fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 14.01.2019 пo 20.01.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 21 Jan 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 14.01.2019 пo 20.01.2019

 

Докази здійснення господарської діяльності

Фіскали інформують: Львівським окружним адміністративним судом прийнято рішення на користь Офісу ВВП ДФС України щодо правомірності донарахування понад 60 мільйонів гривень з ПНП та ПДВ.

За результатами перевірки встановлено:

  • здійснення операцій з придбання зернової продукції підприємством, яке спеціалізується на оптовій торгівлі паливом;
  • у видаткових накладних не вказано посаду особи, яка отримувала товар, відсутня розшифровка підпису цієї особи та відсутні реквізити довіреності на підставі якої нібито було отримано зернову продукцію;
  • складання видаткових накладних та актів приймання-передачі відбувалось в різних місцях однаковими датами (видаткові накладні – м. Київ, акти приймання-передачі – м. Одеса). В той же час, документів, які б підтверджували перебування відповідальних осіб у місці, вказаному як місце передачі товару, зокрема щодо їх відрядження/переїзду, не надавались ні до перевірки, ні до суду;
  • в ТТН відсутнє заповнення розділу вантажно-розвантажувальні роботи (згідно інформації Регіонального сервісного Центру МВС встановлено, що транспортні засоби, які мали б здійснювати перевезення товару зареєстровані на фізичних осіб, прізвища яких не співпадають з прізвищами водіїв, які зазначені в ТТН).
  • назви підприємств, які є власниками транспортних засобів не зазначені в ТТН як підприємства, які здійснювали перевезення товару;
  • не підтверджено якість продукції, оскільки, це передбачено законодавством та укладеними договорами (Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» передбачено, що при прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов’язаний здійснити аналіз його якості);
  • місце зберігання не відповідає необхідним обсягам продукції
  • неможливість контрагента здійснювати обумовлені договором поставки товару через відсутність трудових, матеріальних та технічних ресурсів.

 

За матеріалами Офіс ВПП ДФС України

 


Коди пільг з ПДВ та відображення нарахування акцизу у митній декларації

Фіскали зазначають, що у відповідності до Закону № 2628:

  1. Продовження дії пільг щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій:

1.1. До 01.01.2022 — з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції  4707 згідно з УКТ ЗЕД (п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ), Згідно з Класифікатором звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України при митному оформленні цих товарів має наводитися код пільги з ПДВ «112»;

Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 01.01.202., звільняються від обкладення ПДВ затверджені Постановою Кабміну від 12.01.2011 № 15

1.2. До 31.12.2020 – операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, віднесених до Державного реєстру лікарських засобів, медичних виробів, внесених до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення та/або введених в обіг відповідно до законодавства у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності  (п. 38 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ), згідно з Класифікатором при митному оформленні цих товарів має наводитися код пільги ПДВ «169».

1.3. До 31.12.2022 — із ввезення на митну територію України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи кількома), що зазначені у товарній підкатегорії 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД (п. 64 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ) – код пільги з ПДВ при митному оформленні «181».

  1. Поширено режим звільнення від оподаткування ПДВ на операції з ввезення на митну територію України.

2.1. На період проведення операції Об’єднаних сил та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства — продукції оборонного призначення, визначеної такою згідно з п. 9 ст. 1 Закону України «Про державне оборонне замовлення», що класифікується за товарними підкатегоріями УКТ ЗЕД 8525 60 00 00, 8529 90 20 00 (тільки для апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв’язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, їх частин і приладдя, у разі якщо постачання (закупівля) таких товарів здійснюється для державних замовників з оборонного замовлення) (п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ) – при митному оформленні код пільги з ПДВ «164».

2.2. До 31.12.2022 — товарів, зазначених у товарних підкатегоріях 8502 31 00 00, 8541 40 90 00, 8504 23 00 00, 8504 40 88 00 згідно з УКТ ЗЕД (п. 64 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ) – при митному оформленні код пільги з ПДВ «181».

  1. Внесено зміни до пп. 191.1.1 п. 191.1 ст. 191 ПКУ щодо визначення митної вартості товарів базою оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України товарів для юридичних осіб або ФОП.
  2. Внесено зміни.

4.1. До пп. 215.3.2 та пп. 215.3.3 п. 215.3 ст. 215 ПКУ щодо ставок акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, а також мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку з тютюнових виробів.

4.2. До пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ щодо ставок акцизного податку на пальне, а також щодо застосуваннядо ставок акцизного податку на бензини авіаційні (код товару 2710 12 31 00 згідно з УКТ ЗЕД) та паливо для реактивних двигунів (коди товарів 2710 12 70 00 та 2710 19 21 00 згідно з УКТ ЗЕД) підвищувального коефіцієнта 10 при ввезенні на митну територію України пального. Для суб’єктів господарювання, які видали податковий вексель відповідно до п. 229.8 ст. 229 ПКУ, підвищувальний коефіцієнт 10 не застосовується. Особливості оподаткування бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів щодо застосування податкового векселя встановлені пп. 229.8 ст. 229 ПКУ.

При митному оформленні зазначених товарів нарахування акцизного податку у графі 47 митної декларації відображається двома рядками:

  • зі сплатою (спосіб розрахунку 01) — за встановленою ставкою;
  • зі сплатою векселем (спосіб розрахунку 94) — за встановленою  ставкою з коефіцієнтом 9.

Відповідно двома рядками зазначається інформація у графі В митної декларації.

 

Лист ДФС України від 29.12.2018 № 40851/7/99-99-19-01-01-17

 


Річний перерахунок ПДВ – останній день подання 21.01.2019

Фіскали нагадують: річний перерахунок ПДВ є завершальною річною процедурою для платників ПДВ та проводиться відповідно до п. 199.4 ст. 199 ПКУ, якщо у звітному році платник ПДВ:

  • здійснював операції, як оподатковувані ПДВ за ставками 0 %, 7 %, 20 %, так і неоподатковувані ПДВ;
  • використовував придбані (виготовлені) товари (послуги) або необоротні активи частково в операціях, що оподатковуються ПДВ, а частково в операціях, що не оподатковуються ПДВ.

Такі платники ПДВ повинні протягом року нараховувати податкові зобов’язання виходячи з долі використання товарів (послуг), необоротних активів у неоподатковуваних ПДВ операціях, яку було розраховано за наслідками минулого року (або звітного періоду, в якому вперше почали здійснюватись як оподатковувані, так і неоподатковувані ПДВ операції).

За наслідками року таким платникам ПДВ необхідно:

  • перерахувати долю використання вже за наслідками цього року;
  • відкоригувати суму податкових зобов’язань, нарахованих у поточному році виходячи вже з нового розміру долі використання;
  • відобразити результати перерахунку в декларації з ПДВ за останній звітний період року та в бухгалтерському обліку.     

Перерахунок ПДВ не робиться, якщо в звітному році платник ПДВ:

  • здійснював або тільки оподатковувані постачання товарів (послуг), або тільки постачання, які не оподатковуються ПДВ;
  • здійснював як оподатковувані, так і неоподатковувані ПДВ постачання, але не використовував у них одночасно придбані товари (послуги) та необоротні активи. Тобто не використовував одні й ті самі товари (послуги, необоротні активи) частково в оподатковуваних постачаннях, а частково — в постачаннях, які не оподатковуються ПДВ.     

Також перерахунок не проводиться при здійсненні таких операцій, як:

  • реорганізація (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб згідно з пп. 196.1.7 ст. 196 Кодексу;
  • постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів тощо;
  • постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету (пп. 197.1.28 ст. 197 Кодексу);
  • постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги (п. 197.11 ст. 197 Кодексу);
  • надання телекомунікаційних послуг оператором телекомунікацій у частині здійснення благодійного телекомунікаційного повідомлення на благодійні цілі (п. 197.24 ст. 197 Кодексу).

Перерахунок проводиться лише за тими необоротними активами, які були придбані до 01.07.2015 та використовуються частково у неоподатковуваних, а частково в оподатковуваних ПДВ операціях (п. 42 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ). Перерахунок за такими необоротними активами здійснюється за наслідками одного, двох, трьох календарних років, наступних за роком, в якому вони почали використовуватись (введені в експлуатацію). Результати перерахунку за такими необоротними активами відображаються в таблиці 3 додатка 7 до Декларації з ПДВ.

Перерахунок за необоротними активами, придбаними після 01.07.2015, не робиться. За ними перераховуються умовні податкові зобов’язання, нараховані згідно з п. 199.1 ст. 199 ПКУ, в таблиці 2 додатка 7 до Декларації з ПДВ, але тільки за наслідками року їх придбання або зміни напрямку використання.

В декларації за останній звітний період 2018 рік (грудень або IV квартал) результати річного перерахунку ПДВ відображаються незалежно від факту реєстрації РК в ЕРПН так:

  • коригування податкових зобов’язань — в рядках 4.1 та 4.2 декларації (відповідно до ставки) зі знаком «–» або «+» та в спеціальному рядку таблиці 1 додатка 1;
  • коригування податкового кредиту, який було сформовано за необоротними активами, придбаними до 01.07.2015 — в рядку 15.

 

За матеріалами Офіс ВПП ДФС України

 


Результати перевірки в декларації з ПДВ

Фіскали зазначають: якщо за результатами перевірки, проведеної контролюючими органами, встановлено факт завищення платником податку від’ємного значення сум ПДВ, в тому числі від’ємного значення, яке було зараховано у зменшення податкового боргу з ПДВ, формується податкове повідомлення-рішення за формою «В4».

Сума від’ємного значення, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду за результатами контрольно-перевірочної роботи, відображається в податковій декларації з ПДВ в рядку 16.3 з обов’язковим відображенням такої суми в таблиці «* Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».

При цьому в податковій декларації з ПДВ сума зменшеного від’ємного значення з ПДВ, в тому числі від’ємного значення, яке було зараховано у зменшення податкового боргу з ПДВ відповідно до податкового повідомлення-рішення за формою «В4» відображається в звітному (податковому) періоді, в якому відбулось узгодження такого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 56 ПКУ узгодженим, вважається ППР по якому закінчились всі адміністративні або судові оскарження.

До того ж, виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ за окремими ПН при проведені документальної перевірки не є підставою для подання уточнюючого розрахунку до звітності з ПДВ за відповідні звітні періоди.

 

Лист ДФС України від 04.01.2019 № 43/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Читайте статтю на тему:

 

Виправлення помилки при заповненні графи «Код ставки» в ПН

Фіскали роз’яснюють: виправлення помилки у графі «Код ставки» ПН здійснюється методом «сторно».

Якщо у ПН не заповнено графу «Код ставки», або зазначено помилковий код ставки, то у РК до такої ПН її кількісні (вартісні) показники зазначаються зі знаком «–», та додається новий рядок, який містить правильні значення та зазначається відповідний код ставки.

У полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку.

В обох рядках такого РК зазначається код причини коригування 104 та однакова група коригування.

Водночас відповідно до п. 201.5 ст. 205 ПКУ для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі ПН. Тому, якщо платник податку при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у ПН зазначив код ставки на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, то з метою виправлення помилки складається РК, в якому у табличній частині зі знаком «–» зазначається обсяг операцій з постачання товарів/послуг, за якими зазначений код ставки за операціями, які звільнені від оподаткування, та складається нова ПН з кодом ставки на операції, які оподатковуються за ставкою 20 (7, 0) відсотків. В такому РК зазначається код причини коригування 102.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.16

 


Касовий метод податкового обліку

На застосування касового методу мають право платники податку:

  • які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, ОСББ, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості;
  • за операціями з виконання підрядних будівельних робіт.

Крім того, тимчасово, до 01.01.2022, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

При цьому касовий метод поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у п. 187.1 та п. 198.2 ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 01.01.2022 р.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.06

 


Валютне законодавства. Штрафи за порушення

Фіскали оприлюднили проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку застосування контролюючими органами заходів впливу (штрафних санкцій) до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства».

Цей Порядок визначає механізм застосування контролюючими органами заходів впливу (штрафних санкцій), передбачених статтями 14, 15 Закону «Про валюту і валютні операції».

До юридичних осіб (крім уповноважених установ), винних у порушенні вимог валютного законодавства, застосовуватимуться такі заходи впливу (штрафні санкції):

  • здійснення розрахунків на території України з порушенням порядку, встановленого ст. 5 Закону, — штрафні санкції у розмірі 100% суми операції, проведеної з порушенням, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції;
  • за порушення порядку транскордонного переказу валютних цінностей, встановленого ст. 7 Закону, — штрафні санкції у розмірі 100% суми операції, проведеної з порушенням, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції;
  • за порушення заходів захисту, запроваджених НБУ відповідно до ст. 12 Закону — штрафні санкції у розмірі 100% суми операції, проведеної з порушенням.
  • Підставою для застосування контролюючими органами заходів впливу (штрафних санкцій) до юридичних осіб (крім уповноважених установ) є результати (матеріали) документальної перевірки.

Заходи впливу (штрафні санкції) можуть бути застосовані контролюючими органами протягом 6-ти місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через 3 роки з дня його вчинення.

За кожне порушення вимог валютного законодавства може бути застосовано тільки один із заходів впливу.

 

За матеріалами ДФС України

 


Екоподаток по-новому

Фіскали роз’яснюють: не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 т за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 т за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Норми визначено новим п. 240.7 ст. 240 ПКУ відповідно до змін, внесених Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

База оподаткування податком з 01.01.2019 за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 т за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Оновлений класифікатор сфер застосування РРО

Фіскали нагадують: у грудні 2018 року, прийнято рішення про затвердження у новій редакції Класифікатора сфер застосування РРО.

Класифікатор сфер застосування РРО:

  1. Торгівля.
  2. Громадське харчування.
  3. Сфера послуг.
  4. Реалізація пального.
  5. Операції з купівлі-продажу іноземної валюти.
  6. Операції з переказу готівкових коштів.
  7. Використання в програмно-технічних комплексах самообслуговування для приймання та переказу готівкових коштів.
  8. Використання в автоматах з продажу товарів (послуг).
  9. Оформлення проїзних/перевізних документів на поїзди приміського сполучення.
  10. Фіскалізація розрахункових операцій з продажу (повернення) проїзних/перевізних документів та товарів (послуг) на залізничному транспорті.
  11. Оформлення проїзних/перевізних документів на автовокзалах та автостанціях.
  12. Фіскалізація контрольних пунктів проходу пасажирів у метрополітені.
  13. Електронні таксометри.
  14. Паркомати.
  15. Електронна комерція.

Фіскали наголошують, що суб’єктам господарювання та їх керівникам варто взяти до уваги зазначену інформацію та враховувати її при здійсненні господарської діяльності.

 

За матеріалами ДФС України

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Податок на нерухомість – нова форма декларації

Набрав чинності з дня опублікування 18.01.2019 Наказ від 15.11.2018 №897, яким викладено у новій редакції декларацію з податку на нерухомість.

Оновлена форма звітності зазнала як змістовних, так і структурних змін, зокрема,

форма декларації містить два додатки для розрахунків податкових зобов’язань окремо по об’єктах житлової та нежитлової нерухомості.

За п. 46.6 ПКУ оновлені форми податкової звітності повинні застосовуватися для звітування за період, наступний за періодом їхнього офіційного опублікування.

Тобто, оскільки Наказ №897 опубліковано у 2019 році, то за правилами ПКУ вперше за оновленою формою декларації з податку на нерухомість слід звітувати у 2020 році на 2020 рік.

 

Дивіться відео на тему:


ПДФО — 2019

Фіскали пояснюють: Законом України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01.01.2019 підвищено соціальні стандарти.

Для розрахунку ПДФО використовуються наступні соціальні стандарти:

  • прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2019 – 1921 грн.;
  • мінімальна заробітна плата у розрахунку на місяць – 4173 грн.

Підпунктом 165.1.35 ПКУ звільняється від оподаткування вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, зокрема, на реабілітацію інвалідів на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надає роботодавець – платник ПНП підприємств безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої), з врахуванням обмежень:

  • путівка надається раз на календарний рік;
  • вартість путівки (розмір знижки) не може перевищувати 5 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня податкового (звітного) року.

У 2019 році звільняються від оподаткування путівки (суму знижки) у межах 20865 гривень.

Сума нецільової благодійної допомоги, яка виплачується без оподаткування складає 2690 грн. (п.п. 170.7.3 ПКУ).

Від оподаткування звільняється частина благодійної допомоги, одержаної від волонтерів учасниками АТО та членами їхніх сімей, учасниками Революції Гідності, мешканцями і переселенцями із зони АТО та переселенцями з окупованого Криму на відновлення втраченого майна та інші потреби, визначені постановою КМУ від 26.11.2014 № 653 «Про затвердження переліку потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників ПДФО».

Відповідно до п.п. 165.1.54 ПКУ у 2019 році не оподатковується річна сума благодійної допомоги в межах 500 мінімальних заробітних плат, встановлю них на 1 січня звітного податкового року, – 2 086 500,00 грн. (п.п. «б» п.п. 170.7.8 ПКУ).

Звільнено доходи від продажу фізичною особою власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД сукупно в розмірі 50 мінімальних заробітних плат на рік – 208650 грн. (пп. 165.1.24 ПКУ).

Пенсії (включаючи їх індексацію, нараховану відповідно до закону) або щомісячне довічне грошове утримання, отримуваних платником податку з ПФУ чи бюджету згідно із законодавством, у 2019 році звільняється від оподаткування, якщо їх розмір не перевищує 14970 грн. (1497 грн. х 10). У випадку перевищення, оподаткуванню підлягає саме сума перевищення, з якої утримується 18% податку на доходи та 1,5% військового збору (п.п. 164.2.19 ПКУ). Винятком є пенсії, призначені учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Полтавській області

 

 

Оподатковання доплат за минулі податкові періоди

Фіскали нагадують: заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу — основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 ст. 14 ПКУ).

До фонду додаткової заробітної плати відносяться доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій (п. 2.2 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5).

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат включаються винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (п. 2.3 розділу 2 Інструкції).

Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (пп. 1.6.2 п. 1.6 розділу 1 Інструкції).

Таким чином, доплати, надбавки і премії, які нараховуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати платника податку і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Луганській області

 


Стипендії які не підлягають оподаткуванню

Фіскали роз’яснюють: з 2019 року звільняються від оподаткування ПДФО та військовим збором не тільки стипендії, які виплачуються з бюджету.

До пп. 165.1.26 ст. 165 ПКУ з 2019 року, внесено зміни: сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, не підлягає оподаткуванню, але не вище ніж сума, визначена в аб.1 пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ.

У 2019 р. цей поріг становитиме 1 921 грн × 1,4 = 2 690 грн. Якщо сума стипендії є більшою, то сума перевищення підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставкою 18 % та військовим збором — 1,5 %.

Отже, у 2019 році всім навчальним закладам (а не лише бюджетним), які виплачують стипендії студентам, слід врахувати такі зміни. Стипендію (включаючи суму її індексації) відображають у формі № 1ДФ за ознакою доходу «150».

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 


Оподатковання спадщини нерезидент від резидента

Фіскали наголошують: об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем — нерезидентом від спадкодавця-резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

П.174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Отже, фізична особа — нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи — резидента, зобов’язана сплатити ПДФО до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, за ставкою ПДФО –  18 відсотків.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Рівненській області

 


Телефонні розмови працівників з телефону підприємства – додаткове благо

Фіскали зазначають: відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до додаткових благ, одержаних працівником від свого працедавця, відноситься вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Вартість послуг мобільного зв`язку (телефонних розмов з мобільного телефону, який знаходиться на балансі підприємства), що сплачуються за рахунок цього підприємства за здійснені його працівником невиробничі телефоні розмови, розглядається як додаткове благо, одержане працівником від свого працедавця.

З метою оподаткування вартість таких телефонних розмов включається до складу загального оподаткованого доходу працівника того місяця, коли підприємство здійснило їх оплату оператору мобільного зв`язку, і з її суми роботодавець — податковий агент зобов’язаний утримати ПДФО на загальних підставах за ставкою згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %) та перерахувати його до бюджету.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Луганській області

 


Сума страхової виплати від страховика – нерезидента не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу

Фіскали роз’яснюють: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика – резидента, а з 01.01.2019 або страховика – нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання таких умов:

а) під час страхування життя або здоров’я платника податку у разі:

  • дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором;
  • викупна сума в частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя;
  • в разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця);

б) під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій);

в) під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати;

Норми п.п. 165.1.27 ПКУ оновлено відповідно до Закону України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Оподаткування виплаченої неустойки фізособі

Фіскали пояснюють: неустойка (пеню) за несвоєчасно виконане грошове зобов’язання, виплачена фізособі, оподатковуюється ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

 

При цьому підприємство не має збільшувати фінрезультат до оподаткування податком на прибуток на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь фізосіб.

 

 

 

 

Лист ДФС України від 11.01.2019 № 98/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 


Ведення обліку доходів та витрат «єдиноподатника» – юридички

Фіскали нагадують, юридичні особи – платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним пп. 3 п. 291.4 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 44.2 ПКУ).

Згідно з п. 44.3 ПКУ платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

П. 44.1 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз.1 п. 44.1 ПКУ.

 

За матеріалами ГУ ДФС в Івано-Франківській області

 


«Єдиноподатником» з першого дня реєстрації

У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 9483, яким пропонується внести зміни до ПКУ з метою спрощення, пришвидшення процесу започаткування підприємницької діяльності фізичними особами, які планують здійснювати таку діяльність як платники єдиного податку І або ІІ груп.

1) зареєстровані в установленому порядку ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (а не з першого числа наступного місяця, що передбачено чинними зараз нормами);

2) єдиний податок за місяць, у якому відбулася державна реєстрація ФОП, сплачувати не потрібно (йдеться про першу та другу групи, які сплачують фіксовану суму незалежно від розміру доходу); при цьому з метою уникнення зловживань таке правило пропонується поширювати лише на випадки сплати саме фіксованої суми податку, а не відсотку від доходу (пунктом 293.4 ст. 293 ПКУ визначено випадки, коли платники єдиного податку першої та другої групи сплачують не фіксовану суму податку, а 15 % від доходу).

Запропоновані законопроектом зміни до ст. 298 ПКУ потребують узгодження із чинними нормами ст. 294 ПКУ з тим, щоб податковий (звітній) період для вищезгаданих ФОП теж починався з дня їх державної реєстрації (відповідні зміни до ст. 294 передбачені законопроектом).

 

Законопроект № 9483 від 17.01.2019 «Проект Закону про внесення змін до статей 294 та 298 Податкового кодексу України (щодо спрощення, пришвидшення та здешевлення процесу започаткування підприємницької діяльності фізичними особами, які планують здійснювати таку діяльність як платники єдиного податку першої або другої групи)»

 


ФОП – «єдиноподатник» та обслуговування свят

Фіскали роз’яснюють: до платників єдиного податку ІІ – ї групи належать підприємці, які надають послуги, у тому числі побутові, платникам єдиного податку та/або населенню; виробляють та/або продають товари; провадять діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року:

  • вони не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
  • обсяг доходу у них не перевищує 1,5 млн грн.

Якщо ФОП, що провадить діяльність у сфері ресторанного господарства (обслуговує замовлення свят, банкетів; продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів), дотримує цих правил, він може перебувати на другій групі платників єдиного податку.

При цьому в реєстрі платників єдиного мають бути відомості про такий вид його господарської діяльності.

 

Лист ДФС України від 29.12.2018 № 5495/Ж/99-99-13-01-02-14/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 

Порушення термінів сплати єдиного податку – штраф 50% ставки податку

Фіскали нагадують: у разі ФОП – «єдиноподатник»(І-ІІ груп) не сплачує (не перераховує) авансові внески єдиного податку у порядку та строки, визначені ПКУ, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 50 % ставки єдиного податку.

 

 

 

Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня із розрахунку 100 % річних облікової ставки НБУ, чинної на кожний такий день.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС в Івано-Франківській області

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

X