Дайджест нoвин «Податки і облік»
з 24.02.2020 пo 02.03.2020
Вихідні дні у березні 2020 року
У березні 2020 року буде 21 робочий день та 10 вихідних (з них один подовжений – з 7 по 9 березня)
Згідно зі ст. 73 КЗпП 8 березня (Міжнародний жіночий день) є святковим та неробочим днем. А отже, на підприємствах, в установах, організаціях робота в цей день не проводиться.
Оскільки у 2020 році 8 березня припадає на неділю, то українці отримають подовжені вихідні – з 7 по 9 березня.
Загалом у березні буде:
- календарних днів – 31;
- робочих днів – 21;
- вихідних днів – 10.
Норма робочого часу:
- при 40-годинному робочому тижні – 168,0;
- при 36-годинному робочому тижні – 151,2;
- при 24-годинному робочому тижні – 100,8.
Міжбанківські платежі через СЕП у режимі 23/7 вже з 1 квітня
НБУ повідомляє: система електронних платежів НБУ переходить на розширений регламент роботи з 01.04.2020 (рішення НБУ від 25.02.2020 № 142).
Це передбачає доступність системи для проведення міжбанківських платежів 23 години на добу 7 днів на тиждень (23/7).
Особливості розширеного регламенту роботи СЕП:
- учасники СЕП зможуть здійснювати міжбанківський переказ коштів через цю платіжну систему з 01:00 до 24:00;
- у роботі системи буде технологічна перерва упродовж однієї години під час переходу на новий банківський день (з 00:00 до 01:00);
- учасники СЕП самостійно ухвалюють рішення щодо регламенту своєї взаємодії з платіжною системою у цілодобовому режимі;
- регламент роботи СЕП у період завершення звітного року буде визначений окремим рішенням Правління НБУ.
Водночас здійснення банками міжбанківського переказу коштів через СЕП у режимі 23/7 є добровільною опцією. Банки самостійно ухвалюватимуть рішення щодо часу початку та завершення роботи в СЕП на підставі власних потреб та потреб своїх клієнтів.
За матеріалами НБУ
Новий ЄДР з травня 2020 року з новим програмним забезпеченням
Заступник міністра юстиції Ольга Оніщук під час брифінгу, який відбувся після підписання Меморандуму повідомила, що з травня 2020 року має бути запроваджено нове програмне забезпечення ЄДР. В ньому буде значно покращено якість та структурованість даних, зокрема і тих, що стосуються кінцевих бенефіціарних власників
Відповідний реєстр є повністю відкритим та доступним для громадськості. У скороченому вигляді він оновлюється щодня, у розширеному – кожні 5 днів.
Незабаром буде впроваджено нове програмне забезпечення ЄДР, яке в тестовому режимі його буде впроваджено в експлуатацію на початку травня 2020 року.
Уникнення подвійного оподаткування. Перелік країн з якими це можливо
Податківці оприлюднили перелік країн, з якими станом на 01.01.2020 набрали чинності міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування
За інформацією, одержаною від МЗС, станом на 01.01.2020 набрали чинності міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування з 70-ма країнами. А саме з:
- Австрією (20.05.1999),
- Азербайджаном (03.07.2000),
- Алжиром (01.07.2004),
- Бельгією (25.02.1999),
- Білорусією (30.01.1995),
- Болгарією (03.10.1997),
- Бразилією (26.04.2006),
- Великою Британією (11.08.1993 із змінами 05.12.2019),
- В’єтнамом (19.11.1996),
- Вірменією (19.11.1996),
- Грецією (26.09.2003),
- Грузією (01.04.1999),
- Данією (21.08.1996),
- Єгиптом (27.02.2002),
- Естонією (24.12.1996),
- Ізраїлем (20.04.2006),
- Індією (31.10.2001),
- Індонезією (09.11.1998),
- Іраном (21.07.2001),
- Ірландією (17.08.2015),
- Ісландією (09.10.2008),
- Італією (25.02.2003),
- Йорданією (23.10.2008),
- Казахстаном (14.04.1997),
- Канадою (22.08.1996),
- Катаром (09.04.2019),
- Кіпром (07.08.2013, зі змінами 28.11.2019);
- Киргизстаном (01.05.1999),
- Китаєм (18.10.1996),
- Кореєю (19.03.2002),
- Кувейтом (22.02.2004),
- Латвією (21.11.1996),
- Ліваном (06.09.2003),
- Лівією (31.01.2010),
- Литвою (25.12.1997),
- Люксембургом (18.04.2017),
- Македонією (23.11.1998),
- Мальтою (28.08.2017),
- Марокко (30.03.2009),
- Мексикою (06.12.2012),
- Молдовою (27.05.1996),
- Монголією (03.11.2006),
- Нідерландами (02.11.96),
- Німеччиною (04.10.1996),
- Норвегією (18.09.1996),
- Об’єднаними Арабськими Еміратами (09.03.2004),
- Пакистаном (30.06.2011),
- Південно-Африканською Республікою (23.12.2004),
- Польщею (11.03.1994),
- Португалією (11.03.2002),
- Росією (03.08.1999),
- Румунією (17.11.1997),
- Саудівською Аравією (01.12.2012),
- Сінгапуром (18.12.2009),
- Сирією (04.05.2004),
- Словаччиною (22.11.1996),
- Словенією (25.04.2007),
- США (05.06.2000),
- Таджикистаном (01.06.2003),
- Таїландом (24.11.2004),
- Туреччиною (29.04.1998),
- Туркменістаном (21.10.1999),
- Угорщиною (24.06.1996),
- Узбекистаном (25.07.1995),
- Фінляндією (14.02.1998),
- Францією (01.11.1999),
- Хорватією (01.06.1999),
- Чехією (20.04.1999, зі змінами 09.12.2015),
- Швейцарією (26.02.2002),
- Швецією (04.06.1996).
У відносинах України з республікою Сербія та Республікою Чорногорія застосовується Конвенція між Кабінетом Міністрів України і Союзним Урядом Союзної Республіки Югославія про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і капітал, яка набрала чинності 29.11.2001 року.
Крім того, відповідно до ст. 7 Закону «Про правонаступництво України» Україна застосовує договори СРСР про уникнення подвійного оподаткування, що діють до набуття чинності новими договорами. Договори СРСР діють у відносинах України з Іспанією, Малайзією та Японією.
Лист ДПС України від 04.02.2020 №1852/7/99-00-09-02-02-07
Довідник місцевих бюджетів оновлено з 20 лютого
Мінфін наказом затвердив зміни до Довідника місцевих бюджетів, затвердженого наказом МФУ від 28.12.2009 №1539.
Довідник оновили у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої населених пунктів та/або їх перейменуванням, а також утворенням нових об’єднаних територіальних громад відповідно до Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад».
Наказ набрав чинності 20 лютого 2020 року (з дня його оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України).
Наказ Мінфіну від 19.02.2020 №80 «Про внесення змін до Довідника місцевих бюджетів, затвердженого наказом МФУ від 28.12.2009 №1539 (у редакції наказу МФУ від 26.12.2019 № 572)».
Закон України №465-ІХ (проекту № 1209-1) підписано та опубліковано
Президент України 24.02.2020 підписав Закон України від 16.01.2020 № 465-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який офіційно опубліковано 26.02.2020 року. Отже, більша його частина набрала чинності з 27.02.2020, а низка змін наберуть чинності протягом поточного року.
Шляхом внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вирішено, що першим звітним періодом, за який підприємства, що зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти, подають фінансову звітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, є 2020 рік. Раніше у такій спосіб подавати фінансову звітність планувалося вже починаючи зі звіт за минулий рік.
Законом запропоновані зміни до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» передбачають внесення уточнення до формули розрахунку питомої ваги вартості реалізованих сільськогосподарських товарів, при досягненні якої у сільськогосподарського товаровиробника виникає право на отримання бюджетної дотації; обов’язок повідомлення особи, що претендує на отримання бюджетної дотації, про всіх пов’язаних осіб.
Зміни до Закону України «Про управління об’єктами державної власності» мають на меті включити ПКУ до переліку законодавчих актів, що формують законодавство про управління об’єктами державної власності; надати повноваження Кабміну щодо визначення порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 %; запровадити відповідальність за ПКУ у разі неподання або несвоєчасне подання до контролюючих органів розрахунку частини чистого прибутку, дивідендів на державну частку або порушення правил нарахування та сплати цих платежів; покласти на ДПС обов’язок щодо контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями та дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також стягнення зазначених платежів до бюджету.
Зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» привели у відповідність із чинним законодавством назви центральних органів виконавчої влади.
Зміни до Закону України «Про митний тариф» встановлюють ставки мита на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання за допомогою підігрівача з електронним управлінням.
Максимальні розміри ставок судового збору за поданням до адміністративного суду апеляційної або касаційної скарги передбачені змінами до Закону України «Про судовий збір».
Президент повернув законопроєкт про єдиний рахунок до парламент
Президента повернув до Верховної Ради Законопроєкт № 1049 має на меті запровадити єдиний рахунок для сплати податків і зборів.
Причина повернення — поправка, яка внесена у текст законопроєкту на засіданні комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової і митної політики. За своєю суттю ця поправка ніяк не пов’язана зі змістом законопроєкту. Вона не стосується єдиного рахунку, а має на меті регулювати націнки для оптових і роздрібних структур, що здійснюють продаж цигарок.
За матеріалами Мінфін України
Ознаки податкової декларації
Податківці нагадують: відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, у якому перебуває на обліку платник податків.
Податкова декларація платником податків подається з ознакою:
- «Звітна» за відповідний базовий звітний (податковий) період у встановлені ст. 49 ПКУ строки для такого подання або з порушення термінів подання;
- «Нова звітна» — до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період з виправленими показниками після поданої податкової декларації з ознакою «Звітна»;
- «Уточнююча» — після граничного терміну подання декларації за такий самий звітний період (з урахуванням строків давності) при виправленні показників поданої податкової декларації.
Якщо після подання податкової звітності платник податків подає звітний документ з виправленими показниками до закінчення граничного строку, поданий раніше Звітний документ стає нечинним та отримує ознаку «Історія подання».
За матеріалами Офіс ВПП ДПС
Земельні ділянки, бібліотечні фонди та НМНА не підлягають податковій амортизації
Податківці повідомляють: згідно з пп. 138.3.1 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 ПКУ, пп. 138.3.2 – 138.3.4 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними П(С)БО, крім «виробничого» методу.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Підпунктом 14.1.138 ПКУ встановлено, що до основних засобів відносяться матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
У пп. 138.3.3 ПКУ визначені групи основних засобів (необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.
Зокрема, для груп 1 (земельні ділянки), 10 (бібліотечні фонди), 11 (малоцінні необоротні матеріальні активи), 13 (природні ресурси) мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені.
Відповідно до п. 7 П(С)БО 7 «Основні засоби», придбані (створені) основні засоби (у т. ч. земельні ділянки) зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Перелік витрат, які включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів, визначені п. 8 П(С)БО 7. При цьому вартість земельних ділянок та природних ресурсів не є об’єктом амортизації (п. 22 П(С)БО 7).
Отже, з урахуванням положень пп. 138.3.1 ПКУ вартість земельних ділянок, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів та природних ресурсів не підлягає амортизації у податковому обліку.
За матеріалами ДПС у Тернопільській області
Реєстрація платником ПДВ. Коли обов’язково це зробити?
Податківці інформують: обов’язок зареєструватися платником ПДВ) виникає у особи у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1,0 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість). Реєстрація відбувається у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання – пп.181.1 ПКУ. Обов’язок зареєструватися платником ПДВ не стосується осіб, які є платниками єдиного податку І-ї – 3-ї груп.
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ – 1,0 млн гривень.
Особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, але не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування – п.183.10 ПКУ.
Крім того, платником ПДВ є особа, яка здійснює операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 МКУ), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
За матеріалами ДПС у Київській області
Дивіться відео на тему:
Зміни до Положення про реєстрацію платників ПДВ вже з 9 березня 2020 року
В «Офіційному віснику України» №16 28.02.2020 опубліковано наказ, яким Мінфін вніс зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість. Наьеруть чинності зміни з 9 березня 2020 року.
Зміни:
- Удосконалюється алгоритм формування ДПСУ ІПН платника ПДВ для фізособи з метою ідентифікації її першої та повторної реєстрації як платника ПДВ, в тому числі для підприємців, стосовно яких до ЄДР внесено серію (за наявності) та номер паспорта.
(ІПН для фізичних осіб – 12-розрядний числовий номер такої структури:
- 1 – 10-й знаки – реєстраційний номер облікової картки платника податків,
- 11-й та 12-й знаки – контрольні розряди, алгоритм формування яких встановлює ДПСУ.
Для ФОП, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, стосовно яких замість реєстраційного номера облікової картки платника податків до ЄДР внесено серію (за наявності) та номер паспорта, 1 – 10-й знаки 12-розрядного ІПН включають номер паспорта).
- Розширюється коло осіб, уповноважених платником ПДВ на подання до контролюючого органу запиту про отримання витягу з реєстру платників ПДВ. Зокрема, передбачено можливість подати такий запит особою, відповідальною за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку суб’єкта господарювання.
- Уточнено, що день отримання контролюючим органом з ЄДР відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП або в день внесення до реєстру платників єдиного податку запису про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, до Реєстру вноситься відмітка «Реєстрація особи підлягає анулюванню». Разом із такою відміткою до Реєстру вноситься підстава для анулювання реєстрації відповідно до п. 184.1 ПКУ та дата виникнення такої підстави.
У разі наявності стосовно особи у Реєстрі інформації про те, що її реєстрація платником ПДВ підлягає анулюванню, разом із даними з Реєстру, до дати здійснення анулювання реєстрації оприлюднюються відмітка «Реєстрація особи підлягає анулюванню», підстава для анулювання реєстрації платника ПДВ та дата виникнення такої підстави
- У тексті Положення слова «Державна фіскальна служба України» у всіх відмінках замінено словами «Державна податкова служба України».
- Також внесено зміни до:
- Реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (Форма № 1-ПДВ);
- Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (Форма № 6-РПДВ).
Наказ Мінфіну від 29.01.2020 № 30 «Про затвердження змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість»
Дивіться відео на тему:
Оподаткування при розрахунку за послуги з переробки давальницькою сировиною
Податківці роз’яснюють: відповідно до податкового законодавства давальницька сировина – це сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі (пп.14.1.41 ПКУ).
При оподаткування операцій з давальницькою сировиною слід враховувати наступне.
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, що передбачає передачу права власності на такі товари, місце постачання яких розташоване на митній території України.
А, згідно з пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до ПКУ.
Так, відповідно до п.7 П(С)БО 15 «Дохід», доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:
а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
б) інші операційні доходи;
в) фінансові доходи;
г) інші доходи.
При цьому, відповідно до п.8 П(С)БО 15, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається, зокрема, в разі, якщо покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив).
Отже, оскільки давальницька сировина є власністю замовника і при передачі її для переробки виконавцю право власності на цю сировину до виконавця не переходить, то за операцією з передачі давальницької сировини виконавцю, а також при отриманні замовником готової продукції податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.
Виконавець нараховує ПДВ на послуги з переробки давальницької сировини на загальних підставах за основною ставкою. При цьому, замовник за такою операцією має право включити суми сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту, за умови, що в подальшому такі товари будуть використовуватись в оподатковуваних ПДВ операціях у межах його господарської діяльності.
Разом з тим, замовник може розрахуватися за послуги з переробки частиною сировини.
В такому випадку суму вартості сировини, переданої в рахунок оплати отриманих послуг, потрібно відображати в доходах та нараховувати податкові забов’язання з ПДВ, оскільки така операція передбачає передачу права власності на сировину та є операцією з її реалізації.
Для прикладу можна навести наступну ситуацію, яка доволі часто виникає при перевірках підприємств, які здійснюють операції з давальницькою сировиною:
ТОВ «А» надає на перевірку картки по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», де по контрагенту ТОВ «М» обліковувалась кредиторська заборгованість. Як свідчать надані на перевірку документи бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість виникла за рахунок отримання послуг з переробки давальницької сировини від ТОВ «М».
А вже на кінець перевіряємого періоду така кредиторська заборгованість відсутня.
Згідно аналізу наданих на перевірку бухгалтерських документів, ТОВ «А» віднесло до складу собівартості реалізованої продукції перевіряємого періоду суму отриманих послуг з переробки давальницької сировини від ТОВ «М», що відображено у складі р.2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати (Форма № 2).
Тобто, за отримані послуги з переробки сировини ТОВ «А» розрахувалось з ТОВ «М» частиною переданої сировини.
При цьому, ТОВ «А» не відносить до складу доходу та податкових забов’язань з ПДВ суми вартості сировини, переданої в рахунок погашення заборгованості за отримані послуги з переробки від ТОВ «М», що є порушенням норм податкового законодавства.
За матеріалами ДПС у м. Києві
Зміна ціни експортованого товару потребує коригування ПН
Податківці консультують: під час продажу товарів нерезиденту (вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту, що засвідчено відповідною митною декларацією) підприємство складає ПН на операцію з експорту (з кодом 07).
Згідно з пп. 195.1.1 ПКУ операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.
Якщо надалі за домовленістю з покупцем-нерезидентом платник податку планує збільшити договірну (контрактну) вартість вивезених товарів, що буде оформлено відповідним первинним документом (актом про ретроспективне збільшення вартості), такий платник має скласти РК до ПН виписаної при експорті товарів у порядку, аналогічному передбаченому для ПН.
Тобто такий РК також складається із застосуванням ставки податку 0 відсотків.
Такий РК складається на дату доплати коштів покупцем та підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником.
У разі коригування кількісних та/або вартісних показників табличної частини ПН у зв’язку зі зміною суми компенсації вартості товарів (зокрема наступний за постачанням перегляд цін) порядок складання РК передбачено п. 23 Порядку №1307:
- показники рядка ПН, що коригується, зазначаються із знаком «-» окремо в кожній графі;
- додається(ються) новий(і) рядок(ки) з виправленими показниками (за потреби), якому(им) присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в ПН;
- рядку ПН, що коригується, зазначеному із знаком «-», та новому(им) рядку(ам) з виправленими показниками, що його замінює(ють), присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини РК, та наводиться однакова причина коригування.
Лист ДПС України від 04.02.2020 №452/6/99-00-07-03-02-06/ІПК
Дивіться відео на тему:
Нові акцизні марки та нові умови їх продажу
Податківці повідомляють: постановою КМУ від 12.02.2020 № 97 внісено зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.Постанова набрала чинності 19.02.2020 року
Згідно із вказаним Положенням марка акцизного податку для алкогольних напоїв має містити:
- двомірний штрих-код швидкого реагування або так званий QR-код. Він міститиме інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб — код згідно з ЄДРПОУ, для ФОП — код, який відображає РНОКПП, а для осіб, які від неї відмовились, — серію (за наявності) та номер паспорта і посилання на вебресурс для перевірки марки.
- лінійний штрих-код (далі — штрих-код), який міститиме інформацію про серію та номер марки.
Продаж марок здійснюватиметься на підставі документів, поданих покупцем марок засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Документи, необхідні для купівлі марок:
- заявка-розрахунок кількості марок;
- довідка про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію, у вигляді реквізитів платіжного документа/платіжних документів (номер, дата платіжного доручення та сума перерахованих коштів) про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками для готової продукції (для імпортерів та вітчизняних виробників алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований).
У випадку ненадходження протягом 24 год до покупця марок підтвердження про факт одержання засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» зазначеної вище інформації, покупець марок може подати продавцю марок таку інформацію у паперовому вигляді.
Відповідно до цих законів покупець марок також подає засобами електронного зв’язку в електронній формі реєстр пошкоджених марок, зазначаючи їх серію та номер.
Оформлені належним чином пошкоджені марки повертаються їх продавцю разом із заявою платника про повернення сплаченої суми акцизного податку або про зарахування її в рахунок майбутніх платежів.
За матеріалами Офіс ВПП ДПС
Готівкові обмеження при готівці під звіт
Податківці нагадують: суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема між собою — у розмірі до 10 000 грн включно (п. 6 розділ ІІ Положення № 148).
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки у банку. Кількість суб’єктів господарювання, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, встановлене у п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Обмеження щодо граничної суми готівкового розрахунку у розмірі 10 000 грн поширюється на використання коштів, виданих підприємством під звіт працівнику для придбання ТМЦ.
При цьому кількість суб’єктів господарювання, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області
Рієлтори, подайте декларацію!
Податківці зазначають: суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 13.05.2017 № 497, який зареєстрований у Мін’юсті 08.06.2017 за № 700/30568.
Норми встановлено пп. 170.1.6 ст. 170 ПКУ.
Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий) період подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 ст. 49 ПКУ).
Крім того, звертаємо увагу, що фізичним особам, які надали у 2019 році посередницькі послуги, пов’язані з наданням послуг з оренди нерухомості і не є суб’єктами підприємницької діяльності, необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи у разі отримання доходів, з яких під час їх нарахування або виплати не сплачувався ПДФО та військовий збір, і при цьому такі доходи не звільнені від оподаткування.
Задекларувати отриманий у минулому році дохід та надати декларацію до податкового органу за місцем своєї реєстрації необхідно не пізніше 30 квітня 2020 року.
У такій декларації необхідно самостійно нарахувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір та у термін не пізніше 31 липня поточного року сплатити їх на відповідні рахунки.
За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Компенсація роботодавцем вартості проїзду до місця праці. Податкові наслідки
Податківці наголошують: до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником ПДФО як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику ПДФО в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником ПДФО трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.
Норми встановлено пп. «а» пп. 164.2.17 ст. 164 ПКУ.
При цьому положеннями КЗпП передбачено випадки, коли роботодавець зобов’язаний компенсувати (відшкодувати) найманому працівнику витрати на проїзд, а саме:
- у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість (ст. 5¹ КЗпП);
- у зв’язку зі службовими відрядженнями (ст. 121 КЗпП).
Компенсація вартості проїзду з інших обставин може здійснюватися за рішенням керівника підприємства. У цьому випадку така компенсація вважається додатковим благом найманого працівника відповідно до пп. 14.1.47 ст. 14 ПКУ.
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається сума доходу у вигляді додаткового блага (пп. 164.2.17 ст. 164 ПКУ).
Згідно з пп. 168.1.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок за ставками, визначеними у ст. 167 ПКУ.
Отже, враховуючи те, що проїзд найманого працівника до місця роботи та/або з роботи до дому не пов’язано із виконанням ним трудових функцій та не підпадає під дію КЗпП, то у разі прийняття керівником підприємства рішення щодо виплати компенсації за проїзд працівнику, сума такої компенсації буде оподатковуватися ПДФО на підставі пп.164.2.17 ст. 164 ПКУ.
За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Штрафні санкції за заниження ПДФО у декларації ФОП-«загальносистемника»
Податківці нагадують: згідно з пп. 123.1 ПКУ у разі, якщо контролюючий орган, зокрема, самостійно визначає суму податкового зобов’язання, на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов’язання.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов’язання.
При цьому нарахування пені розпочинається:
при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (пп. 129.1.1 ПКУ).
Відповідно до п. 129.4 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного, зокрема, пп. 129.1.1 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.
Статтею 164 – 1 КУпАП передбачено, що неподання або несвоєчасне подання громадянами податкових декларацій про майновий стан і доходи, коли подання є обов’язковим, чи включення до податкових декларацій перекручених даних тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3-х до 8-ми нНМДГ (51,0-136,0 грн).
Дії, передбачені ч. 1 ст. 164 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5-ти до 8-ми НМДГ (85,0- 136,0 грн).
У разі виправлення помилок шляхом подання нової звітної податкової декларації до закінчення граничного терміну подання, відповідальність за заниження податкового зобов’язання з ПДФО не застосовується.
За матеріалами ДПС у Полтавській області
ФОП та телекомунікаційні послуги несумісні з спрощеною системою оподаткування
Податківці інформують: змінами, внесеними Законом України від 20.09.2019 №129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» до п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, лише конкретизовано види діяльності з послуг зв’язку, які підлягають ліцензуванню, при здійсненні яких платники єдиного податку не могли перебувати на спрощеній системі оподаткування як до 20.10.2019 так і після.
Згідно з п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ у редакції, яка діє з 20.10.2019, не можуть бути платниками єдиного податку І-ї – ІІІ-ї груп ФОП, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Тому, кошти, отримані до/після 20.10.2019 ФОП-«єдиноподатником», яка здійснювала види діяльності з надання послуг зв’язку, що підлягають ліцензуванню, перелік яких наведено у п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ (в редакції чинній з 20.10.2019), підлягають оподаткуванню за ставкою 15 відсотків.
При цьому така ФОП – «єдиноподатник» зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за звітним кварталом, в якому відбулося таке порушення.
Підкатегорія «ЗІР» 107.01.05
ПКУ не передбачено переліку витрат для осіб – «незалежників»
Податківці повідомляють: відповідно до п. 178.3 ст. 178 розділу IV ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
При цьому ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності.
Таким чином, датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій, тобто застосовується касовий метод.
Крім того, слід зазначити, що остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).
За матеріалами ГУ ДПС у Волинській області
ЄСВ по-новому вже з 27 лютого
Податківці повідомляють: з 27.02.2020 набрали чинності зміни до Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Так, частину першу ст. 24 Закону № 2464 викладено у такій редакції:
«Банки під час відкриття рахунків зобов’язані отримувати відомості про платників єдиного внеску з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань для підтвердження їх взяття на облік у податковому органі як платників єдиного внеску. Під час відкриття рахунків особам, зазначеним у п. 1 частини першої ст. 4 цього Закону, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, банки зобов’язані вимагати від таких осіб документи, що підтверджують їх взяття на облік у податковому органі як платників єдиного внеску».
У ст. 25 Закону № 2464 у част. 4 аб. 1 замінено трьома новими абзацами такого змісту:
«Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України».
Абз.7 і 10 част. 4 ст. 25 Закону № 2464 викладено у такій редакції:
«Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад встановлений строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків».
«У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі».
Після абз.10 част.4 ст. 25 Закону № 2464 доповнено новим абзацом такого змісту:
«Порядок обміну інформацією між податковими органами та органами державної виконавчої служби визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику».
За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Абонемент в спортзал та оподаткування
Податківці консультують: базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахована кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464).
Визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5 (пп. 5 п. 3 розділу ІV Інструкції №449).
При цьому, згідно з пп. 2.3.4 Інструкції №5, до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат фонду оплати праці, зокрема до виплат соціального характеру у грошовій і натуральній формі належить оплата абонементів у групи здоров’я.
Відповідно до цього оскільки виплата абонементом зараховується до фонду оплати праці, то на таку виплату нараховується ЄСВ в установленому порядку.
Тобто, базою нарахування ЄСВ є вартість придбаного підприємством абонементу, з урахуванням сплаченого ПДВ.
Крім цього, згідно з п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
В свою чергу, постачання товарів/послуг включає в себе безоплатну передачу майна іншій особі, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (пп. «в» пп.14.1.185 та пп. 14.1.191 ПКУ).
З метою податкового обліку у частині ПДВ виплата заробітної плати у натуральній формі прирівнюється до постачання товарів.
Що ж до додаткового блага, то, оскільки абонемент передається працівнику безоплатно, то база його оподаткування ПДВ визначається виходячи із ціни його придбання (п. 188.1 ПКУ).
Лист ДПС України від 17.02.2020 №643/ІПК/28-10-30-02-10
Порядок видачі лікарняних лікарем ФОП
Фахівці ФСС зазначають: відповідно до п. 1.4.5. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України 13.11.2001 № 455 право видачі листків непрацездатності надається лікуючим лікарями закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності та лікарями, що провадять господарську діяльність з медичної практики як ФОП.
Лікар-ФОП, який отримав ліцензію МОЗ України на надання медичних послуг, є таким лікуючим лікарем, як і лікарі, що працюють у державних, комунальних та недержавних закладах охорони здоров’я і відповідно мають ті самі права, в тому числі — виписувати листки непрацездатності.
Відповідно до вимог п. 2.2. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України 13.11.2001 № 455. безпосередньо лікуючий лікар може видавати листок непрацездатності на строк до п’яти календарних днів з наступним продовженням його, залежно від тяжкості захворювання, до 10 календарних днів. Це стосується і лікаря, який веде приватну практику як ФОП, і того, який працює у комунальному закладі, і лікаря з приватної клініки, яка має акредитацію.
Подальше продовження строку дії листка непрацездатності можливе лише лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення, а надалі — лікарською консультативною комісією (ЛКК), яка призначається керівником лікувально-профілактичного закладу незалежно від форм власності, який затверджує персональний склад ЛКК, порядок, час та режим її роботи, здійснює організацію ЕТН, видає накази розпорядження (п. 3.3. Наказу МОЗ України від 09.04.2008 № 189 «Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності»).
Тому лікар-ФОП самостійно може продовжувати листок непрацездатності лише на термін до 10 днів.
Для виписування листків непрацездатності лікарям-ФОП не потрібна державна акредитація. Державна акредитація є добровільна і передбачена лише для закладів охорони здоров’я незалежно від форм власності, якими ФОП не є.
Лікарі-ФОП мають право на отримання бланків листків непрацездатності. Для цього вони повинні звернутися до департаментів з питань охорони здоров’я обласних, Київської міської державних адміністрацій з заявкою на отримання бланків листків непрацездатності. Саме ці органи відповідальні за розподіл бланків листків непрацездатності відповідно до Наказу МОЗ України № 345 від 12.04.2016 «Про організацію контролю за цільовим використанням коштів державного бюджету».
Лікарі-ФОП повинні відшкодувати вартість бланків до Державного бюджету України.
За матеріалами ФСС України
Оформлення заявки-розрахунку для надання матеріального забезпечення застрахованим особам
Фахівці ФСС наголошують: відповідно до Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та деяких виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду від 19.07.2018 № 12,, після прийняття комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства, установи, організації рішення про призначення матеріального забезпечення заява-розрахунок із нарахованими сумами призначеної допомоги передається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду не пізніше 5-ти робочих днів із дати прийняття такого рішення.
Інформація, внесена до заяви-розрахунку, має повністю відповідати документам, на підставі яких здійснено призначення матеріального забезпечення та окремі виплати потерпілим на виробництві (членам їх сімей), та бути відображена в реєстрах бухгалтерського обліку.
Із моменту надходження заяви-розрахунку до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення проводиться перевірка всієї інформації, що в ній зазначена, а саме:
- правильності заповнення реквізитів;
- наявності даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
- наявності даних про сплату страхувальником ЄСВ;
- наявності у Фонді зареєстрованого нещасного випадку або професійного захворювання (у разі проведення виплат потерпілим на виробництві (членам їх сімей);
- правильності нарахування виплат.
У разі відсутності зауважень протягом 10 робочих днів Фонд здійснює фінансування зазначених у заяві-розрахунку сум.
У разі виявлення помилок чи недостовірних відомостей заява-розрахунок повертається страхувальнику з відповідними рекомендаціями щодо їх усунення або з відмовою в прийнятті та наданням обґрунтованих пояснень.
Відповідно до Закону від 23.09.1999 № 1105-ХІV після отримання фінансування роботодавцем на окремий поточний рахунок допомога виплачується працівникам у найближчий після дня призначення строк, встановлений для виплати заробітної плати. Законодавством не забороняється роботодавцю здійснювати таку виплату відразу після отримання коштів від Фонду.
За матеріалами ФСС України
Яким працівникам надається перевага при скороченні на підприємстві?
Фахівці Держпраці нагадують: при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Згідно зі ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Критеріїв визначення кваліфікації працівника законодавством про працю не встановлено. При їх визначенні можуть використовуватись критерії, які сукупно характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи, наявність дисциплінарних стягнень чи заохочень тощо.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
1) сімейним — за наявності двох і більше утриманців;
2) особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 — 1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам з числа депортованих з України — протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, — протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
У разі звільнення працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України діють обмеження щодо звільнення окремих категорій працівників, встановлені ст.184, 186-1 КЗпП України, а саме:
- вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — у випадках, передбачених част.6 ст. 179 КЗпП України),
- одиноких матерів за наявності дитини віком до 14-ти років або дитини з інвалідністю;
- батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів.
За матеріалами ГУ Держпраці у Львівській області
Підбірку підготувала:
Лоза Галина,
консультант з податків та зборів,
представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”
спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг