Дайджест нoвин «Податки і облік» з 16.03.2020 пo 23.03.2020

Дайджест нoвин «Податки і облік»

з 16.03.2020 пo 23.03.2020

ТПП України про карантин

ТПП надала відповіді на найпоширеніші звернення до ТПП у зв’язку з форс-мажором.

Чи визнає ТПП карантин форс-мажором?

Так, визнає. На рівні держави було прийнято зміни до частини другої ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, № 13, ст. 52).

Чи може бізнес автоматично бути звільненим від відповідальності у зв’язку із внесенням до переліку форс-мажорних обставин карантину?

Відповідно до міжнародної практики обставина форс-мажору, в тому числі карантин, автоматично не звільняє від відповідальності. Необхідно розуміти, яким чином певна обставина, в тому числі карантин, обмежує виконання певного зобов’язання.

Чи виправдовує карантин, у зв’язку із внесенням до переліку форс-мажорних обставин, неможливість сплати за договорами оренди?

На законодавчому рівні відсутність грошей не вважається форс-мажором, тому неможливість сплати не можна віднести до форс-мажорних обставин, якщо немає підтвердження технічних обмежень здійснення сплати.

Чи можливо без отримання сертифіката про форс-мажор урегулювати питання без застосування штрафних санкцій і бути звільненим від відповідальності?

Так, можливо — у разі, якщо сторонами буде внесено зміни до договору мирним шляхом. Рекомендується застосувати процедуру урегулювання відносин сторін за договорами шляхом укладання відповідних доповнень до договору щодо перенесення строків зобов’язань, що в свою чергу автоматично усуне порушення строків виконання договірних зобов’язань та не потребуватиме засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) ТПП України або уповноваженою нею регіональною ТПП та отримання відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов’язань на території України.

Чи можна визнати форс-мажором припинення діяльності підприємства у зв’язку з відмовою працівників виходити на роботу в умовах карантину?

Ні, у разі відсутності на це розпорядження на рівні держави, яке зобов’язує підприємство припинити діяльність, у тому числі через масові звільнення, така обставина не може бути засвідчена як форс-мажор.

У зв’язку з введеним карантином, жодним нормативно-правовим актом на території України не передбачена можливість відмови у виході на роботу без оформлення відпустки, лікарняного, одержання згоди керівництва працювати за дистанційним графіком без шкоди для роботи.

За матеріалами Торгово-промислової палати України

Збиткові операцій можливі за наявності економічних причин отримання збитків

Верховний Суд зазначає: зміст поняття «розумна економічна причина» («ділова мета») передбачає обов’язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту — приросту (збереження) активів та/або їх вартості, створення умов для такого приросту (збереження) у майбутньому.

Проте не обов’язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виняток, що такий ефект настане у майбутньому, а також не виняток, що в результаті об’єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Водночас віднесення таких операцій до господарських можливе лише за наявності економічних причин отримання збитків від продажу готової продукції за ціною, яка, зокрема, не покриває собівартість такої продукції.

Суд з’ясував, що обсяг продажу однієї тони виготовленої алюмінієвої продукції був меншим ніж обсяги придбаних товарів і послуг, з яких складається собівартість однієї тони реалізованої продукції. Ну думку Суду, це свідчить про те, що така діяльність товариства не направлена на отримання доходу.

Систематичний продаж алюмінієвої продукції за ціною, що формувалась без врахування витрат на придбання товарів і послуг для виробництва цієї продукції, та одержання внаслідок таких операцій збитків на значні суми не може бути визнано економічно виправданим. Розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не винятково чи переважно за рахунок відшкодування з бюджету ПДВ.

Утім позивачем не наведено економічних або інших причин (ділової мети) здійснення оспорюваних господарських операцій і не надано доказів на підтведження економічної доцільності або непереборних обставин, які унеможливлювали продаж готової продукції за ціною, що дорівнює або перевищує її собівартість.

Постанова ВС від 21.01.2020 у справі № 2а-0870/1161/11

Послуги від нерезидента. Оподаткування виплати на користь нерезидента за послуги нерезидента за межами України

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), справляють податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 % (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 — 141.4.6 та пп. 14.4.11 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (пп. 141.4.2 ст. 141 ПКУ).

