали відповідних документів, що засвідчують їх належність до пільгової категорії, є платниками туристичного збору. 

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

 

 


Оподаткування продажу або обміну рухомого майнаОподаткування продажу або обміну рухомого майна

Податківці повідомляють: Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві внесено зміни, зокрема, до ст. 173 ПКУ, яка регулює порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна.

Так, у п. 173.2 у аб.2 слова «двох та більше об’єктів» замінено словами «другого об’єкта», а п. 173.2 ст.173 доповнено абзацом, який встановлює, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пп. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Отже, дохід, отриманий платником податку від реалізації першого на рік об’єкта рухомого майна (транспортних засобів) оподатковується, як і раніше, за нульовою ставкою, дохід від продажу протягом звітного податкового року другого об’єкту рухомого майна оподатковується  за ставкою 5 %, а дохід від продажу третього та наступних об’єктів рухомого майна, отриманий протягом року,  оподатковується  за ставкою 18 % .

Ця норма набула чинності з 23 травня 2020 року.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Київській області

 

 


Власні кошти, внесені на рахунок фізособою до доходу не включаютьсяВласні кошти, внесені на рахунок фізособою до доходу не включаються

Податківці зазначають: відповідно до ст. 14 ПКУ доходи з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, або за її межами (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

  • процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;
  • доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;
  • доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;
  • доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;
  • доходів страховиків – резидентів від страхування ризиків страхувальників — резидентів за межами України;
  • інших доходів від діяльності, у тому числі пов’язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов’язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);
  • спадщини, подарунків, виграшів, призів;
  • заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;
  • доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені ст. 44 ПКУ.

Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 визначено порядок відкриття та закриття банками рахунків клієнтів та використання коштів за ними.

Відповідно до п. 5 розділу І Інструкції № 492 клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської/ підприємницької незалежної професійної діяльності, діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою і власних потреб.

Кошти за поточним рахунком фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, використовуються відповідно до порядку, установленого для використання коштів за поточними рахунками суб’єктів господарювання (п. 57 розділу IV Інструкції №492).

Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності (п. 14 розділу І Інструкції № 492).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС в Івано-Франківській області

 

 


Облік товарних запасів у ФОПОблік товарних запасів у ФОП

Податківці консультують: на ФОП – «єдиноподатників» неплатників ПДВ, не поширюються вимоги п. 12 ст. З Закону №265, зокрема ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Натомість контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, ТМЦ, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки (пп. 20.1.9 ст. 20 ПКУ).

 

 

Лист ДПС України від 15.04.2020 № 1534/6/99-00-04-06-03-06/ІПК

 

 


Податковий борг та анульованння єдиного податку по-новомуПодатковий борг та анульованння єдиного податку по-новому

Податківці інформують: ФОП – платник єдиного податку у разі наявності у неї податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язана перейти на сплату інших податків і зборів, в останній день другого із двох послідовних кварталів або ж реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку. Таке право надано контролюючим органам згідно з пп. 3 ст. 299 ПКУ.

Крім того, відповідно до пп. 298.2.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Проте, Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» встановлено, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 гривень.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Харківській області області

 

 


Лікарняні ФОПу-єдиннику та ПДФОЛікарняні ФОПу-єдиннику та ПДФО

Податківці консультують: допомогу по тимчасовій непрацездатності, виплачену Фондом соціального страхування ФОП – «єдиноподатнику» оподатковують за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків — фізичних осіб.

Фонд, який виплачує допомогу по тимчасовій непрацездатності, ФОП – «єдиноподатнику», повинен виконати функції податкового агента — нарахувати, утримати та сплатити (перерахувати) до бюджету ПДФО та військовий збір і відобразити зазначену допомогу у формі № 1ДФ.

При цьому у ФОП – «єдиноподатнику» не виникає обов’язку оподаткувати та показати у звітності зазначені суми. Крім того, суми лікарняних, отримані такими ФОПами, не є базою нарахування ЄСВ.

