fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 16.09.2019 пo 23.09.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 23 Sep 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 16.09.2019 пo 23.09.2019

 

Нові рахунки для сплати податків вже з 1 жовтня 

Державною казначейською службою України на виконання пункту 3 Постанови Правління Нацбанку від 28.12.2018 № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» забезпечено перехід на міжнародні номери рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів). 

 

 

 

 

З 01.10.2019 змінюються реквізити рахунків для сплати податків і зборів у зв’язку з їх відкриттям відповідно до вимог стандарту IBAN.

Інформація щодо реквізитів зазначених рахунків розміщена на субсайтах територіальних органів ДПС офіційного веб-порталу ДПС (www.tax.gov.ua) у рубриці «Бюджетні рахунки».

 

 

За матеріалами ДПС України

 


Договір про визнання електронних документів ДПС по-новому

Податківці повідомляють: у зв’язку з реорганізацією територіальних органів ДФС відповідно до постанови КМУ від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» змінено реквізити Договору про визнання електронних документів, форма якого затверджена наказом Мінфіну від 06.06.2017 №557.

При заповненні Заяви про приєднання до Договору необхідно керуватися вимогами Наказу №557.

Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору обов’язкові для заповнення (п. 2 розд. ІІІ Наказ №557).

При заповненні реквізитів Заяви про приєднання до Договору зазначається:

  • дата та номер Заяви про приєднання до Договору;
  • дата та номер Договору – реквізити Договору, який оприлюднено відповідно п. 3 Наказу №557;
  • код ЄДРПОУ/РНОКПП або серія (за наявності), номер паспорта;
  • повне найменування (або прізвище,і’мя, по батькові (за наявності ) для фізичних осіб) платника;
  • підстава (документ) на основі якої діє платник:
  • для юридичних осіб – вид установчого документу (статут підприємства або інший установчий документ), відомості про яких включені до ЄДР юридичних осіб, ФОП та громадських формувань (далі ЄДР) (із зазначенням дати внесення);
  • для ФОП – зареєстрований як ФОП, номер витягу з ЄДР (із зазначенням дати внесення);
  • для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність – закон, на підставі якого особа здійснює незалежну професійну діяльність, про що внесено запис до відповідного реєстру (із зазначенням дати);
  • за адресою – адреса субсайта офіційного веб-порталу ДФС, за якою оприлюднено Договір (https://cabinet.tax.gov.ua/contract);
  • E-mail автора – поштова скринька платника, яка використовується платником для листування з контролюючими органами та повідомляється шляхом внесення адреси електронної пошти до облікових даних автора.

Нові договори у розрізі всіх областей оприлюднено в Е-кабінеті ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/contract

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Кіровоградській області

 


Наказ на проведення перевірки вважається врученим навіть коли поштове відділення поставить позначку «повернено за закінченням терміну зберігання»

Верховний Суд звертає увагу, що документи контролюючого органу вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 ПКУ). При цьому визнає: якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

ПКУ передбачено альтернативні шляхи направлення документів платнику податків податковим органом. При цьому правові норми не містять обов’язку для контролюючого органу щодо послідовного використання наведених засобів надіслання документів платнику з метою використання усіх можливих. 

З наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків.

Отже, у разі неможливості вручення платнику податків відповідних документів він вважається ознайомленим із наміром про проведення перевірки після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.

Суди попередніх інстанцій встановили, що наказ від 05.06.2018 разом із повідомленням надсилався на податкову адресу позивача, але не був йому вручений, його повернуто до податкового органу з зазначенням причини невручення поштового відправлення — «за закінченням терміну зберігання». Органом поштового зв’язку проставлено вказану відмітку — 09.07.2018 року.

Контролюючим органом неодноразово приймались рішення щодо проведення перевірки позивача та вживались заходи з їх проведення і отримання відповідних документів. Проте поведінка позивача свідчить про ухилення від здійснення таких перевірок: відсутність його посадових осіб за місцезнаходженням позивача, наступна втрата документів, відмови у їх наданні після закінчення строку для їх відновлення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій: з 09.07.2018 позивач вважається таким, що належним чином повідомлений про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Жодних зауважень щодо надіслання поштової кореспонденції податковим органом за неправильною адресою від позивача не надходило.

Необхідно зауважити, що обов’язку контролюючого органу завчасно ознайомити платника податків про намір проведення документальної позапланової невиїзної перевірки у спосіб, визначений п. 42.2 ст. 42 ПКУ, кореспондує обов’язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень від податкових органів. Необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов’язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.

 

 

Постанова ВС від 06.08.2019 у справі № 520/8681/18

 

Дивіться інфографіку на тему:

Порядок вручення податкового повідомлення рішення


Корпоративні права можуть бути предметом податкової застави

Податківці зазначають: п. 89.2 ПКУ визначено, що з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до ст. 190 ЦКУ майном, як особливим об’єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п. 87.3 ПКУ.

Згідно з пп. 87.3.7 ПКУ майно, що не може бути предметом застави, визначено у Законі України від 02.10.1992 р. №2654-XII «Про заставу».

Ст.4 Закону №2654 не встановлено, що корпоративні права не можуть бути предметом застави.

Слід зазначити, що платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, але тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди (п. 92.1 ПКУ).

У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості (п. 92.2 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, корпоративні права можуть бути предметом податкової застави.

Операції з відчуження таких корпоративних прав, у разі якщо такі права перебувають у податковій заставі, необхідно узгоджувати з контролюючим органом, а також здійснити заміну предмета застави на інше майно.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 

Читайте статтю на тему:

Правовий захист інтелектуальної власності в Україні: проблеми та перспективи розвитку

 

Дохід зменшився до 20 млн грн, а отже можна прийняти рішення про незастосування коригувань фінрезультату

Податківці консультують: платник податків, доходи якого від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначені за правилами бухгалтерського обліку не перевищували 20-ти мільйонів гривень, але при цьому такий платник застосовував коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III Кодексу, має право один раз в будь-якому році безперервної сукупності років в кожному з яких розмір доходу не перевищує 20-ти мільйонів гривень прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, та зазначити про прийняття такого рішення у податковій декларації з ПНП підприємств за такий податковий (звітний) рік.

 

 

Лист ДПС України від 11.09.2019 № 117/ІПК/05-99-12-03-08

 


ТМЦ та ОЗ неприбуткової організації, що використовуються не за цільовим призначенням призводять до втрати статусу неприбутківця

Якщо придбані ОЗ використовуються не за цільовим призначенням, то така неприбуткова організація повинна розрахувати ПЗ з податку на прибуток у розмірі 18%, виходячи з балансової вартості використаних за нецільовим призначенням активів

Податківці нагадують: п.п. 133.4.2 ПКУ встановлено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Згідно із пп. 133.4.3 ПКУ встановлено, що недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з ПНП. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

Отже, якщо придбані неприбутковою організацією товарно-матеріальні цінності або основні засоби використовуються не за цільовим призначенням, то така неприбуткова організація повинна розрахувати податкове зобов’язання з ПНП у розмірі 18%, виходячи із балансової вартості використаних за нецільовим призначенням активів.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

 


Неможливість поставки товарів. Чи завжди суд на стороні податківців?

Суд звертає увагу на те, що порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил податкового обліку не може бути самостійною підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об’єкта оподаткування ПНП та податкового кредиту. Тому платник податків (покупець) не має зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо податковим органом не доведено, а судом не встановлено фактів, які б свідчили про обізнаність платника податків щодо протиправної поведінки контрагентів та узгодженість дій між ними.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, виходили із того, що у контрагента відсутні ресурси для поставки товарів, водночас матеріали справи не містять належних доказів, які б підтвердили вказану обставину. Суд також звертає увагу на тому, що відсутність власних ресурсів не завжди може бути беззаперечним свідченням неможливості поставки товарів і у кожному конкретному випадку така обставина підлягає оцінці з огляду на характер здійснюваної операції. Необхідно також аналізувати, чи мало місце залучення необхідних ресурсів на підставі цивільно-правових договорів.

 

 

Постанова ВС від 07.08.2019 у справі № 826/11728/18

 

Читайте статтю на тему:

 

Особливості заповнення дод.4 при заявлені суми бюджетного відшкодування ПДВ у зв’язку із новим стандартом IBAN

Податківці інформують: у період запровадження банківського рахунку за стандартом IBAN, платник податку, якому вже банком відкрито рахунок за стандартом IBAN, у додатку 4 до податкової декларації з ПДВ, у полях «просимо перерахувати на рахунок №» та/або «№ рахунку у банку» зазначає номер такого рахунку, при цьому поле «МФО» не заповнюється.

 

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.25

 


Дата сплати податкових зобов’язань у заяві про анулювання реєстрації платником ПДВ

Податківці інформують: у заяві про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою №3-ПДВ платник податку повинен вказати, зокрема, дату сплати податкових зобов’язань.

Під датою сплати податкових зобов’язань розуміють дату сплати податкових зобов’язань, які задекларовані платником в поданій податковій декларації за останній звітний (податковий) період.

Якщо платником ПДВ, яким подано заяву про анулювання реєстрації у випадках, визначених підпунктами «а», «б» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, не проведено розрахунків із бюджетом за податковими зобов’язаннями останнього податкового періоду, контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника ПДВ про анулювання реєстрації звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про анулювання реєстрації після проведення розрахунків із бюджетом.

Після проведення розрахунків з бюджетом платник податку подає повторно до контролюючого органу заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою №3-ПДВ та в графі «Дата проведення розрахунків із бюджетом за податковими зобов’язаннями останнього податкового періоду» вказує дату сплати податкових зобов’язань, така дата повинна відповідати даті розрахунку з бюджетом останнього періоду.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

 


Анулювання ПДВ та податкові зобов’язання за дебіторською заборгованістю

Податківці нагадують: якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (п. 184.7 ПКУ).

Платник ПДВ, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Довгостроковий договір для цілей оподаткування ПДВ

Податківці консультують: у п. 187.9 ПКУ визначено, що податкові зобов’язання з ПДВ виконавець довгострокових договорів (контрактів) визнає на дату фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Водночас для цілей п. 187.9 ПКУ довгостроковий договір (контракт) — це будь-який договір:

  • на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг;
  • з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва;
  • яким не передбачено поетапного здавання робіт.

Податковий кредит з ПДВ замовник за довгостроковими договорами (контрактами) визнає на дату фактичного отримання результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Отже, якщо договором на виконання робіт з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом передбачено поетапне здавання робіт (здавання черг будівництва), то такий договір не вважається довготривалим. Відповідно, замовник формує податковий кредит з ПДВ за правилом «першої події» відповідно до п. 198.2 ПКУ.

Якщо ж поетапне здавання робіт не передбачено, то відповідний договір буде довгостроковим для цілей оподаткування ПДВ. У цьому випадку замовник формує податковий кредит за спецправилом для довгострокових договорів. 

 

 

Лист ДПС України від 12.09.2019 № 163/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

 


Наслідки з ПДВ при продажі перетворених ТМЦ на вторсировину

Податківці інформують: операція з перетворення пляшок на склобій із залученням для цього іншого суб’єкта господарювання — виконавця, є за своєю сутністю окремою операцією з надання послуг. За такою операцією виконавець повинен визначити ПДВ-зобов’язання, а отримувач послуг (замовник) має право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту (за умови дотримання інших норм ПКУ для формування податкового кредиту). Тобто така операція є господарською та спрямована на отримання доходу саме виконавцем, а не замовником, якому такий виконавець надає послуги із перетворення пляшок на склобій (під час здійснення зазначених операцій одні ТМЦ (пляшки) списують з балансу, а оприбутковують на баланс інші ТМЦ (склобій)).

Тож у разі списання пляшок з подальшим перетворенням у склобій, такі пляшки не можуть бути використані у межах госпдіяльності підприємства. Надалі у межах госпдіяльності буде використаний склобій — вторинна сировина, яка підлягає реалізації.

Отже, під час списання ТМЦ (пляшок), які не можуть бути використані у межах госпдіяльності платника податку, ПДВ-зобов’язання не нараховують за умови, що їх вартість включили до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування ПДВ та пов’язані з отриманням доходів. У разі недотримання цієї умови доведеться визначити компенсуючі ПДВ-зобов’язання згідно з пп. «г» п. 198.5 ПКУ.

Під час подальшого постачання вторинної сировини (склобою), отриманої після переробки ТМЦ (пляшок), ПДВ-зобов’язання слід визначати за правилом «першої події» відповідно до п. 187.1 ПКУ. Водночас базу оподаткування визначаємо згідно з п. 188.1 ПКУ, але саме в цьому випадку слід орієнтуватися на договірну ціну продажу такої вторинної сировини, яка відповідає її балансовій вартості.

 

 

Лист ДПС України від 11.09.2019 № 123/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

 


ПДВ від компенсації збитків за пошкоджені с/г посіви

Податківці консультують: кошти, що надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ і підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ.

 

 

 

 

Таким чином, платник податку, який отримав від компанії з видобування корисних копалин, яка здійснила пошкодження посівів сільськогосподарських культур при установці бурового обладнання, оплату за заподіяну шкоду, повинен нарахувати податкові зобов’язання, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

 

 

Лист ДПС України від 11.09.2019 № 121/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

 


Відповідальність за порушення граничних строків АН/ РК, що застосовується до 01.10.2019 року

Податківці інормують: до 01.10.2019 відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації АН/РК в ЄРАН, встановлених ст. 231 ПКУ, застосовується у розмірах та порядку, передбаченими редакцією ст. 1202 ПКУ без врахування змін, внесених Законом України від 23.11.2018 № 2628-VІІІ, тобто до АН/РК складених на операції з реалізації пального, здійснені до 01.07.2019, а саме:

  • порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації АН/РК в ЄРАН, встановлених ст. 231 ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі: 
  • 2 % від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
  • 10 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
  • 20 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
  • 30 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;
  • 40 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.
  • Відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації АН/РК в ЄРАН протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти АН/РК – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов’язаний скласти таку АН/РК.

Сума акцизного податку для цілей пп. 1202.1 і 1202.2 ст. 1202 ПКУ визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом Нацбанку, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 116.12

 


Перейменували вулицю-перепрограмуйте РРО

Податківці консультують: у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання слід подати реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. Стосується перейменування за рішенням органів місцевого самоврядування:

  • районів у містах;
  • скверів;
  • бульварів;
  • вулиць;
  • провулків;
  • проїздів;
  • проспектів;
  • площ;
  • майданів;
  • набережних;
  • мостів;
  • інших об’єктів топоніміки населених пунктів.

На підставі цієї заяви видають нове реєстраційне посвідчення. З моменту отримання нового реєстраційного посвідчення попереднє реєстраційне посвідчення є не чинним. Центр сервісного обслуговування РРО, з яким уклали договір, перепрограмує РРО: змінить адресу господарської одиниці у фіскальному чеку.

 

 

Лист ДПС України від 06.09.2019 № 61/6/99-00-02-02-01-15/ІПК

 


Ф-ма № 20-ОПП при поділі приміщення на дві чи більше частини

Податківці зазначають: якщо платник податків здійснив поділ власного приміщення на два і більше об’єктів різного призначення (магазин, перукарня тощо), подається повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, в якому інформація щодо такого об’єкта оподаткування зазначається декількома рядками, а саме:

  • у першому рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»),
  • у наступних – оновлена інформація про об’єкти оподаткування, які створено чи відкрито на основі закритого об’єкта, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»).

При цьому кожному новоствореному об’єкту оподаткування присвоюється відповідний ідентифікатор об’єкта оподаткування за правилами, визначеними п.4 Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Повідомлення за ф. № 20-ОПП).

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 119.11 

 


Обчислення загальної кількості осіб у «незалежника»

Податківці інформують: фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність може використовувати працю не більш як 4-х фізичних осіб, при цьому працівники, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного/шестирічного віку, не враховуються в кількість найманих, праця яких використовується.

 

 

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 105.04

 


Податки при погашенні «дебіторки» після припинення підприємницької діяльності ФОП «загальносистемником» 

Податківці повідомляють: відповідно до п. 177.2 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

  • виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
  • виручка в натуральній (не грошовій формі);
  • суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 4 розділу «Загальні положення» П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Мінфіну від 08.10.1999 № 237, дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству (фізичні особі – підприємцю) на певну дату.

При цьому, якщо у ФОП на момент проведення процедури припинення підприємницької діяльності рахується дебіторська заборгованість і вона не погашається, то у ФОП не виникає доходу.

Однак, якщо після закінчення процедури припинення підприємницької діяльності фізичній особі погашається сума дебіторської заборгованості юридичною особою – боржником, то уся сума даної заборгованості підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими розділом IV ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

При цьому, суб’єкти господарювання, які відповідно до норм ПКУ відносяться до податкових агентів, при виплаті доходів фізичній особі повинні нарахувати та утримати ПДФО.

 

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

 


Єдина звітність з ЄСВ та ПДФО

Верховна Рада 19.09.2019 прийняла в другому читанні та підтримала в цілому:

  • законопроект №1057 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб»;
  • законопроект №1072 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».

 

 

Законопроекти №1057 і №1072 запроваджують з 01.01.2021 нову об’єднану звітність з ЄСВ та ПДФО, яка є більш уніфікованою з єдиним встановленим терміном подання.

 


Граничний термін сплати податків і зборів, якщо останній день строку сплати припадає на вихідний або святковий день

Податківці інформують: граничні терміни сплати податків і зборів (крім ЄСВ) не переносяться, якщо останній день строку їх сплати припадає на вихідний або святковий день, а також у зв’язку з перенесенням термінів подання податкових декларацій. При цьому податкові зобов’язання необхідно сплатити напередодні встановленого граничного терміну. Слід зазначити, що особливості сплати ЄСВ встановлені Інструк­цією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Мінфіну від 20.04.2015 № 449

 

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 135.04

 


Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю

Фахівці Держпраці нагадують: підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, із середньообліковою кількістю штатних працівників облікового складу в рік від 8 до 25 осіб, повинні забезпечити одне робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю. Якщо цей показник складає 25 і більше осіб, то норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю збільшиться до 4%, відповідно до (ст.19 Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Якщо середньооблікова чисельність штатних працівників за рік роботи підприємства становить 7 осіб, підприємство не підпадає під зазначену норму Закону №875.

При проведенні розрахунку нормативу, кількість робочих місць заокруглюється до цілого значення. Наприклад, для підприємства, середньооблікова  чисельність штатних працівників за рік у якому 33 особи, цей норматив — одне робоче місце (33*4%=1,32).

Виконання нормативу робочих місць у зазначеній кількості вважається працевлаштування осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. Повний чи неповний робочий час значення немає.

Для визначення середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу за рік слід керуватись п.п.3.2.5 і 3.2.6 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 № 286. 

Якщо підприємство працювало неповний місяць (новостворене, ліквідоване чи має сезонний характер роботи), показник середньооблікової кількості штатних працівників визначається діленням суми облікової кількості штатних працівників за всі дні роботи підприємства у звітному місяці (включаючи вихідні та святкові і неробочі дні за період роботи) на число календарних днів у звітному місяці.

До новостворених підприємств не належать підприємства, створені на базі ліквідованих (реорганізованих) юридичних осіб, відокремлених або несамостійних підрозділів.

Середньооблікова кількість штатних працівників за рік обчислюється підсумовуванням середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та діленням одержаної суми на 12.

 

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Луганській області

 


Умови встановлення оплати за інтенсивність праці

Фахівці Держпраці інформують: дДоплати до заробітної плати працівників здійснюються у випадках, передбачених законодавством і колективним договором.

У законодавстві немає чіткого визначення поняття «інтенсивність праці», тому при встановленні зазначеної доплати   враховується загальне поняття «інтенсивності праці», а саме: інтенсивність праці – це напружена робота, яка забезпечує найбільшу продуктивність.

Відповідно до статті 98 КЗпП оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Згідно зі ст.15 Закону України «Про оплату праці» підприємства госпрозрахункової сфери (в тому числі комунальні) самостійно в колективному договорі встановлюють умови та розміри оплати праці працівників з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Статтею 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» встановлено, що зміст колективного договору визначається сторонами в межах їхньої компетенції, зокрема щодо оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати (окладів, тарифних ставок) та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо).

Відповідно до статті 8 вищезазначеного Закону галузеві норми, зокрема щодо встановлення для підприємств галузі (підгалузі) мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих груп і категорій працівників регулюються угодою на галузевому рівні.

Отже, умови встановлення і розміри доплат та надбавок підприємства визначають безпосередньо в колективному договорі.

При визначенні у колективному договорі переліку професій (посад), яким нараховуватиметься і виплачуватиметься доплата за інтенсивність праці, слід враховувати результати професійної діяльності цих працівників.

Застосування доплат й надбавок та їхні розміри визначаються економічною доцільністю і фінансовими можливостями підприємства.

 

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Львівській області

 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

X