Якщо нерезидент надає послуги з виконання робіт зі зварювання корпусів кораблів за межами території України, то виплата резидентом на користь нерезидента суми коштів, передбаченої відповідним договором про надання послуг, зокрема зі зварювання корпусів кораблів між нерезидентом та таким резидентом за межами території України у розмірі вартості таких послуг, є компенсацією наданих нерезидентом послуг, що не підлягає оподаткуванню.

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

Оподаткування винагороди нерезиденту за послуги з перевезення, що надані на території іншої країни

Податківці пояснюють: винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна, або транспортного засобу (їх частин) для перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом вважається фрахтом (пп. 14.1.260 ст. 14 ПКУ).

Для цілей оподаткування до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, включено, зокрема, фрахт (пп. «г» пп. 141.4.1 ст. 141 ПКУ).

Сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами з перевезення, оподатковується за ставкою 6 % з джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів (пп. 141.4.4 ст. 141 ПКУ).

Базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту. Особою, уповноваженою справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб’єктом спрощеної системи оподаткування.

Базовою ставкою фрахту вважається сума фрахту, у тому числі витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачених (відшкодованих) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування (пп.14.1.12 ст. 14 ПКУ).

Отже, враховуючи те, що за умовами пп. 141.4.1 ст. 141 ПКУ оподаткуванню підлягають доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, то сума фрахту оподатковується незалежно від території здійснення нерезидентом такої діяльності.

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

Коригувальні різниці при сплаті пені нерезиденту

Податківці інформують: для цілей податкового обліку платник податку, який нараховує/сплачує на користь нерезидента, штрафи пені, неустойки, нараховані відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, має збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду (пп. 140.5.11 ст. 140 ПКУ).

Утім у разі якщо платник податку — резидент у наступному звітному (податковому) періоді сплачує податок з доходів нерезидента у вигляді таких штрафів, пені, неустойки, то різниця на суму штрафів, пені, неустойки, на яку був збільшений фінансовий результат до оподаткування за пп. 140.5.11 ст. 140 ПКУ, може бути відкоригована у бік зменшення на відповідні суми штрафів, пені, неустойки у порядку, встановленому ст. 50 ПКУ.

У разі якщо при виплаті штрафів, пені, неустойки нерезиденту застосовуються правила міжнародного договору в частині звільнення від оподаткування податком на прибуток такої виплати, то платник має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих на користь нерезидента штрафів, пені, неустойки за пп. 140.5.11 ст. 140 ПКУ.

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

Електронні інвойси – новинки від Мінцифри

Мінцифра повідомляє: Україна разом із Республікою Польща пілотуватиме використання електронних інвойсів за допомогою рішення eDelivery. Пілот реалізується в рамках проекту EU4Digital за підтримки Державної Митної служби України та Міністерства цифрової трансформації України.

Фахівці шукають компанії, які використовують цифровий (машиночитний) формат документів, розуміють та використовують електронні рахунки (надсилають електронні інвойси за допомогою будь-яких платформ).

Переваги участі компаній у пілотному проєкті:

можливість безкоштовно протестувати технічне рішення та отримати консультації щодо його подальшого застосування;
нагода ознайомитись з європейськими стандартами електронного інвойсування та застосовувати їх на практиці;
нові знання щодо обміну електронними документами з країнами ЄС та Східного партнерства;
просування власної компанії як інноваційної та цифрової в рамках та поза рамками проєкту EU4Digital.

Спільна юридична та технологічна бази дозволить бізнесам обох країни значно спростити експортні/імпортні операції поставки продукції та прискорити проходження кордону.

Щоб долучитись до пілоту, потрібно заповнити форму на сайті Мінцифри

За матеріалами Міністерства цифрової трансформації України

Безнадійна заборгованість. Критерії для визначення

Податківці консультують: пп. «а» пп. 14.1.11 ст. 14 ПКУ не встановлюється будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною. Ця норма ПКУ не передбачає необхідності здійснення платником податку — кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо. Тож виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною за зазначеним пунктом ПКУ є сплив строку позовної давності за зобов’язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того, звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

Лист ДПС України від 16.03.2020 № 1084/6/99-00-07-02-02-06/ІПК

Повідомлення про прийняття працівника на роботу поштою подавати не можна

Податківці інформують: нормами Порядку повідомлення ДПС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу не передбачено подання страхувальником (роботодавцем) повідомлення про прийняття працівника на роботу поштою

У відповідності до постанови КМУ від 17.06.2015 № 413, страхувальник (роботодавець) зобов’язаний подавати повідомлення про прийняття працівника на роботу (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із 5-ма особами.

Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань

Підкатегорія «ЗІР» 101.06

Податкові пільги на час коронавірусу

З 18.03.2020 набрав чинності» Закон України у відповідності до якого:

1.Не застосовувати штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах;
порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.

Встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з питань відшкодування ПДВ.

Інформація про перенесення планових перевірок, які відповідно до плану-графіку мали розпочатися у періоді з 18 березня по 31 травня 2020 року, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється до 30 березня 2020 року.

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року.

Подовжено до 1 липня 2020 року термін подання річної декларації про майновий стан і доходи.

Сплатити суму податкового зобов’язань необхідно буде до 1 жовтня 2020 року.

На період перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, а також й на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби застрахованій особі надається допомога по тимчасовій непрацездатності.

Така допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у розмірі 50 % середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.

До 31 травня 2020 року забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):

за діяльністю суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;
у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регулюваних цін;
у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Закон України №533-ІХ від 17.03.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»

Коли ж слід реєструватись платником ПДВ?

Верховний Суд пояснює, що положення «без урахування податку на додану вартість», у ст181 ПКУ (суб’єкт господарювання, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн (без урахування ПДВ), зобов’язаний зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання)) слід розуміти як необхідність вирахування суми ПДВ із загальної суми зі здійснення операцій з постачання товарів. В іншому випадку вказане правове положення не матиме застосування, оскільки відповідні норми стосуються осіб, що не є платниками ПДВ та, відповідно, не пов’язані з жодним іншим ПДВ, окрім того, що сплачується ними при придбанні товарів (послуг).

Отже, обов’язок зареєструватися платником ПДВ виникає у суб’єкта підприємницької діяльності за умови перевищення ним протягом останніх 12 календарних місяців виручки від здійснення операцій з постачання товарів/послуг понад 1 000 000 грн (без урахування ПДВ).

Крім того, Верховний Суд звернув увагу на те, що акцизний податок є непрямим податком, що встановлюється у вигляді надбавки до ціни, оплачується покупцями при купівлі підакцизних товарів, а в бюджет вноситься продавцями таких товарів за визначеними ставками.

Таким чином, сума акцизного податку не включається до складу доходу та витрат ФОП, який перебуває на загальній системі оподаткування.

Отже, для встановлення обставин, пов’язаних з донарахуванням контролюючим органом грошового зобов’язання з ПДВ, судам необхідно було встановити розмір виручки, отриманої суб’єктом підприємницької діяльності протягом останніх 12 календарних місяців, врахувавши при цьому, що перевищення її граничного розміру, встановленого у п. 181.1 ст. 181 ПКУ, має бути без урахування ПДВ та акцизного податку.

Постанова ВС від 22.01.2020 у справі № 300/91/19

Дивіться відео на тему:

Як повернути кошти з ПДВ рахунку?

ПН при «первинці» в електронній формі

Податківці консультують: при здійсненні платником податку (постачальником) операцій з постачання послуг, які оформлялись первинним документом, складеним в електронній формі, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та відповідно складання ПН за такою операцією буде вважатися дата складання такого первинного документа, який містить відомості про господарську операцію, незалежно від дати накладання електронних підписів.

Лист ДПС України від 11.03.2020 № 998/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Виправлення помилок у податковій звітності з ПДВ

Податківці інформують: розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, заповнюється особами, не зареєстрованими як платники ПДВ, які є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету при отриманні послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України.

У разі уточнення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у разі якщо у майбутніх періодах (з урахуванням строків давності), особа, відповідальна за нарахування та сплату податку до бюджету, самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданому нею розрахунку, розрахунок з позначкою «Уточнюючий» може бути поданий.

Підкатегорія «ЗІР» 101.25

Прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку. Що ж далі?

Податківці зазначають: якщо контролюючим органом прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ, платник податку може повторно подати Таблицю з поясненнями для розгляду комісією регіонального рівня. Також Таблиця враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування Таблиці, яке набрало законної сили

Підкатегорія «ЗІР» 101.17

Постачання самостійно виготовлених товарів

Податківці консультують: при визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг враховується рівень звичайних цін на таку продукцію та не враховується розмір собівартості такої продукції. У разі якщо собівартість продукції перевищує звичайну ціну такої продукції, то ПН на суму перевищення собівартості над звичайною ціною не складається.

Лист ДПС України від 06.03.2020 № 965/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Дата складання РК при перерахунку ціни товару

Податківці інформують: якщо перерахунок ціни відбувається на дату останнього платежу (якщо товар оплачується частинами) і кошти в оплату такого останнього платежу надходять з урахуванням такого перерахунку, то на дату останнього платежу складається ПН, у якій зазначається перерахована (нова) ціна одиниці товару та кількість товару, розрахована виходячи з такої перерахованої (нової) ціни одиниці товару.

Крім того, на цю ж дату постачальник повинен скласти РК до ПН, складеної(их) на дату(и) попередньої(іх) оллат(и), вказавши перераховану (нову) ціну одиниці товару та зробити перерахунок частки товару, за яку було здійснено попередню(ї) оплату(и).

Лист ДПС України від 06.03.2020 № 970/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Дивіться відео на тему:

Інструкція з бухгалтерського обліку ПДВ втрачає чинність – що з бухобліком ПДВ?

Виправлення помилок ПН у кількісті і вартості

Податківці зазначають: платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Помилка, допущена у графі 6 (кількість (об’єм, обсяг)) або 7 (ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ) ПН, складеної за операціями з постачання товарів/послуг на митній території України або за операціями з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, призводить до виникнення розбіжностей з первинними документами, оформленими за операцією, щодо якої платником податку на дату виникнення податкових зобов’язань складено ПН.

З метою виправлення помилки платник податку:

на дату виявлення помилки складає РК кількісних і вартісних показників до ПН, в табличній частині якого, зі знаком «–» відображає показники щодо усіх зазначених в ПН товарів/послуг та у графі 2.1 заповнює код причини коригування «103»;
складає нову ПН, в якій зазначає правильні показники, визначені первинними документами. Такій ПН присвоюється новий порядковий номер та у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця.

Якщо така ПН буде зареєстрована в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, до платника податку застосовуються штрафні санкції згідно з п. 120 1.1 ст. 120 прим.1 ПКУ.

За матеріалами Офіс ВПП ДФС

Дивіться відео на тему:

Дата виникнення податкового зобов’язання – винятки

Ключові дати обов’язкового запровадження РРО

Податківці повідомляють: так як ВРУ ухвалила антивірусні закони для підтримки підприємців на час карантину, відповідно посунулись Яключові дати введення новацій щодо РРО для ФОПів.

А саме:

01.08.2020 – з’явиться можливість користуватись ПРРО замість звичайних РРО

01.01.2021 – розширюється перелік видів діяльності, для яких використання РРО є обов’язковим.

Запроваджується «кешбек»

01.04.2021 – всі ФОПи мають застосовувати РРО/ПРРО

За матеріалами ДПС України

РРО та ФОПи

До 1 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку ІІ-IV груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Виключили: медпослуги

У разі перевищення платником єдиного податку ІІ-IV груп (ФОП)в календарному році обсягу доходу 1000000 гривень, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

З 1 січня 2021 року РРО та/або ПРРО застосовуються платниками єдиного податку ІІ-IV груп (ФОП), які здійснюють:

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Обсяг доходу яких протягом календарного року значення немає.

З 1 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО застосовуються всіма платниками єдиного податку ІІ-IV груп (ФОП) незважаючи на обсяг доходу, незалежно від обраного виду діяльності.

Реалізація лікарських засобів, а оплата через Приват24. То чи потрібно РРО?

Податківці консультують: платники єдиного податку при здійсненні реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення та проведенні розрахункових операцій у готівковій або безготівковій формі, у тому числі і через інтернет-еквайринг Приват24 зобов’язані обов’язково застосовувати РРО.

Лист ДПС України від 13.03.2020 № 1032/6/99-00-05-04-01-06/ІПК

РРО при доставці товарів поштою або кур’єрською службою

Податківці інформують: у разі якщо покупцем було замовлено технічно складний побутовий товар, що підлягає гарантійному ремонту (обслуговуванню) чи лікарські засоби або вироби медичного призначення у ФОП – «єдиноподатника», то за умовами п.6 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265 при доставці таких товарів поштою або кур’єрською службою, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон (у разі необхідності).

Лист ДПС України від 05.03.2020 № 932/6/99-00-05-04-01-06/ІПК

Земельні «канікули»

У відповідності до Закону України, що набрав чинності з 18.0.2020 за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності не нараховується та не сплачується.

В Законі зазначено: «При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за відповідні місяці»

Об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 1 березня по 30 квітня 2020 року.

Торговельні бонуси та ПДФО

Податківці повідомляють: відповідно до пп.163.1.1 ст.163 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи — резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Доходи, які включаються до загальномісячного (річного) оподатковуваного доходу, встановлено п.164.2 ст.164 ПКУ, зокрема:

дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни;
інші доходи, крім зазначених у ст.165 ПКУ (пп.164.2.20 ст.164 ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний сплатити до бюджету ПДФО у повному обсязі відповідно до порядку, визначеного ст.168 ПКУ.

Таким чином, якщо нарахування бонусів на користь фізичної особи здійснюється у вигляді умовних балів, які у майбутньому така особа має право обміняти на товари (роботи, послуги), тобто фактично безоплатно отримати, то вартість таких товарів (робіт, послуг) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо з відповідним оподаткуванням.

Якщо вказані бонуси нараховуються у грошовій формі, тобто на рахунок фізичної особи нараховуються та виплачуються кошти, то сума таких бонусів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як іншій дохід та оподатковується ПДФО на загальних підставах.

За матеріалами ГУ ДПС у Донецькій області

Депозит ФОП до доходу не включається

Податківці зазначають: об’єктом оподаткування у ФОП — «загальносистемника» є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст.177 ПКУ).

Згідно з п. 1.1 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 516 із змінами та доповненнями, вклад (депозит) — це кошти, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають поверненню згідно із законодавством України та умовами договору.

Слід зазначити, що до складу загального оподатковуваного доходу ФОП зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:

виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо ФОП чи його працівникам на місці здійснення розрахунків;
виручка в натуральній (негрошовій) формі;
суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

У разі якщо сума депозиту повертається банком і зараховується на розрахунковий рахунок ФОП, то така сума не включається до складу доходу такої ФОП та не відображається у Книзі обліку доходів і витрат за умови, що на момент внесення на депозитний рахунок ця сума вже була відображена у Книзі та в платіжному дорученні було зазначено призначення платежу — виручка за певний період. Тобто повторно зазначена виручка не включається до доходу ФОП.

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Юрособа – «єдинник». Чи можливо це, якщо її засновники юрособи «загальносистемники», а статутний фонд дорівнює нулю?

Податківці повідомляють: юрособа, у якої статутний фонд дорівнює нулю і яка має засновників — юросіб, що не є платниками єдиного податку, не може бути «єдинником».

Підпунктом 291.5.5 291 ПКУ встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 %.

Тобто частка засновників у розмірі не менше 75 % статутного капіталу юридичної особи, яка планує обрати спрощену систему оподаткування, повинна належати юридичним особам — платникам єдиного податку.

Якщо сукупність часток засновників юридичної особи у статутному капіталі дорівнює нулю, то вважається, що така сукупність часток становить 100 %.

Юридична особа, у якої статутний фонд дорівнює нулю і яка має одного або декілька засновників — юридичних осіб, що не є платниками єдиного податку, не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

За матеріалами ГУ ДПС У Дніпропетровський області

Відповідальність за використання рахунку фізичної особи для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності.

Податківці інформують: для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності ФОП— платники єдиного податку І-ї — ІІІ-ї груп не можуть використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються ними для власних потреб.

Статтею 1641 КпАП установлено, що, зокрема, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат суб’єктами господарювання, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 НМДГ (51,0-136,0 грн).

Дії, передбачені частиною першою ст. 1641 КпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 НМДГ (85,0-136,0 грн).

Крім того, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій

Підкатегорія «ЗІР» 107.05

Незалежна професійна діяльність та витрати пов’язані з нею

Податківці повідомляють: витрати, пов’язані з організацією провадження фізичною особою незалежної професійної діяльності (організація робочого місця, отримання посвідчення, дозволів тощо), які понесені до взяття її на облік як платника податків, не відносяться до витрат такої самозайнятої особи.

Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 ПКУ.

Відповідно до п. 3.10 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588, у разі взяття на облік як платників податків і зборів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку формує та видає довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, за формою № 34-ОПП.

Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності (п. 178.6 ст. 178 ПКУ).

Пунктом 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть ФОП, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481, визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Підкатегорія «ЗІР»105.05.

«Канікули» для ЄСВ

Законом України №533-ІХ, що набрав чинності 18.03.2020, вносяться зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

А саме:

від сплати ЄСВ за себе за березень та квітень 2020 року звільняються ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерського господарства. При цьому, такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.

Платники ЄСВ за порушення, вчинені щодо періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року звільняються від штрафних санкцій за :

несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
неповну сплату або несвоєчасну сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. При цьому частина друга пункту 7 частини 11 статті 25 цього Закону щодо такого порушення, вчиненого щодо періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року, не застосовується.

Крім того, встановлять мораторій на проведення перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня по 18 травня 2020 року

Оплата лікарняного ФСС

Фахівці ФСС нагадують: умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати визначені ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» на всій території України незалежно від введення карантину.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам, починаючи з 6-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з 1-го дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів.

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною.

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім’ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за 3 календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, — не більш як за 7 календарних днів.

Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до 3-х років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та розмірах, встановлених цим Законом.

Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, допомога по тимчасовій непрацездатності надається з 1-го дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини.

Згідно зі ст. 31 Закону підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються МОЗ.

За матеріалами ФСС України

Лікарняний під час простою

Фахівці ФСС повідомляють: відповідно до п. 77 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти України від 15.04.1993 № 102 у випадку, коли в окремі дні заняття не проводяться з незалежних від учителя причин (сільгоспроботи, епідемії, несприятливі метеорологічні умови тощо), оплата його праці здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу.

За відсутності такої роботи час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених КЗпП України.

Ст. 113 КЗпП України визначено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Згідно зі ст. 34 КЗпПУ простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї страхових випадків, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.

Враховуючи зазначене, у разі якщо застрахована особа не здійснює трудову діяльність (підприємство не працює та не оформлено простій) та не нараховується заробітна плата, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається.

Якщо під час простою підприємства не з вини працівника з оплатою не нижче від 2/3 тарифної ставки передбачено вихід працівника на роботу і у зв’язку із настанням тимчасової непрацездатності ним було втрачено право на таку виплату (оплату за час простою), йому призначається допомога по тимчасовій непрацездатності на підставі виданого у встановленому порядку листка непрацездатності та обчислюється середня заробітна плата для розрахунку допомоги відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабміну від 26.09.2001 № 1266

Відповідно до ст. 23 Закону допомога по тимчасовій непрацездатності не надається за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.

Фонд соціального страхування України

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг

Дайджест нoвин «Податки і облік» з 16.03.2020 пo 23.03.2020

Останні публікації розділу