 

 

Лист ДПС України від 14.05.2020 № 2012/6/99-00-04-06-03-06/ІПК

 

 


Звільнення підприємців від сплати ЄСВ за травень. Закон опублікованоЗвільнення підприємців від сплати ЄСВ за травень. Закон опубліковано

В газеті «Голос України» від 28.05.2020 « № 87 опубліковано Закон України від 13.05.2020 № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» який набрав чинності з 29.05.2020 року.

Законом звільнено від сплати ЄСВ за себе ФОПів та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність на період з 1 по 31 травня 2020 року. 

 

Закон України від 13.05.2020 № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»

 


ЄСВ по-новому. Закон підписано!ЄСВ по-новому. Закон підписано!

Президент підписав Закон України від 13.05.2020 № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (він же законопроект № 2166).

Закон передбачає звільнення самозайнятих осіб, ФОП, які мають основне місце роботи, від сплати за себе єдиного соціального внеску за місяці, за які роботодавець сплатив страховий внесок за них, з 1 січня 2021 року.

Крім того, скасовується обов’язок ФОП (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку).

Закон дозволяє державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП, які не здійснювали такої діяльності та не отримували доходів за період, починаючи з 2017 року, шляхом списання їм сум недоїмки з єдиного соціального внеску, а також штрафів і пені, нарахованих на такі суми, за умови подання ними відповідно до закону необхідних документів.

 

 


COVID-19 та лікарняні через ізоляціюCOVID-19 та лікарняні через ізоляцію

Фахівці ФСС роз’яснюють: для отримання фінансування від ФСС України допомог за лікарняними листками, виданими у зв’язку з ізоляцією від COVID-19, страхувальники (роботодавці) мають формувати окремі заяви-розрахунки, до яких не включаються лікарняні з інших причин непрацездатності.

При формуванні такої заяви-розрахунку роботодавець у Додатку 1.1 у колонці 10 вказує причину непрацездатності – 11, тобто ізоляція від COVID-19.

За лікарняними листками, виданими з інших причин, формується заява-розрахунок на загальних підставах.

Усі застраховані особи мають право на компенсацію від ФСС України втраченого заробітку за час ізоляції від COVID-19. Виплата такої допомоги здійснюється на підставі відповідного листка непрацездатності, її розмір становить 50 % середнього доходу незалежно від тривалості страхового стажу.

Водночас для медичних працівників ФССУ компенсує втрачений за час ізоляції від COVID-19 заробіток у розмірі 100 % середнього доходу.

 

 

За матеріалами ФСС України

 

 


Оплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівникаОплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника

Фахівці Держпраці роз’яснюють: якщо працівник виконує обов’язки за посадою тимчасово відсутнього працівника із звільненням від своїх основних обов’язків за більш відповідальною посадою, коли це пов’язано з розпорядчими функціями (тимчасове заступництво), йде посилання на роз’яснення Держкомпраці та Секретаріату ВЦРПС «Про порядок оплати тимчасового заступництва» від 29.12.1965 № 30/391 (діє на підставі постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991 № 1545 в частині, що не суперечить законодавству України).

Тимчасове виконання обов’язків за посадою відсутнього працівника покладається на іншого працівника наказом (розпорядженням) по установі. Працівник, який заміщує тимчасово відсутнього працівника, на період замісництва звільняється від виконання обов’язків, обумовлених трудовим договором за основним місцем роботи.

Працівнику, що заміщує, виплачується різниця між фактичним окладом і посадовим окладом працівника, якого він заміщує, якщо він не є штатним заступником або помічником відсутнього працівника (за відсутності посади заступника).

У разі якщо згідно із посадовою інструкцією працівник на час відсутності керівника має виконувати його функції, йому різниця в окладах не виплачується і саме цей працівник має призначатися тимчасово виконуючим обов’язки.

Якщо ж ці функції не передбачені його посадовою інструкцією, а працівник наказом (розпорядженням) по установі призначений тимчасово виконуючим обов’язки, йому виплачується різниця в окладах.

Преміювання тимчасових заступників провадиться на умовах і в розмірах, установлених відповідно посаді працівника, якого заміщують. При цьому премія нараховується на посадовий оклад працівника, який заміщує, та на різницю в окладах.

Доплати та надбавки, що були встановлені працівнику, який тимчасово виконує обов’язки за більш відповідальною посадою, виплачуються в тому розмірі, в якому виплачувались до призначення на тимчасове замісництво.

Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення працівника від своїх основних обов’язків — це заміна працівника, відсутнього у зв’язку з хворобою, відпусткою, коли працівник разом зі своєю основною роботою виконує обов’язки тимчасово відсутнього працівника. У цьому випадку відповідно до абзацу «а» пп. 3 п. 4 наказу Міністерства освіти і науки від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» , за виконання такої роботи встановлюється доплата у розмірі до 50 % посадового окладу (ставки зарплати).

 

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Кіровоградській області

 


Направлення у відрядження або повернення із відрядження у вихідний день  - працівнику слід надати інший день для відпочинкуНаправлення у відрядження або повернення із відрядження у вихідний день  – працівнику слід надати інший день для відпочинку

Фахівці Держпраці зазначають: питання, пов’язанi зi службовими відрядженнями, врегульовано ст. 121 КЗпП. На виконання цiєї норми Мінфіну видало наказ від 13.03.1998 № 59, яким затверджено Інструкцію про службові відрядження в межах України та за кордон.

П. 10 та 11 розділу «Загальні положення» в Інструкції передбачено, що в тому разі, якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку, а якщо наказом про вiдрядження передбачено повернення працiвника з вiдрядження у вихiдний день, то працiвниковi може надаватися iнший день вiдпочинку вiдповiдно до законодавства у сферi регулювання трудових вiдносин.

 

 

За матеріалами Держпраці України

 

 


Виплати за час простою не індексуютьВиплати за час простою не індексують

Держпраця інформує: відповідно до п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення, що не мають разового характеру, зокрема оплата праці найманих працівників підприємств у грошовому вираженні, що включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами), доплати надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Оплата часу простою не належить до постійних виплат, які підлягають індексації, тому виплати за час простою не індексуються.

 

 

За матеріалами Держпраці України

 

 


Простій та розрахунок відпускнихПростій та розрахунок відпускних

Фахівці Держпраці зазначають: відповідно до ст.34 КЗпП України простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Оплата простою здійснюється відповідно до ст.113 КЗпПУ в новій редакції. Час простою не з вини працівника, в тому числі на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче 2/3 не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Згідно з листом Мінсоцполітики від 20.12.2007 № 929/13/84-07 пpи обчисленні cередньої заробітної плати за час відпустки з pозрахункового періоду виключається чaс, протягом якoго працівники згiдно з чинним зaконодавством або з iнших поважних пpичин не працювали i за ними нe зберігався заробіток aбо зберігався частково (аб. 6 п. 2 Пoрядку).

До цьoго періоду відноситься чaс простою нe з вини пpацівника, який оплачувався згiдно з нoрмами ст. 113 KЗпП України в розмірі нe нижче двoх третин тaрифної ставки (окладу).

Таким чином, виключенню підлягає лише період простою, оплачений частково. Якщо оплата простою здійснена, наприклад, виходячи з середнього заробітку, то дні простою та його оплата включаються до розрахунку відпускних.

 

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Кіровоградській області

 

 


Розрахунок при звільненніРозрахунок при звільненні

Фахівці Держпраці наголошують: за ст. 116 КЗпП під час звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше від наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Повний розрахунок під час звільнення полягає у виплаті заробітної плати, належної працівникові до дня звільнення (включаючи цей день, адже він є останнім робочим днем), індексації, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати та компенсації за всі дні невикористаних відпусток тощо.

Згідно зі ст. 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки за відсутності спору про їхній розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

Положення КЗпП є обов’язковими для підприємств, установ, організацій усіх форм власності.

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Херсонській області

 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії «ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ» 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X