Дайджест нoвин «Податки і облік»
з 13.01.2020 пo 20.01.2020
Норму про перерахування коштів з рахунків ФОП після сплати податків скасовано
З 17.01.2020 набрала чинності постанова, якою НБУ скасував норму щодо порядку використання поточних рахунків ФОП та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, що містить постанова Правління НБУ № 162 від 27.12.2019, а саме
здійснювати за поточними рахунками ФОП лише ті розрахунково-касові операції, що не пов’язані із власними потребами, та право перераховувати кошти на власний рахунок після сплати усіх податків та зборів.
З 2003 року діє норма, що поточні рахунки фізичних осіб не можуть використовуватися для проведення операцій, пов’язаних з підприємницькою діяльністю і вона залишилась незмінною
Крім того НБУ обговорить з ДПС механізми, що спрямовані на мінімізацію та уникнення ризиків здійснення фінансових операцій з ознаками фіктивності.
Постанова Правління НБУ №7 від 15.01.2020«Про внесення зміни до Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів»
Ліміт по валютних операціях фізосіб
Податківці консультують: відповідно до аб.1 п. 88 розділу IX Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, фізичній особі — резиденту дозволено здійснювати валютні операції з переказу коштів з України з метою виконання власних зобов’язань перед нерезидентом за договором страхування життя/зі здійснення інвестиції за кордон/розміщення коштів на власному рахунку за межами України/надання нерезиденту позики (поворотної фінансової допомоги) в іноземній валюті протягом календарного року на загальну суму, що не має перевищувати в сукупності 100 000 євро включно (еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті/гривні за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення відповідної операції).
Зазначений ліміт, поширюється на валютні операції фізичних осіб за умови, що ці операції здійснюються фізичними особами для власних потреб та не пов’язані з їх підприємницькою діяльністю.
Лист ДПС України від 02.01.2020 № 1/Е/99-00-05-01-04-14/ІПК
Статистичні звіти на половину скасують
Д.Дубілет повідомив, що планується скасування біля 40 % форм Держстату, які заповнюють українські підприємства, а саме: 43 форми із 110).
Перелік форм, які планують скасувати у 2020 році:
- Звіт про використання та запаси палива (4-мтп);
- Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі (1-опт);
- Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах (1-ІКТ);
- Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції (1П-НПП);
- Звіт про обсяги реалізованих послуг (1-послуги);
- Звіт з праці (1-ПВ);
- Звіт про діяльність громадської організації (1-ГО);
- Звіт про виробництво промислової продукції за видами (1-П);
- Звіт про взаєморозрахунки з нерезидентами (1-Б);
- Звіт про реалізацію продукції сільського господарства (21-заг);
- Звіт про ціни виробників промислової продукції (1-ціни);
- Звіт про діяльність закладу вищої освіти, про яку я писав раніше (2-3НК).»
За матеріалами із сторінки у Facebook міністра Кабінету міністрів України Дмитра Дубілета
Тимчасова відсутність керівника чи/або головного бухгалтера та підписання електронної звітності
Податківці інформують: подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557, на підставі Договору про визнання електронних документів шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів.
Відповідно до абз. 1, 3 та 4 п. 3 розд. ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи кваліфікованої електронної печатки, керуючись Порядком № 557, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).
Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника.
Створення електронного документа завершується накладанням на нього КЕП підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.
Згідно з абз. 2 п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ КЕП чи печатки платника податку.
Відповідно до п. 11 розд. ІІІ Порядку № 557, для надання права підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору) іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган (визначений відповідно до п. 5 розд. ІІІ Порядку № 557) шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо КЕП (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 557.
До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору). На сформоване Повідомлення першими накладаються КЕП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – КЕП підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) і останньою – печатка (за наявності) (п. 12 розд. ІІІ Порядку № 557).
Підкатегорія «ЗІР» 129.03
Читайте статтю на тему:
Аналіз законопроекту № 1210
Віталій Наконечний, помічник депутата ВРУ навів основні позитивні та негативні зміни, які чекають платників податків у прийнятому законопроекті №1210, який 16.01.2020 прийнятий ВРУ.
У відповідності до думки В.Наконечного позитивні положення:
- збільшення з 6 тис. грн до 20 тис. грн суми, яка використовується при визначенні основного засобу (п.п. 14.1.138);
- змінення з 20% до 25 % визначення частки володіння корпоративними правами для терміну пов’язаної особи (п.п. 14.1.159);
- зазначення, що терміни «сільськогосподарська продукція» та «пасивні доходи» поширюються на весь ПКУ, а не на певну його частину (п.п. п.п. 14.1.234, 14.1.268);
- надання можливості платнику податків отримувати листи, акти перевірок, ППР та інші документи від контролюючого органу за допомогою електронного кабінету та на електронну пошту, якщо платник податків подав відповідну заяву про це (п. 42.4);
- введення інституту поновлення строку на подання скарги в адміністративному порядку, якщо не пройшло 6 місяців з моменту отримання рішення (п.п. 56.3, 56.7);
- надання можливості нерезидентам оскаржити певні рішення у контролюючого органу, який їх виніс (ст. 56-1);
- значне розширення відомостей, які повинні міститися в ППР, зокрема стислий зміст порушень, обставини вчиненого правопорушення (п.п. 58.1.2);
- вирішення проблеми із подвійною сплатою ЄСВ самозайнятими особами, що зареєстровані як ФОП, шляхом обліку ФОП з ознакою провадження «незалежної професійної діяльності» (п. 65.9);
- виключення із підстав для проведення позапланової перевірки рішення суду (слідчого судді) (п.п. 78.1.11);
- направлення платнику податків акту про неможливість проведення перевірки (п. 81.2);
- зазначення, що акт перевірки не може розглядатись як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків (п.86.1);
- запровадження процедури взаємного узгодження відповідно до міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування (ст. 108-1);
- запровадження принципу винної відповідальності платника податків за вчинення 10 % порушень, які вказані в ПК України, коли необхідною умовою притягнення особи до відповідальності є встановлення вини особи (п.п. 109.1, 109.3);
- уточнення, що штраф у розмірі 50% або 75 % можливо застосувати лише коли особа раніше була притягнута до відповідальності (п. 111.4);
- визначення переліку обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, серед яких зазначено вчинення діяння: особою, що діяла у відповідності до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено; внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів; обставин не переборної сили (форс –мажору) (п. 112.8);
- визначення переліку обставин, що пом’якшують відповідальність особи, у разі наявності однієї з яких, штраф визначається у розмірі 50 % від встановленого відповідною нормою (ст. 112-1, п. 113.5);
- можливість стягнення 1 мінімальної заробітної плати (4723 грн) без доведення суми завданих збитків, у разі встановлення протиправності рішення, діяння контролюючого органу (п. 114.2), а також документально підтверджених витрат, пов’язаних з адміністративним та/або судовим оскарженням в сумі не більше 50 розмірів мінімальної заробітної плати (п.п. 114.3.3);
- збільшення з 20 млн грн до 40 млн грн доходу, коли об’єкт оподаткування ПНП може не коригуватися на фінансові різниці (п.п. 134.1.1);
- зазначення про необхідність сплати ФОП та самозайнятими особами податку з доходів нерезидентів (п.п. 141.4.2);
- скасування сплати ПДФО з пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму (п.п. 164.2.19);
- звільнення від сплати 5 % ПДФО при продажу об’єкту незавершеного будівництва за певних умов (п. 172.1);
- дозволити ФОП на загальній системі оподаткування відносити до витрат сплату коштів за об’єкти нежитлової нерухомості, транспортний податок, плату за землю (земельний податок та орендна плата) (п.п. 177.4.3);
- виключення вантажних автомобілів з об’єктів, які не підлягають амортизації ФОП на загальній системі оподаткування (п.п. 177.4.6);
- зменшення строку на подання заявки на добровільну реєстрацію платником ПДВ з 20 до 10 днів (п. 183.3);
- уточнення, що касовий метод податкового обліку в ПДВ поширюється в т.ч. на підрядників та субпідрядників (п. 187.1);
- заміна суб’єкта, на якого поширюється пільга з ПДВ на ввезення племінних чистопородних тварин, з суб’єкта, який вказаний в ст. 209 ПК Україна, на с/г товаровиробника (п. 197.18);
- уточнення, що платниками акцизного податку є виробники електричної енергії, які продають її не «поза оптовим ринком електричної енергії», а «на ринку електричної енергії» (п.п. 212.1.13) та зміна бази оподаткування (п.п. 214.1.3);
- введення акцизу на тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН), рідин, що використовується в електронних сигаретах та інші (ст. 215);
- уточнення ставок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, а саме зменшені категорії з 5 до 3 (п. 256.3);
- збільшення граничних обсягів доходу єдиного податку для І-ї групи (з 300 тис. до 1 млн грн), ІІ-ї групи (з 1,5 млн до 5 млн грн) та ІІІ-ї групи (з 5 млн до 7 млн грн);
- зменшення з 15-ти до 10-ти днів строку, до закінчення якого платник єдиного податку ІІІ-ї групи зі ставкою 5 % може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3 % + 20 % ПДВ (п.п. “б” п. 293.8);
- не поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку І-ІІІ-ї груп при наданні нерухомого майна в оренду (п.п. 4 п. 297.1);
- зазначення, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 грн (п.п. 8 п.п. 298.2.3);
- виключення положень, які стосуються доходів по процентам на державні цінні папери; дивідендів, які нараховуються фізичній особі і відразу вкладаються в статутний капітал; прибутків по облігаціям НБУ і зазначені в п. 1.7 розділу військовий збір як такі, що не звільнені від оподаткування збором. Проте, згідно п.п. 1.1 вказані операції не є об’єктом оподаткування і тому вони не можуть бути звільнені або не звільнені від сплати військового збору так як звільняються від сплати збору тільки операції, які є об’єктом оподаткування;
- виключення положення, що звільняються від оподаткування ПДВ до 2021 року операції з вивезення соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку (п. 63 підрозділу 2), оскільки таке положення призведе до відновлення законного права на відшкодування ПДВ підприємствами, що здійснюють експорт соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку;
- запровадження прискореної амортизації основних засобів на період 2020-2030 роках. (п. 43-1 підрозділу 4).
Основні ризики щодо:
1) Ускладнення процедур адміністрування податків та збільшення витрат платників:
- направлення податковим органом інформації до органів місцевого самоврядування про суму сплачених податків до місцевого бюджету конкретними юридичними особами (п.п. 12.3.3, 19-1.1.53);
- розширення терміну дивіденди на суми, виплачені підприємством своїм засновникам нерезидентам за товари/послуги з порушенням ринкових цін (умовні «конструктивні» дивіденди), а також на операції, які призводять до зменшення статутного капіталу, виходу учасника із складу товариства, викупу товариством частки у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку (п.п. 14.1.49);
- визначення, що джерелом походження коштів із України, та відповідно таким, що підлягає оподаткуванню, є продаж нерезидентом акцій/корпоративних прав іноземної юридичної особи у якої наявне нерухоме майно в Україні протягом 365 днів до дня продажу (п.п. 14.1.54);
- розширення переліку та вимог до змісту документації з трансфертного ціноутворення (зазначення інформації про всіх осіб, які брали участь у ланцюгу постачання товарів; надання копій внутрішньогрупових угод та інформації про розміщення науково-дослідних центрів; подання, крім документації з ТЦО (локального файлу – п. 39.4.6), ще і глобальної документації (майстер-файла – дохід 50 млн євро) та звіту у розрізі країн (country-by-country reporting – дохід 750 млн євро)) (ст. 39). Подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній вперше застосовується після закінчення 2021 р. (п. 53 підрозділу 10);
- запровадження процедури автоматичного взяття на облік нерезидента за результатами складання акту перевірки та надання можливості адміністративного арешту його активів (п. 64.5, п.п. 94.2.9);
- зменшення з 60 до 30 днів строку стягнення коштів та продажу майна платника податків, який має податковий борг, з моменту отримання податкової вимоги (п. 95.2);
- запровадження норми, що особа, яка відноситься до пільгових категорій (інваліди, пенсіонери, ветерани…) і має право на звільнення від сплати податку за земельні ділянки в межах певної категорії та площі земель, буде мати пільгу лише з 01 січня наступного року (а не з наступного місяця), якщо вона має у власності декілька земельних ділянок та подасть заяву про застосування пільги після 1 травня поточного року (п. 281.4).
2) Збільшення адміністративного тиску на платників за рахунок надання податковому органу нових повноважень (в переважній більшості дискреційних):
- розширення терміну розумної економічної причини (ділової мети) (п.п. 14.1.231), внаслідок чого можливе його застосування щодо операцій як з резидентами так і нерезидентами, а також введення конкретних негативних наслідків по операціям з нерезидентами (п.п. 39.5.4.1, 140.5.15);
- визначення обов’язку платника податків під час перевірки надавати пояснення та їх документальне підтвердження на запит податкового органу (без уточнення підстав його надання), що може призвести до зловживань податкового органу та вимагання надавати такі документи по всім операціям за перевіряємий період (п.п. 16.1.5, 20.1.46), незважаючи на норми п.п. 20.1.14 (підтвердні документи надавати тільки якщо виявлені порушення);
- нарахування штрафів, пені у разі невиплати частини чистого прибутку та дивідендів державними та комунальними підприємствами (п.п. 19-1.1.51, 191.1.52, п.п. 46.2, 49.19);
- надання права податковому органу під час перевірки отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення (п.п. 20.1.47);
- збільшення строку для надання ІПК на 5 днів за рахунок подовження цього строку не на 10, а на 15 днів (п.п. 52.1, 52.5);
- надання можливості податковому органу внесення змін до плану планових перевірок 1 раз протягом першого та другого кварталу (п. 77.2);
- можливість проведення повторної перевірки у разі отримання інформації від іноземних державних органів (п.п. 78.1.20);
- збільшення з 3 до 5 років строку проведення перевірки та винесення ППР щодо сплати ПДФО, військового збору при виплаті заробітної плати (п. 102.1);
- збільшення в 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків (ст. 117, 118, 119, 1191, п. 120.1, п. 121.1 та інші: порушення порядку взяття на облік у контролюючих органах – до 2 040 грн (ст. 117); строку та порядку подання інформації про відкриття (закриття) банківських рахунків – до 680 грн (ст. 118); порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків – до 2 040 грн (ст. 119); порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості, новий штраф – до 1 360 грн (ст. 119-1) та строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів – до 4 080 грн (п. 121.1).
Встановлення штрафних санкцій:
- у розмірі 2 % обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1200 грн, для кожної несвоєчасно зареєстрованої ПН для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ, або які оподатковуються за нульовою ставкою та ін. (п. 1201.1);
- у розмірі 5 % обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн, для кожної ПН, яка не зареєстрована для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою (п. 1201.2);
- за неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії – у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 210 200 грн), несвоєчасне подання 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 105 100 грн) (п.120.7) та інші;
3) Ризику відтоку інвестицій з України через:
- запровадження оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК) – юридична особа, зареєстрована в іноземній державі, яка знаходиться під контролем фізичної або юридичної особи – резидента України (з 2021 р., ст. 39-2).
КІК не є компанія, якщо а) між Україною та іншої країною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та б) компанія сплачує податок на прибуток за ставкою, яка встановлена в Україні (-5%), або частка пасивних доходів такої компанії становить не більше 50% всіх її доходів (п.п. 392.4.1). Крім того, не є КІК компанія у якої дохід не перевищує 2 мільйона євро (п.п. 39-2.4.2.1).
Ставка ПДФО по КІК становитиме 18%, окрім випадку розподілу коштів КІК (в такому разі ставка буде 9%) (п. 170.13);
- заборону амортизації за період не використання основних засобів у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією та інше (п.п. 138.3.1);
- звуження можливості залучення кредитних коштів від нерезидентів, оскільки частина процентів за такими кредитами підпадатиме під оподаткування (введення т.з. правила «тонкої капіталізації»), запроваджуються з 01.01.2021 (п. 140.2, п. 53 підрозділу 4);
- зазначення того, що фінансовий результат до оподаткування зменшується: при реорганізації лише в частині, що не перевищує суму власного капіталу платника податку (п.п. 140.4.5); на уцінку власного капіталу; субсидії, отримані суб’єктом кінематографії України для повернення частини кваліфікованих витрат (п.п. 140.4.6 – 140.4.7);
- необхідність доведення звичайності цін при роботі з нерезидентами, які зареєстровані у державах, які визначені КМУ, щоб не збільшувати фінансовий результат до оподаткування (п.п. 140.5.5-1);
- визначення того, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на «суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства», а також на суму штрафів та пені при виплаті на користь осіб, що не є платниками ПНП та ін. (п.п. 140.5.11);
- збільшення з 5% до 18% ставки ПДФО щодо оподаткування продажу третього та більше автомобіля протягом року (п. 173.2);
- запроваджується «податок на розкіш» для житлової нерухомості, загальна площа якої перевищує 300 кв м (для квартири) та/або 500 кв м (для будинку) – 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт нерухомості – пп. 266.7.1-1;
- збільшення податкового навантаження на гірничо-видобувні підприємства у вигляді збільшення ставки ренти (до 12%), яка визначається за певною формулою (п.252.20), що може призвести до скорочення виробничих потужностей.
За матеріалами із сторінки у Facebook помічника депутата ВРУ Віталія Наконечного
Спочатку податкова консультація, лише опісля господарська діяльність
Суд Постановив: платника податків не можна притягнути до відповідальності, якщо він діяв відповідно до наданої податкової консультації. У будь-якому випадку первинною є податкова консультація, а потім платник податків її виконує.
Якщо плив на оподаткування господарських операцій відбувся у 2017 році, а податкова консультація була надана 26.02.2018, отже, позивач (СГ) діяв на власний розсуд, а не на підставі податкової консультації.
Постанова ВС від 05.12.2019 у справі № 820/5360/17
Дивіться інфографіку на тему:
Порядок вручення податкового повідомлення рішення
Переплата не впливає на нарахування пені і при поданні уточнюючої декларації?
Податківці наголошують: пеня нараховується на занижену суму податкового зобов’язання при самостійному виправленні помилок у разі подання уточнюючої декларації (розрахунку) або уточнень у складі звітної (нової звітної) декларації (розрахунку), незалежно від того, що у платника з відповідного податку є переплата.
Відповідно до п. 54.1 ПКУ, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.
На суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків, пеня нараховується за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 % річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абзац другий п. 129.4 ПКУ).
Якщо на дату проведення нарахування грошових зобов’язань при самостійному виправленні помилок після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 ПКУ), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, при поданні уточнюючої декларації (розрахунку) або уточнень грошового зобов’язання у складі звітної (нової звітної) декларації (розрахунку), незалежно від того, що у платника обліковуються надміру сплачені суми з відповідного платежу, пеня нараховується на занижену суму податкового зобов’язання за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.
За матеріалами ГУ ДПС у Луганській області
Уточнюючу звітність після отримання повідомлення про проведення перевірки подати можна лише до моменту самої перевірки
Податківці роз’яснюють: платник може подати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору до дати початку проведення перевірки, яка вказана в копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмовому повідомленні про проведення перевірки.
Відповідно до п. 77.4 ПКУ про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Це правило не поширюється на випадки, встановлені ст. 177 ПКУ (п. 50.2 ПКУ).
За матеріалами ГУ ДПС у Луганській області
Консервація ОЗ та амортизація у податковому обліку?
Податківці консультують: платники податку, які застосовують положення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, при обчисленні ПНП не враховують амортизацію об’єктів основних засобів, що знаходяться на консервації, капітальному ремонті, модернізації, модифікації, добудові, дообладнанні, реконструкції, при обчисленні ПНП, оскільки період перебування основного засобу на консервації, капітальному ремонті, модернізації, модифікації, добудові, дообладнанні, реконструкції не є строком корисного використання (експлуатації) такого основного засобу.
Лист ДПС України від 28.12.2019 № 2210/6/99-00-07-02-02-15/ІПК
Новий Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в ЄРПН
Податківці нагадують: 14.12.2019 року набрав чинності Наказ Міністерства фінансів від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія регіонального рівня протягом 5-ти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ.
Порядком передбачено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.
Копії документів та письмові пояснення надаються до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку.
За матеріалами ГУ ДПС у Житомирській області
«Єдиноподатники» поки ще можуть бути «квартальщиками ПДВ» у 2020 році
Податківці повідомляють, що ПДВ, які сплачують єдиний податок, можуть обрати квартальний податковий період подання декларації з ПДВ у 2020 році.
Для цього необхідно подати заяву про вибір квартального податкового періоду контролюючому органу разом з декларацією з ПДВ за наслідками останнього податкового періоду календарного року. Для платників, які звітують помісячно, граничний термін подання такої заяви — 20 січня 2020 року, а для платників квартальної форми звітності — 9 лютого 2020 року.
Відповідно до норм ПКУ, якщо платник податку, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, такий платник податку зобов’язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на сплату інших податків і зборів, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками місяця.
За матеріалами ГУ ДПС в Івано-Франківській області
Випадки неподання додатків до уточнюючого розрахунку з ПДВ
Податківці іноформують: виправлення помилок проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, до якого у разі заповнення даних у відповідних рядках додаються відповідні додатки з відміткою «уточнюючий». Зазначені додатки містять вартісні показники, які відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком та відповідають даним з колонки 6 уточнюючого розрахунку. У разі якщо колонка 6 уточнюючого розрахунку у відповідних рядках, до яких мають додаватися додатки, не заповнена, то відповідно додатки до таких рядків уточнюючого розрахунку платником податку не додаються.
Підкатегорія «ЗІР» 101.24
Дивіться відео на тему:
Заповнення ПН платником ПДВ при отриманні послуг від нерезидента на митній території України
Податківці роз’яснюють: відповідно до вимог п. 208.2 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ПКУ.
При цьому отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає ПН із зазначенням суми нарахованого ним ПДВ, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у встановленому порядку. Така ПН підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.
Форму ПН та порядок її заповнення затверджено наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.
Згідно з вимогами п. 12 Порядку № 1307 у разі складання ПН отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України:
- у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої ПН проставляється умовний ІПН «500000000000»;
- у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П.І.Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент); рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється;
- у рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.
У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини 14 – «Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента».
При складанні ПН за операцією з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України реквізит «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється ні для постачальника (продавця), ні для отримувача (покупця).
Решта реквізитів заповнюються відповідно до норм Порядку № 1307.
За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Дивіться відео на тему:
ПДВ та послуги з доопрацювання програмного забезпечення
Податківці консультують: у разі якщо не відбувається переходу права власності (майнових прав) на розроблену програмну продукцію чи її компоненти від виконавця до замовника, операція виконавця з постачання послуг із розробки програмної продукції чи її компонентів замовнику оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.
Лист ДПС України від 28.12.2019 № 2233/6/99-00-07-03-02-15/ІПК
ПН при постачанні товарів у наборах
Податківці роз’яяснюють: операція з постачання набору (комплекту) товарів, який містив кілька видів однієї товарної позиції та один (чи кілька) видів іншої товарної позиції, в ПН відображаються одним рядком.
Графи 6 та 7 ПН щодо кількості та ціни постачання одиниці товару при постачанні наборів (комплектів) заповнюються у встановленому порядку: ціна одиниці набору (комплекту) товарів та кількість таких наборів (комплектів).
При цьому опис (номенклатура) товарів продавця має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів.
Лист ДПС України від 27.12.2019 № 2181/6/99-00-07-03-02-15/ІПК
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2019 рік
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання ст. 289 ПКУ повідомляє.
Відповідно до п. 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ індекс споживчих цін за 2017–2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 %.
Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2019 рік становить 1,0.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152, 2009 рік – 1,059, 2010 рік – 1,0, 2011 рік – 1,0, 2012 рік – 1,0, 2013 рік – 1,0, 2014 рік – 1,249, 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0, для земель несільськогосподарського призначення – 1,06, 2017 рік – 1,0, 2018 рік – 1,0.
Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.
Відповідно до п. 286.2 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Додатково слід звернути увагу на те, що абз. 2 п. 21 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою КМУ від 23.03.1995 № 213, абз. 2 п.8 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженої постановою КМУ від 23.11.2011 № 1278, абз. 2 п. 4 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженої постановою КМУ від 16.11.2016 № 831, передбачено, що у разі подання заяви в електронній формі витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки або мотивована відмова у наданні такого витягу видаються в електронній формі технічними засобами телекомунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника можуть також надаватися у паперовому вигляді.
За матеріалами Держгеокадастр
Нормативну грошову оцінку земель на 01.01.2020 оприлюднено
На сайті Держгеокадастру оприлюднено довідник показників нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в Україні станом на 01.01.2020 року. Аналогічну інформацію оприлюднено і на сайті ДПСУ.
Нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою.
За результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту складається технічна документація, яка затверджується сільською, селищною, міською радою. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки громадяни можуть отримати виключно через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), які утворені при місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування.
Екологічний податок у 2020 році
Податківці інформують: порядок справляння екологічного податку регламентується ст. 240-250 ПКУ і у 2020 році не змінився.
Статтею 250 ПКУ для екологічного податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.
Відповідно до п. 250.2 ст. 250 ПКУ платники податку складають податкові декларації з екологічного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497, та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах — за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк — за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
При цьому — до внесення змін до форми Декларації — слід врахувати пропозиції, викладені у листах ДФС:
- від 16.01.2019 № 1422/7/99-99-12-03-04-17 щодо обов’язковості складання платниками екологічного податку окремого додатка 1 до Декларації в частині зобов’язань за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення за кодом 19011000;
- від 26.04.2019 № 13932/7/99-99-12-03-04-17 щодо особливостей податкового адміністрування екологічного податку за викиди двоокису вуглецю з умовним прикладом розрахунку (обчислення) обсягів викидів двоокису вуглецю.
За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області
Декларацію з акцизу слід подавати навіть якщо діяльність не провадилась
Податківці консультують: у разі якщо підприємство є платником акцизного податку відповідно до п.п. 212.1.15 ст. 212 ПКУ та має діючі ліцензії на право зберігання, оптової торгівлі за наявності місць оптової торгівлі та оптової торгівлі за відсутності місць оптової торгівлі, то воно повинно подавати декларацію акцизного податку до органів ДПС, незалежно від того, чи провадилась підприємством господарська діяльність у звітному періоді.
Лист ДПС України від 09.01.2019 № 45/6/99-00-07-03-03-15/ІПК
Передача пального на відповідальне зберігання
Податківці роз’яснюють: у разі, якщо суб’єкт господарювання не здійснює подальшу реалізацію придбаного пального зі зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам, ліцензія на право оптової торгівлі пальним не отримується.
Лист ДПС України від 27.12.2019 № 2166/6/99-00-04-01-03-15/ІПК
Посередницькі послуги страхування через мережу «Інтернет» та РРО
Податківці консультують: якщо без фізичного контакту надавача та отримувача послуг виключно через мережу «Інтернет» надаватимуться посередницькі послуги у сфері страхування (укладання та оформлення в електронному вигляді договорів страхування, скріплення таких договорів електронною печаткою та надсилання на електронну пошту страхувальника) та послуги з оброблення даних і розміщення інформації на веб-вузлах, і сплата за такі послуги споживачем здійснюватиметься виключно через мережу «Інтернет», то у цьому випадку застосування РРО є необов’язковим.
Лист ДПС України від 03.01.2020 № 7/6/99-00-05-04-01-15/ІПК
Навчання працівників (участь у семінарах) та додаткове благо
Податківці інформують: кошти, сплачені роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищує у 2020 році — 14 169 грн за кожний місяць навчання та витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника, не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника).
У разі порушення умов та в частині перевищення суми, визначеної п.п. 165.1.21 ст. 165 ПКУ, кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи прирівнюються до додаткового блага та оподатковуються за ставкою 18 %.
Щодо участі працівника у семінарах та конференціях, то у разі якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування ПДФО. Водночас якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий таким працівником у вигляді додаткового блага, який включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18 %.
Підкатегорія «ЗІР» 103.04
Як сплатити податків менше при отриманні іноземних доходів
Податківці повідомляють: у відповідності до п.п. 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст.170 ПКУ що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника ПДФО — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п.167.5 ст. 167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, а також крім доходів, визначених п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
Доходи, отримані фізичною особою — резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана ВРУ (п. 13.3 ст. 13 ПКУ).
П. 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.
Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, фізична особа — резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Сума допомоги по вагітності та пологах в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ
Податківці нагадують: відповідно до п.п. 165.1.1 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.
Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ), затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4, сума допомоги по вагітності та пологах відображається податковим агентом у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «128» як соціальна виплата з відповідного бюджету.
За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області
Кредиторська заборгованість ФОП – «єдиноподатника» та дохід
Податківці наголошують: якщо за домовленістю сторін кредиторська заборгованість за придбані, але не оплачені товари (роботи, послуги), списана до закінчення терміну позовної давності, то товари (роботи, послуги) є безоплатно отриманими, оскільки особа, яка передала їх не вимагає компенсації їх вартості.
Вартість таких товарів (робіт, послуг) включається до доходу платника єдиного податку у звітному періоді, в якому досягнуто домовленості щодо прощення заборгованості.
За матеріалами ГУ ДПС у Львівській області
Термін збереження звіту з ЄСВ – 75 років
Податківці інформують: відповідно до ст. 13 розділу І Закону України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» cтрок зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.
Разом з тим ст.8 Закону України від 16.07.1999 № 996-XІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що на власника або уповноважений орган (посадову особу), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, покладено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше 3-х років.
Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів затверджений наказом Мін’юсту від 12.04.2012 № 578/5.
Відповідно до ст. 678 п. 7.1 глави 7 розділу І Переліку № 578/5 строк зберігання відомостей про застраховану особу, що підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (з 2011 року – Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (персоніфікований облік)) становить 75 років.
За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Штрафи від Держпраці
Фахівці Держпраці нагадують: згідно зі статтею 8 Закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік», мінімальна заробітна плата з 01.01.2020 становить 4 723 грн.
Відповідно зростають штрафні санкції для роботодавців за порушення законодавства про працю.
А саме:
- за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків накладатиметься штрафна санкція у розмірі 141 690 грн;
- за порушення термінів виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш, ніж на один місяць, виплата їх не в повному обсязі — 14 169 грн;
- за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — 47 230 грн;
- за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, котрі залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу, «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — 47 230 грн;
- за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні — 14 169 грн;
- за вчинення перешкод при проведенні перевірки з питань виявлення порушень у частині законодавства про працю — 472 300 грн;
- за порушення інших вимог трудового законодавства — 4 723 грн.
За матеріалами Управління Держпраці у Чернівецькій області
Підбірку підготувала:
Лоза Галина,
консультант з податків та зборів,
представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”
спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг