Дайджест нoвин “Податки і облік” з 21.01.2019 пo 27.01.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 28 Jan 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 21.01.2019 пo 27.01.2019

 

Пеня по-новому

Фіскали інформують: Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», який набрав чинності  01.01.2019, внесено зміни до ПКУ у частині нарахування пені.

Таким чином, нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, тепер і у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ.

У разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до пп.39.5.4 ст. 39 ПКУ нарахування пені розпочинається після спливу 270 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

При цьому на суми грошового зобов’язання (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 % річних облікової ставки Нацбанку, діючої на кожний такий день, та з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до пп. 39.5.4 ст. 39 ПКУ).

 

За матеріалами ГУ ДФС у м. Києві

 


Дотримання принципу хронології формування від’ємного значення при заповненні дод.2, 3 до декларації з ПДВ

Фіскали роз’яснюють: сума від’ємного значення, що розрахована згідно з п. 200.1 ст. 201 ПКУ, відображається у додатку 2 до декларації з ПДВ «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» (Д2) та у додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» (ДЗ).

ПКУ та порядком заповнення і подання зазначених додатків затверджено наказом Мінфіну України від 28.01.2016 № 21 не встановлено особливостей та хронології відображення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду в додатку 2 (Д2) та додатку З (ДЗ).

Деталізація від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення.

Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2). При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка З (ДЗ) доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення — від найдавнішого до найновішого.

З огляду на це у графі 2 таблиці 2 додатка З (ДЗ) рекомендується вказувати ІПН контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати «найновішу» щодо звітного періоду подання декларації з ПДВ суму від’ємного значення ПДВ.

Доцільність застосовування саме такого принципу була запропонована платникам податку листом ДФС від 22.07.2016 № 24830/7/99-99-15-03-02-17.

Водночас, зважаючи на те, що ПКУ та Порядком № 21 не визначено особливостей відображення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду в додатку 2 (Д2) та додатку З (ДЗ), а також те, що у вищезазначеному листі ДФС наведено рекомендації щодо особливостей такого відображення, платник має право самостійно визначати при заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка З (ДЗ) до податкової декларації з ПДВ послідовність відображення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду та суми бюджетного відшкодування в розрізі періодів виникнення таких сум та послідовність погашення за рахунок такого від’ємного значення податкових зобов’язань відповідного звітного періоду.

 

Лист ГУ ДФС України від 04.01.2019 № 58/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Продовження терміну дії «нульової» ставки ПДВ

У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 9469, в якому йдеться про внесення змін до ПКУ стосовно особливостей справляння ПДВ з організацій та підприємств, заснованих громадськими організаціями інвалідів.

Пропонується внесення змін до ПКУ та продовження на 5 років (по 2025 рік) строку дії «нульової» ставки з ПДВ за операціями з постачання товарів та послуг, що виготовляються та постачаються організаціями чи підприємствами, заснованими громадськими організаціями інвалідів.

На сьогодні, передбачена п. 8 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ податкова пільга, яка дає підприємствам, заснованим громадськими організаціями інвалідів, можливість скористатися ставкою 0 % з ПДВ за операціями постачання товарів, що виготовляються ними, і послуг, обмежена в часі і діє лише до 01.01.2020 року.

 

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

 


ПДВ при виконанні гарантійного ремонту з використанням безоплатно отриманих імпортних запчастин за дорученням нерезидента

Фіскали пояснюють: сума ПДВ, сплачена за імпортними запчастинами та комплектуючими, що підтверджена митною декларацією, може бути віднесена до податкового кредиту платника податку, який за дорученням нерезидента виконує роботи з гарантійного обслуговування, за умови виконання вимог, встановлених ст.198 ПКУ.

Відповідно до пп. «г» 186.2.1 п. 186.2 ст. 186 ПКУ місцем постачання послуг із виконання ремонтних робіт є місце їх фактичного постачання.

Таким чином, операції з надання послуг з гарантійного ремонту, джерелом оплати яких є кошти нерезидента, за дорученням якого платник податку виконує ці послуги на митній території України, підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах.

Базою оподаткування таких послуг є їх договірна (контрактна) вартість, зазначена в договорі на їх виконання, укладеному з нерезидентом.

При цьому оскільки ввезені на митну територію України запчастини та комплектуючі використовуються в оподатковуваних операціях (надання послуг з гарантійного обслуговування споживачам за дорученням і за рахунок нерезидента), норми п.198.5 ПКУ до сум ПДВ, включених до складу податкового кредиту, не застосовуються.

 

Лист ДФС України від 16.01.2019 № 165/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Дата виникнення зобов’язання з ПДВ при експорті товару

Фіскали наголошують: п.187.1 ст. 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника податку, такого експортера або імпортера (п. 187.11 ст. 187 ПКУ).

Відповідно до пп. 195.1.1 ст. 195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою. При цьому товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабміном, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.

З метою визначення згідно з п. 187.1 ст. 187 ПКУ дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі здійснення операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення такої операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування — за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її у візуальну форму.

У разі якщо дата оформлення митної декларації та дата фактичного перетину митного кордону товарами митного кордону України припадають на різні податкові періоди, то датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операцією з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту є дата оформлення митної декларації.

На дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ платник податку зобов’язаний скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни ПН.

 

Лист ДФС України від 16.01.2019 № 179/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 

Нараховування зобов’язання з ПДВ при використанні придбаних товарів/послуг в неоподатковуваних операціях / негосподарській діяльності

Фіскали роз’яснюють: п.198.5 ст. 198 ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену ПН за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватись в неоподатковуваних ПДВ-операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п.189.9 ПКУ).

Для застосування п. 198.5 ст. 198 ПКУ податкові зобов’язання з ПДВ визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

  • придбаних для використання в неоподатковуваних операціях — на дату їх придбання;
  • придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ПКУ не встановлено залежність нарахування податкових зобов’язань відповідно до п.198.5 ст. 198 у разі використання придбаних товарів/послуг в неоподатковуваних операціях або у негосподарській діяльності від факту формування податкового кредиту за операціями з придбання таких товарів/послуг на підставі зареєстрованих в ЄРПН ПН (крім товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01.07.2015).

Отже, за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними після 01.07.2015, призначеними для використання в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності платника податку, податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ст.198 ПКУ нараховуються в звітному (податковому) періоді, в якому постачальником таких товарів/послуг, необоротних активів зареєстровано в ЄРПН відповідну ПН, тобто у тому звітному періоді, в якому у покупця таких товарів/послуг виникли підстави для включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при їх придбанні, до складу податкового кредиту.

 

Лист ДФС України від 17.01.2019 № 199/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


ПН у випадку наявності декількох операцій з постачання одному покупцю протягом місяця  

Фіскали консультують: визначення ритмічного характеру постачання залежить лише від факту постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць і не залежить від того, за одним або за різними договорами воно здійснене.

Періодичність складання ПН протягом звітного (податкового) періоду на одного контрагента-покупця, у тому числі і зведених ПН за операціями з постачання, які мають ритмічний характер, може бути передбачена у цивільно-правовому договорі з таким покупцем.

Датою виникнення податкових зобов’язань при здійсненні операцій з постачання платником товарів буде або дата отримання попередньої оплати (авансу) від покупця, або дата відвантаження товарів покупцю (залежно від того, яка з подій настала раніше) незалежно від того, в рамках одного чи декількох цивільно-правових договорів відбувається перша подія.

У разі здійснення постачання товарів одному покупцю два та більше разів на місяць за одним або за різними договорами можливе складання не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведеної ПН такого покупця платника податку на загальну суму постачання, здійсненого протягом такого місяця.

Якщо постачальник не складає зведені ПН та покупець одного і того ж дня оплачує товар кількома авансовими платежами в межах одного або декількох цивільно-правових договорів, також не вважатиметься помилкою, якщо продавцем буде складена одна ПН на загальну суму таких авансових платежів.

 

Лист ДФС України від 16.01.2019 № 165/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Виправлення РК

Фіскали зазначають: для платників ПДВ ДФС доопрацьовано електронний сервіс, за допомогою якого здійснюється візуалізація повної інформації щодо показників ПН з урахуванням усіх зареєстрованих до неї РК, зокрема, надано можливість експорту інформації у формат хls після здійснення пошуку за заданими параметрами ПН та відображення остаточного розрахунку (остаточних показників ПН, які на поточну дату обліковуються в ЄРПН) з урахуванням усіх зареєстрованих до неї РК.

Доступ до такої інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН».

У РК, що складається з метою коригування показників ПН, при попередньому коригуванні показників якої були допущені помилки (неоднозначності), необхідно відкоригувати усі рядки ПН, які на дату коригування є неправильними (не відповідають даним бухгалтерського обліку платника). Для цього необхідно використовувати Інформацію щодо показників ПН з урахуванням усіх зареєстрованих до неї РК, отриману за допомогою вищезазначеного електронного сервісу.

Кожному рядку ПН, який коригується, мають відповідати два рядки РК:

  • у першому з них «обнуляється» (сторнується) рядок ПН, в якому містяться помилки, що підлягають виправленню (з урахуванням коригувань такого рядка, які мали місце раніше). При заповненні графи 1.2 необхідно правильно зазначити порядковий номер рядка ПН, який коригується;
  • у другому рядку зазначаються правильні показники. У такому рядку у графі 1.2 зазначається новий номер рядка, якого немає в ПН, до якої складається РК.

У графі 2.1 в обох рядках РК зазначається умовний код 302, що відповідає причині коригування «Усунення неоднозначностей».

Чинними нормами податкового законодавства не передбачено можливості виключення з ЄРПН зареєстрованих ПН/РК, у тому числі тих, що містять помилки.

Помилки, допущені платником податку у ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, можуть бути виправлені виключно шляхом складання та реєстрації в ЄРПН відповідного РК.

 

Лист ДФС України від 15.01.2019 № 144/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 

Нові ставки екоподатку

З 2019 року застосовується новий порядок справляння та розподілу сум доходів від екологічного податку, зокрема в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря.

Розділ VІІІ ПКУ змінено Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIIІ, як в частині визначення платників, які справляють екологічний податок за викиди двоокису вуглецю, так і ставок податку.

При цьому за зобов’язаннями податку за викиди двоокису вуглецю, що виникають за результатами діяльності у 2019 році, до платників податку в частині викидів двоокису вуглецю належать суб’єкти, у яких сукупний річний обсяг викидів двоокису вуглецю за даними форми статистичної звітності 2-ТП повітря за 2018 рік, копія якої подається до органу ДФС за місцезнаходженням стаціонарного джерела викидів, перевищує 500 т.

 

Крім того, з 01.01.2019 ставку податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами з 0,41 грн/т підвищено до 10 грн/т, тобто збільшено у 24,4 раза.

 


Обсяг доходу «єдиноподатника» для застосування РРО

Фіскали нагадують: ФОП- «єдиноподатники» ІІ —IV груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1 млн. грн. При цьому враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік.

Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 1 млн грн) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до ст. 292 ПКУ включаються до складу доходу ФОП- «єдиноподатника».

У разі здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення платники єдиного податку незалежно від обсягу доходу зобов’язані застосовувати РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

 

Підкатеорія «ЗІР» 107.04

 


Скасування обов’язкового застосування РРО під час торгівлі ліками і медичними виробами

У Верховній Раді зареєстровано законопроект у відповідності до якого пропонується внести зміни до законодавчих актів України, зокрема: ПКУ, Закону України № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема, скасувати вимоги щодо обов’язкового застосування РРО під час торгівлі лікарськими засобами та медичними виробами.

Також проектом документа пропонуються зміни уточнювального характеру до Закону України № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

 

Законопроект № 9495 від 22.01.2019 «Про внесення змін до ПКУ та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення державної підтримки розвитку малого підприємництва на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами»

 

Дивіться інфографіку на тему:

Ліміт готівки в касі перевищено – що робити


Підтвердження сплати податків закордоном

Фіскали зазначають: відповідно до п.п.170.11.1 та 170.11.2 ПКУ якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ПКУ, крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п. п. 167.5.4 ПКУ, а також крім доходів, визначених п.п. 165.1.27 ПКУ.

Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Згідно з п. 13.3 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 13.5 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 


Подання декларації у випадку здачі в оренду земельної ділянки

Фіскали інформують: фізична особа-орендодавець при отриманні доходу від здавання в оренду земельної ділянки с/г призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі — орендарю, яка при цьому не є податковим агентом (самозайнятою особою), має сплатити ПДФО до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких ділянок.

Відповідні зміни передбачені Бюджетним кодексом України з 01.01.2019 року.

При отриманні у 2018 році доходів від здавання в оренду земельної ділянки с/г призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та сплачує податок з таких доходів за своєю податковою адресою.

 

За матеріалами ДФС у Донецькій області

 


Заниження суми ПДФО під час виплати доходу (авансу)

Фіскали наголошують: якщо в ході перевірки виявлено, що податковий агент під час виплати доходу (авансу) не нараховує або нараховує не в повному обсязі ПДФО, контролюючим органом визначається сума податкового зобов’язання з ПДФО та приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, а саме накладається штраф в розмірі 25 % суми нарахованого податкового зобов’язання. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені аб.1п. 127.1 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Разом з цим, на суму грошового зобов’язання з ПДФО, нарахованого контролюючим органом та за весь період заниження податку (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) нараховується пеня з урахування п.п.129.1.1 ПКУ.

Крім того, за неутримання або неперерахування до бюджету сум ПДФО при виплаті фізичній особі доходів, перерахування ПДФО за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, винні особи притягаються до адміністративної відповідальності згідно з ст.1634 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

Підкатегорія «ЗІР» 103.26

 

Відвідайте практикум на тему:

Практикум Бухгалтерія ФОП

 

Оподаткування гранту, отриманого ФОП-«єдиноподатником»

Фіскали консультують: у разі отримання ФОП — «єдиноподатником» суми коштів у вигляді суми коштів цільового призначення, що надійшли на безоплатній і безповоротній основі від Українського культурного фонду, така сума коштів не включається до доходу ФОП — «єдиноподатника», так як надання грошової суми у вигляді гранту не є результатом від здійснення підприємницької діяльності ФОП.

Така сума допомоги оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків — фізичних осіб.

 

Лист ДФС України від 03.01.2019 № 24/ІПК/20-40-13-02-11

 


Обмеження при перебуванні на спрощеній системі

Фіскали наголошують: Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII внесено зміни до пунктів 291.5 та 291.51 ст. 291 ПКУ.

Отже, не можуть бути платниками єдиного податку І-ІІІ груп, зокрема, суб’єкти господарювання (юридичні особи та ФОП), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 л та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин, а з 01.01.2019 — сидру, пері (без додання спирту)) (оновлений пп. 3 пп. 291.5.1 ст. 291 ПКУ).

Не можуть бути платниками єдиного податку IV групи, зокрема, суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, а з 01.01.2019 вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 % доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання) (оновлений пп. 291.51.2 ст. 291 ПКУ).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 

Дивіться відео на тему:

Як обрати оптимальну систему оподаткування


Офіційне роз’яснення та зразки заповнення звіту з ЄСВ для ФОПів

Фіскали роз’яснюють: за результатами року ФОП незалежно від обраної системи оподаткування зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів за місцем реєстрації  «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ» за формою Додаток 5 із зазначенням типу форми «Початкова» до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

Граничний термін подання Додатку 5 за 2018 рік –11.02.2019 року.

Фіскали у додатках зазначеного листа надали приклади заповнення звітності за формою Додаток 5.

 

Лист ДФС України  від 24.01.2019 №2265/7/99-99-13-02-01-1

 


Заповнення графи 3 звіту з ЄСВ для ФОП

Фіскали інформують: у графі 3 «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації/Самостійно визначена сума доходу/Частка розподіленого доходу» таблиці 1 Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма №Д5 річна) відображаються:

  • ФОП на загальній системі оподаткування та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, — чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку) на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску;
  • ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, — самостійно визначена сума доходу. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається сума доходу, яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць;
  • членами фермерського господарства — частка розподіленого доходу, отриманого такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного розподіленого доходу на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску.

 

Підкатегорія «ЗІР» 301.06

 


Звіт з ЄСВ ФОП ,яка ще й  проводять незалежну професійну діяльність

Фіскали наголошують: згідно з п. 2 част.1 ст. 7 Закону № 2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховують ЄСВ у розмірі 22 % на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Платники ЄСВ — ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.04.2015 № 435, зокрема, ФОП— «єдиноподатники» формують та подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом, за формою таблиці 1 додатка 5 до Порядку № 435.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають Звіт самі за себе один раз на рік до 1 травня року, що настає за звітним періодом, за формою таблиці 1 додатка 5 до Порядку № 435.

Згідно з п. 16 розділу ІV цього Порядку ФОП, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до контролюючих органів окремі звіти за формою таблиці 1 додатка 5 до Порядку № 435.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 


Звіт з ЄСВ та пенсіонери (особи з інвалідністю)

Фахівці пенсійного фонду роз’яснюють: ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

 

 

 

Звіт ЄСВ зазначеними особами не подається.

 

За матеріалами ГУ ПФУ в Чернівецькій області

 


Нова ставка ЄСВ

Фіскали наголошують: з 01.01.2019 набрав чинності Закон України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», яким викладено у новій редакції пункт 13 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

 

 

Відповідно ЄСВ для підприємств, установ і організацій, ФОП, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 % визначеної п.1 част.1 ст.7 цього Закону бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Хмельницькій області

 


Компенсація за несвоєчасну виплату доходів

Фахівці Мінсоцполітики роз’яснюють: у разі порушення встановлених строків виплати грошових доходів населення (заробітна плата, пенсії, стипендії, соціальні виплати) підприємства, установи і організації всіх форм власності мають здійснювати компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з їх несвоєчасною виплатою.

Компенсація провадиться відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту ІСЦ у відсотках для визначення суми компенсації.

ІСЦ для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних ІСЦ за період невиплати грошового доходу. ІСЦ у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Отже, у разі виплати у січні 2019 року нарахованих, але не виплачених своєчасно грошових доходів за 2010 — 2018 рр. сума компенсації нараховується з урахуванням величини приросту ІСЦ, наведеної у таблиціі.

Місяць

Приріст ІСЦ  за період
невиплати доходу, %, роки

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Січень

182,0

160,5

151,1

151,6

150,4

94,9

39,0

23,4

8,2

 

Лютий

176,7

158,2

150,6

151,9

148,9

85,1

39,5

22,2

7,2

 

Березень

174,2

154,6

149,9

151,9

143,6

67,0

38,1

20,0

6,0

 

Квітень

175,1

151,4

149,9

151,9

135,8

46,5

33,5

19,0

5,2

 

Травень

176,7

149,4

150,6

151,6

127,1

43,4

33,3

17,4

5,2

 

Червень

177,8

148,4

151,4

151,6

124,9

42,8

33,6

15,6

5,2

 

Липень

178,4

151,6

151,9

151,9

124,0

44,2

33,7

15,4

5,9

 

Серпень

175,1

152,6

152,7

153,7

122,2

45,4

34,1

15,5

5,9

 

Вересень

167,3

152,4

152,4

153,7

116,0

42,1

31,8

13,2

3,9

 

Жовтень

166,0

152,4

152,4

152,7

110,9

44,0

28,2

11,9

2,2

 

Листопад

165,2

152,1

152,7

152,2

107,0

41,2

25,9

10,9

0,8

 

Грудень

163,1

151,6

152,2

150,9

100,9

40,2

24,8

9,8

 

Приклад: нарахований, але не виплачений у січні 2016 року грошовий дохід у сумі 2500 грн (після утримання податків і обов’язкових платежів) виплачується у січні 2019 року.

Приріст ІСЦ, розрахований за період невиплати грошового доходу (лютий 2016 року — грудень 2018 року), за січень 2016 року становить 39 %.

Сума компенсації в цьому випадку  — 2 500 грн × 39 : 100 = 975 грн.

 

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

 

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

X